Скрипник Андрій Васильович. Моделювання податкової політики у трансформаційній економіці

brief description

Скрипник Андрій Васильович. Моделювання податкової політики у трансформаційній економіці: дис... д-ра екон. наук: 08.03.02 / Київський національний економічний ун-т. - К., 2004

Скрипник А.В. Моделювання податкової політики у трансформаційній економіці. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.03.02. - Економіко-математичне моделювання, Київський національний економічний університет. Київ, 2004.
Проведено дослідження впливу на темпи економічного розвитку основних важелів державного регулювання, серед яких найбільш впливовими виявились методи фіскального регулювання економіки. На основі розробленої оптимізаційної моделі величини надходжень на тривалому проміжку часу доведено, що податкове навантаження на економіку України суттєво перевищує оптимальну величину, що призводить до тінізації економіки, недовиконання планових бюджетних показників, зменшення рівня у суспільстві довіри до влади.
Розроблено концепцію моделювання податкової політики на основі функції корисності платника податків з урахуванням як власних доходів, так і державних витрат. Пропонується мажоритарний підхід до введення змін податкового законодавства, за якого інтереси меншості враховуються в обмеженнях цільової функції. З допомогою моделі монетарного балансу здійснено оцінювання обсягу тіньового сектора економіки України. Запропоновано дві моделі тіньового сектора економіки - синхронну та асинхронну (відносно офіційного), доведено, що сучасним реаліям більш відповідає модель синхронного сектора тіньової економіки. З метою зменшення рівня корумпованості податкових органів за допомогою ігрових методів розглянуто конфліктну ситуацію, яка виникає між підприємцем (платників податків) та податковим інспектором. Пропонується послідовність конкретних кроків щодо зменшення рівня корумпованості податкових органів.

В дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми щодо трансформації системи оподаткування з метою забезпечення стійкого розвитку економіки, зменшення рівнів тіньозації та корумпованості суспільства, забезпечення зростання легальних доходів населення.
До теоретико-концептуальних положень запропонованих автором можна віднести:
1. Концепцію моделювання податкової політики на основі функції корисності платника податків з урахуванням як власних доходів, так і державних витрат. Пропонується мажоритарний підхід до введення змін податкового законодавства, за якого інтереси меншості враховуються в обмеженнях цільової функції.
2. Дослідження впливу на темпи економічного розвитку основних важелів державного регулювання, серед яких найбільш впливовими виявились методи фіскального регулювання економіки. На основі розробленої оптимізаційної моделі величини надходжень на тривалому проміжку часу доведено, що податкове навантаження на економіку України суттєво перевищує оптимальну величину, що призводить до тінізації економіки, недовиконання планових бюджетних показників, зменшення рівня у суспільстві довіри до влади.
3. Пропозицію впровадження на рівні виконавчої та законодавчої влади багатоваріантного кількісного підходу до оцінки реалізації пріоритетів національного розвитку. Як цільову можна запропонувати та застосувати мультиплікативну функцію: перший чинник (незалежна змінна) функції відповідає за економічну ефективність, а другий - за соціальну спрямованість.
4. Оскільки немає прикладів (у розвинутих країнах) існування оподаткування доходів громадян за єдиною маргінальною ставкою, то у подальшому має здійснитись перехід до декількох маргінальних податкових ставок за умови, що значні доходи будуть оподатковуватись за вищою ставкою. При такому переході необхідно ретельно прорахувати (за критерієм ex ante) нижню межу доходів громадян, які будуть оподатковуватись за вищими податковими ставками, тобто необхідно, щоб доходи цих громадян дійсно відповідали світовим стандартам якості життя.
5. В умовах трансформаційної перехідної економіки для оцінки кількісного рівня підтримки уряду неприйнятні методи, які використовуються в країнах з розвинутою економікою, де оцінка ступеня підтримки залежить від двох аргументів річних темпів інфляції та рівня безробіття. Запропоновано підхід, коли кількісні оцінки ступеня підтримки уряду громадянами залежить від темпів зростання рівня оплати праці та відносного рівня оплати праці..
6. Подальші дослідження мають бути спрямовані на приведення стратегії податкової політики у відповідність з пріоритетами економічного розвитку з урахуванням галузевої структури української економіки. Інноваційний шлях розвитку економіки України передбачає, в першу чергу, розвиток наукомістких високотехнологічних напрямків економіки, які потребують значних початкових капіталовкладень. Саме податкова система має передбачити перерозподіл коштів від енергомістких екологонебезпечних галузей до високотехнологічних напрямів за наявності відповідного законодавства.
До науково-практичних положень запропонованих автором можна віднести:

На основі аналізу емпіричних даних з використанням економіко-математичних моделей встановлено суттєвий вплив оподаткування на ВВП в умовах української економіки (податковий мультиплікатор, відповідно до економічної теорії, має від’ємне значення з лагом 3-5 місяців), що дозволяє використовувати ці положення при прогнозуванні макроекономічних показників.

2. Пропозиції , щодо можливих шляхів детінізації економіки. За допомогою аналізу функції корисності платника податків доведено, що не схильна до ризику особа починає частково сплачувати податки лише тоді, коли ймовірність виявлення ухилення перевищує деяку граничну величину, яка залежить від податкової ставки, ставки штрафних санкцій та параметра, що визначає ставлення до ризику.
3. На підґрунті сформованої оптимізаційної моделі податкових надходжень до бюджету на тривалому проміжку часу доведено, що податкову політику краще планувати на період 8-9 років, причому зміни ставок протягом цьому періоду бути мінімальними. Загальний рівень оподаткування має визначатися з урахуванням рівня споживання та рівня навантаження економіки.
4. Положення про поповнення бюджету за рахунок непрямих податків. Доведено, що поповнення бюджету можна досягти за рахунок нееластичних товарів, тоді в умовах України основний тягар будуть нести найменш забезпечені громадяни. Для еластичних товарів ставка ПДВ має бути значно меншою ніж нинішня, щоб не викликати значних змін суспільного попиту.
5. Cуттєвим фактором ризику, при збільшенні акцизних ставок, є невизначеність еластичностей попиту щодо окремих типів товарів в Україні. За значного рівня оподаткування для еластичних товарів можливі випадки, коли збільшення ставки (акцизу) призведе до зменшення податкових надходжень.
6. Пропозиції відносно законодавчого встановлення податкового тиску відносно прибутку до оподаткування. У результаті розрахунків на підґрунті мультиплікативної моделі з урахуванням реальних податкових та конвертаційних ставок зроблені висновки про неможливість власне ліберального шляху розвитку, тобто зменшення мотивації до ухилення від сплати податків лише за рахунок зменшення податкових ставок. До зменшення податкових ставок необхідно ще додати ефект збільшення ризику існування фіктивних фірм, а отже і конвертаційних ставок. Значна увага приділяється аналізу податкового тиску на фонд заробітної плати підприємства. Введено кількісний показник навантаження на фонд заробітної плати, який залежить від основних податкових ставок та частки фонду заробітної плати у собівартості продукції. Встановлено, що перехід до легальної оплати праці пов'язаний зі зменшенням не тільки прибуткового податку з громадян, а й рівня соціальних платежів.
7. Перехід до плоскої шкали з 13% податковою ставкою з 01.01.2004 може призвести до суттєвого зменшення надходжень завдяки зростанню ефективної ставки оподаткування доходів громадян за останні три роки, крім того порушується ієрархія доходів до оподаткування. Тому пропонується перехід від соціальної податкової пільги до неоподатковуваного мінімуму.
8. Оцінка обсягів тіньового сектора економіки України отримано за допомогою рівняння монетарного балансу дозволяє стверджувати, що він складає від 30% до 50% загального обсягу економіки, а це, означає, що при значенні офіційного ВВПЛ у 2003 році порядкузагальний ВВПЛ складає від $1400 до $2000, що за умови детінізації економіки суттєво змінює рівень економічного розвитку.
9. Пропозиції відносно змін податкового законодавства та збільшення ефективності діяльності податкової служби. Збільшення відношення декларованих доходів до фактичних можливе шляхом підвищення ефективності діяльності податкової служби, яка кількісно оцінюються як імовірність виявлення ухилення від сплати податків та введення законодавчих змін, що забезпечать збільшення відношення ставки штрафних санкцій до податкової ставки.
10. За допомогою побудованої моделі біматричної гри проаналізовані взаємовідносини платника податків (підприємця) та податкової адміністрації (податкового інспектора). Побудовані ігрові матриці для домінантних стратегій цих двох гравців. Знайдена величина граничної процентної ставки преміальних податківця стосовно додатково мобілізованих надходжень, яка визначає зміну стратегій податківця. Доведено, що планування податкових надходжень має виконуватися інстанцією, не залежною від податкової адміністрації. Встановлено, що виконання двох запропонованих умов збільшує обсяги надходжень до бюджету.