Шуста Тетяна Миколаївна. Інтеграція України в глобальне конкурентне середовище

brief description

Шуста Тетяна Миколаївна. Інтеграція України в глобальне конкурентне середовище: Дис... канд. екон. наук: 08.05.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2002. - 264арк. - Бібліогр.: арк. 191-217

Шуста Т.М. Інтеграція України в глобальне конкурентне середовище.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.05.01 - Світове господарство та міжнародні економічні відносини. - Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2002.
Дисертація присвячена дослідженню теоретичних і практичних аспектів інтеграції України в глобальне конкурентне середовище. У роботі визначено структурні складові глобального конкурентного середовища та фактори, що впливають на його формування. Проаналізовано сучасні тенденції розвитку світового конкурентного простору, що дозволило виявити поряд із загальними особливостями певні специфічні риси, пов’язані із методами конкурентної боротьби, появою нових передових країн та структурними змінами у світовому господарстві. Встановлено передумови взаємодії національної економіки України з економіками інших країн та економічними угрупуваннями. Автором розкрито сутність механізму інтеграції України в глобальне конкурентне середовище, що передбачає використання нормативно-правових форм та методів, інституціональних інструментів та економічних важелів. Запропоновано методику оцінки конкурентоспроможності країн з перехідною економікою та надані рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки. Проаналізовано наслідки приєднання України до системи ГАТТ/СОТ та визначено їх економічний ефект. Обгрунтовано пріоритети інтеграції України в глобальний конкурентний простір, визначальними серед яких є приєднання до Європейського Союзу.

Виходячи із особливостей функціонування вітчизняної економіки та розвитку світового господарства в сучасних умовах посилення процесів глобалізації та інтернаціоналізації, у дисертації представлені напрями та механізм інтеграції України в глобальне конкурентне середовище, і на основі проведеного дослідження викладаються наступні, найбільш важливі висновки та рекомендації, які характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення:
1. Структура глобального конкурентного середовища може бути охарактеризована як дворівнева. На макрорівні - це сукупність регіональних конкурентних середовищ, які формуються під дією процесів міжнародної економічної інтеграції; на мікрорівні - процес транснаціоналізації, який здійснюється в різних напрямах та формах. При цьому на формування і розвиток глобального конкурентного простору об’єктивно впливають фактори такі як: науково-технічний процес, інтернаціоналізація виробництва, лібералізація торгівлі, формування світового валютного ринку.
2. Розвитку глобального конкурентного середовища притаманні певні особливості, що визначають його функціонування в сучасних умовах. До них треба віднести такі: а) посилення ролі нецінової конкуренції; б) поява нових перспективних груп країн (нові індустріальні держави, окремі країни перехідної економіки); в) динамізм економічного розвитку глобального конкурентного середовища; г) посилення інтеграційних процесів між країнами світу та нерівномірність розвитку й реалізації форм міжнародної економічної інтеграції; д) міжнародна координація правових аспектів економічної діяльності.
3. Для ефективної організаційно оформленої інтеграції України в глобальний конкурентний простір необхідним є врахування кількісних та якісних передумов, які визначають рівень її конкурентоспроможності. Серед них: політико-правові, природні, економічні, інфраструктурні, соціальні та культурні передумови.
4. Напрями та економічні орієнтири вдосконалення нормативно-правового забезпечення процесу включення національної економіки у глобальне конкурентне середовище передбачають: а) гармонізацію українського законодавства з міжнародними нормами та правилами ГАТТ/СОТ; б) забезпечення доступу до ринку товарів шляхом узгодження тарифних знижок з державами-членами Робочої групи з питань приєднання України до СОТ, зокрема по товарних позиціях сільськогосподарської продукції та промислової продукції; в) забезпечення доступу до ринку послуг шляхом скасування обмежень та розширення зобов’язань у секторі аудиторських, банківських, страхових, транспортних послуг, розповсюдження кіно- і відеофільмів; г) адаптацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу.
5. Організаційно-економічні інструменти включення України у світогосподарські зв’язки передбачають використання перспективних форм міжнародного виробничого та науково-технічного співробітництва із зарубіжними країнами. Серед таких форм, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності національної економіки, можна виділити: використання концесійного співробітництва та міжнародного лізингу, розвиток міжнародних коопераційних зв’язків та міжнародного туризму, створення спеціальних економічних зон.
6. Державна політика щодо входження України в глобальний конкурентний простір, спрямована на формування інформаційного забезпечення цього процесу потребує: 1) здійснення комплексу заходів щодо виявлення фактів недобросовісної конкуренції на внутрішньому ринку з боку інших держав через впровадження на рівні державних органів системи постійного моніторингу цін; 2) проведення торговельними представництвами України за кордоном аналізу зовнішніх ринків з метою виявлення можливостей розширення присутності на них українських підприємств та запобігання введенню обмежувальних заходів з боку інших держав; 3) формування інфраструктури інформаційного забезпечення шляхом створення мережі інформаційно-консультативних служб з метою надання послуг суб’єктам господарської діяльності в сфері експорту.
7. Державне регулювання процесу інтеграції України в глобальне конкурентне середовище за допомогою економічних важелів передбачає використання валютної, податкової, фінансово-кредитної, митно-тарифної, нетарифної та цінової політик для посилення міжнародної конкурентоспроможності національної економіки.
8. Результати порівняльного аналізу конкурентоспроможності 17 країн з перехідною економікою свідчать про досить високі конкурентні позиції України за показниками, що характеризують внутрішній економічний потенціал та міжнародну торгівлю. У зв’язку з цим, напрями підвищення конкурентоспроможності України передбачають розвиток промислового виробництва та експортного потенціалу шляхом: а) фінансового сприяння держави вітчизняним експортерам; б) використання важелів податкового регулювання; в) удосконалення нормативно-правової бази експортної діяльності; г) формування і реалізації інноваційної політики.
9.Проведене дослідження свідчить, що приєднання України до системи ГАТТ/СОТ дозволить збільшити: 1) вартість української експортної продукції у 4,2 рази порівняно з вартістю імпорту, доступ якого до ринку України буде лібералізовано; 2) експорт металургійної та хімічної продукції, яка є об’єктом застосування антидемпінгових заходів, на 10%; 4) експорт продукції чорної металургії до ЄС практично в 1,4 рази; 5) прибуток українських виробників тільки за рахунок експорту до Польщі та Туреччини на 100-140 млн.дол.США; 6) надходження прямих іноземних інвестицій вже протягом першого-другого років після вступу до СОТ в 1,5-2 рази; 7) надходження до Державного бюджету за рахунок скасування пільг, кількісного збільшення бази для справляння митних платежів; 8) економічний ефект в агропромисловому комплексі через 2-3 роки членства до 460 млн.дол.США; 9) зайнятість у сфері виробництва та надання послуг, а також підвищити якість послуг.
10. Пріоритети інтеграції України в глобальне конкурентне середовище передбачають комплекс напрямів та особливостей взаємодії з національними економіками інших країн. Дослідження сучасних умов конкуренції на світовому ринку та особливостей розвитку економіки України дозволяють визначити наступні напрями: а) збереження позицій України на її традиційних ринках країн СНД, зокрема Росії; б) розвиток та розширення економічних зв’язків з країнами Причорноморського регіону, з Центрально- та Східноєвропейськими державами, країнами ЄС, НАФТА; в) освоєння нових та перспективних ринків Латинської Америки, Азіатсько-Тихоокеанського регіону, Африки.