Соболєва Кристина Борисівна. Диференційоване відновлювальне лікування дітей з бронхіальною астмою з урахуванням показників конденсату видихуваного повітря

brief description

Соболєва Кристина Борисівна. Диференційоване відновлювальне лікування дітей з бронхіальною астмою з урахуванням показників конденсату видихуваного повітря : Дис... канд. наук: 14.01.10 2009

Соболєва К.Б. Диференційоване відновлювальне лікування дітей з бронхіальною астмою з урахуванням показників конденсату видихуваного повітря. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 педіатрія. Одеський державний медичний університет МОЗ України, 2009.
Дисертація присвячена проблемі підвищення ефективності лікування дітей, хворих на бронхіальну астму, у відновлювальному періоді, шляхом призначення диференційованих схем терапії, з урахуванням показників видихуваного повітря.
На підставі обстеження 105 дітей, хворих на бронхіальну астму, віком від 7 до 15 років, вивчено клініко функціональні особливості та склад конденсату видихуваного повітря. Встановлено, що у дітей з бронхіальною астмою серед чинників нападів переважають інфекційні над неінфекційними (відповідно 62,8 ± 3,3 %, 37,2 ± 3,3 %, р < 0,05). Виявлено у конденсаті видихуваного повітря підвищення рівню іонів кальцію, зниження хлоридів, зсув субфракційного складу за даними лазерної кореляційної спектроскопії, дисбаланс у системі перекисне окислення ліпідів антиоксидантний захист та взаємозв’язок інтенсивності порушень з характером тригера (інфекційний, неінфекційний).
Розроблено та науково обґрунтовано ефективність диференційованих підходів до відновлювальної топічної терапії при бронхіальній астмі у дітей з урахуванням характеру тригера та показників конденсату видихуваного повітря.

Дисертація присвячена новому розв’язанню наукової проблеми оптимізації відновлювального лікування при бронхіальній астмі у дітей шляхом урахування місцевих запальних змін на підставі показників конденсату видихуваного повітря.

Встановлено, що у дітей з бронхіальною астмою серед чинників нападів переважають інфекційні над неінфекційними ( відповідно 62,8 ± 3,3 %, 37,2 ± 3,3 %, р < 0,05). При інфекційних тригерах у більшості хворих тривало зберігаються клініко-функціональні ознаки бронхообструкції (р < 0,05).
При аналізі конденсату видихуваного повітря дітей з бронхіальною астмою у післянападовому періоді виявлено характерну особливість функціонування локальної системи ПОЛ-АОЗ: збереження інтенсивності пероксидації при інфекційному характері тригера (R = 0,72, р < 0,001).
Виявлено порушення електролітного складу конденсату видихуваного повітря у дітей з бронхіальною астмою у післянападовому періоді: достеменне підвищення концентрації іонів кальцію та зниження рівня хлоридів (р < 0,05) порівняно з показниками здорових, що може бути пов’язано з ендотеліальною дисфункцією.
При спектральному аналізі складу конденсату видихуваного повітря дітей з бронхіальною астмою методом лазерної кореляційної спектроскопії встановлено у післянападовому періоді наявність змін алергійної та інтоксикаційної спрямованості на підставі підвищення вкладу середньо - та високомолекулярних фракцій (р < 0,05) порівняно з показниками здорових з тенденцією більш високого рівня високомолекулярних часток при інфекційному тригері, визначено діагностичну значущість методу (ДЧ = 99,4 %, ДС = 56,3 %), що дозволяє рекомендувати використання методу для скрінінгу бронхолегеневих захворювань.
Показано, що при неінфекційному тригері при бронхіальній астмі у дітей включення для корекції електролітних зсувів у післянападовому періоді інгаляцій 3% натрію хлориду призводить до суттєвого підвищення концентрації хлоридів (ВШ = 0,03; ВР = 0,46; ЗВР = 54 %) у конденсаті повітря, що видихується.
На підставі виявлених клініко - лабораторних особливостей патогенетично обґрунтовано доцільність включення у комплекс відновлювального лікування при інфекційному тригері інгаляцій 3% натрію хлориду та антиоксиданту ліпіну, що дозволило нормалізувати склад конденсату видихуваного повітря, скоротити тривалість бронхітичних змін у післянападовому періоді (ВШ = 0,02; ВР = 0,36; ЗВР = 64 %).