СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ

brief description

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ
ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

САРАНА СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 347.73

СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ПОДАТКОВОГО
ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ

Спеціальність: 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Криницький Ігор Євгенович
кандидат юридичних наук, доцент

Ірпінь – 2010

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ПОДАТКОВЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ ЯК ОБ’ЄКТ УПОРЯДКУВАННЯ ЗАКОНОДАВЧИХ НОРМ 12
1.1. Природа податкового законодавства та основні засади його
формування 12
1.2. Конституція України та міжнародний договір у системі податкового законодавства 36
1.3. Податковий закон як основа податкового законодавства 43
1.4. Підзаконний нормативно-правовий акт як складова системи податкового законодавства 54
Висновки до розділу 1 62
РОЗДІЛ 2 ПРАВОВІ ФОРМИ УЗГОДЖЕННЯ Й УПОРЯДКУВАННЯ НОРМ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА ТА ЗАСАДИ
СТВОРЕННЯ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ 66
2.1. Систематизація як засіб упорядкування податкових
законодавчих норм 66
2.2. Інкорпорація як форма систематизації податкового законодавства 94
2.3. Консолідація податкового законодавства та її взаємозв’язок
із його інкорпорацією та кодифікацією 106
2.4. Кодифікація податкового законодавства як найперспективніша
форма упорядкування та узгодження податкових законодавчих норм 119
2.5. Засади створення Податкового кодексу України 143
Висновки до розділу 2 152
ВИСНОВКИ 157
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 171

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Об’єктивні потреби громадського життя викликали гостру потребу переосмислити багато проблем фінансового права. Необхідність у детальному і всебічному врахуванні чинників, що впливають на формування, розподіл та використання фінансових ресурсів, а також шляхи удосконалення правового регулювання цих процесів у нових умовах можна визначити, тільки дослідивши зміст відповідних суспільних зв’язків, особливості їх правового регулювання. Але найважливішою все-таки є перша стадія руху публічних грошових коштів, пов’язана з формуванням дохідних частин бюджетів. В умовах докорінних структурних перетворень гостро постає завдання чітко визначити поняття, зміст, структуру та особливості правового регулювання цих фондів, забезпечити їх сталими каналами надходження.
Укріплення надходжень до доходів як державного, так і місцевих бюджетів пов’язано з досконалою системою оподаткування, узгодженням усіх чинників, які її формують. Невід’ємною складовою економіки держави є ефективно діюча система оподаткування, в якій податкові платежі при цьому виступають не лише головним джерелом бюджетних доходів, а й регулятором побудови всієї системи суспільних пропорцій суспільного виробництва. На сучасному етапі чинна система оподаткування потребує суттєвого доопрацювання через низьку результативність і недоліки їх законодавчого відображення.
Дослідження проблем систематизації має загальнотеоретичний характер і побудовано насамперед на фундаментальних наукових дослідженнях провідних фахівців у теорії права. Водночас навіть у цьому аспекті різні аспекти інкорпорації, кодифікації, консолідації є суперечливими і на сьогодні. Ще більшої актуальності ці проблеми набувають у галузевому або інституційному розрізі. Саме з цих позицій і ставляться питання в роботі, коли аналізуються форми систематизації податкового законодавства. Така інтерпретація виступатиме підґрунтям дослідження, але необхідно зазначити, що загальнотеоретичні розробки набувають інституційного податкового аспекту і саме так розглядаються в роботі.
В Україні до цього часу не здійснювалося комплексне дослідження, присвячене систематизації податкового законодавства, її форми. Певних аспектів цієї проблеми торкалися деякі вчені, які розглядали лише окремі складові та сторони цих проблем. У роботі приділено увагу аналізу поняття та складових систематизації податкового законодавства, його формам. І вже після цього, базуючись на вихідних положеннях загальної теорії права, досліджено процес систематизації законодавства у сфері оподаткування. Аналіз цього кола питань набув певного розвитку на межі ХІХ–ХХ століть, який не можна було обійти увагою та не спиратися на праці класиків теорії права: С. С. Алексєєва, С. Л. Зівса, Р. Й. Халфіної, Г. Ф. Шершеневича, М. М. Коркунова, Л. С. Явіча. Також окремі аспекти змісту системи фінансового законодавства, її характеристика містяться і в працях дослідників середини ХХ століття, що пов’язано з появою досліджень М. І. Піскотіна, Ю. А. Ровинського, С. Д. Ципкіна.
На сучасному етапі ці проблеми перебувають у сфері наукових інтересів учених практично всіх пострадянських держав. На початку 90-х років ХХ століття з’являються видання, що наближаються до розгляду саме цього питання. На формування тенденцій і напрямів даної дисертаційної роботи вплинули праці і публікації вчених Російської Федерації: А. В. Бризгаліна, О. М. Горбунової, О. М. Козиріна, Ю. О. Крохіної, І. І. Кучерова, С. Г. Пепеляєва, Г. В. Петрової, В. М. Пушкарьової. Серед досліджень українських фахівців необхідно відзначити праці Д. А. Бекерської, Л. К. Воронової, Н. В. Воротіної, С. Т. Кадькаленка, М. П. Кучерявенка, Н. Ю. Пришви. Доробки з питань систематизації законодавства, в тому числі і податкового, належать Білінському Д. О., Бондаренко І. М., Водолажській Н. В., Гаврилюк Р. О., Граціанову А. І., Євграфову П. Б., Євграфовій Є. П., Єфименко Т. І., Лисенковій О. С., Меленко С. Г., Онищенко Н. М., Пархоменко Н. М., Погорелову Є. В., Рогач О. Я., Ющик О. І., праці і публікації яких водночас із названими вище стали базою для цього дисертаційного дослідження. У даній роботі на підставі аналізу й узагальнення законодавства, праць вказаних вище та інших авторів, що послужили науково-теоретичною базою для дослідження теми роботи, зроблено певні висновки та внесено пропозиції щодо багатьох питань із теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри фінансового права Національного університету ДПС України на тему „Актуальні проблеми теорії і практики фінансового процесуального права” (державний реєстраційний № 0105U001247). Напрям дисертаційного дослідження відповідає Стратегії реформування податкової системи України, затвердженій Кабінетом Міністрів України 23 грудня 2009 року.
Тема дисертації „Систематизація податкового законодавства України” затверджена Вченою радою Національного університету ДПС України (протокол № 5 від 26 квітня 2007 р.). Також вона розглянута координаційним бюро відповідного відділення Академії правових наук України і має позитивний відгук щодо актуальності, коректності формулювання і доцільності дослідження у вигляді дисертації за спеціальністю 12.00.07.
Мета і завдання дисертаційного дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у вивченні стану систематизації податкового законодавства через розкриття його сутності, змісту і складових та проведення наукового аналізу форм систематизації і формулювання теоретичних висновків та практичних рекомендацій щодо її проведення і обґрунтування на їх основі загальних засад побудови Податкового кодексу України.

Відповідно до вказаної мети дослідження поставлено такі завдання:
– визначити основні ознаки та особливості систематизації податкового законодавства;
– встановити ознаки стабільності податкового закону та на підставі цього охарактеризувати його як специфічний нормативно-правовий акт;
– проаналізувати чинну систему податкового законодавства України, її недоліки та напрями удосконалення;
– розкрити поняття системи податкового законодавства, ієрархію актів у ній, класифікацію законів, що регулюють оподаткування;
– охарактеризувати форми систематизації податкового законодавства;
– обґрунтувати кодифікацію податкового законодавства як найбільш перспективну та доцільну форми систематизації на сучасному етапі;
– здійснити порівняння податкового законодавства України та інших пострадянських держав;
– визначити ознаки кодифікованого податкового закону та основних підходів до формування проекту Податкового кодексу України;
– обґрунтувати вірогідну структуру проекту Податкового кодексу України;
– визначити можливості закріплення особливостей регулювання правового статусу зобов’язаних і владних учасників податкових відносин у Податковому кодексі України.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають, змінюються та припиняються у результаті заходів із проведення систематизації податкового законодавства.
Предметом дослідження є стан систематизації податкового законодавства України.
Методи дослідження. Застосовані під час роботи над дисертацією методи дослідження були обрані відповідно до поставленої мети і завдань дослідження та зумовлені специфікою його об’єкта і предмета. Методологічну основу дисертації становить сукупність прийомів і методів наукового пізнання. Основним при здійсненні дослідження став діалектичний метод, за допомогою якого визначається сутність досліджуваних явищ у єдності їх матеріального змісту та юридичної форми. Доповненням до цього методу став системний підхід, який передбачає визначення проблемних питань узгодження податкового законодавства, шляхи його реалізації. При цьому під час дослідження використовувалися загально- та спеціально-наукові методи пізнання, зокрема: логіко-семантичний метод, за допомогою якого упорядковано понятійний апарат та визначено загальні засади здійснення систематизації податкового законодавства України (розділ 1 і 2); формально-логічний метод, який дозволив сформулювати ряд основних понять, необхідних для проведення дослідження (п.п. 1.1., 1.3, 2.3); компаративний метод, що передбачає узагальнення зарубіжного досвіду щодо організації справляння податків і зборів, формування висновків стосовно його застосування у вітчизняній практиці (п.п. 1.1, 1.3, 1.4, 2.5); порівняльно-правовий метод – застосовувався при проведенні порівняльного аналізу законодавств пострадянських держав, а також форм систематизації податкового законодавства України і окремих норм податкового законодавства (п.п. 2.3, 2.4); історико-правовий метод, за допомогою якого проаналізовано розвиток законодавства, що регулює справляння податків і зборів (п. 2.4); метод класифікації і групування – використовувався для визначення основних ознак і проведення класифікації форм систематизації податкового законодавства України (п.п. 2.2, 2.3, 2.4); метод інтегрального аналізу результатів дослідження використовувався при порівнянні думок, що висловлювалися при характеристиці визначених проблем різними вченими (п.п. 1.2, 2.1, 2.4, 2.5); структурний метод і метод моделювання – застосовувалися при розробці загальних засад побудови та орієнтовної структури Податкового кодексу України (п. 2.5).
Усі зазначені загально- та спеціально-наукові методи системно використовувалися для всебічного та ефективного дослідження стану систематизації податкового законодавства України, що дозволило провести його на комплексній основі та визначити перспективні шляхи систематизаційної діяльності у сфері податкового законодавства України.
Науково-теоретичну основу дослідження становлять наукові праці фахівців із теорії права, конституційного, адміністративного, фінансового, податкового права та інших галузей права.
Нормативно-правовою базою дисертаційного дослідження є Конституція України, ряд актів податкового законодавства України та іноземних держав і нормативно-правових актів інших галузей законодавства України.
Інформаційну та емпіричну основу дослідження формують дані про систематизацію законодавства і її процедури, властиві іншим галузям права, дані про законодавчі ініціативи Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, депутатів Верховної Ради України та довідкова література і правова публіцистика.
Наукова новизна отриманих результатів визначається як постановкою проблеми дослідження, так і тим, що дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням систематизації податкового законодавства.
Елементи наукової новизни містяться у наступних положеннях:
вперше:
– визначено основні ознаки та особливості систематизації податкового законодавства, які підкреслюють її загальноправову природу та специфіку реалізації в умовах окремого інституційного фінансово-правового регулювання;
– вказано на подвійну природу консолідації податкового законодавства, яка, з одного боку, належить до зовнішньої форми систематизації, що не пов’язана зі змістом правил податкового регулювання, а з іншого – виступає більш складною формою ніж інкорпорація та займає перехідне місце між нею та кодифікацією;
– визначено принципові ознаки кодифікації податкового законодавства, що полягають у спільному врахуванні як податкового, так і бюджетного регулювання;
удосконалено:
– розкриття сутності міжнародного договору як акта, що регулює податкові відносини;
– характеристику податкового закону як специфічного нормативно-правового акта, що пов’язано з: а) місцем у системі податкового законодавства; б) характером суб’єкта, який його ухвалює; в) податковим законом, яким регулюються найважливіші відносини в галузі оподаткування, тоді як інші підзаконні акти відіграють певну забезпечувальну роль;
– підхід щодо структурованості норм Податкового кодексу України, в основу чого може бути покладено як правовий механізм податку, так і стадійність податкового обов’язку;
набули подальшого розвитку:
– класифікація законів, що регулюють відносини оподаткування, залежно від предмета регулювання і виділено декілька їх видів: 1) комплексно-міжгалузеві; 2) комплексно-галузеві; 3) загальні; 4) спеціальні; 5) додатково-спеціальні;
– характеристика видів обговорення податкового нормативно-правового акта: а) під час формування концепції проекту такого акта, з’ясування необхідності появи його; б) на стадії розробки тексту проекту нормативного правового акта; в) під час підготовки висновків, пояснювальної записки щодо цього акта; г) на етапі обговорення проекту нормативно-правового акта, що регулює відносини оподаткування; д) при прийнятті такого нормативно-правового акта відповідним органом;
– підхід щодо визначення правового статусу зобов’язаних і владних осіб у податкових відносинах.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення, пропозиції та висновки, сформульовані в дисертації, можуть сприяти удосконаленню нормативно-правового регулювання оподаткування через його систематизацію, в тому числі і внаслідок кодифікації податкового законодавства. Результати роботи можуть бути використані:
– у науково-дослідній сфері – для подальших наукових досліджень систематизації податкового законодавства;
– у сфері правотворчості – при правовій експертизі нормативно-правових актів з метою виявлення їх колізійних моментів та усунення проблемних питань шляхом внесення змін до чинного законодавства, яке регулює відносини у сфері оподаткування, Головним фінансовим управлінням Харківської обласної державної адміністрації (акт впровадження від 25 листопада 2009 року);
– у сфері практичної діяльності – у роботі суб’єктів господарювання, зокрема і банківських установ, які є великими платниками податків, а також у популяризації кодифікаційної діяльності і підвищенні рівня правової освіти населення. Матеріали дисертації знайшли своє практичне застосування у роботі відділення № 15 Полтавського регіонального управління банку „Фінанси і кредит” (акт впровадження від 20 листопада 2009 року);
– у навчальному процесі – теоретичні положення дисертаційного дослідження можуть бути використані при викладанні таких курсів: „Фінансове право” та „Податкове право”. Положення дисертаційної роботи впроваджено у навчальний процес при проведенні лекційних і семінарських занять з дисциплін „Фінансове право”, „Податкове право”, „Оподаткування фізичних і юридичних осіб” у Полтавській філії МАУП та використано під час написання навчального посібника „Фінансове право України” (акт впровадження від 22 жовтня 2009 р.). Також матеріали дисертації можуть бути використані при підготовці підручників, навчальних посібників та інших публікацій з курсів „Податкове право” та „Фінансове право”.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана здобувачем особисто. Усі результати роботи, сформульовані у ній положення та висновки обґрунтовано на основі особистих досліджень автора і мають самостійний характер, а концептуальні положення дослідження викладено у наукових статтях і доповідях.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та теоретичні висновки дисертації оприлюднено дисертантом на 5 конференціях: міжнародного рівня – „Сучасний стан та перспективи розвитку фінансового права” (м. Ірпінь, 23–24 листопада 2007 р.)., „Проблеми державно-правового розвитку в умовах європейської інтеграції і глобалізації” (м. Харків, 16 травня 2008 р.), „Тhe role and importance of supervision in increasing of transparency and fight against corruption” (Азербайджанська Республіка, м. Баку, 18–19 вересня 2008 р.), „Правове регулювання суспільних відносин: актуальні проблеми та вимоги сьогодення” (м. Запоріжжя, 27–28 травня 2010 р.), а також міжрегіонального рівня – „Трансформація національного законодавства через призму соціально-економічних аспектів розвитку суспільства” (м. Полтава, 16 квітня 2009 р.), „Сучасні проблеми правової, політичної, економічної ситуації в Україні та шляхи їх вирішення” (м. Полтава, 10 грудня 2009 р.).
Публікації. Основні й окремі наукові положення та висновки дисертації відображено в 10 публікаціях, з яких 4 опубліковано у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАКом України, а 6 є тезами доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації визначається її метою, завданнями та предметом дослідження і композиційно складається зі вступу, двох розділів, що містять дев’ять підрозділів, висновків до розділів, загальних висновків по дисертації та списку використаних джерел. Загальна кількість сторінок дисертаційного дослідження – 190, список використаних джерел – 218 найменувань на 20 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ

Дисертаційне дослідження виконано на основі аналізу чинного законодавство України, міжнародно-правових договорів з питань оподаткування і актів іноземного податкового законодавства, а також ряду наукових праць вітчизняних і зарубіжних дослідників із фінансового, податкового, конституційного, адміністративного та інших галузей права. У ньому враховано зарубіжний досвід систематизації податкового законодавства. Дисертантом запропоновано власне вирішення наукового завдання фінансового права, яке полягає у визначенні поняття і складу податкового законодавств України та напрямів діяльності компетентних державних органів щодо його систематизації, у певних її формах, та результатів і процедури її проведення. Автором сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, які полягають у наступному:
1. Законодавство на сьогодні не має визначення поняття „податкове законодавство”. Це призводить до того, що в законодавстві вказаний термін використовується як у вузькому значенні (до складу податкового законодавства включаються лише нормативно-правові акти в формі законів), а також у більш широкому розумінні, коли цим поняттям охоплюються не лише закони, а й підзаконні нормативно-правові акти. Вирішити цю суперечність можна двома шляхами. Перший – узгодження, упорядкування всього чинного податкового законодавства України. Це передбачає деталізацію співвідношення норм загальних і спеціальних податкових законів, логічність співвідношення податкового та бюджетного законодавства, інших інституційних фінансових законодавств. Другий – прийняття Закону України „Про нормативно-правові акти”, який і закріпить характер співвідношення, підпорядкованості норм, які регулюють оподаткування в Україні та містяться в податковому законодавстві. Виходячи з того, що останній шлях обговорюється досить довго і навряд чи найближчим часом можна сподіватися на появу такого закону, більш реальним є перший шлях.
2. Ієрархічний порядок системи податкового законодавства передбачає відповідне розташування і співвідношення його складових. Останніми виступають закони і засновані на них підзаконні нормативні акти. При цьому йдеться як про „чисто податкові” законодавчі акти, так і окремі норми, що містяться в інших галузевих законодавчих актах. Безумовно такий розподіл досить приблизний, але не потрібно забувати про існування актів, які охоплюють лише коло норм, що регулюють винятково оподаткування (спеціальні закони про оподаткування), так і акти, в яких податкові норми мають певне додаткове значення (наприклад, соціальні закони, що передбачають податкові пільги для окремих платників – ветеранів, пенсіонерів тощо). Це зовсім не теоретичне питання, оскільки протистояння типів таких податкових норм породжує досить складні колізії при їх застосуванні.
3. Податковий закон є специфічним нормативно-правовим актом. Ця специфічність характеризується декількома особливостями: а) місцем у системі податкового законодавства. Саме цим актом делегуються уточнення, окремі аспекти змісту іншим підзаконним актам; б) характером суб’єкта, який його приймає – Верховною Радою України. З цією особливістю пов’язана і специфічність саме податкових законів, бо можливість прийняття законів референдумом на податкові відносини не поширюється. Більше того, стосовно оподаткування існує безпосередня конституційна заборона щодо можливості їх проведення; в) податковим законом регулюються найважливіші відносини в галузі оподаткування, тоді як інші підзаконні акти виконують певну забезпечувальну роль. Класифікація законів має велике значення, яке пов’язано з тим, що в процесі класифікації законів встановлюються об’єктивні зв’язки між різними групами (видами) законів у межах одного і того само виду („законів”), створюються більш сприятливі умови для їх подальшого застосування, формуються всі необхідні передумови для більш чіткого визначення місця і ролі кожного виду закону як джерела права в системно-ієрархічній структурі інших джерел права. Класифікуючи закони, що регулюють відносини оподаткування, залежно від предмета регулювання можна виділити декілька їх видів: 1) комплексно-міжгалузеві; 2) комплексно-галузеві; 3) загальні; 4) спеціальні; 5) додатково-спеціальні.
4. Стабільний податковий закон виражає: стійку ефективність регулювання податкових відносин; вирішення завдань на стадії законотворчого процесу; відсутність суперечностей як у логіці побудови самого акта, так і щодо співвідношення його з іншими підзаконними актами; забезпечення високої якості, юридичної техніки та мови закону. До найбільш істотних властивостей стабільності податкового закону треба віднести: а) риси, які виражають зміст цього нормативно-правового акта, забезпечують його стабільність (податковий закон як підсумок особливої правотворчої діяльності, що здійснюється лише Верховною Радою України; наявність чітко визначеної структури, пов’язаної з структурним поділом елементів правового механізму податку, та ін.); б) властивості, що відображають якість податкового закону, стабільність приписів, які в ньому містяться (соціально-наукові зумовлюють відповідність законодавчих норм реальним суспільним відносинам, які вони регулюють, та ін.); в) ознаки, що відображають результати реалізації закону, що гарантують стабільність застосування податкових законодавчих норм (реальність податкових законодавчих норм, що відображають фактичне застосування в регулюванні суспільних відносин саме тих приписів, які мав на увазі законодавець, формуючи податковий закон, та ін.).
5. Одна із складових податкового законодавства – міжнародний договір з питань оподаткування, характеризується особливістю, яка поєднує два процеси. З одного боку, він виходить за межі законотворчості на рівні держави і передбачає врахування інтересів та участь як мінімум двох держав, тобто виникає як певний „наддержавний акт”. З іншого – після відповідних процедур він включається як складова до національного податкового законодавства, стає суттєвим його елементом. Тобто за своєю юридичною природою – це винятковий особливий акт, який, поєднуючи зовнішню ініціативу та внутрішню легалізацію, опосередковує його спеціальне місце в системі податкового законодавства України.
6. Створити раз і назавжди досконале податкове законодавство не можна. Його існування необхідно розглядати як поєднання двох постійних процесів: удосконалення існуючих податкових законодавчих норм і актів у цілому та діяльність із формування нових. При цьому поєднання таких двох процесів є не діями, що здійснюються самі собою, а поведінкою відповідних осіб (найчастіше тих, які мають відношення до нормотворчості) щодо „усунення” або „пом’якшення” суперечностей, колізій неякісних характеристик чинного податкового законодавства. Один із недоліків чинного законодавства, яке регулює усунення подвійного оподаткування, –розташування частини норми, яка регулює питання усунення подвійного оподаткування при справлянні податку з доходів фізичних осіб у 2 статті 18 Закону України „Про систему оподаткування”. Таке розташування не доцільне, тому що йдеться не про загальні засади оподаткування фізичних осіб, а про реалізацію окремого податку – податку з доходів фізичних осіб. Певною мірою це положення вступає в суперечність або абсолютно дублює норми Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”. Тому більш доцільно виключити із Закону України „Про систему оподаткування” таку деталізацію та перенести норму загального податкового закону до спеціального закону про оподаткування.
Удосконалення податкового законодавства відображає тенденцію пристосування логічних форм законодавчого врегулювання до суспільних відносин, пов’язаних із справлянням податків і зборів, що уникає суперечностей, неточностей притаманних існуючій сукупності податкових законодавчих норм. Ефективність законодавства більше орієнтована не на всю його систему в цілому, а на законодавчу норму, співвідношення між фактичними підсумками дії законодавчих актів і метою, для досягнення якої вони були прийняті. У певному аспекті синонімом до ефективності законодавства виступає поняття „якість”. Обидва ці поняття є оціночними, приблизними, які складно персоніфікувати, та які виражаються в стабільності, зручності дії законодавства при регулюванні відносин оподаткування. Удосконалення податкового законодавства здійснюється в певних формах, внаслідок застосування відповідних засобів, методів, окремих видів юридичної діяльності. Згідно з такими критеріями форми удосконалення податкового законодавства залежать від певних обставин: (безпосередньо або опосередковано) здійснюється вплив діяльності відповідного органу на якісний склад податкового законодавства, співвідношення його законодавчих норм; предмет удосконалення (принципово важлива при цьому відповідь на питання: регулюється дана ситуація лише законодавчими нормами чи й іншими джерелами податкового права, наприклад, міжнародними договорами при усуненні подвійного оподаткування, який повинний деталізувати особливість участі суб’єктів у нормотворчому процесі; стадійність удосконалення об’єкта регулювання, яке пов’язано з узгодженням змісту та форми: проекту податкового нормативно-правового акта; податкового нормативно-правового акта, який прийнятий, але не набрав чинності; чинного податкового нормативно-правового акта.
7. Поява податкового нормативно-правового акта зумовлює декілька різновидів його обговорення: а) під час формування концепції проекту такого акта з’ясування необхідності появи його; б) на стадії розробки тексту проекту нормативного правового акта; в) під час підготовки висновків, пояснювальної записки щодо цього акта; г) на етапі обговорення проекту нормативно-правового акта, який регулює відносини оподаткування; д) при прийнятті такого нормативно-правового акта відповідним органом. На цьому етапі можна також виділити попереднє та безпосереднє обговорення. Попереднє обговорення податкового нормативного правового акта не є обов’язковим. Воно може відбуватися в різних формах за участю державних органів, органів місцевого самоврядування наукових установ, засобів масової інформації, різних формах публічного оприлюднення. Наявність такого попереднього обговорення базується здебільшого на зацікавленості самого суб’єкта правотворчої ініціативи, намаганням його підготувати якісний, узгоджений проект податкового нормативно-правового акта.
8. Складовою удосконалення податкового законодавства є експертиза законопроектів. Можна виділити як формальну, так і змістовну експертизу проектів податкових нормативно-правових актів. Перша пов’язана з вираженням приписів податкових норм, мовною оболонкою їх і спрямовується на чіткість орієнтації щодо регулювання відносин, зрозумілості приписів, зведення до мінімуму підстав законодавчих колізій. Друга форма експертизи орієнтована на з’ясування як законодавчої узгодженості (з іншими галузями та інститутами законодавства), так і змістовного відображення суспільних відносин у законодавчих податкових нормах, якими пропонується їх регулювати.
9. Роз’яснення можуть надаватися податковими органами (або такими, що пов’язані з оподаткуванням) лише в межах їх компетенції. Насамперед це стосується роз’яснень щодо відповідних платежів. Наприклад, більшість положень, пов’язаних із стягненням мита, надається не податковими, а митними органами тощо. Отже, якщо роз’яснення податкового органу видано з перевищенням його компетенції, то воно не може вважатися обставинами, що виключають відповідальність платника. Крім того, роз’яснення повинні бути надані особам, які безпосередньо беруть участь у відносинах оподаткування (платнику або невизначеному колу осіб), але не третім особам. Якщо у роз’ясненні йдеться про певного адресата, його положення персоніфіковано, деталізовано конкретну ситуацію, то його можна вважати наданим безпосередньо платнику податку.
10. Специфічними ознаками систематизації податкового законодавства є: а) цілеспрямованість діяльності компетентних органів щодо упорядкування законодавчого забезпечення надходжень коштів до публічних фондів у вигляді податків і зборів. При цьому об’єктивація йде за двома напрямами: з одного боку, закріплення конструкції податку (адекватне законодавче відображення усіх елементів податкового механізму), з іншого – об’єктивна деталізації поведінки всіх суб’єктів податкових відносин залежно від характеру податкового обов’язку, його стадії; б) діяльність компетентних органів з упорядкування податкових законодавчих норм – відповідно до їх повноважень; в) здійснення систематизації податкового законодавства державними органами як у формі реалізації власної компетенції в регулюванні оподаткування, так і при делегуванні таких повноважень державою; г) проведення систематизації податкового законодавства взаємопов’язаними формами (інкорпорація – внаслідок простого зібрання нормативно-правових актів за часом або предметною ознакою; кодифікація – завдяки переробці та удосконаленню змісту нормативно-правового акта; консолідація – внаслідок одночасного зібрання нормативно-правових актів із зміною їх змісту), які доповнюють одне одного; д) оформлення підсумків систематизації податкового законодавства, яке зумовлено формою систематизації та передбачає появу збірки нормативно-правових актів, Кодексу або Зводу законів тощо.
11. Нормативно-правові акти, що становлять основу податкового законодавства, характеризуються неузгодженістю та значною кількістю суперечностей. Подолання таких неузгодженостей, суперечностей у застосуванні податкового законодавства може здійснюватися при його систематизації, лише спираючись на певні принципи, до яких відносять такі: а) демократизму; б) гласності; в) законності; г) науковості; д) системності; є) плановості систематизації податкового законодавства.
12. Інкорпорація як форма систематизації податкового законодавства відрізняється деякими особливостями:
а) режим правового регулювання як і правове регулювання оподаткування в цілому не змінюються, бо постійним залишається зміст і форма податкових законодавчих норм;
б) має констатуючий характер, тобто збірки податкового законодавства складаються без зміни текстів актів, які до них входять;
в) під час інкорпорації відображаються лише зміни актів, які мають офіційних характер, корекція інкорпораційних збірок здійснюється лише з урахуванням останніх офіційних змін і доповнень;
г) зміни та доповнення до текстів податкових актів повинні обов’язково містити посилання, офіційні реквізити актів, згідно з якими внесені відповідні зміни;
д) зміни податкових законодавчих актів стосуються вилучення із текстів актів, об’єднаних у збірку, лише тих частин, які втратили чинність.
Хронологічна інкорпорація податкового законодавства виступає найпримітивнішою формою цього виду систематизації податкових законодавчих норм. Маючи лише констатуючий характер, вона фактично не впливає на зміну законодавства, зберігає проблеми при користуванні. Збірки, які так формуються, дуже громіздкі та, незважаючи на це, певним чином обмежені. Це пов’язано з тим, що вони охоплюють лише ті акти, які були опубліковані в офіційних виданнях. При цьому залишаються поза увагою законодавчі акти, які побачили світ раніше. До того ж цілий ряд підзаконних актів, які впливають на регулювання цих відносин і відіграють досить суттєву роль, взагалі залишаються поза увагою. І нарешті відсутність предметного розмежування актів призводить до труднощів при використанні таких збірок.
13. Консолідація податкового законодавства має на меті усунення множинності нормативно-правових актів, що регулюють справляння податків і зборів завдяки зведенню їх до одного більш великого акта. Особливості консолідованого акта полягають у наступному: а) він повністю замінює нормативні акти, що увійшли до його складу; б) консолідований акт заново приймається компетентним правотворчим органом; в) цей акт містить власні офіційні реквізити ( назву, дату прийняття, номер і підпис посадової особи). Виходячи з цього, консолідацію податкового законодавства можна визначити як найпростішу форму правотворчої діяльності державних органів в галузі регулювання оподаткування. Консолідація податкового законодавства за змістом не виступає різновидом правотворчої діяльності. Характеризувати її як правотворчі зміни в податковому регулюванні можна лише за формою, враховуючи те, що за змістом вона не є такою, бо не встановлює, не змінює, не відміняє правила в оподаткуванні. Це дозволяє визначити її подвійну природу. З одного боку, консолідація податкового законодавства відноситься до зовнішньої форми систематизації, яка не стосується змісту правил податкового регулювання. З іншого – вона виступає більш складною формою ніж інкорпорація та займає перехідне місце між нею та кодифікацією. Водночас вона зберігає спрямованість лише на формальну перебудову податкового законодавства, усунення колізій та дублювання податково-правових норм.
14. Підхід до поняття кодифікації передбачає її подвійний характер, який дозволяє розглядати діяльність під час здійснення кодифікаційних заходів у двох аспектах. З одного боку, йдеться про кодифікацію як самостійну галузь науки, що розвивається на емпіричному рівні (теорія кодифікації). З іншого – кодифікація виступає формою правотворчої діяльності, поведінки спеціально уповноважених суб’єктів, наділених компетенцією щодо цього. Такий сенс кодифікації дозволяє виділити декілька особливостей. По-перше, йдеться про видову ознаку загального поняття кодифікації. По-друге, в цьому аспекті кодифікація набуває галузевої особливості та орієнтується на таке удосконалення галузевого законодавства, яке пов’язано із предметною орієнтованістю даного різновиду суспільних відносин. По-третє, об’єктом такої кодифікаційної діяльності є відповідне (у нашому випадку – податкове) законодавство. Особливості кодифікації податкового законодавства відрізняються тим, що об’єднання законодавчих актів відбувається за предметом і методом правового регулювання (відносини із справляння податків і зборів, упорядкування яких здійснюється внаслідок застосування владних приписів). До того ж під час кодифікації за її результатами створюється нове джерело податкового права. Донині тривають дискусії щодо того, яким повинно бути це джерело (Податковий кодекс). У деяких випадках йдеться про формування такого закону, який би об’єднав усі інші закони, які на сьогодні регулюють оподаткування. Крім того, податкове законодавство України утворювали б лише підзаконні акти. В іншому контексті Податковий кодекс розглядається як головний, але не єдиний податковий закон, дія якого доповнюється і рядом інших законів. На нашу думку, більш логічним у розвитку процесів реформування податкового законодавства є саме другий шлях. Безумовно, Податковий кодекс повинний охоплювати більшість законодавчих норм, проте поза його межами – іншими законами про оподаткування доцільно регулювати більш локальні аспекти оподаткування (ставки окремих податків, наприклад, акцизного збору; повноваження податкових органів), повноваження по яких є винятково компетенцією Верховної Ради.
Ознаками кодифікації податкового законодавства, які дозволяють визначити її характер, є деякі риси: а) вона здійснюється за рахунок діяльності Верховної Ради України з урахуванням специфічних процедур, притаманних винятково оподаткуванню; б) пов’язана з упорядкуванням приписів законодавчих норм, що регулюють виконання податкового обов’язку; в) передбачає обов’язкове збереження логічних раціональних норм, що діяли до прийняття кодифікованого акта в галузі оподаткування; г) відіграє системоутворюючий характер та забезпечує побудову ієрархічної системи як законодавчих приписів у самому Податковому кодексі, так і ієрархічну систему всього податкового законодавства в цілому; д) має стабілізуючий характер, що дозволяє сформувати підхід, згідно з яким податкові відносини стабільно регулюються тривалий час; є) пов’язана з специфічним оформленням податкового кодифікованого акта.
15. В основу структурованості норм Податкового кодексу може бути покладено як правовий механізм податку, так і стадійність податкового обов’язку. Принципово відрізняються вони тим, що в першому випадку основний акцент робиться на виділенні матеріальних податкових норм. Виходячи з цього, Податковий кодекс повинний відображати структуру інституту податкового законодавства, більш логічно буде поділити кодекс на Загальну (до якої будуть включенні норми, що регулюють загальні положення) та Особливу (будуть закріплені особливості справляння окремих податків і зборів) частини. При структурованості законодавчих норм, виходячи із стадій виконання податкового обов’язку, такий акт більше матиме процесуальний вигляд і буде охоплювати та диференціювати податкові процедурні норми.
16. Принциповим положенням, яке необхідно закріпити в Загальній частині Податкового кодексу, є деталізація податкового обов’язку через визначення правового статусу зобов’язаних і владних осіб у податкових відносинах. Причому вичерпний перелік прав та обов’язків суб’єктів податкових правовідносин повинний закріплюватися по-різному. Стосовно платників податків це необхідно робити з використанням Податкового кодексу, причому на двох рівнях: у Загальній частині закріпити обов’язки та права платників у вигляді закритого переліку, але такого, який стосувався б усіх платників податків, який би як зобов’язану особу мав платника як загального суб’єкта оподаткування; в Особливій частині повинні міститися лише ті права та обов’язки платників, які характеризують їх як спеціальних суб’єктів оподаткування, особливість реалізації яких пов’язується з певним видом платежу. Проте повноваження податкових органів доцільно не включати в Податковий кодекс, а регулювати спеціальним законом на межі адміністративного та податкового законодавства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеев С. С. Проблемы теории права : курс лекций : в 2-х т. / Алексеев С. С. – Т. 1. – Свердловск : Свердл. юрид. ин-т., 1972. – 396 с.
2. Алексеев С. С. Структура советского права / Алексеев С. С.– М. : Юрид. лит., 1975. – 264 с.
3. Алексеев С. С. Тайна права. Его понимание, назначение, социальная ценность / Алексеев С. С. – М. : Норма, 2001. – 176 с.
4. Алехин А. П. Ответственность за нарушение налогового законодательства / А. П. Алехин, С. Г. Пепеляев. – М. : Пресс, 1992. − 95 с.
5. Бекерська Д. А. Податкове право та податкове законодавство в Україні : навч. посібник / Бекерська Д. А. – Одеса : Юрид. літ., 2000. – 224 с.
6. Білінський Д. О. Проблеми кодифікації податкового законодавства України : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Білінський Дмитро Олександрович. − Х., 2009. − 192 с.
7. Бобровник С. В. Система законодавства України : актуальні проблеми та перспективи розвитку / С. В. Бобровник, О. Л. Богінич. – К. : Наукова думка, 1994. – 123 с.
8. Бондаренко І. М. Актуальність кодифікації податкового законодавства / Бондаренко І. М. // Сучасні проблеми юридичної науки : тези доп. та наук. повідомл. на Всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених та здобувачів. – Х. : Нац. юрид. акад. України, 2008. – C. 24–27.
9. Бризгалин А. В. К вопросу о формировании налогового права как подотрасли права / А. В. Брызгалин, С. А. Кудреватых // Государство и право. − 2000. – № 6. − С. 61–67.
10. Бутаков Д. Д. Основы мирового Налогового кодекса / Д. Д. Бутаков // Финансы. – 1996. – № 8. – С. 23–27; № 10. – С. 33–36.
11. Бюджетний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 37. – Ст. 189.
12. Вильнянский С. И. К вопросу о системе советского права / С. И. Вильнянский // Советское государство и право. – 1957. – № 1.
13. Винницкий Д. В. Российское налоговое право : проблемы теории и практики / Винницкий Д. В. – СПб. : Изд-во „Юридический центр Пресс”, 2003. − 397 с.
14. Водолажська Н. Перспективи кодифікації податкового законодавства України на сучасному етапі / Н. Водолажська // Юрист України. – 2005. – № 1 (1 (7)березень). – C. 29–32.
15. Воронов М. Н. Правовые акты законодательной власти в Украине : дис. … канд. юрид. наук: 12.00.02 / М. Н. Воронов. – Харьков, 1997. – 192 с.
16. Воронова Л. К. Фінансове право України : підручник / Воронова Л. К. – К. : Прецедент; Моя книга, 2007. – 448 с.
17. Воротіна Н. В. Теоретичні питання податкового законодавства України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.07 / Н. В. Воротіна. – К. : Інст-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 1996. – 24 с.
18. Гаврилюк Р. О. Методологічні принципи кодифікації податкового законодавства України / Р. О. Гаврилюк // Проблеми кодифікації законодавства України : матеріали науково-практичної конференції / [за ред. В. П. Нагребельного, Н. М. Пархоменка]. − К. : Інститут держави і права ім. В. М. Корецького. – С. 16–20.
19. Галесник Л. С. Теоретические вопросы кодификации советского законодательства / Л. С. Галесник // Вопросы кодификации советского законодательства. – Свердловск, 1957. – С. 32–35.
20. Гега П. Т. Правовий режим оподаткування в Україні / Гега П. Т. – К. : Юрінком, 1997. – 144 с.
21. Горбунова О. Н. Проблемы совершенствования основных финансово-правовых институтов в условиях перехода России к рынку : автореф. дис. … докт. юрид. наук / О. Н. Горбунова. – М.,1996. – 56 с.
22. Граціанов А. І. Консолідація як форма упорядкування законодавства / А. І. Граціанов // Держава і право. – Вип. 12. – К. : ІДП НАНУ, 2001.– С. 11–13.
23. Грищук В. К. Кодифікація кримінального законодавства України : проблеми історії, методології та теорії. : автореф. дис. на здобуття вченого ступеня доктора юрид. наук / В. К. Грищук. – К., 1992. – 50 с.
24. Гузнов А. Г. Современный законодательный процесс : основные институты и понятия / А. Г. Гузнов, А. А. Кененов, Т. Э. Рождественская. – Смоленск : ТРАСТ-ИМАКОМ, 1995. – 93 с.
25. Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 18-92 „Про акцизний збір” // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 10. – Ст. 82.
26. Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 „Про державне мито” // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 13. – Ст. 113.
27. Декрет Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року № 56-93 „Про місцеві податки і збори” // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 30. – Ст. 336.
28. Дернберг Р. Л. Международное налогообложение / Дернберг Р. Л. – М.: ЮНИТИ, 1997. – 375 с.
29. Дмитрик О. О. До проблеми визначення податкового закону / О. О. Дмитрик // Сучасні проблеми юридичної науки : тези доп. та наук. повідомл. Всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених та здобувачів. – Х. : Нац. юрид. акад. України, 2008. – C. 116–119.
30. Євграфов П. Б. Роль кодифікаційних актів у формуванні системи законодавства України / П. Б. Євграфов, Є. П. Євграфова // Систематизація законодавства в Україні : проблеми теорії і практики : матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – К. : Інститут законодавства Верховної Ради України, 1999. – С. 95–100.
31. Єфименко Т. І. Податковий кодекс України : питання ефективності та суспільної злагоди / Т. І. Єфименко // Фінанси України. − 2007. − № 5. – С. 3–11.
32. Жерьобкін В. Є. Логіка / Жерьобкін В. Є. – Х., 1995. – 256 с.
33. Загальна теорія держави і права : навч. посіб. / [ А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков, С. Л. Лисенков та інші; за ред. В. В. Копєйчикова]. − Стер. вид. − К.: Юрінком Інтер, 2000. − 320 с.
34. Загальна теорія держави і права / [за ред. проф. М .В. Цвіка, доц. В. Д. Ткаченка, проф. О. В. Петришина]. − Х. : Право, 2002. – 432 с.
35. Закон Республики Армения „О налогах” // [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.fia.am/zakonrarus1.doc.
36. Закон України від 29 червня 2004 року „Про міжнародні договори України” // Відомості Верховної Ради України. − 2004. − № 50. − Ст. 540.
37. Закон України від 22 грудня 1994 року „Про державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів” // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 2. – Ст. 10.
38. Закон України від 4 грудня 1990 року „Про державну податкову службу” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 6. – Ст. 37.
39. Закон України від 22 травня 1997 року „Про оподаткування прибутків підприємств” // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 27. – Ст. 181.
40. Закон України від 22 травня 2003 року „Про податок з доходів фізичних осіб” // Офіційний вісник України. – 2003. – № 28. – Ст. 1361.
41. Закон України від 21 травня 1997 року „Про місцеве самоврядування” // Відомості Верховної Ради України. − 1997. – № 24. – Ст. 170.
42. Закон України від 5 листопада 1991 року „Про пенсійне забезпечення” // Відомості Верховної Ради України. − 1992. – № 3. – Ст. 10.
43. Закон України від 19 вересня 1996 року „Про плату за землю” // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 45. – Ст. 238.
44. Закон України від 21 грудня 2000 року „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 10. – Ст. 44.
45. Закон України від 18 лютого 1997 року „Про систему оподаткування” // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 16. – Ст. 119.
46. Закон України від 16 жовтня 1996 року „Про Конституційний Суд України” // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 49. – Ст. 272.
47. Законодавство : проблеми ефективності / [В. Б. Авер’янов, В. Н. Денисов, В. Ф. Сіренко та ін.; НАН України, Інст-т д-ви і п-ва ім. В. М. Корецького ]. – К. : Наукова думка, 1995. – 23 с.
48. Законодательная техника : научно-практическое пособие. – М. : Городец, 2000. – 272 с.
49. Законотворчество в Российской Федерации : научно-практическое и учебное пособие / [авт. кол. : А. И. Абрамова, Т. В. Голубева, А. В. Мицкевич и др.; под ред. А. С. Пиголкина ; Институт законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве РФ ]. – М. : Формула права, 2000. – 608 с.
50. Запорожець А. Л. Проблемы структуры права Украины / А. Л. Запорожець // Правова система України : теорія і практика : тези доповідей і наукових повідомлень науково-практичної конференції (7–8 жовтня 1993 р.). – К. : Президія ВРУ, АН України, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького та ін. – 1993. – С. 41–43.
51. Все про податок на додану вартість : збірник систематизованого законодавства // Бізнес. − 2004. − Вип. 6. − 290 с.
52. Оподаткування доходів фізичних осіб : збірник систематизованого законодавства // Бізнес. − 2004. − Вип. 7. − 226 с.
53. Зивс С. Л. Источники права / Зивс С. Л. − М. : Наука, 1981. − 239 с.
54. Исаев А. А. Очерк теории и политики налогов / Исаев А. А.− М. : ООО „ЮрИнфоР-Пресс”, 2004. − 270 с.
55. Иванов Ю. Б. Налогообложение : терминология законодательных и нормативных актов : словарь-справочник / Иванов Ю. Б. – Х. : Издательский Дом „ИНЖЭК”, 2003. – 690 с.
56. Іванов Ю. Б. Альтернативні системи оподаткування : монографія / Іванов Ю. Б. – Х. : ХДЕУ – Торнадо, 2003. – 156 c.
57. Ісаєва Н. К. Податковий кодекс України: пошук оптимальної моделі / Н. К. Ісаєва // Держава і право : зб. наук. пр. – Вип. 37. – К. : Ін-т держави і права НАН України, 2007. – (Юридичні і політичні науки).
58. Кабрияк Р. Кодификации / Кабрияк Р. − М. : Изд-во „Статут”, 2007. − 475 с.
59. Кадькаленко С. Т. До питання про систему оподаткування і поняття податку / С. Т. Кадькаленко // Правове регулювання державних доходів та видатків : доповіді та виступи на міжнародній науково-практичній конференції. – Харків : Академія правових наук України, 1998. – С.144–151.
60. Калакура В. Я. Кодифікація міжнародного приватного права в країнах Європи : автореф. дис. на здобуття вченого ступеня канд. юрид. наук / В. Я. Калакура. – К., 1993. – 26 с.
61. Керимов Д. А. Законодательная техника : научно-методическое и учебное пособие / Д. А. Керимов. – М. : Изд. гр. НОРМА-ИНФРА, 1998. – 127 с.
62. Керимова Е. А. Правовой інститут : понятие и виды : учебное пособие / Е. А. Керимова ; под. ред. профессора И. Н. Сенякина. − Саратов, 2000. − 55 с.
63. Кечекьян С. Ф. Правоотношения в социалистическом обществе / Кечекьян С. Ф. – М. : Изд-во АН СССР, 1958. – 181 с.
64. Кобильнік Д. А. Правове регулювання пільг при оподаткуванні : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Кобильнік Дмитро Анатолійович. – Х., 2002. – 176 с.
65. Кодекс Республики Казахстан от 12.06.2001 № 209-2 „О налогах и других обязательных платежах в бюджет (Налоговый кодекс)” // [Электронный ресурс] / Законодательство Казахстана on-line. – Режим доступа : http://www.pavlodar.com/zakon/? dok=00967&ogl=all
66. Кодифікація законодавства України : теорія, методологія, техніка. – К. : Парлам. вид-во, 2007. – 208 c.
67. Козырин А. Н. Налоговое право зарубежных стран : вопросы теории и практики / Козирін А. Н. – Москва : Манускрипт, 1993. – С. 259.
68. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
69. Конституція України та проблеми систематизації законодавства : збірник наукових праць. – Київ, 1999. – Вип. 5. – 366 с.
70. Концепция стабильности закона. – М. : Проспект, 2000. – 176 с.
71. Коркунов Н. М. Лекции по общей теории права / Коркунов Н. М. − СПб. : Юрид. центр Пресс, 2003. − 403 с.
72. Криницький І. Є. Правове регулювання оподаткування майна : автореф. дис... канд. юрид. наук : 12.00.07 / І. Є. Криницький. – Харків, 2001. – 20 с.
73. Криницький І. Є. До питання щодо змісту податкового права / І. Є. Криницький // Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення : [зб. наук. праць]. – Ірпінь : Академія ДПС України. 2000. – С. 177–179.
74. Криницький І. Є. Особливості побудови податково-процесуальних правових норм / І. Є. Криницький // Вісник прокуратури. – 2008. – № 4. – С. 104–109.
75. Крохина Ю. А. Налоговое право : учебник / Крохина Ю. А. – М. : Высшее образование, 2006. − 410 с.
76. Кутафин О. Е. Предмет конституцинного права / Кутафин О. Е. –Москва : Юристъ, 2001.
77. Кучеров И. И. Международное налоговое право (Академический курс) : учебник / Кучеров И. И. – М. : ЗАО „ЮрИнфоР”, 2007. – 452 с.
78. Кучерявенко М. П. Податкове право України : Академічний курс : підручник / Кучерявенко М. П. − К. : Всеукраїнська асоціація видавців „Правова єдність”, 2008. − 701 с.
79. Проблеми узгодженості норм, що регулюють фінансову діяльність // Проблеми правового забезпечення та соціальної політики в Україні : матеріали науково-практичної конференції. – Х. : Національна юридична академія України, 2008. – С. 138–142.
80. Кучерявенко Н. П. Курс налогового права : в 6 т. / Н. П. Кучерявенко. – Х. : Легас; Право, 2004. – Т. ІІ : Введение в теорию налогового права. – 600 с.
81. Кучерявенко Н. П. Курс налогового права : в 6 т. / Н. П. Кучерявенко. – Х. : Легас, 2002. – Т. 1: Генезис налогового регулирования : в 2 ч. – Ч. 1. – 2002. – 665 с.
82. Кучерявенко Н. П. Курс налогового права : в 6 т. / Кучерявенко Н. П. – Х. : Легас, 2002. – Т. 1: Генезис налогового регулирования : в 2 ч. – Ч. 2. – 2002. – 791 с.
83. Кучерявенко Н. П. Налоговое право / Кучерявенко Н. П. – Х. : Консум, 1998. – 448 с.
84. Кучерявенко Н. П. Налоговое право : учебник / Кучерявенко Н. П. – Харьков : Легас, 2001. – 583 с.
85. Кучерявенко Н. П. Основы налогового права / Кучерявенко Н. П. – Харьков : Константа, 1996. – 320 с.
86. Кучерявенко Н. П. Основы налогового права : учеб. пособие / Кучерявенко Н. П. – Х., 2001. – 304 с.
87. Кучерявенко Н. П. Теоретические проблемы правового регулирования налогов и сборов в Украине / Кучерявенко Н. П. – Харьков. : Консум, 1997. – 256 с.
88. Кучерявенко Н. П. Курс налогового права : в 6 т. – Т. 1 : Учение о налоге / Кучерявенко Н. П. – Х. : Легас, 2005. – 600 с.
89. Кучерявенко Н. П. Налоговые процедуры : правовая природа и классификация / Кучерявенко Н. П.– К. : Правова єдність, 2009. – 605 с.
90. Лан И. Проект кодекса налоговых законов для государств Центральной и Восточной Европы / Ланг И. – Бонн, 1993. – 464 с.
91. Летнянчин Л. І. Конституційні обов’язки людини і громадянина в Україні : проблеми теорії і практики : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / Л. І. Летнянчин. – Харків : НЮАУ, 2002. – 20 с.
92. Лилак Д. Д. Проблеми колізій в законодавстві (теорія і практика) : дисер. … к.ю.н.: 12.00.01./ Д. Д. Лилак.− К., 2004. − 175 с.
93. Липинский Д. А. Проблемы юридической ответственности / Д. А. Липинский; под ред. Р. Л. Хачатурова. – СПб. : Юридический центр „Пресс”, 2003. – 387 c.
94. Лисенкова О. С. Теоретичні проблеми консолідації як форми система-тизації законодавства України / О. С. Лисенкова // Систематизація законодавства в Україні : проблеми теорії і практики : матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – К. : Інститут законодавства Верховної Ради України, 1999. – С. 173–177.
95. Любек К. Основы Мирового налогового кодекса / Любек К. – Нью-Йорк, 1994. – 197 с.
96. Мазурик О. Ф. До питання співвідношення визначень системи оподаткування національними законодавствами в умовах європейської інтеграції України / О. Ф. Мазурик // Проблеми державно-правового розвитку в умовах європейської інтеграції і глобалізації : матеріали міжнар. наук. Семінару (м. Харків, 16 тра