Швець Олег Михайлович. Державне регулювання розвитку промислового виробництва в перехідній економіці України (галузево-територіальні аспекти)

brief description

Швець Олег Михайлович. Державне регулювання розвитку промислового виробництва в перехідній економіці України (галузево-територіальні аспекти) : дис... канд. екон. наук: 08.02.03 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Л., 2005.

Швець О.М. Державне регулювання розвитку промислового виробництва в перехідній економіці України (галузево-територіальні аспекти). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 Організація управління, планування і регулювання економікою. Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2005.
Обґрунтовані теоретичні і методологічні положення стосовно вдосконалення методів регулювання розвитку промислового виробництва. Висвітлені основні положення щодо забезпечення розвитку промисловості виробництва, його інтенсифікації, зміни організаційних форм, комплексного використання виробничих ресурсів, вирішення нових завдань формування виробничо-технічної бази регіону на основі використання досягнень науково-технічного прогресу. Обґрунтовано методи регулювання розвитку промислового виробництва за допомогою лагового механізму.

У дисертації отримані нові науково обґрунтовані результати, що в сукупності розв’язують одне з важливих наукових завдань проблеми регулювання розвитку промислового виробництва і територіальних принципів його організації. До основних висновків можна віднести такі:

Економіка регіону як організована система складається з множини елементів сфери матеріального виробництва й елементів невиробничої сфери. Структурними складовими виступають виробнича структура, організаційна структура управління й інфраструктура. Виробнича, організаційна структура й інфраструктура своєю чергою, також складаються з деякої множини структурних елементів. Основним фактором, який визначає характер пропорцій в економіці регіону, є ресурсний потенціал, його структура, тобто відношення трудових, виробничих і природних ресурсів.
Конкуренція виробництва як процес створює значно кращі умови для організації виробництва, раціонального поділу праці, який проявляється в подетальній і технологічній спеціалізації, диференціації процесу виготовлення продукції, в формуванні нових організаційних форм виробництва. Для інтегрованих структур не існує єдиних форм відносин і структур управління. У кожного з них своя структура управління і форма організації виробництва, які відповідають обраним формам інтеграції. Формування нової виробничої та організаційної структури залежить від кількості і розмірів суб’єктів господарювання, їх територіального розташування, наявного виробничо-технічного потенціалу, кооперованих зв’язків.
Структурні елементи відтворювальної функції виробництва групуються в програмно-цільову структуру, в межах якої поєднуються всі цілі розвитку та комплекс соціально-економічних завдань. Під відтворювальною функцією слід розуміти взаємопов’язану сукупність об’єктивно зумовлених завдань, які виконуються в межах регіону на основі ефективного використання власних і залучених ресурсів.
Під розвитком промислового виробництва слід розуміти структурні зміни у виробництві, формування оптимальної номенклатури продукції та раціональних ресурсних пропорцій. Якісне вдосконалення складових виробничого процесу.
Підвищення рівня інтенсифікації виробництва є однією з найважливіших проблем розвитку економіки на сучасному етапі. Під інтенсивною формою розширеного відтворення розуміється форма, за якої темпи зростання показників, які характеризують результати виробництва, випереджають темпи зростання витрат на забезпечення зростання.
Управління використанням виробничих ресурсів є однією з головних функцій у загальній системі управління виробництвом регіону і відіграє вирішальну роль в управлінні виробничими процесами на всіх рівнях ієрархії системи управління.
Економіко-математичне моделювання управління використанням виробничих ресурсів є підсистемою загальної системи моделювання управління виробничими системами, загальний принцип моделювання якого базується на представленні цього процесу як векторної функції.
Розроблена економіко-математична модель використання виробничих ресурсів може слугувати типовою для підприємств усіх галузей і дієвим інструментом розробки проектів програм розвитку виробництва як на галузевому, так і на регіональному рівнях управління.
Для обґрунтованого прискорення розвитку промислового виробництва особливо важливе значення має прогнозування різних варіантів зміни темпів і пропорцій розширеного відтворення з врахуванням інерційності економічних процесів, що дає змогу визначити реальність альтернатив розвитку.
Доведено, що, виходячи з варіантів структурних параметрів системи і цілей її розвитку і використовуючи функціональні залежності останніх її показників з урахуванням лагового механізму капіталовкладень для створення основних фондів і лагового механізму освоєння і введення виробничих фондів, можна прогнозувати інші параметри розвитку промислового виробництва регіону.