Шлапак Альвіна Володимирівна. Фінансово-економічний механізм використання і відтворення природно- заповідного фонду України

brief description

Шлапак Альвіна Володимирівна. Фінансово-економічний механізм використання і відтворення природно- заповідного фонду України : дис... канд. екон. наук: 08.08.01 / Сумський держ. ун-т. - Суми, 2005

Шлапак А.В. Фінансово-економічний механізм використання і відтворення природно-заповідного фонду України. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.08.01 економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. Сумський державний університет, Суми, 2005.
Дисертація присвячена питанням реформування фінансово-економічного механізму використання і відтворення ресурсів природно-заповідного фонду (ПЗФ) України в умовах переходу на ринкові засади господарювання. У роботі дано визначення сутності фінансово-економічного механізму ПЗФ, запропонована його структура. Обґрунтовані концептуальні напрями подальшого вдосконалення фінансово-економічного механізму використання і відтворення ПЗФ по усіх його складових, адекватні сучасному етапу розвитку національної економіки. Досліджено фінансово-господарський стан та проблеми деяких установ ПЗФ.
Вперше розроблено систему нормативів рекреаційних навантажень на природні комплекси та об’єкти у межах територій ПЗФ України. Запропоновано новий підхід у сфері планування рекреаційної діяльності установ ПЗФ. Розроблено принципово нову систему оцінки впливу географо-естетичних критеріїв на економічну оцінку рекреаційного використання територій і об’єктів ПЗФ. Розроблена методика преміювання наукових працівників установ ПЗФ на еколого-економічних засадах.
Основні результати дисертаційної роботи впроваджено у практику.

Дисертаційна робота присвячена вивченню фінансово-економічного механізму охорони, збереження, використання і відтворення ПЗФ в умовах ринкової економіки. В ході проведення дисертаційного дослідження отримано такі висновки і пропозиції.

З часу набуття незалежності України відбулося значне зростання мережі територій та об’єктів ПЗФ, кількість яких станом на 1 січня 2003 року становила 7087 територій і об’єктів загальною площею 2815,3 тис. га або 4,5% площі території України. Однак переважна їх більшість внаслідок кризового стану економіки, дефіциту фінансових ресурсів та відсутності інфраструктурного забезпечення знаходиться у вкрай незадовільному стані.Перехід до ринкових умов господарювання унеможливлює подальше існування територій та об’єктів ПЗФ за рахунок коштів державного бюджету. Їх розвиток вимагає реформування фінансово-економічного механізму використання і відтворення ПЗФ, який би передбачав оптимальне співвідношення між державним регулюванням та дією ринкових законів і водночас не порушував пріоритетності екологічних вимог і стандартів над економічними важелями.
Фінансово-економічний механізм використання і відтворення ПЗФ розглядається у роботі як система фінансово-економічних методів, важелів, форм і прийомів з управління заходами охорони, збереження, використання і відтворення ресурсів ПЗФ з відповідним правовим, нормативним, фінансовим та інформаційним забезпеченням.
У результаті проведеного аналізу фінансового забезпечення окремих установ ПЗФ виявлено значно кращий фінансовий стан дендропарку „Софіївка” у порівнянні з аналогічними установами. Завдяки добре розвинутій рекреаційній інфраструктурі та сфері обслуговування (розгалужена дорожньо-алейна система, проведення екскурсій на шести мовах, наявність автостоянок, готелю, ресторану, кафе, музею, магазину квітів, акванарію, надання послуг з катання на катамаранах, човнах, кареті, конях тощо) „Софіївка” на 72,1% - 74,3% забезпечує свою діяльність за рахунок власних коштів, у той час як питома вага власних коштів інших досліджуваних установ знаходиться на рівні 28,5 та 41,2 відсотків. Це свідчить про те, що для фінансового оздоровлення установ ПЗФ важливо збільшувати частку доходів від надання платних послуг у рекреаційній, туристичній, лікувально-оздоровчій, експертній, освітній, науковій, інформаційній сферах, а також від проведення екскурсійної, музейної, бібліотечної та інших видів діяльності.
Розроблено напрямки реформування фінансово-економічного механізму використання і відтворення ПЗФ України, які оптимально поєднують екологічні й економічні цілі. У тому числі удосконалено механізм екологічного оподаткування, інвестування територій і об’єктів ПЗФ, а також механізм фінансового забезпечення, який передбачає основні і додаткові джерела фінансування для кожної функціональної зони установ ПЗФ різної категорії заповідання.
Розроблено систему нормативів рекреаційних навантажень на природні комплекси та об’єкти у межах територій ПЗФ України, яка використовується як один з критеріїв функціонального зонування територій ПЗФ, при визначенні обсягів робіт для їх облаштування та благоустрою відповідних зон, при плануванні діяльності установ ПЗФ, організації рекреаційних, культурних та еколого-просвітніх заходів, дослідженні рекреаційного впливу на ландшафти територій, а також як основа при розрахунках лімітів рекреаційного використання природно-заповідних територій.
Для практичного застосування обґрунтовано особливе значення елементів рекреаційної забудови та облаштування територій, які дають можливість звести до мінімуму антропогенний вплив рекреаційної діяльності на природні комплекси територій та об’єктів ПЗФ і одночасно різко підвищити рівень гранично допустимих рекреаційних навантажень.
Запропоновано новий науково-обґрунтований підхід у сфері планування рекреаційної діяльності установ ПЗФ. Розроблено економіко-математичну модель оптимізації використання і відтворення природно-заповідних рекреаційних ресурсів з урахуванням ємності територій та об’єктів ПЗФ, рівня розвитку їх рекреаційних інфраструктур, сфер обслуговування відвідувачів та попиту на рекреаційні послуги.
Розроблено власний варіант бальної системи оцінки комплексного впливу географо-естетичних критеріїв на економічну оцінку рекреаційного використання територій та об’єктів ПЗФ. Запропонована система коефіцієнтів визначає коефіцієнт рекреаційної привабливості територій та об’єктів ПЗФ на основі географо-естетичної оцінки природно-заповідних ландшафтів, наявності на їх території декоративних груп рослин, інтродукованих деревних і чагарникових рослин та їх цінності. Коефіцієнт рекреаційної привабливості може бути використаний при встановленні нормативів плати за використання природно-заповідних територій у цілях рекреації.
Удосконалено систему матеріального стимулювання роботи наукових працівників установ ПЗФ на основі застосування розроблених еколого-економічних показників, бальної системи оцінки кваліфікаційного рівня, творчих здобутків та особистісних якостей кожного працівника, які в більш повному обсязі враховують специфіку праці таких фахівців. Розроблене „Положення про поточне преміювання наукових працівників Національного дендрологічного парку „Софіївка”, яке пройшло апробацію і показало, що забезпечує тісний зв’язок між одержаними результатами та винагородою працівників, а також має широкі можливості для підвищення результативності творчої праці науковців.