СИСТЕМА КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ АГРАРНОЇ ГАЛУЗІ

brief description

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

На правах рукопису

КОСТРИЦЯ НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА

УДК 378.147/633:168.522

СИСТЕМА КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ АГРАРНОЇ ГАЛУЗІ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий консультант
МАЦЬКО ЛЮБОВ ІВАНІВНА
доктор педагогічних наук, професор,
академік НАПН України

КИЇВ – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………. ...4
РОЗДІЛ 1. КУЛЬТУРОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ АГРАРНОЇ ГАЛУЗІ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА…...
…17
1.1. Вітчизняний досвід розвитку агрономічної науково-освітньої думки………………………………………………………………………...
…17
1.2. Поширення сільськогосподарського зарубіжного досвіду…………. …41
1.3. Форми і засоби сільськогосподарської просвітницької діяльності... …55
Висновки до першого розділу…………………………………………….. …72
РОЗДІЛ 2. ФІЛОСОФСЬКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ АГРАРНОЇ ГАЛУЗІ………………………………………………………..

…75
2.1. Сучасні концептуальні підходи до культурологічної підготовки…. …75
2.2. Філософські передумови формування системи культурологічної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі…………………………..
…112
2.3. Методологічні підходи до культурологічної підготовки майбутніх фахівців-аграрників………………………………………………………...
…126
Висновки до другого розділу……………………………………………… …163
РОЗДІЛ 3. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ АГРАРНОЇ ГАЛУЗІ………………………………………………………...

…166
3.1. Культурологічна підготовка як основа формування професійної культури…………………………………………………………………......
…166
3.2. Компонентно-критеріальна структура культурологічної підготовки майбутніх фахівців-аграрників……………………………….
…189
3.3. Система культурологічної підготовки майбутніх фахівців-аграрників…………………………………………………………………...
…212
3.4. Процесуальні аспекти формування системи культурологічної підготовки майбутніх фахівців-аграрників……………………………….
…236
Висновки до третього розділу…………………………………………….. …257
РОЗДІЛ 4. ЗМІСТ І МЕТОДИКА КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ АГРАРНОЇ ГАЛУЗІ………..
…261
4.1. Принципи відбору і структурування змісту культурологічної підготовки майбутніх фахівців-аграрників……………………………….
…261
4.2. Шляхи реалізації змісту культурологічної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі……………………………………………………
…289
4.3. Методичні основи впровадження змісту культурологічної підготовки в систему професійної підготовки фахівців-аграрників……
…307
Висновки до четвертого розділу………………………………………….. …339
РОЗДІЛ 5. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ АГРАРНОЇ ГАЛУЗІ…………………………………………..

…342
5.1. Організація і методика дослідно-експериментальної роботи……… …342
5.2. Результати педагогічного експерименту…………………………….. …356
5.3. Прогностичні напрями культурологічної підготовки майбутніх фахівців-аграрників………………………………………………………...
…386
Висновки до п’ятого розділу……………………………………………… …389
ВИСНОВКИ 392
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….. …398
ДОДАТКИ………………………………………………………………….. …444

ВСТУП
Духовне та державне відродження України залежить від стратегії національної системи освіти й виховання майбутніх поколінь українців, які усвідомлюють свою національну ідентичність і причетність до світового історієтворення.
Входження України у світовий культурний простір передбачає актуалізацію культурно-історичних надбань української держави, які засвідчують її тисячолітній діалог зі світовою культурою. У контексті сучасних глобалізаційних процесів постає проблема збереження етнокультур.
Одне зі стратегічних завдань освіти України у ХХІ столітті – формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації. Традиції національної освіти спонукають до виховання людини, а через неї – до збереження й розвитку культури як середовища, яке «ростить і годує особистість» (П. Флоренський), як «цілісного явища, що перетворює людей на певній території з простого населення – на народ, націю» (Д. Лихачов), як «діалогу минулих, сучасних і майбутніх культур» (М. Бахтін, В. Біблер).
Нормативно-правову базу професійної підготовки фахівців аграрної галузі становлять Закони України «Про освіту» (1991), «Про вищу освіту» (2002), «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки» (2007), Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття») (1993), Національна доктрина розвитку освіти (2002), Концепція національного виховання студентської молоді, Постанови Кабінету Міністрів України «Про підготовку фахівців для роботи в сільській місцевості» (1999), «Про основні засади аграрної політики на період до 2015 року» (2005), «Про затвердження Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року» (2007). Аналіз названих документів дозволив зробити висновок про важливість і пріоритетність в освітньому процесі загальнолюдських й національних духовних цінностей.
Стратегічна роль держави щодо забезпечення культурного й етнокультурного розвитку закладів освіти України представлена такими напрямами, як збереження й актуалізація культурно-історичної спадщини; забезпечення доступу громадян до всього культурного надбання; розвиток творчого потенціалу суспільства; сприяння культурному різноманіттю в період глобалізаційних тенденцій. Відповідні закони України «Про національні меншини в Україні» (1992), «Про охорону культурної спадщини» (2000), «Про охорону археологічної спадщини» (2004), «Про культуру» (2010), «Про Концепцію державної політики в галузі культури на 2005–2007 роки» (2005), «Про Концепцію державної етнонаціональної політики України» (проект, 2012) регламентують збереження й розвиток етнокультурної спадщини України.
Історичні аспекти сільськогосподарської освіти знайшли відображення в дослідженнях І. Міклашевського, С. Щусєва, В. Вешнякова, В. Вінера, І. Розена, О. Чупрова. Аграрну тематику в контексті історії України щодо науково-організаційних засад розробляють науковці Інституту історії України НАНУ, а також кафедр історії аграрних вищих навчальних закладів країни, серед них: Л. Беренштейн, О. Каденюк, В. Михайлюк та ін. Дослідженню історії науки та сільськогосподарського джерелознавства присвячені наукові праці В. Вергунова.
Методологічні й методичні проблеми університетської освіти знаходяться в полі зору багатьох вітчизняних і зарубіжних філософів та педагогів. Зокрема, в контексті філософії освіти їх розглядають В. Андрущенко, Г. Балл, В. Васянович, Л. Губерський, І. Зязюн, В. Кремень, В. Луговий, М. Михальченко, В. Огнев’юк, В. Шинкарук та ін.; у плані професійної освіти й підготовки – С. Гончаренко, О. Дубасенюк, М. Євтух О. Мещанінов, Н. Ничкало, С. Сисоєва, В. Ягупов та ін.
Фундаментальну основу культурологічної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі заклали дослідження з історії та теорії культури Є. Бистрицького, В. Давидовича, Ю. Жданова, Б. Єрасова, М. Кагана, Л. Когана, Е. Маркаряна, В. Межуєва, М. Поповича, В. Розіна, А. Флієра.
Розробка теоретичних основ та організаційно-методичних аспектів розвитку інтеграції знань в умовах професійної підготовки фахівців представлена в дослідженнях А. Бєляєвої, О. Вознюк, Р. Гуревича, Ю. Жидецького, І. Козловської, Д. Коломієць, С.Клепка, В. Сидоренка, М. Сови та ін.
Педагогічні засади культурологічної підготовки висвітлено в наукових розвідках С. Дичковського, О. Коломієць, Т. Мельничук, Л. Руденко та ін. Осучаснення змісту культурологічної підготовки фахівців обґрунтовано в працях З. Донець, Л. Зеліско, Т. Зюзіної, Т. Іванової, В. Маслова, С. Сливки, О. Шевнюк та ін. У контексті мистецької освіти проблему вивчали Л. Масол, В. Медушевський, Н. Миропольська, О. Музальов, О. Олексюк, О. Ростовський, О. Рудницька, Л. Кондрацька, О. Щолокова та ін. Формуванню культури спілкування майбутніх фахівців аграрної галузі присвячені дослідження С. Амеліної, Л. Барановської, В. Михайлюк та ін.
Наукові пошуки В. Барана, С. Жили, Л. Залізняка, С. Єрмоленко, П. Кононенка, В. Крисаченка, Л. Мацько, О. Мостяєва, О. Таланчук, А. Погрібного, В. Погребеника, С. Сегеди, В. Сніжка, М. Степика, Т. Усатенко, О. Хоменка, В. Шевченка, М. Чмихова, Г. Філіпчука та ін. спрямовані на вирішення проблеми модернізації змісту гуманітарної підготовки в контексті українознавства.
Проте поза увагою дослідників залишилося теоретичне обґрунтування системи культурологічної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі. Нерозробленість цієї проблеми зумовлена об’єктивними суперечностями:
– невідповідність чинної системи культурологічної підготовки студентів вищих аграрних навчальних закладів сучасним запитам суспільства, яке потребує кваліфікованих, освічених фахівців із належним рівнем загальної та професійної культури;
– неузгодженість теоретичних вимог до культурологічної підготовки фахівців-аграрників (культурологічні, суспільні, педагогічні вимоги тощо) та обсягу навчального часу, можливостей позааудиторної діяльності, наявного змісту навчальних дисциплін тощо;
– відсутність ґрунтовно опрацьованих теоретичних і практичних курсів та потреба в адаптованих до професії культурологічних курсах, зорієнтованих на здобутки сучасної педагогіки.
Важливо наголосити, що проблема формування системи культурологічної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі на засадах етнокультури досі не була предметом цілісного педагогічного дослідження.
Недостатній рівень обґрунтованості її теоретичного й прикладного аспектів у межах теорії і методики професійної освіти майбутніх аграрників зумовили актуальність обраної теми дослідження – «Система культурологічної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною ініціативної науково-дослідної теми кафедри педагогіки Національного університету біоресурсів і природокористування України «Теоретичні і методичні засади застосування інноваційних педагогічних технологій при підготовці фахівців у вищих аграрних навчальних закладах» (ДР №0108U004905).
Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Національного університету біоресурсів і природокористування України (протокол №6 від 26.11.2008 р.) та узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №1 від 24.02.2009 р.).
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити систему культурологічної підготовки фахівців аграрної галузі.
Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких задач дослідження:
1. Проаналізувати вітчизняний та зарубіжний досвід агрономічної науково-освітньої думки в контексті культурологічної підготовки майбутніх фахівців-аграрників.
2. Уточнити сутність поняття «культурологічна підготовка» та визначити методологічні підходи й принципи відбору змісту культурологічної підготовки, яка передбачає етнокультурний аспект освіти фахівців-аграрників.
3. Теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити систему культурологічної підготовки на засадах етнокультури для фахівців аграрної галузі.
4. Розробити методику формування інтегрованого змісту культурологічної підготовки на засадах етнокультури в контексті професійної діяльності.
5. Розробити методику навчання професійної етнокультурології для фахівців аграрної галузі та експериментально її перевірити.
6. Підготувати комплексне навчально-методичне забезпечення для культурологічної підготовки на засадах етнокультури у вищих аграрних навчальних закладах.
Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх фахівців-аграрників.
Предмет дослідження – культурологічна підготовка майбутніх фахівців-аграрників на засадах етнокультури.
Концепція дослідження. Реформування змісту культурологічної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі на засадах етнокультури у зв’язку з сільськогосподарською діяльністю як природо-соціокультурною реальністю сприяє подоланню відірваності аграрної освіти від досвіду української хліборобської культури.
Наповнення змісту культурологічної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі етнокультурними надбаннями українського народу дозволяє створити її систему, здатну відтворювати й транслювати культуру в усій різноманітності вітчизняних і світових зразків, забезпечувати духовну єдність поколінь, утверджувати людину як найвищу соціальну цінність, гармонію її стосунків із навколишнім середовищем, суспільством і природою.
Система культурологічної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі змодельована з урахуванням взаємозв’язків і взаємовпливів різних методологічних підходів. Екологічний підхід спрямований на гармонізацію стосунків у системах «людина – світ», «людина – природа», «людина – суспільство» та становлення нових ціннісно-смислових орієнтирів, які наповнюють зміст культурологічної підготовки майбутніх фахівців-аграрників глибоким світоглядним сенсом. Культурологічний підхід дозволяє майбутнім спеціалістам із сільського господарства занурюватися в національно-етнічний культурний простір і прилучатися до світової загальнолюдської культури з метою осмислення екзистенціальних питань людського буття. Аксіологічний підхід орієнтований на особистісно-смислову активність майбутніх фахівців аграрної галузі, формування в них ціннісних орієнтацій з урахуванням не лише реалій і перспектив соціально-економічного розвитку країни, освітнього досвіду розвинутих держав, а й власної історико-культурної спадщини. Акмеологічний підхід покликаний виявити провідні детермінанти прогресивного розвитку та інваріанти професіоналізму майбутніх фахівців-аграрників, основні умови та чинники їхнього вдосконалення. Особистісно орієнтований підхід дозволяє узгодити між собою суспільний, професійний та індивідуальний досвід і трансформувати його в контексті етнокультури. Системний підхід до культурологічної підготовки майбутніх фахівців-аграрників забезпечує синтез результатів, одержаних в окремих дисциплінах, закладає основи для ефективнішої редукції складності розв’язуваної проблеми. Інтегративний підхід дає можливість встановити зв’язки між культурологічними й професійними контекстами змісту понять на засадах етнокультури. Синергетичний підхід спрямований на синтез гуманітарного й природничо-наукового знання, акцентування цілісності системи «природа + людина + культура». Рефлексивний підхід допомагає сформувати в майбутніх фахівців-аграрників особистісну позицію щодо власних дій та їх наслідків у професійній діяльності. Компетентнісний підхід передбачає здатність і готовність фахівців-аграрників до реалізації набутих систем культурологічних знань і вмінь, ціннісних смислів етнокультури та досвіду їх перетворення в культурні надбання професійної діяльності.
Пріоритетним напрямом навчально-виховного процесу в аграрних університетах має стати етнокультура як основний ціннісний орієнтир формування світогляду фахівця, як інтеграційний чинник для мови викладання, заходів національно-духовного змісту, українознавства, мистецтва, середовища навчального закладу, засобів масової інформації, взаємозв’язку та взаємовпливу людини й природи. У результаті такого підходу відбувається ідентифікація особистості майбутнього фахівця-аграрника на етнічному (національному) та громадянському рівнях, яка забезпечується в навчально-виховному процесі використанням внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків дисциплін. Також зростає роль міждисциплінарного чинника, що забезпечує культурологічну спрямованість навчання й виховання студентів вищих аграрних навчальних закладів у контексті кращих етнотрадицій сільськогосподарської діяльності.
Система культурологічної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі реалізується на засадах інтеграції культурологічної інформації (українознавчих знань, ідей і досвіду) у зміст професійної підготовки. Українознавчі знання розкривають етнокультурний потенціал за допомогою субмеханізмів інтеграції відповідно до контекстів (історичного, соціального, діяльнісного, емоційного).
Структурування культурологічної інформації сприяє ефективному навчанню, прискорює і закріплює морально-культурні переконання фахівців-аграрників, формує культурологічний тип поведінки й стійкі основи професійної культури, які можна вважати незворотними процесами.
Підвищення рівня культурологічної компетентності майбутніх фахівців-аграрників має спиратися на нову систему культурологічної підготовки, що передбачає розуміння внутрішнього її сенсу, вирішення суперечностей між професійною та культурологічною підготовками, урахування філософсько-методологічних засад.
Методи дослідження. Для реалізації поставлених завдань у роботі використано систему взаємопов’язаних теоретичних, емпіричних та статистичних методів, які забезпечують комплексне пізнання об’єкта й предмета дослідження:
– теоретичні методи: історичний – для дослідження етнокультури на основі історико-археологічних джерел як найбільш об’єктивних свідчень минулого українського народу та вивчення аспектів духовної культури, пов’язаних із хліборобською працею; лінгвосоціологічний – для виокремлення зв’язку ментальності (світосприйняття й світорозуміння) українців із їхньою мовою та побутом; культурологічний – для вивчення народних традицій, системи народних знань щодо різних аспектів сільськогосподарської праці; метод реконструкції – для відтворення культуротворчої діяльності хліборобів та їхніх предків на основі дослідження історичних та архівних джерел, культурних пам’яток різних епох; моделювання – для вивчення об’єкта через створення системи культурологічної підготовки майбутніх фахівців-аграрників на засадах етнокультури;
– емпіричні методи: вивчення педагогічного досвіду – для розробки системи культурологічної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі та виокремлення компонентів її структури; визначення критеріїв оцінювання й показників – для виявлення рівнів сформованості компонентів структури культурологічної підготовки; аналіз документації – для отримання інформації про рівень культурологічної підготовки майбутніх фахівців-аграрників та планування заходів щодо її підвищення; спостереження – для з’ясування рівня сформованості мотивації студентів щодо вивчення культурологічних дисциплін; метод бесіди – для вивчення уподобань та орієнтацій студентів щодо задоволення їхніх культурно-просвітницьких потреб; дискусія – для апробації результатів дослідження на конференціях різних рівнів; анкетування – для виявлення компонентно-критеріальної структури культурологічної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі;
– статистичні методи: для обробки результатів експерименту застосовано комп’ютерне статистичне опрацювання одержаних матеріалів дослідження (SPSS 14). Достовірність результатів перевірено за допомогою статистичного критерію Пірсона.
Наукова новизна одержаних результатів:
– уперше розроблено систему культурологічної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі, яка інтегрує складники етнокультури, що забезпечують українознавчі знання – цілісне функціонування системи в навчально-виховному й соціально-культурному середовищі; ідеї – неперервність пластів історичної пам’яті як надійне джерело збереження кращих хліборобських традицій; досвід – перетворення українознавчих знань та ідей у культурні надбання українського народу, які пов’язані з сільськогосподарською працею;
– теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено систему культурологічної підготовки на засадах етнокультури для фахівців аграрної галузі, яка дозволяє визначити множинність компонентів структури й розглядати їх у взаємозв’язку та цілісності;
– виокремлено філософсько-методологічні засади культурологічної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі, які заклали підґрунтя для вибору системи методологічних підходів (екологічного, культурологічного, аксіологічного, акмеологічного, особистісно орієнтованого, системного, інтегративного, синергетичного, рефлексивного, компетентнісного);
– визначено принципи відбору змісту культурологічної підготовки майбутніх фахівців-аграрників у взаємозв’язку та взаємодії різних методологічних підходів;
– уточнено сутність поняття «культурологічна підготовка», визначено її специфіку в контексті аграрної освіти;
– окреслено змістове наповнення культурологічної компетентності майбутніх фахівців аграрної галузі на засадах етнокультури, змодельовано зміст культурологічної підготовки, розроблено її компонентно-критеріальну структуру;
– розроблено методику формування інтегрованого змісту культурологічної підготовки на засадах етнокультури в контексті професійної діяльності та конкретизовано шляхи її реалізації, зумовлені специфікою інструменту організації (дисципліна, курс чи комплекс);
– забезпечено можливість подальшого розвитку теоретичних положень щодо застосування інтегративного підходу в аграрній освіті до формування змісту культурологічної підготовки на засадах етнокультури.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:
– розроблено й апробовано методику навчання професійної етнокультурології для напряму підготовки «Агрономія»;
– розроблено зміст нової навчальної дисципліни «Професійна етнокультурологія» та її комплексне навчально-методичне забезпечення (програма, курс лекцій, навчальний посібник «Хрестоматія з професійної етнокультурології», методичний посібник «Методика культурологічної підготовки на засадах етнокультури у вищій аграрній школі», навчальний посібник «Дидактичні матеріали з професійної етнокультурології»).
Результати дослідження впроваджено в навчальний процес Миколаївського державного аграрного університету (довідка від 21 грудня 2010 р., № 2572), Білоцерківського національного аграрного університету (довідка від 17 січня 2011 р., № 01-12/10), Херсонського державного аграрного університету (довідка від 11 лютого 2011 р., № 66-05), Національного університету біоресурсів і природокористування України (довідка від 7 лютого 2011 р., № 001), Подільського державного аграрно-технічного університету (довідка від 17 лютого 2012 р., № 71-10/2-60).
Особистий внесок здобувача. Одержані автором наукові результати є самостійним внеском у розв’язання проблеми культурологічної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі. Ідеї та думки співавторів у дисертації не використовувалися.
У спільних публікаціях автором: [40] – розроблено методичні рекомендації до тем «Мова в житті суспільства», «Лексикологія і стилістика», «Культура спілкування»; [41] – запропоновано методику проведення ділових ігор до тем «Культура й етикет в управлінні», «Психологія спілкування», «Ділова суперечка», «Засоби та форми міжособистісного управлінського спілкування»; [42] – конкретизовано зміст курсу «Українська мова фахового спрямування»; [43] – розроблено мовні завдання, спрямовані на вдосконалення культури спілкування в управлінській діяльності; [44] – розкрито теми «Дієслово», «Дієприкметник», «Дієприслівник» і «Вигук»; [45] – підготовлено тестові завдання для самоконтролю.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та практичні аспекти дослідження оприлюднено на таких конференціях:
міжнародних – «Мова, культура і соціум у гуманітарній парадигмі» (Кам’янець-Подільський, 2005 р.), «Національна культура у парадигмах семіотики, мовознавства, літературознавства, фольклористики» (Київ, 2007 р.), «Актуальні питання та інноваційний розвиток ступеневої освіти та дорадництва в сільськогосподарському виробництві» (Київ, 2008 р.), «Місія викладача вищої школи в контексті сучасних освітніх викликів» (Львів, 2008 р.), «Розвиток духовності та професіоналізму в умовах глобалізації» (Вінниця, 2008 р.), «Теоретичні і практичні проблеми інженерної освіти» (Ряшів, Польща, 2009 р.), «Духовно-моральне виховання і професіоналізм особистості в сучасних умовах» (Вінниця, 2009 р.), «Психология и педагогика: методика и проблемы практического применения» (Новосибирск, 2009 р.), «Освіта дорослих як фактор соціалізації і соціального захисту в сучасному суспільстві» (Черкаси, 2010 р.), «Проблеми в освіті» (Оломоус, Чехія, 2010 р.), «Теоретичні і практичні проблеми інженерної освіти» (Ряшів, Польща, 2010 р.), «Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології» (Рівне, 2010 р.), «Інновації у вищій освіті: проблеми і перспективи» (Кременець, 2010 р.), «Духовно-моральне виховання і професіоналізм особистості в сучасних умовах» (Вінниця, 2010 р.), «Теорія та методика професійної освіти: реалії та перспективи XXI століття» (Київ, 2010 р.), «Актуальні питання інноваційного розвитку освіти, науки, виробництва» (Бережани, 2010 р.), «Наука и современность – 2010» (Новосибірськ, 2010 р.), «Освіта дорослих як фактор соціалізації і соціального захисту окремих категорій населення» (Черкаси, 2011 р.);
всеукраїнських – «Проблеми підготовки фахівців-аграріїв в навчальних закладах вищої та професійної освіти» (Кам’янець-Подільський, 2009 р.), «Актуальні проблеми вищої професійної освіти України» (Київ, 2009 р.), «Українська мова в просторі і часі» (Київ, 2009 р.), «Актуальні проблеми вищої професійної освіти України» (Київ, 2009 р.), «Проблеми підготовки фахівців-аграріїв в навчальних закладах вищої та професійної освіти» (Кам’янець-Подільський, 2010 р.), «Проблеми фахової підготовки спеціалістів з напрямку «Професійна освіта» (Херсон, 2010 р.).
Основні результати дисертаційного дослідження доповідалися:
– на конгресі «Інновації в освіті» (Ялта, 2010 р.);
– на VI мистецько-педагогічних читаннях пам’яті проф. О. П. Рудницької (Чернівці, 2010 р.);
– на засіданнях кафедри педагогіки (2008–2010 рр.) й кафедри соціальної педагогіки та інформаційних технологій в освіті (2010–2012 рр.) Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи відображено в 50 публікаціях, із яких 44 написано одноосібно, з них: 1 монографія, 23 одноосібні статті у фахових наукових виданнях із педагогіки, 16 статей у матеріалах і тезах науково-практичних конференцій, 2 навчальні програми, 1 методичний посібник, 3 навчальний посібник, 1 навчально-методичний посібник, 1 дидактичні матеріали, 1 хрестоматія, 1 методичні рекомендації.
Кандидатська дисертація «Формування українського професійного мовлення у студентів вищих навчальних закладів економічної освіти України» (спеціальністю 13.00.02 – теорія і методика навчання української мови) захищена у 2002 р. Її матеріали в тексті докторської дисертації не використовувалися.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (445 найменувань, із них – 5 іноземною мовою), 7 додатків на 65 сторінках. Загальний обсяг роботи становить 512 сторінок, основний зміст – 397. Робота проілюстрована 19 таблицями, 14 рисунками.

bibliography

ВИСНОВКИ

1. Установлено, що агрономічна науково-освітня думка в Україні пройшла складний шлях від стихійних народних знань про традиції хліборобської праці до професійного навчання агрономів. Протягом століть народна мудрість поповнювалась прикметами, що витримали перевірку часом, і стала цінним етнокультурним надбанням.
Унаслідок різних несприятливих культурних, соціально-економічних і технологічних причин у процесі поступу суспільства традиційні цінності хліборобської праці частково втратилися, що призвело до зниження престижу професій сільськогосподарської галузі. Однак набутий досвід землеробства закономірно знаходив відображення в етнокультурних знаннях. Сучасна вітчизняна аграрна освіта повертається до втрачених національних джерел – аграрних ідей, акумульованих упродовж століть у народних знаннях, закріплених в етнічних звичаях і традиціях. Вивчення історії агрономічної науково-освітньої думки доводить потребу використання в змісті освіти національно-культурних надбань землеробства.
Зарубіжний досвід засвідчує те, що продуктивність сільського господарства безпосередньо залежить від залучення до професійної підготовки фахівців-аграрників кращих надбань народного досвіду. Це показово демонструє англійська система раціонального сільського господарства, у якій інтегровано три суттєві складові: народні традиції, науковий пошук і загальнокультурний розвиток особистості фахівця.
Первні становлення вітчизняної агрономії сягають просвітницької науково-освітньої діяльності. Вона здійснювалася в різних формах, серед яких надзвичайною популярністю користувалося сільськогосподарське просвітництво, доповнене заходами, пов’язаними з народними звичаями й традиціями.
2. На основі узагальнення підходів до розуміння сутності культурологічної підготовки уточнено зміст цього поняття як міждисциплінарного комплексу навчальних дисциплін із блоків гуманітарних та соціально-економічних наук. Зміст комплексу репрезентує такі аспекти духовної культури, як мораль, релігія, освіта, наука, мистецтво, що сприяє формуванню світоглядних і теоретичних засад культурологічної свідомості особистості, її гуманітарної ерудованості крізь призму етнокультури. Культурологічну підготовку майбутніх фахівців-аграрників розглядаємо як цінність, що вмотивовує їх гармонійне входження в соціокультурне й професійне середовище на засадах етнокультури.
Специфіка культурологічної підготовки майбутніх фахівців у галузі сільського господарства зумовлює зміни в її змісті на основі обґрунтованих методологічних підходів і принципів.
Зміст культурологічної підготовки розроблено з позицій взаємозв’язків та взаємовпливів у парадигмі «природа – людина – культура». Він складає логічно структуровану систему наукових знань, яка формує духовну культуру майбутніх фахівців. Суттєвим чинником трансформації змістово-логічної структури навчального матеріалу є спільна для різних варіантів реалізації змісту світоглядна ідея та її поетапне втілення із забезпеченням внутрішньопредметних зв’язків. Обґрунтування системи методологічних підходів до змісту культурологічної підготовки у вищих аграрних навчальних закладах дало можливість визначити загальнометодологічні та спеціальні принципи відбору навчальної інформації: культурологічний підхід – принципи духовності й гуманізації (гуманітаризації, культуровідповідності, етнізації, культурної самоідентифікації); екологічний підхід – принцип екологізації (екологобезпечної діяльності, провідної діяльності, зв’язку власних дій з екологічною свідомістю, екологізації розвитку особистості); аксіологічний підхід – принцип єдності людини й довкілля (ціннісно-смислової спрямованості професійної діяльності, ціннісного ставлення до довкілля, орієнтації на етнонаціональні цінності); акмеологічний підхід – принцип розвитку (розвитку особистісного потенціалу, акмеологічного впливу, взаємозумовленості творчої самореалізації і досвіду); особистісно орієнтований підхід – принцип психологізації (природовідповідності, мотиваційного забезпечення, єдності чуттєвого та раціонального); рефлексивний підхід – принцип рефлективності (спрямованості рефлексії; суб’єктивного впливу на поведінку спілкування; інверсійності рефлексійних впливів); інтегративний підхід – принцип несуперечливості під час побудови теорії комплексності (взаємодії етнокультури та дидактичних циклів навчальних дисциплін, інтегративності знання, поліморфізму знання); синергетичний підхід – принцип голографії (відповідності ціннісно-нормативних регуляторів наявному технологічному потенціалу); компетентнісний підхід – принцип глобально орієнтованої освіти (варіативності, альтернативності, призначення); системний підхід – принципи системності та динамічності (єдності навчального й виховного процесу, єдності змісту аудиторної та позааудиторної роботи, системності реалізації етнокультурного компонента в професійній підготовці).
3. Обґрунтовано систему культурологічної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі на засадах етнокультури. Розробка й реалізація зазначеної системи передбачає два етапи: перший – формування інтегративних підсистем; другий – інтеграцію підсистем (знань, умінь, цінностей) у цілісну систему культурологічної підготовки майбутніх фахівців-аграрників. У цій системі виділено блоки: цільово-мотиваційний, змістовий і діагностично-результативний.
У цільово-мотиваційному блоці закладено інтегровані цілі професійної та культурологічної підготовки й завдання культурологічної підготовки майбутніх аграріїв (оволодіти системами культурологічних знань і ціннісних смислів культури; засвоїти пласти етнокультури в контексті сільськогосподарської діяльності; формувати досвід культуротворчої сільськогосподарської діяльності).
У змістовому блоці здійснено методологічне обґрунтування змісту культурологічної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі, у якому виділено мотиваційно-ціннісний, когнітивний та діяльнісний компоненти. Передумовами створення системи культурологічної підготовки аграріїв визнано філософсько-методологічні засади та сукупність психолого-педагогічних умов. Філософсько-методологічні засади визначають основні природні механізми об’єктивного ізоморфного відображення взаємозв’язку людини та довкілля, які сприяють осмисленню на різних рівнях культурних явищ і процесів та окреслюють напрями взаємодії методологічних підходів до культурологічної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі. Ефективність культурологічної підготовки забезпечується рівнем сформованості їхньої культурологічної компетентності й залежить від дотримання психолого-педагогічних умов під час формування в студентів культурологічного стилю інтегративного мислення як основи професійно ціннісних орієнтацій.
Діагностично-корекційний блок передбачає визначення рівня сформованості культурологічної компетентності майбутніх фахівців-аграрників за допомогою критеріїв оцінювання та відповідних показників. За необхідності здійснюється вдосконалення змісту, методики та навчально-методичного забезпечення культурологічної підготовки.
Експериментальна перевірка системи культурологічної підготовки підтвердила її ефективність. Визначення системи культурологічної підготовки відбувалося поетапно: спочатку з’ясовувалася сформованість цільово-мотиваційного, змістового й діяльнісного компонентів її змісту, а потім за допомогою інтегрального критерію визначалась загальна сформованість цих компонентів, які за змістом відповідають культурологічній компетентності. Результати свідчать про те, що в експериментальній групі показники високого рівня сформованості оцінно-результативного компонента культурологічної компетентності майбутніх фахівців-аграрників на 12% вищі, ніж у контрольній групі; низький рівень сформованості культурологічної підготовки студентів в експериментальній групі на 15% нижчий, ніж у контрольній групі. Це свідчить про ревалентність запропонованої системи формування культурологічної підготовки студентів-аграрників. Суттєвість відмінностей між рівнями сформованості оцінно-результативного компонента перевірено за допомогою критерію узгодженості Пірсона.
4. Запропонована в роботі методика формування інтегрованого змісту культурологічної підготовки на засадах етнокультури в контексті професійної діяльності є підставою для обґрунтування вагомості етнокультури як інтегратора навчального матеріалу в контексті аграрної освіти. Домінантною умовою інтеграції є не штучне змішування предметних знань із різних дисциплін, а формування інтегративних зв’язків, в основі яких лежить ключова для змісту аграрної освіти світоглядна ідея, що проектується на навчальну проблему – відродження етнокультурних традицій сільськогосподарської освіти.
5. На підставі вивчення етнокультури розроблено та експериментально перевірено методику навчання професійної етнокультурології для фахівців аграрної галузі, яка може реалізуватися у трьох варіантах, що мають свої особливості, зумовлені специфікою інструменту організації (дисципліна, курс чи комплекс). Поряд з основними організаційними формами навчання для реалізації культурологічної підготовки у вищому аграрному навчальному закладі студенти широко залучаються до найрізноманітніших форм позааудиторної роботи, серед яких особливий акцент робиться на науково-дослідну та пошукову роботу. Провідними є такі інтерактивні методи навчання, як метод анкетування, проектний метод, дискусії, колективне обговорення проблем, групові завдання, ігрові ситуації, а також методи фасилітації, наративізації, застосування метафор, компаративний, актуальні для гуманітарних дисциплін. Етнокультурне мислення майбутніх фахівців-аграрників формується за допомогою таких засобів, як поняття, мова, метафори, порівняння, наративи тощо. Основна мета застосування цих засобів – поєднати поняття професійної діяльності зі світом людських емоцій і працею, з ознаками етнокультурних традицій, зацікавивши студентів й удосконаливши результативність культурологічної підготовки.
6. Підготовлено комплексне навчально-методичне забезпечення з професійної етнокультурології для вищих аграрних навчальних закладів (навчальна програма, конспект лекцій, посібники, хрестоматія). Методологічною основою навчального спецкурсу «Професійна етнокультурологія» є філософія культури, яка орієнтує на формування духовно цілісної особистості фахівця через систему професійних цінностей і смислів сільськогосподарської діяльності в контексті етнокультури. Спецкурс «Професійна етнокультурологія», заснований на розвитку філософії культури та освіти, дає змогу моделювати відповідні навчальні курси не лише для аграрників, а й для інших негуманітарних спеціальностей.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів культурологічної підготовки майбутніх фахівців аграрної галузі. Подальшого вивчення потребує проблема переструктурування міждисциплінарних зв’язків і зміщення акцентів у підготовці фахівців у зв’язку з новими викликами доби до природничої науки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамов Я. В. В. Н. Каразин – основатель Харьковского университета / Я. В. Абрамов. – СПб. : Общественная польза, 1891. – 96 с.
2. Авдієнко М. Підсумки 1-го Земельного з’їзду на Ніжинщині після районування // Вісник НКЗС. – 1926. – Ч. 3/4. – С. 79-82.
3. Агрономическая помощь в России / под ред. В. В. Морачевского. – Петроград : Изд-во департамента земледелия, 1914. – 653 с.
4. Азархин А. В. Культура художника / А. В. Азархин. – К. : Мистецтво, 1988. – 334 с.
5. Акмеологическая оценка профессиональной компетентности государственного служащего : учеб. пособие / под общ. ред. А. А .Деркача. – М. : Рос. акад. гос. служащих, 2006. – 107 с.
6. Алексеев П. В. Философия / П. В. Алексеев, А. В. Панин. – 3-е изд. перераб. и доп. – М. : ПБОЮЛ М. А. Захаров, 2001. – 608 с.
7. Альтшуллер Г. С. Алгоритм изобретения / Г. С. Альтшуллер. – М. : Московский рабочий, 1969. – 115 с.
8. Амеліна С. Масова і елітарна культура:специфіка і форми взаємодії / С. Амеліна // Тези Всеукраїнської студентської конференції «Сучасний соціокультурний світ: головні парадигми та перспективи розвитку»: [28-29 квітня 2010 р., Львів]. – Львів : Львівський національний університет імені І. Франка, 2010. – С. 4-6.
9. Андрущенко В. П. Сучасна соціальна філософія : курс лекцій. У 2 т. / В. П. Андрущенко, М. І. Михальченко. – К. : Генеза, 1993. – Т. 1 – 256 с.
10. Анікіна О. П. Вітчизняні агрономічні з’їзди та наради як чинники відродження сільськогосподарського видавництва // Історія укр. науки на межі тисячоліть: зб. наук. пр. – К. : [б. в.], 2002. – Вип. 8. – С. 19–24.
11. Апанович О. За плугом Господь іде (Агрокультура українського селянства й козацтва в контексті ідей Сергія Подолинського та Володимира Вернадського) / О. Апанович ; Севастоп. т-во «Просвіта» ім. Т. Шевченка. – Севастополь : Ред. газ. «Дзвін Севастополя», 1999. – 26 с.
12. Арцишевська М. Р. Теоретико-методичні засади інтеграції знань про суспільство у змісті шкільної освіти : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. пед. наук : 13.00.09 «Теорія навчання» / М. Р. Арцишевська. – К., 2000. – 20 с.
13. Аскоченский В. Киев с древнейшем его училищем Академиею / В. Аскоченский. – К. : [б. в.], 1853. – Ч. 1/2. – 320 с.
14. Астахова Е. В. Трансформация социальных функций высшего образования в современных условиях / Е. В. Астахова ; Харьк. гуманитар. ун-т «Нар. укр. акад.». – Х. : Ранок, 1999. – 75 с.
15. Багдасарьян Н. Г. Профессиональная культура инженера: механизмы освоения / Н. Г. Багдасарьян. – М. : Изд-во МГТУ им. Н. Э. Баумана, 1998. – 258 с.
16. Балл Г. А. Гуманізація загальної та професійної освіти: суспільна актуальність і психолого-педагогічні орієнтири / Г. А. Балл // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи : монографія / за ред. І. А. Зязюна. – К. : Віпол, 2000. – С. 134–157.
17. Балл Г. О. Професійна діяльність і підготовка до неї у контексті розвитку особистості та становлення її духовності / Г. О. Балл // Творча особистість у системі неперервної професійної освіти : матеріали Міжнар. наук. конф. / за ред. : С. О. Сисоєвої, О. Г. Романовського. – Х. : [б. в.], 2000. – С. 34-39.
18. Бачинський П. П. Пошуки шляхів втілення концепції гуманітаризації освіти / П. П. Бачинський // Педагогіка і психологія. – 1996. – № 4. – С. 57-63.
19. Бевз В. Г. Історія математики як інтеграційна основа навчання предметів математичного циклу у фаховій підготовці майбутніх учителів : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. пед. наук : 13.00.02 «Теорія і методика навчання» / В. Г. Бевз. – К., 2007. – 45 с.
20. Бенвенист Э. Общая лингвистика / Э. Бенвенист. – М. : Прогресс, 1974. – 448 c.
21. Бермус А. Г. Проблемы и перспективы реализации компетентносного подхода в образовании [Электронный ресурс] / А. Г. Бермус // Проблемы психологии и эргономики. – 2002. – № 3. – Режим доступа: http: drupal.psychosfera.ru. – Название с экрана.
22. Берталанфи Л., фон. История и статус общей теории систем / фон Л. Берталанфи // Системные исследования: методологические проблемы : ежегодник. – М., 1973. – С. 20-37.
23. Беспалько В. П. О возможности системного подхода в педагогике / В. П. Беспалько // Сов. педагогика. – 1990. – №7. – С. 7-13.
24. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / В. П. Беспалько. – М. : Педагогика, 1989.– 190 с.
25. Бех І. Д. Виховання особистості: у 2 кн. / І. Д. Бех. – К.: Либідь, 2003. – Кн. 2 : Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади : навч.-метод. посіб. – 344 с.
26. Бичко I. Українська ментальність і проблема гуманітаризації національної віщої освіти / І. Бичко // Розбудова держави. – 1993. – № 3. – С. 58-60.
27. Бібік Н. М. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування / Н. М. Бібік // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи / під заг. ред. О. В. Овчарук. – К. : [К.І.С.], 2004. – С. 45-50.
28. Білан Л. Л. Становлення та розвиток аграрної освіти в Україні (ХІХ – початок ХХ століття) : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. пед. наук : 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / Л. А. Білан. – Житомир, 2007. – 20 с.
29. Білан Л. Л. Становлення та розвиток аграрної освіти в Україні (ХІХ – початок ХХ століття) : дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Білан Людмила Леонідівна. – К., 2007. – 226 арк.
30. Білан С. О. Аграрна освіта в Україні: історичний аспект (90-ті роки ХХ – початок ХХІ ст.) : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. пед. наук : 07.00.01 «Історія України» / С. О. Білан. – К., 2005. – 20 с.
31. Білик Б. І. Етнокультурологія: поняття і терміни : довідник / Б. І. Білик. – К. : Держ. акад. кер. кадрів культури і мистец., 2007. – 111 с.
32. Богданов С. М. Иллюстрированный сельскохозяйственный словарь : Энциклопедия сельского хозяйства / С. М. Богданов. – К. : Тип. П. Барского, 1895. – 1446 с.
33. Богданов С. М. Сельскохозяйственный институт при университете в Галле / С. М. Богданов // Журнал М-ва народ. просвещения. – 1889. – Ч. 266, ноябрь, отд. ІІІ. – С. 1-34.
34. Богуславский М. В. Типология подходов к развитию теории содержания общего среднего образования в отечественной педагогике XX века // Классическая дидактика и современное образование [Электронный ресурс] /Режим доступу: htt: // Lerner.edu 3000.ru / feedbook. Htm.
35. Боедарева Н. Н. Культура труда как предпосылка успешной самореализации личности / Н. Н. Боедарева // Учащаяся молодежь и рынок : материалы междунар. науч.-практ. конф. в г. Бресте 27-29 окт., 1992. – М. : [б. и.], 1992. – С. 80-82.
36. Болотов В. А. Компетентностная модель: от идей к образовательной программе / В. А. Болотов, В. В. Сериков // Педагогика. – 2003. – № 10. – С. 8-14.
37. Большой энциклопедический словарь : в 2 т. / под ред. А. М. Прохорова. – М. : Сов. энцикл., 1991. – Т. 1. – 780 с.
38. Бондаревская Е. В. Педагогика : личность в гуманистических теориях и системах воспитания / Е. В. Бондаревская, С. В. Кульневич. – Ростов н/Д : Творч. центр «Учитель», 1999. – 560 с.
39. Бордовская Н. В. Педагогика : учеб. пособие / Н. В. Бордовская, А. А Реан. – СПб. : Питер, 2006. – 304 с.
40. Будник О. Б. Педагогічні передумови виховання господарської культури молодших школярів : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. пед. наук : 10.01.01 «Українська література» / О. Б. Будник. – Івано-Франківськ, 1997. – 24 с.
41. Бузгалин А. В. Постиндустриальное общество – тупиковая вещь социального развития? / А. В. Бузгалин // Вопр. философии. – 2002. – № 5. – С. 29-30.
42. Букреев В. И. Этика права : От истоков этики и права к мировоззрению : учеб. пособие / В. И. Букреев, И. Н. Римская. – М. : Юрайт, 1998. – 336 с.
43. Булах І. Є. Цільовий підхід до розробки навчальної програми предмета та етапи його реалізації / І. Є. Булах, В. В. Пащенко, О. В. Чалий // Педагогіка і психологія. – 1997. – № 4.– С. 185–189.
44. Быстрова А. Н. Мировая культура: (Основы культурологии) : учеб. пособие / А. Н. Быстрова. – М. : Маркетинг ; Новосибирск : Изд-во ЮКЗА, 2000. – 680 с.
45. Васянович Г. Концептуальні засади курсу «Педагогічна етика» / Г. Васянович // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2006. – № 5. – С. 18-24.
46. Ващенко Г. Виховний ідеал : підруч. для педагогів, виховників, молоді і батьків / Г. Ващенко. – Полтава : Вид-во «Полтавський вісник», 1994. – 191 с.
47. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2003. – 1440 с.
48. Вергунов В. А. З історії вітчизняної вищої аграрної освіти / В. А. Вергунов // Нариси історії аграрної науки, освіти та техніки / УААН, ДНСГБ. – К., 2008. – Ч. 2. – С. 101-118.
49. Вергунов В. А. Науково-організаційні та методологічні основи становлення й розвитку вітчизняної сільськогосподарської дослідної справи в агрономії / В. А. Вергунов // Нариси історії аграрної науки, освіти та техніки / УААН, ДНСГБ. – К., 2008. – Ч. 2. – С. 118-129.
50. Вергунов В. А. Периодизация становления и развития организационных основ научно-образовательного обеспечения сельского хозяйства Украины и Франции : ист.-науч. анализ / В. А. Вергунов // Нариси аграрної науки, освіти та техніки / В. А. Вергунов. – К., 2010. – Ч. 3. – 284 c.
51. Вешняков В. Обзор сельскохозяйственных учреждений в Англии, Франции, Бельгии, Голландии, Германии и Италии / В. Вешняков. – СПб : [б. и.], 1866. – 787 с.
52. Викторова Л. Г. О педагогических системах / Л. Г. Викторова. – Красноярск : Из-во Краснояр. ун-та, 1989. – 100 с.
53. Винер В. Организация опытных учреждений в Германии, Австро-Венгрии, Швейцарии и в царстве Польском. – СПб. : [б. и.], 1912. – 32 с.
54. Вища аграрна освіта України / [уклад. С. І. Мельник, М. Ф. Бойко, Т. Д. Іщенко та ін.]. – К.: Зовнішторгвидав України, 2003. – 92 с.
55. Відомості про час заснування та діяльність Товариства сприяння жіночій сільськогосподарській освіті // ЦДІАУ. – Ф. 442. – Оп. 661 (1908). – Од. зб. 273. – Арк. 460-466.
56. Вільш І. Інноваційні підходи до проектування сучасної системи освіти / І. Вільш // Cучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. – К. ; Вінниця : ДОВ «Вінниця», 2002. – С. 30-34.
57. Вітвицька С. С. Основи педагогіки вищої школи : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / С. С. Вітвицька. – К. : Центр навч. л-ри, 2003. – 316 с.
58. Волинський В. П. Поняття навчального курсу для вищих закладів освіти / В. П. Волинський, Л. П. Воронець // Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Серія : Педагогічні науки : зб. наук. праць. – 2009. – Вип. 13. – С. 199-202.
59. Володько В. М. Педагогічна система навчання : теорія, практика, перспективи : навч. посібн. / В. М. Володько. – К. : Пед. преса, 2000. – 148 с.
60. Высшее образование в России : Очерк истории до 1917 года / под ред. В. Г. Киселева. – М. : НИИВО, 1995. – 352 с.
61. Гадамер Х.-Т. Истина и метод : Основы философской герменевтики / Х.-Т. Гадамер ; общ. ред. и вступ. ст. Б. Н. Бессонова ; пер. с нем. – М. : Прогресс, 1988. – 704 с.
62. Газета. Еженедельное издание Кіевскаго Губернскаго земства. – 1912. – № 4. – С. 2-3.
63. Газета. Еженедельное издание Кіевскаго Губернскаго земства. – 1912. – № 2. – С. 8-22.
64. Галузевий стандарт вищої освіти України. Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра галузь знань 0901 «Сільське господарство і лісництво», напрям підготовки 6.090101 «Агрономія», кваліфікація 3212 «Технолог із агрономії» [Текст] : наукове видання. – К. : МОН України, 2010. – 301 с.
65. Гатальська С. М. Філософія культури / С. М. Гатальська. – К. : Либідь, 2005. – 328 с.
66. Гершунский Б. С. Компьютеризация в сфере образования: проблемы и перспективы / Б. С. Гершунский. – М. : Педагогика, 1987. – 264 с.
67. Гершунский Б. С. Педагогическая прогностика: методология, теория, практика / Б. С. Гершунский. – К. : Вища шк., 1986. – 200 с.
68. Гессен С. Й. Основы педагогики. Введение в прикладную философию / С. Й. Гессен. – М. : Школа-Пресс, 1995. – 448 с.
69. Гинецинский В. И. Знание как категория педагогики: Опыт педагогической когнитологии / В. И. Гинецинский. – Л-д : Издательство Ленинградского ун-та, 1989. – С. 144.
70. Гладкова В. Акмеологічні аспекти розвитку творчої особистості майбутнього фахівця / В. Гладкова // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2002. – № 6. – С. 95-102.
71. Гладунъ А. Объ овражных курсах въ с. Конончъ Каневского уезда / А. Гладунъ // Кіевская земская газета. – 1912. – № 23. – С. 12-13.
72. Гольдфарбъ Г. Сельскохозяйственные курсы въ м. Златополъ / Г. Гольдфарбъ // Кіевская земская газета. – 1912. – № 21. – С. 12-14.
73. Гомилевский В. Внешкольное сельскохозяйственное образование в Росии / В. Гомилевский // Хуторянин. – 1912. – № 38. – С. 980-983.
74. Гончаренко С. Гуманізація та гуманітаризація освіти / С. Гончаренко, Ю. Мальований // Шлях освіти. – 2001. – № 2. – С. 2-6.
75. Гончаренко С. У. Методика як наука / С. У. Гончаренко. – Хмельницький : Вид-во ХГПК, 2000. – 30 с.
76. Гончаренко С. У. Педагогічні дослідження / С. У. Гончаренко. – К. : ІПППО АПН України, 1995. – 45 с.
77. Гончаренко С. Український педагогічний енциклопедичний словник / С. Гончаренко. – Вид. 2-е, доп. і випр. – Рівне : Волинські обереги, 2011. – 552 с.
78. Горбунова М. В. 333 современные профессии и специальности : 111 информационных профессиограмм / М. В. Горбунова, Е. В. Кирилюк. – Ростов н/Д. : Феникс, 2009. – 441 с.
79. Горенко Л. І. Культурологія як феномен українознавства / Л. І. Горенко // Збірник наукових праць НДІУ. – К. : Вид-во НДІУ, 2007. – С. 137-150.
80. Гранатов Г. Г. Метод дополнительности в интеграции научных культур / Г. Г. Гранатов, Н. А. Плугина // Пед. науки. – 2006. – № 6. – С. 46-52.
81. Греченко В. А. Історія світової та української культури : довід. для школярів та студ. / В. А. Греченко, І. В. Чорний. – К. : Літера, 2009. – 416 с.
82. Губерський Л. Культура. Ідеологія. Особистість : Методолого-світогляд. аналіз / Л. Губерський, В. Андрущенко, М. Михальченко. – К. : Знання України, 2002. – 580 с.
83. Давыденко Т. М. Рефлексивное управление школой : теория и практика / Т. М. Давыденко. – М. : Высшая школа, 1995. – 326 с.
84. Давыдов Ю. Н. Человек – культура – природа / Ю. Н. Давыдов // Проблемы теории культуры. – М., 1977. – С. 75-90.
85. Даль В.И. Толковый Словарь живого великорусского язика : Ок. 200 тыс. слов. В 4-х т. / В. И. Даль ; под ред. К. В. Виноградовой. – М. : Рус. яз., 1994. – Т. 2. – 779 с.
86. Данилова Г. С. Вершини професіоналізму педагога як акмеологічний синтез тріади його компонентів / Г. С. Данилова // Педагогіка вищої школи : методологія, теорія, технології. – Рівне : [б. в.], 2007. – Т. 3. – С. 57-62.
87. Дедусенко А. Агрономическая помощь населению Украины / А. Дедусенко; под ред. К. Г. Маньковского. – Х. : [б. и.], 1923. – 128 с.
88. Державний архів Київської області. – Ф. 1: Киевское губернское управление. – Оп. 326. – Спр. 29 : Правила и программы курсов по сельскому хозяйству, его отдельным отраслям и кооперации, устраиваемых земством в Киевской губернии. – Арк. 1-484, арк. 53.
89. Дерлеменко В. В. Сільськогосподарські інформаційні консультаційно-освітні служби / В. В. Дерлеменко. – К. : ІАЕ УААН, 2001. – 452 с.
90. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології : навч. посіб. / І. М. Дичківська. – К. : Академвидав, 2004. – 352 с.
91. Дичковський С. І. Педагогічні засади культурологічної підготовки майбутніх інженерів засобами дистанційного навчання : дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Дичковський Степан Іванович – К., 2009. – 311 с.
92. Донець З. Ф. Осучаснення змісту культурознавчих дисциплін у вищій школі в контексті міжнародних культуроохоронних конвенцій : дис. ... канд. пед. наук 13.00.04 / Донець Зоя Федорівна. – К., 2004. – 199 арк.
93. Дубняк К. Сільськогосподарська видавнича продукція на Україні в 1922 році / К. Дубняк // Вісн. с.-г. науки. – К., 1923. – Т. 2. – Вип. 1. – С. 30-34.
94. Дупак Н. В. Виховання культури праці молодших школярів у процесі трудової діяльності : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Дупак Надія Василівна. – К., 1998. – 193 арк.
95. Дутка Г. Я. Фундаменталізація математичної освіти майбутніх економістів : монографія / Г. Я. Дутка. – К. : УБС НБУ, 2008. – 480 с.
96. Дутка Г. Фундаменталізація професійної підготовки фахівців у контексті акмеологічної парадигми освіти / Г. Дутка // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2004. – № 2. – С. 9-15.
97. Духовное производство : социально-философский аспект проблемы духовной деятельности / [В. И. Толстых, Н. Н. Козлова, В. М. Межуев и др.]. – М. :Наука, 1981. – 352 с.
98. Енцикліки, 1993:124; 132-133.
99. Енциклопедія етнокультурознавства. Понятійно-термінологічний інструментарій, концептуальні підходи / Ю. І. Римаренко [та ін.] ; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Держ. акад. керівних кадрів культури і мистецтв ; ред. Ю. І. Римаренко. – К. : [б. в.], 2000. – Ч. 2, кн. 1: Культура і мистецтво в етнонаціональному вимірі. – 2001. – 458 с.
100. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України ; головний ред. В. Г. Кремень. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.
101. Етнокультурологія : словник-довідник / авт.-уклад. Л. М. Маєвська. – Житомир : Полісся, 2007. – 392 с.
102. Етнонаціональний розвиток України : терміни, визначення, персоналії / відп. ред. : Ю. І. Римаренко, І. Ф. Курас. – К. : [б. в.], 1993. – 800 с.
103. Етнопедагогічний контекст професійної підготовки студентів у вишах Прикарпатського регіону : навчально-методичний посібник / за ред. проф. Н. В. Лисенко. – Київ ; Івано-Франківськ : [б. в.], 2009. – 344 с.
104. Єрмоленко С. Я. Мова і українознавчий світогляд : монографія / С. Я. Єрмоленко. – К. : НДІУ, 2007. – 444 с.
105. Жила С. О. Розвиток комунікативної культури студентів-юристів у процесі вивчення курсу «Етика та естетика»/ С. О. Жила // Таврійський вісник освіти. – 2012. – № 2 (38). – С. 84-89.
106. Жуков В. И. Университетское образование : история, социология, политика / В. И. Жуков. – М. : Академ. проект, 2003. – 379 с.
107. Журавлев И. К. Учебник вчера, сегодня, завтра / И. К. Журавлев // Советская педагогика. – 1990. – № 7. – С. 44-49.
108. З історії міжнародних зв’язків України: наука, освіта (ХІХ – 30-ті роки ХХ ст.) : документи і матеріали / НАН України, Ін-т історії України ; відп. ред. М. М. Варварцев. – К. : [б. в.], 1999. – 203 с.
109. Зайкевич А. Е. Агрономия как наука вообще и университетская в частности / А. Е. Зайкевич // Труды Второго Киевского областного сельскохозяйственного съезда / под ред. С. М. Богданова. – К. : Тип. П. Барского, 1893. – С. 15-73.
110. Зайченко І. В. Педагогіка : навч. посіб. для студентів вищих педагогічних навчальних закладів / І. В. Зайченко. – Чернігів : [б. в.], 2003. – 528 с.
111. Зайчук В. О. Проблеми підготовки кадрів у профтехучилищах сільськогосподарського профілю в Україні (1969-1995 рр.). – К. : Генеза, 1997. – 176 с.
112. Записка и речи, читанные при открытии Императорского университета Святого Владимира, 15 июля 1834 г. – К. : [б. и.], 1840. – 119 с.
113. Запорожченко А. В. Гуманизация и отчуждение человека: проблемы и перспективы [Текст] / А. В. Запорожченко, В. А. Кавалеров. – О. : Астропринт, 2005. – 120 с.
114. Заславская Т. И. Социология экономической жизни / Т. И. Заславская, Р. В. Рывкина. – Новосибирск : Мир, 1991. – 256 с.
115. Заслуженюк В. С. Формування в школярів культури міжнаціонального спілкування / В. С. Заслуженюк, В. В. Писакар // Педагогіка і психологія. – 1999. – № 1. – С. 14-18.
116. Зеер Э. Ф. Компетентностный подход к образованию [Электронный ресурс]. – Режим доступа:// http://www.urorao.ru/. – Название с экрана.
117. Зеліско Л. І. Культурологічна освіта майбутнього юриста : монографія / Л. І. Заліско. – Івано-Франківськ : Вид-во Прикарп. нац. ун-ту ім. В. Стефаника, 2010. – 234 с.
118. Зимняя И. А. Общая культурная и социально-профессиональная подготовка / И. А. Зимняя // Высшее образование в России. – 2005. – № 2. – С. 47-51.
119. Зинченко В. П. Методологические вопросы психологии / В. П. Зинченко, С. Д. Смирнов. – М. : Изд-во МГУ, 1983. – 165 с.
120. Зорина Л. Я. Проблема перехода от программы к учебнику / Л. Я. Зорина // Теоретические проблемы современного школьного учебника : сборник научных трудов. – М. : АПН СССР НИИОП, 1989. – С. 44-62.
121. Зорина Л. Я. Системность – качество знаний / Л. Я. Зорина – М. : Знание, 1976. – 64 с.
122. Зорина Л. Единство естественнонаучной и гуманитарной культур в условиях дифференцированного обучения / Л. Зорина // Школа. – 1996. – № 6. – С. 39.
123. Зюзіна Т. О. Культурологічна освіта: тенденції розвитку / Т. О. Зюзіна // Ціннісні пріоритети освіти у XXI столітті : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., Луганськ, 11-13 лист. 2003 р. – Луганськ : [б. в.], 2003. – Ч. 1. – С. 141-146.
124. Зюзіна Т. О. Культурологічна підготовка студентів у вищих навчальних закладах: теоретико-методологічні засади змісту освіти : монографія / Т. О. Зюзіна. – Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2009. – 384 с.
125. Зязюн І. А. Естетичні засади розвитку особистості / І. А. Зязюн // Мистецтво у розвитку особистості : монографія / за ред., передм. та післямова Н. Г. Ничкало. – Чернівці : [б. в.], 2006. – С. 14-36.
126. Зязюн І. А. Краса педагогічної дії : навч. посіб / І. А. Зязюн, Г. М. Сагач. – К. : Вид-во Укр.-фін. ін-ту менеджменту і бізнесу, 1997. – 302 с.
127. Зязюн І. А. Філософія педагогічної дії : монографія / І. А. Зязюн. – Черкаси : Видавн. від. Черкас. нац. ун-ту ім. Б. Хмельницького, 2008. – 608 с.
128. Зязюн І. А. Гуманістична освіта порятує Україну / І. А. Зязюн // Трибуна. – 1996. – № 3/4. – 22 серпня. – С. 22-23.
129. Иванова Т. В. Культурологическая подготовка будущего учителя : [монография] / Т. В. Иванова. – К. : ЦВП, 2005. – 282 с.
130. Иванович К.А. Сельскохозяйственное образование в СССР / К. А. Иванович. – М. :Сов. наука, 1958. – 217 с.
131. Ильенков В. Философия и культура / В. Ильенков. – М. : Наука. – 1991. – 464 с.
132. Историческое обозрение пятидесятилетней деятельности Министерства Государственных Имуществ. 1837 – 1887. Сельское хозяйство. Коннозаводство. – СПб. : [б. и.], 1888. – Ч. IV. – 386 с.
133. История выставочного дъла // Хуторянинъ. – 1913. – № 38. – С. 993–995.
134. Історія української культури. У 5 т. – Т. 2 : Українська культура XIII – першої половиниXVIIстоліть / В. С. Александрович, Р. Й Голик, С. А. Макарчук [та ін.]. – К. : Наукова думка, 2001. – 847 с.
135. Кавалеров А. А. Цінність у соціокультурній трансформації : монографія / А. А. Кавалеров. – Одеса : Астропринт, 2001. – 224 с.
136. Каган М. С. Философия культуры / М. С. Каган. – СПБ : Метрополис, 1996. – 430 с.
137. Каган М. С. Человеческая деятельность (Опыт системного анализа) / М. С. Каган. – М. : Политиздат, 1974. – 328 с.
138. Калакура Я. С. Історичні засади українознавства / Я. С. Калакура. – К. : НДІУ, 2007. – 381с.
139. Калиновский Я. О необходимости учереждения в России высших сельскохозяйственных институтов для дворянского сословия / Я. Калиновский. – М. [б. и.], 1847. – 24 с.
140. Кант И. Основы метафизики моральности / И. Кант // Собр. соч. в 6 т. / И. Кант. – Т. 4. – С. 43.
141. Карпов А.В. Психология рефлексивных механизмов деятельности / А. В. Карпов. – М. : Институт психологии РАН, 2004. – 424 с.
142. Карпунин В. А. Онтологический аргумент / В. А. Карпунин // Логос : Ленингр. междунар. чтения по философии культуры. – Л. : [б. и.], 1991. – Кн. 1: Разум. Духовность. Традиции. – С. 118-134.
143. Кафарський В. І. Етнологія : підручник / В. І. Кафарський, Б. П. Савчук. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 432 с.
144. Качество знаний учащихся и пути его совершенствования / под ред. М. Н. Скаткина, В. В. Краевского. – М. : Педагогика, 1978. – 208 с.
145. Кертман Л. Е. К методологи изучения культуры / Л. Е. Кертман // Новая и новейшая история. – 1973. – № 3. – С. 34-38.
146. Киевская земская газета. – 1912. – № 44. – С. 17–18.
147. Києво-Могилянська академія в іменах, XVII–XVIII ст. : енциклопедія / упоряд. З. І. Хижняк; за ред. В. С. Брюховецького. – К. : Вид. дім «КМ Академія», 2001. – 736 с. : 290 іл.
148. Київський політехнічний і Київський сільськогосподарський інститути: ХХV років (1898-1923) : ювіл. зб. – К. : Київ-Друк, 1924. – 280 с.
149. Київський політехнічний інститут : нарис історії / Г. Ф. Беляков, Є. С. Василенко, М. Ф. Білков [та ін.]. – К. : Наук. думка, 1995. – 317 с.
150. Кіевская земская газета. – 1912. – № 32. – С. 3–5.
151. Кіевская земская газета. – 1912. – № 33. – С. 19–21.
152. Кіевская сельскохозяйственная и промышленная выставка 1897 года и ее учасники : литературно-художественное издание / изд. С. В. Кульженко и Б. К. Струнского ; редакция И. В. Лещенко. – К. : Тип. С. В. Кульженко, 1898. – 179 с.
153. Клепко С. Ф. Інтегративна освіта і поліморфізм / С. Ф. Клепко. – К. ; Полтава ; Х. : ПОІПОПП, 1998. – 360 с.
154. Климов Е. А. Психология: воспитание, обучение : учеб. пособие для вузов. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 367 с.
155. Коваленко В. Деякі методологічні питання гуманізації освіти / В. Коваленко // Обрії освіти. – 2003. – № 1. – С. 39-41.
156. Коган Л. Н. Цель и смысл жизни человека / Л. Н. Коган. – М. : Мысль, 1984. – 252 с.
157. Коджаспирова Г. М. Педагогическая антропология / Г. М. Коджаспирова. – М. : Гардарики, 2005. – 287 с.
158. Козловська І. М. Теоретико-методологічні аспекти інтеграції знань учнів професійно-технічної школи (дидактичні основи) : монографія / І. М. Козловська. – Львів : Світ, 1999. – 302 с.
159. Козловська І. М. Теоретичні та методичні основи інтеграції знань учнів професійно-технічної школи : дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Козловська Ірина Михайлівна. – К., 2001. – 464 арк.
160. Козловський П. Постмодерна культура : Суспільно-культурні наслідки технічного розвитку / П. Козловський // Сучасна зарубіжна філософія : течії і напрями : Хрестоматія : навч. посіб. / упоряд.: В. В. Лях, В. С. Пазенок. – К. : [б. в.], 1996. – С. 221-245.
161. Коломієць А. М. Теоретичні та методичні основи формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів : дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Коломієць Алла Миколаївна. – Вінниця, 2008. – 526 арк.
162. Кондрацька Л. А. Теорія і технологія культурологічної підготовки майбутніх учителів художньо-естетичних спеціальностей : дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Кондрацька Людмила Анатоліївна. – К., 2004. – 445 арк.
163. Кононенко П. П. Українознавство : [навч. посіб.] / П .П. Кононенко. – К.: Заповіт, 1994. – 234 с.
164. Кононенко П. П. Українознавство : конспект лекцій / П. П. Кононенко, А. Ю. Пономаренко. – К. : МАУП, 2005. – 392 с.
165. Коротєєва-Камінська В. О. Викладання української мови та українознавства у вищих навчальних закладах: історичний аспект : навч. посіб. / В. О. Коротєєва-Камінська. – К. : Професіонал, 2006. – 304 с.
166. Косик І. М. Педагогічні умови виховання трудової культури учнів середнього і старшого шкільного віку : дис . ... канд. пед. наук: 13.00.01. / Косик Іван Миколайович. – К., 1997. – 157 с.
167. Костенко О. О. Становлення і розвиток сільськогосподарської науки та освіти в Імператорському університеті святого Володимира (1834 – 1917) : автореф. дис. ... на здоб. наук. ступ. канд. іст. наук : 07.00.07 «Історія науки і техніки» / О. О. Костенко. – Переяслав-Хмельницький, 2006. – 20 с.
168. Костриц