Шишка Юлія Михайлівна Адміністративно-правове регулювання рекламної діяль­ності в мережі Інтернет

brief description

Шишка Юлія Михайлівна, тимчасово не працює: «Адміністративно-правове регулювання рекламної діяль­ності в мережі Інтернет» (12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право). Спецра­да Д 26.001.04 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ШИШКА ЮЛІЯ МИХАЙЛІВНА
УДК 342.9: 5.08
ДИСЕРТАЦІЯ
АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РЕКЛАМНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ
12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право;
081 – право
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
_________________ Ю. М. Шишка
Науковий керівник
доктор юридичних наук, професор
Діхтієвський Петро Васильович
____________________________
Київ – 2017

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 17
ВСТУП 18
РОЗДІЛ 1. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ РЕГУЛЮВАННЯ
РЕКЛАМНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ 26
1.1. Дослідження рекламної діяльності в мережі Інтернет у науковій
літературі 26
1.2. Об`єкти адміністративно-правового регулювання у сфері рекламної
діяльності в мережі Інтернет 39
1.3 Принципи адміністративно-правового регулювання рекламної діяльності
в мережі Інтернет 57
1.4. Механізм адміністративно-правового регулювання рекламної діяльності
в мережі Інтернет 76
Висновки до розділу 1 95
РОЗДІЛ 2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
РЕКЛАМНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ У ДЕРЖАВАХ-ЧЛЕНАХ ЄС
ТА ІНШИХ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ 98
2.1. Правове регулювання рекламної діяльності в мережі Інтернет та його
правова природа 98
2.2. Вимоги законодавства ЄС до здійснення рекламної діяльності в мережі
Інтернет та досвід держав-членів ЄС щодо їх упровадження 114
2.3. Адміністративно-правове регулювання рекламної діяльності в мережі
Інтернет у США, КНР, РФ та РБ 133
Висновки до розділу 2 152
РОЗДІЛ 3. СТАН І ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ РЕКЛАМНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В МЕРЕЖІ
ІНТЕРНЕТ В УКРАЇНІ 155
16
3.1. Адміністративно-правове регулювання у сфері рекламної діяльності в
мережі Інтернет в Україні: поточний стан та основні проблеми 155
3.2. Напрями вдосконалення організаційного забезпечення та
адміністративно-правового регулювання рекламної діяльності в мережі Інтернет в
Україні 175
Висновки до розділу 3 188
ВИСНОВКИ 193
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 200
ДОДАТКИ 227
17
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АКУ – Антимонопольний комітет України
ВРУ – Верховна Рада України
ГК – Господарський кодекс України
ДАБІ – Державна архітектурно-будівельна інспекція України
Держпраці України – Державна інспекція України з питань праці
Держстат України – Державна служба статистики України
Держпродспоживслужба – Державна служба України з питань безпечності
харчових продуктів та захисту споживачів
ЗУ – Закон України
ЄС – Європейський Союз
КМУ – Кабінет Міністрів України
КНР – Китайська Народна Республіка
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення
ООН – Організація Об’єднаних Націй
РБ – Республіка Білорусь
РМ АРК – Рада міністрів Автономної республіки Крим
РФ – Російська Федерація
США – Сполучені Штати Америки
УАНЕТ – Український сегмент мережі Інтернет
ФРН – Федеративна Республіка Німеччина
ФТК – Федеральна торгова комісія
18
ВСТУП
Актуальність дослідження. З розвитком інформаційних технологій,
зокрема зі створенням Інтернету, з’явилася можливість безперешкодного
поширення будь-якої інформації. Це зумовило виникнення та стрімкий розвиток
ринку інтернет-реклами. Водночас законодавство України майже не встановлює
особливостей правового регулювання в цій сфері
У доктрині адміністративного права утворився певний вакуум, зумовлений
відсутністю теоретичного знання щодо адміністративно-правового регулювання
рекламної діяльності в мережі Інтернет. З огляду на це потребують розв’язання
питання про юридичну природу, принципи механізм адміністративно-правового
регулювання рекламної діяльності в мережі Інтернет.
Дослідження адміністративно-правового регулювання рекламної діяльності
в мережі Інтернет відповідає сучасним запитам галузі адміністративного права.
Основними завданнями адміністративно-правового регулювання рекламної
діяльності в мережі Інтернет є запобігання введенню в оману споживачів та
захист прав конкурентів рекламодавця. Для цього необхідне функціонування
простої й дієвої процедури запобігання та припинення порушень законодавства
України про рекламу в мережі Інтернет. Аналіз вітчизняного законодавства й
судової практики доводить, що формування такої процедури в Україні перебуває
на початковому етапі. Це негативно позначається на розвитку правової культури
населення та практиці ведення бізнесу.
З огляду на зазначене, дослідження стану й перспектив розвитку
адміністративно-правового регулювання рекламної діяльності в мережі Інтернет є
необхідним для науки адміністративного права, відповідної юридичної практики
та розвитку вітчизняного законодавства.
Проблема адміністративно-правового регулювання рекламної діяльності в
мережі Інтернет у вітчизняній науці є недостатньо дослідженою. Окремі аспекти в
19
цій науково-правовій сфері, що стосувалися насамперед сутності реклами та
поширення інформації в мережі Інтернет, розкрито в працях українських і
зарубіжних учених: В. М. Брижка, Р. В. Ваксмана, І. М. Гаєвського, А. Ю.
Головіна, А. В. Гринько-Гузевської, Т. М. Гринько, Н. М. Грицюти, П. В.
Діхтієвського, О. А. Заярного, Ю. І. Зоріної, О. А. Іщенка, І. В. Карташева, Д. А.
Ківелюка, О. О. Кіпи, Є. Є. Колеснікова, Г. М. Красноступ, З. В. Кузнєцової, В. П.
Мазуренко, О. А. Мамонової, Л. В. Мамчур, А. І. Марущака, Л. А. Микитенко,
О. В. Минбалєєва, В. Л. Музиканта, С. О. Савенко, А. Ф. Сафарова, О. В.
Синєокого, А. Н. Супруненко, А. В. Стрельникова, І. Б. Тацишина, О. Г. Трибрата,
Г. О. Ульянової, О. А. Філатової, Н. М. Фурманкевича, А. І. Черемнової, К. С.
Шахбазян, О. Р. Шишки та інших. Однак досі залишаються недослідженими
питання змісту та особливостей адміністративно-правового регулювання
рекламної діяльності в мережі Інтернет, а також перспективи вдосконалення
законодавства у сфері рекламної діяльності в мережі Інтернет. Тому проблема
адміністративно-правового регулювання рекламної діяльності в мережі Інтернет є
актуальною.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. За своїм
змістом та спрямуванням тема дослідження відповідає Закону України "Про
пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки України"; розділу "Правове
забезпечення інформаційної сфери України" "Пріоритетних напрямів розвитку
правової науки на 2016 – 2020 рр.", затверджених постановою загальних зборів
Національної академії правових наук від 3 березня 2016 р. № 14-10. Роботу
виконано на кафедрі адміністративного права Київського національного
університету імені Тараса Шевченка в межах бюджетної теми "Доктрина права в
правовій системі України: теоретичний і практичний аспект" (номер теми 11 БФ
042-01, номер державної реєстрації 0111 U008337).
Мета і завдання дослідження.
Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі чинного
законодавства України, узагальнення практики його застосування, а також
міжнародного досвіду визначити сутність, зміст та особливості адміністративно-
20
правового регулювання рекламної діяльності в мережі Інтернет, розробити
пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення законодавства України про
рекламу та практики його застосування.
Реалізація поставленої мети зумовила необхідність послідовного
розв’язання таких завдань:
• з’ясувати стан розроблення в науковій літературі питань, пов’язаних із
адміністративно-правовим регулюванням рекламної діяльності в мережі Інтернет;
• охарактеризувати об’єкти адміністративно-правового регулювання у
сфері рекламної діяльності в мережі Інтернет;
• сформулювати принципи адміністративно-правового регулювання
рекламної діяльності в мережі Інтернет;
• проаналізувати механізм адміністративно-правового регулювання
рекламної діяльності в мережі Інтернет;
• встановити особливості правового регулювання рекламної діяльності в
мережі Інтернет та його правової природи;
• з’ясувати вимоги законодавства ЄС до здійснення рекламної діяльності в
мережі Інтернет;
• проаналізувати особливості адміністративно-правового регулювання
рекламної діяльності в мережі Інтернет у Сполучених Штатах Америки,
Китайській Народній Республіці, Російській Федерації, Республіці Білорусь;
• визначити проблеми адміністративно-правового регулювання у сфері
рекламної діяльності в мережі Інтернет в Україні;
• окреслити напрями вдосконалення організаційного забезпечення та
адміністративно-правового регулювання рекламної діяльності в мережі Інтернет в
Україні та сформулювати пропозиції з питань адміністративно-правового
регулювання рекламної діяльності в мережі Інтернет.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають у процесі
здійснення рекламної діяльності в мережі Інтернет.
Предмет дослідження – адміністративно-правове регулювання рекламної
діяльності в мережі Інтернет.
21
Методи дослідження. У роботі використано комплекс загальнонаукових і
спеціально-наукових методів пізнання, поєднання яких зумовлене метою та
завданнями дослідження. Використання діалектичного методу дало змогу
провести дослідження особливостей адміністративно-правового регулювання
рекламної діяльності в мережі Інтернет у їх розвитку та взаємозв’язку (підрозділи
1.1., 1.2., 2.1., 3.1.). Застосування методу формалізації дозволило чітко та
обґрунтовано сформулювати авторське визначення Інтернет-реклами (підрозділ
1.2.). Метод класифікації сприяв систематизації окремих видів онлайн-реклами
(підрозділ 1.2.); порівняльно-правовий метод застосовувався для узагальнення
найбільш характерних ознак адміністративно-правового регулювання рекламної
діяльності в мережі Інтернет за кордоном, і зіставлення їх з відповідними
національними особливостями (підрозділи 2.2., 2.3.); метод правового аналізу
використано для визначення змісту правових норм, якими регламентується
рекламна діяльність у мережі Інтернет (підрозділи 3.1., 2.1 – 2.3.); системний
метод дав змогу визначити структуру адміністративно-правового механізму
регулювання рекламної діяльності в мережі Інтернет та взаємозв’язки окремих
елементів цього механізму (підрозділ 1.4.); формально-юридичний метод
використовувався для аналізу суспільних відносин, їх об’єктів та суб’єктів крізь
призму юридичних категорій (підрозділ 1.3.). У всіх розділах роботи
використовувалися методи формальної і змістової логіки – аналіз, синтез,
дедукція, індукція, аналогія, узагальнення та ін.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є одним із перших у
вітчизняній правовій науці комплексним дослідженням, у якому теоретично
узагальнено положення з проблеми адміністративно-правового регулювання
рекламної діяльності в мережі Інтернет, визначено правові основи здійснення
рекламної діяльності у вітчизняному просторі мережі Інтернет. Наукова новизна
зумовлюється авторським концептуальним підходом до розв’язання порушеної
проблеми, переосмисленням та вдосконаленням низки положень, що існували в
юридичній науці.
22
У результаті дослідження сформульовано низку положень і висновків, що
мають теоретичне і практичне значення, уперше:
- запропоновано наділити органи публічної адміністрації, які
виконують функцію контролю за дотриманням законодавством України про
рекламу, повноваженнями щодо надання індивідуальних письмових консультацій
з питань застосування законодавства України про рекламу;
• визначено, що метою адміністративно-правового регулювання
рекламної діяльності в мережі Інтернет є забезпечення стабільності правовідносин
у сфері рекламної діяльності в мережі Інтернет, а також захист прав та інтересів
споживачів (інтернет-користувачів) та підприємців – конкурентів рекламодавця;
• науково обґрунтовано, розроблено та запропоновано проект Закону
України «Про внесення змін до законодавчих актів України з питань правового
регулювання рекламної діяльності в мережі Інтернет», норми якого сприятимуть
удосконаленню механізму адміністративної відповідальності за порушення
законодавства України про рекламу в мережі Інтернет;
• доведено необхідність створення у структурі Державної служби
України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів
(Департаменту захисту споживачів) відділу контролю за рекламою в мережі
Інтернет;
удосконалено:
• визначення поняття «рекламна діяльність в мережі Інтернет» як
процесу поширення (розповсюдження, донесення до споживачів) рекламної
інформації в мережі Інтернет;
• визначення поняття «інтернет-реклама» як інформації про особу чи
товар, розповсюдженої в будь-якій формі за допомогою електронних каналів
зв’язку в мережі Інтернет і призначеної сформувати та / або підтримати
обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо відповідної особи чи
товару та / або спонукати інтернет-користувачів перейти на сайт рекламодавця;
набули подальшого розвитку:
23
• система принципів адміністративно-правового регулювання рекламної
діяльності в мережі Інтернет, до якої належать керівні положення про мінімально
достатнє правове регулювання суспільних відносин у сфері реклами;
забезпечення вільного доступу до здійснення законної рекламної діяльності в
мережі Інтернет; невідворотність відповідальності за порушення в мережі
Інтернет законодавства України про рекламу;
• трактування поняття «адміністративно-правовий механізм
регулювання рекламної діяльності в мережі Інтернет» як сукупності
адміністративно-правових засобів (адміністративно-правових норм,
адміністративно-правових відносин, актів застосування права), які забезпечують
безпосередній юридичний вплив на поведінку суб’єктів та долю об’єктів
суспільних відносин, пов’язаних зі здійсненням рекламної діяльності в мережі
Інтернет;
• позиція, що рекламна діяльність у мережі Інтернет має відповідати
законодавству України тоді, коли реклама розміщується в українському сегменті
мережі Інтернет (ресурси доменів .UA та .УКР) та / або споживачі реклами
знаходяться на території України.
Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що
уточнено визначення поняття "інтернет-реклама" та вироблено авторські нові
підходи до проведення класифікації видів реклами в Інтернеті. Такі підходи
зможуть бути використані в дослідженні інших різновидів реклами (реклами на
телебаченні, реклами в друкованих засобах масової інформації тощо), подальшого
розвитку набула проблема правового регулювання обігу рекламної інформації в
мережі Інтернет.
Теоретичне значення дослідження визначається можливістю використання
його напрацювань для доведення необхідності реформування сучасної системи
захисту прав рекламодавців, виробників, розповсюджувачів та споживачів
реклами.
Практичне значення дисертаційної роботи полягає в тому, що
сформульовані в ній положення, висновки й пропозиції можуть бути використані:
24
• у правотворчості для внесення змін і доповнень до ЗУ "Про рекламу"
та "Про телекомунікації";
• у науково-дослідній сфері для подальшого наукового розроблення
проблем адміністративно-правового регулювання рекламної діяльності в мережі
Інтернет;
• у правозастосовній діяльності Антимонопольного комітету України,
Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту
споживачів, Державної інспекції України з питань праці;
• у навчальному процесі під час напрацювання навчально-методичних
матеріалів, викладання курсів адміністративного права та процесу,
інформаційного права, телекомунікаційного права у вищих навчальних закладах
України.
Окремі положення дисертації застосовуються в навчальному процесі
Київського національного університету імені Тараса Шевченка (акт про
впровадження результатів дисертаційного дослідження у Київському
національному університеті імені Тараса Шевченка від 04.04.2017), під час
підготовки працівників Головного управління Держпродспоживслужби в
Житомирській області (акт про впровадження результатів дисертаційного
дослідження в практичну діяльність Головного управління
Держпродспоживслужби в Житомирській області від 13.03.2017).
Особистий внесок дисертанта. Це дослідження є самостійною науковою
працею. Усі теоретичні положення і висновки, що визначають наукову новизну,
теоретичне і практичне значення його результатів, отримано дисертантом
особисто.
Апробація результатів дисертації. Окремі положення дослідження
оприлюднені на міжнародних науково-практичних конференціях "Перспективы
развития частного права в Восточной Европе и СНГ" (Таллін, 2015), "Наукові
читання – 2015" (Житомир, 2015), "Правове регулювання суспільних відносин:
актуальні проблеми та вимоги сьогодення" (Запоріжжя, 2016), "Історія
вітчизняного та європейського адміністративного права і процесу" (Київ, 2016;
25
Львів, 2016), "Розвиток правової системи України в умовах сьогодення" (Харків,
2017), "Юридичні дискусії як фактор сталого розвитку правової доктрини та
законодавства" (Київ, 2017).
Публікації. Основні положення і висновки, що сформульовані в
дослідженні, знайшли відображення в 15 публікаціях автора. Зокрема 9 – у
наукових виданнях, що визнані фаховими з юридичних дисциплін, з-поміж них у
2 зарубіжних наукових виданнях, та 6 публікаціях у збірниках науковопрактичних конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що
поділяються на дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел та
додатків. Загальний обсяг дисертації становить 236 сторінок. Список
використаних джерел містить 247 найменувань (27 сторінок).

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації запропоновано теоретичне узагальнення та практичне
розв’язання наукової проблеми, що полягає в розкритті змісту й специфіки
адміністративно-правового регулювання рекламної діяльності в мережі Інтернет і
формулюванні пропозицій, спрямованих на його вдосконалення. Відповідно до
поставленої мети та сформульованих завдань на основі проведеного дослідження
було зроблено висновки.
1. Визначено, що стан розроблення питання про адміністративно-правове
регулювання рекламної діяльності в мережі Інтернет характеризується такими
показниками: а) поодинокі розвідки регулювання рекламної діяльності в Інтернеті
здійснювалися здебільшого в теоретико-правовому, цивільно-правовому чи
господарсько-правовому контекстах; б) адміністративно-правові питання,
пов’язані з інтернет-рекламою, досліджувалися в роботах, присвячених
регулюванню реклами загалом. Питання, пов’язані з правовим регулюванням
рекламної діяльності в мережі Інтернет, в українській науці почали розглядатися
лише на початку ХХІ століття, адже раніше рекламна діяльність у вітчизняному
сегменті Інтернету майже не здійснювалася. Щодо адміністративного впливу та
ролі органів публічної влади в регулюванні рекламної діяльності в мережі
Інтернет, відносин між органами влади та іншими учасниками рекламних
правовідносин у мережі Інтернет, відносин, що виникають з приводу обігу
рекламної інформації та інших питань адміністративно-правового регулювання в
цій сфері, то вони залишаються малодослідженими.
2. Наголошено, що характеристикою інтернет-реклами є відповідний засіб
її поширення та місце розміщення – Інтернет. Запропоновано визначення:
інтернет-реклама – це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій
формі за допомогою електронних каналів зв’язку в мережі Інтернет і призначена
сформувати / підтримати обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес до
таких особи чи товару та / або спонукати інтернет-користувачів перейти на сайт
194
рекламодавця. Під рекламною діяльністю в мережі Інтернет необхідно розуміти
процес поширення (розповсюдження, донесення до споживачів) рекламної
інформації в мережі Інтернет.
Класифікація інтернет-реклами має бути розгалуженою: 1) за спрямуванням
на отримання прибутку: а) комерційна реклама, б) некомерційна реклама; 2) за
способом донесення інформації: а) текстова реклама, б) відеореклама, в)
аудіореклама, г) графічна реклама, ґ) інтерактивна реклама, д) комбінована
реклама; 3) за критерієм сконцентрованості: а) реклама, що поширюється за
допомогою електронної пошти, б) реклама, яка розповсюджується за допомогою
пошукових систем; в) реклама, що розміщується за допомогою електронних
дощок оголошень; г) реклама, що розповсюджується за допомогою соціальних
мереж; ґ) реклама, яка розповсюджується за допомогою інформаційних вебсайтів; 4) за способом подавання рекламної інформації: а) відкрита реклама, б)
прихована реклама; 5) за критерієм загальності / вибірковості спрямування на
інтернет-користувачів: а) масова, б) селективна; 6) за територією охоплення: а)
локальна, б) регіональна; в) загальнонаціональна; г) міжнародна; ґ) глобальна; 7)
за відповідністю нормативним приписам: а) законна, б) незаконна.
3. Сформульовано систему принципів адміністративно-правового
регулювання рекламної діяльності в мережі Інтернет: принцип мінімально
достатнього правового регулювання суспільних відносин у сфері реклами,
принцип забезпечення вільного доступу до здійснення законної рекламної
діяльності в мережі Інтернет, принцип невідворотності відповідальності за
порушення в мережі Інтернет законодавства України про рекламу.
4. Визначено, що адміністративно-правовий механізм регулювання
рекламної діяльності в мережі Інтернет – це сукупність юридичних засобів, за
допомогою яких забезпечується необхідне впорядкування суспільних відносини у
сфері здійснення рекламної діяльності в мережі Інтернет. Елементами механізму
адміністративно-правового регулювання рекламної діяльності в мережі Інтернет
названо: 1) норми адміністративного права; 2) акти реалізації норм
адміністративного права; 3) адміністративні правовідносини.
195
5. Встановлено, що правова регламентація рекламної діяльності
починається з часів античності (здійснювалася ще в Стародавній Греції та Римі),
загальні правила, які вдосконалювалися протягом усієї історії людства,
стосуються й інтернет-реклами.
Регулювання рекламної діяльності загалом та рекламної діяльності в мережі
Інтернет здійснюється за рахунок норм різної правової природи, кожна група яких
виконує специфічні завдання: норми конституційного права гарантують право на
заняття господарською діяльністю й поширення інформації; норми цивільного
права встановлюють майнові та особисті немайнові права в цій сфері; норми
господарського права регламентують процес здійснення такої діяльності; норми
інформаційного права встановлюють вимоги до інформації, яка розміщуються в
рекламі. Що ж стосується норм адміністративного права, то їх завдання зводиться
до регулювання діяльності суб’єктів публічної адміністрації, зокрема, визначення
їх контрольних повноважень та встановлення складів адміністративних
правопорушень у відповідній сфері.
6. З’ясовано, що діяльність ЄС у сфері адміністративно-правового
регулювання рекламної діяльності в мережі Інтернет здійснюється за такими
напрями: встановлення загальних вимог до змісту інтернет-реклами; вироблення
рекомендацій щодо публічного адміністрування ринку інтернет-реклами;
розроблення правил розповсюдження рекламної інформації в мережі Інтернет;
встановлення вимог до змісту реклами окремих видів товарів. Загальною вимогою
ЄС до змісту інтернет-реклами є те, що комерційні повідомлення мають чітко
ідентифікуватися як такі. Фізична чи юридична особа, від імені якої надсилається
рекламне повідомлення, також має чітко ідентифікуватися.
У національному законодавстві України немає положень, які б суперечили
законодавству ЄС. Водночас існують положення, що не знайшли достатнього
втілення в законодавстві України про рекламу. Зокрема, не встановлено правила,
що особа, від імені якої надсилається рекламне повідомлення, має чітко
ідентифікуватися.
196
7. Досліджено, що особливостями адміністративно-правового регулювання
рекламної діяльності в мережі Інтернет у США є закріплення та застосування
суб’єктами публічної адміністрації широких повноважень щодо надання
рекомендацій виробникам та розповсюджувачам реклами в мережі Інтернет.
Законодавство КНР про рекламу характеризується наявністю значної кількості
оціночних понять. У зв’язку з цим склади адміністративних правопорушень у цій
сфері не мають чітко визначеної об’єктивної сторони й критерії притягнення до
відповідальності осіб не є конкретними та зрозумілими. У системі права
Республіки Білорусь діють окремі норми, спрямовані на регулювання саме
інтернет-реклами, передбачаються специфічні заходи впливу на порушника,
зокрема «контрреклама», основним контролюючим органом є Міністерство
торгівлі. Адміністративно-правове регулювання рекламної діяльності в мережі
Інтернет у Російській Федерації є детальнішим, ніж в Україні. У спеціальному
законі «Про рекламу» вміщуються окремі норми, спрямовані на регулювання
інтернет-реклами, у зв’язку з цим інститут адміністративної відповідальності за
порушення законодавства про рекламу в мережі Інтернет у Російській Федерації є
більш розвиненим, ніж в Україні.
На основі аналізу особливостей адміністративно-правового регулювання
рекламної діяльності в мережі Інтернет у США, КНР, РФ та РБ наголошено на
необхідності запровадження в національному законодавстві України позитивного
зарубіжного досвіду: покладення на Держпродспоживслужбу України та АКУ
повноважень з проведення навчальної діяльності для підприємців (з-поміж них –
рекламодавців, виробників, розповсюджувачів реклами) та споживачів, а також
надання відповідним органам публічної адміністрації повноважень з проведення
індивідуальних письмових консультацій щодо особливостей застосування
законодавства України про рекламу. Наголошено також на доцільності
вдосконалення та деталізації правового регулювання рекламної діяльності в
мережі Інтернет задля розвитку та підвищення ефективності адміністративної
відповідальності порушників законодавства України про рекламу.
197
8. Визначено три основні проблеми адміністративно-правового
регулювання рекламної діяльності в мережі Інтернет: 1) відсутність у
законодавстві положень щодо меж дії в мережі Інтернет законодавства України
про рекламу; 2) ігнорування суб’єктами публічної адміністрації численних
порушень законодавства України про рекламу в мережі Інтернет; 3) відсутність
норм, що встановлювали б специфічні вимоги до інтернет-реклами. Описані
проблеми зумовлюють нездатність інституту адміністративної відповідальності
ефективно виконувати завдання адміністративно-правового регулювання
рекламної діяльності в мережі Інтернет – запобігання введенню в оману
споживачів та захист прав конкурентів рекламодавця.
Запропоновано закріпити в ст. 15-1 Закону України «Про рекламу»
положення, що реклама, яка розміщується в мережі Інтернет, має відповідати
вимогам Закону України «Про рекламу» у випадках, коли: а) реклама
розміщується в українському сегменті мережі Інтернет (ресурси доменів .UA та
.УКР); б) споживачі реклами знаходяться на території України.
9. Виділено три напрями вдосконалення вітчизняного адміністративноправового регулювання рекламної діяльності в мережі Інтернет: удосконалення
законодавства; підвищення ефективності функціонування органів публічної
адміністрації; розвиток правової культури й правосвідомості осіб, які здійснюють
рекламну діяльність у мережі Інтернет.
Обґрунтовано необхідність запровадження такого виду стягнення, як
письмове попередження. Порушник, до якого застосовується попередження, має
надати письмове пояснення, у якому він визнає свою вину та зазначить, як саме
буде мінімізувати негативні наслідки від учиненого діяння. Зокрема, має вказати,
що зобов’язується внести зміни до інформації, яку поширює в рекламній кампанії,
або припинити поширення незаконної реклами, з обов’язковим зазначенням
термінів виконання цих дій. У разі, якщо аналогічне правопорушення вчинюється
повторно або особа не виконала своїх зобов’язань щодо мінімізації негативних
наслідків рекламного правопорушення, має накладатися штраф.
198
10. Наголошено, що вдосконалення законодавства України у сфері
адміністративно-правового регулювання рекламної діяльності в мережі Інтернет
має здійснюватися шляхом прийняття Закону України "Про внесення змін до
законодавчих актів України з метою регулювання рекламної діяльності в мережі
Інтернет", який включатиме низку нормативних правил:
 гучність звуку реклами, що транслюється в мережі Інтернет, на
телебаченні й радіо, не повинна перевищувати гучність звуку поточної програми,
передачі або відео;
 дія цього закону розповсюджується на рекламу в Інтернеті у випадках,
коли реклама розміщується в українському сегменті мережі Інтернет (ресурси
доменів .UA та .УКР); споживачі реклами знаходяться на території України;
 якщо відеопередача в мережі Інтернет переривається рекламою, то
тривалість відеореклами в мережі Інтернет не може перевищувати 15 відсотків
тривалості відеопередачі, яка переривається рекламою;
 трансляція концертно-видовищних програм, передач у мережі Інтернет
може перериватися рекламою за умови, що між рекламними вставками програма,
передача триває не менше 20 хвилин;
 реклама під час трансляції в мережі Інтернет спортивних програм, передач
розміщується в перервах між їх частинами;
 трансляція в мережі Інтернет програм, передач для дітей (за умови їх
тривалості до 30 хвилин) не може перериватися рекламою;
 трансляція в мережі Інтернет програм, передач для дітей (за умови їх
тривалості понад 30 хвилин) та програм, передач новин може перериватися
рекламою не частіше одного разу кожні 30 хвилин;
 трансляція кіно- і телефільмів може перериватися рекламою не частіше
одного разу протягом кожних 30 хвилин мовлення. Трансляція інших фільмів, у
тому числі окремих серій, серіалів, документальних фільмів тощо, може
перериватися рекламою не частіше одного разу кожні 20 хвилин мовлення;
199
 показ відеореклами в Інтернеті можливий лише за попередньою згодою
інтернет-користувача, у споживача реклами має бути право на будь-якій секунді
після початку трансляції ролика відмовитися від перегляду відеореклами;
 банерна реклама, яка заважає або обмежує перегляд інформації на
інтернет-сторінці, є забороненою. В інтернет-користувача має бути можливість
відмовитися від перегляду будь-якого банера та прибрати його з веб-сторінки;
 відсилання електронних рекламних повідомлень можливе лише після
отримання попередньої згоди споживача. Якщо розповсюджувач реклами не
зможе довести надання такої згоди, то така згода вважається не наданою (текст
пропонованого проекту закону наведений в Додатку Б).