Швець Василь Якович. Управління розвитком виробничо-господарського комплексу міста

brief description

Швець Василь Якович. Управління розвитком виробничо-господарського комплексу міста: дисертація д-ра екон. наук: 08.02.03 / НАН України; Інститут економіки промисловості. - Донецьк, 2003

Швець В.Я. Управління розвитком виробничо-господарського комплексу міста. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.02.03 Організація управління, планування і регулювання економіки. Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2003.
У дисертації досліджено проблему управління розвитком виробничо-господарського комплексу міста в сучасних соціально-економічних перехідних процесах, розроблено методологію оцінки і прогнозування структурних змін у виробничо-господарському комплексі міста на підставі використання моделей економічного зростання та розробки міжгалузевого балансу, обґрунтовано пріоритетні напрями розвитку виробничо-господарського комплексу міста, його маркетингової орієнтації, які дозволяють забезпечити підвищення інвестиційної привабливості традиційних галузей спеціалізації економіки міста і розвиток малого підприємництва.
Розроблено теоретичні положення щодо сутності переходу як стану соціально-економічного розвитку, визначено основні підходи до розробки системи управління виробничо-господарським комплексом міста в умовах якісних соціально-економічних перетворень.
Визначено основні тенденції відтворювального процесу трудових ресурсів міста на підставі демографічних прогнозів якісних і кількісних змін у структурі населення міста.
Визначено дві основні складові у розвитку виробничо-господарського комплексу міста: створення нових робочих місць у традиційних галузях спеціалізації і розвиток малого та середнього бізнесу.
Науково-методичні результати і рекомендації, розроблені у дисертації, використано при підготовці та реалізації стратегії управління розвитком виробничо-господарського комплексу великого промислового центру в Україні м. Дніпродзержинська.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та вирішено науково-практичну проблему управління розвитком виробничо-господарського комплексу міста. Автором поставлено і вирішено низку проблем управління виробничо-господарським комплексом великого промислового міста у перехідних умовах, визначено роль та значення міста в процесах суспільної еволюції, досліджено зарубіжний досвід регулювання економіки міста. Це дало можливість розробити концепцію управління виробничо-господарським комплексом міста та економічний механізм її реалізації на підставі прогнозування, зрушень демографічного та трудового потенціалу, тенденцій функціонування економіки міста із залученням методів економіко-математичного моделювання, що дозволяє зробити такі висновки.
1. У сучасних умовах одним із необхідних факторів розвитку економіки України є ефективна регіональна політика. Її успішна реалізація залежить від великої кількості складових, що формуються на різних рівнях управління. Значне місце серед них посідають проблеми управління розвитком соціально-економічного комплексу міста.
2. Загальноеволюційні тенденції розвитку й унікальна роль міста у формуванні соціально-економічного потенціалу суспільства, а також національні умови ринкових трансформацій України приводять до особливого стану в розвитку соціально-економічної системи міста, який можна оцінити як перехід”. При цьому перехід” розглядається як результативний момент змін і механізмів їх здійснення, що визначає становлення нового і границю між старим і новим.
3. Стан сучасного міста аналізується як форма прояву його соціально-економічної еволюції. Найголовніші утворюючі еволюції не тільки забезпечують можливості становлення, функціонування і розвитку системи, але і зберігають потенційні можливості системи, що забезпечують її економічний потенціал і базу для розвитку нової системи і нового стану.
4. Дослідження підходів економічної теорії до питань державного регулювання економічного розвитку регіонів дозволяє виділити як найбільш прийнятний для умов України аналог теоретичної бази регіонального державного регулювання, теорію адаптерів”, що сприяє заходам державного регулювання щодо пом'якшення впливу стихійних ринкових сил і корегування розвитку територій шляхом прискорення природних процесів за рахунок стимулювання міграції робочої сили й інвестицій. Заходи, що використовують для регулювання економічного розвитку регіону, розрізняються за країнами залежно від конкретної ситуації. При цьому всі заходи для підвищення привабливості регіонів для приватних інвесторів можуть бути розподілені на дві принципово різні групи за рахунок поліпшення властивостей території і надання певного набору пільг інвесторам. Адаптаційна” модель регіональної політики не виключає застосування обох типів заходів, але розвиток території, особливо інфраструктури, є найбезпечнішим” методом.
5. Сучасні тенденції процесу еволюції розвитку міста свідчать про домінуючу роль функції міст як міст-підприємців”. При цьому місцеві влади виступають як ініціатори, посередники і підприємці. Їх завдання полягає в розвитку організаційного потенціалу”, що включає всі наявні виробничі і соціальні ресурси, інфраструктуру, фінансовий потенціал, екологічні параметри, а також і міські традиції, культуру.
6. Виробничо-господарський комплекс міста розглядається як історично сформований єдиний економічний, культурний та інформаційний простір, що характеризується функціонуванням підприємств різних форм власності, домогосподарств, місцевого управління на основі спільності соціальних і економічних інтересів, що забезпечує нормальну для даної територіальної громади зайнятість, доходи і відповідний їм рівень задоволення потреб населення в індивідуальних і суспільних життєвих благах.
7. З урахуванням світового досвіду у дослідженні виділено кілька основних моделей місцевого самоврядування, що характеризуються різними функціями, які виконуються місцевою радою і мером. Концептуальна модель управління розвитком міста передбачає взаємодію і поєднання цілей економічної, соціальної і екологічної політики в єдиному господарсько-економічному механізмі на території міста.
8. Обґрунтовано концептуальне положення про те, що економічний потенціал міста багато в чому обумовлюється сукупною зайнятістю населення. При цьому економічне зростання є наслідком збільшення попиту або збільшення пропозиції. У такій ситуації основний акцент робиться на розвиток експортоорієнтованого сектора, що реалізує свою продукцію за межами міста. Тому головною ланкою в розвитку економіки міста є створення нових робочих місць як фактора подолання існуючих структурних диспропорцій. Це вимагає посилення маркетингової орієнтації підприємницької функції в розвитку виробничо-господарського комплексу міста, спрямованої на виділення двох основних складових: створення робочих місць у традиційних галузях спеціалізації і розвиток сектора малого підприємництва.
9. Запропоновано методологію оцінки і прогнозування структурних зрушень у виробничо-господарському комплексі міста на основі використання моделей економічного зростання, методології регіонального міжгалузевого балансу і моделей витрати - випуск”.
10. Дослідження показало, що при сформованій структурі виробництва й існуючих міжгалузевих зв'язках у м. Дніпродзержинську вичерпано можливості для суттєвого зростання кінцевого споживання і відповідно добробуту населення. Основні задачі управління повинні бути спрямовані на зниження питомої ваги проміжного споживання, тобто зниження витратоємності виробництва продукції і послуг на регіональному рівні. Тому необхідний адміністративний вплив на структурні перетворення економіки регіону з метою підвищення зростання кінцевого споживання населення. Було визначено пріоритетні напрями інвестування залежно від ефективності використання ресурсів праці з урахуванням цільової функції, що задається розвитком економіки регіону.
11. Складність використання методу РМГБ полягає в тому, що джерелом інформації для його розробки можуть бути тільки спеціальні одноразові вибіркові обстеження на підприємствах регіону. Такий метод використовується і в міжнародній практиці. Аналогічний підхід може бути використано для розробки регіонального міжгалузевого балансу з будь-яким рівнем диференціації галузей залежно від цілей його розробки.
12. Головним висновком щодо ринку праці і демографічної ситуації є те, що сучасні тенденції і структурні зрушення в їх розвитку пов'язані із створенням умов для більш високих темпів зростання сфери послуг з метою забезпечення більш високого рівня зайнятості населення.
13. Підвищення інвестиційної привабливості виробничо-господарського комплексу міста базується на розробці і реалізації організаційно-економічного механізму ефективного управління інвестиційними процесами промислового міста, підвищення інвестиційної привабливості його традиційних галузей.
14. Провідне значення в сучасних умовах для розвитку соціально-економічного комплексу міста належить сектору малого підприємництва. Основними факторами, що сприяють підвищенню його ефективності, слід вважати створення на всіх рівнях регіонального і місцевого самоврядування підрозділів з розвитку підприємництва; активізацію роботи комісій обласних і міських рад з питань розвитку підприємництва; формування обласних, міських і районних програм сприяння розвитку підприємництва і виділення коштів для їх реалізації з місцевих бюджетів; створення системи моніторингу розвитку малого підприємництва на території.
Застосування даної методології управління розвитком виробничо-господарського комплексу міста дозволить здійснити структурну перебудову його економіки й адаптацію до ринкових механізмів її регулювання.