Шумова Наталія Василівна. Натрійуретичний гормон та калій-натрієвий обмін при порушеннях ритму серця у хворих на хронічну ішемічну хворобу серця

brief description

Шумова Наталія Василівна. Натрійуретичний гормон та калій-натрієвий обмін при порушеннях ритму серця у хворих на хронічну ішемічну хворобу серця : Дис... канд. наук: 14.01.11 2002

Шумова Н.В. Натрійуретичний гормон і калій-натрієвий обмін при порушеннях ритму серця у хворих на хронічну ішемічну хворобу серця. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 кардіологія. Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2002.
Дисертація присвячена вивченню вмісту натрійуретичного гормону і його впливу на калій-натрієвий обмін при порушеннях серцевого ритму у хворих на хронічну ішемічну хворобу серця в залежності від особливостей клінічного перебігу і їх зміни під впливом медикаментозної терапії. У результаті досліджень установлено наявність взаємозв'язку між рівнем натрійуретичного гормону, активністю Na-K-АТФази, концентрацією електролітів плазми й еритроцитів (калію, натрію, кальцію, магнію), гемодинамічними показниками і видом порушень серцевого ритму. Підвищення вмісту НУГ у плазмі крові при ХІХС із різними аритміями зменшує трансмембранний натрій-калієвий транспорт, сприяє нагромадженню натрію і кальцію в клітині і зменшенню концентрації калію і магнію в ній, що зумовлено інгибуючою дією НУГ на Na-K-АТФазу еритроцитів. Катіонний дисбаланс, у тому числі й у мембранах кардіоцитів, створює передумови для виникнення електричної нестабільності міокарда. Застосування комбінованої терапії базисної терапії з призначенням інгібітору ангіотензинперетворюючого ферменту - інворилу і мембранодепресанта пропафенону сприяє поліпшенню нейрогуморальних, метаболічних, гемодинамічних та електрофізіологічних показників, тим самим підвищує антиаритмічний ефект.

Виявлено достовірне підвищення рівня натрійуретичного гормону плазми і зниження активності Na-K-АТФази еритроцитів у хворих з миготливою аритмією, шлуночковою і надшлуночковою екстрасистолією, причому зменшення активності Na-K-АТФази знаходилося в зворотній залежності від вмісту натрійуретичного гормону і важкості аритмії.
Порушення серцевого ритму супроводжуються значним зменшенням показників скорочувальної функції лівого шлуночка, хвилинного та ударного об'ємів, які корелюють з рівнем натрійуретичного гормону та важкістю аритмій.
Встановлено наявність прямого взаємозв'язку між рівнем натрійуретичного гормону, вмістом натрію і кальцію плазми та еритроцитів, і видом порушень серцевого ритму, а також зворотнього взаємозв'язку між активністю Na-K-АТФази та цими показниками.
Виявлено порушення інтервалу QT, що проявляється змінами середніх величин QT, а також збільшенням дисперсії QT при всіх формах аритмії, особливо виражені при миготливій аритмії і шлуночковій екстрасистолії.
Застосування інгібітору ангіотензинперетворюючого ферменту інворилу і мембранодепресанта пропафенону у хворих на хронічну ішемічну хворобу серця із порушеннями серцевого ритму найбільш ефективно сприяє підвищенню антиаритмічного ефекту, нормалізації клінічних, біохімічних, гемодинамічних і електрофізіологічних показників.