Швець Наталія Вячеславівна. Організаційно-економічний механізм управління відтворенням основних засобів підприємства (на прикладі підприємств хімічної промисловості)

brief description

Швець Наталія Вячеславівна. Організаційно-економічний механізм управління відтворенням основних засобів підприємства (на прикладі підприємств хімічної промисловості) : дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Національний гірничий ун-т. - Д., 2005

Швець Н.В.Організаційно-економічний механізм управління відтворенням основних засобів підприємства (на прикладі підприємств хімічної промисловості).- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами. - Національний гірничий університет, Дніпропетровськ, 2005.
Дисертаційна робота містить теоретичні, методичні положення та практичні рекомендації з удосконалювання діючого механізму управління відтворенням основних засобів на хімічних підприємствах. Розкрито сутність відтворення, розглянуті особливості та визначені основні завдання управління відтворенням основних засобів на хімічних підприємствах у сучасних умовах. Виявлено, що темпи зношування основних виробничих фондів набагато випереджають темпи їхнього відновлення, а існуюча система планово-попереджувальних ремонтів не здатна забезпечити необхідний рівень надійності технологічного устаткування.
Досліджено складові елементи механізму управління відтворенням основних засобів і розроблена схема його функціонування, що передбачає поетапне відновлення технічної бази підприємства відповідно до встановленої пріоритетності серед об'єктів, що підлягають відновленню та підвищенню інтенсивності проведення ремонтних заходів для іншої частини фондів.
Запропоновано організаційний супровід процесу управління відтворенням основних засобів, орієнтований на посилення організаційної структури й підвищення ефективності аналітичної роботи на етапі вибору напрямку та форми відтворення.

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування і рішення науково-практичного завдання щодо удосконалювання організаційно-економічного механізму управління відтворенням основних засобів на підприємствах хімічної промисловості. Основні висновки і результати, отримані в процесі дослідження, зводяться до наступного.

У сучасній науці управління виробництвом не достатньо теоретичних та методичних розробок з питань управління відтворенням основних засобів, які відповідають вимогам ринкової економіки й можуть бути застосовані в умовах крупнотоннажних безперервних хімічних виробництв. Це приводить в багатьох випадках до неефективності дій підприємств по вирішенню завдань, пов’язаних з відтворенням основних засобів.
Відтворення основних засобів на хімічному підприємстві слід розглядати як процес, що відбувається у двох напрямках: підтримка устаткування в працездатному стані та його відновлення. При цьому необхідно чітко розмежовувати ці напрямки за визначеними відмінними ознаками, що забезпечує однозначність розуміння процесу відтворення та дає базову інформацію для його планування.

Фактичну ефективність основних виробничих фондів, на відміну від існуючих позицій вчених, запропоновано розглядати як результат одночасної дії трьох факторів: вихідної ефективності, використання засобів праці та їх відтворення. Ступінь їх впливу буде різним залежно від тривалості експлуатації устаткування. В сучасних умовах значна роль належить відтворенню, що визначає його важливість як об’єкту в системі управління виробництвом.
Існуючі наукові положення управління відтворенням основних засобів в своїй більшості містять рекомендації щодо організації й планування заходів тільки за окремими напрямками та формами відтворення і не дають цілісного уявлення про всі складові елементи організаційно-економічного механізму управління цим процесом на підприємстві. Запропоноване визначення структури такого механізму уточнює його організаційну та економічну складові, їх ролі й завдання в процесі управління відтворенням основних засобів, що дає можливість всебічно аналізувати функціонування механізму, виявляти невідповідність між його елементами й умовами господарювання з подальшим удосконаленням.
Вибір параметрів для оцінки ефективності відтворення основних засобів конкретного виробництва необхідно виконувати з урахуванням його техніко-економічних особливостей. Загальний перелік таких параметрів повинен включати: надійність технологічної системи; енерго- і матеріалоємність виробництва; якість готової продукції; ступінь впливу на навколишнє природне середовище; раціональність використання природних ресурсів. Найбільш значимим визнано параметр надійності, для оцінки якого запропоновано використовувати комплексний показник "збитки від відмов". Використання цього показника в практичній діяльності дає змогу повніше оцінювати результативність відтворювальних заходів.
Для забезпечення своєчасності та ефективності вирішення завдань, які виникають в процесі управління відтворенням основних засобів на хімічному підприємстві, необхідно впровадити в діючу організаційну структуру управління інформаційно-діагностичний сектор, основним завданням якого повинне стати надання керівництву повної й достовірної інформації про поточний і прогнозований стан основних виробничих фондів.
Процес відтворення основних засобів в сучасних умовах господарювання повинен здійснюватися на основі поетапного їх відновлення відповідно до встановленої пріоритетності серед об'єктів, які потребують першочергового відновлення, та підвищення інтенсивності проведення ремонтних заходів для іншої частини засобів праці. Функціонування механізму управління відтворенням за схемою, яка запропонована, дозволяє послідовно й раціонально вирішувати завдання підвищення технічного рівня підприємства.
Планування поетапного проведення комплексу робіт щодо відновлення крупнотоннажних агрегатів повинне здійснюватися з урахуванням прогнозної оцінки витрат на ремонти устаткування, яка виконується ґрунтуючись на встановленій кореляційній залежності між збитками від відмов основного технологічного обладнання, його середнім віком у звітному році і обсягом ремонтних витрат в попередньому періоді. Такий підхід дозволяє підвищити об'єктивність фінансово-економічних показників проектів відновлення та створює передумови для прийняття обґрунтованих рішень щодо вибору форми відтворення основних засобів.
Розробка графіка планово-попереджувальних ремонтів на основі індивідуального підходу до визначення нормативів тривалості міжремонтного періоду з наступною оптимізацією структури планових ремонтів, дає змогу знизити ризик зриву планових завдань з виробництва продукції та зменшити витрати підприємства на ремонти технологічного устаткування.