СИСТЕМНО-ЦІЛЬОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОНОВЛЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ МАГІСТРАЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ ГАЗУ

brief description

Тернопільський національний економічний університет

На правах рукопису

ГОРАЛЬ Ліліана Тарасівна

УДК 658.2:622.691.4

СИСТЕМНО-ЦІЛЬОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОНОВЛЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ
МАГІСТРАЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ ГАЗУ

Спеціальність 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант
Брич Василь Ярославович
докт. екон. наук, професор

Тернопіль-2011

ЗМІСТ
Основні умовні позначення 5
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1 Теоретико-методологічні основи системно-цільового дослідження процесів технологічного оновлення підприємств магістрального транспорту газу 17
1.1 Методологія дослідження процесу технологічної трансформації засобів праці 17
1.2 Основні функції та напрямки розвитку газотранспортної системи України 32
1.3 Теоретичні засади дослідження виробничої потужності газотранспортного підприємства 44
Висновки до розділу 1 61
РОЗДІЛ 2 Системно-цільове оцінювання ефективності трубопровідного транспорту газу 65
2.1 Технічний розвиток системи магістрального транспорту газу і його економічна оцінка 65
2.2 Методика оцінювання продуктивності магістральних газопроводів 77
2.3 Цільовий вплив організаційно-технічних чинників на основні економічні показники діяльності газотранспортних підприємств 92
2.4 Методичні аспекти узагальненої оцінки трубопровідного транспортування газу 103
Висновки до розділу 2 127
РОЗДІЛ 3 Методологія системного забезпечення технологічного оновлення об’єктів ГТС 131
3.1 Технічна реструктуризація газотранспортного підприємства як засіб цільового впливу на надійність газопостачання 131
3.2 Методика визначення економічної доцільності утримання об’єктів газотранспортної системи при їх тривалій бездії 151
3.3 Цільове забезпечення збільшення активів газотранспортних підприємств шляхом нарахування амортизації буферного газу підземних сховищ 166
Висновки до розділу 3 181
РОЗДІЛ 4 Шляхи оптимізації обслуговування об’єктів системи магістрального транспорту газу 184
4.1 Організація системи ремонтно-відновлювальних робіт газоперекачувальних агрегатів 184
4.2 Удосконалення планування контрольно-відновлювальних заходів лінійної частини магістральних газопроводів 214
4.3 Оптимізація організаційно-технологічних варіантів функціонування ремонтно-експлуатаційних підрозділів 223
4.4 Систематизація технічних рішень по відтворенню об’єктів системи магістрального транспорту газу 242
Висновки до розділу 4 256
РОЗДІЛ 5 Концептуальні питання управління технічним розвитком та інвестуванням газотранспортних підприємств в умовах реструктуризації галузі 259
5.1 Особливості інвестиційної політики та інноваційної діяльності в трубопровідному транспорті газу 259
5.2 Основні напрями інвестування газотранспортної галузі 277
5.3 Розвиток системи управління якістю та її вплив на нарощення інвестування галузі 288
5.4 Реформування структури управління підприємствами магістрального транспорту газу 300
Висновки до розділу 5 313
ВИСНОВКИ 315
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 322
ДОДАТКИ 354

ОСНОВНІ УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ

АСК – автоматизована система контролю.
ГКС – газокомпресорна станція.
ГПА – газоперекачувальний агрегат.
ГРП – газокомпресорна станція
ГРС – газорозподільний пункт.
ГТС – газотранспортна система.
КВПіА – контрольно-вимірювальні прилади і автоматика.
ККД – коефіцієнт корисної дії.
КС – компресорна станція
ЛЕС – лінійно-експлуатаційна служба.
ЛВУМГ – лінійно-виробниче управління магістральних
газопроводів.
ЛЧ МГ – лінійна частина магістральних газопроводів.
МГ – магістральний газопровід.
НАК – національна акціонерна компанія.
ОВФ – основні виробничі фонди.
ПЕК – паливно-енергетичний комплекс.
ПЗГ – підземне зберігання газу.
П(с)БО – положення (стандарт) бухгалтерського обліку.
ПСГ – підземне сховище газу.
РЕП – ремонтно-експлуатаційний підрозділ.
САК – система автоматичного контролю.
СППР – система планово-попереджувальних ремонтів.
УМГ – управління магістральних газопроводів.
УПГ – установка підготовки газу.
ТОіР – технічний огляд і ремонт.

ВСТУП

Актуальність теми. У сучасних умовах паливно-енергетичний комплекс є визначальним для функціонування всіх галузей економіки України і добробуту населення. Фактично він посів місце несної конструкції як в економіці, так і в державі загалом. Саме від стану справ у ПЕК залежить розвиток промисловості, сільського господарства, сфери послуг, комунального господарства, а врешті-решт – рівень розвитку всього суспільства та якість життя.
Зважаючи на таке велике значення ПЕК у житті країни, привертають увагу його перспективи. І особливо це стосується нафтогазової галузі – найважливішої складової вітчизняного ПЕК. Адже її частка у наповненні державного бюджету перевищує чверть, а природний газ становить 45% всіх енергоносіїв, що споживаються в Україні.
Об’єкти газотранспортної системи є типовими представниками високоризикових виробництв сучасної техносфери. Ситуація в цій сфері зараз характеризується стрімким старінням об’єктів основних засобів. Уже тепер фізичний знос газотранспортної системи становить близько 45%. Більш ніж 80% магістральних газопроводів експлуатується понад 20 років, 60% з них − понад 33 роки, а термін морального зношування технологічного обладнання та машин в умовах високих темпів науково-технічного прогресу не перевищує 7-10 років. Аварійна статистика свідчить, що відмови на лінійній частині магістральних газопроводів, котрі в експлуатації від 10 до 30 років, становлять близько 60% від загальної кількості зареєстрованих аварій. Отже, для підвищення рівня та безпеки функціонування газотранспортних систем відповідно до потреб сьогодення необхідно реструктуризувати галузь, особливо в частині управління та технічного переозброєння і технологічного переоснащення об’єктів газотранспортного комплексу.
Дослідженню складних проблем технологічного оновлення підприємств газотранспортної системи в контексті загальної розбудови та реформування економіки присвячені численні роботи провідних вітчизняних та зарубіжних вчених, спеціалістів-практиків. Разом з тим, опрацювання опублікованих теоретичних концепцій, методичних та практичних рекомендацій, нормативних положень показує, що більшість з них спрямовано лише на розгляд окремих складових, таких як технічна, структурна, майнова, податкова та цінова. В той же час має місце недостанє теоретичне обґрунтування та розробки на цій основі пропозицій щодо комплексного системно-цільового забезпечення технологічного оновлення підприємств магістрального транспорту газу в умовах інноваційного розвитку.
Системно-цільовий підхід ґрунтується на використанні п’яти взаємозв’язаних підходів: системного, цільового, сценарного, синергійного та об’єктно-орієнтованого, положення яких відображені з різним ступенем глибини в працях М. Альберта, Д. Антоса, Дж. Брімсона, П.Ф. Друкера, К. Друрі, М. Мескона, Д. Хана, Ф. Хедоурі.
Концептуальні засади теорії надійності газотранспортної системи та її елементів (зокрема ГПА) розроблено в працях багатьох українських та зарубіжних учених. Серед них Е. Р. Ставровский, А. М. Карасевич, В. Я. Грудз, Д. Ф. Тимків, М. П. Ковалко, М. Д. Степ’юк, А. С. Пронніков, К. Райншке, І. А. Ушаков, І. А. Кубарев, В. Є. Канарчук, С. К. Полянський, М. М. Дмитрієв, М. С. Бєляєв, Б. В. Гнеденко, А. Д. Соловйов та багато інших.
Питанням удосконалення організаційно-економічних рішень з реконструкції об’єктів нерухомості, формування основних засобів та управління організаціями в газотранспортній сфері присвячені праці О.І.Амоші, С. В. Ганжі, М.О.Данилюка, М. О. Жидкової, Ю. О. Ільїнського, І. В. Мудрого, Б. І. Педько, А. А. Рудніка, П.Ю. Єрофєєва, Ю.А. Молчанова, І.П.Князя, Ю.І.Стадницького, С. М. Соколова, С. М. Стріжкова, О. Й. Шевцової та багатьох інших.
Разом з тим, на нашу думку, сьогодні є недостатність уваги до проблеми існування елементів газотранспортної системи в умовах кризового недофінансування, зношування основних засобів і неефективного використання виробничих потужностей. Практичне впровадження процесу реструктуризації в діяльність газотранспортних підприємств в спеціальній літературі розкрите неповно й потребує додаткового дослідження. В нашому науковому дослідженні ми спробували виявити сучасний стан дослідження актуальних проблем економіки галузі та сконцентрувати увагу на ще не вирішених важливих питаннях економічної теорії та практики господарювання підприємств магістрального транспорту газу.
Недостатність уваги до проблеми адаптації експлуатації газотранспортної системи до ситуативних умов обумовили вибір теми, визначили мету, завдання та логіку дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт кафедри організації праці і виробництва Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу за темою: «Теоретичні та прикладні засади формування механізму ефективного функціонування та оптимізації діяльності соціально-економічних систем паливно-енергетичного комплексу» (Державний реєстраційний номер 0110U003990 2010 р. по т.ч.). Особисто автором у межах цієї теми було досліджено теоретичні засади розвитку газотранспортної галузі, вдосконалено методи аналізу ефективності використання ресурсів газотранспортної системи. Проведені автором дослідження є складовими науково-дослідної теми «Наукові дослідження з розроблення механізму амортизації буферного газу підземних сховищ газу ДК “Укртрансгаз”» (Державний реєстраційний номер 0106U003508 , 2006 р.), «Обґрунтування економічної доцільності функціонування УПГ в Богородчанському ЛВУМГ УМГ “Прикарпаттрансгаз”» (Державний реєстраційний номер 0107U009109, 2007 р.), «Обґрунтування техніко-економічних і організаційних заходів збільшення міжремонтного циклу ГПА в УМГ “Прикарпаттрансгаз”» (Державний реєстраційний номер 0108U001936, 2008 р.), «Оцінка рівня використання потенціалу енергозбереження в УМГ “Прикарпаттрансгаз”» (Державний реєстраційний номер 0109U004938, 2009 р.). Зокрема автором досліджено стан, проблеми та перспективи розвитку магістрального транспорту газу в Україні.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теорії, методології та практики системно-цільового забезпечення технологічного оновлення підприємств газотранспортної системи України на основі використання теоретичних засад і сучасних проявів концепції технічної реструктуризації газотранспортної галузі, обґрунтування її напрямів, розроблення технологій оптимізації обслуговування об’єктів ГТС.
Досягнення визначеної мети зумовило необхідність аргументованої постановки низки наукових завдань, які сприятимуть вирішенню техніко-економічних проблем підприємств магістрального транспорту газу. Головними з них є:
- формування теоретико-методологічних засад концепції технологічного оновлення підприємств;
- визначення структурних особливостей розвитку газового ринку України;
- поглиблення сутності виробничої потужності газотранспортних підприємств;
- методичне забезпечення регулювання ефективності виробництва газотранспортного підприємства рівнем його виробничої потужності;
- обґрунтування теоретичних положень щодо особливостей продуктивності та пропускної здатності магістрального газопроводу;
- методичне забезпечення оцінювання продуктивності газопроводів в системі магістрального транспорту газу;
- систематизація напрямів проведення технологічного оновлення підприємств системи магістрального транспорту газу;
- методичне забезпечення системного оцінювання ефективності функціонування систем трубопровідного транспорту газу;
- обґрунтування передумов та методичні основи цільового забезпечення збільшення активів газотранспортних підприємств;
- дослідження впливу організації функціонування ремонтно-експлуатаційних підрозділів у системі техогляду і ремонту лінійної частини магістральних газопроводів на підвищення ефективності технічного обслуговування;
- ідентифікація внутрішньогалузевих резервів активізації інноваційного процесу;
- встановлення взаємозв’язку між напрямками технологічного оновлення підприємств магістрального транспорту газу та інвестиційними можливостями газотранспортної галузі;
- розроблення рекомендацій щодо забезпечення функцій внутрішнього аудиту підприємств магістрального транспорту газу;
- діагностичне забезпечення основних теоретичних положень щодо актуалізації удосконалення системи управління підприємств газотранспортної галузі.
Об’єктом дослідження є процеси управління технічними ресурсами підприємств газотранспортної галузі в сучасних умовах господарювання.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади та прикладні аспекти системно-цільового забезпечення технологічного оновлення підприємств газотранспортної системи в умовах інноваційного розвитку.
Методи дослідження. Методологічним підґрунтям дисертаційної роботи є системний та історико-логічний підходи до аналізу процесів та явищ у середовищі інноваційного розвитку системи магістрального транспорту газу. При дослідженні еволюції розвитку газотранспортної системи, системної сутності виробничої потужності, технічних засобів і технологічних процесів органічно поєднувалися теоретичні та емпіричні методи пізнання: аналіз, синтез, дедукція, індукція, абстрагування, моделювання, системний аналіз. Спеціальні наукові методи – формалізація, розроблення гіпотез, обґрунтування ідей, економічний аналіз, графічна інтерпретація, моделювання, опитування експертів тощо – застосовані під час дослідження механізмів та інструментів реструктуризації газотранспортної галузі, оцінювання стану, проблем та перспектив розвитку її потужностей, розроблення засад управління технічним розвитком магістрального транспорту газу.
Інформаційною базою дослідження стали вітчизняні та зарубіжні джерела наукової інформації (монографії, статті, доповіді, тези, збірники наукових праць, тематичні дослідження), матеріали Державного комітету статистики України та інших центральних органів виконавчої влади, періодичні видання та щорічники міжнародних організацій, публічні звіти підприємств газотранспортної галузі та Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», а також закони України, укази Президента України та рішення Кабінету Міністрів України.
Наукова новизна одержаних результатів. Обґрунтовані в дисертаційній роботі основні положення, висновки та рекомендації комплексно розв’язують науково-прикладну проблему системно-цільового забезпечення технологічного оновлення підприємств магістрального транспорту газу. Конкретні результати дослідження, що характеризують його наукову новизну, відображено в таких теоретико-методологічних, методичних і прикладних розробках:
Вперше:
- теоретично обґрунтовано, що в основу методології технологічного оновлення підприємств має бути покладено інтегративність концепцій економічного росту і трансформації економіки суспільства, що дозволяє розширити і поглибити сучасні теоретико-методологічні здобутки у сфері суспільного виробництва. Розглядаючи фундаментальні загальнонаукові основи та головні методологічні принципи і підходи, що складають підґрунтя наукової системи знань стосовно об’єкта і предмета дослідження, доведено, що концепція технологічного оновлення підприємств магістрального транспорту газу доповнює інституціонально-соціальний напрям економічної думки, а саме дозволяє удосконалити економічні рекомендації та економічну політику стосовно конкретних умов газотранспортних підприємств;
- доведено доцільність врахування впливу цінового чинника на продуктивність газопроводів та отримано залежність розрахунку продуктивності з урахуванням реальних умов експлуатації, що дає можливість прогнозувати тенденції зміни режимів експлуатації основного обладнання підприємств магістрального транспорту газу. Дотримуючись методології процесного підходу на базі аналізу життєвого циклу об’єкта газотранспортної системи визначено, що основним чинником, який дозволяє забезпечити ефективне використання виробничих потужностей підприємства за рахунок скорочення часових розривів між стадіями реалізації життєвого циклу, є оптимальне завантаження газопроводу. На його величину впливає потужність газоперекачувальних агрегатів при прийнятих розрахункових параметрах (робочий тиск, коефіцієнт ефективності, температура повітря і ґрунту, температура охолодження газу тощо); параметри лінійної частини магістрального газопроводу; співвідношення пропозиції постачальника природного газу та потреб споживача. Причому величина потреби споживачів палива безпосередньо залежить від його ціни, тому запропоновано новий методичний підхід до визначення продуктивності магістрального газопроводу з врахуванням ситуаційних умов існування підприємств галузі.
- запропоновано модель підвищення ефективності підземного зберігання газу шляхом нарахування амортизації буферного газу та доведено її необхідність, так як підземне зберігання газу являється найбільш прийнятним засобом регулювання постачання газу газотранспортним підприємствам. У зв’язку з диверсифікацією постачальників газу і з можливістю надавати пористе середовище ПСГ в оренду для зберігання газу іншим країнам, проведено оцінку обсягів буферного газу. Приймаючи його за нематеріальні активи, розроблено методику нарахування амортизації буферного газу в процесі експлуатації ПСГ, що сприятиме активізації внутрішніх резервів підприємств газотранспортної системи для проведення технологічного оновлення.
- обґрунтовано значущість впливу організації обслуговування об’єктів газотранспортної системи на надійність газопостачання та за допомогою кореляційно-регресійного аналізу отримано залежність основних техніко-економічних показників діяльності підприємств від організаційно-технічних чинників обслуговування компресорних станцій, а саме встановленої потужності та рівня напрацювання компресорної станції, вартості проведених ремонтів та часу перебування газоперекачувальних агрегатів в ремонтах; розроблено математичні моделі впливу функціонування ремонтно-експлуатаційних підрозділів у системі технічних оглядів і ремонтів лінійної частини магістральних газопроводів на загальну ефективність підприємств магістрального транспортування газу, що дозволяє більш системно проводити процес планування заходів щодо технологічного оновлення підприємств. Критерієм оптимальності прийнятих організаційно-технологічних рішень є сформована функція мети у вигляді сумарних питомих витрат на проведення технічних оглядів і ремонтів з урахуванням показників надійності газотранспортної системи.
Удосконалено:
- наявні підходи до виявлення незадоволених потреб газопостачання, систематизовано методи ідентифікації типів нерівномірності газоспоживання за періодами, запропоновано систему дій газотранспортного підприємства щодо незадоволених потреб, основою якої є системний та ситуаційний підходи до управління процесом газопостачання;
- теоретичні засади та методологічні прийоми визначення економічної доцільності утримання об’єктів газотранспортної системи при їх тривалій бездії. Висновки щодо доцільності подальшої експлуатації, консервації чи демонтажу обладнання сприятимуть більш обґрунтованому формуванню цілей щодо проведення технологічного оновлення підприємств.
- систему існуючих засобів активізації процесу планування контрольно-відновлювальних заходів лінійної частини магістральних газопроводів та газоперекачувальних агрегатів задля забезпечення основної місії підприємств магістрального транспорту газу;
- науково-ціннісне розуміння філософії управління підприємствами галузі з позицій забезпечення процесу якості, що дає змогу врахувати наявну систему цінностей газотранспортних підприємств.
Дістало подальший розвиток:
- наукове визначення головних напрямів та форм прояву реструктуризації підприємств в частині технологічного оновлення;
- методичний підхід до оцінки величини впливу організаційно-технічних чинників обслуговування на основні техніко-економічні показники діяльності підприємств магістрального транспорту газу;
- практичні рекомендації щодо реформування організаційної структури газотранспортного підприємства через визначення переліку і змісту першочергових завдань управління підприємством, які ґрунтуються на необхідності забезпечення їх переваги у процесі транспортування природного газу;
- науково-методологічні засади щодо стимулюючого характеру вирішення проблем технологічного оновлення підприємств магістрального транспорту газу.
Практичне значення одержаних результатів.
Результати даного наукового дослідження впроваджені у виробничу, наукову та педагогічну діяльність підприємств магістрального транспорту газу і установ міністерства освіти і науки.
Зокрема, Міністерством енергетики та вугільної промисловості враховано такі результати: методичні аспекти оцінювання економічної ефективності трубопровідного транспорту газу; систематизація технічних рішень по відтворенню об’єктів системи магістрального транспорту газу; методика стратегічного планування контрольно-відновлювальних заходів лінійної частини магістральних газопроводів (Довідка №31/15/1 – 383 від 04.08.2011 р. Департамент з питань нафтової, газової, торф’яної, нафтопереробної промисловості та альтернативних видів палива Міністерства енергетики та вугільної промисловості України).
З метою забезпечення експлуатаційної надійності трубопроводів компанії при формуванні «Програми реконструкції та модернізації ГТС України» ДК «Укртрансгаз» використані запропоновані автором методи та шляхи оптимізації обслуговування газоперекачувальних агрегатів та лінійної частини магістральних газопроводів. Базуючись на запропонованій автором методиці підвищення ефективності функціонування ремонтно-експлуатаційних підрозділів у системі ТОіР лінійної частини магістральних газопроводів, проведено планування та розподіл оперативних витрат на здійснення необхідних заходів. Використовуючи розроблену методику та подані автором рекомендації щодо амортизації буферного газу підземних сховищ газу, прийнято рішення про розроблення галузевого стандарту. З урахуванням пропозицій автора, проведено зміну організаційної структури управлінь магістральних газопроводів, завдяки якій оптимізовано систему управління транспортуванням природного газу. (Довідка №8123/18-08 від 02.08.2011 ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України»).
Планування основних економічних показників діяльності УМГ «Львівтрансгаз» на 2010 рік за методикою, запропонованою автором, дозволило враховувати вплив організаційно-технічних чинників, і мінімізувати різницю фактичних та запланованих показників діяльності підприємства.
Згідно з пропозиціями автора, здійснено оптимізацію обслуговування об’єктів підприємства, що дозволило збільшити міжремонтний період газоперекачувальних агрегатів типу ГМК Стрийського ВУПЗГ та ГТУ Тернопільського ЛВУМГ.
Використовуючи методику підвищення ефективності функціонування ремонтно-експлуатаційних підрозділів у системі ТОіР лінійної частини магістральних газопроводів, проведено розрахунок оперативних витрат на здійснення заходів щодо ТОіР на основі багаторазової оцінки техніко-економічних показників ефективності функціонування РЕП. Доцільність застосування даної методики обумовлена спрощенням розв’язання багатьох організаційно-управлінських задач, які виникають у ході експлуатаційного обслуговування елементів і систем лінійної частини магістральних газопроводів.
З урахуванням пропозицій автора, проведено зміну організаційної структури підприємства. Зокрема в апараті управління здійснено перегляд і удосконалення діапазонів відповідальностей заступників директора та підпорядкованих їм відділів. (Довідка №3035/29 – 02 від 25.07.2011 р. УМГ «Львівтрансгаз» ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України»).
Запропонована автором методика визначення економічної доцільності утримання об’єктів підприємства при їх тривалій бездії знайшла практичне втілення в управлінську практику філії та дозволила прийняти рішення щодо виведення з експлуатації та ліквідації установки підготовки газу Богородчанського ЛВУМГ.
Зібрані автором статистичні дані щодо технічного стану газоперекачувальних агрегатів, їх рівня напрацювання, причин відмов та витрат на ремонтні роботи допомогли удосконалити організацію системи ремонтно-відновлювальних робіт ГПА, що дозволило використати повною мірою їх потенційний технічний ресурс при мінімальних простоях.
З урахуванням пропозицій автора, створена комплексна програма розвитку експлуатаційної надійності і безпеки лінійної частини магістральних газопроводів, основне завдання якої – ефективне проведення реконструкції лінійної частини для продовження її терміну експлуатації (Довідка №2252/01Р від 22.07.2011 р. УМГ «Прикарпаттрансгаз» ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України») та (Довідка ПАТ Фірма «Нафтогазбуд» №01/788 від 12.08.2011р.).
Результати даної роботи були впровадженні в навчальний процес кафедри організації праці та виробництва Івано-Фраківського національного технічного університету нафти і газу при викладанні дисциплін «Економіка підприємства», «Організація та планування виробничо-комерційної діяльності» та «Основи менеджменту» для студентів спеціальності «Газонафтопроводи та газонафтосховища» напрямку підготовки «Нафтогазова справа» (Довідка ІФНТУНГ від 02.09.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною завершеною науковою працею, що присвячена розв’язанню актуальної наукової проблеми системно-цільового забезпечення технологічного оновлення газотранспортних підприємств. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, здобуто автором самостійно та викладено в її наукових працях. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї і положення, які належать автору. Положення кандидатської дисертації у дослідженні не використовувалися.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідались та отримали схвальну оцінку на міжнародних і всеукраїнських наукових і науково-практичних конференціях: «Проблеми та перспективи розвитку обліку, аналізу, контролю й аудиту в сфері надання послуг» (м. Тернопіль, 2006 р.); «Фінансові ресурси регіону: організація та управління» ( м. Івано-Франківськ, 2006 р.); «Підвищення якості, надійності і довговічності технічних систем і технологічних процесів», (Шарм-ель-Шейх, Єгипет, 2006 р.); «Стан та проблеми інноваційної розбудови України», (м. Дніпропетровськ, 2007 р.); «Ресурсозберігаючі технології у нафтогазовій енергетиці» (м. Івано-Франківськ, 2007 р.); «Сучасні досягнення в науці та освіті» (м. Натанія, Ізраїль, 2007 р.); «Передовий науково-практичний досвід» (м. Миколаїв, 2009 р.); «Нафтогазова енергетика: проблеми та перспективи», (м. Івано-Франківськ, 2009 р.); «Трубопроводный транспорт нефти и газа», (м.Уфа, Росія, 2009 р.); «Проблеми та перспективи розвитку нафтогазової галузі України» (м. Ялта, 2010 р.); «Стратегія інноваційного розвитку економіки: бізнес, наука, освіта» (м. Харків, 2011р.); «Нафтогазова енергетика» (м. Івано-Франківськ, 2011 р.); нарада ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» «Проблеми довгострокових реконструкцій ПСГ та шляхи їх вирішення» (м. Яремче, 2007 р.)
Публікації. За результатами проведеного дослідження автором опубліковано 41 наукову працю загальним обсягом 55,48 друк. арк., з них 1 одноосібна монографія, 1 комплексна галузева методика, 29 статей у наукових фахових виданнях, 7 матеріалів наукових конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Структура дисертаційної роботи складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертаційної роботи складає 356 сторінок, у тому числі основного тексту 324 стор. Дисертація містить 38 рисунків на 24 сторінках, 24 таблиць на 15 сторінках. 10 додатків на 50 сторінках. Список використаних джерел містить 315 найменувань на 33 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено нове розв’язання актуальної наукової проблеми щодо розроблення концептуально-теоретичних засад та методичного інструментарію системно-цільового забезпечення технологічного оновлення підприємств магістрального транспорту газу, що особливо важливо в умовах інноваційного розвитку. Отримані результати дозволили сформулювати висновки концептуального, методологічного та науково-практичного спрямування.
1. Дослідження економічної суті категорії «технологічне оновлення підприємств» уможливило запропонувати її уточнене формулювання, а саме: «Технологічне оновлення підприємств є зміною процесу виробництва (повною чи частковою), яка базується на нових досягненнях науки і техніки, впровадженні даних інновацій для задоволення відповідної потреби і досягнення певного рівня якості даної потреби. У результаті поглибленого аналізу даної категорії запропоновано методологію дослідження перспектив технологічного розвитку, яка полягає в обґрунтованій концепції так званого «ефективного використання технічних засобів» з використанням функціональної характеристики взаємозв’язку і взаємозумовленості економічних показників. Надано результати системного узагальнення ключових складових теорії суспільного розвитку. За результатами проведених теоретичних досліджень теоретично обґрунтовано, що в основу методології технологічного оновлення підприємств має бути покладено інтегративність концепцій економічного росту і трансформації економіки суспільства, що дозволяє розширити і поглибити сучасні теоретико-методологічні здобутки у сфері суспільного виробництва.
2. Розвиваючи ідеї концепції технологічного оновлення підприємств магістрального транспорту газу, узагальнено основні напрямки розвитку газотранспортної системи України задля зниження рівня енергетичної залежності та збільшення завантаження газопроводів: модернізація та реконструкція її об’єктів, використання зрідженого природного газу як власного виробництва, так і із різних зовнішніх джерел постачання та видобуток і транспортування сланцевого газу. Для цього необхідно розробити власну позицію активного учасника транснаціональних газотранспортних проектів, приймати участь в інтеграційних процесах на різних рівнях міждержавної кооперації, розширити джерела надходження газу на принципах його міждержавного заміщення.. На основі аналізу існуючого стану газотранспортної системи та виходячи з необхідності ринкової адаптації науково-методичних засад підвищення економічної ефективності трубопровідного транспорту газу, подано основні галузеві проблеми.
3. Базуючись на теоретичних засадах визначення економічної категорії «виробнича потужність підприємства» поглиблено сутність виробничої потужності газотранспортних підприємств. Доведено, що формування виробничої потужності має вирішальний вплив на ефективність газотранспортного виробництва, оскільки визначає виробничий потенціал та розмір підприємства, що є основними параметрами виробничої системи. Оптимальний розмір діючого виробничого газотранспортного підприємства (ЛВУМГ) повинен переглядатися регулярно із зміною умов транспортування природного газу одночасно із переглядом виробничої потужності підприємства, що також може бути викликане зміною технічного стану підприємства. Найбільшу увагу слід приділяти газоперекачувальним агрегатам та лінійній частині магістральних газопроводів. Подано схему регулювання ефективності виробництва газотранспортного підприємства рівнем його виробничої потужності.
4. Побудовано життєвий цикл об’єктів газотранспортної системи, до котрих належать компресорні станції, підземні сховища газу та лінійна частина магістральних газопроводів. Їх виробнича потужність залежить від продуктивності газопроводу та його пропускної здатності. Визначення оптимальної продуктивності газопроводу – задача економічна і залежить не стільки від абсолютної величини витрат на експлуатацію магістральних трубопроводів, скільки від їх співвідношення. Розкрито сутність та виявлено особливості продуктивності та пропускної здатності магістрального газопроводу.
5. Удосконалено методичні засади визначення продуктивності газопроводів шляхом застосування вирівнюючого коефіцієнта економічної ефективності та зміни величин коефіцієнтів, що використовуються в традиційній методиці. Розрахунок продуктивності газопроводу за пропонованованою методикою дозволить проводити тактичне планування господарської діяльності достатньо наближено до реальних умов.
6. Дано загальну характеристику лінійної частини магістральних газопроводів та газоперекачувальних агрегатів компресорних станцій. Визначено їх структуру за віком і використовуваною потужністю. Наведено проблеми технічного розвитку підприємств системи магістрального транспорту газу. Запропоновано проведення реструктуризації газотранспортних підприємств в частині технологічного оновлення та структури управління. Доведено, що на основні результати діяльності газотранспортних підприємств, такі як обсяг транспортування природного газу і його собівартість, значний вплив мають організаційно-технічні чинники обслуговування об’єктів ГТС. Рекомендовано запобігання відмовам основного обладнання здійснювати шляхом застосування технічного обслуговування та ремонту на основі прогнозування зміни ресурсного параметру.
7. Системне забезпечення технологічного оновлення підприємств є різнотривалим в часі, тому запропоновано розрізняти короткостроковий і довгостроковий періоди цього процесу. Розкрито їх сутність з точки зору експлуатації газотранспортних підприємств. Доведено існування оптимізаційної зони експлуатації газопроводу і компресорної станції, яка характеризує взаємоз’язок між надходженнями за транспортований газ та загальними витратами на його транспортування та залежність її структури від обсягів витрат паливного газу, рівня витрат на обслуговування основних засобів та питомої вартос¬ті (ціни) газотранспортних послуг.
8. Доведено, що ефективність технічного переозброєння і реконструкції газопроводів і компресорних станцій складатиметься з економії паливного газу, обумовленої вищим ККД нових ГПА і їх кращим технічним станом; заміною вузлів, деталей, проточної частини і ущільнень ГПА; своєчасним і якісним ремонтом і заміною дефектних секцій регенераторів газотурбінних ГПА; облаштуванням лінійної частини газопроводів камерами запуску і прийому поршнів. Подано алгоритм формування концепції технічної реструктуризації ГТС.
9. Запропоновано систему показників для характеристики технічного рівня транспортування газу. Оскільки підвищення технічного рівня виробництва являється необхідною і першочерговою умовою росту його ефективності, то оцінка технічного рівня підприємства і галузі в загальному повинна виконувати при допомозі економічного критерію. Доведено, що в якості комплексного показника економічної оцінки технічного рівня підприємств магістрального транспорту газу необхідно прийняти приведені затрати в розрахунку на транспортну роботу.
10. Ідентифіковано внутрішньогалузеві резерви активізації інноваційного процесу, зокрема визначення оптимальних термінів використання основних засобів та удосконалення їх структури шляхом демонтажу тих, що перебувають в тривалій бездії; нарахування амортизації буферного газу підземних сховищ газу; удосконалення процесу організації системи ремонтно-відновлювальних робіт газоперекачувальних агрегатів; проведення удосконалення планування контрольно-відновлювальних заходів лінійної частини магістральних газопроводів; підвищення ефективності функціонування ремонтно-експлуатаційних підрозділів у системі технічних оглядів і ремонтів.
11. Оновлення парку обладнання є динамічним процесом. Однак, на практиці рішення про заміну обладнання приймається періодично, що відповідає системі планування, що склалася на підприємстві. Розроблено методику визначення економічної доцільності утримання об’єктів газотранспортної системи при їх тривалій бездії, що дозволить підприємствам приймати рішення про способи технологічного оновлення ефективно та результативно.
12. При потребі прийняття загальнодержавної концепції енергоресурсозбереження, обґрунтуванні загальної необхідності максимально-можливого використання ПСГ, оптимізації компромісу між економічними інтересами постачальників та споживачів енергоносіїв, підвищенні функціональної надійності (належної якості) енергопостачання доведено можливість включення в балансову вартість необоротних активів вартість буферного газу, що надає можливість підвищити достовірність балансу ДК «Укртрансгаз». Аргументовано необхідність нарахування амортизації буферного газу підземних газосховищ. Запропоновано вважати буферний газ нематеріальним активом. Розроблено методику нарахування амортизації буферного газу в процесі експлуатації ПСГ, основану на технологічних особливостях процесу підземного зберігання газу.
13. Аналіз організації функціонування ремонтно-експлуатаційних підрозділів у системі ТОіР (техогляду і ремонту) ЛЧ МГ засвідчив, що її удосконалення дозволить підвищити рівень ефективності технічного обслуговування. Це дозволить в значній мірі скоротити фінансові, матеріальні, трудові і інші витрати, сприятиме повній економії ресурсів. Розроблена методика удосконалення функціонування окремого ремонтно-експлуатаційного підрозділу в рамках сформованих структурних схем системи ТОіР і моделей контрольно-відновного обслуговування ЛЧ, яка ґрунтувалась на принципах системності розгляду задач з удосконалення обслуговування і ремонту. Результати проведеного дослідження системи ремонтно-експлуатаційного обслуговування ЛЧ МГ дозволили сформувати ієрархічну об’єктно-технологічну структуру і створити перелік технологічних наборів робіт по ТОіР з розбивкою по рівнях пріоритету і об’єктах, що потребуть проведення тих чи інших заходів.
14. Визначено особливості інвестиційної політики та інноваційної діяльності в трубопровідному транспорті газу, так як основним завданням організації інноваційного розвитку газотранспортної системи є забезпечення її надійності. Окреслено напрями інвестування газотранспортної галузі. реалізація яких дасть змогу провести комплексну технічну реструктуризацію газотранспортної системи України. Поставлені цілі реконструкції газотранспортної системи і розглянуто можливі шляхи їх досягнення. Запропоновано інструментами залучення коштів для проведення реконструкції підприємств магістрального транспорту газу.
15. Оскільки система розвитку й реконструкції ГТС є частиною процесу створення й реалізації інвестиційних проектів по будівництву й експлуатації трубопроводів, спрямованих на спорудження об’єктів, уведення їх в експлуатацію, забезпечення їх промислової й екологічної безпеки й досягнення заданої норми прибутковості, то запропоновано алгоритм процесу створення й реалізації інвестиційних проектів щодо здійснення технологічного оновлення підприємств магістрального транспорту газу. Наведено обґрунтування доцільності внесення змін у рамках діючої ГТС на основі оцінки параметрів існуючої системи та її елементів, а також динаміки розвитку, включаючи систему прогнозування зміни вимог до структури, параметрів, технічних і технологічних компонентів ГТС і можливості реалізації цих вимог, з обліком обумовленого фізичним і моральним зношуванням стану технічних засобів і технології, науково-технічного прогресу, а також адаптації ГТС до сучасних технічних, технологічних, економічних, екологічних і політичних вимог.
16. Відзначено, що існує прямий вплив якості газопостачання на залучення інвестицій для проведення технологічного оновлення підприємств галузі. Незважаючи на низку суттєвих труднощів у розвитку газотранспортних підприємств, розглянуто можливість впровадження такої форми внутрішньогосподарського контролю, як внутрішній аудит якістю. Доцільність створення на газотранспортних підприємствах незалежного відділу внутрішнього аудиту управління якістю випливає з потреби забезпечення внутрішньогосподарського контролю за здійсненням діяльності відповідно до вимог чинного законодавства в системі магістрального транспорту газу; перевіркою та оцінкою ефективності заходів внутрішньогосподарського контролю за виконанням прийнятих управлінських рішень; управлінням ризиками, що виникають у процесі здійснення основної та іншої діяльності, а також здійснення моніторингу діяльності щодо їх мінімізації.
17. Визначені функції з газопостачання і газозабезпечення, формуючи разом галузеву структуру, мають істотні розбіжності, що вимагає побудови адекватної системи управління. Вважаємо, що в Україні така система ще не створена, попри кардинальні зміни, що відбулись у сфері управління газотранспортним комплексом за роки незалежності та реформування вітчизняної економіки. Про це свідчать не тільки проблемні питання в управлінні ГТС, успадковані з часів розвалу СРСР, а й поява нових проблем, що виникли вже на етапі реформування незалежної економіки. Підприємства трубопровідного транспорту газу як об’єкти аналізу й управління є дуже складними системами. Існуюча система управління ними потребує переосмислення і реструктуризації. В роботі досліджено процес розвитку системи управління якістю та визначено її вплив на нарощення інвестування галузі. На основі проведення діагностики стану типових управлінь магістральних газопроводів, запропоновано шляхи реформування їх структури управління.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України “Про трубопровідний транспорт” від 15.05.1996р. №192/96-ВР, з наступними змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №29. – Ст.139.
2. Закон України “Про нафту і газ” від 12.06.2001р. №2665-ІІІ// Відомості Верховної Ради України. – 2001. - №50. – Ст.262.
3. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». №2344-XII від 14.05.92 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №31. - Ст. 440.
4. Закон України «Про режим іноземного інвестування» №93/96-ВР від 19.03.96. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №19. - С. 80.
5. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р.№ 996-ХІV (зі змінами та доповненнями).
6. Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI // Відомості Верховної Ради України. - 2011. - №13-14, №15-16, №17. - Ст. 112.
7. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. №87 (зі змінами та доповненнями).
8. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. №246 (зі змінами та доповненнями).
9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.06.1999 р. № 391/3684 (зі змінами і доповненнями).
10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.05.2000 р. № 288/4509 (зі змінами і доповненнями).
11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. №318, зі змінами і доповненнями // Бухгалтерський облік і аудит. – 2001. − №12.
12. Про утворення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»: Постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.1998 р. №747 // Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів. - №7307/1999.
13. Державний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності» ДК 009:2005. Затверджено наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26.12.2005 р. №375 // Українська інвестиційна газета. – 2006. - №30. - Серпень
14. Системи управління якістю. Основні положення та словник. (ISO 9000:2005, IDT) : ДСТУ ISO 9000:2007. – К.: Держспоживстандарт України, 2008.– 29 с. – (Національний стандарт України).
15. Настанови щодо здійснення аудитів систем управління якістю і (або) екологічного керування (ISO 19011:202, IDT) : ДСТУ ISO 19011:2003. – К.: Держспоживстандарт України, 2004. – 28 с. – (Національний стандарт України).
16. Системи управління якістю, екологічного управління та управління безпекою праці. Організація та проведення внутрішнього аудиту в ДК «Укртрансгаз»: СОУ 60.3-30019801-080:2010. – Офіц. Вид. – К.: ДК «Укртрансгаз», 2010. – 35 с. – (Нормативний документ ДК “Укртрансгаз”).
17. Системи управління якістю. Вимоги. (ISO 9001:2008, IDT): ДСТУ ISO 9001:2009. – К.: Держспоживстандарт України, 2009. – 26 с. – (Національний стандарт України).
18. Управління якістю та елементи системи якості. Настанови щодо застосування процесного підходу в інтегрованій системі управління якістю та довкіллям ДК «Укртрансгаз»: СОУ 60.3-30019801.014:2004. – Офіц. вид. – К.: ДК «Укртрансгаз», 2004. – 41 с. – (Нормативний документ ДК “Укртрансгаз”).
19. Аналіз надійності. Основні положення: ДСТУ 2861-94. – К.: Держстандарт України, 1995. – 32 с. – (Національний стандарт України).
20. Надійність техніки. Терміни та визначення: ДСТУ 2860-94. – К.: Держстандарт України, 1995. – 92 с. – (Національний стандарт України).
21. Програма забезпечення надійності. Загальні вимоги: ДСТУ 2863-94. – К.: Держстандарт України, 1995. – 92 с. - (Національний стандарт України).
22. Трубопроводи сталеві магістральні. Загальні вимоги до захисту від корозії: ДСТУ 4219:2003. – К.: Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, 2003. – (Національний стандарт України).
20. Аксененко А. Ф. Себестоимость в системе управления отраслью: Учёт и анализ / Аксененко А. Ф. – М.: Экономика, 1984. – 169 с.
21. Александров А. В. Проектирование и эксплуатация систем дальнего транспорта газа / Александров А. В., Яковлев Е. И. – М.: Недра, 1974. – 432 с.
22. Александров Г. А. Обновление основных производственных фондов: интенсификация, эффективность, стимулы / Г.А.Александров, А.С.Павлов. – М.: Экономика, 1984. – 192 с.
23. Амбросов В. Реструктуризація і механізм взаємовідносин у колективних підприємствах / В.Амбросов, Т. Маренич // Економіка України. -1998.— №8.- С.62-68.
24. Амоша А. И. Развитие промышленного производства: проблемы и решения /А.И. Амоша, Н.И. Иванов, В.А. Алымов и др./ НАН Украины, Ин-т экономики промышленности. – К.: Наукова думка. - 2003. – 340 с.
25. Амоша А. И. Методологические подходы к оценке энергосберегающих процессов / А. И. Амоша, Ю. П. Колбушкин // Економіка промисловості. – 2009. - №2(45). – С.128-132.
26. Андрусяк А.В. Аналіз і причини відмов на нафтопроводі та чинники, що впливають на їх експлуатацію / А. В. Андрусяк // Науковий вісник ІФНТУНГ.– 2008. - №2. – С. 99-102
27. Андріїшин М.П. Актуальні питання правового забезпечення транспортування природного газу в Україні / М. П. Андріїшин, В. М. Козаченко // Нафтова і газова промисловість. – 2005. - №1. – С.3-8.
28. Ареф’єва О. В. Економічні засади формування потенціалу підприємства / О. В. Ареф’єва, Т. В. Харчук //Актуальні проблеми економіки. – 2008. − №7. – С. 71-76.
29. Асатрян Л. Г. Аварийный недоотпуск газа с учётом неравномерности газопотребления / Л. Г. Асатрян // Нефтяная и газовая промышленность. – 1986. - №1. – С.47-49.
30. Бабієв Г. М. Енергоощадні технології в системі транспортування газу / Г. М. Бабієв // Вісник НГСУ. – 2004. – № 4. – С. 21–23.
31. Баранов А.В. Определение производительности ПХГ и месторождений-регуляторов в системах дальнего газоснабжения / А. В. Баранов, В. Е. Караченский // Газовая промышленность. – 1974. - №7. – С.35-39.
32. Баранов В. В. Сучасні питання щодо удосконалення організаційної структури управління підприємства. / В. В. Баранов // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету: Економічні науки. Вип.18, част.1. Кіровоград: КНТУ, 2010. – 404 с. – С.115-120.
33. Беккер М.В. Надійність магістральних газопроводів як системи складових елементів/ М.В.Беккер, В.А.Шишківський, В.А.Кобзєв // Нафтова і газова промисловість. – 2005. - №1. – стр.45-47
34. Беккер М. В. Обеспечение надёжной работы газотранспортной системы ДК «Укртрансгаз» / Беккер М. В. // Сборник докладов научно-практического семинара «Обеспечение эксплуатационной надёжности систем трубопроводного транспорта» (17–18 апреля 2007 г.). – Киев, 2007 г.
35. Бендерський Ю. Роль інвестицій та інновацій у реструктуризації економіки // Економіка України. – 1998. – №9. – С.39-47.
36. Бык И. Реструктуризация машиностроения как фактор экономического роста // Экономика Украины – 1997.— №11. — С.15.
37. Бобрівець С.В. Механізми підвищення ефективності управління газорозподільними підприємствами / Дисертація на здобуття наук. ступ. канд. екон. наук за спец.: 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами // Львів, 2004 – 176 с.
38. Богиня Д. Структурна перебудова економіки і проблема інвестицій /Д. Богиня, Г. Волинський// Економіка України.− 1997.− №12.− С.41-50.
39. Бойко Є. Підвищення ефективності використання виробничих ресурсів на основі впровадження НТП / Є. Бойко, Г. Бондарчук-Грита // Регіональна економіка. – 2003. − №1 – С. 18-24.
40. Бойко Є. Підвищення ефективності використання виробничих ресурсів на основі впровадження НТП інвестування реформувань промисловості регіону/ Є. Бойко, В. Войцехівський, М. Горин. За ред. М. Долішнього // Львів. – 2000.- 160 с.
41. Бойчик І. М. Економіка підприємства. Навчальний посібник / І. М. Бойчик – К.: Атіка, 2002. – 480 с.
42. Болдуєв М. В. Пряме іноземне інвестування і забезпечення здорового конку¬рентного середовища в умовах світового процесу глобалізації / М. В. Болдуєв // Актуальні питання удосконалення фінансово-кредитного механізму в Україні. - 2005. - Вип. 3. - С. 253-262.
43. Бондаренко О. А. Економічні основи відтворення основних засобів./ О. А. Бондаренко – Суми: Довкілля. – 2001. – 204 с.
44. Бондарчук І.В. Особливості інвестиційної стратегії нерезидентів в Україні / І. В. Бондарчук // Інвестиції: практика та досвід. - 2006. - №4. - С. 26-30.
45. Бордюков А. Метод полнообъемного измерения утечек природного газа / А. Бордюков // Газовая промышленность. – 1997. - № 3. – 182 с.
46. Брич В. Я. Трансформація ринку праці та проблеми підвищення життєвого рівня населення: методологія, практика, шляхи вирішення / В. Я. Брич. – Тернопіль: Економічна думка. – 2003. – 375 с.
47. Бренц А.Д. Технический уровень транспортировки газа и его комплексная экономическая оценка / А. Д. Бренц, Л. И. Новикова. // Газовая промышленность. – 1979. - №2. – С. 23-26.
48. Бренц А. Д. Анализ прибыли и рентабельности в магистральном транспорте газа / А. Д.Бренц и др.: Обз. инф. – М. – 1985.
49. Букато В. И. Финансирование технического перевооружения и реконструкции предприятий / В. И. Букато, М. Х. Лапидус − М.: Финансы и статистика, 1989. − 204 с.
50. Бунич П. Г. Актуальные вопросы эффективности использования производственных мощностей и основных фондов / П, Г. Бунич − М.: Экономиздат, 1965. − 69 с.
51. Бусленко H. П. Лекции по теории сложных систем / Н. П. Бусленко, В. В. Калашников, И. Н. Коваленко. – М.: Сов. радио, 1973. – 439 с.
52. Будзуляк Б. В. Методология повышения эффективности эксплуатации системы трубопроводного транспорта газа на стадии развития и рекон-струкции / Б. В.Будзуляк // М.: ООО «Недра-Бизнесцентр», 2003. – 171 с.
53. Бутенко О. І. Модернізаційний проект суспільства шляхом його інноваційного розвитку / О. І.Бутенко // Актуальні проблеми економіки. – 2009. - №9. – С. 50-54.
54. Буш Дж. Управление фінансами в международной нефтяной компании / Дж. Буш, Д. Джостон // Пер. с англ. – М.: ЗАО «Олимп-бизнес», 2003.– 432 с.
55. Вайнер М. Г. Эффективность производственных фондов и методология ее определения / М. Г. Вайнер. М.: Экономика, 1978. − 70 с.
56. Вайрадян Е. Показатели обновления основных производственных фондов / Е. Вайрадян // Вестник статистики. − 1984. − №5. − С.23-28.
57. Вальтух К. К. Кругооборот и оборот фондов предприятия. /К. К. Вальтух. М.: Экономика, 1984. − 262 с.
58. Васильев Н.К. Учёт природного газа на объектах магистральных газопроводов. / Н.К.Васильев. Л.: Недра. – 1990. – 128 с.
59. Витвицький Я. С. Економіка нафтогазорозвідувальних робіт: навч. посібн. / Я. С. Витвицький. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. – 324 с.
60. Відкриті інвестиційні фонди: підсумки року та перспективи діяльності // Фінансовий ринок України. − 2007. − №2 (40). − С. 14-18.
61. Вітренко Ю. Економічне обґрунтування розрахунку ставки транзиту газу та вартості імпортного газу / Ю.Вітренко // Дзеркало тижня, − № 2, 19-25 січня. – 2008 р.
62. Возмещение основных фондов в условиях интенсификации. / В.П.Красовский, Р.З.Акбердин, В.А.Штанский и др. – М.: Экономика, 1986. – 223 с.
63. Вольський Э. Л. Надёжность и оптимальное резервирование газовых промыслов и магистральных газопроводов / Вольський Э. Л., Гарляускас А. И., Герчиков С. В. – М.: Недра, 1980. – 290 с.
64. Воротилов В. А. Эффективность основных фондов и методы её экономической оценки. / В. А. Воротилов, Ю. К. Гайденко // Л.: Лениздат, 1975. − 151 с.
65. Газова промисловість України. – К.: Логос. – 2004. – 40 с.
66. Гараев Ш. Ш. Вопросы совершенствования учёта и калькулирования себестоимости транспорта газа / Ш. Ш. Гараев, Б. И. Неспуто, А. И. Перчик // Нефтяная и газовая промышленность. – 1970. − №2. – С.50-53.
67. Гарляускас А. И. Методические вопросы построения надёжностных технико-экономических характеристик транспорта газа / А. И. Гарляускас, В. О. Вассерман, Я. И. Алихашкин // Экономика газовой промышленности. – М.: ВНИИЭгазпром, 1972. – № 4. – С. 3–15.
68. Галимов М.А. Изменения в соотношении стоимости основных фондов нефтеперерабатывающих предприятий и их влияние на показатель фондоотдачи в отрасли / М.А.Галимов //Нефть и газ. – 1967. − №8. – С. 114-115.
69. Ганжа С. В. Виробничо-збутова діяльність промислового підприємства: аспекти реструктуризації / С. В. Ганжа, О. Й. Шевцова // Регіональна економіка. – 2007. − №2 – С. 95-99.
70. Гафаров Р. Ф. Определение понятий форм воспроизводства основных фондов / Р. Ф. Гафаров, В. Я. Гандкин, Л. В. Шамис // Газовая промышленность. – 1987. − №10. – С. 11-12.
71. Гимер Р.Ф. Газовая промышленноcть Предкарпатья / Р. Ф. Гимер, М. И. Петрив, Я. С. Кривко // Газовое дело.−1967. − №4. − C.3-8.
72. Гелбрейт Дж. Экономические теории и цели общества: Пер. с англ. – М.: Прогрес. – 1979.− 403 с.
73. Геренрот И. С. Ремонтно-аварийная служба на магистральных газопроводах / И. С. Геренрот – М.: Гостоптехиздат, 1962. – 165 с.
74. Гнеденко Б. В. Математика и теория надежности / Б. В. Гнеденко, А. Д. Соловьев – М.: Знание, 1982. – 64 с.
75. Говдяк Р. М. Основні напрямки розвитку концепції надійності магістральних газопроводів / Р. М. Говдяк, Я. М. Семчук, Д. Ф. Тимків// Науковий вісник ІФНТУНГ.– 2002. − №2. – С.76-78.
76. Гольцев Д. Г. Сутність та маркетинговий підхід до понятя «якість» у системі управління якістю /Д. Г. Гольцев // Актуальні проблеми економіки. – 2009. − №3(93). – С.79-87.
77. Гончар М. Критичні режими української ГТС / М.Гончар // «Дзеркало тижня» №27, 17 Липень 2010 [Електронний ресурс] – режим доступу http://www.dt.ua/newspaper/ articles/60744#article
78. Гончаров Н. П. Организационно-экономические факторы ускорения научно-технического прогресса / Н. П. Гончаров, Д. Н. Черванев, В. Лейпельд - К.: Наукова думка, 1988. − 206 с.
79. Гончарук М. І. Раціональне використання природного газу як одна із складових збереження його ресурсів / М. І. Гончарук, С. А. Чеховськй, О. Є. Середюк // Нафтова і газова промисловість. – 2005. − №2. – С.5-10.
80. Гораль Л. Т. Теорія і практика реструктуризації газотранспортної системи: монографія / Л. Т. Гораль – Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2011. − 326 с.: іл.
81. Гораль Л. Т. Проблеми оцінювання та підвищення ефективності трубопровідного транспорту газу / Л. Т. Гораль // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 213: В 6 т. Том 1. Дніпропетровськ: ДНУ, 2006, 284 с., С.62-67
82. Гораль Л. Т. Аналіз стану та обґрунтування необхідності підвищення ефективності використання вітчизняних ПСГ / Л. Т. Гораль, М. О. Данилюк, А. В. Мельник // Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу № 2(14), 2006, - С.145-149
83. Гораль Л. Т. Проблеми інноваційного розвитку газотранспортної системи України / Л. Т. Гораль // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 222: В 5 т. Том 5. Дніпропетровськ: ДНУ. - 2007. – С.1218-1221.
84. Гораль Л. Т. Реструктуризація газотранспортної галузі – одна з умов покращення економічного стану України / Л. Т. Гораль // Економіка і ринок: облік, аналіз, контроль. Науковий журнал ТДЕУ: випуск 16/ за ред. докт. екон. наук. І.Д. Фаріона - Тернопіль: Економічна думка, 2007. – С.61-66
85. Гораль Л.Т. Обгрунтування доцільності утримання об”єктів вітчизняної газотранспортної системи в сучасних умовах / Л. Т. Гораль, М. О. Данилюк, І. М. Метошоп, М. Д. Степ’юк // Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. – 2008. - № 2(18). – С.144-149
86. Гораль Л. Т. Майбутнє газотранспортної системи України в частковому поглинанні її транснаціональними корпораціями? / Л. Т. Гораль // Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу . – 2008. − № 1(17). – С.122-128.
87. Гораль Л. Т. Ремонт, модернізація та реконструкція компресорних станцій як запорука стабільної роботи ГТС України / Л. Т. Гораль, М. Д. Степ’юк, Я. Р. Порада // Нафтова і газова промисловість. – 2008. – № 4. – С. 52–54.
88. Гораль Л. Т. Моделювання впливу параметрів підземних сховищ газу на їх економічні показники / Л. Т. Гораль // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць.– К. − 2009 – Вип.2 (93) / Наук. ред. І.К.Бондар. – С.114-118.
89. Гораль Л. Т. Проблеми енергозбереження газотранспортних підприємств в умовах кризи / Л. Т. Гораль, М. Д. Степ’юк, В. І. Мілевська // Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. – 2009. − № 3(21). – С.136-140
90. Гораль Л. Т. Про необхідність залучення інвестицій для технічного переоснащення об’єктів газотранспортної системи / Л. Т. Гораль, Н. А. Юсипчук // Вісник Львівського державного інституту новітніх технологій та управління ім. В. Чорновола «Актуальні проблеми ринкової економіки» - Луцьк: ВІЕМ ЦІЗРВД. – 2009. − №6. – С59-68.
91. Гораль Л. Т. Обґрунтування необхідності проведення технічної реструктуризації газотранспортної галузі / Л. Т. Гораль // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету: Економічні науки. Вип.18, част.1. Кіровоград: КНТУ, 2010. – 404 с. – С.248-255.
92. Гораль Л. Т. Про особливості відтворення основних засобів газотранспортних підприємств / Л. Т. Гораль // Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу . – 2010. − № 1(23). – С.131-136.
93. Гораль Л. Т. Ефективність використання енергоресурсів у магістральному транспорті газу / Л. Т. Гораль, В. І. Мілевська, І. М. Метошоп, М. Д. Степ’юк // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. Вип.12 (115) / Наук. ред. І. Г. Манцуров – Київ; 2010 – 268 ст., С.139-144.
94. Гораль Л. Т. Вплив ремонтів газоперекачувальних агрегатів на основні економічні показники діяльності газотранспортних підприємств / Л. Т. Гораль // Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу № 1(27), 2011. – С.131-136.
95. Гораль Л. Т. Особливості інвестування газотранспортної галузі / Л.Т.Гораль // Вестник национального технического университета «ХПИ» №7-1, 2011.- С. 19-23.
96. Гораль Л. Т. Шляхи реформування організаційної структури підприємств газотранспортної системи України / Л. Т. Гораль // Галицький економічний вісник. – 2011. − № 3(32). – С.11-17.
97. Гораль Л. Т. Проблеми і перспективи інноваційного розвитку газотранспортної системи України / Л. Т. Гораль // Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. – 2011. – № 2(28). – С.56-62.
98. Гораль Л. Т. Шляхи підвищення ефективності використання технічних ресурсів в магістральному транспорті газу / Л. Т. Гораль // Економіка і регіон. Науковий вісник Полтавського національного технічного університету ім. Ю.Кондратюка. – 2011. - №3. – С.114-118.
99. Гораль Л. Т. Оцінка ефективності технічного розвитку системи магістрального транспорту газу / Л. Т. Гораль // Моделювання регіональної економіки. Івано-Франківськ: Видавець Віктор Дяків. – 2011. − №1(17). − С. 298-308.
100. Гораль Л. Т. Концепція моделі технічної реструктуризації системи магістрального транспорту газу України / Л.Т . Гораль // Моделювання регіональної економіки. Івано-Франківськ: Видавець Віктор Дяків. – 2011. - №2(18). − С. 184-194.
101. Гораль Л. Т. Вплив ремонтів газоперекачувальних агрегатів на основні економічні показники діяльності газотранспортних підприємств / Л. Т. Гораль // Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу . – 2011. − № 1(27). – С.131-136.
102. Гораль Л.Т. Система управління якістю в магістральному транспорті газу / Л.Т.Гораль // Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу . – 2011. − № 3(29). – С. 71-75.
103. Гораль Л.Т. Методологічні аспекти дослідження процесу технологічного оновлення підприємств газотранспортної галузі / Л.Т.Гораль // Економіка. Менеджмент. Бізнес. Збірник наукових праць. Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій– 2011. – № 1(3). − С.191-198.
104. Гораль Л.Т. Вплив виробничої потужності газотранспортного підприємства на його виробничу програму Л.Т.Гораль // Вестник национального технического университета «ХПИ» 2011.- № 8-1. – С.
105. Гораль Л. Т. Цільове забезпечення ефективного оцінювання обсягу транспортованого газу / Л. Т. Гораль// Галицький економічний вісник. – 2011. - №4. – С.
106. Гораль Л. Т. Прогнозування надійності ГПА – основа безперебійного газопостачання / Л. Т. Гораль, М. Д. Степ’юк // Нафтогазова енергетика. – 2008. – № 4(9). – С. 27–31.
107. Гораль Л. Т. Економічні аспекти технічних проблем газотранспортної галузі / Л. Т. Гораль // Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Серія: Економіка та управління в нафтовій та газовій промисловості. Івано-Франківськ: ІФНТУНГ. – 2010. - № 1(1) – С.27-32.
108. Гораль Л. Т. Основні тенденції розвитку і вдосконалення внутрішньотрубних пристроїв / Л. Т. Гораль, Я. Р. Порада // Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. – 2011. - № 1(27). – С.87-90
109. Гораль Л. Т. До питання про підвищення ефективності використання вітчизняних і зарубіжних ГПА на газотранспортних магістралях України / Л. Т. Гораль, В. А. Кучерявий // Проблеми нафтогазової промисловості. Збірник наукових праць. К. − 2011. − Вип.9. – С. 287-290
110. Гораль Л. Т. Про необхідність дослідження тенденцій впливу технічних ресурсів на економічні результати роботи газотранспортних підприємств / Л. Т. Гораль // Передовий науково-практичний досвід: Збірник матеріалів всеукраїнської науково-практичної конференції. Миколаїв: НУК. − 2009. – С.36-38.
111. Гораль Л. Т. Вплив надійності ГПА на економічні показники діяльності системи підземного зберігання газу/ Л. Т. Гораль // Повышение качества, надежности и долговечности технических систем и технологических процессов: Сб. тру-дов V междунаод. Науч.-техн. Конф. (Египет) – Хмельницкий: ХНУ, 2006, С.120-122.
112. Гораль Л. Т. Амортизація буферного газу ПСГ – джерело підвищення фінансових результатів газотранспортної системи України / Л. Т. Гораль // Современные достижения в науке и образовании: Сб.-трудов международ. науч. конф., 9-17 сентября 2007 г., Израиль – Хмельницкий: ХНУ, 2007 – 199 с., С.156-161.
113. Гораль Л. Т. Оптимізація показників експлуатації ГПА в умовах компресорних станцій / Л. Т. Гораль // Оптимізація наукових досліджень – 2009: Збірник матеріалів всеукраїнської науково-практичної конференції. Миколаїв: НУК, 2009. – 184 с. − С.35-37.
114. Гораль Л. Т. Дослідження взаємозв’язку тенденцій відтворення технічних ресурсів на економічні показники роботи підприємства / Л. Т. Гораль // 4-а науково-практична конференція «Проблеми та перспективи розвитку нафтогазової галузі України», Крим. – Ялта, 2010. – С.51-52.
115. Губський Б. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. / Б. Губський – К.: Наукова думка. – 1998. – 389 с.
116. Гриневич А. О. Передумови та особливості розвитку інноваційної діяльності в Україні / А. О. Гриневич // Нафтова і газова промисловість. – 2007. − №3. – С. 11-12.
117. Грудз В. Я. Обслуговування і ремонт газопроводів / В. Я. Грудз, Д. Ф. Тимків, В. Б. Михалків, В. В. Костів – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2009. – 711 с.
118. Грудз В. Я. Комплексна галузева методика. Типові розрахунки показників надійності систем газонафтопостачання / В. Я. Грудз,Л. Т. Гораль, М. Д. Степ’юк // Івано-Франківськ: Вид-во ІФНТУНГ, 2009. – 78 с.
119. Губанов И. И. Ремонт как фактор продления ресурса магистральных газопроводов / И. И. Губанов // Газовая промышленность. – 1999. – №7– С.51-53.
120. Данилюк М. О. Оцінювання ефективності