Шпак Сергій Васильович. Діагностика і визначення способу корекції судинних уражень за даними сонографії черевного відділу аорти у хворих на ішемічну хворобу серця та артеріальну гіпертензію

brief description

Шпак Сергій Васильович. Діагностика і визначення способу корекції судинних уражень за даними сонографії черевного відділу аорти у хворих на ішемічну хворобу серця та артеріальну гіпертензію : дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Одеський держ. медичний ун-т. — О., 2007. — 149арк. : іл. — Бібліогр.: арк. 124-149.

Шпак С.В. Діагностика і визначення способу корекції судинних уражень за даними сонографії черевного відділу аорти у хворих на ішемічну хворобу серця та артеріальну гіпертензію. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 кардіологія. Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, Інститут гастроентерології АМН України,Дніпропетровськ, 2007.
Дисертаційна робота присвячена розробці алгоритму діагностики і тактики диференційованої медикаментозної корекції судинних уражень у хворих на ішемічну хворобу серця та артеріальну гіпертензію. Досліджено взаємозв’язок сонографічної картини уражень черевного відділу аорти з характером кардіологічної патології, лабораторними маркерами дисліпідемічного та імуно-запального синдромів. В результаті виділено такі сонографічні типи ураження стінки аорти: I відсутність ураження; II незначні зміни; непродуктивні ураження при відсутності і наявності гіперхолестеринемії (відповідно III і IV типи); V продуктивні зміни стінки аорти. Кінцевим результатом дослідження є створення практичних рекомендацій щодо диференційованої судинної корекції з використанням -3-поліненасичених жирних кислот і аторвастатину. Згідно з цими рекомендаціями, пацієнти I групи судинної корекції не потребують, II групи лише при наявності кардіоваскулярної патології. У пацієнтів III, IV і V груп доцільно призначати -3-поліненасичені жирні кислоти при перевищенні вікової норми товщини стінки черевної аорти на 0,5 стандартного відхилення. Статинова терапія доцільна у пацієнтів IV групи, а у осіб V сонографічної групи її ефективність потребує подальшого вивчення.

У дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання сучасної кардіології детально вивчено сонографічну картину ураження черевного відділу аорти і досліджено її взаємозв’язок з лабораторними маркерами дисліпідемічного та імуно-запального синдромів у хворих на ішемічну хворобу серця та артеріальну гіпертензію, що дозволило виділити сонографічні типи ураження судинної стінки з важливим клініко-патогенетичним значенням, а також розробити практичні рекомендації щодо диференційованої судинної терапії з використанням -3-поліненасичених жирних кислот і аторвастатину.

Сонографічно визначені товщина, ехощільність та еластичність стінки черевної аорти нами оцінювались за абсолютними значеннями і стандартними, тобто сигмальними, відхиленнями від вікових норм (варіабельними компонентами). Розрахований на основі цих показників індекс сумарного ураження аорти переважає вік, рівень холестеринемії і градації коронарного ризику” за шкалою SCORE за силою взаємозв’язку з наявністю ішемічної хвороби серця і/або артеріальної гіпертензії. Варіабельний компонент ураження дозволяє оцінювати виразність індивідуальних особливостей судинних змін при кардіоваскулярній патології.
Рівні загального холестерину крові, холестерину ліпопротеїдів низької, дуже низької густини і коефіцієнт атерогенності тісно корелювали між собою, з віком і виразністю потовщення, ущільнення і ригідності стінки черевної аорти (P<0,001). При відсутності ураження аорти у 78,1% обстежених осіб рівень холестеринемії не перевищував 4,0 ммоль/л. На тлі рівня холестерину ліпопротеїдів високої густини понад 1,0 ммоль/л нами виявлена здатність черевної аорти до пасивного розширення з віком, можливо, внаслідок менш інтенсивного перебігу процесів фіброзування судинної стінки.
Встановлено потовщення стінки аорти при наявності таких лабораторних маркерів імуно-запального синдрому: абсолютний лімфоцитоз (вміст лімфоцитів 2,5х109/л; Р<0,002), вміст В-лімфоцитів 0,23х109/л (Р<0,013), Т-лімфоцитів 1,35х109/л (Р<0,013) і О-лімфоцитів 0,85-1,0х109/л (Р<0,006), а також при відношенні вмісту альбумінів до глобулінів крові <2,65, особливо <2,40 (Р<0,0001). Ущільнення стінки аорти нами встановлено на тлі високої активності аланінової трансамінази понад 0,45 ммоль/л, особливо при гіпертрансаміназемії (Р<0,0008), при наявності циркулюючих імунних комплексів середньої дисперсності (Р<0,006) і рівні імуноглобулінів класу G 10г/л (Р<0,009). Менш тісно з ущільненням корелювали рівні сіалових кислот і малих лімфоцитів крові. Отримані дані дозволяють проводити лабораторний моніторинг активності факторів ущільнення і потовщення судинної стінки.
Ураження черевної аорти класифіковано таким чином: відсутність (індекс сумарного ураження <0%), незначні зміни (в межах 0-36%), непродуктивні ураження при відсутності і наявності гіперхолестеринемії, а також продуктивні зміни (варіабельний компонент товщини 2 сигми). Зазначені типи ураження тісно пов’язані з наявністю і характером кардіологічної патології. Непродуктивне ураження на тлі гіперхолестеринемії було більш виразним, а продуктивне ураження більшої виразності набувало при нормальному рівні холестеринемії.
При переважанні ехощільності над товщиною стінки аорти (понад 1 сигму за значенням різниці варіабельних компонентів цих показників) наявність ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії пов’язана з дією не встановлених нами факторів ущільнення судинної стінки, при синхронному ущільненні й потовщенні з дією гіперхолестеринемії, а при переважанні товщини над ехощільністю понад 1 сигму з дією імуно-запальних факторів.
Призначення медикаментозних засобів було пов’язане зі змінами окремих властивостей, а не важкості ураження черевної аорти. При застосуванні -3-поліненасичених жирних кислот виявлено достовірне зменшення товщини при вихідному значенні її варіабельного компоненту 0,5 сигми (Р<0,036), а також ущільнення стінки аорти (Р<0,026). При застосуванні аторвастатину виявлено лише майже достовірне ущільнення судинної стінки (Р<0,071).
Нами запропоновані практичні рекомендації щодо диференційованої корекції судинних уражень у хворих на ішемічну хворобу серця та артеріальну гіпертензію, які доповнюють показання до застосування -3-поліненасичених жирних кислот більш доцільно при перевищенні вікової норми товщини стінки аорти на 0,5 сигми та відсутності значущого ущільнення (1,0 сигму від верхньої межі вікової норми). Статинова терапія доцільна при гіперхолестеринемії, а у осіб з продуктивним ураженням стінки аорти потребує уточнення.
У 61,5% обстежених нами пацієнтів, які потребували судинної терапії, є доцільним диференційоване застосування аторвастатину і препаратів -3-поліненасичених жирних кислот за розробленими нами рекомендаціями, у 24,6% лікування можливе, решта 13,9% пацієнтів потребували застосування інших засобів на тлі нормального рівня холестеринемії і прискореного ущільнення з віком стінки черевної аорти, що значно переважало її потовщення.