Скітяк Світлана Анатоліївна. Фенотипічні та цитокінові характеристики лімфоцитів у хворих на гліоми головного мозку

brief description

Скітяк Світлана Анатоліївна. Фенотипічні та цитокінові характеристики лімфоцитів у хворих на гліоми головного мозку: Дис... канд. мед. наук: 14.03.08 / Інститут нейрохірургії ім. А.П.Ромоданова АМН України. - К., 2002. - 171 арк. , табл. - Бібліогр.: арк. 153-169.

Скітяк С.А. Фенотипічні та цитокінові характеристики лімфоцитів у хворих на гліоми головного мозку.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.08 - імунологія та алергологія.- Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, Київ, 2002.
Дисертація містить результати комплексного імунологічного обстеження 212 хворих на пухлини головного мозку, в тому числі 165 пацієнтів з гліомами. Встановлено, що при гліальних пухлинах відбуваються різноспрямовані - супресивні, стимулюючі та проапоптичні зміни в клітинах імунної системи. Імуносупресивні проявляються зменшенням загальної кількості лімфоцитів, вмісту NK-клітин прямопропорційно розміру пухлини та ступеню її злоякісності, імуностимулюючі полягають в збільшенні відносної кількості В-клітин та CD8+лімфоцитів, а проапоптичні - в збільшенні кількості лімфоцитів з фенотипом CD95 незалежно від ступеня анаплазії гліоми. Виявлено, що найбільш значимі імуносупресивні зміни при гліальних пухлинах спостерігаються в процесах активації лімфоцитів, що проявляється як зменшенням кількості CD25+клітин, так і пригніченням продукції ІФН-g активованими клітинами in vitro. Встановлена невідповідність між рівнем прозапальних цитокінів в сироватці крові та здатністю імунокомпетентних клітин індукувати їх синтез - в сироватці крові виявляється підвищений рівень ІФН-g та ФНП-a, в той час, як in vitro спостерігається гальмування їх продукції. Вперше встановлено, що при «швидкому» перебігу гліобластоми з коротким періодом клінічних проявів зміни в імунній системі виявляються лише в зменшенні кількості NK-клітин та активованих лімфоцитів, що дозволяє віднести їх до ранніх ознак наявності в організмі гліального пухлинного процесу.

В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної медичної проблеми по встановленню патогенетичних ланок ураження імунної системи при гліомах головного мозку, завдяки чому розкрито нові механізми пошкодження різних ланцюгів імунних реакцій при даному виді новоутворень.
1. У хворих на гліальні пухлини головного мозку без урахування ступеня їх анаплазії спостерігаються зміни в різних ланках імунної системи: пригнічення утворення лімфоцитів та їх диференціювання в NK-клітини; гальмування процесів активації лімфоцитів, особливо тих, що відбуваються за участю рецептора ІЛ-2, стимуляція ознак апоптичних процесів у лімфоцитах, збереження співвідношення між субпопуляціями Т-лімфоцитів.

Порушення в імунній системі в значній мірі залежать від ступеня анаплазії гліальної пухлини, її розміру та, в меншій мірі, від величини перифокального набряку.
Імунологічні зміни при гліальних пухлинах I-II ступеня анаплазії характеризуються зменшенням вмісту NK-клітин, пригніченням процесів утворення і активації лімфоцитів та синтезу імунокомпетентними клітинами ІФН-g і ФНП-a, підвищенням вмісту CD8 та CD95 позитивних лімфоцитів.
При злоякісних гліомах III та IV ступеня анаплазії спостерігаються різноспрямовані зміни імунної системи: пригнічення лімфопоезу, зменшення вмісту CD3+, CD4+, NK-клітин, вірогідне пригнічення процесів активації лімфоцитів та синтезу ІФН-g і ФНП-a. В той же час відмічається збільшення в крові вмісту CD95+лімфоцитів та активація В-ланки імунної відповіді, що проявляється зростанням відносної кількості CD19+лімфоцитів.
Найбільш ранні порушення в імунній системі при розвитку злоякісної гліоми виявляються в зменшенні кількості NK-клітин та гальмуванні процесів активації лімфоцитів, що проявляється зменшенням вмісту CD25+лімфоцитів крові.

6. Хірургічне видалення гліальних пухлин не призводить до вірогідно значимого покращення показників клітинної ланки імунітету в ранній післяопераційний період, що свідчить про довготривалий характер змін в імунній системі.
7. Підвищений рівень в сироватці крові прозапального цитокіна ФНП-a при гліомах свідчить як про наявність в організмі активації протипухлинного імунітету, так і про розвиток загальної запальної реакції організму у відповідь на ріст пухлини.
8. При злоякісних гліомах III та IV ступеня анаплазії порівняно з пухлинами I-II ступеня анаплазії вірогідно пригнічується продукція ІФН-g та ФНП-a активованими імунокомпетентними клітинами крові, що може свідчити про більш селективний імуносупресивний вплив цих пухлин на активацію лімфоцитів та синтез тумороцидних ефекторних цитокінів лімфоцитами.
9. Зміни субпопуляційного складу лімфоцитів, визначені за допомогою моноклональних антитіл, та вмісту прозапальних цитокінів в сироватці крові та супернатантах клітин крові свідчать про різноспрямований - супресивний та стимулюючий вплив гліальних пухлин різного ступеня анаплазії, що необхідно враховувати при хірургічному та комбінованому лікуванні хворих.