СЛІДЧІ ДІЇ, ЩО ПРОВАДЯТЬСЯ З ДОЗВОЛУ СУДУ ТА З САНКЦІЇ ПРОКУРОРА

brief description

Донецький юридичний інститут МВС України

На правах рукопису

ВОЙТОВ ОЛЕКСІЙ ВІКТОРОВИЧ

УДК 343.132:34.08 (477) (043)

СЛІДЧІ ДІЇ, ЩО ПРОВАДЯТЬСЯ З ДОЗВОЛУ СУДУ
ТА З САНКЦІЇ ПРОКУРОРА

12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Лобойко Леонід Миколайович -
доктор юридичних наук, професор

Донецьк
2012
ЗМІСТ
ВСТУП ................................................................................................................... 5
Розділ 1. Сутність слідчих дій, що провадяться з дозволу суду та з
санкції прокурора............................................................................................... 13
1.1. Ґенеза уявлень у теорії кримінального процесу щодо слідчих дій,
що провадяться за рішенням суду та з санкції прокурора .............................. 13
1.2. Поняття і різновиди слідчих дій, що провадяться за рішенням суду
та з санкції прокурора ......................................................................................... 21
1.3. Загальна процесуальна характеристика слідчих дій, що провадяться
за рішенням суду та з санкції прокурора .......................................................... 35
1.4. Норми права, якими регламентовано слідчі дії, що провадяться за
рішенням суду та з санкції прокурора................................................................ 51
Висновок до розділу 1...........................................................................................72
Розділ 2. Слідчі дії, що провадяться з дозволу суду..................................... 75
2.1. Дозвіл суду на провадження слідчих дій – спосіб судового контролю
за дотриманням конституційних прав їх учасників ......................................... 75
2.2. Особливості процесуальної характеристики слідчих дій, що
провадяться з дозволу суду ................................................................................ 90
2.3. Особливості структури норм права, якими регламентовано слідчі
дії, що провадяться з дозволу суду .................................................................. 108
Висновок до розділу 2.........................................................................................121
Розділ 3. Слідчі дії, що провадяться з санкції прокурора......................... 124
3.1. Санкціонування прокурором рішення про провадження слідчих
дій – спосіб нагляду за законністю їх провадження....................................... 124
3.2. Особливості процесуальної характеристики слідчих дій, що
провадяться з санкції прокурора ...................................................................... 135
3.3. Особливості структури норм права, якими регламентовано слідчі
дії, що провадяться з санкції прокурора ........................................................ 143
Висновок до розділу 3.........................................................................................148
ВИСНОВКИ....................................................................................................... 151
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .................................................... 155
ДОДАТКИ ......................................................................................................... 176

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВР України – Верховна Рада України
КМ України – Кабінет Міністрів України
МВС України – Міністерство внутрішніх справ України
РРФСР – Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка
УРСР – Українська Радянська Соціалістична Республіка
ЦВК – Центральний виконавчий комітет
КПК України – Кримінально-процесуальний кодекс України
КК України – Кримінальний кодекс України
УНР - Українська Народна Республіка
НКЮ України - Нарком Юстиції України
ст. – стаття
ст.ст. – статті
ч. – частина
чч. – частин

ВСТУП

Актуальність теми. Слідчі дії є основним засобом встановлення обставин, що мають значення для розкриття та розслідування злочинів. Вони забезпечені державним примусом. Це означає, що під час провадження слідчих дій посадові особи державних органів, які здійснюють судочинство, мають право обмежувати права громадян. Незаконному їх обмеженню покликані запобігати прокурорський нагляд та судовий контроль.
У новому КПК України не передбачене санкціонування прокурором рішень про провадження слідчих дій. Дана функція покладена на слідчого суддю. Попри це, тема дисертації актуальності не втратила. Бо у теоретичному плані важливим є з`ясування питання про те, чому прокурорські повноваження передані до слідчого судді і чи не існує підстав для повернення їх прокуророві.
Судовий контроль за законністю слідчих дій в Україні уперше запроваджено лише з прийняттям у 1996 році Конституції України. Пізніше - у 2001 році - процедури судового контролю були регламентовані шляхом внесення суттєвих змін до КПК України.
У теорії кримінального процесу питанням прокурорського нагляду i судового контролю приділено певну увагу у роботах Т.В. Авер’янової, Ю.П. Аленіна, С.А. Альперта, О.В. Баулiна, В.П. Бахіна, І.Є. Биховського, I.B. Вернидубова, В.І. Галагана, В.Г. Гончаренка, Ю.М. Грошевого, А.Я. Дубинського, В.С. Зеленецького, А.В. Іщенка, О.В. Капліної, Н.С. Карпова, О.М. Ларіна, О.А. Леві, Л.М. Лобойка, Є.Д. Лук`янчикова, В.Т. Маляренка, О.Р. Михайленка, М.М. Михеєнка, В.Т. Нора, В.П. Пiвненка, М.А. Погорецького, В.М. Тертишника, А.Р. Туманянц, Л.Д. Удалової, О.Г. Філіпова, П.В. Цимбала, А.П. Черненка, B.I. Чернобука, Ю.М. Чорноус, С.А. Шейфера, В.Ю. Шепітька, В.П. Шибіка, О.Г. Шило, М.Є. Шумили та інших. Однак дослідження стосувалися, як правило, загальних питань прокурорського нагляду та судового контролю у кримінальному судочинстві. Самостійних, комплексних досліджень слідчих дій, що провадяться з санкції прокурора чи з дозволу суду, у вітчизняній теорії кримінального проце¬су не здійснювалося. Між тим, саме цей різновид слідчих дій потребує по¬силеної уваги не лише на практиці, а й у теорії кримінального процесу, що і обумовлює актуальність дослідження.
Наукове завдання, що потребує розв'язання у теорії кримінального процесу, полягає у комплексному дослідженні слідчих дій, що про¬вадяться з санкції прокурора та з дозволу суду.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри кримінального процесу Донецького юридичного інституту Луганського державного університету імені Е.О. Дідоренка (тепер – Донецький юридичний інститут МВС України) на 2010-2012 роки.
Тема дисертації затверджена вченою радою Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (протокол № 5 від 29 січня 2010 року). Тему уточнено вченою радою Донецького юридичного інституту МВС України (протокол № 11 від 25 квітня 2012 року) відповідно до Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010 - 2014 років, перелік яких встановлено наказом МВС України № 347 від 29 липня 2010 року.
Мета i задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науковий результат у вигляді теоретичного обґрунтування потреби удосконалення правового регулювання і практики провадження слідчих дій, здійснюваних з дозволу суду та з санкції прокурора.
Дана мета зумовила постановку i вирішення таких задач:
 розкрити поняття «слідчі дії, що провадяться з дозволу суду та з санкції прокурора» і дати його визначення;
 класифікувати слідчі дії, що провадяться з санкції прокурора та з дозволу суду;
 розкрити правову природу санкції прокурора і дозволу суду на провадження слідчих дій;
 дати процесуальну характеристику слідчих дій, що провадяться з санкції прокурора та з дозволу суду;
 визначити особливості структури правових норм інституту слідчих дій, що провадяться з санкції прокурора та з дозволу суду, з точки зору відображення в них мети, підстав, учасників, місця, часу, порядку прова-дження, а також юридичної відповідальності за невиконання обов’язків їхніми учасниками;
 визначити чи потребує в удосконаленні наглядова діяльність прокурора та судовий контроль при провадження слідчих дій;
 сформулювати пропозиції з удосконалення нормативно-правового регулювання, порядку організації, проведення і фіксації слідчих дій, що провадяться з дозволу суду та з санкції прокурора.
Об'єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, що виникають, розвиваються i припиняються під час провадження слідчих дій.
Предметом дослідження є слідчі дії, що провадяться з санкції прокурора та з дозволу суду.
Методи дослідження. Відповідно до мети i задач дослідження у роботі використана сукупність дослідницьких методів сучасної гносеології. Методологічною основою дисертаційної роботи є тео¬рія пізнання соціально-правових явищ, а також наукові принципи і концептуальні положення, розроблені спеціалістами в галузі загальної теорії пра¬ва, кримінально-процесуального права, криміналістики, юридичної психології.
Для з’ясування сутності слідчих дій, що провадяться з дозволу суду та з санкції прокурора (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 3.1), перевага надавалася таким загальнонауковим методам, як історичний, порівняльно-правовий та функціональний, а також методу логічного аналізу і лінгво-семантичного аналізу.
Методи системно-структурного та логічного аналізу використовувалися для визначення процесуальної характеристики слідчих дій, що провадяться з дозволу суду та з санкції прокурора (підрозділи 1.3, 2.2, 3.2).
Дослідження правових норм, що регламентують зазначені слідчі дії, окремих структурних елементів цих норм (підрозділи 1.4, 2.3, 3.3) здійснювалося із застосуванням методів компаративістського, системно-структурного та логічного аналізу, а також індукції та дедукції.
Теоретичну основу дисертації становлять роботи вітчизняних і зарубіжних учених у галузі кримінального процесу, криміналістики, загальної теорії права та інших наук.
Нормативно-правову основу роботи склали: Конституція України, Закони України, накази та інструкції МВС України та інших міністерств України, рішення Конституційного Суду України і Європейського суду з прав людини.
Емпіричну базу дослідження склали: результати аналізу 227 кримінальних справ, що перебували у провадженні органів дізнання, слідчих МВС України та слідчих прокуратури України в Донецькій та Луганській областях за період з 2009 по 2011 рік; матеріали анкетуван¬ня 209 слідчих системи МВС України, 122 слідчих податкової міліції, 107 слідчих прокуратури і 81 викладачів кафедр криміналістики та кримінального процесу, що представляють Донецьку, Луганську, Івано-Франківську, Київську, Львівську, Дніпропетровську та Харківську області; аналітичні i статистичні матеріали МВС України, Верховного Суду України за період з 2009 по 2011 рік.
Певне значення для дослідження мав також особистий п’ятнадцятирічний досвід роботи дисертанта на посадах оперуповноваженого ДСБЕЗ, старшого оперуповноваженого карного розшуку, слідчого та старшого слідчого ГУМВС України в Донецькій області.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є першим в Україні комплексним монографічним дослідженням слідчих дій, що провадяться з дозволу суду та з санкції прокурора, у результаті якого зроблене теоретичне узагальнення практичних проблем, що виникають під час проведення, фіксації ходу та результатів цих дій. Внесені пропозиції щодо вдосконалення норм кримінально-процесуального закону, що регламентують порядок проведення слідчих дій з дозволу суду та з санкції прокурора з метою оптимізації досудового розслідування та підвищення гарантій прав і законних інтересів учасників кримінального судочинства.
До найбільш суттєвих результатів, одержаних самостійно, що визначають наукову новизну дослідження, належать такі положення:
уперше:
- сформульоване авторське поняття «слідчі дії, що провадяться з дозволу суду та з санкції прокурора», як різновид процесуальних дій слідчого, що мають примусовий характер, допускають обмеження конституційних прав та свобод громадян, регламентовані кримінально-процесуальним законодавством і здійснювані за спеціальним дозволом, метою яких є збирання і дослідження фактичних даних;
- з’ясовано, що правова природа слідчих дій, що провадяться з дозволу суду та з санкції прокурора, нерозривно пов’язана із вимогами Конституції України щодо забезпечення нагляду за законністю обмеження прав і свобод громадян;
- визначені особливості структури процесуальних норм інституту слідчих дій, що провадяться з санкції прокурора та з дозволу суду, котрі полягають у тому, що роль гіпотези відіграє диспозиція. Так, порядок отримання дозволу (рішення) суду на провадження зазначених дій є диспозицією, бо в ній викладено порядок дій слідчого та інших суб’єктів. А з іншого боку – це й гіпотеза, бо «отримується» необхідна умова до провадження слідчих дій – санкція прокурора чи постанова суду;
- доведено, що до подання про провадження слідчої дії, яке направляється до суду, необхідно додавати орієнтовний перелік її учасників;
удосконалено:
- наукові положення «системи подвійного санкціонування» в умовах сучасного розвитку суспільства і права. При цьому доведено, що така система є зайвою, надлишковою;
- процесуальний порядок проведення слідчих дій, що провадяться з дозволу суду та з санкції прокурора, зокрема обґрунтовано, що до подання про їх провадження, доцільно додавати орієнтовний перелік учасників;
набули подальшого розвитку:
- позиції щодо участі понятих у слідчих діях, що провадяться з дозволу суду та з санкції прокурора, зокрема, запропоновано поняття «альтернативної» участі понятих;
- низка наукових понять, що стосуються визначень, видів, правил провадження слідчих дій, що проводяться з дозволу суду та з санкції прокурора;
- обґрунтовані пропозиції щодо необхідності провадження експертизи до порушення кримінальної справи, зокрема, здійснено наукове обґрунтування доцільності провадження експертизи на цьому відтинку процесу з санкції прокурора;
- наукові положення щодо класифікації слідчих дій, що провадяться з дозволу суду та з санкції прокурора, за різними ознаками, як то: за суб’єктом, об’єктом та іншими.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані у:
- законодавчій діяльності – при підготовці змін та доповнень до КПК України щодо вдосконалення правового регулювання слідчих дій, що провадяться з дозволу суду та з санкції прокурора (лист Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України від 23 грудня 2011 року № 04-19/14-2691);
- правозастосовній діяльності – як підґрунтя для надання методичної допомоги органам дізнання та слідчим у належному застосуванні закону при проведенні слідчих дій з дозволу суду та з санкції прокурора (Акт впровадження ГУМВС України в Донецькій області від 10 травня 2011 року);
- науково-дослідній діяльності – як підґрунтя для подальших наукових досліджень слідчих дій, що провадяться з дозволу суду та з санкції прокурора, а також під час підготовки монографій та наукових статей;
- навчально-методичній роботі – при підготовці навчально-методичних матеріалів з навчальної дисципліни «Кримінальний процес» Донецького національного університету (Акт впровадження в навчальний процес від 6 травня 2011 року), Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (Акт впровадження в навчальний процес від 25 травня 2011 року).
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації неодноразово обговорювалися на засіданнях кафедри кримінального процесу, а також оприлюднені на: V Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених «Від громадянського суспільства – до правової держави» (Харків, 26-27 лютого 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Тенденції та пріоритети реформування законодавства України» (Запоріжжя, 13 березня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасне міжнародне та вітчизняне право як регулятор суспільних відносин» (Одеса, 7-8 жовтня 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми юридичної науки очима молодих учених» (Донецьк, 25 лютого 2011 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми сучасної правової системи України» (Львів, 25-26 лютого 2011 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми юридичної науки очима молодих учених» (Донецьк, 24 лютого 2012 р.).
Публікації. Основні положення та висновки дисертації знайшли своє відображення в 10 публікаціях, серед яких 4 наукові статті у фахових виданнях, 6 тез доповідей на науково-практичних конференціях.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації розв’язана конкретна наукова задача, що має істотне значення для науки кримінального процесу: уперше комплексно досліджено слідчі дії, що провадяться з дозволу суду та з санкції прокурора, на підставі чого отримані нові науково обґрунтовані висновки, до основних із яких належать такі.
1. Слідчі дії, що провадяться з дозволу суду та з санкції прокурора, – це різновид процесуальних дій слідчого, що мають примусовий характер, допускають обмеження конституційних прав і свобод громадян, регламентовані кримінально-процесуальним законодавством та здійснювані за спеціальним дозволом, метою яких є збирання й дослідження фактичних даних.
2. За особливостями процесуальної форми провадження слідчі дії поділено на такі групи:
1) слідчі дії, ініційовані посадовими особами державних органів, які здійснюють судочинство, без складання додаткових процесуальних документів, необхідних для їх проведення: огляд (за винятком огляду житла); допит; очна ставка; пред’явлення для впізнання (особи або предмета); відтворення обстановки й обставин події;
2) слідчі дії, що потребують прийняття рішення слідчим у формі постанови: освідування; виїмка (за винятком предметів і документів, що становлять державну та іншу таємницю); проведення експертизи;
3) слідчі дії, що потребують прийняття рішення слідчим у формі постанови та наявності спеціального дозволу на проведення цих дій, тобто що провадяться:
а) за санкцією (згодою, затвердженням) прокурора: ексгумація; обшук та огляд приміщень (окрім житла);
б) за рішенням суду: обшук та огляд житла; примусова виїмка із житла; обшук особи та виїмка в неї предметів і документів; виїмка предметів та документів, що становлять державну й іншу таємницю; накладення арешту на кореспонденцію та зняття інформації з каналів зв’язку, їх виїмка, огляд і дослідження; направлення обвинуваченого на стаціонарну експертизу (судово-психіатричну або судово-медичну).
3. Прокурорський нагляд за законністю провадження слідчих дій є одним з важливих засобів забезпечення допустимості доказів, а також дотримання законних прав та свобод громадян на досудових стадіях кримінального судочинства. До предмета прокурорського нагляду належать: наявність підстав (фактичних і процесуальних) для проведення слідчих дій; дотримання термінів провадження слідчих дій; роз’яснення прав та обов’язків усім учасникам слідчих дій і їх реальне виконання; дотримання правового порядку при проведенні слідчих дій; забезпечення повного й усебічного провадження слідчих дій та правового застосування прийомів і науково-технічних засобів. Рішення (санкція), яке приймає прокурор, здійснюючи наглядову діяльність, є способом нагляду за законністю та обґрунтованістю провадження слідчих дій.
Судові рішення, які потенційно можуть обмежити конституційні права та свободи громадянина, можна поділити на окремі групи, що пов’язані з правом: 1) на свободу та особисту недоторканність (ст. 178 КПК – примусова виїмка із житла чи іншого володіння особи, ст. 184 КПК – обшук особи та виїмка у неї предметів і документів); 2) на таємне листування (ст. 187 КПК – накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку, ст. 187-1 КПК – огляд і виїмка кореспонденції та дослідження інформації, знятої з каналів зв’язку); 3) на недоторканність житла та на приватну власність (ст. 177 КПК – обшук житла, ст. 190 КПК – огляд житла); 4) на свободу вибору місця мешкання та пересування (ст. 205 КПК – направлення обвинуваченого на стаціонарну експертизу (судово-психіатричну або судово-медичну); 5) на економічну та інформаційну безпеку (ст. 178 КПК – виїмка предметів і документів, що становлять державну та іншу таємницю). Практичне значення такої класифікації полягає в тому, що вона являє собою теоретичне підґрунтя для детального розроблення процедури кожного з видів судових рішень, визначає для практичних працівників органів досудового розслідування, прокуратури та суду орієнтири щодо кола учасників такого провадження, осіб, органів, правомочних порушувати судово-контрольне провадження.
4. Елементи процесуальної характеристики зазначених дій утворюють три основні групи, до яких належать: 1) поняття, види, мета, місце, учасники, особливості; 2) підстави провадження (фактичні та правові); 3) порядок провадження, фіксація й результати. Практичне значення такого розподілу сприяє однозначному розумінню слідчих дій, що провадяться з дозволу суду та з санкції прокурора.
5. Процесуальні норми, що регулюють провадження слідчих дій з дозволу суду та з санкції прокурора й мають триланкову структуру, у кримінально-процесуальному законодавстві відсутні (зокрема, процесуальні норми безпосередньо не називають санкцію у ст. 177, 178, 190 КПК України та ін., тобто тих, що вказують на проведення слідчих дій з дозволу суду та з санкції прокурора). Така структура може з’являтися в результаті певних логічних прийомів, що полягають в об’єднанні двох чи більше законодавчих положень або штучної побудови елементів, яких бракує, шляхом приєднання до норми, сформульованої в законі.
6. Потреба в удосконаленні наглядової діяльності прокурора при провадженні слідчих дій є сучасною потребою розвитку права та суспільства. Прокурор встановлює відповідність слідчих дій чинному законодавству, а отже, визначає (чи ні) проведений обшук (чи огляд) приміщень, що не є житлом чи іншим володінням особи, у невідкладних випадках, законним та розглядає питання про допустимість отриманих доказів. Процесуальна норма, що регламентує провадження цих дій, має вигляд: “якщо” слідчий провів обшук (огляд) приміщень, які не є житлом чи іншим володінням особи, у невідкладних випадках без санкції прокурора (гіпотеза), “то” він зобов’язаний направити прокуророві копію протоколу (диспозиція). “Якщо” прокурор отримав направлену йому копію протоколу обшуку (гіпотеза), “то” він розглядає питання про законність обшуку, а значить, і про допустимість доказів (диспозиція). Отже, тут мова йде про “ланцюг” гіпотез і диспозицій. Існування його зумовлене динамічністю процесуальних відносин. Особливості ж змісту гіпотез та диспозицій норм, якими регламентовано розглядувані слідчі дії, пов’язані лише з особливим “набором” суб’єктів відносин і їхніх прав та обов’язків.
Удосконалення судового контролю при провадженні слідчих дій є сучасною потребою розвитку права та суспільства. Слідчий повідомляє суд про результати проведених слідчих дій (у житлі чи іншому володінні особи) у невідкладних випадках, а суд, у свою чергу, повинен прийняти відповідне рішення про законність (незаконність) проведених дій. Це надасть можливість визначити межу сфер впливу прокурорського нагляду та судового контролю, а також розмежувати процесуальні норми, а саме їхні структурні елементи (гіпотезу та диспозицію), що регламентують провадження слідчих дій з дозволу суду та з санкції прокурора. Це вкрай потрібно для визначення найбільш важливих сфер діяльності прокуратури та суду.
7. У результаті проведеного дослідження розроблено пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства. Зокрема, запропоновано внести зміни і доповнення до ст. 32, ст. 75, ч. 2 ст. 114, ст. 127, ч. 6 ст. 177, ст. 182, ч. 1 ст. 184, ч. 5, 7 ст. 190, ст. 196, ст. 198, КПК України.

Список використаних джерел:

1. Абдумаджидов Г. А. Расследование преступлений (процессуально-правовое исследование) / Г. А. Абдумаджидов. – Ташкент : Узбекистан, 1986. – 191 с.
2. Азаров В.А. Обеспечение прав и свобод личности в уголовном судопроизводстве: сб. науч. Тр./ [Азаров В.А., Тариченко И.Ю. и др.]; под ред. В.Л. Будникова. – Волгоград: изд-во ВолГУ, 2003. -204с.
3. Азаров В.А. Функция судебного контроля в истории, теории и практике уголовного процесса России: [монография] / В.А. Азаров, И.Ю. Таричко. - Омск: Омск. гос. ун.-т, 2004. - 379 с.
4. Алексеев С. С. Структура советского права / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1975. – 263 с.
5. Алексеев С.С. Проблемы теории права . Курс лекцій : [в 2 т.] / С.С. Алексеев. – Свердловск, Свердловск. юрид. ин-т, 1973-.- Т. 2: Нормативные юридические акты, применение права, юридическая наука (правоведение). - 1973. - 401 с.
6. Алексеев С.С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования / С.С. Алексеев. – М.: Статут, 1999. – 712 с.
7. Антонова Е. Е. Функциональная характеристика досудебного производства в российском уголовном процессе : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс, криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / Е. Е. Антонова. – Омск, 2006. – 18 с.
8. Ахмадуллин А. С. Всесторонность, полнота и объективность в досудебных стадиях российского уголовного процесса / А. С. Ахмадуллин. – М. : Юрлитинформ, 2006. – 128 с.
9. Байтин М.И. Сущность права (Современное нормативное правопонимание на грани двух веков) / М.И. Байтин. – Саратов: СГАП, 2001. – 416 с.
10. Бацько І.М. Процесуальні правила, що регулюють участь державних посадових осіб у складанні протоколів слідчих дій / І.М. Бацько // Науковий вісник Дніпропетровського юрид. ін–ту МВС України. – 1999. – без номера. – С. 221–227.
11. Бацько І.М. Удосконалення процесуальної регламентації протоколювання слідчих дій та додатків до них / І.М. Бацько // Науковий вісник Дніпропетровського юрид. ін–ту МВС України. – 2000. – № 3. – С. 234–245.
12. Безлепкин Б. Т. Уголовный процесс России : учеб. пособие / Б. Т. Безлепкин. – [2-е изд. ]. – М.: ТК Велби; Проспект, 2004. – 480 с.
13. Березовская С. Г. Прокурорский надзор за законностью правовых актов органов управления в СССР / С.Г. Березовская. – М. : Госюриздат, 1959. – 136 с.
14. Бойко В.Ф. 75 років Верховному Суду України: сьогодення на тлі історії / В.Ф. Бойко // Вісник Верховного Суду України. – 1998. – №1(3). – С. 2–10
15. Борисова Л. Н. Общая теория процессуальных норм права : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Борисова Людмила Николаевна. – Ростов-н/Д, 2004. – 169 с.
16. Бочаров Д. Поняття «фактичні дані» у теорії доказування: проблеми тлумачення/ Д. Бочаров // Вісник прокуратури. – 2002. – № 2. – С. 29–32.
17. Брайнин Я. М. Уголовный закон и его применение / Я. М. Брайнин. – М. : Юрид. лит., 1967. – 240 с.
18. Быховский И. Е. Развитие и совершенствование следственных действий / И. Е. Быховский // 50 лет Советской прокуратуры и проблемы совершенствования предварительного следствия : краткие тезисы докладов и научных конференций. – Л. : 1972. – С. 31–35.
19. Вершинин С. Как упорядочить отношения гражданина и чиновника? Административные процедуры на примере законодательства Швейцарии / Вершинин С., Шафхаузер Р., Экштайн К. – М. : ЭКОМ, 2000. – 80 c.
20. Ветрова Г.Н. Уголовно–процессуальная ответственность / Г.Н. Ветрова . – М.: Юрид. лит., 1987. – 116 с.
21. Войтов О.В. Ґенеза уявлень у теорії кримінального процесу щодо слідчих дій, що проводяться за рішенням суду та з санкції прокурора / О.В. Войтов // Сучасне міжнародне та вітчизняне право як регулятор суспільних відносин: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Одеса, Україна, 7-8 жовтня 2010 р.): у 3-х частинах. – Одеса: ГО «Причорноморська фундація права», 2010. – Ч.3 – С. 97-99.
22. Войтов О.В. Ґенеза уявлень у теорії кримінального процесу щодо слідчих дій, що проводяться за рішенням суду та з санкції прокурора / О.В. Войтов // Наше право. – 2010. – №3. – C. 87-90.
23. Войтов О.В. Дозвіл суду на провадження слідчих дій – спосіб судового контролю / О.В. Войтов // Проблеми сучасної правової системи України: Всеукраїнські науково-практичні читання, м. Львів, 25-26 лютого 2011 р. – Львів : у 2-х томах. – Західноукраїнська організація «Центр правничих ініціатив», 2011. – Т.І. – С. 60-61.
24. Войтов О.В. Дозвіл суду на провадження слідчих дій – спосіб судового контролю за дотриманням конституційних прав їх учасників / О.В. Войтов // Південно український правничий часопис. – 2011. - №1 – С. 209-212.
25. Войтов О.В. Норми права, якими регламентовано слідчі дії, що провадяться з дозволу суду та з санкції прокурора / О.В. Войтов // Актуальні проблеми юридичної науки очима молодих вчених: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (в авторській редакції), (Донецьк 24 лютого 2012 року): матеріали у 2 ч. – Донецьк: ЧП «ИД «Кальмиус», 2012. –Ч. І. – С. 27-29.
26. Войтов О.В. Поняття слідчі дії, що провадяться з дозволу суду та з санкції прокурора / О.В. Войтов // Тенденції та пріоритети реформування законодавства України: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Запоріжжя, 13 березня 2010 року: у 2-х частинах. – Запоріжжя: Запорізька міська громадська організація «Істина», 2010. – Ч.2. – С. 108-109.
27. Войтов О.В. Поняття слідчі дії, що провадяться з дозволу суду та з санкції прокурора / О.В. Войтов // Митна справа. – 2010. - №5 – Ч. 2. – C. 239–247.
28. Войтов О.В. Різновид слідчих дій / О.В. Войтов // Від громадянського суспільства – до правової держави: Тези V Міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених: (Харків 26-27 лютого 2010р.) – Х.: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2010. – С. 405-406.
29. Войтов О.В. Структура процесуальних норм, якими регламентовано слідчі дії, що провадяться з дозволу суду та із санкції прокурора : [Електронний ресурс] / О.В. Войтов // Часопис Академії адвокатури України. – 2012. - № 2. – Реим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Chaau/2012-2/content.html
30. Войтов О.В. Судовий контроль за досудовим слідством у кримінальному процесі / О.В. Войтов // Актуальні проблеми юридичної науки очима молодих учених : матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (в авторській редакції), (Донецьк 25 лютого 2011 року) : матеріали у 2 ч. – Донецьк: ООО «Цифровая типография», 2011. – Ч. ІІ. – С. 119-123
31. Воронина Л.В. Протоколы и иные документы как источники доказательств в советском уголовном процессе: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс, криминалистика и судебная экспертиза» / Л.В. Воронина. – Л., 1987. – 22 с.
32. Газуло В. Н. Судебный контроль за законностью и обоснованностью содержания под стражей подозреваемых и обвиняемых на стадии предварительного расследования : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс, криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / В. Н. Газуло. – М, 1995. – 25 с.
33. Галаган В.И. Использование следователем информации на первоначальном этапе расследования: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / В.И. Галаган. – К., 1992. – 24с.
34. Гартунг Н. История уголовного судопроизводства и судоустройства Франции, Англии, Германии и России, приноровленная у университетскому курсу / Н. Гартунг. – СПб.: Тип. Э. Арнгольда, 1868. – 206 c.
35. Гемай С. О. Норми кримінально-процесуального права : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Гемай Світлана Олександрівна. – Дніпропетровськ, 2007. – 203 с.
36. Герасимов И. Ф. Некоторые проблемы криминалистики. Ленинский принцип неотвратимости наказания и задачи советской криминалистики / И. Ф. Герасимов. – Свердловск : Изд-во УГУ, 1972. – С. 25–37.
37. Голунский С. А. Теория государства и права / С.А. Голунский, М.С. Строгович. – М. :Юриздат, 1940. – 684 с.
38. Гончаров І.Д. Кримінально-процесуальне право України. Досудове слідство: навчальний посібник. [для студ. юр. вузів і юр. фак.] / І.Д. Гончаров. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 248 с.
39. Горбачов О. В. Слідчі дії: термінологія, поняття, види / О. В. Горбачов // Вісник Академії правових наук України. – Х., 1997. – Вип. 2. – С. 125–130.
40. Громов Н. А. Санкции в уголовно-процессуальном праве России / Н. А. Громов, С. А. Полунин. – М. : Городец, 1998. – 152 с.
41. Гулкевич З.Т. О функциях протоколов следственных действий в уголовном процессе / З.Т. Гулкевич // Вопросы совершенствования правового регулирования. – Львов, 1982. – Вып. 21 - С. 47–54.
42. Гуськова А. П. Процессуально-правовые и организационные вопросы подготовки к судебному заседанию по УПК РФ : монография / А.П. Гуськова. – Оренбург : ИПК ОГУ, 2002. – 108 с.
43. Духовской М.В. Русский уголовный процесс / М.В. Духовской. – М.: Юристъ, 1905. – 452 с.
44. Еникеев З.Д. Меры процессуального принуждения в системе средств обеспечения обвинения и защиты / З.Д. Еникеев. – Уфа: Изд–во Башкирского ун–та, 1978. – 98 с.
45. Жогин Н. В. Предварительное следствие в советском уголовном процессе / Н. В. Жогин, Ф. Н. Фаткуллин. – М. : Юрид. лит., 1965. – 367 с.
46. Загальна теорія держави і права: Навч. посібник / [Л. М. Колодій, В. В. Копєйчиков, С. Л. Лисенков та ін.]; под ред. В. В. Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2001.-320 с.
47. Зайчук О. В. Теорія держави і права. Академічний курс : підручник / О. В. Зайчук, Н. М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 668 с.
48. Законность в досудебных стадиях уголовного процесса России / [ А.В. Соловьев, М.Е. Токарева, А.Г. Халиуллин та інші]. – М.: Кемерево, 1997. – 162 с.
49. Законодательство СССР (избранное). Под общ. ред. В. Левоневского [Електронний ресурс] / Постановление ВЦИК от 25.05.1922 об Уголовно-процессуальном кодексе (вместе с Уголовно-процессуальным кодексом Р.С.Ф.С.Р.) - Режим доступу: http://pravo.levonevsky.org/baza/soviet/ sssr7287.htm.
50. Зеленецкий В.С. Возбуждение государственного обвинения в советском уголовном процессе / В.С. Зеленецкий. – Харьков: Вища школа, 1979. –143с.
51. Зеленецький В.С. Дослідче провадження за заявами і повідомленнями про злочини (Проект КПК України. Особлива частина. Розділ шостий) / В.С. Зеленецький, Л.М. Лобойко // Весы Фемиды. – 2000. – №1(13). – С. 40–51.
52. Зеленецький В.С. Проект Закону України “Про порядок прийняття, реєстрації, перевірки та вирішення заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини / В.С. Зеленецький, Л.М. Лобойко // Питання боротьби зі злочинністю. – Вип. 3. Х.: Право, 1999. – С. 89–118.
53. Зеленецький В.С. Правова регламентація дослідчого процесу в проекті КПК України / В.С. Зеленецький, Л.М. Лобойко // Наук. вісник Дніпропетровського юрид. ін–ту МВС України. – 2000. – №2. – С. 275 – 296.
54. Зеленецький В.С. Проблеми правової регламентації дослідчого кримінального процесу у Проекті КПК України / В.С. Зеленецький, Л.М. Лобойко // Концепція формування законодавства України: Запоріжжя. – Запорізький держ. ун–т. – 2000. – С. 184–189.
55. Землянська В.В. Кримінально-процесуальне законодавство Центральної Ради, Гетьманату Скоропадського та Директорії: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави й права; історія правових учень» / В.В. Землянська. – Харьків,2002. – 20 с.
56. Зорькин В. Д. Теория права Н. М. Коркунова [Електронний ресурс] / В.Д. Зорькин // Русский гуманитарный интернет-университет. – 2008. – Режим доступу : http://sbiblio.com/biblio/archive/sorkin_teo/
57. Иванников И. А. Проблемы государства и права России начала ХХІ века / И. А. Иванников. – Ростов-н/Д : Ростовский ун-т, 2003. – 352 с.
58. Иванова З. Д. Законность – основа взаимодействия норм права и правоотношений в советском обществе / З. Д. Иванова // Вопросы теории государства и права и трудового права : сб. науч. тр. – М. : ВЮЗИ, 1988. – 130 с.
59. Иванова Т. Ю. Участие прокурора в доказывании на предварительном следствии : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс, криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» [Електронний ресурс] / Т. Ю. Иванова. – Самара, 1999. – 18 с. // Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций. – Режим доступу : http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/97796.html.
60. Іщенко В.М. Протоколи слідчих і судових дій та інші документи як джерела доказів у кримінальному судочинстві: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / В.М. Іщенко. – Х., 2001. – 20 с.
61. Казинян Г. С. Проблемы эффективности следственных действий / Г. С. Казинян, А. Б. Соловйов. – Ереван : Ереванский гос. ун-т, 1987. – 216 с.
62. Калаянов Д. П. Роль і правове положення фахівців у процесуальних провадженнях / Д.П. Калаянов, Л.В. Калаянова // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ України. – 2002. – № 1. – С. 88–90.
63. Калиновский К. Б. Уголовный процесс современных зарубежных государств: [учебное пособие] / К.Б. Калиновский. – Петрозаводск: Издательство Петрозаводского государственного университета, 2000. – Режим доступу: http://kalinovsky-k.narod.ru/p/2000-1.htm#_ftn81.
64. Кальницкий В. В. Следственные действия : учебное пособие / В. В. Кальницкий. – Омск : Омская академия МВД России, 2003. – 322 с.
65. Карнеева Л.М. Проблемы доказывания при отказе в возбуждении уголовного дела / Л.М. Карнеева // Юридические гарантии применения права и режим законности. – Ярославль: Изд. Яросл. гос. ун–та, 1976. – С. 163–166.
66. Коврига З. Ф. Уголовно-процессуальная ответственность / З. Ф. Коврига. – Воронеж : Воронеж. ун-т, 1984. – 191 с.
67. Коврига З.Ф. Уголовно–процессуальная ответственность / З. Ф. Коврига. – Воронеж: Воронежский гос. ун–т, 1975. – 112 с.
68. Ковтун Н. Н. Судебный контроль в уголовном судопроизводстве России : [монография] / Н.Н. Ковтун. – Н. Новгород : Нижегородская правовая академия, 2002. – 332 с.
69. Конституционные нормы в судебной прак¬тике [С.Н. Братусь, А. Б. Венгеров] / под ред. С.Н. Братусь // Судебная практика в совет¬ской правовой системе. – М. : Юрид. лит., 1975. – 105 с.
70. Конституція України : Закон України вiд 28.06.1996 № 254к/96-ВР [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/law2/main.cgi?nreg=254к%2f96-вр.
71. «КонсультантПлюс»: Классика Российского Права (электронные версии книг) [Електронний ресурс] / Судебные Уставы 20 ноября 1864 года, с изложением рассуждений, на коих они основаны. – СПб.: Типография Второго Отделения Собственной Е. И. В. Канцелярии, 1866. - Режим доступу: http://civil.consultant.ru/sudeb_ustav/.
72. Копьева А.Н. Роль протоколов следственных и судебных действий в процессе доказывания /Копьева А.Н. // Сибирские юридические записки. – Иркутск-Омск. – 1974. – Вып. 4. – С. 67–71.
73. Коркунов В. М. Обеспечение прав личности в состязательном уголовном процессе / В.М. Коркунов // Вестник СГАП. – 2000. – №2. – С.3–9.
74. Корнуков В.М. Законность и правовое положение личности в уголовном судопроизводстве / В.М. Корнуков // Проблемы соц. закон. - Х: Юрид. ин-т, 1989.- №24 - С.52-57.
75. Кримінальний кодекс України : Закон України від 05.04.2001 № 2341-III [із змінами, внесеними згідно із Законом № 4025-VI (40252-17) від 15.11.2011] [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14.
76. Кримінальний процес України : підруч. для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / [Ю. М. Грошевий, Т. М. Мірошніченко, Ю. В. Хоматов та ін.] ; за ред. Ю. М. Грошевого та В. М. Хотенця. – Х. : Право, 2000. – 496 с.
77. Кримінально-процесуальний кодекс України : Закон України вiд 28.12.1960 № 1001-05 [із змінами, внесеними згідно із Законом N 4194-VI (4194-17 ) від 20.12.2011] [Електронний ресурс] / Верховна Рада УРСР. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1001-05.
78. Кудрявцев Ю. В. Нормы права как социальная информация / Ю. В. Кудрявцев. – М. : Юрид. лит., 1981. – 144 с.
79. Ларин А.М. Уголовный процесс: структура права и структура законодательства / А.М. Ларин. – М.: Спарк, 1995. – 276 с.
80. Лейст О. Э. Санкции и ответственность по советскому праву (теоретические проблемы) / О. Э. Лейст. – М. : Юрид. лит., 1981. – 135 с.
81. Лисиченко В. К. Концептуальні напрямки і етапи розвитку кримінально-процесуального законодавства / В. К. Лисиченко // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 1997. – № 1. – С. 98–104.
82. Лисиченко В. К. Негативні обставини та їх значення у розслідуванні злочинів : монографія / В. К. Лисиченко, І. І. Когутич. – К. : Дія, 2002. – 182 с.
83. Лобойко Л. М. Межі кримінально-процесуальної компетенції / Л. М. Лобойко // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2007. – № 1. – С. 236–247.
84. Лобойко Л. Н. Уголовно-процессуальное право : учебное пособие : [курс лекций] / Л. Н. Лобойко. – Х. : Одиссей, 2007. – 672 с.
85. Лобойко Л. М. Кримінально-процесуальна компетенція : монографія / Л. М. Лобойко. – Дніпропетровськ : Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2006. – 188 с.
86. Лоза Ю. Слідчі дії: поняття, сутність, ознаки, види / Ю. Лоза // Право України. – 2003. – № 9. – С. 85–89.
87. Лузгин И. М. Расследование как процесс познания / И. М. Лузгин. – М. : Юрид. лит., 1969. – 178 с.
88. Лузгин И.М. Методологические проблемы расследования / И.М. Лузгин. – М.: Юрид. лит., 1973. – 242 с.
89. Лук’янчиков Є.Д., Лук’янчиков Б.Є. Удосконалення процесуальних засобів криміналістичної інформації // Науковий вісник Дніпропетровського юрид. інституту МВС України. – 2000. - №2. – С.171-179.
90. Лук'янчиков Є.Д., Лук'янчиков Б.Є. Зняття інформації з каналів зв'язку – засіб формування судових доказів / Є.Д. Лук'янчиков, Б.Є. Лук'янчиков // Матеріали І-го Міжнародного науково-практичного семінару [“Наукова, просвітницька, громадська та політична спадщина академіка І. Малиновського і сьогодення”], (Острог, 16 березня 2012 р.). - Острог: Видавництво Національного університету “Острозька академія”, 2012. - С.196-202.
91. Лукьянова Е. Г. Теория процессуального права / Е. Г. Лукьянова. – М. : Норма, 2003. – 240 с.
92. Лупинская П.А. Уголовно-процессуальное право Российской Федерации: [ученик для вузов] / П.А. Лупинская. – М.:Юристъ, 2001. – 696 с.
93. Майданник О. Поняття і сутність парламентського контролю / О. Майданник // Право України. – 2004. – № 10. – С. 12–16.
94. Малько А. Теоретические подходы к ускорению судопроизводства / А. Малько // Сов. юстиция. – 1989. – № 23. – С. 23–27.
95. Марочкін І. Є. Організація судових та правоохоронних органів : навч. посіб. / І. Є. Марочкін; за ред. І. Є. Марочкіна, Н. В. Сібільової, О.М. Толочка. – Х. : Право, 2000. – 272 с.
96. Матузов Н. И. Право в системе социальных норм / Н. И. Матузов // Теория государства и права : курс лекций / под ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько – [2-е изд.]. – М. : Юристъ, 2001. – 776 с.
97. Махоркин И.Л. Полномочия суда и их реализация на стадии предварительного расследования в уголовном процессе России: дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Махоркин Игорь Львович. - М., 2009. – 227с.
98. Мельников Ю. И. Природа и содержание норм процессуального права в социалистическом обществе / Ю. И. Мельников. – Ярославль : Ярославский гос. ун-т, 1976. – 116 с.
99. Мироненко О.М. Суд і судочинство в УНР (березень 1917-квітень 1918) // Вісник Академії правових наук України. – 1994. - №2. – С. 60-68
100. Михеєнко М. М. Кримінальний процес України : [підручник для юрид. вузів] / Михеєнко М. М., Нор В. Т., Шибіко В. П. – К. : Либідь, 1992. – 489 с.
101. Михеєнко М. М. Кримінальний процес України : підручник / Михеєнко М. М., Нор В. Т., Шибіко В. П. – [2-ге вид. перероб. і доп.]. – К. : Либідь, 1999. – 536 с.
102. Мотовиловкер Е. Я. Теория регулятивного и охранительного права / Е. Я. Мотовиловкер. – Воронеж : Воронежский ун-т, 1990. – 136 с.
103. Напрями вдосконалення правових норм, що регулюють процесуальні засоби збирання криміналістичної інформації [Електронний ресурс] / Б.Є. Лук’янчиков, Є.Д. Лук’янчиков. - Режим доступу: http://www.naiau.kiev.ua/tslc/pages/biblio/visnik/n2001_1/lyk.htm
104. Недбайло П. Е. Применение советских правовых норм / П.Е. Недбайло. – М. : Госюриздат, 1960. – 511 с.
105. Непонятные понятые. Почему люди отказываются сотрудничать со следствием: ("Российская газета" - Федеральный выпуск №5310 (231)) [Електронний ресурс] / В. Качусов, Н. Козлова. – Режим доступу: http://www.rg.ru/2010/10/13/ponyatye.html.
106. Общая теория права : учебник для юрид. вузов / [Ю. А. Дмитриев, И. Ф. Казьмин, В. В. Лазарев и др.] ; под общ. ред. А. С. Пиголкина. – [2-е изд.]. – М. : МГТУ им. Баумана, 1997. – 384 с.
107. Ожегов С. И. Словарь русского языка: ок. 57 000 слов / С.И. Ожегов ; под ред. Н. Ю. Шведовой. – [20-е изд.]. – М. : Рус.яз., 1988. – 750 с.
108. Ольков С.Г. Уголовно–процессуальные правонарушения / С.Г. Ольков. – Тюмень: Изд–во Тюменского ун–та, 1996. – 128 с.
109. Ольков С.Г. Уголовно–процессуальные правонарушения в российском уголовном судопроизводстве и общая теория социального поведения / С.Г. Ольков. – Тюмень: Изд–во Тюменского ун–та, 1993. – 121 с.
110. Петрухин И. Л. Личные тайны (человек и власть) / И.Л. Петрухин. – М. : Институт государства и права Российской академии наук, 1998. – 232 с.
111. Пиголкин А. С. Нормы советского социалистического права и их структура / А. С. Пиголкин // Вопросы общей теории советского права / Под ред. С. Н. Братуся. – М. : Госюриздат, 1960. – 405 с.
112. Про банки та банківську таємницю : Закон України станом на 16.06.2011 № 2121-ІII [із змінами, внесеними згідно із Законом N 3795-VI ( 3795-17 ) від 22.09.2011] [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14/page.
113. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини : Закон України від 23.02.2006 № 3477-IV [із змінами, внесеними згідно із Законом № 3135-VI (3135-17) від 15.03.2011] [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3477-15
114. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист) : Закон України від 12.01.2005 [із змінами, внесеними згідно із Законом № 3135-VI (3135-17) від 15.03.2011] [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2322-15.
115. Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України : Закон України від 21.06.2001 № 2533-III [ із змінами, внесеними згідно із Законом N 2670-III від 12.07.2001, ВВР, 2001, N 44, ст.234 ] [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1087.760.2&nobreak=1.
116. Про державну податкову службу : Закон України вiд 04.12.1990 № 509-XII [із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI (3609-17) від 07.07.2011] [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=509-12.
117. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 [Електронний ресурс] / Верховний Суд України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0009700-96.
118. Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз : наказ Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5 [Електронний ресурс] / Міністерство юстиції України. – Режим доступу : http://akordcar.narod.ru/Zak/26.htm.
119. Про Концепцію судово-правової реформи в Україні : Постанова Верховної Ради України від 28.04.1992р., №2296-XII // ВВР України. – 1992. - №30. – С. 426.
120. Про міліцію : Закон України вiд 20.12.1990 № 565-XII [із змінами, внесеними згідно із Законом № 4025-VI (4025-17) від 15.11.2011] [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=565-12.
121. Про оперативно-розшукову діяльність : Закон України від 18.02.1992 № 2135-XII [із змінами, внесеними згідно із Законом № 3412-VI (3412-17) від 19.05.2011] [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2135-12.
122. Про поховання та похоронну справу: Закон України від 10.07.2003 № 1102-IV [із змінами, внесеними згідно із Законом N 1254-VI (1254-17) від 14.04.2009] [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1102-15.
123. Про прокуратуру : Закон України вiд 05.11.1991 №1789-XII [із змінами, внесеними згідно із Законом № 3668-VI (3668-17) від 08.07.2011] [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1789-12.
124. Про психіатричну допомогу: Закон України від 22.02.2000 № 1489-III [із змінами, внесеними згідно із Законом N 1033-V ( 1033-16 ) від 17.05.2007] [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1489-14.
125. Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції : Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР [із змінами, внесеними згідно із Законом № 3436-IV (3436-15) від 09.02.2006] [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=475%2F97-%E2%F0.
126. Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах :
Постанова Верховного Суда від 30.05.1997 № 8 [Електронний ресурс] / Верховний Суд України. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/v0008700-97.
127. Про судову експертизу : Закон України від 25.02.1994 №4038-XII [із змінами, внесеними згідно із Законом № 1992-IV (1992-15) від 09.09.2004] [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=4038-12.
128. Про судоустрій і статус суддів : Закон України вiд 07.07.2010 № 2453-VI [із змінами, внесеними згідно із Законом № 4168-VI (4168-17) від 09.12.2011] [Електронний ресурс] Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2453-17.
129. Проект Кримінального процесуального кодексу України, внесений на розгляд Верховної Ради України Президентом України (реєстраційний № 9700 від 13 січня 2012 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511= 42312.
130. Проект Кримінально-процесуального кодексу України, внесений на розгляд Верховної Ради України народними депутатами В. Р. Мойсиком, І. В. Вернидубовим, С. В. Ківаловим, Ю. А. Кармазіним (реєстраційний № 1233 від 13 грудня 2007р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=31115.
131. Радько Т. Н. Функции права / Т. Н. Редько // Общая теория государства и права. Академический курс. В 2 т. Т. 2: Теория права / под ред. М. Н. Марченко. – М. : Зерцало, 1998– . – 640 с.
132. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянки Дзюби Галини Павлівни щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України (справа громадянки Дзюби Г.П. щодо права на оскарження в суді неправомірних дій посадової особи) : від 25.11.1997 [Електронний ресурс] / Конституційний Суд України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v006p710-97.
133. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 86 Конституції України та статей 12, 19 Закону України «Про статус народного депутата України» (справа про запити народних депутатів України до прокуратури) : N 4-рп/2000 від 11.04.2000 [Електронний ресурс] / Конституційний Суд України. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1077.746.0.
134. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) від 30.01.2003 № 3-рп/2003 [Електронний ресурс] / Конституційний Суд України. – Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2003_01_30/an/75/KS03004.html.
135. Рум’янцев В.О. Українська державність: 1917-1922 рр.: Форми і проблеми розбудови / В.О. Рум’янцев. – Х.: Основа, 1996. - 164с.
136. «Руниверс»: портал посвящённый российской истории и культуре [Електронний ресурс] / Полное собрание законов Российской Империи. - СПб.: Типография II Отделения Собственной Е. И. В. Канцелярии, 1830. - Режим доступу: http://runivers.ru/lib/detail.php?ID=60656.
137. Рыжаков А.П. Уголовный процесс: Учебник для вузов / А.П. Рыжаков // - М.: ПРИОР , 1999. – 592 с.
138. Рыжих А.Н. Осуществление судом полномочий по уголовному преследованию на досудебных стадиях уголовного процесса / А.Н. Рыжих // Российский юридический журнал. – 2007. - №3. – С. 154-156
139. Савицкий В. М. Уголовный процесс : словарь-справочник / В. М. Савицкий, А. М. Ларин. – М. : ИНФРА-М, 1999. – 271 с.
140. Салтевський М. В. Криміналістика (у сучасному викладі) : підручник / М. В. Салтевський. – К. : Кондор, 2005. – 588 с.
141. Сас В. А. Щодо предмета вітчизняної криміналістичної тактики / В. А. Сас // Право України. – 2001. – № 9. – С. 79–84.
142. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : підручник / О. Ф. Скакун. – Х. : Консум, 2001. – 656 с.
143. Скворцов К. Ф. Становление правового государства в РФ и функции прокуратуры / К.Ф. Скворцов // Государство и право. – 1994. – № 5. – С. 2–29.
144. Скрипіна Ю.В. Слідчий суддя в системі кримінально-процесуальної діяльності (порівняльно-правове дослідження): автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» [Електронний ресурс] / Ю.В. Скрипіна. – Харків, 2008. – 47с. – Режим доступу : mydisser.com/dfiles/58522630.doc
145. Советский уголовный процесс/ [Д.С. Карева, В.М. Блинов, Н.Я. Калашниковой и д.р.]; под ред. Д.С. Карева. – М. :Юрид.лит., 1975. – 568с.
146. Советский уголовный процесс: [общая часть] / под ред. Б. А. Викторова и В. Е. Чугунова. – М. : ВШ МВД СССР, 1973. – 253 с.
147. Соколов А.Ф. Протоколы следственных действий как доказательства в советском уголовном процессе: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс, криминалистика и судебная экспертиза» / А.Ф. Соколов. – Саратов, 1982. – 24 с.
148. Соловьев А. Б. Обеспечение обоснованности проведения осмотра жилища, обыска и выемки в жилище в исключительных случаях, не терпящих отлагательства / А. Б. Соловьев // Уголовное право. – 2004. – № 2. – С. 103–104.
149. Соловьев А. Б. Прокурорский надзор за исполнением законов при расследовании преступлений / А. Б. Соловьев, М. Е. Токарева, А. Г. Халиуллин. – М. : Юрлитинформ, 2000. – 176 с.
150. Соловьев А. Б. Система следственных действий как средство уголовно-процессуального доказывания (проблемы уг