Шорошева Людмила Олександрівна. Феномен кобзи в системі академічного народно-інструментального мистецтва України

brief description

Шорошева Людмила Олександрівна. Феномен кобзи в системі академічного народно-інструментального мистецтва України : Дис... канд. наук: 17.00.03 - 2011

НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
імені П. І. ЧАЙКОВСЬКОГО
На правах рукопису
ШОРОШЕВА
ЛЮДМИЛА ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК 787.6 (477)
ФЕНОМЕН КОБЗИ
В СИСТЕМІ АКАДЕМІЧНОГО НАРОДНО-
ІНС ТРУМЕ НТАЛЬ НОГ О М ИС ТЕ ЦТВА УКРАЇНИ
17.00.03 - Музичне мистецтво
Дисертація
на здобуття наукового ступеню
кандидата мистецтвознавства
Науковий керівник - доктор культурології
Антонюк Валентина Геніївна
Київ - 2010
З М І С Т
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ХУДОЖНЬО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ КОБЗИ ТА ІСТОРИЧНА СПЕЦИФІКА ЇХ ПЕРЕТВОРЕННЯ В КОНТЕКСТІ ЕВОЛЮЦІЇ НАРОДНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ ТРАДИЦІЙ 15
1.1. Історіографія та джерела за темою дослідження 15
1.2. Ґенеза, еволюція та різновиди музичного інструмента "кобза" 49
1.3. Українська кобза та російська домра 66
1.4. Відродження й реконструкція ладкової кобзи у ХХ-ХІст 82
Висновки до першого розділу 93
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ
ВИКОНАВЦІВ НА КЛАСИЧНІЙ КОБЗІ НА КАФЕДРІ НАРОДНИХ ІНСТРУМЕНТІВ НМАУ ІМЕНІ П. І. ЧАЙКОВСЬКОГО 96
2.1. Класична кобза в реальному дискурсі Київської домрової школи. .96
2.2. Методика звукодобування на класичній кобзі 109
2.3. Музика для класичної кобзи та домри 129
Висновки до другого розділу 149
ВИСНОВКИ 153
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 156

bibliography

ВИСНОВКИ
У дисертації визначено художньо-функціональні особливості української кобзи та показано історичні етапи їхнього перетворення в контексті еволюції народно-інструментальних традицій. У ході вивчення етимології терміна "кобза" було виявлено, що ним називають два різних інструменти: вертикальну та ладкову кобзу. Відображено найважливіші етапи ґенези та еволюції кобзи як феномена національного музичного мистецтва в історичній ретроспективі. Визначено поліфункціональність української кобзи: як музичного інструмента усної та письмової традицій, акомпануючого й сольного, традиційного й академічного. Наведено яскраві й незаперечні факти впливу ладкової кобзи на розвиток фольклорної та академічної гілок народного музичного інструменталізму.
З метою визначення місця й ролі ладкової кобзи в українській культурі здійснено з’ясування історичних і соціальних передумов появи й асиміляції, удосконалення й реставрації, а також виникнення у ХХ ст. нової конструкції цього музичного інструмента. Показано шляхи міграції ладкової кобзи та її перетворення в російську домру, а також сучасний ренесанс і повернення з небуття. Виведено цілий ряд положень щодо народно-інструментального мистецтва традиційної та професійної парадигм, зокрема, про кобзу як тотемний народний інструмент українців і стверджено її феномен в національній музичній культурі України. Визначено приналежність кобзи водночас до матеріального світу речей і до символічного музичного коду та її роль у відродженні втраченого звучання старовинної музики. Здійснено аналіз взаємодії народних, фольклорних і академічних традицій в українському національно-інструментальному мистецтві та визначено закономірності процесу його академізації.
Виявлено та охарактеризовано основні тенденції відродження української кобзи в XX - початку ХХІ ст. та визначено рівні взаємодії видів цього музичного інструмента як цілісного художнього феномена. Теоретично вмотивовано дефініцію "класична кобза". Систематизовано методичний досвід кафедри народних інструментів Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського та здійснено порівняльний аналіз провідних авторських шкіл на домрі та класичній кобзі. Задекларовано звернення до цих інструментів як цілісного явища, до якого входять: різновиди конструкції інструментів, спрямованість еволюції музичного мислення, виконавські та педагогічні парадигми, жанрові системи, основні стильові тенденції сучасної композиторської творчості. Доведено, що класична кобза в порівнянні з чотириструнною домрою має свою виконавську й педагогічну специфіку, та водночас встановлено спільні (зокрема, репертуарні) підходи, що допомагають у формуванні академічного статусу обох інструментів.
Встановлено, що артикуляційні й темброві характеристики класичної кобзи визначають її звукоідеал як українського народного інструмента. Введено в науковий обіг нові виконавські прийоми й виражальні засоби класичної кобзи, вживані на сучасному етапі кобзово-домрового виконавського мистецтва. Дано теоретико -методичне обґрунтування виконавського прийому: "якість пересікання струни медіатором", що сприяє формуванню персонального тембру музиканта, індивідуальних особливостей звукотворчості та національної експресії. Встановлено особливості кобзової музично-теоретичної термінології, оскільки, на відміну від багатьох інших народних інструментів, вона представлена суцільним рідномовним текстом. Визначено роль і місце класичної кобзи у становленні сучасної академічної системи українського народного інструментарію та з’ясовано значеннєво - функціональне наповнення процесу створення такої системи. Вивчено співвідношення чоловічого та жіночого типів звукотворчості як чинників індивідуальних та універсальних прийомів кобзового та домрового інструментального музикування.
Доведено, що відмінною особливістю останніх десятиліть XX ст. стало осмислення народно-інструментального мистецтва як унікального цілісного явища у складі світової художньої культури. Про зрілий період розвитку народно-інструментального мистецтва, в тому числі домри та класичної кобзи, свідчать: оновлення жанрової системи, значне розширення спектра стильових напрямів кобзової та домрової музики, експерименти з конструкцією, тембром, винахід нових виконавських прийомів, оновлення репертуару, а надто - сформована система народно-інструментальної освіти та високий рівень народно-академічної виконавської майстерності.
Взаємна підпорядкованість усіх супутніх елементів досліджуваного нами феномена в єдиному комплексі - історія виникнення й варіанти конструкції інструмента, семантика тембру, манера артикулювання й особливості репертуару, стереотип поведінки й виконавський стиль, виконавські й педагогічні школи гри - є ствердженням символічної значущості й унікальності кобзи в становленні сучасної академічної системи українського народного інструментарію.