Смерічевський Сергій Францевич. Генезис та функціонування зв'язано-диверсифікованих систем підприємств

brief description

Смерічевський Сергій Францевич. Генезис та функціонування зв'язано-диверсифікованих систем підприємств : Дис... д-ра наук: 08.00.04 2009

Смерічевський С.Ф. Генезис та функціонування зв’язано-диверсифікованих систем підприємств. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 Економіка та управління підприємствами (підприємства машинобудівної та металургійної галузей). Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, Луганськ, 2009.
У дисертаційній роботі розглянуто генезис та особливості функціонування зв’язано-диверсифікованих систем підприємств, що утворилися в українській промисловості.
Уточнено зміст понять структурних зрушень, структурної перебудови, структурних перетворень, структурної трансформації, які застосовуються для опису структурних змін в економічній системі. Досліджено генезис надвеликих економічних систем. Доведено доцільність їх позначення як зв’язано-диверсифікованих систем підприємств (ЗДСП), уточнено визначення їх поняття, вивчено особливості функціонування. За результатами системно-структурного аналізу вітчизняних ЗДСП установлено, що яскраво вираженою у їх функціонуванні є тенденція зміни конфігурації переважно шляхом зростання. Для відображення процесу зміни конфігурації ЗДСП розроблено модель динаміки її зростання. Уведено поняття темпової характеристика, що є основоположним елементом моделі. Для емпіричного дослідження графічної моделі динаміки зростання ЗДСП щодо шляхів та умов зростання запропоновано модель зростання. Сформовано фундаментальні постулати парадигми стратегічного управління у вітчизняних ЗДСП та вихідні положення її реалізації. Стратегічний аналіз у вітчизняних зв’язано-диверсифікованих системах підприємств розглянуто з трьох боків структури, функцій і процесів на основі поєднання за допомогою системно-структурного аналізу системного, функціонального та процесного підходів. Сформовано інструментарій стратегічного вибору, апробацію якого проведено на прикладі металургійної неоструктури ЗДСП "System Capital Management".

У дисертаційній роботі на основі проведеного дослідження сформовані теоретичні конструкції, що дозволили показати генезис вітчизняних зв’язано-диверсифікованих систем підприємств, виявити й описати особливості їх функціонування, змоделювати динаміку зростання, а також сформувати вихідні положення реалізації парадигми стратегічного управління в таких системах на базі моделі інтерактивного менеджменту.
Основні висновки теоретичного та прикладного характеру й результати, що одержані в ході проведених досліджень, зводяться до такого.
1. Структура економічної системи є однією з її основних характеристик. Структурні зміни виникають унаслідок зміни її окремих елементів, зміни взаємозв’язків елементів та їх взаємовпливу. Для опису структурних змін в економічній системі застосовується ряд понять, з яких найчастіше зустрічаються поняття "структурні зрушення", "структурна перебудова", "структурні перетворення", "структурна трансформація". Їх упорядкування за визначеними принциповими позиціями дозволило вивчити та уточнити зміст даних понять у залежності від ступеня зміни структури економічної системи, отримання економічною системою нових властивостей, тобто масштабу, глибини та наслідків структурних змін.
2. Аналіз структурних змін в українській економіці проведено з урахуванням перебування суспільного розвитку України на індустріальній стадії, на якій превалює промисловість, а домінуючими є третій і четвертий технологічні уклади. Його результати свідчать, що більшість видів структури економіки України наприкінці ХХ початку ХХІ століття суттєвих змін не зазнало, а ті, що мали місце, є переважно незначними, з різною інтенсивністю та спрямованістю. Позитивні або прогресивні структурні зміни істотно не вплинули на промисловість як економічну систему, тоді як негативні структурні зміни, навіть незначні за структурним зсувом, навпаки, позначилися вкрай негативно. Такі структурні зміни за результатами проведеного аналізу охарактеризовані як структурні зрушення. Найбільш суттєві зміни відбулися в соціально-економічній структурі економічної системи. Ці зміни надали їй нових властивостей, і тому їх доцільно охарактеризувати як структурні перетворення.
3. Наслідки структурних перетворень у соціально-економічній структурі промисловості формувалися протягом певного часу. Структурування цього процесу дало можливість виділити чотири етапи, зміст кожного з яких розглянуто в ході проведеного аналізу. Одним з вирішальних наслідків структурних перетворень у соціально-економічній структурі промисловості України є утворення великих економічних систем, які згодом перетворилися на надвеликі економічні системи. Такі системи відображають соціально-економічні відносини в суспільстві, які віддзеркалюють суспільну форму виробництва та спосіб присвоєння предметів природи в межах певної суспільної форми та за її допомогою. Їм властиві значний (за національним виміром) масштаб діяльності, неоднорідність і складність структури. Надвеликі економічні системи в українській промисловості відіграють ключову роль у різних сферах суспільного життя України, хоча їх феномен і вплив системно не вивчалися дотепер.
4. Дослідження генезису надвеликих економічних систем, які утворилися в економіці України, показало, що вони виникли як універсальні багатогалузеві інтегровані комплекси, але за складом, типами взаємозв’язків, формами контролю активів, їх розміром і масштабом впливу не відповідають сутності таких інтегрованих комплексів, як реальні фінансово-промислові групи, промислово-фінансові групи, а тим більш транснаціональних компаній. До сьогодні відсутній офіційний термін для позначення надвеликих економічних систем, що утворилися в економіці України. Тому обґрунтовано доцільність позначати їх як зв’язано-диверсифіковані системи підприємств через особливості створення, належність до глобальних за формою організації інтеграції та реалізацією відносин власності в змішаній формі.
5. Зв’язано-диверсифіковану систему підприємств (ЗДСП) пропонується розглядати як надвелику економічну систему, що об’єднує групу підприємств різної галузевої приналежності, які діють у різних організаційно-правових формах, перебувають під прямим або опосередкованим контролем юридичної, фізичної особи або групи фізичних осіб, пов’язані між собою відносинами, що мають юридичну форму або форму господарських зв’язків, з метою концентрації економічного потенціалу, що дозволяє зазначеним особам контролювати власні та афільовані промислові активи, виробництво та збут певних видів продукції, суттєво впливати на створення сприятливого бізнес-клімату для діяльності підприємств, що входять до складу системи, розширювати сферу її впливу на інші галузі економіки.
6. Вивчення особливостей функціонування найбільших зв’язано-диверсифікованих систем підприємств показало, що незважаючи на певні відмінності, вони є дуже схожими щодо шляхів утворення (виникли як наслідок приватизації та подальшого перерозподілу вже недержавної власності та зміни контролю над окремими активами), вибраних векторів руху та розвитку (головні бізнес-інтереси знаходяться в базових галузях промисловості), існуючих проблем (незавершеність вертикально-інтегрованих виробництв; слабкий фінансовий сектор) і навіть способів їх розв’язання, а також постулатів ділової політики, якої вони додержуються (відсутність уваги до модернізації активів, технічної реконструкції або переозброєння; активний перелив капіталу в бізнес-сфери, що не належать до промисловості, з гарантованою дохідністю, невисоким ризиком). Ділова політика вітчизняних зв’язано-диверсифікованих систем сприяє збереженню технологічної багатоукладності в українській економіці, при якій переважають і закладаються основи подальшого домінування третього та частково четвертого технологічного укладів.
7. Результати системно-структурного аналізу вітчизняних зв’язано-диверсифікованих систем показали, що яскраво вираженою у їх функціонуванні є тенденція зміни конфігурації переважно шляхом зростання збільшення кількості контрольованих підприємств з метою розширення сфери контролю, зміцнення ринкових позицій, створення технологічно завершених виробництв, що зумовлює постійний рух активів таких систем. Значення пропонованого індексу меж офіційного контролю свідчать про нечіткість офіційних меж аналізованих ЗДС, про розбіжність їх офіційних і реальних границь. Результатом орієнтації на стратегію зовнішнього зростання є утворення всередині ЗДСП неоструктур, які об’єднують підконтрольні підприємства за галузевою ознакою, що є формою організаційного оформлення партнерських стосунків усередині ЗДСП. Інвестиційна політика вітчизняних ЗДСП спрямована переважно на відтворення існуючого третього технологічного укладу та підвищення стійкості системи шляхом диверсифікації діяльності в безпечні сфери діяльності. Сучасні тенденції інвестування вітчизняних зв’язано-диверсифікованих систем підприємств створюють підґрунтя для побоювань, що через певний час вони втратять позиції лідерів, а це спричинить технологічне відставання національної економіки в цілому. Цьому сприяє близькість вітчизняних ЗДС до влади, яку вони можуть використовувати з метою отримання пільг під неефективні проекти та виробництво неконкурентної продукції.
8. Для відображення процесу зміни конфігурації ЗДСП розроблено модель динаміки зростання ЗДСП. За допомогою даної моделі спектр можливих рівнів зростання ЗДСП у залежності від обмежень зовнішнього середовища та ресурсного забезпечення зводиться до певного набору архетипів. Основоположним елементом моделі динаміки зростання зв’язано-диверсифікованої системи підприємств є темпова характеристика, яка відображає "опір" зовнішнього середовища процесам зростання й виступає у вигляді його обмежень різноманітного характеру. Для східного регіону, де зосереджені найголовніші зв’язано-диверсифіковані системи підприємств, рівень темпових характеристик установлено експертним шляхом. Темпові характеристики використані у визначенні коефіцієнтів привабливості, які характеризують рівень привабливості видів економічної діяльності при переході зв’язано-диверсифікованої системи підприємств на інший рівень зростання.
9. Для емпіричного дослідження графічної моделі динаміки зростання зв’язано-диверсифікованої системи підприємств щодо шляхів та умов зростання запропоновано модель зростання ЗДСП, яка за характером є оптимізаційною, базується на положеннях теорії мінімаксу й адаптованій до умов вирішуваного завдання моделі Марковіца та реалізована в середовищі Mathcad. Модель зростання зв’язано-диверсифікованої системи підприємств реалізовано шляхом поетапного наближення ідеальної моделі до реальної, яка відображає реальні умови зростання системи. У процесі такого наближення поступово враховані визначені коефіцієнти привабливості видів економічної діяльності та їх дохідності, бюджет зростання, економічні інтереси системи, ємність інвестиційного ринку, динаміка інфляції, а також ринковий ризик. Запропонована модель принципово відрізняється за складністю, точністю, детальністю від неформального суб'єктивного пояснення вербальної моделі зростання. Її дієвість підвищується за умов збільшення обсягу інформації стосовно розв’язуваної проблеми та суттєвого розширення поля прийняття управлінських рішень щодо зміни конфігурації системи.
10. Виявлені особливості функціонування вітчизняних зв’язано-диверсифікованих систем підприємств, урахування змін технічних прийомів, що є засобами реалізації парадигми стратегічного управління, визнання її фундаментальних знань, цінностей, переконань, загальних базових принципів і методологічних пріоритетів послугували основою для формування фундаментальних постулатів парадигми стратегічного управління у вітчизняних зв’язано-диверсифікованих системах підприємств. Положення інтерактивного менеджменту та цілісного підходу, що використані як технічні прийоми, дозволили сформувати вихідні посилки реалізації парадигми стратегічного управління у зв’язано-диверсифікованій системі підприємств модель сприйняття ЗДСП, модель упорядкування підконтрольних їй активів, принципи реалізації парадигми стратегічного управління, сприйняття суб’єктів трансакційного середовища, тип поведінки, тип стратегічного управління та описати їх стан.
11. Стратегічний аналіз, що об’єктивізує зміст стратегічного управління у зв’язано-диверсифікованій системі підприємств, розглянуто з позиції цілісного мислення, що дало можливість отримати уявлення про стратегічний аналіз з трьох боків структури, функцій і процесів на основі поєднання за допомогою системно-структурного аналізу системного, функціонального та процесного підходів. Системно-структурний аналіз як аналітичний інструмент дозволив, ураховуючи цільову функцію кожної стадії стратегічного аналізу, що розглядається як процес, визначити процеси, які мають відбуватися на кожній стадії, виділити її структурні елементи, зосередити увагу на основних рисах і характеристиках стадії, вибрати інструментарій.
12. Для проведення стратегічного аналізу у зв’язано-диверсифікованій системі підприємств сформовано інструментарій стратегічного вибору шляхом поєднання в систему аналітичних прийомів, способів і показників з існуючих, але адаптованих до умов діяльності неоструктур ЗДСП інструментів стратегічного аналізу та формування нових інструментів. Інструменти стратегічного аналізу в цій системі згруповані за категоріями аналітичних робіт і стадіями стратегічного аналізу.
13. Апробація пропонованого інструментарію стратегічного вибору на прикладі металургійної неоструктури ЗДСП "System Capital Management" показала, що його використання дає можливість отримати системне уявлення про стан неоструктури, її зовнішнє середовище та внутрішні можливості, скласти цілісне уявлення про формування процесів, що відбуваються всередині та за межами неоструктури і які, зазвичай, сприймаються лише за окремими етапами, конкурентний статус і конкурентні позиції неоструктури. Це є надзвичайно важливим для діяльності аналізованої ЗДСП, яка має вплив на соціально-економічне становище в регіоні.