СОЦІАЛЬНА ДЕРЖАВА: ПОНЯТТЯ ТА ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

brief description

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗ¬ДІЛ 1. ПО¬НЯТ¬ТЯ СО¬ЦІ¬А¬ЛЬ¬НОЇ ДЕР¬ЖА¬ВИ 9
1.1. Про¬бле¬ма¬ти¬ка со¬ці¬а¬ль¬ної дер¬жа¬ви у ві¬т¬чи¬з¬ня¬ній та
за¬ру¬бі¬ж¬ній на¬у¬ко¬вій лі¬те¬ра¬ту¬рі (спро¬ба за¬га¬ль¬но¬го огля¬ду) 9
1.2. Ме¬то¬до¬ло¬гі¬ч¬ні ас¬пе¬к¬ти до¬слі¬джен¬ня сут¬но¬с¬ті та
при¬зна¬чен¬ня со¬ці¬а¬ль¬ної дер¬жа¬ви 27
1.3. До ви¬зна¬чен¬ня по¬нят¬тя со¬ці¬а¬ль¬ної дер¬жа¬ви 32
1.3.1. Ос¬но¬в¬ні за¬вдан¬ня со¬ці¬а¬ль¬ної дер¬жа¬ви 32
1.3.2. Озна¬ки та фу¬н¬к¬ції со¬ці¬а¬ль¬ної дер¬жа¬ви 53
1.4. Пра¬во¬ва дер¬жа¬ва і со¬ці¬а¬ль¬на дер¬жа¬ва:
ді¬а¬ле¬к¬ти¬ч¬на єд¬ність їх¬ніх су¬пе¬ре¬ч¬но¬с¬тей 56
ВИ¬СНО¬В¬КИ ДО РОЗ¬ДІ¬ЛУ 1 73
РОЗ¬ДІЛ 2. ОС¬НО¬В¬НІ МО¬ДЕ¬ЛІ Й ТЕ¬Н¬ДЕ¬Н¬ЦІЇ РОЗ¬ВИ¬Т¬КУ
СО¬ЦІ¬А¬ЛЬ¬НОЇ ДЕР¬ЖА¬ВИ (ПО¬РІ¬В¬НЯ¬ЛЬ¬НА ХА¬РА¬К¬ТЕ¬РИ¬С¬ТИ¬КА) 75
2.1. Мо¬де¬лі со¬ці¬а¬ль¬ної дер¬жа¬ви: су¬час¬ні кла¬си¬фі¬ка¬ції
та укра¬ї¬н¬сь¬ка пе¬р¬с¬пе¬к¬ти¬ва 75
2.2. Те¬н¬де¬н¬ції роз¬ви¬т¬ку со¬ці¬а¬ль¬ної дер¬жа¬ви 91
2.2.1. Фо¬р¬му¬ван¬ня та роз¬ви¬ток со¬ці¬а¬ль¬но¬го пра¬ва і со¬ці¬а¬ль¬но¬го
за¬ко¬но¬дав¬ст¬ва 92
2.2.2. Роз¬го¬р¬тан¬ня дер¬жа¬в¬ної ді¬я¬ль¬но¬с¬ті що¬до за¬без¬пе¬чен¬ня
со¬ці¬а¬ль¬но¬го пар¬т¬нер¬с¬т¬ва 115
2.2.3. Роз¬ши¬рен¬ня уча¬с¬ті не¬дер¬жа¬в¬них не¬при¬бу¬т¬ко¬вих ор¬га¬ні¬за¬цій
та при¬ва¬т¬но¬го бі¬з¬не¬су у ви¬ко¬нан¬ні фу¬н¬к¬цій со¬ці¬а¬ль¬ної дер¬жа¬ви
у гу¬ма¬ні¬та¬р¬ній сфе¬рі 138
ВИ¬СНО¬В¬КИ ДО РОЗ¬ДІ¬ЛУ 2 153
ВИ¬СНО¬В¬КИ 155
СПИ¬СОК ВИ¬КО¬РИ¬С¬ТА¬НИХ ДЖЕ¬РЕЛ 159
ВСТУП

Ак¬ту¬а¬ль¬ність те¬ми. Про¬це¬си на¬ці¬о¬на¬ль¬но¬го від¬ро¬джен¬ня Укра¬ї¬ни, дер-жа¬в¬но¬го бу¬ді¬в¬ни¬ц¬т¬ва спри¬чи¬ня¬ють іс¬то¬т¬ні змі¬ни в усіх сфе¬рах су¬с¬пі¬ль¬но¬го жит¬тя. У зв’я¬з¬ку з цим, хі¬ба що не най¬ва¬ж¬ли¬ві¬шою стає про¬бле¬ма роз¬бу¬до-ви мо¬ло¬дої дер¬жа¬ви, ви¬бір шля¬ху роз¬ви¬т¬ку якої бу¬ло ос¬та¬то¬ч¬но зроб¬ле¬но із при¬й-н¬ят¬тям 28 че¬р¬в¬ня 1996 ро¬ку Кон¬сти¬ту¬ції Укра¬ї¬ни. Зо¬к¬ре¬ма згі¬д¬но із її стат¬-
тею 1, Укра¬ї¬на є не тіль¬ки де¬мо¬к¬ра¬ти¬ч¬ною і пра¬во¬вою, але й со¬ці¬а¬ль¬ною дер-жа¬во¬ю. Без¬пе¬ре¬ч¬но, та¬ке про¬го¬ло¬шен¬ня в умо¬вах сьо¬го¬ден¬ня ві¬до¬бра¬жає не сті¬ль¬ки ре¬а¬ль¬ну дій¬с¬ність, скі¬ль¬ки пра¬г¬нен¬ня та орі¬є¬н¬та¬цію Укра¬ї¬н¬сь¬кої дер-жа¬ви, є де¬кла¬ра¬ці¬єю її на¬мі¬рів. Вод¬но¬час це кон¬сти¬ту¬цій¬не по¬ло¬жен¬ня по¬ста-ви¬ло пе¬ред су¬с¬пі¬ль¬ни¬ми на¬у¬ка¬ми і, в пе¬р¬шу чер¬гу, пе¬ред те¬о¬рі¬єю дер¬жа¬ви та пра¬ва ак¬ту¬а¬ль¬не за¬вдан¬ня: ви¬зна¬чи¬ти й до¬слі¬ди¬ти сут¬ність, за¬вдан¬ня, озна¬ки та фу¬н¬к¬ції са¬ме со¬ці¬а¬ль¬ної дер¬жа¬ви, о᬴ру¬н¬ту¬ва¬ти її за¬га¬ль¬но¬те¬о¬ре¬ти¬ч¬ну ха-ра¬к¬те¬ри¬с¬ти¬ку, ви¬зна¬чи¬ти шля¬хи по¬бу¬до¬ви та¬кої дер¬жа¬ви в Укра¬ї¬ні. Остан¬нє за¬вдан¬ня, а во¬но ло¬гі¬ч¬но ви¬пли¬ває з по¬пе¬ре¬дніх, ви¬да¬єть¬ся осо¬б¬ли¬во ва¬ж¬ли-вим. Та ці¬л¬ком зро¬зу¬мі¬ло, що без чі¬т¬кої й ці¬лі¬с¬ної на¬у¬ко¬во-¬те¬о¬ре¬ти¬ч¬ної кон-це¬п¬ції со¬ці¬а¬ль¬ної дер¬жа¬ви не¬мо¬ж¬ли¬во за¬без¬пе¬чи¬ти її ста¬но¬в¬лен¬ня та фу¬н¬к¬ці¬о-ну¬ван¬ня.
Слу¬ш¬ною є ду¬м¬ка ака¬де¬мі¬ка На¬ці¬о¬на¬ль¬ної ака¬де¬мії на¬ук Укра¬ї¬ни
Ю.С. Ше¬м¬шу¬че¬н¬ка про те, що «ме¬тод проб і по¬ми¬лок не най¬кра¬щий за¬сіб для ці¬ле¬с¬п¬ря¬мо¬ва¬но¬го ре¬фо¬р¬му¬ван¬ня су¬с¬пі¬ль¬но¬го жит¬тя. У дер¬жа¬во¬тво¬р¬чій ді¬я¬ль¬но¬с¬ті кра¬ще йти від за¬га¬ль¬но¬го до кон¬к¬ре¬т¬но¬го, а не на¬впа¬ки, бо без те-о¬рії прак¬ти¬ка дій¬с¬но слі¬па» [255, с.3].
У ві¬т¬чи¬з¬ня¬но¬му пра¬во¬знав¬с¬т¬ві й дер¬жа¬во¬знав¬с¬т¬ві те¬о¬рія со¬ці¬а¬ль¬ної дер-жа¬ви пе¬ре¬бу¬ває по¬ки що на по¬ча¬т¬ко¬вій ста¬дії фо¬р¬му¬ван¬ня. По¬яс¬ню¬єть¬ся це на¬сам¬пе¬ред тим, що у ко¬ли¬ш¬ньо¬му Ра¬дян¬сь¬ко¬му Со¬ю¬зі, як і в ін¬ших кра¬ї¬нах так зва¬но¬го «со¬ці¬а¬лі¬с¬ти¬ч¬но¬го та¬бо¬ру», зу¬сил¬ля на¬у¬ко¬вців бу¬ли спря¬мо¬ва¬ні пе¬ре¬ва¬ж¬но на кри¬ти¬ку «бу¬р¬жу¬а¬з¬них апо¬ло¬ге¬тів» кон¬це¬п¬ції дер¬жа¬ви за¬га¬ль¬но-го бла¬го¬ден¬с¬т¬ва. Од¬нак і в то¬го¬ча¬с¬них ра¬дян¬сь¬ких до¬слі¬джен¬нях (зо¬к¬ре¬ма у пра¬цях В.Є. Гу¬лі¬є¬ва [49], В.Д. По¬пко¬ва [167], О.¬А. По¬по¬ва [168], В.О. Ту-ма¬но¬ва [232]), по¬при від¬по¬ві¬д¬ні іде¬о¬ло¬гі¬ч¬ні шта¬м¬пи й на¬ша¬ру¬ван¬ня, мі¬с¬тять-ся слу¬ш¬ні, кон-
с¬тру¬к¬ти¬в¬ні по¬ло¬жен¬ня, які, без¬пе¬ре¬ч¬но, слід вра¬хо¬ву¬ва¬ти при ство¬рен¬ні су-час¬ної те¬о¬рії со¬ці¬а¬ль¬ної дер¬жа¬ви.
У су¬час¬ний пе¬рі¬од озна¬че¬на про¬бле¬ма¬ти¬ка ста¬но¬вить пред¬мет за¬ці¬ка¬в-ле¬но¬с¬ті пред¬ста¬в¬ни¬ків рі¬з¬них су¬с¬пі¬ль¬них на¬ук: пра¬во¬зна¬в¬ців, по¬лі¬то¬ло¬гів, еко¬но¬мі¬с¬тів, со¬ці¬о¬ло¬гів, фі¬ло¬со¬фів. Зо¬к¬ре¬ма по¬трі¬б¬но від¬зна¬чи¬ти пра¬ці та¬ких ві¬т¬чи¬з¬ня¬них і за¬ру¬бі¬ж¬них уче¬них, як О. Аг¬ра¬нов¬сь¬ка, С. Але¬к¬сє¬єв, В. Ба¬б¬кін, М. Ба¬г¬лай, Д. Ба¬я¬л¬джи¬єв, О. Бе¬ре¬бі¬на, П. Гон¬ча¬ров, М. Гри¬це¬н¬ко, Р. Да¬ре¬н-дорф,
А. Ет¬ці¬о¬ні, М. Ко¬зю¬б¬ра, В. Ко¬пєй¬чи¬ков, І. Ле¬дях, О. Лу¬ка¬шо¬ва, Л. Ма¬мут,
Т. Ма¬цо¬на¬ш¬ві¬лі, В. Ме¬д¬ве¬д¬чук, В. Новіков, П. Ра¬бі¬но¬вич, Г. Ріт¬тер, В. Ро¬їк,
В. Се¬лі¬ва¬нов, А. Сі¬ле¬н¬ко, О. Скакун, О. Скри¬п¬нюк, Ф. Фа¬б¬ри¬ци¬ус, К. Хес¬се,
Х. Ца¬хер, В. Че¬т¬ве¬р¬нін, Й. Штра¬с¬сер, І. Яко¬вюк, В. Яку¬шик та інші.
Між тим зна¬ч¬на ча¬с¬ти¬на пи¬тань, по¬в’я¬за¬них із фу¬н¬к¬ці¬о¬ну¬ван¬ням і роз-ви¬т¬ком со¬ці¬а¬ль¬ної дер¬жа¬ви, ще за¬ли¬ша¬єть¬ся ма¬ло¬до¬слі¬дже¬но¬ю. Це, вла¬с¬не, й обу¬мо¬в¬лює ак¬ту¬а¬ль¬ність те¬ми, за якою ви¬ко¬на¬на да¬на ди¬се¬р¬та¬ці¬я.
Зв’я¬зок ро¬бо¬ти з на¬у¬ко¬ви¬ми про¬гра¬ма¬ми, пла¬на¬ми, те¬ма¬ми. Ди¬се¬р-та¬цій¬не до¬слі¬джен¬ня ви¬ко¬нувалося згідно з планом на¬у¬ко¬вої діяльності ка-фе¬д¬ри те¬о¬рії та іс¬то¬рії дер¬жа¬ви і пра¬ва Львів¬сь¬ко¬го на¬ці¬о¬на¬ль¬но¬го уні¬вер¬си-те¬ту іме¬ні Іва¬на Фра¬н¬ка в межах те¬ми «Те¬о¬ре¬ти¬ч¬ні та прак¬ти¬ч¬ні про¬бле¬ми юри¬ди¬ч¬но¬го за¬без¬пе¬чен¬ня прав лю¬ди¬ни і гро¬ма¬дя¬ни¬на в Укра¬ї¬ні» (но¬мер дер¬жа¬в¬ної ре¬єст¬ра¬ції ЮД-392 Б).
Ме¬та і за¬да¬чі до¬слі¬джен¬ня. Ме¬тою ди¬се¬р¬та¬цій¬но¬го до¬слі¬джен¬ня є по-
¬гли¬б¬лен¬ня за¬га¬ль¬но¬те¬о¬ре¬ти¬ч¬них уяв¬лень сто¬со¬в¬но сут¬но¬с¬ті, за¬вдань, ознак та рі¬з¬но¬ви¬дів со¬ці¬а¬ль¬ної дер¬жа¬ви, що спри¬я¬ло б її ста¬но¬в¬лен¬ню в Укра¬ї¬ні.
За¬д¬ля цьо¬го не¬об¬хід¬но бу¬ло ви¬рі¬ши¬ти ни¬з¬ку задач:
- ви¬хо¬дя¬чи із ана¬лі¬зу са¬ме тих за¬вдань, що їх по¬кли¬ка¬на ви¬ко¬ну¬ва¬ти со-ці¬-а¬ль¬на дер¬жа¬ва, за¬про¬по¬ну¬ва¬ти кон¬к¬ре¬ти¬зо¬ва¬ну характеристику її ознак та відповідне визначення за¬га¬ль¬но¬го по¬нят¬тя;
- уто¬ч¬ни¬ти спів¬від¬но¬шен¬ня вла¬с¬ти¬во¬с¬тей пра¬во¬вої дер¬жа¬ви й дер¬жа¬ви со¬ці¬а¬ль¬ної;
- здій¬с¬ни¬ти по¬рі¬в¬ня¬ль¬не до¬слі¬джен¬ня ос¬но¬в¬них мо¬де¬лей со¬ці¬а¬ль¬ної дер-жа¬ви;
- ви¬яви¬ти і про¬ана¬лі¬зу¬ва¬ти основні су¬час¬ні те¬н¬де¬н¬ції роз¬ви¬т¬ку та ді¬я¬ль-но¬с¬ті со¬ці¬а¬ль¬ної дер¬жа¬ви, зо¬к¬ре¬ма роз¬ши¬рен¬ня уча¬с¬ті при¬ва¬т¬но¬го бі¬з¬не¬су та не¬дер¬жа¬в¬них не¬при¬бу¬т¬ко¬вих ор¬га¬ні¬за¬цій у ви¬ко¬нан¬ні її фу¬н¬к¬цій у гу¬ма¬ні¬та¬р-ній сфе¬рі й ак¬ти¬ві¬за¬цію ді¬я¬ль¬но¬с¬ті та¬кої дер¬жа¬ви що¬до за¬без¬пе¬чен¬ня со¬ці¬а¬ль-но¬го пар¬т¬нер¬с¬т¬ва;
- до¬слі¬ди¬ти про¬цес фо¬р¬му¬ван¬ня та роз¬ви¬т¬ку со¬ці¬а¬ль¬но¬го пра¬ва і, від¬по-ві¬д¬но, со¬ці¬а¬ль¬но¬го за¬ко¬но¬дав¬ст¬ва як ін¬стру¬ме¬н¬тів за¬без¬пе¬чен¬ня со¬ці¬а¬ль¬ною дер¬жа¬вою еко¬но¬мі¬ч¬них, со¬ці¬а¬ль¬них і куль¬ту¬р¬них прав лю¬ди¬ни.
Об’¬єк¬том до¬слі¬джен¬ня є про¬це¬си фо¬р¬му¬ван¬ня та фу¬н¬к¬ці¬о¬ну¬ван¬ня со¬ці-
¬а¬ль¬ної дер¬жа¬ви.
Пред¬ме¬том до¬слі¬джен¬ня є загальне поняття соціальної держави, її ос-новні мо¬де¬лі (рі¬з¬но¬ви¬ди) й тенденції роз¬ви¬т¬ку. Від¬по¬ві¬д¬но до цьо¬го до¬слі¬д-жу¬єть¬ся як «і¬де¬а¬ль¬на» со¬ці¬а¬ль¬на дер¬жа¬ва (її загальне поняття), так і ті ре¬а-ль¬ні дер¬жа¬ви, ко¬т¬рі нині пра¬г¬нуть тра¬с¬фо¬р¬мувати¬ся у со¬ці¬а¬ль¬ні.
Ме¬то¬ди до¬слі¬джен¬ня. Ме¬то¬до¬ло¬гі¬ч¬ну ос¬но¬ву ди¬се¬р¬та¬ції ста¬но¬вить низ-ка фі¬ло¬соф¬сь¬ких, за¬га¬ль¬но¬на¬у¬ко¬вих та спе¬ці¬а¬ль¬но-¬юри¬ди¬ч¬них ме¬то¬дів.
Ви¬ко¬ри¬с¬то¬ву¬ва¬ли¬ся, зо¬к¬ре¬ма, ме¬то¬ди ана¬лі¬зу та си¬н¬те¬зу — у зв’я¬з¬ку із спро¬бою сфо¬р¬му¬лю¬ва¬ти ви¬зна¬чен¬ня по¬нять со¬ці¬а¬ль¬ної дер¬жа¬ви, со¬ці¬а¬ль¬но¬го пра¬ва то¬що; со¬ці¬а¬ль¬но-¬де¬те¬р¬мі¬ні¬ст¬сь¬кий — у про¬це¬сі ви¬яв¬лен¬ня та роз¬гля¬ду ос¬но¬в¬них те¬нде¬н¬цій роз¬ви¬т¬ку та¬кої дер¬жа¬ви; іс¬то¬ри¬ко-¬пра¬во¬вий та по¬рі¬в¬ня-ль¬но-¬пра¬во¬вий ме¬то¬ди — при до¬слі¬джен¬ні ос¬но¬в¬них мо¬де¬лей со¬ці¬а¬ль¬ної дер¬жа¬ви та при ана¬лі¬зі про¬це¬су фо¬р¬му¬ван¬ня й роз¬ви¬т¬ку со¬ці¬а¬ль¬но¬го пра¬ва і со¬ці¬а¬ль¬но¬го за¬ко¬но¬дав¬ст¬ва у рі¬з¬них кра¬ї¬нах; фо¬р¬ма¬ль¬но-¬юри¬ди¬ч¬ний — у про¬це¬сі до¬слі¬джен¬ня но¬р¬ма¬ти¬в¬но-¬пра¬во¬вих ак¬тів Укра¬ї¬ни та за¬ру¬бі¬ж¬них кра¬їн, між¬на¬ро¬д¬но-пра¬во¬вих до¬ку¬ме¬н¬тів з про¬бле¬ма¬ти¬ки ди¬се¬р¬та¬ці¬ї.
Дже¬ре¬ль¬ною ба¬зою до¬слі¬джен¬ня є між¬на¬ро¬д¬но-¬пра¬во¬ві ак¬ти, на¬ці¬о¬на¬ль-не за¬ко¬но¬дав¬ст¬во Укра¬ї¬ни та де¬яких ін¬ших країн, на¬у¬ко¬ві пра¬ці ві¬т¬чи¬з¬ня¬них та за¬ру¬бі¬ж¬них ав¬то¬рів з до¬слі¬джу¬ва¬ної про¬бле¬ми, а також документи, ко¬т¬рі вхо¬дять до ко¬р¬пу¬су так зва¬ної «со¬ці¬а¬ль¬ної до¬к¬т¬ри¬ни ка¬то¬ли¬ци¬з¬му».
На¬у¬ко¬ва но¬ви¬з¬на оде¬р¬жа¬них ре¬зуль¬та¬тів. Ди¬се¬р¬та¬ція є од¬ним із пе¬р-ших у ві¬т¬чи¬з¬ня¬но¬му пра¬во¬знав¬с¬т¬ві за¬га¬ль¬но¬те¬о¬ре¬ти¬ч¬них мо¬но¬гра¬фі¬ч¬них до-слі¬джень ос¬но¬в¬них про¬блем фо¬р¬му¬ван¬ня, фу¬н¬к¬ці¬о¬ну¬ван¬ня та пе¬р¬с¬пе¬к¬тив і те¬н¬де¬н¬цій роз¬ви¬т¬ку со¬ці¬а¬ль¬ної дер¬жа¬ви у су¬час¬них кра¬ї¬нах, зо¬к¬ре¬ма в Укра-ї¬ні.
У ре¬зуль¬та¬ті про¬ве¬де¬но¬го до¬слі¬джен¬ня сфо¬р¬мульова¬ні та¬кі ос¬но¬в¬ні по-ло¬жен¬ня, ко¬т¬рим, як видаєть¬ся, при¬та¬ман¬ні еле¬ме¬н¬ти на¬у¬ко¬вої но¬ви¬з¬ни і які ви¬но¬сять¬ся на за¬хист:
- ви¬о¬к¬ре¬м¬лен¬ня трьох ос¬но¬в¬них, си¬с¬те¬м¬но вза¬є¬мо¬по¬в’я¬за¬них «бло¬ків» за¬в-дань, що їх має ви¬ко¬ну¬ва¬ти будь-яка со¬ці¬а¬ль¬на дер¬жа¬ва;
- уто¬ч¬нен¬ня, з огля¬ду на ці «бло¬ки» за¬вдань, ознак і ви¬зна¬чен¬ня за¬га¬ль-но¬го по¬нят¬тя со¬ці¬а¬ль¬ної дер¬жа¬ви;
- кон¬к¬ре¬ти¬за¬ція спів¬від¬но¬шен¬ня вла¬с¬ти¬во¬с¬тей пра¬во¬вої дер¬жа¬ви і дер¬жа-ви со¬ці¬а¬ль¬ної;
- по¬рі¬в¬ня¬ль¬на оці¬н¬ка ос¬но¬в¬них мо¬де¬лей со¬ці¬а¬ль¬ної дер¬жа¬ви;
- ха¬ра¬к¬те¬ри¬с¬ти¬ка пред¬ме¬та, ме¬то¬ду ре¬гу¬лю¬ван¬ня та си¬с¬те¬м¬но-¬ст¬ру¬к¬ту¬р-но¬го ста¬ту¬су со¬ці¬а¬ль¬но¬го пра¬ва як са¬мо¬стій¬ної га¬лу¬зі пра¬ва у де¬мо¬к¬ра¬ти¬ч¬ній дер¬жа¬ві со¬ці¬а¬ль¬ної орі¬є¬н¬та¬ції;
- до¬да¬т¬ко¬ва ар¬гу¬ме¬н¬та¬ція по¬гля¬ду на со¬ці¬а¬ль¬не пар¬т¬нер¬с¬т¬во як на не¬об-хід¬ну пе¬ре¬д¬у¬мо¬ву роз¬бу¬до¬ви со¬ці¬а¬ль¬ної дер¬жа¬ви та як один із її ва¬ж¬ли¬вих ат¬ри¬бу¬тів;
- ви¬яв¬лен¬ня й ана¬ліз те¬н¬де¬н¬ції до роз¬ши¬рен¬ня уча¬с¬ті при¬ва¬т¬но¬го бі¬з¬не¬су й не¬дер¬жа¬в¬них не¬при¬бу¬т¬ко¬вих ор¬га¬ні¬за¬цій у ви¬ко¬нан¬ні пе¬в¬них фу¬н¬к¬цій со¬ці-а¬ль¬ної дер¬жа¬ви у гу¬ма¬ні¬та¬р¬ній сфе¬рі су¬с¬пі¬ль¬них від¬но¬син.
Прак¬ти¬ч¬не зна¬чен¬ня оде¬р¬жа¬них ре¬зуль¬та¬тів по¬ля¬гає в то¬му, що по-ло¬жен¬ня і ви¬сно¬в¬ки ди¬се¬р¬та¬ції мо¬жуть бу¬ти ко¬ри¬с¬ни¬ми у по¬да¬ль¬ших до¬слі-джен¬нях сут¬но¬с¬ті, за¬вдань, ознак і фу¬н¬к¬цій со¬ці¬а¬ль¬ної дер¬жа¬ви, у на¬у¬ко¬во¬му об¬-
ґру¬н¬ту¬ван¬ні її за¬га¬ль¬но¬те¬о¬ре¬ти¬ч¬ної ха¬ра¬к¬те¬ри¬с¬ти¬ки і для ви¬ро¬б¬лен¬ня прак-ти¬ч¬них ре¬ко¬ме¬н¬да¬цій що¬до шля¬хів роз¬бу¬до¬ви та¬кої дер¬жа¬ви в Укра¬ї¬ні.
Ма¬те¬рі¬а¬ли до¬слі¬джен¬ня мо¬жуть та¬кож ви¬ко¬ри¬с¬то¬ву¬ва¬тись при ви¬кла-дан¬ні у ви¬щих юри¬ди¬ч¬них на¬вча¬ль¬них за¬кла¬дах ку¬р¬сів «За¬га¬ль¬на те¬о¬рія дер¬жа¬ви і пра¬ва», «Ко¬н¬с¬ти¬ту¬цій¬не пра¬во Укра¬ї¬ни», «Ко¬н¬с¬ти¬ту¬цій¬не (дер¬жа-в¬не) пра¬во за¬ру¬бі¬ж¬них кра¬їн», при під¬го¬то¬в¬ці від¬по¬ві¬д¬них на¬вча¬ль¬них по¬сі-б¬ни¬ків і під¬ру¬ч¬ни¬ків.
Ці ма¬те¬рі¬а¬ли вже ви¬ко¬ри¬с¬то¬ву¬ва¬лись здо¬бу¬ва¬чем при ви¬кла¬дан¬ні на¬вча-ль¬но¬го ку¬р¬су «Де¬р¬жа¬в¬не пра¬во за¬ру¬бі¬ж¬них кра¬їн» у Львів¬сь¬ко¬му ін¬сти¬ту¬ті вну¬т¬рі¬шніх справ при На¬ці¬о¬на¬ль¬ній ака¬де¬мії вну¬т¬рі¬шніх справ (да¬лі — НА-ВС) Укра¬ї¬ни.
Осо¬би¬с¬тий вне¬сок здо¬бу¬ва¬ча. Ди¬се¬р¬та¬ція є са¬мо¬стій¬ною на¬у¬ко¬вою пра¬це¬ю. Се¬ред на¬у¬ко¬вих ста¬тей, опу¬б¬лі¬ко¬ва¬них за те¬мою ди¬се¬р¬та¬ції, од¬на на¬пи¬са¬на у спів¬ав¬то¬р¬с¬т¬ві із про¬фе¬со¬ром П.М. Ра¬бі¬но¬ви¬чем. Осо¬би¬с¬тий вне-сок здо¬бу¬ва¬ча у цій стат¬ті по¬ля¬гає в ана¬лі¬зі пред¬ме¬та й си¬с¬те¬м¬но-¬ст¬ру¬к¬ту¬р-но¬го ста¬ту¬су со¬ці¬а¬ль¬но¬го пра¬ва як са¬мо¬стій¬ної га¬лу¬зі пра¬ва.
Ап¬ро¬ба¬ція ре¬зуль¬та¬тів до¬слі¬джен¬ня. Ма¬те¬рі¬а¬ли ди¬се¬р¬та¬ції об¬го¬во¬рю-ва¬лись на за¬сі¬дан¬нях ка¬фе¬д¬ри те¬о¬рії та іс¬то¬рії дер¬жа¬ви і пра¬ва юри¬ди¬ч¬но¬го фа¬-
ку¬ль¬те¬ту Львів¬сь¬ко¬го на¬ці¬о¬на¬ль¬но¬го уні¬вер¬си¬те¬ту іме¬ні Іва¬на Фра¬н¬ка та ка-фе¬д¬ри кон¬сти¬ту¬цій¬но¬го і між¬на¬ро¬д¬но¬го пра¬ва Львів¬сь¬ко¬го ін¬сти¬ту¬ту вну¬т¬рі-шніх справ при НА¬ВС Укра¬ї¬ни.
Ос¬но¬в¬ні по¬ло¬жен¬ня до¬слі¬джен¬ня ви¬сві¬т¬лю¬ва¬лись у до¬по¬ві¬дях на Все¬ук-ра¬їн¬сь¬кій на¬у¬ко¬во-¬те¬о¬ре¬ти¬ч¬ній кон¬фе¬ре¬н¬ції «Мо¬ло¬да Укра¬ї¬н¬сь¬ка дер¬жа¬ва на ме¬жі ти¬ся¬чо¬літь: по¬гляд в іс¬то¬ри¬ч¬не ми¬ну¬ле та май¬бу¬т¬нє де¬мо¬к¬ра¬ти¬ч¬ної, пра¬во¬вої дер¬жа¬ви Укра¬ї¬на» (м.Львів, 4-5 тра¬в¬ня 2001 р.), Всеукраїнській науковій конференції студентів та аспірантів «Актуальні про¬б¬ле¬ми теорії та історії прав людини, права, держави і політології» (м.Львів, 11-12 грудня 2002 р.), міжнародній науковій конференції «Методологічні проблеми пра-вової науки» (м.Харків, 13-14 грудня 2002 р.), VI, VII, VIII та IX ре¬гі¬о¬на¬ль-них на¬у¬ко¬во-¬пра¬к¬ти¬ч¬них кон¬фе¬ре¬н¬ці¬ях «Про¬б¬ле¬ми дер¬жа¬во¬тво¬рен¬ня і за¬хи-с¬ту прав лю¬ди¬ни в Укра¬ї¬ні» (м.Львів, 8-9 лю¬то¬го 2000 р., 13-14 лю¬то¬го 2001 р., 13-14 лю¬то¬го 2002 р., 13-14 лю¬то¬го 2003 р.).
Пу¬б¬лі¬ка¬ці¬ї. Ос¬но¬в¬ні по¬ло¬жен¬ня та ви¬сно¬в¬ки ди¬се¬р¬та¬ції опри¬лю¬д¬не¬ні у семи на¬у¬ко¬вих пу¬б¬лі¬ка¬ці¬ях (у то¬му чи¬с¬лі п’ять із них — у фа¬хо¬вих ви¬дан-нях).
Стру¬к¬ту¬ра ро¬бо¬ти. Стру¬к¬ту¬ра ди¬се¬р¬та¬ції зу¬мо¬в¬ле¬на за¬вдан¬ня¬ми та ло-гі¬кою до¬слі¬джен¬ня. Ро¬бо¬та скла¬да¬єть¬ся із всту¬пу, двох роз¬ді¬лів (роз¬по¬ді¬ле-них на шість під¬роз¬ді¬лів), ви¬сно¬в¬ків та спи¬с¬ку ви¬ко¬ри¬с¬та¬них дже¬рел (270 найме-нувань). Об¬сяг ди¬се¬р¬та¬ції (без списку використаних джерел) ста¬но-вить 158 сто¬рі¬нок.

bibliography

ВИ¬СНО¬В¬КИ

У ди¬се¬р¬та¬ції пред¬ста¬в¬ле¬но те¬о¬ре¬ти¬ч¬не уза¬галь¬нен¬ня і нове вирішення наукової задачі, яка полягає у тому, щоб подати комплексну характеристику феномена соціальної держави, і тим самим, зробити певний внесок у створення цілісної загальнотеоретичної концепції такої держави.
Ви¬ко¬на¬не ди¬се¬р¬та¬цій¬не до¬слі¬джен¬ня до¬зво¬ляє зро¬би¬ти на¬сту¬п¬ні го¬ло¬вні ви¬сно¬в¬ки:
1. Про¬ве¬де¬ний ана¬ліз су¬час¬ної на¬у¬ко¬вої лі¬те¬ра¬ту¬ри з про¬бле¬ма¬ти¬ки со-ці¬-
а¬ль¬ної дер¬жа¬ви та ви¬вчен¬ня від¬по¬ві¬д¬ної дер¬жа¬в¬но-¬юри¬ди¬ч¬ної прак¬ти¬ки дає під¬ста¬ви ви¬ді¬ли¬ти три ос¬но¬в¬ні, си¬с¬те¬м¬но вза¬є¬мо¬по¬в’я¬за¬ні між со¬бою «бло¬ки» за¬вдань та¬кої дер¬жа¬ви.
Пе¬р¬ший із них по¬ля¬гає у ство¬рен¬ні не¬об¬хід¬них юри¬ди¬ч¬них та фа¬к¬ти¬ч-них умов для са¬мо¬стій¬но¬го за¬без¬пе¬чен¬ня пра¬це¬зда¬т¬ною лю¬ди¬ною гі¬д¬но¬го жит¬тя для се¬бе та для сво¬їх бли¬зь¬ких, а та¬кож у здій¬с¬нен¬ні дер¬жа¬вою за¬хо-дів що¬до під¬три¬м¬ки не¬пра¬це¬зда¬т¬них груп на¬се¬лен¬ня, принаймні, на рі¬в¬ні про¬жи¬т¬ко¬во¬го мі¬ні¬му¬му.
Со¬ці¬а¬ль¬на дер¬жа¬ва по¬ви¬нна ство¬ри¬ти всі можливі пе¬ре¬д¬у¬мо¬ви для то¬го, аби її гро¬ма¬дя¬ни ма¬ли реальну змо¬гу за¬без¬пе¬чи¬ти се¬бе та членів свєї сі¬м’ї усім не¬об¬хід¬ним, не вда¬ю¬чись до дер¬жа¬в¬ної опі¬ки. І ли¬ше ті осо¬би, ко¬т¬рі не мо¬жуть — з тих чи ін¬ших об’¬єк¬ти¬в¬них, не за¬ле¬ж¬них від них при¬чин (ска¬жі-мо, уна¬с¬лі¬док хво¬ро¬би, не¬пра¬це¬зда¬т¬но¬с¬ті за ві¬ком) — утри¬му¬ва¬ти се¬бе, по-ви¬нні оде¬р¬жу¬ва¬ти від дер¬жа¬ви до¬ста¬т¬ню до¬по¬мо¬гу, щоб ма¬ти змо¬гу ве¬с¬ти гі-д¬ний лю¬ди¬ни спо¬сіб жит¬тя.
Ви¬ко¬нан¬ня цих за¬вдань не¬мо¬ж¬ли¬ве без ви¬знан¬ня пра¬ва при¬ва¬т¬ної вла¬с-но¬с¬ті на за¬со¬би ви¬ро¬б¬ни¬ц¬т¬ва та ри¬н¬ко¬вих за¬сад в еко¬но¬мі¬ці. Вод¬но¬час з ме-тою по¬до¬лан¬ня не¬га¬ти¬в¬них мо¬ме¬н¬тів фу¬н¬к¬ці¬о¬ну¬ван¬ня «ві¬ль¬но¬го» ри¬н¬ку еко-но¬мі¬ч¬ною ос¬но¬вою со¬ці¬а¬ль¬ної дер¬жа¬ви по¬ви¬нно бу¬ти не про¬с¬то ри¬н¬ко¬ве го¬с-по¬дар¬с¬т¬во, а го¬с¬по¬дар¬с¬т¬во со¬ці¬а¬ль¬но орі¬є¬н¬то¬ва¬не.
Суть дру¬го¬го «бло¬ку» за¬вдань — у за¬без¬пе¬чен¬ні ре¬а¬ль¬них га¬ра¬н¬тій здій¬с¬нен¬ня еко¬но¬мі¬ч¬них, со¬ці¬а¬ль¬них і культурних прав, тобто прав людини «другого покоління». Зазначені пра¬ва ма¬ють спе¬ци¬фі¬ку у спо¬со¬бах їх¬ньої ре¬а¬лі¬за¬ції та за¬хи¬с¬ту: адже сту¬пінь їх га¬ра¬н¬то¬ва¬но¬с¬ті з бо¬ку дер¬жа¬ви — на від¬мі¬ну від прав «пе¬р¬шо¬го по¬ко¬лін¬ня» (громадських і політичних)— прямо за¬ле¬ж¬ить від ста¬ну еко¬но¬мі¬ки від¬по¬ві¬д¬но¬го су¬с¬пі¬ль¬с¬т¬ва.
Разом із тим, на по¬ча¬т¬ку третього ти¬ся¬чо¬літ¬тя ви¬гля¬дає не¬до¬ре¬ч¬ним про¬ти¬ста¬в¬лен¬ня рі¬з¬них ка¬те¬го¬рій прав лю¬ди¬ни за кри¬те¬рі¬я¬ми їх «при¬ро¬д¬но-с¬ті» і ва¬ж¬ли¬во¬с¬ті — з огля¬ду на не¬мо¬ж¬ли¬вість но¬р¬ма¬ль¬ної жит¬тє¬ді¬я¬ль¬но¬с¬ті су¬час¬ної лю¬ди¬ни без ре¬а¬лі¬за¬ції усьо¬го ком¬пле¬к¬су її при¬ро¬д¬них не¬від’¬єм¬них прав.
Тре¬тій «блок» вклю¬чає про¬ве¬ден¬ня за¬хо¬дів, спря¬мо¬ва¬них на мі¬ні¬мі¬за-цію не¬ви¬пра¬в¬да¬них со¬ці¬а¬ль¬но-¬еко¬но¬мі¬ч¬них від¬мін¬но¬с¬тей між чле¬на¬ми су¬с¬пі-ль¬с¬т¬ва, між рі¬з¬ни¬ми со¬ці¬а¬ль¬ни¬ми спі¬ль¬но¬та¬ми, на стри¬му¬ван¬ня над¬мі¬р¬но¬го май¬но¬во¬го роз¬ша¬ру¬ван¬ня на¬се¬лен¬ня, змі¬ц¬нен¬ня со¬ці¬а¬ль¬ної зла¬го¬ди та єд¬но¬с-ті на¬ро¬ду.
Чі¬ль¬не мі¬с¬це у роз¬в’я¬зан¬ні цих за¬вдань на¬ле¬жить так зва¬ній «по¬лі¬ти¬ці до¬хо-дів», яка здій¬с¬ню¬єть¬ся шля¬хом зба¬ла¬н¬со¬ва¬ної си¬с¬те¬ми опо¬да¬т¬ку¬ван¬ня та фо-р¬му¬ван¬ня со¬ці¬а¬ль¬но орі¬є¬н¬то¬ва¬но¬го бю¬дже¬ту.
2. На під¬ста¬ві ана¬лі¬зу вка¬за¬них «бло¬ків» за¬вдань со¬ці¬а¬ль¬ної дер¬жа¬ви ви¬да¬єть¬ся мо¬ж¬ли¬вим стве¬р¬джу¬ва¬ти, що най¬ва¬ж¬ли¬ві¬шим у їх си¬с¬те¬мі є за¬без-пе¬чен¬ня ре¬а¬ль¬них га¬ра¬н¬тій для ви¬ко¬ри¬с¬тан¬ня лю¬ди¬ною її еко¬но¬мі¬ч¬них, со¬ці-а¬ль¬них і куль¬ту¬р¬них прав. Без ви¬ко¬нан¬ня цьо¬го за¬вдан¬ня не¬мо¬ж¬ли¬ві ані змі-ц¬нен¬ня со¬ці¬а¬ль¬но¬го ми¬ру в су¬с¬пі¬ль¬с¬т¬ві, ані спри¬ян¬ня осо¬бі у са¬мо¬стій¬но¬му до¬ся¬г¬нен¬ні нею вла¬с¬но¬го ма¬те¬рі¬а¬ль¬но¬го до¬б¬ро¬бу¬ту. Саме то¬му здій¬с¬нен-ність та¬ких прав мо¬ж¬на вва¬жа¬ти ви¬зна¬ча¬ль¬ною ри¬сою со¬ці¬а¬ль¬ної дер¬жа¬ви – тим «ла¬к¬му¬со¬вим па¬пі¬р¬цем», за до¬по¬мо¬гою ко¬т¬ро¬го чі¬т¬ко ви¬яв¬ля¬ють¬ся усі ус¬пі¬хи та про¬ра¬ху¬н¬ки її роз¬бу¬до¬ви.
3. Фа¬к¬ти¬ч¬ні дії дер¬жа¬ви з ре¬а¬ль¬но¬го роз¬в’я¬зан¬ня – у певних, кон¬к¬ре¬т¬но-¬іс¬то¬ри¬ч¬них умо¬вах – за¬зна¬че¬них «бло¬ків» за¬вдань є сут¬тє¬ви¬ми озна¬ка¬ми її як дер¬жави со¬ці¬а¬ль¬но¬ї. А від¬так — ці ознаки по¬ви¬нні бу¬ти ві¬до¬бра¬же¬ні у загаль¬ній де¬фі¬ні¬ції та¬кої дер¬жа¬ви, а саме: со¬ці¬а¬ль¬на дер¬жа¬ва – це дер¬жа¬ва, яка, ма¬ю¬чи за еко¬но¬мі¬ч¬ну ос¬но¬ву со¬ці¬а¬ль¬но орі¬є¬н¬то¬ва¬не ри¬н¬ко¬ве го¬с¬по-дар¬с¬т¬во, ство¬рює всі мо¬ж¬ли¬ві умо¬ви для ре¬а¬лі¬за¬ції еко¬но¬мі¬ч¬них, со¬ці¬а-ль¬них і куль¬ту¬р¬них прав лю¬ди¬ни, для са¬мо¬стій¬но¬го за¬без¬пе¬чен¬ня іні¬ці¬а-ти¬в¬ною та со¬ці¬а¬ль¬но від¬по¬ві¬да¬ль¬ною осо¬бою не¬об¬хід¬но¬го рі¬в¬ня ма¬те¬рі¬а-ль¬но¬го добробуту со¬бі та членам своє¬ї сі¬м’ї; га¬ра¬н¬тує ко¬ж¬но¬му про¬жи¬т-ко¬вий мі¬ні¬мум за¬д¬ля гі¬д¬но¬го лю¬ди¬ни іс¬ну¬ван¬ня й спри¬яє змі¬ц¬нен¬ню со-ці¬а¬ль¬ної зла¬го¬ди в су¬с¬пі¬ль¬с¬т¬ві.
4. У по¬в¬но¬му об¬ся¬зі озна¬ки со¬ці¬а¬ль¬ної дер¬жа¬ви мо¬жуть бу¬ти при¬та¬ман-ни¬ми ли¬ше дер¬жа¬ві так зва¬но¬го со¬ці¬а¬ль¬но-¬де¬мо¬к¬ра¬ти¬ч¬но¬го ти¬пу. Роз¬ви¬не¬на со¬ці¬а¬ль¬на дер¬жа¬ва як дер¬жа¬ва та¬ко¬го ти¬пу, ви¬ко¬нує усі фу¬н¬к¬ції остан¬ньо¬ї. Але спе¬ци¬фі¬ч¬ни¬ми фу¬н¬к¬ці¬я¬ми, в яких ви¬ра¬жа¬єть¬ся, вла¬с¬не, «со¬ці¬а¬ль¬ність» дер¬жа¬ви, є на¬сту¬п¬ні:
- со¬ці¬а¬ль¬но-¬ак¬ти¬ві¬зу¬ю¬ча (спри¬ян¬ня еко¬но¬мі¬ч¬ній ак¬ти¬в¬но¬с¬ті пра¬це¬зда¬т¬них осіб);
- со¬ці¬а¬ль¬но-¬пра¬во¬за¬бе¬з¬пе¬чу¬вальна (за¬без¬пе¬чен¬ня ре¬а¬ль¬них га¬ра¬н¬тій здій-с¬нен¬ня еко¬но¬мі¬ч¬них, со¬ці¬а¬ль¬них і культурних прав усіх гро¬ма¬дян);
- уз¬го¬джу¬ва¬ль¬на, «ко¬н¬се¬н¬су¬с¬на» (змі¬ц¬нен¬ня со¬ці¬а¬ль¬но¬го ми¬ру у су¬с¬пі¬ль-с¬т¬ві).
5. Кон¬це¬п¬ція і ре¬а¬ль¬не ста¬но¬в¬лен¬ня со¬ці¬а¬ль¬ної дер¬жа¬ви жодною мірою не за¬пе¬ре¬чують най¬ва¬ж¬ли¬ві¬ших прин¬ци¬пів дер¬жа¬ви пра¬во¬вої, іс¬ну¬ван¬ня ко¬т-рої невід’ємно по¬в’я¬за¬не із утве¬р¬джен¬ням «пе¬р¬шо¬го по¬ко¬лін¬ня» прав лю¬ди-ни — гро¬ма¬дян¬сь¬ких і по¬лі¬тич¬них. Со¬ці¬а¬ль¬на дер¬жа¬ва є но¬вим, про¬гре¬си¬в-ним ета¬пом роз¬ви¬т¬ку пра¬во¬вої дер¬жа¬ви.
6. Між по¬нят¬тя¬ми «пра¬во¬ва дер¬жа¬ва» і «со¬ці¬а¬ль¬на дер¬жа¬ва», між прин-ци¬па¬ми сво¬бо¬ди та ма¬те¬рі¬а¬ль¬ної рі¬в¬но¬сті, між дво¬ма «по¬ко¬лін¬ня¬ми» прав лю¬ди¬ни, бе¬з¬у¬мо¬в¬но, іс¬ну¬ють як ді¬а¬ле¬к¬ти¬ч¬на єд¬ність, так і — в «ра¬м¬ках» ці¬єї єд¬но¬с¬ті — пе¬в¬ні ко¬лі¬зії, на¬пру¬жен¬ня.
7. Фо¬р¬му¬ван¬ня со¬ці¬а¬ль¬ної дер¬жа¬ви в Укра¬ї¬ні, по¬рі¬в¬ня¬но із роз¬ви¬ну¬ти¬ми ін¬ду¬с¬т¬рі¬а¬ль¬ни¬ми кра¬ї¬на¬ми За¬хо¬ду, має сво¬єю осо¬б¬ли¬ві¬с¬тю те, що від¬бу¬ва¬єть-ся во¬но вод¬но¬час із ста¬но¬в¬лен¬ням дер¬жа¬ви пра¬во¬во¬ї. А це, зно¬ву ж та¬ки, ви-ма¬гає ще бі¬ль¬шої ува¬ги до про¬бле¬ми рі¬в¬но¬ва¬ги між за¬зна¬че¬ни¬ми, де¬що су¬пе-ре¬ч¬ли¬ви¬ми, скла¬до¬ви¬ми со¬ці¬а¬ль¬ної пра¬во¬вої дер¬жа¬ви — зо¬к¬ре¬ма між її со¬ці-а¬ль¬но-¬ін¬-
те¬р¬ве¬н¬ці¬о¬ні¬ст¬сь¬кими і пра¬во¬ви¬ми за¬са¬да¬ми.
8. Обо¬в’я¬з¬ко¬вим еле¬ме¬н¬том фо¬р¬му¬ван¬ня на¬у¬ко¬во-¬те¬о¬ре¬ти¬ч¬ної кон¬це¬п¬ції со¬ці¬а¬ль¬ної дер¬жа¬ви в Укра¬ї¬ні є конс¬тру¬ю¬ван¬ня вла¬с¬ної мо¬де¬лі та¬кої дер¬жа¬ви з ура¬ху¬ван¬ням на¬ці¬о¬на¬ль¬них іс¬то¬ри¬ко-¬по¬лі¬ти¬ч¬них, со¬ці¬а¬ль¬но-¬еко¬но¬мі¬ч¬них та
ме¬н¬та¬ль¬но-¬пси¬хо¬ло¬гі¬ч¬них осо¬б¬ли¬во¬с¬тей.
9. Ва¬го¬мим чин¬ни¬ком про¬це¬су роз¬бу¬до¬ви со¬ці¬а¬ль¬ної дер¬жа¬ви є за¬ко¬но-да¬в¬че опо¬се¬ре¬д¬ку¬ван¬ня «со¬ці¬а¬ль¬но¬с¬ті» та¬кої дер¬жа¬ви шля¬хом фо¬р¬му¬ван¬ня осо¬б¬ли¬вої «ді¬ля¬н¬ки» об’¬єк¬ти¬в¬но¬го юри¬ди¬ч¬но¬го пра¬ва — так зва¬но¬го со¬ці¬а-ль¬но¬го пра¬ва — і від¬по¬ві¬д¬ної га¬лу¬зі за¬ко¬но¬дав¬ст¬ва (со¬ці¬а¬ль¬но¬го за¬ко¬но¬дав-ст¬ва).
10. Ме¬то¬до¬ло¬гі¬ч¬но спи¬ра¬ю¬чись на до¬слі¬д¬ни¬ць¬кий під¬хід, який у лі¬те¬ра-ту¬рі на¬зва¬но «по¬т¬ре¬бо¬вим», по¬нят¬тя вка¬за¬но¬го пра¬ва мо¬ж¬на ви¬зна¬чи¬ти на-сту¬п¬ним чи¬ном: со¬ці¬а¬ль¬не пра¬во — це ком¬пле¬к¬с¬на ін¬те¬г¬ро¬ва¬на га¬лузь об’¬єк¬ти¬в¬но¬го юри¬ди¬ч¬но¬го пра¬ва, ко¬т¬ра яв¬ляє со¬бою си¬с¬те¬му юри¬ди¬ч-них норм, спря¬мо¬ва¬них на ре¬гу¬лю¬ван¬ня та¬ких су¬с¬пі¬ль¬них від¬но¬син, яки¬ми опо¬се¬ре¬д¬ко¬ву¬єть¬ся со¬ці¬а¬ль¬ний за¬хист лю¬ди¬ни, здій¬с¬ню¬ва¬ний со-ці¬а¬ль¬но-¬алі¬ме¬н¬та¬р¬ним ме¬то¬дом (ме¬то¬дом со¬ці¬а¬ль¬них на¬дань).
11. Не¬од¬мін¬ною пе¬ре¬д¬у¬мо¬вою фо¬р¬му¬ван¬ня со¬ці¬а¬ль¬ної дер¬жа¬ви та од-ним із ва¬ж¬ли¬вих її ат¬ри¬бу¬тів є ефе¬к¬ти¬в¬на си¬с¬те¬ма со¬ці¬а¬ль¬но¬го пар¬т¬нер¬с¬т¬ва. У зв’я¬з¬ку із про¬це¬са¬ми при¬ва¬ти¬за¬ції, в Укра¬ї¬ні за¬ко¬но¬мі¬р¬но по¬сла¬б¬лю¬єть¬ся пря¬мий вплив дер¬жа¬ви на ре¬гу¬лю¬ван¬ня со¬ці¬а¬ль¬но-¬тру¬до¬вих від¬но¬син са¬ме як вла¬с¬ни¬ка за¬со¬бів ви¬ро¬б¬ни¬ц¬т¬ва (ро¬бо¬то¬да¬в¬ця). Від¬так, дер¬жа¬ва по¬ви¬нна по¬си¬ли¬ти свою роль як за¬ко¬но¬да¬в¬ця й га¬ра¬н¬та со¬ці¬а¬ль¬но¬го пар¬т¬нер¬с¬т¬ва.
12. У сучасний період у ді¬я¬ль¬но¬с¬ті со¬ці¬а¬ль¬ної дер¬жа¬ви в гу¬ма¬ні¬та¬р¬ній сфе¬рі де¬да¬лі ви¬ра¬з¬ні¬шою стає те¬н¬де¬н¬ція до змі¬щен¬ня «це¬н¬т¬ра ва¬ги» при ви-ко¬нан¬ні со¬ці¬а¬ль¬них фу¬н¬к¬цій від вла¬с¬не дер¬жа¬в¬них уста¬нов до ін¬сти¬ту¬цій при¬ва¬т¬но¬го бі¬з¬не¬су та не¬дер¬жа¬в¬них не¬при¬бу¬т¬ко¬вих ор¬га¬ні¬за¬цій. По¬при це дер¬жа¬ва й на¬да¬лі має за¬ли¬ша¬ти¬ся го¬ло¬вним су¬б’єк¬том со¬ці¬а¬ль¬ної по¬лі¬ти¬ки, ві¬ді¬гра¬ю¬чи чі¬ль¬ну роль у за¬без¬пе¬чен¬ні га¬ра¬н¬тій здій¬с¬нен¬но¬с¬ті ¬еко¬но¬мі¬ч¬них, соціальних і культур-них прав сво¬їх гро¬ма¬дян.
СПИ¬СОК ВИ¬КО¬РИ¬С¬ТА¬НИХ ДЖЕ¬РЕЛ

1. Аб¬ду¬ла¬ев М.И. Пра¬ва че¬ло¬ве¬ка (Ис¬то¬ри¬ко-¬сра¬в¬ни¬те¬ль¬ный ана¬лиз). – СПб.: Изд-¬во С.-Пе¬те¬р¬бу¬р¬г¬с¬ко¬го ун-¬та, 1998. – 284 c.
2. Аг¬ра¬но¬в¬с¬кая Е.В. Фо¬р¬ми¬ро¬ва¬ние ры¬н¬ка в Рос¬сии и за¬щи¬та прав гра¬ж¬дан // Со¬ци¬а¬ль¬ное го¬су¬дар¬с¬т¬во и за¬щи¬та прав че¬ло¬ве¬ка. – М.: Ин-т го¬су¬дар¬с¬т¬ва и пра¬ва РАН, 1994. – С.80-90.
3. Але¬к¬се¬ев С.С. От¬ра¬с¬ли со¬ве¬т¬с¬ко¬го пра¬ва: про¬бле¬мы, ис¬хо¬д¬ные по¬ло¬же¬ния // Со¬ве¬т¬с¬кое го¬су¬дар¬с¬т¬во и пра¬во. — 1979. — №9. — С.15-23.
4. Але¬к¬се¬ев С.С. Пра¬во: аз¬бу¬ка – те¬о¬рия – фи¬ло¬со¬фия: опыт ком¬пле¬к¬с¬но¬го ис¬-
с¬ле¬до¬ва¬ни¬я. – М: Ста¬тут, 1999. - 712 с.
5. Але¬к¬се¬ев С.С. Стру¬к¬ту¬ра со¬ве¬т¬с¬ко¬го пра¬ва. — М.: Юри¬ди¬че¬с¬кая ли¬те¬ра-ту¬ра, 1975. — 263 с.
6. Арі¬с¬то¬тель. По¬лі¬ти¬ка: Пер. з да¬в¬ньо¬гр. — К.: Ос¬но¬ви, 2000. — 239 с.
7. Ба¬б¬кін В.Д. Кон¬сти¬ту¬цій¬ні за¬са¬ди со¬ці¬а¬ль¬ної дер¬жа¬ви Укра¬ї¬ни // Пра¬во¬ва дер¬жа¬ва: Що¬рі¬ч¬ник на¬ук. пр. Вип. 11. — К.: Ін-т дер¬жа¬ви і пра¬ва ім. В.М. Ко¬ре¬ць¬ко¬го НАН Укра¬ї¬ни, 2000. — С.126-134.
8. Ба¬б¬кін В.Д. Со¬ці¬а¬ль¬на дер¬жа¬ва та за¬хист прав лю¬ди¬ни // Пра¬во¬ва дер¬жа-ва: Що¬рі¬ч¬ник на¬ук. пр. Вип. 9. — К.: Ін Юре, 1998. — С.3-11.
9. Ба¬г¬лай М.В. Ка¬пи¬та¬лизм и «со¬ци¬а¬ль¬ная де¬мо¬к¬ра¬ти¬я»: те¬о¬ре¬ти¬че¬с¬кие во¬п-ро¬сы ра¬з¬ви¬тия со¬ци¬а¬ль¬ной де¬я¬те¬ль¬но¬с¬ти бу¬р¬жу¬а¬з¬но¬го го¬су¬дар¬с¬т¬ва. – М.: Мысль, 1970. – 255 с.
10. Ба¬г¬лай М.В. Кон¬сти¬ту¬ци¬он¬ное пра¬во Рос¬сий¬с¬кой Фе¬де¬ра¬ции: Уче¬б¬ник для юри¬ди¬че¬с¬ких ву¬зов и фа¬ку¬ль¬те¬тов. – 2-е изд. – М.: НО¬Р¬МА-¬ИН¬Ф¬РА•М, 1999. – 776 с.
11. Ба¬г¬лай М.В. Со¬ци¬а¬ль¬ная при¬ро¬да и не¬ко¬то¬рые про¬бле¬мы со¬в¬ре¬мен¬но¬го Рос¬сий¬с¬ко¬го го¬су¬дар¬с¬т¬ва // Ве¬с¬т¬ник Рос¬сий¬с¬кой Ака¬де¬мии на¬ук. — 2000. —
Т. 70, №9. — С.771-777.
12. Баял¬джи¬ев Д. Идея пра¬во¬во¬го го¬су¬дар¬с¬т¬ва и фу¬н¬к¬ци¬о¬ни¬ро¬ва¬ние го¬су-дар¬¬ства в усло¬ви¬ях пе¬ре¬хо¬д¬но¬го пе¬ри¬ода // Ве¬с¬т¬ник Мо¬с¬ко¬в¬с¬ко¬го уни¬ве¬р¬си-те¬та. Сер.11. Пра¬во. – 1998. — № 6. – С.76-92.
13. Без¬ле¬п¬ки¬на Л.Ф. Со¬ци¬а¬ль¬ное го¬су¬дар¬с¬т¬во – это со¬ци¬а¬ль¬ное ра¬з¬ви¬тие для всех // Со¬ци¬а¬ль¬ное обе¬с¬пе¬че¬ни¬е. – 1995. — № 11. – С.14-18.
14. Бе¬ло¬ку¬ро¬ва Е. Во¬з¬дей¬с¬т¬вие ор¬га¬ни¬за¬ций «тре¬ть¬е¬го се¬к¬то¬ра» на ста¬но¬в-ле¬ние ли¬бе¬ра¬ль¬ной мо¬де¬ли со¬ци¬а¬ль¬ной по¬ли¬ти¬ки в Рос¬сии // Ми¬ро¬вая эко¬но-ми¬ка и ме¬ж¬ду¬на¬ро¬д¬ные от¬но¬ше¬ни¬я. – 1998. — № 10. – С.42-50.
15. Бе¬ло¬ку¬ро¬ва Е.В. Го¬су¬дар¬с¬т¬во и «тре¬тий се¬к¬тор» в Ге¬р¬ма¬нии: от нео¬ко¬р-по¬ра¬ти¬з¬ма к сме¬шан¬ной мо¬де¬ли // Об¬ще¬с¬т¬вен¬ные на¬у¬ки и со¬в¬ре¬мен¬ность. –1999. — № 2. — С.45-54.
16. Бе¬ре¬би¬на О. По¬ня¬тие со¬ци¬а¬ль¬но¬го го¬су¬дар¬с¬т¬ва, до¬стой¬но¬го уро¬в¬ня жи¬з-ни и его со¬ци¬а¬ль¬но-¬эко¬но¬ми¬че¬с¬кие кри¬те¬рии // Пра¬во и жизнь. — 1999. — Вып. 22. — С.14-26.
17. Бе¬ре¬би¬на О. Пра¬во на до¬стой¬ный уро¬вень жи¬з¬ни – од¬но из ос¬но¬в¬ных прав гра¬ж¬дан // Юрист. – 1998. — № 11-12. – С.42-45.
18. Бе¬р¬мі¬че¬ва О.В. Со¬ці¬а¬ль¬на фу¬н¬к¬ція дер¬жа¬ви в Укра¬ї¬ні: Ав¬то¬реф. ди¬с¬.¬.¬.-канд. юрид. на¬ук: 12.00.01/Нац. ун-т внутр. справ. — Ха¬р¬ків, 2002. — 18 с.
19. Бо¬д¬на¬рук М.І. Со¬ці¬а¬ль¬не стра¬ху¬ван¬ня за за¬ко¬но¬дав¬ст¬вом Ні¬ме¬ч¬чи¬ни (іс-то¬ри¬ко-¬пра¬во¬ві ас¬пе¬к¬ти) // На¬у¬ко¬вий ві¬с¬ник Че¬р¬ні¬ве¬ць¬ко¬го уні¬вер¬си¬те¬ту: Сер. пра¬во¬знав¬с¬т¬во. – 2000. – Вип. 91. – С.52-55.
20. Бо¬ло¬ті¬на Н. Кон¬це¬п¬ція ко¬ди¬фі¬ка¬ції за¬ко¬но¬дав¬ст¬ва Укра¬ї¬ни про со¬ці¬а¬ль¬не за¬без¬пе¬чен¬ня // Пра¬во Укра¬ї¬ни. – 1996. — № 7. – С.51-53.
21. Бо¬ло¬ті¬на Н. Пра¬во лю¬ди¬ни на со¬ці¬а¬ль¬не за¬без¬пе¬чен¬ня в Укра¬ї¬ні: про¬бле-ма те¬р¬мі¬нів і по¬нять // Пра¬во Укра¬ї¬ни. – 2000. — № 4. – С.35-39.
22. Бо¬ло¬ті¬на Н. Со¬ці¬а¬ль¬не за¬ко¬но¬дав¬ст¬во Укра¬ї¬ни. Ге¬н¬де¬р¬на екс¬пе¬р¬ти¬за. — К.:Ло¬гос, 2001. – 82 с.
23. Бо¬ло¬ті¬на Н. Со¬ці¬а¬ль¬не пра¬во Укра¬ї¬ни: окре¬мі те¬о¬ре¬ти¬ч¬ні про¬бле¬ми фо¬р-му¬ван¬ня та роз¬ви¬т¬ку // Пра¬во Укра¬ї¬ни. – 2000. — № 12. – С.24-28.
24. Бу¬з¬ду¬ган Ю.¬О. Пра¬во¬ві за¬са¬ди со¬ці¬а¬ль¬но¬го ді¬а¬ло¬гу // Проф¬спі¬л¬ки Укра¬ї-ни. — 1997. — №3. — С.5-14.
25. Бульбенюк С.С. Еволюція «держави загального добробуту»: теоретичний та практичний аспекти про¬бле¬ми // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. — 2002. — Вип. 9. — С.108-119.
26. Бу¬р¬жу¬а¬з¬ная го¬су¬дар¬с¬т¬вен¬ная иде¬о¬ло¬гия: Пер. с нем. – М.: Юри¬ди¬че¬с¬кая ли¬те¬ра¬ту¬ра, 1982. – 240 с.
27. Ва¬ра¬ни¬ця Т.В. Сві¬то¬вий до¬свід фо¬р¬му¬ван¬ня со¬ці¬а¬ль¬но орі¬є¬н¬то¬ва¬ної еко-но¬мі¬ки // Еко¬но¬мі¬ка: про¬бле¬ми те¬о¬рії та прак¬ти¬ки: Зб. на¬ук. пр. Вип. 117. — Дніп¬ро¬пе¬т¬ровськ: Дніпропетровський нац. ун-тет, 2001. — С.27-31.
28. Ва¬р¬ла¬мо¬ва Н. Фо¬рум: кон¬сти¬ту¬ци¬он¬ный ста¬тус со¬ци¬а¬ль¬но-¬эко¬но¬ми¬че¬с-ких прав. Вве¬де¬ние // Кон¬сти¬ту¬ци¬он¬ное пра¬во: во¬с¬то¬ч¬но¬е¬в¬ро¬пей¬с¬кое обо¬з¬ре-ни¬е. – 2000. — № 1. – С.144-145.
29. Ве¬р¬ла¬нов С.О. За¬хист Єв¬ро¬пей¬сь¬кою кон¬ве¬н¬ці¬єю з прав лю¬ди¬ни де¬яких прав «дру¬го¬го по¬ко¬лін¬ня» // Ак¬ту¬а¬ль¬ні про¬бле¬ми дер¬жа¬ви та пра¬ва: Зб. на-ук. пр. Вип.9. – Оде¬са: Ас¬т¬ро¬прінт, 2000. – С.227-230.
30. Ви¬ле¬н¬с¬кий А., Ко¬чу¬гу¬е¬ва М. Кон¬це¬п¬ции зна¬чи¬мо¬с¬ти го¬су¬дар¬с¬т¬ва: де¬кла-ра¬ции и ре¬а¬лии // Эко¬но¬мист. — 2001. — №5. — С.66-73.
31. Ви¬ль¬хо¬в¬че¬н¬ко Э. Но¬вое в куль¬ту¬ре тру¬да, про¬и¬з¬вод¬с¬т¬ва, ком¬па¬нии // Ми¬ро¬вая эко¬но¬ми¬ка и ме¬ж¬ду¬на¬ро¬д¬ные от¬но¬ше¬ни¬я. – 1995. — № 3. – С.136-147.
32. Ви¬рі¬шен¬ня ко¬ле¬к¬ти¬в¬них тру¬до¬вих спо¬рів (кон¬ф¬лі¬к¬тів): Збі¬р¬ник за¬ко¬но¬да-в¬чих та но¬р¬ма¬ти¬в¬но-¬пра¬во¬вих ак¬тів. — К.: Ос¬но¬ва, 2000. — 688 с.
33. Во¬е¬во¬дин Л.Д. Пра¬ва че¬ло¬ве¬ка, труд, соб¬с¬т¬вен¬ность и го¬су¬дар¬с¬т¬во // Ве-с¬т¬ник Мо¬с¬ко¬в¬с¬ко¬го уни¬ве¬р¬си¬те¬та. Сер. 11. Пра¬во. – 1995. — № 4. – С.3-13.
34. Во¬ли¬н¬ка К. Де¬які про¬бле¬ми си¬с¬те¬ми со¬ці¬а¬ль¬но¬го за¬без¬пе¬чен¬ня в Укра¬ї¬ні // Но¬ва по¬лі¬ти¬ка. – 1997. — № 3. – С.29-31.
35. Га¬биш Г. Со¬ци¬а¬ль¬ные га¬ра¬н¬тии в усло¬ви¬ях ры¬но¬ч¬ной эко¬но¬ми¬ки // Об-ще¬-
с¬т¬во и эко¬но¬ми¬ка. – 1998. — № 10-11. – С.165-171.
36. Га¬джи¬ев К.С. «Го¬су¬дар¬с¬т¬во бла¬го¬со¬с¬то¬я¬ни¬я» в тра¬к¬то¬в¬ке со¬в¬ре¬мен¬ных за¬па¬д¬ных по¬ли¬то¬ло¬гов // Эво¬лю¬ция те¬о¬рии и прак¬ти¬ки «го¬су¬дар¬с¬т¬ва бла¬го-со¬с¬то¬я¬ни¬я» в 80-е го¬ды. — М.: ИНИ¬ОН АН СССР, 1991. — С.13-42.
37. Га¬джи¬ев К.С. Гра¬ж¬да¬н¬с¬кое об¬ще¬с¬т¬во и пра¬во¬вое го¬су¬дар¬с¬т¬во // Ми¬ро¬вая эко¬но¬ми¬ка и ме¬ж¬ду¬на¬ро¬д¬ные от¬но¬ше¬ни¬я. — 1991. — №9. — С.5-18.
38. Га¬ль¬чи¬н¬с¬кий А. Со¬ци¬а¬ль¬но ответ¬с¬т¬вен¬ное го¬су¬дар¬с¬т¬во // По¬ли¬ти¬ка и вре-мя. – 1992. — № 4. – С.54-61.
39. Га¬нь¬ба Б.П. Си¬с¬те¬м¬ний під¬хід та йо¬го за¬сто¬су¬ван¬ня в до¬слі¬джен¬ні Укра¬ї-ни як де¬мо¬к¬ра¬ти¬ч¬ної, со¬ці¬а¬ль¬ної, пра¬во¬вої дер¬жа¬ви: Ав¬то¬реф. ди¬с¬.¬.¬.¬канд. юрид. на¬ук: 12.00.01/Нац. Ун-¬тет внутр. справ МВС Укра¬ї¬ни. — Ха¬р¬ків, 2001. — 19 с.
40. Га¬ра¬си¬мів Т.З. Прин¬ци¬пи пра¬ва со¬ці¬а¬ль¬но¬го за¬без¬пе¬чен¬ня Укра¬ї¬ни: Ав-то¬реф. ди¬с¬.¬.¬.¬канд. юрид. на¬ук: 12.00.05/Ки¬їв¬сь¬кий на¬ці¬о¬на¬ль¬ний ун-¬тет ім. Т.Г.Ше¬в¬че¬н¬ка. — К., 2002. — 15 с.
41. Ге¬не¬ра¬ль¬на уго¬да між Ка¬бі¬не¬том Мі¬ні¬с¬т¬рів Укра¬ї¬ни і Кон¬фе¬де¬ра¬ці¬єю ро-бо¬то¬да¬в¬ців Укра¬ї¬ни та проф¬спі¬л¬ко¬ви¬ми об’¬єд¬нан¬ня¬ми Укра¬ї¬ни на 1999—2000 ро¬ки // Проф¬спі¬л¬ки Укра¬ї¬ни. — 1999. — №3. — С.26-44.
42. Ге¬не¬ра¬ль¬на уго¬да між Ка¬бі¬не¬том Мі¬ні¬с¬т¬рів Укра¬ї¬ни, Кон¬фе¬де¬ра¬ці¬єю ро-бо¬то¬да¬в¬ців Укра¬ї¬ни та все¬ук¬ра¬їн¬сь¬ки¬ми проф¬спі¬л¬ка¬ми і проф¬об’¬єд¬нан¬ня¬ми на 2002—2003 ро¬ки // Уря¬до¬вий ку¬р’єр. — 2002. — 22 бе¬ре¬з¬ня.
43. Ге¬н¬кин Б.М. Эко¬но¬ми¬ка и со¬ци¬о¬ло¬гия тру¬да: Уче¬б¬ник для ву¬зов. – 2-е изд.— М.: ИН¬Ф¬РА•М, 2000. — 412 с.
44. Гон¬ча¬ров П.К. Со¬ци¬а¬ль¬ное го¬су¬дар¬с¬т¬во: су¬щ¬ность, ми¬ро¬вой опыт, рос-си鬬ская мо¬дель // Со¬ци¬а¬ль¬но-¬гу¬ма¬ни¬та¬р¬ные зна¬ни¬я. – 2000. — № 2. — С.18-36.
45. Гон¬ча¬ро¬ва Г., Же¬р¬на¬ков В., При¬ли¬п¬ко С. Під¬ру¬ч¬ник з пе¬н¬сій¬но¬го за¬без-пе¬чен¬ня є, але чи є пе¬н¬сій¬не пра¬во (Рец. на кн. Си¬ро¬та І.М. Пра¬во пе¬н¬сій¬но¬го за¬без¬пе¬чен¬ня в Укра¬ї¬ні: Курс ле¬к¬цій. – К., 1998. – 288 с.) // Пра¬во Укра¬ї¬ни. – 1998. — № 12. – С.138-140.
46. Го¬су¬дар¬с¬т¬вен¬ное пра¬во Ге¬р¬ма¬нии: В 2 т. Пер. с ¬¬¬нем. / Ин-т государства и права РАН. – М., 1994. – Т.1. – 311 с.
47. Гри¬це¬н¬ко Н.Н. Со¬ци¬а¬ль¬ное го¬су¬дар¬с¬т¬во (со¬ци¬а¬ль¬но-¬эко¬но¬ми¬че¬с¬кий ас-пект) // Об¬ще¬с¬т¬во и эко¬но¬ми¬ка. – 1996. — № 8. – С.3-13.
48. Гри¬шин И. Со¬ци¬ал-¬де¬мо¬к¬ра¬тия Шве¬ции: тру¬д¬ное ра¬с¬с¬та¬ва¬ние с про¬ш-лым // Ми¬ро¬вая эко¬но¬ми¬ка и ме¬ж¬ду¬на¬ро¬д¬ные от¬но¬ше¬ни¬я. – 2000. — № 9. – С.72-84.
49. Гу¬ли¬ев В.Е. Со¬в¬ре¬мен¬ное им¬пе¬ри¬а¬ли¬с¬ти¬че¬с¬кое го¬су¬дар¬с¬т¬во: во¬п¬ро¬сы те-о¬ри¬и. — М.: Ме¬ж¬ду¬на¬ро¬д¬ные от¬но¬ше¬ния, 1973. — 206 с.
50. Гу¬ля¬єв В. На шля¬ху до со¬ці¬а¬ль¬ної зго¬ди // По¬лі¬то¬ло¬гі¬ч¬ні чи¬тан¬ня. – 1995. — № 1. – С.277-282.
51. Гу¬ме¬нюк І.¬О. Пра¬во¬ві ос¬но¬ви ста¬но¬в¬лен¬ня со¬ці¬а¬ль¬но¬го стра¬ху¬ван¬ня в Укра¬ї¬ні: Ав¬то¬реф. дис… ка¬н¬д¬.¬ю¬ри¬д¬.¬на¬ук:12.00.05/На¬ц¬.¬ун-т внутр. справ МВС Укра¬ї¬ни. – Ха¬р¬ків, 2001. – 19 с.
52. Гу¬р¬вич Г. Де¬кла¬ра¬ция со¬ци¬а¬ль¬ных прав // Ан¬то¬ло¬гия ми¬ро¬вой пра¬во¬вой мы¬с¬ли: В 5 т. – М.: Мысль, 1999. – Т. 3.: Ев¬ро¬па. Аме¬ри¬ка: ХVІІ-ХХ вв. — С.657-661.
53. Гу¬ре¬н¬ко М.М. Ідеї ґа¬ра¬н¬тій прав і сво¬бод лю¬ди¬ни й гро¬ма¬дя¬ни¬на у лі¬бе¬-
ра¬ль¬ній фі¬ло¬соф¬сь¬ко-¬пра¬во¬вій ду¬м¬ці // Ві¬с¬ник Лу¬ган¬сь¬ко¬го ін¬сти¬ту¬ту вну¬т¬-
рі¬шніх справ. – 2000. — № 3. – С.38-46.
54. Да¬ви¬до¬ва М. Со¬ці¬а¬ль¬но-¬еко¬но¬мі¬ч¬ні пра¬ва як кри¬те¬рій ана¬лі¬зу і кла¬си¬фі-ка¬ції су¬час¬них де¬мо¬к¬ра¬ти¬ч¬них дер¬жав // Пра¬во Укра¬ї¬ни. — 2001. — №8. — С.32-35.
55. Да¬ре¬н¬дорф Р. От со¬ци¬а¬ль¬но¬го го¬су¬дар¬с¬т¬ва к ци¬ви¬ли¬зо¬ван¬но¬му со¬о¬б¬ще¬с-т¬ву // По¬лис. — 1993. — № 5. – С.31-35.
56. Де¬ре¬в’я¬н¬кін Т.Г. «Но¬вий курс» у Спо¬лу¬че¬них Шта¬тах Аме¬ри¬ки (30-і ро-ки ХХ ст.) // Іс¬то¬рія на¬род¬но¬го го¬с¬по¬дар¬с¬т¬ва та еко¬но¬мі¬ч¬ної ду¬м¬ки Укра¬ї¬ни: Між¬ві¬дом. зб.на¬ук.пр. Вип. 30. – Ки¬їв-¬Те¬р¬но¬піль: Ін-т еко¬но¬мі¬ки НАН Укра-ї¬ни, 1998. – С.3-14.
57. Ду¬б¬ров¬сь¬кий І.М. Си¬с¬те¬ма со¬ці¬а¬ль¬но¬го пар¬т¬нер¬с¬т¬ва як ре¬гу¬ля¬тор со¬ці¬а-ль¬но-¬тру¬до¬вих від¬но¬син в умо¬вах транс¬фо¬р¬ма¬ції укра¬ї¬н¬сь¬ко¬го су¬с¬пі¬ль¬с¬т¬ва (со¬ці¬о¬ло¬гі¬ч¬ний ана¬ліз): Ав¬то¬реф. дис... канд. со¬ці¬о¬ло¬гі¬ч¬них на¬ук: 22.00.07/Ха¬р¬ків¬-
сь¬кий нац. ун-т ім. В.Н.Ка¬рବ糬на. — Ха¬р¬ків, 2001. — 18 с.
58. Ду¬б¬ров¬сь¬кий І., Ду¬б¬ров¬сь¬кий М. Кон¬ф¬лі¬к¬то¬ло¬гія та со¬ці¬а¬ль¬на сфе¬ра Укра¬ї¬ни: де¬які пи¬тан¬ня ме¬то¬до¬ло¬гії // Но¬ва по¬лі¬ти¬ка. – 1997. — № 2. – С.58-61.
59. Ен¬ци¬к¬ло¬пе¬дія по¬лі¬тич¬ної ду¬м¬ки / За ред. Д. Міл¬ле¬ра, Дж. Ко¬у¬л¬мен, В. Кон¬но¬лі, А. Райа¬на: Пер. з англ. – К.: Дух і Лі¬те¬ра, 2000. – 472 с.
60. Ер¬шо¬ва И.Б. Це¬ли и при¬ори¬те¬ты со¬ци¬а¬ль¬ной по¬ли¬ти¬ки в пе¬ри¬од ре¬фо¬р-ми¬ро¬ва¬ния эко¬но¬ми¬ки во¬с¬то¬ч¬но¬е¬в¬ро¬пей¬с¬ких стран // Труд за ру¬бе¬жом. – 1995. — № 1. – С.88-103.
61. Єр¬мо¬ле¬н¬ко Д.О. По¬нят¬тя та озна¬ки со¬ці¬а¬ль¬ної дер¬жа¬ви // Ві¬с¬ник За¬по¬рі-зь¬ко¬го юри¬ди¬ч¬но¬го ін¬сти¬ту¬ту. — 2001. — №2. — С.76-82.
62. Же¬р¬на¬ков В. Со¬ці¬а¬ль¬но-¬тру¬до¬ві від¬но¬си¬ни: понят¬тя, су¬б’єк¬ти, пра¬во¬ве ре¬гу¬лю¬ван¬ня // Пра¬во Укра¬ї¬ни. — 1999. —№10. —С.41-45.
63. Жмир В. Со¬ці¬а¬ль¬на дер¬жа¬ва, со¬ці¬а¬ль¬на по¬лі¬ти¬ка, со¬ці¬а¬ль¬на ро¬бо¬та (спро¬ба кон¬це¬п¬ту¬а¬ль¬но¬го ана¬лі¬зу) // Со¬ці¬а¬ль¬на по¬лі¬ти¬ка і со¬ці¬а¬ль¬на ро¬бо¬та. – 1997. — № 1(2) – С.7-11.
64. Жу¬ков В.І. «Зо¬ло¬та се¬ре¬ди¬на» на те¬ре¬зах со¬ці¬а¬ль¬ної рі¬в¬но¬ва¬ги. Іс¬то¬рія роз¬ви¬т¬ку со¬ці¬а¬ль¬но¬го пар¬т¬нер¬с¬т¬ва, со¬ці¬а¬ль¬но-¬еко¬но¬мі¬ч¬ні та по¬лі¬тич¬ні фа¬к¬то-ри йо¬го фо¬р¬му¬ван¬ня в умо¬вах ри¬н¬ко¬вих від¬но¬син // Проф¬спі¬л¬ки Укра¬ї¬ни. — 1999. — №2. — С.2-27.
65. Жу¬ков В., Ску¬ра¬тів¬сь¬кий В. Со¬ці¬а¬ль¬не пар¬т¬нер¬с¬т¬во в Укра¬ї¬ні: На¬вч. по-сі¬б¬ник. — К.: Вид-¬во УА¬ДУ, 2001. — 200 с.
66. За¬бло¬ць¬кий В.П. Су¬час¬ний лі¬бе¬ра¬лізм: со¬ці¬а¬ль¬но-¬фі¬ло¬соф¬сь¬кий ана¬ліз: Ав¬то¬реф. ди¬с¬.¬.¬.д-¬ра фі¬лос. на¬ук: 09.00.03/Ін-т фі¬ло¬со¬фії ім. Г.С. Ско¬во¬ро¬ди НАН Укра¬ї¬ни. — К., 2002. — 35 с.
67. За¬ва¬д¬с¬кий С. «Го¬су¬дар¬с¬т¬во бла¬го¬ден¬с¬т¬ви¬я»: до¬к¬т¬ри¬на и прак¬ти¬ка: Пер. с польск. – М.: Про¬гре¬сс, 1966. – 376 с.
68. За¬га¬ль¬на де¬кла¬ра¬ція прав лю¬ди¬ни // Пра¬ва лю¬ди¬ни і про¬фе¬сій¬ні ста¬н¬да¬р-ти для юри¬с¬тів в до¬ку¬ме¬н¬тах між¬на¬ро¬д¬них ор¬га¬ні¬за¬цій. — К.: Сфе¬ра, 1999. —
С. 6-9.
69. За¬єць А.П. Пра¬во¬ва дер¬жа¬ва в кон¬текс¬ті но¬ві¬т¬ньо¬го укра¬ї¬н¬сь¬ко¬го до¬сві-ду. — К.: Па¬р¬ла¬ме¬нт¬сь¬ке вид-¬во, 1999. — 248 с.
70. За¬кон Укра¬ї¬ни «Про ко¬ле¬к¬ти¬в¬ні до¬го¬во¬ри і уго¬ди» від 1 ли¬п¬ня 1993 ро-ку // Го¬лос Укра¬ї¬ни. — 1993. — 29 ли¬п¬ня.
71. За¬кон Укра¬ї¬ни «Про опла¬ту пра¬ці» від 24 бе¬ре¬з¬ня 1995 ро¬ку // Ві¬до¬мо¬с-ті Вер¬хо¬в¬ної Ра¬ди Укра¬ї¬ни. — 1995. — №17. — Ст.121.
72. За¬кон Укра¬ї¬ни «Про ор¬га¬ні¬за¬ції ро¬бо¬то¬да¬в¬ців» від 24 тра¬в¬ня 2001 ро¬ку // Уря¬до¬вий ку¬р’єр. — 2001. — 27 че¬р¬в¬ня.
73. За¬кон Укра¬ї¬ни «Про по¬ря¬док ви¬рі¬шен¬ня ко¬ле¬к¬ти¬в¬них тру¬до¬вих спо¬рів (кон¬ф¬лі¬к¬тів)» від 3 бе¬ре¬з¬ня 1998 ро¬ку // Го¬лос Укра¬ї¬ни. — 1998. — 31 бе¬ре-з¬ня.
74. За¬ре¬ц¬кая С. Л. Те¬о¬рия и прак¬ти¬ка тру¬до¬вых от¬но¬ше¬ний в про¬мы¬ш¬лен-но¬с¬ти // Ко¬л¬ле¬к¬ти¬в¬ный до¬го¬вор в стра¬нах За¬па¬да: от по¬дго¬то¬в¬ки до ре¬а¬ли¬за-ци¬и. — М.: ИНИ¬ОН РАН, 1998. — С.168-180.
75. За¬са¬ди дер¬жа¬в¬ної по¬лі¬ти¬ки Укра¬ї¬ни в га¬лу¬зі прав лю¬ди¬ни. За¬твер¬дже¬но По¬ста¬но¬вою Вер¬хо¬в¬ної Ра¬ди Укра¬ї¬ни від 17 че¬р¬в¬ня 1999 р. №757-ХІV // Го-лос Укра¬ї¬ни. – 1999. – 25 че¬р¬в¬ня.
76. За¬ха¬ров М.Л., Ту¬ч¬ко¬ва Э.Г. Пра¬во со¬ци¬а¬ль¬но¬го обе¬с¬пе¬че¬ния Рос¬сии: Уче¬б¬ник. – М.: БЕК, 2001. – 576 с.
77. Ива¬но¬ва Р.И. Пра¬во¬от¬но¬ше¬ния по со¬ци¬а¬ль¬но¬му обе¬с¬пе¬че¬нию в СССР. – М.: Изд-¬во Мо¬с¬ко¬в¬с¬ко¬го ун-¬та, 1986. – 176 с.
78. Ио¬анн Па¬вел ІІ. Мы¬с¬ли о зе¬м¬ном: Пер. с польск. и итал. — М.: Но¬во-сти,1992. – 424 с.
79. Іма¬м¬ве¬р¬ди¬їв Н.А. Хри¬с¬ти¬ян¬с¬т¬во та єв¬ро¬пей¬сь¬ка кон¬сти¬ту¬цій¬на дер¬жа¬в-ність: іс¬то¬рія та су¬час¬ність // На¬у¬ко¬ве пі¬знан¬ня: ме¬то¬до¬ло¬гія та тех¬но¬ло¬гі¬я. — 2001. — №1. — С.114-118.
80. Кант И. Ме¬та¬фи¬зи¬че¬с¬кие на¬ча¬ла уче¬ния о пра¬ве // Со¬чи¬не¬ния: В 6 т./АН СССР, Ин-т фи¬ло¬со¬фи¬и. — М.: Мысль, 1965. — Т.4.Ч.2. — С.109-304.
81. Ка¬пи¬ль¬цо¬ва В.В. Со¬ці¬а¬ль¬ні га¬ра¬н¬тії в умо¬вах ста¬но¬в¬лен¬ня ри¬н¬ко¬вих від-но¬син в Укра¬ї¬ні: Ав¬то¬реф. ди¬с¬.¬.¬.¬канд. екон. на¬ук: 08.01.01 / До¬не¬ць¬кий нац. ун-т. — До¬нецьк, 2002. — 21 с.
82. Ки¬ри¬че¬н¬ко С.О. Спів¬від¬но¬шен¬ня со¬ці¬а¬ль¬ної пра¬во¬вої дер¬жа¬ви і гро¬ма-дян¬сь¬ко¬го су¬с¬пі¬ль¬с¬т¬ва в умо¬вах су¬час¬ної Укра¬ї¬ни: Ав¬то¬реф. ди¬с¬.¬.¬.¬канд. юрид. на¬ук: 12.00.01 / Ін-т між¬на¬ро¬д¬них від¬но¬син Ки¬їв¬сь¬ко¬го нац. ун-¬ту ім. Т. Ше¬в¬че¬н¬ка. — К., 2001. — 20 с.
83. Кле¬ман Н.М. «Го¬су¬дар¬с¬т¬во бла¬го¬со¬с¬то¬я¬ни¬я» в Ве¬ли¬ко¬бри¬та¬нии: те¬о¬рия и прак¬ти¬ка // Эво¬лю¬ция те¬о¬рии и прак¬ти¬ки «го¬су¬дар¬с¬т¬ва бла¬го¬со¬с¬то¬я¬ни¬я» в 80-е го¬ды. — М.: ИНИ¬ОН РАН, 1991. — С.43-99.
84. Кли¬мов В. Вза¬є¬мо¬дія, орі¬є¬н¬то¬ва¬на на ре¬зуль¬тат // Лю¬ди¬на і вла¬да. — 2000. — №3-4. — С.101-104.
85. Ко¬зю¬б¬ра М. Дер¬жа¬в¬на вла¬да: ме¬жі здій¬с¬нен¬ня та фо¬р¬ма ор¬га¬ні¬за¬ції (по-лі¬ти¬ко-¬пра¬во¬ві ас¬пе¬к¬ти) // Укра¬ї¬н¬сь¬ке пра¬во. — 1995. — №1(2). — С.4-13.
86. Колот А. Про¬бле¬ми розбудови національної моделі со¬ці¬а¬ль¬но-¬тру¬до¬вих від¬но¬син // Укра¬ї¬на: ас¬пе¬к¬ти пра¬ці. — 2002. — №5. — С.23-28.
87. Ко¬лот А. Про¬бле¬ми ста¬но¬в¬лен¬ня і роз¬ви¬т¬ку со¬ці¬а¬ль¬но-¬тру¬до¬вих від¬но-син в Укра¬ї¬ні // Укра¬ї¬на: ас¬пе¬к¬ти пра¬ці. — 2000. — №3. — С.23-27.
88. Ко¬ма¬р¬ни¬ць¬кий В. І. Пра¬во¬ві пи¬тан¬ня со¬ці¬а¬ль¬но¬го пар¬т¬нер¬с¬т¬ва в Укра¬ї¬ні: Ав¬то¬реф. дис... канд. юрид. на¬ук: 12.00.05/Нац. ун-т внутр. справ Укра¬ї¬ни. — Ха¬р¬ків, 2001 — 19 с.
89. Ко¬ма¬ро¬в¬с¬кий В.В. Cи¬с¬те¬ма со¬ци¬а¬ль¬но¬го пар¬т¬нер¬с¬т¬ва в Рос¬сии // Об¬ще¬-
ст¬вен¬ные на¬у¬ки и со¬в¬ре¬мен¬ность. — 1998. — №2. — С. 21-31.
90. Ко¬мен¬тар до Кон¬сти¬ту¬ції Укра¬ї¬ни/За ред. В.Ф. Опри¬ш¬ка. – К.: Ін-т за¬ко-но¬дав¬ст¬ва Вер¬хо¬в¬ної Ра¬ди Укра¬ї¬ни, 1996. — 376 с.
91. Кон¬сти¬ту¬ция Рос¬сий¬с¬кой Фе¬де¬ра¬ции: Про¬бле¬м¬ный ко¬м¬ме¬н¬та¬рий / Отв. ред. В.А. Че¬т¬ве¬р¬нин. – М.: Центр кон¬сти¬ту¬ци¬он¬ных ис¬с¬ле¬до¬ва¬ний МОНФ, 1997. — 702 с.
92. Кон¬сти¬ту¬ція Укра¬ї¬ни. При¬йн¬я¬та на п’я¬тій се¬сії Вер¬хо¬в¬ної Ра¬ди Укра¬ї¬ни 28 че¬р¬в¬ня 1996 ро¬ку // Ві¬до¬мо¬с¬ті Вер¬хо¬в¬ної Ра¬ди Укра¬ї¬ни. — 1996. — №30.—
Ст. 141.
93. Кон¬це¬п¬ція со¬ці¬а¬ль¬но¬го за¬без¬пе¬чен¬ня на¬се¬лен¬ня Укра¬ї¬ни. Схва¬ле¬на По-ста¬но¬вою Вер¬хо¬в¬ної Ра¬ди Укра¬ї¬ни від 21 гру¬д¬ня 1993 ро¬ку № 3758 – ХІІ // Ві¬до¬мо¬с¬ті Вер¬хо¬в¬ної Ра¬ди Укра¬ї¬ни. – 1994. — № 6. – Ст. 31.
94. Ко¬пєй¬чи¬ков М. Со¬ці¬а¬ль¬на дер¬жа¬ва як по¬лі¬тич¬на ре¬а¬ль¬ність // Ві¬с¬ник Ака¬де¬мії пра¬во¬вих на¬ук Укра¬ї¬ни. — 2001. — №2(205). — С.216-227.
95. Корецький М. Сучасні моделі ринкової економіки у розвинених країнах // Ві¬с¬ник Україн. Ака¬де¬мії держ. Управління при Президентові України. — 2002. — №1. — С.93-102.
96. Кре¬мень В., Тка¬че¬н¬ко В. Укра¬ї¬на: шлях до се¬бе. Про¬бле¬ми су¬с¬пі¬ль¬ної транс¬фо¬р¬ма¬ці¬ї. – К.: Друк, 1999. — 446 c.
97. Кру¬п¬ник А.С. Пра¬во¬ві за¬са¬ди со¬ці¬а¬ль¬но¬го за¬мо¬в¬лен¬ня // Дер¬жа¬ва і пра-во: Зб. на¬ук. пр. Вип. 17. — К.: Ін-т дер¬жа¬ви і пра¬ва ім. В.М. Ко¬ре¬ць¬ко¬го НАН Укра¬ї¬ни, 2002. — С. 227-234.
98. Ку¬дю¬кин П. Со¬ци¬а¬ль¬ное пар¬т¬нер¬с¬т¬во или ко¬р¬по¬ра¬ти¬визм?(Со¬ци¬а¬ль¬ная стру¬к¬ту¬ра тру¬до¬вых от¬но¬ше¬ний в со¬в¬ре¬мен¬ной Рос¬сии) // Во¬п¬ро¬сы эко¬но¬ми-ки. – 1994. — № 5. – С.71-78.
99. Ку¬к¬ли¬на И. Пра¬ва че¬ло¬ве¬ка: по¬ли¬ти¬че¬с¬кое и гу¬ма¬ни¬та¬р¬ное из¬ме¬ре¬ние // Ми¬ро¬вая эко¬но¬ми¬ка и ме¬ж¬ду¬на¬ро¬д¬ные от¬но¬ше¬ни¬я. – 2000. — № 11. – С.21-30.
100. Ла¬в¬ри¬но¬вич О. Чи мо¬ж¬ли¬ве в Укра¬ї¬ні гро¬ма¬дян¬сь¬ке су¬с¬пі¬ль¬с¬т¬во? // Гро-мад¬сь¬кі іні¬ці¬а¬ти¬ви. – 1999. — № 2. – С.3-5.
101. Ла¬ди¬ві¬ро¬ва С. Со¬ці¬а¬ль¬на до¬к¬т¬ри¬на ка¬то¬ли¬ць¬кої це¬р¬к¬ви в кон¬текс¬ті те¬о-ре¬ти¬ч¬но¬го об¬гру¬н¬ту¬ван¬ня прав лю¬ди¬ни: Ав¬то¬реф. дис… ка¬н¬д¬.¬фі¬ло¬с¬.¬на¬ук: 09.00.06 /Ін-т фі¬ло¬со¬фії АН Укра¬ї¬ни. – К., 1993. – 17 с.
102. Ла¬пи¬на Г. Са¬мо¬ор¬га¬ни¬за¬ция на¬се¬ле¬ния в транс¬фо¬р¬ми¬ру¬ю¬щей¬ся со¬ци¬а-ль¬ной си¬с¬те¬ме // Об¬ще¬с¬т¬во и эко¬но¬ми¬ка. – 1998. — № 8-9. – С.13-23.
103. Ле¬бе¬де¬ва Л.Ф. США: го¬су¬дар¬с¬т¬во и со¬ци¬а¬ль¬ное обе¬с¬пе¬че¬ни¬е. Ме¬ха¬низм ре¬гу¬ли¬ро¬ва¬ни¬я. – М.: На¬у¬ка, 2000. – 143 с.
104. Ле¬дях И.¬А. Со¬ци¬а¬ль¬ное го¬су¬дар¬с¬т¬во и пра¬ва че¬ло¬ве¬ка (из опы¬та за¬па¬д-ных стран) // Со¬ци¬а¬ль¬ное го¬су¬дар¬с¬т¬во и за¬щи¬та прав че¬ло¬ве¬ка. – М.: Ин-т го¬су¬дар¬-
с¬т¬ва и пра¬ва РАН, 1994. – С.22-33.
105. Ле¬пи¬хов М.И. Пра¬во и со¬ци¬а¬ль¬ная за¬щи¬та на¬се¬ле¬ния в Рос¬сии (со¬ци¬а-ль¬ное пра¬во). – М.: Бы¬ли¬на, 2000. – 232 с.
106. Ло¬бо¬вик Б., Ла¬ди¬ві¬ро¬ва С. Про¬бле¬ма осо¬би¬с¬то¬с¬ті, су¬с¬пі¬ль¬с¬т¬ва і дер¬жа-ви з то¬ч¬ки зо¬ру ос¬но¬в¬них прин¬ци¬пів ка¬то¬ли¬ць¬ко¬го со¬ці¬а¬ль¬но¬го вчен¬ня // Це-р¬к¬ва і со¬ці¬а¬ль¬ні про¬бле¬ми. Ен¬ци¬к¬лі¬ка «Со¬тий рік». – Львів, 1993. – С.145-152.
107. Ло¬бо¬да Ю. Цін¬ність дер¬жа¬ви як еле¬мент її сут¬но¬с¬ті//Ак¬ту¬а¬ль¬ні про¬бле-ми по¬лі¬ти¬ки: Зб. на¬ук. пр. Вип. 10-11. — Оде¬са: Юри¬ди¬ч¬на лі¬те¬ра¬ту¬ра, 2001. — С.437-442.
108. Ло¬бо¬да Ю.П. Цін¬ність дер¬жа¬ви як її со¬ці¬а¬ль¬на сут¬ність (те¬о¬ре¬ти¬ко-¬ме-то¬до¬ло¬гі¬ч¬ні ас¬пе¬к¬ти до¬слі¬джен¬ня): Дис... канд. юрид. на¬ук: 12.00.01 — Львів, 2001. — 188 с.
109. Ло¬бо¬да Ю.П. Цін¬ність дер¬жа¬ви як її со¬ці¬а¬ль¬на сут¬ність (те¬о¬ре¬ти¬ко-¬ме-то¬до¬ло¬гі¬ч¬ні ас¬пе¬к¬ти до¬слі¬джен¬ня): Ав¬то¬реф. дис... канд. юрид. на¬ук: 12.00.01 / Оде¬сь¬ка нац. юри¬ди¬ч¬на ака¬де¬мі¬я. — Оде¬са, 2001. — 20 с.
110. Лу¬каше¬ва Е.А. Со¬ци¬а¬ль¬ное го¬су¬дар¬с¬т¬во и за¬щи¬та прав гра¬ж¬дан в усло-ви¬ях ры¬но¬ч¬ных от¬но¬ше¬ний//Со¬ци¬а¬ль¬ное го¬су¬дар¬с¬т¬во и за¬щи¬та прав че¬ло¬ве-ка. — М.: Ин-т го¬су¬дар¬с¬т¬ва и пра¬ва РАН, 1994. – С.5-21.
111. Ля¬ше¬н¬ко Т. Со¬ці¬а¬ль¬не пар¬т¬нер¬с¬т¬во: шлях до со¬ці¬а¬ль¬ної ри¬н¬ко¬вої дер-жа¬ви // Юри¬ди¬ч¬ний ві¬с¬ник Укра¬ї¬ни. — 1999. — №18(202). — 6-12 тра¬в¬ня. — С.31-32.
112. Ля¬ше¬н¬ко Т.М. Со¬ці¬а¬ль¬не пар¬т¬нер¬с¬т¬во як фа¬к¬тор по¬лі¬тич¬ної та со¬ці¬а¬ль-ної ста¬бі¬ль¬но¬с¬ті в Укра¬ї¬ні: Ав¬то¬реф. дис... канд. по¬лі¬т. на¬ук:23.00.02/Ін-т по¬лі¬тич¬них і ет¬но¬на¬ці¬о¬на¬ль¬них до¬слі¬джень НАН Укра¬ї¬ни. — К., 1998. — 19 с.
113. Ма¬го¬ме¬дов К.О. Гра¬ж¬да¬н¬с¬кое об¬ще¬с¬т¬во и го¬су¬дар¬с¬т¬во (те¬о¬ре¬ти¬ко-¬ме¬то-до¬ло¬ги¬че¬с¬кий ас¬пект). – М.: Рос¬сий¬с¬кая эко¬ном. ака¬де¬мия им. Г.В. Пле¬ха¬но-ва, 1998. — 217 с.
114. Маль¬цев Г.В. Бу¬р¬жу¬а¬з¬ный эга¬ли¬та¬ризм (эво¬лю¬ция пред¬ста¬в¬ле¬ний о со-ци¬-
а¬ль¬ном ра¬вен¬с¬т¬ве в ми¬ре ка¬пи¬та¬ла). – М.: Мысль, 1984. – 285 с.
115. Ма¬мут Л.С. Гражданское общество и го¬су¬дар¬с¬т¬во: проблема соотноше-
ния // Общественные науки и современность. — 2002. — №5. — С.94-103.
116. Ма¬мут Л.С. Со¬ци¬а¬ль¬ное го¬су¬дар¬с¬т¬во с то¬ч¬ки зре¬ния пра¬ва // Го¬су¬дар¬с-т¬во и пра¬во. — 2001. — №7. — С.5-14.
117. Ма¬н¬ди¬бу¬ра В. Опо¬да¬т¬ку¬ван¬ня до¬хо¬дів гро¬ма¬дян: чо¬му вчить сві¬то¬вий до¬свід // Ві¬че. – 1999. — № 8. – С.29-37.
118. Ма¬р¬че¬н¬ко М.Н. Те¬о¬рия го¬су¬дар¬с¬т¬ва и пра¬ва: Уче¬б¬ник. – М.: Юри¬ди¬че-с¬кая ли¬те¬ра¬ту¬ра, 1996. — 407 с.
119. Мау В. Кон¬сти¬ту¬ци¬он¬ное ре¬гу¬ли¬ро¬ва¬ние со¬ци¬а¬ль¬но-¬эко¬но¬ми¬че¬с¬ких от-но¬ше¬ний // Во¬п¬ро¬сы эко¬но¬ми¬ки. – 1999. — № 4. – С.27-43.
120. Ма¬чу¬ль¬с¬кая Е.¬Е. Пра¬во со¬ци¬а¬ль¬но¬го обе¬с¬пе¬че¬ния: Уче¬б¬ное по¬со¬бие для ВУ¬Зов. – 2-е изд. – М.: Кни¬ж¬ный Мир, 1999. – 240 с.
121. Ма¬чу¬ль¬с¬кая Е.¬Е. Пра¬во со¬ци¬а¬ль¬но¬го обе¬с¬пе¬че¬ни¬я. Пе¬р¬с¬пе¬к¬ти¬вы ра¬з¬ви-ти¬я. – М.: Го¬ро¬дец, 2000. – 144 с.
122. Ма¬чу¬ль¬с¬кая Е.¬Е. Ре¬фо¬р¬ма со¬ци¬а¬ль¬но¬го обе¬с¬пе¬че¬ния и не¬об¬хо¬ди¬мость ко¬ди¬фи¬ка¬ции за¬ко¬но¬да¬те¬ль¬с¬т¬ва // Ве¬с¬т¬ник Мо¬с¬ко¬в¬с¬ко¬го уни¬ве¬р¬си¬те¬та. Сер. 11. Пра¬во. – 1999. — № 6. – С.3-18.
123. Ме¬д¬ве¬д¬чук В. Со¬ці¬ал-¬де¬мо¬к¬ра¬ти¬ч¬на мо¬дель су¬с¬пі¬ль¬но¬го роз¬ви¬т¬ку: пе-ре¬д¬у¬мо¬ви ста¬но¬в¬лен¬ня в Укра¬ї¬ні // По¬лі¬тич¬на ду¬м¬ка. – 1999. — № 4. – С.16-29.
124. Ме¬к¬си¬ка¬н¬с¬кие Со¬е¬ди¬нен¬ные Шта¬ты: кон¬сти¬ту¬ция и за¬ко¬но¬да¬те¬ль¬ные ак-ты: Пер. с исп. — М.: Про¬гре¬сс, 1986. — 480 с.
125. Ми¬хай¬ло¬в¬с¬кая И. Ге¬не¬зис со¬ци¬а¬ль¬но-¬эко¬но¬ми¬че¬с¬ких прав и их вли¬я¬ние на фо¬р¬ми¬ро¬ва¬ние пост¬то¬та¬ли¬та¬р¬ных си¬с¬тем // Кон¬сти¬ту¬ци¬он¬ное пра¬во: во¬с-то¬ч¬но¬е¬в¬ро¬пей¬с¬кое обо¬з¬ре¬ни¬е. – 2000. — № 1. – С.146-151.
126. Мкртчан Г., Чи¬с¬тя¬ков И. Со¬ци¬а¬ль¬ное пар¬т¬нер¬с¬т¬во, три¬па¬р¬тизм и ге¬не-ра¬ль¬ные со¬г¬ла¬ше¬ния // Об¬ще¬с¬т¬во и эко¬но¬ми¬ка. — 1998. — №10-11. — С.117-150.
127. Мо¬дель И.М., Мо¬дель Б.С. Власть и гра¬ж¬да¬н¬с¬кое со¬о¬б¬ще¬с¬т¬во Рос¬сии: от со¬ци¬а¬ль¬но¬го вза¬и¬мо¬дей¬с¬т¬вия — к со¬ци¬а¬ль¬но¬му пар¬т¬нер¬с¬т¬ву. — Ека¬те¬ри-н¬бург: Урал. от¬дел. РАН, 1998. — 156 с.
128. Мо¬с¬то¬вий Г.І. Со¬ці¬а¬ль¬на від¬по¬ві¬да¬ль¬ність дер¬жа¬ви // Ак¬ту¬а¬ль¬ні про¬бле-ми дер¬жа¬в¬но¬го управ¬лін¬ня. — 1999. — №2(4) (спец. ви¬пуск). — С.3-6.
129. Мю¬л¬лер-¬Ар¬мак А. Прин¬ци¬пы со¬ци¬а¬ль¬но¬го ры¬но¬ч¬но¬го хо¬зяй¬с¬т¬ва // Со-ци¬-
а¬ль¬ное ры¬но¬ч¬ное хо¬зяй¬с¬т¬во: те¬о¬рия и эти¬ка эко¬но¬ми¬че¬с¬ко¬го по¬ряд¬ка в Рос-сии и Ге¬р¬ма¬ни¬и. – СПб.: Эко¬но¬ми¬че¬с¬кая шко¬ла, 1999. – С.262-283.
130. На¬ли¬вай¬че¬н¬ко С.П. Ме¬ха¬нізм пла¬но¬мі¬р¬ної транс¬фо¬р¬ма¬ції пе¬ре¬хі¬д¬ної еко¬но¬мі¬ки Укра¬ї¬ни в со¬ці¬а¬ль¬но орі¬є¬н¬то¬ва¬ну. — Сім¬фе¬ро¬поль: Та¬в¬рія, 2001. — 356 с.
131. Не¬за¬ле¬ж¬на Укра¬ї¬на від¬бу¬лась ос¬та¬то¬ч¬но і без¬по¬во¬ро¬т¬но. Ви¬ступ Пре¬зи¬-
де¬н¬та Укра¬ї¬ни Л.Д. Ку¬ч¬ми на уро¬чи¬с¬тих збо¬рах, при¬свя¬че¬них 10-й рі¬ч¬ни¬ці Не¬за¬ле¬ж¬но¬с¬ті Укра¬ї¬ни (На¬ці¬о¬на¬ль¬ний па¬лац «У¬к¬ра¬ї¬на», 23 сер¬п¬ня 2001 ро-ку) // Уря¬до¬вий ку¬р’єр. — 2001. — 28 сер¬п¬ня.
132. Не¬сте¬ре¬н¬ко А. Со¬ци¬а¬ль¬ная ры¬но¬ч¬ная эко¬но¬ми¬ка: кон¬це¬п¬ту¬а¬ль¬ные ос¬но-вы, ис¬то¬ри¬че¬с¬кий опыт, уро¬ки для Рос¬сии // Во¬п¬ро¬сы эко¬но¬ми¬ки. – 1998. — № 8 . – С.71-84.
133. Не¬чай А. Чи по¬трі¬бен Укра¬ї¬ні Со¬ці¬а¬ль¬ний ко¬декс?//Зб. на¬ук. пр. Укра¬ї-н. Ака¬де¬мії держ. управ¬лін¬ня при Пре¬зи¬де¬н¬то¬ві Укра¬ї¬ни. — К.: Вид-¬во УА-ДУ, 2000. — Вип.2. Ч.І¬І. — С.290-296.
134. Но¬ві¬ко¬ва О. Кон¬це¬п¬ція со¬ці¬а¬ль¬ної по¬лі¬ти¬ки Укра¬ї¬ни: про¬бле¬ми і шля¬хи роз¬в’я¬зан¬ня // Со¬ці¬а¬ль¬на по¬лі¬ти¬ка і со¬ці¬а¬ль¬на ро¬бо¬та. – 1998. — № 1-2(5-6). – С.5-14.
135. Ну¬р¬т¬ди¬но¬ва А. Ф. Роль го¬су¬дар¬с¬т¬ва в ме¬ха¬ни¬з¬ме со¬ци¬а¬ль¬но¬го пар¬т¬нер-с¬т¬ва // Жу¬р¬нал рос¬сий¬с¬ко¬го пра¬ва. — 2000. — №2. — С.16-25.
136. Об¬щая те¬о¬рия го¬су¬дар¬с¬т¬ва и пра¬ва. Ака¬де¬ми¬че¬с¬кий курс ле¬к¬ций: В 2 т. — М.: Зе¬р¬ца¬ло, 2000. — Т.1: Те¬о¬рия го¬су¬дар¬с¬т¬ва. – 416 с.
137. Об¬щая те¬о¬рия го¬су¬дар¬с¬т¬ва и пра¬ва: Курс ле¬к¬ций. — М.: МЮИ МВД Рос¬сии, 1998. — Вып. 2: Те¬о¬рия го¬су¬дар¬с¬т¬ва. – 326 с.
138. Об¬щая те¬о¬рия прав че¬ло¬ве¬ка / Отв. ред. Е.¬А. Лу¬ка¬ше¬ва. – М.: НО¬Р¬МА, 1996. – 520 с.
139. Оль¬се¬вич Ю. Со¬ци¬а¬ль¬ное пар¬т¬нер¬с¬т¬во в Рос¬сии: име¬ю¬т¬ся ли пред¬по¬сы-л¬ки? // Во¬п¬ро¬сы эко¬но¬ми¬ки. — 1994. — №5. — С.60-70.
140. Ор¬лов Б. По¬ли¬ти¬че¬с¬кая куль¬ту¬ра со¬ци¬ал-¬де¬мо¬к¬ра¬тии и про¬бле¬мы Рос-сии // Ми¬ро¬вая эко¬но¬ми¬ка и ме¬ж¬ду¬на¬ро¬д¬ные от¬но¬ше¬ни¬я. — 1999. — №7. — С.89-97.
141. Ос¬но¬ви за¬ко¬но¬дав¬ст¬ва Укра¬ї¬ни про за¬га¬ль¬но¬обо¬в’я¬з¬ко¬ве дер¬жа¬в¬не со-ці¬-
а¬ль¬не стра¬ху¬ван¬ня // Го¬лос Укра¬ї¬ни. – 1998. — 24 лю¬то¬го.
142. Ос¬но¬в¬ні на¬пря¬ми со¬ці¬а¬ль¬ної по¬лі¬ти¬ки на пе¬рі¬од до 2004 ро¬ку. Схва¬ле-но Ука¬зом Пре¬зи¬де¬н¬та Укра¬ї¬ни від 24 тра¬в¬ня 2000 ро¬ку № 717/2000 // Уря-до¬вий ку¬р’єр. – 2000. – 31 тра¬в¬ня.
143. Ос¬но¬в¬ные на¬пра¬в¬ле¬ния ре¬фо¬р¬мы тру¬до¬вых от¬но¬ше¬ний в Рос¬сий¬с¬кой Фе¬де¬ра¬ции // Во¬п¬ро¬сы эко¬но¬ми¬ки. — 1998. — №2. — С. 73-82.
144. Осо¬вий Г. Ак¬ту¬а¬ль¬ні пи¬тан¬ня ко¬ле¬к¬ти¬в¬но-¬до¬го¬ві¬р¬но¬го ре¬гу¬лю¬ван¬ня тру¬до¬вих від¬но¬син в Укра¬ї¬ні (за¬ко¬но¬да¬в¬чий ас¬пект) // Укра¬ї¬на: ас¬пе¬к¬ти пра-ці. — 1999. — №6. — С.35-39.
145. Осо¬вий Г. Проф¬спі¬л¬ко¬вий рух в Укра¬ї¬ні: но¬ва со¬ці¬а¬ль¬на роль, стан та пе¬р¬с¬пе¬к¬ти¬ви роз¬ви¬т¬ку // Укра¬ї¬на: ас¬пе¬к¬ти пра¬ці. — 2001. — №8. — С.18-26; 2002. — №1. — С.3-9.
146. Па¬в¬ле¬н¬ко Ю.¬І. Со¬ці¬а¬ль¬не стра¬ху¬ван¬ня в ФРН // Лю¬ди¬на і пра¬ця. – 1993. — № 11. – С.46-53.
147. Па¬в¬ли¬шин В. Де¬мо¬к¬ра¬ти¬за¬ція со¬ці¬а¬ль¬но-¬тру¬до¬вих від¬но¬син // Пра¬ця і зар¬пла¬та. — 2000. — №9. — С.6-7.
148. Па¬н¬ке¬вич О. Ді¬я¬ль¬ність со¬ці¬а¬ль¬ної дер¬жа¬ви у гу¬ма¬ні¬та¬р¬ній сфе¬рі: до ха¬-
ра¬к¬те¬ри¬с¬ти¬ки де¬яких су¬час¬них те¬н¬де¬н¬цій // Ак¬ту¬а¬ль¬ні про¬бле¬ми дер¬жа¬ви і пра¬ва: Зб. на¬ук. пр. Вип. 9. — Оде¬са: Ас¬т¬ро¬прінт, 2000. — С.231-238.
149. Па¬н¬ке¬вич О.З. До пи¬тан¬ня про ос¬но¬в¬ні за¬вдан¬ня со¬ці¬а¬ль¬ної дер¬жа¬ви (за¬га¬ль¬но¬те¬о¬ре¬ти¬ч¬ний ас¬пект) // Ві¬с¬ник Ака¬де¬мії пра¬во¬вих на¬ук Укра¬ї¬н