СКЛАДЕНІ НАЗВИ ІЗ СЕМОЮ ‘ВОДА’ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ

brief description

Міністерство освіти і науки України
Національний університет Львівська політехніка”

На правах рукопису

Теглівець Юлія Володимирівна

УДК 811.161.2’373.46

СКЛАДЕНІ НАЗВИ ІЗ СЕМОЮ ‘ВОДА’ В СУЧАСНІЙ
УКРАЇНСЬКІЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Спеціальність 10.02.01 українська мова

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Кочан Ірина Миколаївна,
доктор філологічних наук, доцент

Львів 2007

ЗМІСТ

Стор.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ...
ВСТУП.
РОЗДІЛ 1. Лексико-семантичні особливості складених термінів із семою ‘вода’
1.1. Особливості лексико-семантичного поля із семою ‘вода’ ......
1.2. Сема ‘вода’ у структурі складених термінів .....
Висновки до першого розділу ...
РОЗДІЛ 2. Парадигматичні відношення у складених назвах із семою ‘вода’ ...
2.1. Синонімія складених назв із семою ‘вода’ ...
2.2. Гіперо-гіпонімія складених назв із семою ‘вода’..
2.3. Антонімія складених назв із семою ‘вода’ ..........
2.4. Особливості полісемії та омонімії складених назв із семою ‘вода’ ............................................................................................
Висновки до другого розділу
РОЗДІЛ 3. Проблеми умотивованості та внутрішньої форми складених термінів із семою ‘вода’ ...
3.1. Питання вмотивованості, внутрішньої форми .
3.2. Основні групи термінів стосовно мотиваційних процесів ..
3.3. Теоретичний аспект проблеми метафоризації складених термінів ...
3.4. Асоціативно-образний мотив складених термінів із семою ‘вода’ ...
3.5. Особливості конотативного аспекту складених термінів із семою ‘вода’ ...
3.5.1. Теоретичний аспект поняття конотації ..
3.5.2. Особливості конотативного потенціалу складених термінів із семою ‘вода’ ..
3.5.3. Основні компоненти конотації у семантиці складених термінів із семою ‘вода’....
3.5.4. Емоційно-експресивний компонент у структурі значення складених термінів із семою ‘вода’ ....
3.5.5. Категорія оцінки у семантичній структурі складених термінів із семою ‘вода’
Висновки до третього розділу
РОЗДІЛ 4. Структурний аналіз складених термінів із семою ‘вода’
4.1. Поняття ономасіологічної бази та ономасіологічної ознаки ..
4.2. Двокомпонентні моделі складених термінів із семою ‘вода’..
4.3. Особливості багатокомпонентних моделей складених термінів із семою ‘вода’
4.4. Співвідношення означуваного та означеного у структурі складених термінів із семою ‘вода’ .
Висновки до четвертого розділу ...
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ .
ДОДАТКИ ..
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .

4
7

15
15
32
49

51
52
59
62

68
74

76
76
82

91

97

114
114

116

117

118

121
131

133
134
136

145

159
160
162
167
232
260

перелік умовних ПОЗНАЧЕНЬ

техн. технічне значення
перен. переносне значення
прикм. прикметник
АУС Маненко А., Балабан Т., Хоп’як Н. Англійсько-український словник з профілактичної та екологічної токсикології. Львів: Ліга-Прес, 2002. 112 с.
АУСДІД Балабан Т. Англійсько-український словник-довідник інженерії довкілля: Близько 1500 термінів / Уклав ТимотейБалабан. Львів: Вид-во Державного ун-ту Львівська політехніка”, 2000. 400 с.
БАРПС Большой англо-русский политехнический словарь: В 2 т. Около 200000 терминов / С.М. Баринов, А.Б. Борковский, В.А.Владимиров и др. М.: Рус. яз., 1991.
ВМ Войналович О., Моргунюк В. Російсько-український словник наукової і технічної мови (термінологія процесових понять). К.: Вирій, Сталкер, 1997. 256 с.
ВТСУМ Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. К.: Ірпінь: ВТФ Перун”, 2001. 1440 с.
МЕС Мелиорация: Энциклопедический справочник / [Редкол. И.Б.Шемякин (гл. ред. и др.): Под общ. ред. А.И. Мурашко]. Минск: Белорусская советская энциклопедия, 1984. 567 с.
МЗМ Російсько-український словник з машинознавства та загального машинобудування: 16000 термінів / Уклад. В.В.Хільчевський, В.І. Шашлов. 2-е вид., препринт. К.: Техніка, 1991. 240 с.
МРУАТС Дяченко С.С., Гладкий І П., Замора М.Ф., Кафтанов С.В. Матеріалознавство. Російсько-українсько-англійський термінологічний словник. Близько 10000 слів та словосполучень. К.: ІЗМН, 1997. 296 с.
РСК Рицар Б.Є., Семенистий К.С., Кочан І.М. Російсько-український та українсько-російський словник з радіоелектроніки. Львів: ЛОГОС, 1995. 608 с.
РУГІС Російсько-український гірничий словник. 20000 термінів / Уклад. О.А. Ковшуля, М.З. Гармаш, М.С. Зільбан. К.: Вид-во АН УРСР, 1959. 272 с.
РУГС Російсько-український гідротехнічний словник: 13000 термінів / Уклад. Г.І. Швець, М.С. Зільбан, С.Г. Коберник, О.Я. Олійник та ін. К.: Вид-во АН УРСР, 1960. 192 с.
РУСЗІТ Російсько-український словник з інженерних технологій / Уклад. М.Ганіткевич, Б. Кінаш. Львів: Ліга-Прес, 2006. 1024 с.
РУСТБА Російсько-український словник термінів будівництва й архітектури / За ред. Р. Кінаха. Львів: Ліга-Прес, 2005. 960 с.
СІС Словник іншомовних слів / за ред. О. Мельничука. К.: Головна редакція УРЕ, 1985.
СУМ Словник української мови : В 11-ти т. К.: Наукова думка, 1970 1980.
ТСІЗЗ Тлумачний словник із загального землеробства / За ред. В.П.Гудзя. К.: Аграрна наука, 2004. 224 с.
ТФС Брюханов А. В., Пустовалов Г.Е., Рыдник В.И. Толковый физический словарь. Основные термины: около 3600 терминов. 2-е изд., испр. М.: Русский язык, 1988. 232 с.
УЛАМТС Українсько-латинсько-англійський медичний тлумачний словник: У 2 т. / За ред. чл.-кор. АМН України М.Павловського, докт. фарм. наук, проф. Л.Петрух, канд. мед. наук І.Головко. Львів, 1995.
ФЕС Загородній А.Г., Вознюк Г.Л. Фінансово-економічний словник. Львів: Національний ун-т Львівська політехніка”, 2005. 714 с.
ЦЗ Козяр М.М., Шадрін А.А., Кочан І.М. Цивільний захист. Частина перша: Пожежно-рятувальна справа. Ілюстрований словник-довідник. Львів: Сполом, 2006. 552 с.

ВСТУП

На сучасному етапі лінгвісти дедалі більше звертають увагу на те, як світ відображається у свідомості людини і яким чином сприяє цьому лексична система мови. Особливим функціональним різновидом літературної мови є наукова мова, основу якої становлять терміни слова (чи словосполучення), що позначають наукові поняття.
Стрімкий розвиток науково-технічного прогресу зумовлює високу інформативність термінологічної лексики сучасної української літературної мови, що відрізняється від загальнолітературної мови за кількома ознаками:
семантичною (терміни є унікальними за своїм змістом, оскільки іменують лише спеціальні об’єкти чи поняття);
функціональною (терміни мають не лише номінативну, але й дефінітивну функцію, за допомогою якої можна точніше відобразити зміст поняття, виділити такі ознаки, які дозволять розмежувати одне поняття від іншого і поставити його в певний класифікаційний ряд);
за наявністю складених назв, що, на відміну від загальновживаних слів, становлять поєднання кількох лексем, тобто утворюють аналітичні конструкції. Продуктивність багатослівних термінів у різних сферах сучасної української літературної мови робить актуальним питання про межі складеного спеціального найменування, здатність певної вербальної конструкції виступати цілісним позначенням.
Науково-теоретичним підґрунтям дисертаційної роботи стали праці українських науковців: М.Годованої, А.Д’якова, А.Загнітка, В. Іващенко, Т.Кияка, І.Кочан, І.Колесникової, Г.Краковецької, З.Куньч, Л.Малевич, Г.Мацюк, Б.Михайлишина, Г.Наконечної, Н.Нікуліної, Т.Панько, Л.Симоненко та ін., російських дослідників: Є.Бугулова, Н.Васильєвої, Б.Головіна, Т.Горшкової, В.Даниленко, Т.Канделакі, В.Лейчика, Н.Лобанової, Д.Лотте, О.Реформатського, О.Суперанської, О.Толикіної та ін., західноєвропейських учених: М.Докуліла, І.Кухаржа.
Перевагу складених назв у сучасних терміносистемах учені-термінологи пояснюють складною внутрішньою співвіднесеністю понять науки і техніки, а також бажанням ввести до термінологічної номінації максимальну кількість відмінних ознак терміна. Тому не випадково стрімкий розвиток науково-технічного прогресу сприяє термінологізації, в якому перетинаються два чинники:
1) екстралінгвальний поява нових наукових понять та їхніх назв-термінів;
2) інтралінгвальний використання внутрішніх номінативних ресурсів мови вживання слів загальновживаної лексики у функції термінів або іншомовних слів, а також різних способів слово- і термінотворення (морфологічний, синтаксичний, семантичний тощо).
Тривалий час терміни описували: 1) як одиниці певної терміносистеми: соціолінгвістична (І.Верста), економічна (О.Винник), фізична (І.Волкова, В.Пілецький), хімічна (Г.Наконечна), термінологія офіційно-ділових документів (Д.Горбачук), суспільно-політична (А.Григораш), видавнича (Е.Огар, М.Процик), біологічна (Л.Симоненко), юридична (О.Сербенська), військова (Т.Михайленко, Я.Яремко), спортивна (М.Паночко, І.Боровська), радіотехнічна (І.Кочан), економічно-правова (Г.Пастернак), морська (М.Полупанова), метеорологічна (В.Нагіна), мінералогічна (Н.Овчаренко), геологічна (М.Годована), гідромеліоративна (Л.Малевич), соціально-економічна (Т.Дячук), пожежно-технічна (О.Кучеренко) та ін.;
2) як окремі семантичні, тематичні чи граматичні групи: абстрактні іменники (О.Микитюк), предметні назви (Л.Чернишова), окремі групи релігійної лексики (С.Бібла, І.Бочарова, Н.Пуряєва, Н.Піддубна, М.Юрковський), назви військової форми одягу (Н.Яценко), військових звань і посад (Л.Мурашко) та ін.;
3) за історією становлення і розвитку окремої терміносистеми: Т.Панько (політекономічна термінологія), І.Процик (фізична термінологія), І.Байбакова (терміносистема соціальної праці), С.Булик-Верхола (музична термінологія), З.Куньч (термінологія риторики), Н.Нікуліна (термінологія автомобілебудування), Н. Коцюба (термінологія державного управління), О.Литвин (машинобудівна термінологія) та ін. За семами терміни майже не описували. Окремі аспекти семного аналізу термінів досліджувала Г.Мацюк.
Актуальність дисертаційної роботи полягає в тому, що складені назви із семою ‘вода’ ще не були об’єктом окремого дослідження, що досі не акцентувалося уваги на ролі окремої семи у збагаченні значень загальновживаної лексики сучасної української мови. Лексеми із семою ‘вода’ є високочастотними і формують основний лексичний фонд сучасної української мови. Поєднання формального та семантичного аналізу дозволить визначити, наскільки вагомою є окрема сема у значенні не лише окремих лексем, а й термінів-словосполучень.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота відповідає загальній науковій проблемі кафедри української мови Національного університету Львівська політехніка” Актуальні питання вивчення української мови та літератури в контексті процесу національно-культурного відродження” (реєстраційний номер 0107U006244).
Мета з’ясувати лексико-семантичні та структурні особливості складених назв із семою ‘вода’. Реалізація мети передбачає розв’язання таких завдань:
схарактеризувати особливості лексико-семантичного поля із семою ‘вода’;
з’ясувати спільне та відмінне між лексико-семантичним та термінологічним полями;
встановити наявність семи ‘вода’ у семантичній структурі компонентів складених назв;
проаналізувати особливості творення складених назв із семою ‘вода’; описати основні структурні моделі з визначенням ступеня їх продуктивності;
дослідити синтагматику і парадигматику термінів-словосполучень із семою ‘вода’;
розглянути сфери функціонування складених назв із семою ‘вода’;
з’ясувати особливості термінів із метафоризованим значенням компонентів;
дослідити особливості мотивації та внутрішньої форми складених назв із семою ‘вода’;
визначити роль конотативного компонента в семантичній структурі термінів-словосполучень із семою ‘вода’;
з’ясувати належність складених назв із семою ‘вода’ до певних сфер фахового мовлення.
Об’єктом дослідження є складені назви із семою ‘вода’ 1885 термінів-словосполучень.
Предметом їх структура, творення, парадигматика, синтагматика, лексико-семантичне наповнення.
Методи дослідження. Мета дисертації й конкретні завдання зумовили потребу комплексного використання методів: компонентного аналізу для з’ясування наявності семи ‘вода’ у структурі значення компонентів складених назв, для вияву синонімів, антонімів, омонімів, гіперо-гіпонімічних відношень; описового для характеристики зібраного фактичного матеріалу, способів творення термінів-словосполучень із семою ‘вода’; зіставного методу для встановлення лексико-семантичних груп та підгруп у межах лексико-семантичного поля із семою ‘вода’, специфіки компонентів складених назв; елементи статистичного методу для більшої наочності та переконливості висновків (встановлення кількості термінів-словосполучень у різних терміносистемах, закономірності функціонування інтегральної та диференційної семи ‘вода’ у компонентах складених назв).
Матеріал дослідження дібрано з термінологічних словників (як тлумачних, так і перекладних): Англійсько-українського словника-довідника інженерії довкілля” Т.Балабана; Большого англо-русского политехнического словаря” за редакцією О.Борковського та ін.; Російсько-українського словника наукової і технічної мови (термінологія процесових понять)” О. Войналовича, В.Моргунюка; Фінансово-економічного словника” А.Загороднього, Г.Вознюка; Російсько-українського словника з механіки” Н.КияниціГуслистої; Короткого російсько-українського електротехнічного словника” за редакцією В.Перхача; Короткого російсько-українського словника сучасних математичних і економіко-математичних термінів” за редакцією Л.Боярової та ін.; Англійсько-українського словника з профілактичної та екологічної токсикології” А.Маненка, Т.Балабана, Н.Хоп’як; Російсько-українського гірничого словника” за редакцією О.Ковшулі та ін.; Російсько-українського словника з машинознавства та загального машинобудування” за редакцією В.Хільчевського, В.Шашлова; Російсько-українського словника наукової термінології: Біологія, хімія, медицина” за редакцією Л.Симоненко; Російсько-українського науково-технічного словника” за редакцією В.Перхача, Б.Кінаха; Російсько-українського металургійного словника” за редакцією В.Чехранова та ін.; Російсько-українського та українсько-російського словника з радіоелектроніки” Б.Рицаря, К.Семенистого, І.Кочан та інших лексикографічних праць.
Тлумачення компонентів складених назв із семою ‘вода’ здійснено за допомогою загальномовних словників Словника української мови” в 11-ти томах, Великого тлумачного словника сучасної української мови” за редакцією В.Бусола; Універсального словника української мови” З.Куньч; Словника іншомовних слів” за редакцією О.Мельничука та спеціальних словників тлумачного типу: Російсько-українського тлумачного теплоенергетичного словника” за редакцією Й.Мисака, М.Крука; Тлумачного словника із загального землеробства” за редакцією В.Гудзя; Українсько-латинсько-англійського медичного тлумачного словника”, Ілюстрованого словника-довідника. Цивільний захист. Частина перша: Пожежно-рятувальна справа” за редакцією М.Козяра, А.Шадріна, І.Кочан та інших лексикографічних праць.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше в українському мовознавстві застосовано семний підхід до аналізу термінів-словосполучень; на широкому фактичному матеріалі розглянуто лексико-семантичні особливості компонентів складених назв; виокремлено основні групи та підгрупи лексико-семантичного поля із семою ‘вода’; розроблено класифікацію термінологічного поля із семою ‘вода’ з поділом його на лексико-семантичні групи за внутрішньолінгвістичним ознаками; розглянуто особливості творення складених назв; з’ясовано наявність семи ‘вода’ у значеннєвій структурі аналізованих термінів-словосполучень, проблему вмотивованості значення складених назв, вплив метафоризації на відображення наукового поняття засобами мови.
Теоретична цінність дисертації полягає в розширенні уявлень про структурно-семантичні особливості термінів-словосполучень; в істотному поглибленні важливого питання семасіології проблеми формалізації значення у складених назвах; в обґрунтуванні теоретичних засад тлумачення основних категорій, пов’язаних із метафоризацією лексичних компонентів складених назв.
Практична цінність. Матеріали дослідження можна застосувати у вивченні курсу сучасної української мови, зокрема таких розділів, як Лексика”, Словотвір”, Семантика”, для читання спецкурсів із термінознавства та проведення спецсемінарів з основ термінології, для написання курсових, дипломних робіт, підручників та посібників із ділового мовлення. Матеріал дисертації може стати джерелом для укладання словників, для створення термінологічного банку даних сучасної української літературної мови.
Особистий внесок здобувача. Усі результати дослідження здобувач отримала самостійно. Наукових праць із теми дисертації, написаних у співавторстві, немає.
Апробація роботи. Основні теоретичні положення та одержані результати дисертації викладено на міжнародних наукових конференціях: Проблеми української термінології” (Львів, 2004, 2006); Українська термінологія і сучасність” (Київ, 2005); обговорено на засіданнях кафедри української мови Національного університету Львівська політехніка” та кафедри української мови Львівського національного університету імені І.Франка.
Публікації. Результати дисертації викладено у восьми статтях, опублікованих у виданнях, визначених ВАК України як фахові:
1) Теглівець Ю. Взаємозв’язок концептів вода” і людина” у фразеологічних одиницях // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Вип. 30. Львів, 2003. С. 136 144;
2) Теглівець Ю. Проблема фразеологічних одиниць у наукових терміносистемах української мови // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Вип. 34. У 2 ч. Ч. 1. Львів, 2004. С. 468 472;
3) Теглівець Ю. Конотативність термінів із семою вода” // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. пр. Вип. 6 / Відп. ред. Л. О. Симоненко. К.: КНЕУ, 2005. С. 215 217;
4) Теглівець Ю. Структурні моделі складених термінів із семою ‘вода’ // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Вип. 38. У 2 ч. Ч. 1. Львів, 2006. С. 71 78.
5) Теглівець Ю. Антонімія складених термінів із семою ‘вода’ // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. пр. Вип. 7 / Відп. ред. Л.О.Симоненко. К.: КНЕУ, 2007. С. 197 199;
6) Теглівець Ю. Термінологічна лексика як активне джерело поповнення фразеології сучасної української мови // Вісник: Проблеми української термінології. № 503. Львів: Національний ун-т Львівська політехніка”, 2004. С. 61 63;
7) Теглівець Ю. Асоціативно-образний мотив складених термінів із семою ‘вода’ // Вісник: Проблеми української термінології. № 538. Львів: Національний ун-т Львівська політехніка”, 2005. С. 39 42;
8) Теглівець Ю. Роль оцінного компонента у семантичній структурі складених термінів із семою ‘вода’ // Вісник: Проблеми української термінології. № 559. Львів: Національний ун-т Львівська політехніка”, 2006. С. 63 66.

Структура роботи: Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів: Лексико-семантичні особливості складених термінів із семою ‘вода’; Парадигматичні відношення у складених назвах із семою ‘вода’; Питання умотивованості та внутрішньої форми складених термінів із семою ‘вода’; Структурний аналіз складених термінів із семою ‘вода’, загальних висновків, списку використаної літератури (293 позиції), списку використаних джерел (45 позицій), реєстру складених термінів із семою ‘вода’ (додаток А), порівняльної діаграми термінів-словосполучень із семою ‘вода’ (додаток Б). Загальний обсяг роботи 263 сторінки, з яких 166 сторінок основного тексту. Результати роботи проілюстровано у 8 рисунках.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Аналітичний спосіб творення, тобто творення складених назв, посідає чільне місце у науково-технічних терміносистемах. Таким способом утворено близько 70% спеціальних назв.
2. Складені терміни із семою ‘вода’ є складовою частиною науково-технічної термінології сучасної української мови і підпорядковані внутрішньомовним законам, загальномовним впливам, що свідчить про постійний розвиток термінологічної лексики сучасної української мови.
3. Сема ‘вода’ може знаходитися не лише в однойменному компоненті (у лексемах вода, озеро, море, дощ, річка, водойма тощо), а й у складених назвах, утворених із ними.
4. Наявність семи ‘вода’ у компоненті складеної назви не є обов’язковою ознакою того, що вона також буде наявною у значенні терміносполуки (водопровід завитки).
5. Складені терміни із семою ‘вода’ набувають нових диференційних сем, які розширюють та конкретизують значення стрижневого компонента у структурі терміна-словосполучення, впливаючи на значення терміносполуки в цілому.
6. Порівнюючи термінологічні та лексико-семантичні поля, з’ясовано, що перші є ширші, прирівнюються до тематичних, другі вужчі, прирівнюються до лексико-семантичних груп, принцип побудови яких полягає в тому, що відбір слів чи словосполучень до складу поля відбувається за інтегральною ознакою, а їхній розподіл на підгрупи за диференційними.
7. Диференційна сема, яка виявляється у межах одного лексико-семантичного поля (групи), може позначати ‘характер руху’, ‘хімічну характеристику’, ‘розмір’, ‘швидкість’, ‘особливості конструкції’ та ін.
8. Системний характер складених термінів із семою ‘вода’ полягає в тому, що вони характеризуються добре розвиненою лексико-семантичною організацією, свідченням чого є наявність таких парадигматичних відношень, як антонімія, синонімія, гіперо-гіпонімія, полісемія, омонімія.
9. Синонімія аналізованих термінів-словосполучень виявляється на рівні атрибутивних компонентів, що є однокореневими синонімами (вода живильна, вода підживлювальна) та різнокореневими синонімами: (вода забруднена, вода заражена; течія неперервна, течія суцільна; лід донний, лід глибинний). Взаємозамінність компонентів у складених назвах із семою ‘вода’ пояснюється наявністю спільної семи.
10. Антонімію понять складених назв із семою ‘вода’ утворюють атрибутивні компоненти, що представлені як однокореневими антонімами (вода солона вода знесолена), так і різнокореневими (води підземні води поверхневі).
11. Явище антонімії простежується як серед компонентів, що є термінами (вода аерована вода деаерована, водойма дистрофна водойма евтрофна), так і серед тих, що перейшли у розряд термінів із загальновживаної лексики (води підземні води поверхневі, хвилі рухомі хвилі нерухомі, вода вільна вода відпрацьована).
12. Структурно серед термінів-антонімів із семою ‘вода’ переважають двокомпонентні моделі (озера дистрофні озера евтрофні). Спорадичним явищем серед аналізованих аналітичних конструкцій можна назвати антонімію на рівні багатокомпонентної моделі (продуктивна витрата ґрунтової води непродуктивна витрата ґрунтової води).
13. Складені терміни із семою ‘вода’ виявляють тенденцію до однозначності у межах одної терміносистеми. Полісемія властива здебільшого стрижневим однослівним компонентам (джерело, хвиля) і в окремих випадках термінам-словосполученням (хвиля біжуча у радіотехніці, хвилі рухомі / нерухомі у меліорації). На міжсистемному рівні це явище відсутнє.
14. Розвиток омонімії пояснюється повною відсутністю спільних сем в однакових за звучанням стрижневих компонентах аналізованих термінів-словосполучень (пара свіжа, пара дефектів).
15. Складені терміни із семою ‘вода’ утворюються із синтаксично оформленого сполучення слів. У процесі дослідження виявлено, що найпоширенішими є двокомпонентні терміни-словосполучення (найпродуктивнішою є модель прикметник + іменник (високі води, рожева вода, вода вільна), менш продуктивними є моделі дієслово (дієприкметник) + іменник (незарегульована ріка, заражена вода), іменник + іменник (міграція з водою, проба води). Порівняно із загальновживаною лексикою кількість таких моделей обмежена.
16. Ономасіологічна база, якою є родова назва іменник, формує основний поняттєвий зміст терміносполуки в цілому. Вона може бути виражена лексемою вода (вода важка, вода профільтрована) або компонентом із наявною (озера евтрофні, водойма фільтрувальна) чи прихованою (лід сухий, пара свіжа) семою ‘вода’. Аналіз складених термінів із семою ‘вода’ дозволив виявити, що для багатокомпонентних терміносполук ономасіологічною базою є: 1) родова назва іменник (джерело [стічних вод]); 2) двокомпонентний термін (внутрішній [водний шлях]).
17. Для складених назв, що мають три і більше компонентів, характерною є подвійна мотивація, коли складно визначити, що є ономасіологічною базою. Наприклад, складений термін насичена зона підземної води міг утворитися різними шляхами: зона підземної води + насичений → насичена зона підземної води або насичена зона + підземна вода → насичена зона підземної води. Словники подають усі ці компоненти як окремі терміни.
18. Ступінь умотивованості значення складених термінів із семою вода дозволив виділити терміни правильно орієнтовані, коли значення терміна дорівнює значенню його компонентів (дощ штучний, оздоровлення ріки), нейтральні, коли значення компонентів мають приховані семи чи значення терміна збігається зі значенням одного з компонентів (радіально-осьова гідротурбіна) та хибно орієнтовані, коли значення терміна не дорівнює значенню його компонентів (вода підвішена);
19. Окремі складені назви здатні до метафоризації. Зазвичай до складу таких термінів-словосполучень входять обидва загальновживані слова (дзеркало водне, високі води), хоч серед них можуть бути і загальнонаукові терміни (оздоровлення ріки, водна гігієна).
20. Основними чинниками складених термінів із семою ‘вода’, у яких яскраво виражений процес метафоризації компонентів, є:
асоціативно-образний мотив (кільцева течія, хвилі рухомі);
ступінь злитості компонентів (вода важка, вода зв’язана);
конотативність (вода заражена, агресивність води).
21. Особливістю складених термінів із семою ‘вода’ є те, що серед компонентів конотації найбільше представлена категорія оцінки, властива не лише термінам-словосполученням із метафоризованим значенням компонентів. У процесі аналізу складених термінів із семою ‘вода’ виявлено, що для їх компонентів властива оцінка конотативна і денотативна.
22. Конотативність, як і образність, емотивність, властива компонентам терміна, а не тому поняттю, яке він виражає.
23. Аналіз термінів-словосполучень неминуче приводить до зіставлення їх із вільними та фразеологічними. Спільне між вільними словосполученнями та складеним термінами синтаксична будова, номінативна функція.
Відмінне між термінами та вільними словосполучення: якщо у вільних словосполучень внутрішня форма є прозорою, то у термінів-словосполучень простежується завуальованість внутрішньої форми, що породжує питання вмотивованості компонентів терміна. На відміну від вільних словосполучень, складені терміни мають зміст (поняття).
Незважаючи на те, що компонентам окремих складених термінів із семою ‘вода’ властива конотативність, їх не можна ототожнювати з фразеологічними одиницями.
24. Спільне між термінами-словосполученнями і фразеологічними одиницями: 1) відтворюваність у готовому вигляді, синтаксична функція; 2) і ті, й інші не піддаються членуванню без деформації семантико-синтаксичної єдності.
25. Відмінне між складеними термінами та фразеологічними одиницями: 1) фразеологічним одиницям властиво допускати елементи змінного плану. Терміни-словосполучення, використовуючи такі елементи, змінюють поняттєвий зміст; 2) фразеологічним словосполученням не властива дефінітивна функція; 3) терміни-словосполучення містять чіткі наукові визначення; 4) значення терміна вмотивоване значенням компонентів; 5) конотативність властива компонентам термінів-словосполучень, а не значенню; 6) елементи образності, що можуть мати місце в складеному найменуванні, є додатковими і призначені для посилення поняттєвої основи складеного терміна, тому для компонентів складених термінів із семою ‘вода’ властива адгерентна експресивність, оскільки компоненти складеного терміна створюють певний контекст. У фразеологічних одиниць експресивність похідна способу засвоєння дійсності; 7) сполучуваність усіх фразеологічних одиниць базується на переносному вживанні слів, для термінологічних одиниць із семою ‘вода’ переносність властива лише окремим компонентам; 8) ступінь метафоризації компонентів можна визначити завдяки компонентному аналізу.
26. Складені назви із семою ‘вода’ це своєрідний пласт спеціальної лексики, що має свої структурні, словотвірні, лексико-семантичні особливості, які виявляються на рівні парадигматики, синтагматики, мотивації, метафоризації та конотативності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абакумова Г.О. До питання про експресивність терміна // Мовознавство. 1981. № 3. С. 85 87.
2. Авганова М.А. Некоторые средства выражения отношения говорящего к содержанию высказывания // Проблемы языкознания и теории английского языка: Сб. тр. Вып. 1. М., 1976. С. 45 50.
3. Азарова Л.Є., Костюк А.В. Загальні тенденції розвитку науково-технічної термінології // Проблеми освіти: Науково-методичний зб. Вип. 2. К., 1995. С. 160 170.
4. Александрова Г.А. Образність як джерело утворення технічної термінології // Мовознавство. 1973. № 5. С. 56 59.
5. Алексеева Л.М. Термин и метафора. Пермь: Изд-во Пермского ун-та, 1998. 250 с.
6. Алексеенко М. Типы фразеологических номинаций в современном русском языке // Słowo. Tekst. Czas. Materiały z Międzynarodowej Konferencji Naukowej Szchecin, 4 5 czerwca, 1996 / pod. redakcją Michaiła Aleksiejenki. Szchecin, 1996. С. 97 104.
7. Алефіренко М.Ф. Співвідношення термінологічних і фразеологічних словосполучень // Науково-технічний прогрес і проблеми термінології: Тези доповідей (Львів, травень, 1980) / АН УРСР. КНТ Ін-т мовознавства, МІНВУЗ УРСР. Львівський ун-т. К., 1980. С. 6 7.
8. Алефиренко Н.Ф. Спорные проблемы семантики. М.: Гнозис, 2005. 326 с.
9. Алимпиева Р.В. Семантическая значимость слова и структура лексико-семантических групп. На материале прилагательных цветообозначений русского языка. Л.: Ленинградский гос. ун-т, 1986. 177 с.
10. Апресян В.Ю., Апресян Ю.Д. Метафора в семантическом представлении эмоций // Вопросы языкознания. 1993. № 3. С. 27 37.
11. Апресян Ю.Д. Интегральное описание языка и системная лексикография // Апресян Ю.Д. Избранные труды: В 2-х т. М.: Швола Языки русской культуры”, 1995. Т. 2. С. 158.
12. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка. М.: Наука, 1974. 367 с. Библиогр.: с. 346 364.
13. Апресян Ю.Д. Толкование лексических значений как проблема теоретической семантики. М.: Наука, 1976. 256 с.
14. Арнольд И.В. Семантическая структура слова в современном английском языке и методика ее исследования (на материале имени существительного). Л.: Просвещение, 1966. 192 с. Библиогр.: с. 186 190.
15. Арутюнова Н.Д. К проблеме функциональных типов лексических значений // Аспекты семантических исследований. М., 1980. С. 156 249.
16. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений / Оценка. Событие. Факт М.: Наука, 1988. 338, [1] с. Библиогр.: с. 316 322.
17. Арутюнова Н.Д. Языковая метафора (синтаксис и лексика) // Лингвистика и поэтика. М., 1979. С. 147 173 с.
18. Ахманова О.С. Основы компонентного анализа. М.: Наука, 1969. 96 с.
19. Ахманова О.С. Очерки по общей и русской лексикологии. М.: Учпедгиз, 1957. 295 с.
20. Байбакова І. Дослідження проблеми створення терміносистеми у сфері соціальної праці // Вісник Національного університету Львівська політехніка”: Проблеми української термінології. № 503. Львів, 2004. С. 173 177.
21. Бартков Б.И. Частотность английских военных терминов и мощность их словосочетательных гнезд // Особенности словообразования в терминосистемах и литературной норме. Владивосток, 1983. С. 38 48.
22. Бездітко В.І. До проблеми синонімії в мовознавстві // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. пр. Вип. 15 / За заг. ред. проф. Л. А. Лисиченко. Харків, 2005. С. 5 14.
23. Белявская Е.Г. Когнитивные основания изучения семантики слова // Структуры представления знаний в языке. М., 1994. С. 90 120.
24. Белявская Е.Г. Семантика слова. М.: Высшая школа, 1987. 123 с.
25. Бєляєв Р.С. Поняття терміноелемента з погляду теорії номінації // Мовознавство. 1990. № 3. С. 64 65.
26. Бережан С.Г. Семантическая эквивалентность лексических единиц. Кишинев: Штиинца, 1973. 372 с. Библиогр.: с. 307 330.
27. Билиця Я.Т. Політична фразеологія як особливий розряд одиниць термінологічного характеру // Мовознавство. 1987. № 3. С. 61 64.
28. Бирагова И.И. О конструктивно обусловленных значениях в лексике научных заглавий // Термин и слово. (Предметная отнесенность и функционирование терминов): Межвуз. сб. Горький, 1983. С. 79 87.
29. Блинова О.И. Термин и его мотивированность // Терминология и культура речи: Сб. науч. тр. М., 1981. С. 28 37.
30. Бойко Н.І. Типи лексичної експресивності в українській літературній мові // Мовознавство. 2002. № 2 3. С. 10 22.
31. Бойко Н.І. Українська експресивна лексика: проблеми семантики і функціонування: Автореф. дис. д-ра філол. наук: 10.02.01 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П. Драгоманова. К., 2006. 36 с.
32. Бондарчук М., Бугайчук О. Особливості фразеологічно зв’язаних значень професійно орієнтованих найменувань (на матеріалі лексики ринкових відносин) // Проблеми української термінології: Зб. наук. пр. Львів, 2004. С. 114 116.
33. Брагина А.А. Значение и оттенки значения в термине // Терминология и культура речи: Сб. науч. тр. М., 1981. С. 37 47.
34. Бугулов Е.Н. Метафора как словообразовательное средство в английской научной терминологии / АН УССР. Ин-т теорет. физики. К., 1979. 23 с.
35. Бугулов Е.Н. Метафорические терминообразовательные структуры в английской физико-математической терминологии // Структурная и математическая лингвистика. Вып. 8. 1980. С. 8 15.
36. Бугулов Е.Н. О некоторых словообразовательных тенденциях в английской физической терминологии / АН УССР. Ин-т теорет. физики. К., 1978. 27 с.
37. Булдаков В.А. Коннотативные потенции терминологической лексики // Коннотативные аспекты семантики в немецкой лексике и фразеологии: Межвузовский тематический сборник научных трудов. Калинин, 1987. С. 31 36.
38. Булик-Верхола С. Антонімія в українській музичній термінології // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Вип. 30. 2003. С. 248 252.
39. Булик-Верхола С. З. Формування і розвиток української музичної термінології: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / Львівський національний ун-т ім. І. Франка. Львів, 2003. 20 с.
40. Бурячок А.А. Оцінна лексика в українській літературній мові // Українське усне літературне мовлення. К., 1967. С. 75 93.
41. Васенко Л., Кримець О. Термінологічна метафоризація як репрезентація нового наукового знання // Вісник Національного ун-ту Львівська політехніка”: Проблеми української термінології. № 559. Львів, 2006. С. 57 61.
42. Васильев Л.М. Современная лингвистическая семантика: Учебное пособие для студентов вузов, обучающихся по специальности русский язык и литература. М.: Высшая школа, 1990. 176 с.
43. Васильев Л.М. Теория семантических полей // Вопросы языкознания. 1971. № 5. С. 105 113.
44. Васильев Н.Л. О месте и значении научной терминологии в системе общелитературных средств выражения // Термин и слово: Межвуз. сб. Горький, 1982. С. 10 17.
45. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. М.: Русские словари, 1997. 416 с.
46. Вербицька О.А. Термінологічна лексика і метафоризація // Мовознавство. 1983. № 6. С. 47 50.
47. Вердиева З.Н. Семантические поля в современном английском языке: Учеб. пособие для пед. ин-тов по спец. 2103 Иностр. яз.” М.: Высшая школа, 1986. 118, [2] с. Библиогр.: с. 114 119.
48. Верста І. Терміни-словосполуки в соціолінгвістичній термінології // Вісник Національного ун-ту Львівська політехніка”: Проблеми української термінології. № 559. Львів, 2006. С. 212 216.
49. Винник О. Антропоморфічна метафора у фінансовій термінології // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. пр. Вип. 5 / Відп. ред. Л.О.Симоненко. К., 2003. С. 100 103.
50. Винник О. Метафора предметної сутності в економічній термінології // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. пр. Вип. 6 / Відп. ред. Л.О.Симоненко. К., 2005. С. 98 101.
51. Виноградов В.В. Об омонимии и смежных явлениях // Вопросы языкознания. 1960. № 5. С. 3 17.
52. Винокур Г.О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии // Труды Москов. ин-та истории, философии и литературы: Сб. статей по языкознанию. М., 1939. Т. 5. С. 3 54.
53. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис: Підручник для студентів філологічних факультетів вузів. К.: Либідь, 1993. 368 с.
54. Возна Р.Ф. Моделі стандартизованих словосполучень ділового мовлення // Мовознавство. 1981. № 4. С. 86 88.
55. Волкова І.В. Складені терміни у структурі сучасної фізичної термінології (на матеріалі фізичних словників) // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. пр. Вип. 13 / За заг. ред. проф. Л.А. Лисиченко. Харків, 2004. С. 14 18.
56. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. М.: Наука, 1985. 232 с. Библиогр.: с. 214 223.
57. Вульфсон Р.Е. Эмоционально-оценочная лексика и контекст // Русский язык в школе. 1991. № 4. С. 33 35.
58. Гак В.Г., Лейчик В.М. Субституция терминов в синтагматическом аспекте // Терминология и культура речи: Сб. науч. тр. М., 1981. С. 47 52.
59. Герд А.Д. Проблемы становления и унификации научной терминологии // Вопросы языкознания. 1971. № 1. С. 14 22.
60. Глушко М.М. Полисемия и синонимия терминов // Теория и практика английской научной речи / Под. ред. М.М. Глушко. М., 1987. Ч. 2, § 6. С. 116 125.
61. Говердовский В.И. Коннотемная структура слова. Харьков: Вища школа, 1989. 92, [2] с. Библиогр.: с. 91 93.
62. Говердовский В.И. Коннотация терминологичности // Значение и его варьирование в тексте: Сб. науч. тр. / Волгоградский гос. пед. ин-т им. А.С.Серафимовича. Волгоград, 1987. С. 170 175.
63. Говердовський В.І. Про суфіксальну експлікацію конотації іменників // Мовознавство. 1988. № 3. С. 54 59.
64. Годована М. Словосполучення як джерело поповнення української термінології // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. пр. Вип. 6 / Відп. ред. Л.О. Симоненко. К., 2003. С. 101 103.
65. Головин Б.Н., Кобрин Р.Ю. Лингвистические основы учения о терминах: Учебное пособие для филологических специальностей вузов. М., 1987. 103, [1] с. Библиогр.: с. 101 102.
66. Головин Б.Н. О некоторых проблемах изучения терминов // Семантические проблемы языков науки, терминологии и информатики: Сб. науч. ст. М., 1971. Ч. 1. С. 64 67.
67. Головин Б.Н. Роль терминологии в научном и учебном общении // Термин и слово: Межвуз. сб. Горький, 1979. С. 14 23.
68. Горшкова Т.М. К вопросу о природе терминологического сочетания // Термин и слово. Предметная отнесенность и функционирование терминов: Межвуз. сб. Горький, 1983. С. 54 59.
69. Григораш А. Суспільно-політична термінологія фразеологічного характеру як невід’ємна частина публіцистичного стилю (на матеріалі преси України 90-х років) // Вісник Національного ун-ту Львівська політехніка”: Проблеми української термінології. № 453. Львів, 2002. С. 448 453.
70. Гришанина Е.Б. Компонентный анализ и роль дистрибуции при установлении значения слова // Лингвистический сборник. Вып. 11. М., 1978. С. 52 58.
71. Даниленко В.П. Лексико-семантические и грамматические особенности слов-терминов // Исследования по русской терминологии / Отв. ред. В.П.Даниленко. М., 1971. С. 7 67.
72. Даниленко В.П. О месте научной терминологии в лексической системе языка // Вопросы языкознания. 1976. № 4. С. 64 71.
73. Даниленко В.П. Русская терминология. Опыт лингвистического описания. М.: Наука, 1977. 246 с. Библиогр.: с. 221 243.
74. Долгих Н.Г. Теория семантического поля на современном этапе развития семасиологи // Филологические науки. 1973. № 1. С. 89 98.
75. Дядюра Г. Образність у термінології фізики елементарних частинок // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. пр. Вип. 4 / Відп. ред. Л.О.Симоненко. К., 2001. С. 167 170.
76. Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення. Семантичні та соціолінгвістичні аспекти. К.: Вид. дім KM Academia”, 2000. 216 с. Бібліогр.: с. 198 208.
77. Загнітко А.П. Доцентрово-відцентрові тенденції в сучасній термінології синтаксису // Українська термінологія і сучасність: Зб. наук. пр. Вип. 7 / Відп. ред. Л.О. Симоненко. К., 2007. С. 12 18.
78. Загнітко А.П. Сучасні лінгвістичні теорії. Донецьк: Донецький національний університет, 2006. 340 с.
79. Загнітко А.П. Теорія сучасного синтаксису. Донецьк: Донецький національний університет, 2006. 380 с.
80. Загоровская О.В., Стернин И.А. О семантических компонентах, определяющих сочетаемость слова (общеязыковая и терминологическая сочетаемость) // Термин и слово (Предметная соотнесенность и функционирование терминов): Межвуз. сб. Горький, 1983. С. 126 132.
81. Задорожный М.И. О границах полисемии и омонимии. М.: Изд-во Московского гос. ун-та, 1971. 71 с. Библиогр.: с. 62 69.
82. Залевская А.А. Слово в лексиконе человека: Психолингвистические исследования. Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1990. 204, [1] с. Библиогр.: с. 186 203.
83. Зарицький М.С. Актуальні проблеми українського термінознавства. К., 2004. 128 с.
84. Засорина Л.Н., Мороз В.Н. О принципах семантического анализа // Вопросы языкознания. 1971. № 6. С. 46 53.
85. Звегинцев В.А. Семасиология. М.: Изд-во Московского гос. ун-та, 1957. 322 с.
86. Зубець Н. Терміни як джерело утворення експресивних фразеологізмів // Тези доповідей. 3я Міжнародна конференція Проблеми української науково-технічної термінології”. Львів, 1994. С. 55 56.
87. Зубченко И.В. Термин и слово (семантический аспект) // Структурно-семантические особенности отраслевой терминологии. Воронеж, 1982. С. 32 39.
88. Іващенко В.Л. Конотативна семантика назв осіб у синтагматичній зумовленості їх вибору // Мовознавство. 1996. № 4 5. С. 57 63.
89. Іващенко В.Л. Концептуальна репрезентація фрагментів знання в науково-мистецькій картині світу: (На матеріалі української мистецтвознавчої термінології): Монографія / Ін-тут української мови НАН України. К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2006. 326 с. Бібліогр.: с. 288 322.
90. Іващенко В.Л. Лексичні конотації у просторі природничої термінології // Мовознавство. 2000. № 6. С. 40 49.
91. Іващишин О.М. Структурні особливості та семантична диференціація термінів-словосполучень у науково-технічних текстах // Іноземна філологія. Вип. 109. К., 1996. С.