Шляхи реалізації аспектуальної семантики в сучасній німецькій мові

brief description

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ
ВОЛИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ
На правах рукопису

УДК 811. 112.2-42

БЄЛИХ Оксана Миколаївна

Шляхи реалізації аспектуальної семантики
в сучасній німецькій мові

Дисертація на здобуття вченого ступеня
кандидата філологічних наук

10.02.04 германські мови

Науковий керівник професор,
доктор філологічних наук,
академік АН Вищої школи України
К.Я.Кусько

Луцьк - 2007

ЗМІСТ
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ----------------------------------------------------------------------4
ВСТУП-------------------------------------------------------------------------------------------5
РОЗДІЛ 1
АСПЕКТУАЛЬНІСТЬ У НІМЕЦЬКОМОВНИХ ТЕКСТАХ
1.1. До проблеми категорії виду в сучасній німецькій мові-------------------------14
1.2. Роль аспектуальних компонентів у визначенні лексичної семантики дієслова-----------------------------------------------------------------------------------------18
1.2.1. Лімітативність в семантичному діапазоні досягнутої / недосягнутої межі дії ---------------------------------------------------------------------------------21
1.2.2. Способи дії як різновид лексичної семантики дієслова---------------34
Висновки до розділу 1-----------------------------------------------------------------------45
РОЗДІЛ 2
АСПЕКТУАЛЬНІСТЬ У РІЗНОЖАНРОВОМУ ДИСКУРСІ
2.1. Реалізація аспектуальної семантики в художньому дискурсі------------------52
2.2. Реалізація аспектуальної семантики в науковому дискурсі-------------------62
2.3. Реалізація аспектуальної семантики у навчальній літературі з економіки--72
Висновки до розділу 2-----------------------------------------------------------------------82
РОЗДІЛ 3
МОДЕЛЮВАННЯ ВИДОВОЇ РЕПРОДУКЦІЇ В СУЧАСНОМУ НІМЕЦЬКОМОВНОМУ ДИСКУРСІ
3.1. Корелятивні зв’язки: термінативність / атермінативність із досягненням / недосягненням межі дії--------------------------------------------------------------------85
3.2. Дієслівні форми та акціональні значення------------------------------------------99
3.2.1. Відносні часові форми------------------------------------------------------101
3.2.2. Абсолютні часові форми---------------------------------------------------117
Висновки до розділу 3---------------------------------------------------------------------146
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ------------------------------------------------------------------149
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ-----------------------------------------------155
СПИСОК АНАЛІТИЧНИХ ДЖЕРЕЛ--------------------------------------------------173
ГЛОСАРІЙ ЛІНГВІСТИЧНИХ ТЕРМІНІВ, ВИКОРИСТАНИХ У ДОСЛІДЖЕННІ-----------------------------------------------------------------------------174

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ
1. Ат лексично атермінативні дієслова
2. Т лексично термінативні дієслова
3. НРТ нейтральні рекціонально-термінативні дієслова
4. НРАТ нейтральні рекціонально-атермінативні дієслова
5. Н-Ат-Т нейтральні рекціонально-атермінативні термінативні дієслова
6. Т Т термінативність термінативність
7. Т Ат термінативність атермінативність
8. Ат Ат атермінативність атермінативність
9. Ат Т атермінативність термінативність
10. Т ДМД термінативність досягнення межі дії
11. Т НДМД термінативність - недосягнення межі дії
12. Ат ДМД атермінативність досягнення межі дії
13. Ат НДМД атермінативність недосягнення межі дії
14. WEF M.Walser „Ehen in Philippsburg
15. WK C.Wolf „Kindheitsmuster
16. NFO E.Neutsch „Der Friede im Ostern
17. BUG Byerisch-Ukrainische Germanistentagung an der Ukrainischen Freien Universität München
18. GDG W.Schmidt „Grundfragen der deutschen Grammatik
19. ESW G.Schade „Einführung in die deutsche Sprache der Wissenschaften
20. GBW H.Seidel, R.Temmen „Grundfragen der Betriebswirtschaftslehre
21. WSK H.Nuding, J.Haller „Wirtschaftskunde

ВСТУП

Сучасний стан розвитку лінгвістичної науки характеризується трансформацією і зміною наукових парадигм від вивчення внутрішньої організації мови як ізольованої системи до її функціонально-прагматичних аспектів. У зв'язку з цим особливої ваги набуває дискурсознавча та комунікативні мовні парадигми.
Відповідно до стратегій сучасної лінгвістики виділено два аспекти аналізу фактологічного матеріалу: фреймовий і дискурсний [33, c. 27]. Такий підхід до вивчення мовних явищ, аналіз граматичних категорій орієнтує транспозицію акценту на дослідження парадигматики категоріальних форм, на дискурсознавчі аспекти семантики, інтердисциплінарні корелятивні зв’язки. З таких позицій і під таким кутом зору в дисертації досліджується проблема аспектуальності одна з важливих у вербальній структурі сучасних німецьких комунікативних процесів.
Дисертаційне дослідження присвячене вивченню семантики, типологічній диференціації та функціонуванню категорії виду в сучасній німецькій мові. Ця проблема належить до числа найбільш суперечливих, складних і ще далеких до вирішення проблем сучасної германістики. Видова семантика (Aktionssemantik) це одночасно одна із найскладніших проблем морфології та семантики сучасної німецької мови. Не зважаючи на те, що проблеми категорії виду досліджуються досить широко, досі поза увагою лінгвістів залишається категорія аспектуальності в літературно-художньому, науковому дискурсах та в навчально-методичних працях з економіки. Ми звертаємося до цих досить відмінних типів дискурсу з метою з'ясування не лише диференційних, але й спільних способів вираження аспектуальності. Для об’єктивності висновків ми аналізуємо категорію аспектуальності у кожному типі дискурсу окремо.
Важливо дослідити, якими критеріями повинен керуватися дослідник мови, щоб із великої кількості значень, які входять в семантичний потенціал сучасних вербальних основ, вибрати те значення, яке є основним для категорії виду і формуванню якого категорія виду зобов'язана своїм виникненням.
В основу роботи покладено комунікативно-прагматичний принцип дослідження, за яким дискурс є складним мовленнєвим утворенням, що виникає у процесі спілкування як найважливіший продукт.
Проблеми мовної реалізації категорії виду в німецькій вербальній системі привертали увагу лінгвістів багатьох країн та різних поколінь. Категорія виду дієслова виявилася історично змінною і в ході розвитку мови зазнала ряд серйозних трансформацій, в результаті яких її тлумачення в сучасній мові відрізняється від тих, які мали місце раніше. Німецькі лінгвісти ХIХ - ХХ ст. по - різному інтерпретували одні й ті ж граматичні явища німецької мови, зокрема то заперечували наявність граматичної категорії виду, то визнавали її аналогічною до вживаного у слов'янських мовах.
Вивчення складної категорії виду простежуємо у працях О. Шахматова [125], В. Шмідта [201], Х. Брінкмана [146], Й. Ербен [164], В. Юнга [182], А. Кульбакіна [70]. Становлення та розвиток основних категорій дієслова вивчали Я. Грімм [170], В. Штрайтберг [207], Н. Науманн [195], В. Поляк [196], [197], Г. Хельбіг [175], [176], Г. Хельбіг / Д. Буша [174], М. Кріфка [185], [186], П. Айзенберг [161]. Категорії виду досліджували також В. Нефьодов [91], [92], О. Аветісян [1], М. Ратич [105], Т. Струк [118]. Із контрастивної точки зору розглядали категорію виду такі дослідники, як А. Бородіна [30], К. Горбова [40], О. Кульбакін [70], Е. Прокош [103], А. Совгіра [115], М. Шеїна [126].
Той факт, що ряд відомих граматистів приділяв значну увагу проблемі вивчення сутності категорії виду в німецькій мові, її парадигматичній і функціональній характеристиці, свідчить, що проблема все ще залишається актуальною і потребує подальшого вивчення. Дослідження проблематики категорії виду значним чином залежить від наявності адекватного визначення цієї категорії. Адекватне визначення та тлумачення категорії виду пов'язано із значними труднощами, викликаними тим, що категорія виду дієслова притаманна дієслову у будь-якій його формі. Немає дієслова і немає такої його форми, яка б не мала значення виду.
Актуальність представленої дисертації визначається важливістю комплексного аналізу семантично-прагматичного дослідження категорії аспектуальності, котра корелює з процесами лінгвістичної будови та функціонуванням різножанрових німецькомовних текстів. Вибір проблеми висвітлення аспектуальності зумовлений загальною тенденцією сучасної лінгвістики, спрямованою на дослідження семантичної диференціації, систематизації та функціональної презентації численних форм перфективної та імперфективної семантики, прагматики категоріальних форм.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі іноземних мов факультету міжнародних відносин Волинського державного університету імені Лесі Українки в межах комплексної науково-дослідної теми: „Семантичні, стилістичні та прагматичні особливості мовних одиниць у жанрах різних стилів”, що розробляється у Волинському державному університеті (тема затверджена вченою радою Волинського державного університету імені Лесі Українки, протокол № 4 від 30 листопада 2000 року).
Мета роботи виявлення, представлення і дослідження лінгвосемантичних та функціонально-дискурсних аспектів категорії виду в сучасній німецькій мові з позицій актуальної в лінгвістиці теорії комунікативних актів.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких основних завдань:
- виявити, представити і дослідити аспектуально-видову категорію сучасної німецької мови з позицій актуальної в лінгвістиці теорії комунікативних актів;
- поглиблено вивчити категорію аспектуальності в ракурсі взаємодії компонентів мовного та екстрамовного змісту;
- визначити і сформулювати теоретичні засади категорій акціональності та аспектуальності;
- простежити та проаналізувати приклади аспектуальності у різножанрових текстах;
- здійснити зіставне дослідження аспектуальних та акціональних вербальних лексем у різножанровому дискурсі.
Об’єкт дослідження - категорія виду у фрагментах німецькомовної художньої прози, а також текстів наукової та економічної тематики з наявними в них виявами категорій акціонально-аспектуального змісту і прагматики.
Предмет дослідження складають семантичні та функціональні особливості категорії виду.
Матеріалом дослідження слугували німецькомовні тексти художнього, наукового дискурсу та навчальнометодичних праць з економіки, зокрема твори німецьких письменників (M. Walser „Ehen in Philippsburg, E.Neutsch „Der Friede im Osten, C.Wolf „Kindheitsmuster), які становлять 1268 сторінок, наукових праць з лінгвістики (G.Schade „Einführung in die deutsche Sprache der Wissenschaften, W.Schmidt „Grundfragen der deutschen Grammatik, Byerisch-Ukrainische Germanistentagung an der Ukrainischen Freien Universität), які становлять 677 сторінок, текстів навчально методичних праць з економіки (H.Seidel, R.Temmen „Grundlagen der Betriebswirtschaftslehre, H.Nuding, J.Haller „Wirtschaftskunde), які становлять 720 сторінок. Аналітичний матеріал складає разом 2100 одиниць мовних структур досліджуваної категорії, що разом із визначенням відповідних теоретичних засад та об’ємним діапазоном художніх текстів, дискурсних сегментів дає підстави для достовірних спостережень і висновків.
Методи дослідження. Досягнення поставленої мети й розв’язання конкретних завдань дослідження зумовили використання описового та порівняльного методів, які уможливлюють порівняння засобів вираження категорії аспектуальності в художньому, науковому дискурсі та навчально-методичних працях з економіки; методи структурного та прагматичного аналізу дають змогу зробити аналіз проблематики з позицій сучасних наукових парадигм на основі вивчення системи кореляцій мовних структур творів з категоріями екстрамовного змісту; метод семантичного протиставлення (опозиції) термінативних / атермінативних дієслів, досягнення / недосягнення межі дії відіграє вирішальну роль для ідентифікації (парадигматичного визначення) тих ознак семантичної субстанції, якими ці одиниці відрізняються одна від одної; метод лінгвістичного спостереження дає змогу описати акціональні опозиції термінативність / атермінативність і, відповідно, досягнення / недосягнення межі дії у формі систематичного представлення акціонального значення на лексичному, рекціональному рівнях та на рівні речення; метод моделювання за допомогою комунікативних блоків дає змогу зіставити композиційну структуру виділених моделей співвідношення між термінатиністю / атермінативністю та досягненням / недосягненням межі дії; метод кількісних обстежень мовного матеріалу забезпечує статистичність результатів дослідження, кількісні характеристики та об’єктивність опрацювання фактичного матеріалу, що впливає на достовірність висновків і розробки теоретичних засад дисертації. Усі перераховані вище методи дозволяють дослідити аспектуально-видову категорію сучасної німецької мови та здійснити зіставне дослідження аспектуальних та акціональних вербальних лексем в різножанровому дискурсі
Наукова новизна роботи полягає передусім у тому, що у процесі дослідження уперше:
- розглянуто проблему аспектуальності з сучасних методологічних позицій, зокрема, плідних наукових парадигм дискурсознавчої, лінгвопрагматичної;
- категорію аспектуальності простежено в різних жанрових стилях з позицій і під кутом зору їхньої фреймової організації, зокрема, в літературно-художніх, наукових текстах та в навчально-методичних працях з економіки;
- з'ясовано співвідношення між термінативністю / атермінативністю в 4 моделях:
1. термінативність досягнення межі дії;
2. атермінативінсть недосягнення межі дії;
3. атермінативність досягнення межі дії;
4. термінативність недосягнення межі дії;
- проаналізовано малодосліджені, а подекуди й не досліджувані твори німецьких письменників, які ще не були об’єктом текстолінгвістичного, зокрема аспектологічного аналізу.
Наукове значення роботи полягає в тому, що в ній важливі в лінгвістиці, а також у дискурсі комунікації видові категорії та категорії способу дії досліджуються комплексно з урахуванням вербально-екстравербальних взаємодій, під кутом зору сучасних стратегій, зорієнтованих на адекватне сприйняття та подальший мовно-інформативний трансфер.
Практичне значення здійсненого дослідження полягає у використанні його матеріалів для презентації сучасного стану актуальних морфологічних категорій, їх семантики, валентних зв’язків та функціональних особливостей у спецкурсах з теорії комунікації, з питань морфологічної семантики і стилістики, а також у перекладознавчій практиці й у викладанні німецької мови для бакалаврів і магістрів.
Основні положення, які винесено на захист:
1. Феномени „аспектуальність” та „акціональність” належать до актуальних в сучасній лінгвістиці, германістиці, особливо з позицій теорії і практики комунікативних актів, що знаходяться під впливом актуальних в сучасному мовознавстві коґнітивних стратегій.
2. Аспектуальність в дослідженні розуміємо як функціонально-семантичну категорію, яка формується структурами мовних рівнів, властивих різним мовам, тобто є універсальною. Її зміст складає характер протікання дії. Для вираження цього змісту кожна мова має певний набір лексичних, словотвірних і граматичних засобів.
3. Акціональність розглядаємо не як поділ дієслів на термінативні / атермінативні, а як процес і маркери семантичного змісту. Це передусім дієслівні лексеми, які містять семантику обмеженості, початку, багаторазовості, або результативності дії.
4. Аспектуальність і акціональність категорії взаємопов’язані, орієнтовані на семантику дієслова які беруть на себе функцію представлення результативних дієслівних подій.
5. Категорії аспектуальності й акціональності знаходять конкретний вияв на рівні лексичної презентації семантики дієслівних форм, а також з позицій лінгвостилістики у різних типах тексту, зокрема в одиницях літературно-художнього дискурсу, у наукових текстах і в навчально-методичних працях з економіки. У різножанрових текстах простежуємо як спільні риси функціонування дієслівних форм, так і певні особливості, пов’язані з реалізацією аспектуальної чи акціональної семантики.
Структура дисертації. Дисертаційне дослідження складається із вступу, трьох розділів із висновками до кожного, загальних висновків, списків використаних джерел та джерел ілюстративного матеріалу.
У вступі обґрунтовується вибір теми та її актуальність, визначається мета і завдання роботи, указуються об'єкт та предмет дослідження, визначається теоретична та практична цінність роботи, висвітлюються основні положення, які винесено на захист.
У першому розділі „Аспектуальність у німецькомовних текстах” аналізуються основні властивості та категоріальна сутність аспектуальності як одиниці мови. Здійснюється класифікація способів дії, аналізуються засоби вираження, синтаксичні ознаки способів дії, визначаються основні критерії семантичного діапазону досягнутої / недосягнутої межі дії.
У другому розділі „Аспектуальність у різножанровому дискурсі” на прикладах художнього, наукового дискурсів та навчально-методичних праць з економіки аналізуються особливості термінативних, атермінативних та нейтральних дієслів.
У третьому розділі „Моделювання видової репродукції в сучасному німецькомовному дискурсі” пропонується модель співвідношення між термінативністю / атермінативністю та досягненням / недосягненням межі дії, розглядаються дієслівні форми та акціональні значення.
У загальних висновках сформульовано підсумки проведеного дисертаційного дослідження, окреслено перспективи подальшого опрацювання проблеми.
Апробацію дисертації здійснено на засіданні кафедри іноземних мов факультету міжнародних відносин 3 жовтня 2004 року. Базові положення відображено в доповідях на науковій конференції Волинського державного університету в 1996 році, у матеріалах другої західно-регіональної науково-методичної конференції викладачів іноземних мов вищих навчальних закладів „Лінгво-дидактичний плюралізм навчального процесу з іноземних мов у вищих навчальних закладах” (Тернопіль, травень 1999), XV Міжнародної наукової конференції „Мова та культура” ім. проф. Сергія Бураго (Київ, 20 24 червня, 2005), у статтях та 1 тезах:
1. Порівняння видових значень дієслів у німецькій та українській мовах. // Наук. вісник ВДУ, №3, 1998. С.55-57. Співавтори: Луцишин Т. П., Капітанюк Т.М.
Особистий внесок: відмінності між відносними часами завершених та незавершених дієслів існують при перекладі з німецької мови українською. Так, наприклад, плюсквамперфект завершених дієслів завжди перекладається доконаним видом. Плюсквамперфект незавершених дієслів не завжди можна перекласти простою формою минулого часу.
2. Категорія аспектуальності в німецькій мові: функціонально-семантичні аспекти // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія Мовознавство. № 1. 2000. С.90-93.
Особистий внесок: категорія аспектуальності конституює граматичну семантику дієслова як частини мови, оскільки її загальна ознака передає процеси, які протікають у часі і які мають свого носія.
3. Категорія виду в сучасній німецькій мові: концептуальні питання теорії та німецько-української контрастивістики // Науковий Вісник ВДУ, №2. 2000. С.115-117.
Особистий внесок: основним способом передачі видових значень українських дієслів у німецькому перекладі є відносні часові форми, конструкції з модальними дієсловами, пасивний стан.
4. Зв’язок лексико-граматичної категорії аспектуальності з дієприкметниками в сучасній німецькій мові // Науковий Вісник ВДУ. 2001. № 13. С.87-90.
Особистий внесок: зв’язок лексико-граматичної категорії аспектуальності з дієприкметниками І та ІІ відбувається через термінативність / атермінативність та досягнення / недосягнення межі дії.
5. Питання класифікації дієслів сучасної німецької мови за семантичними критеріями // Науковий Вісник ВДУ. 2004. № 3. С.147-152.
Особистий внесок: способи дії розглядаємо як семантичну ознаку дієслів, які можуть виражатися через будову слова, а також через лексичні та синтаксичні засоби.
6. Способи дії в німецькій вербальній системі. Проблеми сучасного перекладознавства: Матеріали міжвузівського наукового семінару. Луцьк: ПВД Твердиня”, 2006. С.39-40.
Особистий внесок: способи дії семантичні або семантико-словотворчі групи дієслів, які надають дієсловам значення початковості, обмеженості, багаторазовості.
7. Аспектуальність як лінгвістична категорія в методичних працях з економіки (на матеріалі німецькомовних джерел). Зб. наук. пр. / Київ. нац. лінгв. ун-т. К.: Вид. центр КНЛУ. Вип. 16 / Відп. ред. Н. М. Корбозерова. 2006. С.8-14.
Особистий внесок: У статті ретельно простежено різні типологічні форми термінативної та атермінативної фактури в німецькій мові та шляхи подальшого розвитку цієї складної проблематики. Аналіз засобів передачі термінативності / атермінативності дієслів дає змогу зконструювати модель аспектуальності німецького дієслова у дискурсі навчально-методичних праць з економіки, якому переважно властиві логічність, точність, безособистість і об’єктивність.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Категорія аспектуальності, яка стосується різних дієслівних форм, часових категорій і текстових кореляцій є складною, полісемантичною і поліфункціональною. Одні із зафіксованих і проаналізованих нами дієслівних форм (термінативних чи атермінативних) відзначаються частотністю, інші є рідковживаними, реалізуються переважно в художніх текстах.
Відповідно до поставленої у дисертаційному дослідженні мети встановлено лінгвосемантичні та функціонально-дискурсні аспекти категорії аспектуальності в сучасній німецькій мові, а саме:
- представлено і досліджено аспектуальну категорію сучасної німецької мови з позицій сучасних наукових парадигм;
- поглиблено вивчено категорію аспектуальності в ракурсі взаємодії компонентів мовного та позамовного змісту;
- визначено і сформульовано теоретичні засади категорій акціональності та аспектуальності;
- простежено та проаналізовано приклади аспектуальності у різножанрових дискурсах та здійснено зіставий аналіз аспектуальних та акціональних дієслівних лексем.
Результати аналізу показують, що способи дії є основними носіями акціональності. Сюди належать прості, похідні та складні дієслова. Крім того існують інші додаткові лексичні та семантичні засоби вираження акціональності (прикметники, прислівники, допоміжні дієслова, повторюваність дієслів). Два члени акціональної опозиції термінативність / атермінативність в реалізації аспектуального значення досягнення / недосягнення межі дії функціонують не в однаковій мірі. Акціональні опозиційні структури в мові реалізують різне лексико-граматичне значення і стосуються, передусім, дієслів та лексичних засобів. У способах дії дієслів зафіксовано, що лексично термінативні дієслова реалізують досягнення межі набагато частіше (98 %), ніж атермінативні дієслова недосягнення межі (46 %).
Аналіз термінативних / атермінативних дій, виявив аналогічну картину. При термінативних діях досягнення межі дії становить 97 % (477 із 494 прикладів), а при атермінативних недосягнення межі дії лише 47 % (88 із 189 прикладів). Це свідчить про те, що атермінативність слід розглядати як слабкий немаркований член акціональної опозиції термінативність / атермінативність, а термінативність як сильний. Аспектуальні категорії беруть на себе функцію представлення результативних дієслівних подій. Немарковане атермінативне дієслово, як і позначена ним дія може досягнути межі через поступове розширення синтагми на рекціональному чи предикативному рівнях. Аналіз засвідчив, що немає суттєвої різниці у частотності вживання аспектуального значення досягнення / недосягнення межі дії між відносними та абсолютними часовими формами. У відносних часах досягнення межі дії становить 92 % прикладів, у абсолютних 83 %.
Граматична релевантність акціональної опозиції термінативність / атермінативність, а також досягнення / недосягнення межі дії здійснюється всупереч дієслівним формам, серед яких, з можливих чотирьох, є лише дві моделі відносин між опозицією термінативність / атермінативність і досягнення / недосягнення межі дії (1.2.2.).
Як підсумок теоретично-аналітичних екскурсів зазначимо, що у всіх часових формах спостерігаємо сумісність відносин між термінативністю / атермінативністю, досягненням / недосягненням межі дії. Моделі Т ДМД (термінативність досягнення межі дії) та Ат НДМД (атермінативність недосягнення межі дії) кваліфікуємо як звичайні, немарковані, оскільки вони є первинні і вживаються найчастіше. Моделі Ат ДМД (атермінативність досягнення межі дії), Т НДМД (термінативність недосягнення межі дії) вважаємо маркованими є вторинними, такими, що вживаються рідше. Акціональне значення перших двох моделей можна розкрити без особливих маркерів чи схем, тоді як наявність таких особливостей обов’язкова для визначення акціонального значення двох маркованих моделей.
Опозиція термінативність / атермінативність пояснює більшість акціонально-релевантних синтаксичних явищ та їхню семантичну диференціацію (єдине значення Partizip I, значення Partizip II в ролі обставини, означення, його взаємодія із допоміжними дієсловами при утворенні часових форм). Ця опозиція пояснює також вибір допоміжного дієслова haben чи sein у перфекті.
Семантичну опозицію термінативність / атермінативність розглядаємо як семантичне значення дієслівних фраз, так як з однієї сторони акціональне значення дієслів визначається згідно певної синтагматичної конструкції, а з іншої сторони синтаксична релевантність (наприклад значення дієприкметника ІІ у різних позиціях) акціонального значення дієслів розглядається однаково із комплексними дієслівними фразами.
Аналіз часових форм досліджуваних текстів дозволяє констатувати, що акціональна опозиція у темпоральній системі є єдиним засобом вираження акціональності, яка є повністю систематизована і члени якої (завершеність / незавершеність), крім акціональної різниці, не мають ніяких лексично-семантичних відмінностей. Відносно частотності вживання лексично термінативних дієслів, модель Т ДМД (термінативність досягнення межі дії) є звичайним явищем, а модель Т НДМД (термінативність недосягнення межі дії) винятком. Співвідношення моделей Ат НДМД (атермінативність недосягнення межі дії), Ат ДМД (атермінативність досягнення межі дії) від лексично атермінативних дієслів є врівноваженим. Форми теперішнього часу з лексичними інтенсифікаторами і модифікаторами термінативності виражають потенційну межу дії, тоді як перфект в основному орієнтований на реальну межу (абсолютну і відносну), залежно від додаткової аспектуальної обробки висловлювання. Претерит термінативних дієслів виражає, зазвичай, реальну межу, а функція атермінативних дієслів безпосередньо залежить від текстових особливостей. Отже, значення досягнутої / недосягнутої межі дії здійснюється в тісній взаємодії засобів лексичного та морфологічного рівнів мови.
Значення сумарного результату, яке виражається перфектом з іменником у множині, є однією із семантичних функцій перфекта. Ітеративність також виражається претеритом і теперішнім часом, де претериту властива передача звичайних, типових дій, які повторюються, оскільки такі значення входять до категоріального спектру цієї форми. Теперішній час у такій функції виступає як форма для транспозиції з набуванням додаткових експресивно-оцінних конотацій.
В окремих випадках претерит і презенс виступають як функціональні синоніми, хоча кожна з форм накладає свій відбиток на спосіб представлення часового узагальнення: презенс представляє загальні істини” як дійсні для максимально розширеного плану теперішнього”, а претерит виражає те, що відбувається постійно, на прикладі одного конкретного факту (того, що відбувся); конкретність ситуації в цілому при цьому поєднується з метафоричною локалізованістю прикладу.
Здійснена спроба дослідити проблему зв'язку лексико-граматичної категорії аспектуальності із дієприкметниками І та ІІ як на парадигматичному, так і на синтагматичному рівнях. Результати показали, що цей зв'язок відбувається з такими компонентами аспектуальності, як категорія термінативності / атермінативності та категорія досягнення / недосягнення межі дії. Дієприкметникам сучасної німецької мови властиве таке протиставлення. У Partizip I можливі лише ті випадки, які призводять до недосягнення межі дією. У дослідженні ми спостерігали обидві моделі Ат НДМД (атермінативність недосягнення межі дії) та Т НДМД (термінативність недосягнення межі дії), причому, перша модель переважає у частоті вживання. З аспектологічної точки зору Partizip I розглянуто як суто імперфективну форму, яка завжди передбачає недосягнення межі дії. У Partizip II спостерігаємо лише звичайні моделі (Т ДМД (термінативність досягнення межі дії), Ат НДМД (атермінативність недосягнення межі дії)), серед яких Т ДМД (термінативність досягнення межі дії) є частотною. Таку закономірність пояснюємо тим, що Partizip II може мати два різних значення, а саме: Partizip II від термінативних дієслів чи дієслівних фраз означає завершення дії, а від атермінативних передумову завершення і стан цієї дії.
Можливість формування в пасиві того чи іншого загального аспектуального значення визначається значенням дієслова, семантикою об'єкта дії, а також комунікативними цілями. Актив і пасив мають суттєві розбіжності не лише в засобах вираження, але і в змісті аспектуальних значень. В активних конструкціях краще виражена початкова та середня фаза дії, а в пасивних кінцева. Аспектуальність обмежує утворення та функціонування пасива. Дослідження мовної фактури прикладів у дискурсі виявило факти впливу семантики пасива на формування в пасивному стані значення досягнутості дією внутрішньої межі. Таке значення досягнутості дією внутрішньої межі формується у випадках, коли у зіткненні аспектуальних характеристик дієслова і пасива процесуальність другого приглушується, нейтралізується. Результативний пасив показує стан предмета, що настав у результаті спрямованої на нього дії, виконаної іншою особою.
Екстраполяція матеріалів і висновків дисертації в навчальний процес сприятиме його якісній лінгвометодичній організації, кращому засвоєнню складних проблем німецької граматики, реалізації завдань перспективної філологічної науки.
Вважаємо, що майбутні дослідження категорії виду в сучасній німецькій мові можуть здійснюватись на основі аналізу окремих жанрів публіцистичного, законодавчого, неофіційного дискурсів тощо як у зіставному аспекті, так і з урахуванням окремого прагматичного типу висловлювання.
Важливим завданням у зіставному аспекті став би аналіз акціонального значення дієслівних фраз та їх недієслівних способів вираження на лексичному та на рекціональному рівнях та відповідний зв’язок між собою. Тут можуть бути корисними паралельні переклади одних і тих самих текстів з однієї мови на іншу.
Оскільки модель Т-Ат (термінативність атермінативність), ДМД-НДМД (досягнення межі дії недосягнення межі дії) не може виявити загальне вживання дієслів sein та haben при утворенні перфекта, то з точки зоку акціональності, вважаємо, це завданням для майбутніх досліджень.
Усі виявлені дієслівні і дієприкметникові форми в їх різноманітній вербальній структурі, семантичних варіаціях, структурних моделях і різножанрових кореляціях заслуговують на ретельне вивчення з позицій дієслівної організації, семантичної поліфонії, а також відповідних дискурсних стратегій.
Визначення адекватної акціональної опозиції для пояснення різниці між абсолютними та відносними часами і відмежування цієї опозиції від моделі, яка використовується у дослідженні розвитку функціональної системи дієслівних форм усе це може стати предметом подальших студій сучасної німецької мови з точки зору різних дискурсних стратегій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аветисян А. Глаголы и глагольное словосложение. (На материале современного немецкого языка): Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04 германські мови. Л., 1971. 23 с.
2. Авилова Н. Вид глагола и семантика глагольного слова. М.: Наука, 1976. С.131-263.
3. Авраменко В. Временные компоненты в семантике немецкого глагола (на материале ретроспективных глаголов): Дис. канд. филол. наук. К., 1988. 164 с.
4. Агрелль С. О способах действия польского глагола // Вопросы глагольного вида. Москва: ИЛ, 1962. С.35-38.
5. Адмони В. Теоретическая граматика немецкого языка: Строй современного немецкого языка: Учебное пособие. М.: Просвещение, 1986. 333 с.
6. Азначеева А. О взаимодействии категории залога и функционально-семантической категории аспектуальности в современном немецком языке // Вопросы грамматики немецкого языка / Под. ред. Гулыги. Вып. 109. М., 1997. С.21.
7. Алефиренко Н.Ф. Спорные проблемы семантики: Монография. М.: Гнозис, 2005. 326 с.
8. Аспектология и контрастивная лингвистика // Меж вуз. темат. сб. науч. тр. Калинин: КГУ, 1988. 173 с.
9. Ахманова О. Словарь лингвистических терминов. М., 1966.
10. Бабійчук Л. Аспекти розуміння аргументативного дискурсу // Лінгво-дидактичний плюралізм навчального процесу з іноземних мов у вищих навчальних закладах: Збірник наукових праць. Тернопіль, 1999. С.40-41.
11. Балин Б. Германский аспектологический контекст. Липецк, 1971. 529 с.
12. Балин Б.М. Немецкий аспектологический контекст в сопоставлении с английским. Калинин: Калининский госпединститут им. М.И. Калинина, 1969. 432 с.
13. Балин Б.М., Бурмистрова Л.А. и др. Сравнительная аспектология русского и немецкого языков. Калинин: КГУ, 1979. С.52.
14. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. Київ.: Академія, 2004. 342 с.
15. Башкирцева Э. Влияние контекста на аспектологическую характеристику немецкого глагола. (Роль рядов сопряжённых в последовательности действий и состояний). Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04 германські мови. Челябинск, 1970. 15 с.
16. Беличенко И. Глагольные грамматические категории современного немецкого язика. (Парадигматический и синтагматический анализ): Дис... канд. филол. наук: 10.02.04 германські мови. Д., 1976. 203 с.
17. Бєлих О.М. Акціональне значення поняття „Межа дії” // Матеріали ХIV Міжнародної наукової конференції „Мова і культура (20-24 червня 2005). Київ: Видавничий Дім Дмитра Бураго. 2005. Т.2. С.166-171.
18. Бєлих О.М., Луцишин Т.П. До історії питання про категорію виду у німецькій мові // Матеріали XLII наукової конференції. Луцьк: Вежа, 1996. С. 211.
19. Бєлих О.М., Луцишин Т. П., Капітанюк Т.М. Порівняння видових значень дієслів у німецькій та українській мовах // Науковий вісник ВДУ. Філологічні науки (романо-германська філологія). Луцьк: Вежа, 1998. № 3. С.55-57.
20. Бєлих О.М. Категорія виду в німецькій мові: теоретичні аспекти, дискурсна функціональність // зб. Лінгво-дидактичний плюралізм навчального процесу з іноземних мов у вищих навчальних закладах. Тернопіль, 1999. С.51-53.
21. Бєлих О.М. Категорія аспектуальності в німецькій мові: функціонально-семантичні аспекти // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка: Серія мовознавство. 2000. № 1. С.90-93.
22. Бєлих О.М. Категорія виду в сучасній німецькій мові: концептуальні питання теорії та німецько-української контрастивістики // Науковий вісник ВДУ. 2000. № 2. С.115-117.
23. Бєлих О.М. Зв’язок лексико-граматичної категорії аспектуальності з дієприкметниками в сучасній німецькій мові // Науковий вісник ВДУ. 2001. № 13. С.87-90.
24. Бєлих О.М. Питання класифікації дієслів сучасної німецької мови за семантичними критеріями // Науковий вісник ВДУ. 2004. № 3. С.147-152.
25. Бєлих О.М. Cпособи дії в німецькій вербальній системі // Проблеми сучасного перекладознавства: Матеріали міжвузівського наукового семінару. Луцьк: ПВД «Твердиня», 2006. С.39-40.
26. Бєлих О.М. Аспектуальність як лінгвістична категорія в методичних працях з економіки (на матеріалі німецькомовних джерел). Зб. наук. пр. / Київ. нац. лінгв. ун-т. К.: Вид. центр КНЛУ. Вип. 16 / Відп. ред. Н. М. Корбозерова. 2006. С.8-14.
27. Бондарко А. Принципы функциональной грамматики и вопросы аспектологии. Л.: Наука, 1983. 208 с.
28. Бондарко А. Теория морфологических категорий. Л., 1976. 57 с.
29. Бондарко А. Теория грамматического значения и аспектуального исследования. Л.: Наука; ЛО, 1984. 279 с.
30. Бородина А. Категория таксиса в современном немецком языке в сопоставление с категорией таксиса в английском языке: Автореф. дис... канд. филол. наук. Х., 1973. 25 с.
31. Булыгина Т. Классы предикатов и аспектуальная характеристика высказывания // Аспектуальные и темпоральные значения в словянских языках. М.: Наука, 1983. С. 20-39.
32. Бурмистрова Л. Особенности функционирования средств аспектологического контекста в немецкой разговорной речи: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04 германські мови. Калинин, 1972. 24 с.
33. Ван Дейк Т.А. Язык, познание, коммуникация. М., 1998. 27 с.
34. Введение в германскую филологию: Учебник для филологических факультетов университетов. М.: Высшая школа, 1980. 319 с.
35. Великова Л. Типология взаимосвязанных таксисных и аспектуальных отношений в высказывании с темпоральной полипредикативной конструкцией (на материале английского языка): Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04 германские языки. Минск, 1994. 26 с.
36. Верижникова Е. Категориальный статус и функционирование глагольных форм с компонентом ке в современном македонском литературном языке: Автореф. дис... канд. филол. наук. М., 1997. 23 с.
37. Виноградов В. В. Русский язык (грамматическое учение слова). Учпедгиз. М.: Изд-е 2-е. М: Высшая школа, 1972. 614 с.
38. Гарифулин Л. Аспектологический анализ глагольной фразеологии современного немецкого языка: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 германские языки. Калинин, 1968. 26 с.
39. Гловинская М. Семнтика, прагматика и стилистика видо-временных форм // Грамматические исследования. Функционально-стилистический аспект. М., 1989. С.158-218.
40. Горбова Е. Сопоставительный анализ категорий поля аспектуальности в русском и испанском языках и их речевой реализации (На материале пер. худож. текстов): Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.01. СП б / С-Петербург. гос. ун-т. 1996. 16 с.
41. Грамматические категории глагола и предикатный синтаксис текста // Межвузовский сборник научных трудов. Владимир, 1985. 189 с.
42. Гулыга Е. В. К вопросу о взаимосвязи уровней (языковые макро- и микрополя) // Лингвистика и методика в высшей школе. I МГПИИЯ. М., 1967. С.13-22.
43. Гулыга Е.В., Шендельс Е.И. Грамматико-лексические поля в современном немецком языке. М.: Изд-во МГУ, 1976. 183 с.
44. Гуменюк А. Глаголы со значением пассивности в функционально-семантическом поле залоговости немецкого языка: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 германские языки. К., 1989. 24 с.
45. Дебова Н. Контексты рекциональной предельности I и II в сопоставлении с семисиологической предельностью в современном немецком языке: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 германские языки. Калинин, 1983. 15 с.
46. Дешериева Т. К проблеме определения категории глагольного вида // Вопросы языкознания.1976. № 1. С.126-129.
47. Дешериева Т. К проблеме соотношения глагольных категорий вида и времени // Вопросы языкознания.1976. № 4. С.88-91.
48. Добжанська Н. Лімітативні відношення у мікрозонах локальності (на матеріалі англійської та німецької мов) // Науковий вісник ВДУ. 1998. № 3. С.13-16.
49. Добжанська Н. Границя дії в англійській мові та види границь // Науковий вісник ВДУ. 2000. №2. С.137141.
50. Добжанська Н. Швидка одноразова гранична дія в англійській мові // Науковий вісник ВДУ. 2002. № 4. С.122-130.
51. Домбровская Р. Взаимодействие временной и видовой семантики в системе немецкого глагола: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 германские языки. Минск, 1974. 28 с.
52. Жеребков В. Грамматическая категория времени в системе немецкого глагола: Автореф. дис доктора филол. наук: 10.02.04 германские языки. 1972. 39 с.
53. Зализняк А., Шмелёв А. Лекции по русской аспектологии. Műnchen: Verlag Otto Sagner, 1997. 151 с.
54. Звегинцев В.А. Лингвистические универсалии и лингвистика универсалий // Проблемы языкознания: Доклады и сообщения советских ученых на Х Международном конгрессе лингвистов. М: Наука, 1967. С.44-50.
55. Звегинцев В.А. О цельнооформленности единиц текста // Изв. АН СССР: Сер. лит. и яз. 1980. Т.39. № 1. С.13-21.
56. Звегинцев В.А. Предложение и его отношение к языку и речи. М.: Изд-во МГУ, 1976. 307 с.
57. Зиндер Л. Научная грамматика немецкого языка. Л., Учпедгиз, 1938. 320 с.
58. Зорьева В. Поле завершительности немецкого глагольного действия в сопоставлении с английским: Автор. дис канд. филол. наук: 10.02.04 германские языки. К., 1979. 21с.
59. Исаченко А. В. Грамматический строй русского языка в сопоставлении с словацким. Ч. II. Братислава, 1960. С.175.
60. Калинин И. А. Категория вида в русских глаголах // Литературный сборник Горьковского гос. пед. института. Вып. 8. Горький, 1940. С.165-200.
61. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. Москва: Гнозис, 2004. 390 с.
62. Карпчук Н. Адресованість в офіційному та неофіційному англомовному дискурсі (комунікативно-прагматичний аналіз): Дис. канд. філол. наук. Луцьк, 2004. 217 с.
63. Кикец Н. И. Формирование аспектуальных ситуаций в микрозонах простого прошедшего времени в современном английском языке: Дис канд. филол. наук. Луцк, 1983. 205 с.
64. Ким Чул Х. Категория способа действия в русском и корейском языках. (На материале русских бесприставочных глаголов передвижения и их корейских соответствий) // Голоса молодых учёных. М., 1997. С.11-128.
65. Кияк Т., Огуй О., Науменко А. Теорія та практика перекладу (німецька мова). Підручник для студентів вищих навчальних закладів. Вінниця: Нова книга, 2006. 592 с.
66. Комри Б. Общая теория глагольного вида // Труды аспектологического семинара филологического факультета МГУ им. М.В. Ломоносова. М., 1997. Т.1. С.115-121.
67. Кравченко А. Язык и восприятие: когнитивные аспекты языковой категоризации. Иркутск: Из-во Иркуртского ун-та, 1996. 159 с.
68. Крушельницкая К., Попов М. Советы переводчику: М.: Астрель АСТ, 2004. С.123-147.
69. Кукушкина О. Из истории вида русского глагола // Вестник Московского университета. 1978. № 1. С.51-61.
70. Кульбакин А. Средства выражения аспектуальности в современном немецком языке в сопоставлении с русским: Автор. дис канд. филол. наук: 10.02.04 германские языки. М., 1977. 27 с.
71. Кусько К. Дискурс іноземномовної комунікації. Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002, С.25-48.
72. Кусько К. Дискурс іноземної комунікації: концептуальні питання теорії і практики // Наукові записки АН Вищої школи України. Вип. 4. Київ, 2002, С.97-114.
73. Кусько К. Лінгвістика тексту та її когнітивний потенціал. Іноземна філологія. Вип. 111. Львів, 1999, С.68-71.
74. Лимарь Л. Некоторые соображения относительно вида как категории // Филологические науки. 1961. № 2. С.15-22.
75. Лук'янець В. Філософія дискурсу // Вісник НАН України. 2000. № 10. С.18-31.
76. Луценко Н. Вид и предикативность (к постановке вопроса) // Филологические науки. 1987. № 2. С.41-47.
77. Луценко Н. Грамматические категории в системе и узусе (Русские глаголы и имя): Дис... д-ра филол. наук. Донецк, 1990. 438 с.
78. Луцишин Т. Перфект и его функции в современном немецком языке: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 германские языки. К., 1990. 17 с.
79. Маслов Ю. Вид и лексическое значение глаголов в современном русском литературном языке. ИАНОЛЯ. 1948. Вып. 4. Т.7. С.35.
80. Маслов Ю. Система основных понятий и терминов славянской аспектологии // Вопросы общего языкознания. Л., 1965, с.53-80.
81. Маслов Ю. Глагольный вид в современном болгарском литературном языке // Вопросы грамматики болгарского литературного языка. М., 1959. С.138-191.
82. Маслов Ю. Очерки по аспектологии. Л.: Изд-во ЛГУ, 1984. 263 с.
83. Маслов Ю. Рецензия на кн.: S-G Anderson. Aktionalität im Deutschen // Вопросы языкознания. 1976. № 2.
84. Медведева Л. К вопросу о языковых способах выражения категориальных значений глагола // Вестник Киевского ун-та. Вып. 13. К., 1979. С. 38-41.
85. Морковина Н. Предельность / непредельность немецких глаголов как категория семасиологического уровня: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04 германские языки. Калинин, 1968. 27 с.
86. Морозов В. Категория глагольного вида и „обманутые ожидания”. (О виде глаголов при отрицании) // Русский язык за рубежом. М., 1997. № 3/4. с.60-66.
87. Москальская О. Теоретическая грамматика немецкого языка: Учебник. М.: Высш. шк., 1983. C.338-349.
88. Мыркин В. Вид и время глагола в русском и немецком языках: (сопоставительный анализ): Учеб. пособие. Л., 1989. 249 с.
89. Нагаева М. Длительность в сфере передачи видовых отношений в современном английском языке. К., 1971. 228 с.
90. Науменко А.М. Філологічний аналіз тексту (Основи лінгвопоетики). Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Вінниця: Нова книга, 2005. 416 с.
91. Нефёдов В. Д. Влияние обстоятельств внешней и внутренней характеристики действия на аспектологическую тенденцию предельных и непредельных глаголов в современном немецком языке: Дис... канд. филол. наук. Калинин, 1968. 258 с.
92. Нефёдов В. Д. О некоторых лингвистических возможностях различения значений предельности / непредельности в немецких глаголах // Немецкий глагол. Калинин: КГУ, 1968. С. 83-111.
93. Ноженко П. Конструкция sein с причастием II от переходных глаголов в грамматической системе немецкого языка: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04 германские языки. М., 1964. 16 с.
94. Павлов В. Темпоральные и аспектуальные признаки в семантике „временных форм” немецкого глагола и некоторые вопросы теории грамматического значения // Теория грамматического значения и аспектологические исследования. Л., 1984. С. 42-70.
95. Падучева Е. Вид и лексическое значение глагола (от лексического значения глагола к его аспектуальной характеристике) // Russian Linguistics. Vol. 14. 1990. Р. 1-18.
96. Пащенко Н. До питання про видове значення дієслова (на матеріалі сучасної англійської мови) // МВІМ. Вип. 1. К., 1974. С. 6-11.
97. Пешковский А. Русский синтаксис в научном освещении. Вып.6. М.: Госучпедгиз. 1956. С. 105.
98. Полищук Н. Аспектуально-временное значение антропонимов в современном немецком языке: Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.04 германские языки. К., 1987. 24 с.
99. Полюжин М. Дискурсивні стратегії та організуючі стереотипні висловлювання в англійській мові // Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002. С. 50.
100. Потебня О. Из записок по русской грамматике. Т. IV, М., 1941. С.75.
101. Почепцов Г. О коммуникативной типологии адресата // Речевые акты в лингвистике и методике. Пятигорск: ПГПИИЯ, 1986. С. 10-17.
102. Почепцов Г. Теорія комунікації: 2-ге вид., доп. К.: ВЦ „Київський університет”, 1999. 308 с.
103. Прокош Э. Сравнительная грамматика германских языков. М.: Изд-во иностранной литературы, 1954. 379 с.
104. Пушкарева О. Пародирование как способ сюжетно-композиционной организации анекдота // Филологические науки. 1996. № 2. С. 35-41.
105. Ратич М. Проблема противопостановления форм простого и сложного прошедшего времени в современном немецком языке: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.04 германские языки. Львов, 1985. 21с.
106. Раевский М. Глагол в германском языке. Тула, 1976. 136 с.
107. Рахилина Е. О старом: Аспектуальные характеристики предметних имён // Логический анализ языка. М., 1997. С. 201-217.
108. Рибачок С. Дискурс і когезія тексту. ВЦ ЛНУ імені Івана Франка, 2002. 194 с.
109. Рожкова Д. Лингвостатистический анализ английского глагола в плане категоии аспектуальности: Автор. дис... канд. филол. наук: 10.02.04 германские языки. Калинин, 1979. 15 с.
110. Рощина Л. Соотношение лексической семантики и видових значений в глаголе (в сфере повторяемости действий) // Семантический аспект изучения языковых единиц. Ашхабад: МВ ССО ТССР, 1982. С. 11-19.
111. Слюсарева Н. Проблемы функциональной морфологи современного английского язика. М.: Наука, 1986. 214 с.
112. Смеречанский Р. Граматика немецкого языка: На материале нем. яз. К.: Вища школа, 1981. 312 с.
113. Смирницкая О. Морфологизация аналитических глагол