Сіненко Оксана Олександрівна. Педагогічні засади організації діяльності студентського аматорського хорового колективу

brief description

Сіненко Оксана Олександрівна. Педагогічні засади організації діяльності студентського аматорського хорового колективу : Дис... канд. наук: 13.00.05 - 2008.

Сіненко О.О. Педагогічні засади організації діяльності студентського аматорського хорового колективу. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.05 соціальна педагогіка. Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, 2008.
У дисертації розглянуто педагогічні засади організації діяльності студент-ського аматорського хорового колективу, здійснено аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми, уточнено категоріальний апарат дослідження. Розкрито зміст і структуру (підструктури) організації діяльності студентського аматорського хорового колективу.
Розкрито хід констатувального експерименту, визначено критерії та показники рівнів активної участі студентів в діяльності аматорського хорового колективу. Розроблено, експериментально апробовано поетапну методику організації діяльності студентського аматорського хорового колективу, доведено її ефективність на основі здобутих експериментальних даних.

Дослідження є теоретичним узагальненням та практичним вирішенням проблеми ефективної організації студентських аматорських хорових колективів, що набуло експериментального підтвердження і дало підстави для відповіднихвисновків.
1. Сучасні тенденції в забезпеченні гуманістичної спрямованості студентської молоді в соціокультурних умовах потребують нових підходів до вирішення досліджуваної проблеми. Проблема організації діяльності студентських аматор-ських хорових колективів є багатоаспектною, оскільки передбачає: розгляд та обґрунтування організації культурного дозвілля студентів відповідно до специфіки аматорської художньо-творчої діяльності в контексті загальнотеоретичних досліджень; визначення специфіки аматорської хорової творчості як засобу соціалізації студентської молоді. Аналіз наукової літератури переконав, що діяльність культурно-дозвіллєвих установ, зокрема й мистецько-аматорських, важлива для соціалізації людини, особливо молоді. Проте функціонування студентських аматорських художніх колективів у вітчизняній педагогічній науці мало досліджене і потребує педагогічно обґрунтованих методик. Це стосується й аматорських хорових колективів студентів вищих навчальних закладів немистецького профілю.
2. В дисертації хорове аматорське мистецтво розглядається як багатогранний соціокультурний феномен, функціональний аналіз якого дозволив визначити гуманізуючу, адаптаційну, рекреаційну, виховну, морально-регулятивну, комуніка-тивну, культуротворчу функції, а також специфічні ознаки (естетично-емоційні, інтелектуальні (когнітивні), комунікативні, соціально-орієнтовані), що сприяють цілеспрямованому духовно-творчому розвитку особистості учасника аматорського хорового колективу.
Здійснений аналіз дозволив сформулювати авторське визначення поняття студентського аматорського хорового колективу як цілісного соціокультурного об’єднання студентів, що має спеціальну організаційну структуру, спирається на принципи гуманістичної цілеспрямованості (розвиток творчої особистості, здатної до самореалізації та самовдосконалення), свідомої ініціативи студентів як активізації творчої взаємодії в хоровому колективі та принципу опори на колегіальність у вирішенні проблем життєдіяльності хорового колективу; виконує специфічні функції у сфері художньо-творчої діяльності, сприяючи соціалізації шляхом засвоєння учасниками певних культурних цінностей з подальшою об’єктивацією набутих знань, умінь і навичок в хоровому виконавстві як формі самореалізації та соціального самоствердження.
3. Виявлено, що в організації діяльності студентського аматорського хорового колективу важливо визначити цілі (формування суспільно виражених мотивів поведінки, колективних настанов, ціннісних орієнтацій, розвиток творчих можливостей співаків-аматорів), принципи (добровільності і дозвіллєвості), функції (виховну, розвивальну, рекреаційну), підходи (особистісний, діяльнісний, інтегративний). У відповідності з цим дисертантом виділено підструктури студентського аматорського хорового колективу: організаційну, соціокультурної спрямованості, організаційних форм художньо-творчої діяльності хорового колективу, спільної діяльності, морально-етичного і психологічного комфорту кожного учасника хору, міжособистих відносин співаків, міжколективних зв’язків, спрямованості керівника студентського аматорського хорового колективу.
4. Здійснене констатувальне дослідження виявило ряд проблемних моментів в організації діяльності студентського аматорського хорового колективу, а саме: наявність однотипних з професійною діяльністю форм і методів роботи, що призводить до непродуктивності художньо-творчої дозвіллєвої діяльності; нівеляція інтересів, смаків і уподобань студентської молоді, зокрема учасників хорового аматорства; недостатня реалізація виховної, розвивальної і рекреаційно-розважальної функцій в художньо-творчій діяльності хорового колективу.
У результаті структурного аналізу досліджуваного феномена визначено критерії активної участі студентів в діяльності аматорського хорового колективу: ініціативність взаємодії учасників аматорського хору з основними суб’єктами виховного впливу (керівник, концертмейстер, методист, психолог, організатор); активна участь у процесі самоуправління студентським аматорським хоровим колективом на рівні створення ініціативних груп, громадських рад; прагнення до творчого самовизначення, самовиявлення, самореалізації в хоровому аматорстві на дозвіллі(організаційний компонент); рівень засвоєння морально-етичних норм та перетворення їх на особистісні ціннісно-духовні здобутки; активність в соціокультурній сфері діяльності студентського аматорського хорового колективу; наявність стійкої мотивації до аматорської хорової творчості (соціокультурний компонент); інтенсивність входження студентів в художньо-творчу діяльність аматорського хорового колективу; активна участь в різних формах хорового аматорства; мобільність «занурення» в інтегровану діяльність студентського аматорського хорового колективу (художньо-творчий компонент); відкритість, рівноправність, толерантність позицій суб’єктів співтворчості; орієнтація на консенсус у прийнятті колективних творчих рішень; здатність регулювати спільну предметно-практичну діяльність (спільний компонент); зорієнтованість на емпатію (співчуття), конгруентність (щирість) у прояві власних переживань; рівень нівеляції негативних психологічних ситуацій; потреба в реалізації духовних цінностей, моральних імперативів у власному житті і творчості (компонентморально-етичного і психологічного комфорту);наявність гуманістичної домінанти в соціально-рольових диспозиціях партнерів; зорієнтованість на демократичний характер міжособистісних відносин; розуміння плюралізму смаків і уподобань партнерів (компонент міжособистісних відносин); стабільність міжколективних зв’язків; прагнення до реалізації міжколективного творчого виявлення з орієнтацією на спільний успіх; активність у творчій співпраці колективних суб’єктів взаємодії (компонент міжколективних зв’язків).Взаємодіючи, вони забезпечують цілісність досліджуваного феномена. Застосування критеріїв дозволило з’ясувати рівні активної участі студентів в діяльності аматорського хору високий творчий, достатній інтерпретаційний, середній репродук-тивний, низький стереотипний.
5. Дослідженням виявлено, що ефективної організації діяльності студентського аматорського хорового колективу можна досягти, дотримуючись відповідних педагогічних засад: визначених принципів (гуманістичної цілеспрямованості, що передбачає розвиток творчої особистості, здатної до самореалізації і самовдос-коналення; свідомої ініціативи студентів як активізації творчої взаємодії в хоровому колективі та принципу опори на колегіальність у вирішенні проблем життєдіяльності хорового колективу); створюючи позитивний психологічний клімат, атмосферу творчої взаємодії в студентському аматорському хоровому колективі; систематично застосовуючи форми, прийоми й методи ефективної організації діяльності хору; добір різнопланового музично-хорового репертуару для аматорських хорів відповідно до умов соціокультурної практики з формування ціннісних орієнтацій, моральних імперативів, розвитку художніх смаків і творчих якостей студентів; застосування інтегративного підходу до організації діяльності студентського аматорського хорового колективу.
6. Дисертантом запропоновано поетапну методику організації діяльності студентського аматорського хорового колективу, визначено етапи (діагностично-висхідний, інформаційно-орієнтовний, змістовно-технологічний, узагальнюючо-реалізаційний), послідовного застосування методів та прийомів в організації діяльності студентських аматорських колективів від репродуктивних до проблемно-пошукових. Результати дослідно-експериментальної роботи дозволили констатувати позитивну динаміку активної участі в поліаспектній діяльності аматорського хору серед студентів експериментальної групи порівняно з контрольною, що свідчить про ефективність запропонованої методики організації діяльності студентського аматорського хорового колективу і можливість застосування її у сфері художнього дозвілля молоді як такої, що сприяє ефективній соціалізації.
Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми, подальшого наукового вивчення потребують педагогічні аспекти реальної практики з підготовки фахівців до роботи із студентськими аматорськими хоровими колективами; розробки інтегративних моделей управління інноваційними процесами в сучасній музично-хоровій діяльності; пошук та конкретизація нових методик педагогічної компетентності керівників студентських аматорських хорових колективів.