Скорнякова Ірина Вікторівна. Формування експортного потенціалу обробної промисловості України

brief description

Скорнякова Ірина Вікторівна. Формування експортного потенціалу обробної промисловості України : дис... канд. екон. наук: 08.02.03 / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України. — К., 2006. — 208арк. — Бібліогр.: арк. 188-201

Скорнякова І.В. Формування експортного потенціалу обробної промисловості. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 організація управління, планування і регулювання економікою. Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2006.
У роботі розкрито теоретико-методологічні основи управління формуванням експортного потенціалу обробної промисловості України, визначено сутність і структуру категорії формування експортного потенціалу, сформульовано засади процесного підходу до формування експортного потенціалу обробної промисловості та обґрунтовано необхідність державного управління цим процесом. У дисертації використано системний підхід для виявлення основних факторів, що впливають на експортний потенціал обробної промисловості України, та проведено комплексний ретроспективний аналіз тенденцій їх розвитку.
За допомогою розрахунку середнього рангу визначено ТОП-10 країн-партнерів України щодо експорту-імпорту товарів та з використанням індексу Canberra Metric (CM) проведено аналіз подібності структур експорту цих держав та України.
На основі аналізу світового досвіду реалізації експортного потенціалу та побудованих моделей процесу формування експортного потенціалу обробної промисловості України „як є” та „як має бути” розроблено довгостроковий прогноз товарної структури експорту України до 2030 року.

У дисертаційній роботі на підставі проведених досліджень здійснено теоретичне узагальнення та практичне розв'язання актуального наукового завдання, яке полягає у визначенні та обґрунтуванні теоретико-методологічних положень і розробці практичних рекомендацій щодо формування експортного потенціалу обробної промисловості як найважливішої експортоорієнтованої складової національної економіки. Результати дослідження є підставою для наступних висновків:

Незважаючи на всі труднощі періоду реформування економіки і суспільства в України обробна промисловість залишається основною рушійною силою її соціально-економічного розвитку. Хоча сировинна спрямованість експорту зберігається високою, досить значним є потенціал розвитку експорту високотехнологічної конкурентоспроможної продукції з високим рівнем доданої вартості. Цей потенціал наразі країною не використовується в повному обсязі, хоча певні цілі та завдання в цьому напрямі держава ставить.
Підхід до макроекономічних процесів з погляду процесного управління явище досить нове для України. Серед переваг процесного управління слід зазначити наступні: ідентифікація процесів, що протікають у системі, дозволяє покращити її керованість; моделювання процесів дозволяє їх деталізувати, знайти „вузькі місця” та оптимізувати їх; опис функцій, з яких складається процес, дозволяє встановлювати показники, за допомогою яких можливо оцінювати як ефективність виконання окремих функцій, так і всього процесу.
Застосування процесного підходу для управління формуванням експортного потенціалу не тільки корисне, але й може бути реалізоване на рівні органів державного управління країни.
Формування експортного потенціалу як процес ще не ввійшло до переліку об’єктів, якими керує українська держава, а, отже, і результат отримуємо у вигляді, що не відповідає завданням, які стоять перед країною в умовах інтеграційних перетворень.
Існує об’єктивна необхідність управління формуванням експортного потенціалу на рівні держави, зумовлена тим фактом, що експорт формує левову частку ВВП України. Держава має розробляти довгострокові стратегічні плани розвитку й сприяти їхній реалізації, корегувати дії бізнесу в інтересах суспільства.
Проведені дослідження свідчать про перспективність і привабливість обробної промисловості як провідної ланки вітчизняної економіки. Україна повинна розвивати власну промисловість, особливу увагу приділяючи обробній промисловості як такій, що здатна виробляти високотехнологічну, конкурентоспроможну продукцію для внутрішнього та зовнішнього ринку.
Розвиток вітчизняної економіки здійснюється на основі експортно-сировинної моделі, єдиною та основною перевагою якої є можливість за рахунок експорту отримувати валютні надходження для вирішення проблеми постачання енергоносіїв, від яких економіка України є залежною. Така модель розвитку не є оптимальною для України, тому автор ініціює необхідність зміни моделі розвитку національної економіки.
Отриманий прогноз свідчить про можливість підвищення частки високотехнологічної продукції в експорті товарів України майже до 40% (за рахунок нарощування виробництва ракетно-космічної техніки, приладів, автомобілів, суден, електроніки та засобів зв'язку, синтетичних матеріалів, тонких органічних сполук, а також високотехнологічної продукції металургії). Скорочення частки металургії та хімічної промисловості у вітчизняному експорті дозволить спрямувати їх продукцію на внутрішній ринок, на який ці галузі повинні орієнтуватися перш за все. Це приведе до подолання викривлення структури вітчизняного експорту в бік сировинної спрямованості.
Прогнозовані автором зміни в майбутньому сприятимуть удосконаленню структури вітчизняного виробництва та експорту, отриманню більших валютних надходжень до країни, надходжень від митних зборів та платежів до бюджету, що сприятиме вирішенню проблем соціально-економічного розвитку України та підвищенню добробуту населення.