Ситнік Інесса Василівна. Управління економічним зростанням на інвестиційній основі

brief description

Ситнік Інесса Василівна. Управління економічним зростанням на інвестиційній основі: дисертація канд. екон. наук: 08.02.03 / НАН України; Інститут економіки промисловості. - Донецьк, 2003.

Ситнік І.В. Управління економічним зростанням на інвестиційній основі. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економіки. - Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2003.
Дисертацію присвячено дослідженню чинників, стимулюючих економічне зростання в Україні, та розробці оптимальної інвестиційної моделі розвитку національної економіки. Проведено узагальнення теоретичних досліджень у сфері моделювання процесів економічного зростання. Запропоновано економічні категорії безпосередньо інвестиційна галузь”, безпосередньо інвестиційна праця”. Уточнено поняття інвестиції”. Обґрунтовано відмінність категорій інвестиції” і заощадження”. Виявлено роль і місце інвестиційної складової економічного зростання. Досліджено сутність і обґрунтовано необхідність економічного зростання. Визначено роль держави в процесі регулювання економіки. На підставі пофакторного інвестиційного аналізу обґрунтовано пріоритети ростостимулюючої політики держави. Виявлено галузеву спрямованість інвестиційної якості зростання та організаційно-фінансовий механізм економічного зростання. Удосконалено концепцію розвитку Донецького регіону.

У дисертаційній роботі вирішено актуальну науково-прикладну задачу визначення чинників, що максимально впливають на процес економічного зростання в Україні, і на цій основі створено інвестиційну модель розвитку національної економіки.
Основні висновки, які виникли з наукового дослідження і узагальнення одержаних результатів, зводяться до такого.

Виявлено роль і місце інвестиційної складової в процесі економічного зростання. Інвестиції є головним і визначальним фактором економічного зростання. Нестача інвестиційних ресурсів призводить до економічної відсталості держави. Економічно відсталі країни потрапляють у так зване хибнеколо бідності”, вихід з якого можливий лише при достатньому обсязі інвестиційних ресурсів, що зосереджуються у високотехнологічних галузях промисловості.
Подано уточнене визначення інвестиційного процесу як процесу зміни у часі вартості функціонуючого в економічній системі капіталу, тобто процесу трансформації і збільшення виробничих ресурсів.
Методологічні основи управління економічним зростанням на інвестиційній основі містять фундаментальну тезу: економічне зростання є основою і необхідною умовою розвитку всіх країн світу. У зв'язку з цим обґрунтовано посилення регулюючої функції держави в здійсненні трансформаційних процесів, виборі пріоритетів розвитку економіки та шляхів активізації інвестиційного процесу. Економічна політика держави являє собою політику управління економічним зростанням, і роль держави зводиться до стимулювання чинників, що визначають і підтримують економічне зростання.
На підставі досліджень динаміки валового внутрішнього продукту, обсягів промислового виробництва та інвестицій в основний капітал зроблено висновок, що розширення обсягів і масштабів інвестування є найбільш чуттєвим індикатором економічного зростання. Саме на цей показник повинна бути націлена державна економічна політика.
Досліджено взаємозв’язок і розбіжність понять інвестиції” і заощадження”. Інвестиції і заощадження - дві складові частини одного економічного процесу - процесу інвестування. У той же час інвестиції і заощадження внаслідок своєї автономності і специфічності можуть не збігатися за обсягами і часом. Це також визначає необхідність державного втручання у хід процесів заощадження та інвестування.
Встановлено, що структурні чинники найбільш впливають на зростання інвестиційної активності в країні, а отже на темпи і на якість економічного зростання. До монетарних чинників регулювання (за винятком чинника насиченості економіки грошима) інвестиційна сфера найменш чутлива.
На підставі інвестиційного аналізу виявлено ієрархію чинників економічного зростання і визначено пріоритети і напрямки ростостимулюючої політики держави, до яких належать: максимізація фонду робочого часу, збільшення обсягів промислового виробництва, підвищення продуктивності праці, збільшення валової доданої вартості, збільшення доходів населення, помірне нарощування грошового агрегату М3, зниження оподаткування прибутку підприємств, зниження інфляції, зниження кредитних ставок комерційних банків, зміцнення курсу національної валюти.
Виявлено галузеві пріоритети інвестиційної якості зростання. Галузевим полюсом зростання української економіки обрано машинобудування - галузь високої переробки, що створює безпосередньо інвестиційні товари.
Обґрунтовано джерела й етапи фінансового забезпечення економічного зростання, механізм запуску галузевих полюсів зростання через механізм державної кредитної емісії, інвестиційну діяльність комерційних банків, венчурне фінансування, ощадну справу, фондовий ринок, прямі іноземні інвестиції.
Запропоновано модель вертикальної міжгалузевої інтеграції промислового і банківського капіталу як організаційний механізм забезпечення економічного зростання на основі створення великих надвиробничих структур (корпорацій). Формою такої інтеграції, найбільш адекватною сучасним українським реаліям, запропоновано створення промислово-фінансових груп.

Розроблено принципову схему моделювання процесу розвитку національної економіки, яка знайшла свою конкретизацію в концепції розвитку Донецького регіону. Ключовим моментом цієї концепції є розвиток машинобудівного комплексу на основі вертикальної інтеграції з металургами. Така інтеграція дозволить об'єднати інвестиційні і промислові потенціали двох провідних галузей регіону, у найбільш повній мірі задіяти структурні і монетарні чинники економічного зростання і в остаточному підсумку здійснити перехід від замкнутого кола економічної відсталості” до спіралі економічного зростання”.
Управління економічним зростанням на інвестиційній основі (УЕЗІО) це управління кількісним і якісним вдосконаленням процесу суспільного відтворення, зростанням національного багатства за допомогою інвестиційних важелів. УЕЗІО реалізується системою органів державного управління на основі економічних і правових законів, має свої організаційні і фінансові механізми. Про результативність такого управління свідчить динаміка ВВП як інтегрального показника економічного зростання.