СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ДИНАМІКИ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ МОЛОДІ

brief description

Чернігівський державний педагогічний університет
імені Т.Г.Шевченка

На правах рукопису

Дроздов Олександр Юрійович

УДК 159.9 : 316.613.434 : 316.62

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ
ДИНАМІКИ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ МОЛОДІ

19.00.05. Соціальна психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеню
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Скок Микола Андрійович,
кандидат психологічних наук,
доцент

Чернігів 2003

З М І С Т

Вступ 3
Розділ 1. Теоретичне дослідження феномену
агресивної поведінки молоді
1.1. Психологічний аналіз феномену агресії 9
1.2. Сучасні теорії етіології агресивної поведінки 28
1.3. Феномен молодіжної агресії: особливості прояву
та соціально-психологічні фактори 38
Висновки до першого розділу 79
Розділ 2. Емпіричне дослідження факторів
агресивної поведінки молоді
2.1. Мета, гіпотези, завдання та процедура
комплексного емпіричного дослідження 81
2.2. Результати дослідження соціально-психологічних
факторів агресії та рівнів агресивності молоді 97
2.3. Результати додаткових емпіричних досліджень 141
Висновки до другого розділу 155
Розділ 3. Експериментальне впровадження
програми профілактики молодіжної агресії
3.1. Мета, завдання та організація формуючого експерименту 157
3.2. Програма освітньо-профілактичного спецкурсу
Психологія агресивної поведінки” 164
3.3. Результати експериментального впровадження спецкурсу 171
Висновки до третього розділу 174
Висновки 176
Список використаних джерел 179
Додатки 213

ВСТУП

Актуальність теми. Представлена робота присвячена вивченню соціально-психологічних факторів агресивної поведінки сучасної молоді. Необхідність в проведенні досліджень на вказану тему обумовлюється, на наш погляд, цілою низкою причин.
По-перше, проблема агресії сама по собі була досить актуальною на всьому протязі розвитку людства. Щодо сучасної цивілізації, то вона не тільки не долає, але, навпаки, стимулює прояви агресії.
По-друге, хоча в ході попередніх наукових досліджень і були виявлені основні біологічні, особистісні та соціальні фактори агресії, до сих пір немає однозначної думки про їх місце та ступінь впливу на формування та прояв цього феномену. Ряд дослідників (З.Фрейд, К.Лоренц) віддавали перевагу внутрішнім біологічним факторам, в той час як інші (А.Бандура, Л.Берковітц, Д.Доллард, Н.Міллер, А.Макаренко) зовнішнім соціальним. Таким чином, дане питання, багато в чому, залишається відкритим. Але спираючись на сформульований Л.С.Виготським загальний генетичний закон культурного розвитку, згідно якому будь-яка психічна функція в своєму розвитку з’являється спочатку як соціальна, а вже потім як психологічна, ми в будь-якому випадку не можемо обійти увагою соціально-психологічні фактори агресії.
По-третє, знаходячись в тісному зв’язку та взаємообумовленості зі всіма іншими об’єктивними та суб’єктивними елементами в суспільстві, соціально-психологічні фактори мають власні, відносно самостійні закономірності функціонування та розвитку [70]. А на сучасному етапі, коли українське суспільство знаходиться в умовах трансформації соціально-економічної системи, зміни ціннісних орієнтацій, вивчення саме соціально-психологічних факторів, що впливають на особистість, зокрема в плані агресивної поведінки, набуває особливої актуальності.
Крім того, зі всього кола проблем людської агресії найважливішою можна вважати проблему агресії молоді. Ця соціально-вікова група є не лише самим активним та динамічним елементом соціальної структури суспільства, але й являє собою його майбутнє. Відомо, що ступінь прояву агресії та агресивності людини в дитинстві дозволяє досить надійно прогнозувати ступінь її агресії в зрілі роки [256]. А на думку багатьох спеціалістів, саме агресивність поряд з тривожністю виступає найбільш поширеним проявом серед сучасних дітей та підлітків. Це підтверджується і сучасною криміногенною ситуацією, коли швидкими темпами зростає насильницька злочинність серед молоді. Зокрема підраховано, що кожного дня підлітки скоюють 104 злочини, в тому числі одне вбивство або тяжке тілесне пошкодження, 2-3 розбійних напади і т.п. [145].
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках науково-дослідної теми кафедри психології Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка Вивчення соціально-психологічних особливостей сучасної молоді”. Дослідження також пов’язане з окремими завданнями Декларації про загальні засади державної молодіжної політики в Україні, та Національної програми Діти України” [83]. Тему узгоджено Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні від 17.09.2002 р. (протокол № 7).
Об'єктом дослідження виступає феномен агресивної поведінки людини.
Предметом дослідження є соціально-психологічні фактори агресивної поведінки сучасної молоді, їх роль та дія в залежності від певних демографічних та особистісних характеристик людини, а також рівні агресивності різних груп молоді.
Метою дослідження є виявлення соціально-психологічних чинників у становленні агресивної поведінки молоді в умовах сучасного українського суспільства та з’ясування механізмів впливу цих чинників.
Гіпотези дослідження полягали в тому, що:
1) Існує два типи соціально-психологічних факторів агресивної поведінки: фактори першого типу діють в залежності від демографічних та особистісних характеристик індивіда; фактори другого типу мають універсальний характер впливу, тобто діють завжди і на всіх.
2) Зростання агресії в сучасному молодіжному середовищі зумовлено, головним чином, поширенням ситуативних проявів агресії серед неагресивних особистостей, які становлять більшість молоді.
3) Розробка та впровадження у психолого-педагогічну практику спеціальних освітньо-профілактичних курсів дозволяє змінити у молоді соціальні установки (атітюди) відносно агресивної поведінки.
Згідно з поставленою метою та висуненими гіпотезами було визначено основні завдання дослідження:
1) Аналіз феномену агресії, форм її прояву, теоретичних підходів щодо етіології агресії, особливостей агресивної поведінки молоді та її соціально-психологічних факторів.
2) Вивчення рівнів агресивності та факторів агресивної поведінки в основних статево-вікових групах сучасної молоді, а також ступеня й характеру взаємозв’язку між соціально-психологічними та демографічними і особистісними факторами агресивної поведінки.
3) Розробка, апробація та впровадження в психолого-педагогічну практику освітньо-профілактичного спецкурсу Психологія агресивної поведінки”.
Методологічною та теоретичною основою дослідження є концептуальні положення вітчизняних дослідників (Б.Г.Ананьєв, Л.С.Виготський, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, Б.Ф.Ломов, С.Д.Максименко, С.Л.Рубінштейн) щодо формування особистості, та положення ряду вітчизняних та зарубіжних науковців (Ю.Антонян, Е.Аронсон, А.Бандура, Л.Берковітц, Д.Доллард, С.Кудрявцев, Н.Левітов, Д.Майерс, Р.Мертон, Н.Міллер, А.Реан, Е.Фромм та ін.) про соціально-психологічні фактори феномену агресивної поведінки.
Методи дослідження. В ході дисертаційного дослідження було використано такі методи: теоретичний аналіз, проведення анкетувань, психодіагностичних вимірювань (за допомогою опитувальників та проективних методик), формуючий експеримент. Отримані емпіричні результати піддавалися обробці методами статистичного аналізу.
Надійність і вірогідність результатів забезпечувались всебічним теоретичним аналізом досліджуваної проблеми, відповідністю застосованих методів меті та завданням дослідження, достатньою репрезентативністю вибірки, кількісним та якісним аналізом отриманих результатів, їх статистичною обробкою із залученням комп’ютерних технологій.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що автором було поглиблене розуміння феномену молодіжної агресії. Дістала підтвердження відмінність між феноменами агресії та агресивності. Отримані результати дали змогу, з одного боку, виявити головне джерело насильства серед сучасної молоді (поширення агресії як стилю адаптивної поведінки молодих людей в сучасному соціумі), а з іншого боку спростувати поширене в наш час уявлення про зростання агресивних особистостей, як причину зростання агресії в суспільстві. Автором була досліджена система соціально-психологічних факторів агресивної поведінки молоді, механізм впливу цих факторів в залежності від демографічних та особистісних характеристик людини. Вперше були отримані дані про рівні агресивності різних соціально-статевих груп молоді одного з регіонів України (Чернігівська область), які заперечують стереотипні уявлення щодо підвищеної агресивності сучасної молоді.
Теоретичне значення дослідження. Науково обгрунтовано та емпірично підтверджено що вплив ряду соціально-психологічних факторів на формування та прояв молодіжної агресії пов’язаний з певними демографічними та особистісними характеристиками підлітків та юнаків; зростання агресії в сучасному молодіжному середовищі зумовлено, головним чином, поширенням ситуативних проявів агресії серед неагресивних особистостей, які становлять більшість молоді; розробка та впровадження у психолого-педагогічну практику спеціальних освітньо-профілактичних курсів дозволяє змінити у молоді соціальні установки (атітюди) відносно агресивної поведінки.
Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що зроблені в роботі висновки щодо сутності молодіжної агресії, особливостей її прояву, соціально-психологічних факторів виникнення можуть бути використані в процесі виховної, психопрофілактичної та психокорекційної роботи з молоддю з делінквентною поведінкою. За результатами дисертаційного дослідження розроблено, апробовано та впроваджено в психолого-педагогічну практику освітньо-профілактичний спецкурс Психологія агресивної поведінки” для студентів Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка з фаху 7.040101 Психологія”, а також навчальний посібник з даного спецкурсу. Крім того, використання відносно нової для нашої психодіагностики проективної методики Тест руки” сприяло її подальшій стандартизації в вітчизняних умовах.
Особистий внесок здобувача. Автор дисертаційного дослідження самостійно виконав теоретичне та емпіричне дослідження, розробку та апробацію навчального спецкурсу "Психологія агресивної поведінки". У 1 навчальному посібнику, 1 науковій статті та 1 тезах наукової конференції, написаних у співавторстві, доробок здобувача становить 50%. Розробки та ідеї, що належать співавторам, у дисертації не використовуються.
Апробація результатів. Результати включених в дисертацію досліджень були оприлюднені на міжнародних, весукраїнських та регіональних наукових конференціях та семінарах (1998 2002 рр.), обговорювались на засіданнях кафедри психології ЧДПУ імені Т.Г.Шевченка (1999 2002 рр.) та в Чернігівському обласному центрі соціальних служб для молоді. Результати дослідження були положені в основу спецкурсу Психологія агресивної поведінки”, впровадженого в навчальний процес підготовки спеціалістів за фахом 7.040101 Психологія” в ЧДПУ імені Т.Г.Шевченка.
Публікації. Результати та окремі положення дисертаційного дослідження були опубліковані у 1 навчальному посібнику (у співавторстві), 1 методичному посібнику, 1 збірці теоретико-методичних матеріалів, 12 наукових статтях, в тому числі 7 у фахових виданнях (1 у співавторстві), 2 тезах доповідей на наукових конференціях (1 у співавторстві).

Структура дисертації зумовлена логікою дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, списку використаних джерел (370 найменувань), додатків. Загальний обсяг дисертації 225, а основної частини 167 сторінок. Робота містить 40 таблиць, 3 рисунки, 2 формули, 17 додатків.

bibliography

ВИСНОВКИ

Дослідження соціально-психологічних факторів агресивної поведінки молоді, проведене нами у вигляді дисертаційної роботи, дозволяє зробити певні узагальнення, дійти висновків, які випливають із змісту теоретичного матеріалу та аналізу результатів емпіричного дослідження, окреслити проблеми, що можуть спонукати дослідників до нових наукових пошуків.
1. На підставі теоретичного аналізу наукового доробку західних та вітчизняних дослідників, агресію можна визначити як поведінку, яка спрямована на навмисне заподіяння шкоди іншій живій істоті. При цьому, необхідно розрізняти феномени агресії (як поведінки, певних дій) та агресивності (як особистісної риси, схильності до агресивної поведінки), які ототожнюються деякими дослідниками. Агресія такої соціально-вікової групи, як молодь, має певні особливості, зокрема імпульсивність та неадекватність прояву, перевагу групових форм агресії над індивідуальними тощо.
Соціально-психологічне пояснення такого складного феномену, як агресія, є лише одним з напрямків його розуміння. Тим не менш, в умовах перехідного суспільства саме соціально-психологічний підхід стає, на наш погляд, найбільш продуктивним.
2. Можна виділити наступні соціально-психологічні фактори агресивної поведінки сучасної молоді: вплив сім'ї (склад, взаємовідносини між батьками, стиль виховання дітей), системи освіти, армії, засобів масової комунікації (особливо телебачення), групи однолітків (молодіжна субкультура), а також певні ситуативні фактори (соціально-психологічні ситуації, в яких опиняється особистість; соціально-економічні та соціально-політичні ситуації, в яких опиняється суспільство в цілому).
В цілому, в залежності від дії конкретних факторів, можна виділити два основних механізми соціалізації агресії. Перший полягає в засвоєнні навичок агресивної поведінки внаслідок спостереження агресії інших осіб або в результаті власного досвіду відповідних агресивних дій. Згідно з другим варіантом, агресивна поведінка обумовлюється ситуацією блокування актуальних потреб людини, придушенням можливостей її самореалізації.
3. Зростання агресії в сучасному молодіжному середовищі обумовлено, головним чином, поширенням ситуативних проявів агресії серед неагресивних особистостей, які становлять більшість молоді. Рівень агресивності в основних соціально-статевих групах сучасної української молоді можна визначити як поміркований. Індивіди з високим рівнем агресивності складають відносно незначну частку молодіжної спільноти (в межах декількох відсотків).
Вищевказане яскраво підтверджує вже зазначену різницю між феноменами агресії та агресивності. Як можна побачити, не завжди агресивні дії обумовлюються агресивністю особистості.
4. Існує кореляція між дією певних соціально-психологічних факторів агресивної поведінки молоді та певними демографічними і особистісними характеристиками індивіда, зокрема статю та типом особистості. Зокрема, було з’ясовано, що дія таких факторів агресії, як часті конфлікти між батьками, стиль виховання, соціальні фрустратори” та конкретні соціальні ситуації корелює зі статтю індивіда. Тип особистості, в свою чергу, корелює з дією наступних факторів: часті конфлікти між батьками, зловживання батьками алкоголем, стиль виховання, вплив групи однолітків, телефільми, яким надається перевага, наявність соціальних фрустраторів” та певних соціальних ситуацій.
5. Одним зі шляхів попередження поширення насильства серед молоді може виступати розробка та впровадження в психолого-педагогічну практику спеціальних освітньо-профілактичних програм, які дозволяють змінювати соціальні установки молоді відносно агресивної поведінки. Доцільність цього підтверджується результатами формуючого експерименту, проведеного в процесі апробації авторського спецкурсу Психологія агресивної поведінки”. Згідно з одержаними результатами, в піддослідних достовірно покращились показники інтелектуального та поведінкового компонентів атітюду щодо агресії.
Зазначимо, що представлене дослідження безумовно не вирішує в повному обсязі проблему причин агресивної поведінки серед сучасної молоді. Воно зачіпає та висвітлює лише деякі аспекти цього досить складного феномену. На наш погляд, при подальшому вивченні проблеми соціально-психологічних факторів агресивної поведінки особистості, необхідно зробити акцент на такі детермінанти агресії, як сучасні телевізійні та комп’ютерні технології.
Крім того, хоча в ході дослідження і не було виявлено так званих універсальних” соціально-психологічних факторів агресивної поведінки, саму можливість їх існування не слід відкидати. В якості предмету даного дослідження виступали найбільш поширені екзогенні фактори агресії (вплив офіційних та неофіційних інститутів соціалізації, соціально-економічне середовище, побутові ситуації тощо), але поза межами дослідження залишились певні екстремальні ситуації та їх вплив на поведінку людини. Уявляється, що цей напрямок також буде досить перспективним в подальшому вивченні феномену людської агресії.
В цілому, вирішення цієї проблеми потребує подальших комплексних досліджень, і будемо мати надію, що вітчизняна наука, зокрема психологія, не обійде в подальшому своєю увагою цю тему. Адже вивчення феномену агресивної поведінки є одним з ключових напрямків розуміння природи людини, закономірностей її взаємодії з іншими людьми, пояснення ряду соціальних та історичних явищ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абраменкова В. Социальная психология детства: развитие отношений ребенка в детской субкультуре. М.-Воронеж: МОДЭК, 2000. 416 с.
2. Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие: социально-психологические проблемы. М.: Изд-во Московского университета, 1990 240 с.
3. Адорно Т. Исследование авторитарной личности. М.: Академия исследований культуры, 2001. 416 с.
4. Алексеєва М.І., Чалая К.О. Спілкування в сім’ї та формування особистості підлітка // Психологія: республіканський науково-методичний збірник. К.: Радянська школа, 1990. Вип. 34. С. 3 10.
5. Аликина Н.В. Возрастные психологические особенности агрессивного поведения несовершеннолетних. Автореф. дис канд. псих. наук: 19.00.07. К., 1989. 17 с.
6. Аликина Н.В. Комплексная детерминация агрессивного поведения и психодиагностическая практика // Психология, клиника и профилактика отклоняющегося поведения у детей и подростков (Материалы межобластной научно-практической конференции 3-5 апреля 1991 г., г. Чернигов) / Под ред. В.А.Худика. Чернигов: ЧОПНБ, ЧГПИ им. Т.Г.Шевченко, 1991. 120 с.
7. Алікіна Н.В. Надлишкові перешкоди у житті особистості: соціальні та психологічні аспекти // Психологія на перетині тисячоліть: Збірник наукових праць учасників П’ятих Костюківських читань: В 3 т. К.:Гнозис,1998. Т.1. С.37 - 42.
8. Алфимова М.В., Трубников В.И. Психогенетика агрессивности // Вопросы психологии. 2000. - № 6. С. 112 123.
9. Аналіз проявів девіантної поведінки окремих груп молоді Києва // Час молоді: інформаційно-методичний бюллетень Соціальної служби для молоді м.Києва. 1997. - №4 (квітень). С.4 37.
10. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. - Л.:Издательство Ленинградского университета, 1968. - 339 с.
11. Андреева Г.М. Социальная психология. Учебник для высших учебных заведений. М.:Аспект Пресс, 1999. 376 с.
12. Антонян Ю.М. Жестокость в нашей жизни. - М.:Инфра-М,1995. - 319 с.
13. Антонян Ю.М., Гульдан В.В. Криминальная патопсихология. М.:Наука,1991. 248 с.
14. Аронсон Э. Общественное животное: Введение в социальную психологию: пер. с англ. М.:Аспект - Пресс, 1998. 518 с.
15. Афанасьева Н.Е. Особенности эмоционального реагирования старшеклассников в сложных ситуациях взаимодействия // Психологія на перетині тисячоліть: Збірник наукових праць учасників П’ятих Костюківських читань: В 3 т. К.:Гнозис,1998. Т.1. С.70 - 74.
16. Бааль Е.Г. В конфликте с законом // По неписанным законам улицы - М.: Юридическая литература, 1991. С. 279 296.
17. Базенков И. Почему дети дерутся (о проявлениях детской агрессивности и борьбе с ней) // Биология. 1996. - № 30. С.13.
18. Бандура А. Теория социального научения: пер. с англ. СПб.: Евразия, 2000. 320 с.
19. Бандура А., Уолтерс Р. Принципы социального научения // Современная зарубежная социальная психология: тексты / Под ред. Г.М.Андреевой, Н.Н.Богомоловой, Л.А.Петровской. М.: Издательство Московского университета, 1984. С. 55 60.
20. Бандура А., Уолтерс Р. Подростковая агрессия: изучение влияния воспитания и семейных отношений: пер. с англ. М.: Апрель-Пресс, ЭКСМО-Пресс, 2000. 512 с.
21. Баумринд Д. Некоторые мысли об этике научных исследований: После прочтения статьи Милграма «Исследование поведения подчинения» // Пайнс Э., Маслач К. Практикум по социальной психологии: пер. с англ. СПб.: Питер, 2000. С.38 45.
22. Башкатов И.П. Психология неформальных подростково-молодежных групп. М.: Информпечать, 2000. 336 с.
23. Белінська І.А. Психологічні типи відхилень у розвитку особистості підлітків з алкогольно узалежненої сім’ї. Автореф. дис. канд. псих. наук: 19.00.07. К., 2000. 19 с.
24. Белоусова З.И., Овсянникова В.В. Социально-психологические проблемы девиантного поведения детей и подростков: учебное пособие для студентов и преподавателей госуниверситета. - Запорожье: Изд-во ЗГУ, 1998. - 96 с.
25. Бердяев Н.А. О назначении человека. - М.:Республика, 1993. - 383 с.
26. Бержанір А. Які цінності у ціні ? // Віче. 1998. - № 10. С. 134 140.
27. Берковиц Л. Агрессия: причины, последствия и контроль: пер. с англ. СПб.: Прайм ЕВРОЗНАК, 2001. 512 с.
28. Берн Ш. Гендерная психология: пер. с англ. СПБ.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2001. 320 с.
29. Бехтерев В.М. Избранные работы по социальной психологии.-М.:Наука,1994.- 400 с.
30. Бехтерева Н.П. Мотивы рока // Известия. 1987. 24 декабря (№ 358) С.3.
31. Біленок О.А. Життєвий успіх очима молоді // Практична психологія та соціальна робота. 1998. - №5. С. 42 43.
32. Блейхер В.М., Крук И.В. Толковый словарь психиатрических терминов / Под ред. С.Н.Бокова. - Воронеж: Изд-во НПО «МОДЭК»,1995.- 640 с.
33. Бове К.Л., Аренс У.Ф. Современная реклама. Пер. с англ. Тольятти: Издательский дом Довгань”, 1995 704 с.
34. Бовина И.Б. О феномене «группового духа» // Вестник Московского Университета. Серия 14 (психология). 1998. - № 1. С. 47 52.
35. Бовть О.Б. Агресивні реакції та шляхи їх корекції в молодших школярів. Автореф. дис. канд. псих. наук: 19.00.07. К., 2001. 18 с.
36. Бовть О.Б. Причини агресивної поведінки дітей молодшого шкільного віку // Педагогіка і психологія. - 1997. - №1.- С.94 -100.
37. Бовть О.Б. Проблеми психологічної діагностики агресивної поведінки дітей та підлітків // Педагогіка і психологія.-1997.-№3.- С.22-27.
38. Бовть О.Б. Соціально-психологічні причини агресивної поведінки підлітків // Рідна школа. 1999. - № 2. С.17 20.
39. Бовть О.Б., Василенко И.Ю. Причины агрессивности одаренных детей // Обдарована дитина. 2000. - № 1. С. 18 24.
40. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте (психологическое исследование). М.: Просвещение, 1968. 464 с.
41. Болескина Е.Л. Потребители игровой компьютерной культуры // Социологические исследования. 2000. - № 9. С. 80 87.
42. Большой толковый психологический словарь: пер. с англ. / Ред. А.Ребер. М.: Вече, АСТ, 2000. Т. 1 (А О). 592 с.
43. Бондаровська В.М. VII Європейський Конгрес з психології (Лондон, 1 6 липня 2001 року) // Практична психологія та соціальна робота. 2001. - № 8. С. 54 55.
44. Борисов Ю. И зверь, и ангел. // Диалог.-1992.-№1.- С.33 - 35.
45. Бурлаков И. HOMO GAMER: Психология компьютерных игр. М.: Независимая фирма «Класс», 2000. 144 с.
46. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. - СПб.: Питер,1999. 528 с.
47. Бурлачук Л.Ф., Савченко Е.П. Психодиагностика: психодиагностический инструментарий и его применение в условиях социальных служб. - К.:АЛД,1995. 100 с.
48. Бутенко И.А. Из истории «черного» юмора // Социологические исследования. 1994. - №11. С.148 153.
49. Бызова В.М. Опыт использования Hand-теста в этнопсихологии: (тест Вагнера «Рука») // Психологический журнал.-1997. - Т.18. - №4. - С.110 -117.
50. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия: пер. с англ. - СПб.:Питер, 1997. 336 с.
51. Бютнер К. Жить с агрессивными детьми: пер. с нем. - М.:Педагогика,1991. - 141 с.
52. Васильев В.Л. Юридическая психология. СПб.: Питер, 2000. 624 с.
53. Васьківська С. Дитяча агресивність: норма чи відхилення? // Початкова школа. 1993. - № 7. С.51 52.
54. Васьківська С. Звідки ж агресивність // Наша дитина. 1993. - № 2. С.7.
55. Вострокнутов Н.В. Агрессивное поведение детей и подростков и социально-психологическая личностная деформация // Дети России: насилие и защита. Материалы Всероссийской научно-практической конференции (Москва, 1-3 октября, 1997).- М.:РИПКРО,1997.- С.100 - 108.
56. Выготский Л.С. История развития высших психических функций // Собрание сочинений в 6-ти т. М.: Педагогика, 1983. Т.3. С. 6 328.
57. Гайдукевич Г.А. Заздрість як чинник агресії курсантів // Психологія на перетині тисячоліть : Збірник наукових праць учасників П’ятих Костюківських читань: В 3 т. К.:Гнозис,1998. Т.1. С.264 271.
58. Гайдукевич Г.А. Прояви агресивності у курсантів вищих військових закладів освіти на різних етапах підготовки. Автореф. дис. канд. псих. наук: 19.00.07. К., 2000. 16 с.
59. Гальперин П.Я. Метод срезов” и метод поэтапного формирования в исследовании детского мышления // Вопросы психологии. 1966. - № 4. С. 123 135.
60. Гаспарова Е. Агрессивные дети // Дошкольное воспитание. 1988. - № 8. С.99 104.
61. Гиренко С.П. Агресивна поведінка особистості в конфлікті // Вісник Харківського Університету. Серія Психологія”. 2000. - № 472. С. 49 51.
62. Глэйзер Д., Райс К. Преступность, возраст и занятость // Социология и преступность: современные буржуазные теории. Сб. статей: пер. с англ. / Под ред. Б.С.Никифорова. - М.:Прогресс, 1966. - С.217 - 231.
63. Гоббс Т. Левиафан, или материя, форма и власть государства церковного и гражданского // Гоббс Т. Избранные произведения в двух томах: пер. с англ. М.:Мысль, 1965. Т.2. 748 с.
64. Годфруа Ж. Что такое психология: В 2-х т.: пер. с фр. М.: Мир, 1992. Т.2. 367 с.
65. Головатий М.Ф., Яременко О.О. Молодь України у дзеркалі соціально-економічних та політичних трансформацій суспільства (соціологічний вимір). - К.: Національний Інститут стратегічних досліджень, 1996. - 50 с.
66. Головаха Е.И., Панина Н.В. Социальное безумие: история, теория и современная практика. К.:Абрис, 1994. 168 с.
67. Гордякова О.В. Влияние личностной агрессивности и тревожности подростков на эмоциональное отношение к агрессии в телевизионной рекламе // Психологический журнал. 1999. Т.20. - №4. С.96 101.
68. Горьковая И.А. Проявления агрессивного поведения у делинквентных подростков // Дети и насилие. Материалы Всероссийской научно-практической конференции (Москва- Санкт-Петербург, 2-8 октября,1994).- Екатеринбург, 1996.- С.32 - 36.
69. Грабська І.А. Насильство у подружніх стосунках: зарубіжний досвід досліджень та консультування // Практична психологія та соціальна робота.- 1998. - №9. с.20 - 22.
70. Грехнев В.С. Социально-психологический фактор в системе общественных отношений (социально-философские проблемы).-М.:Издательство Московского университета,1985.- 184 с.
71. Гришина Н.В. Психология конфликта. СПб.: Питер, 2000. 464 с.
72. Гришина Н.В. Психология социальных ситуаций // Вопросы психологии. 1997. - № 1. С. 121 132.
73. Грошев И.В. Гендерные образы рекламы // Вопросы психологии. 2000. - № 6. С. 38 49.
74. Гулевич О.А. Социальные представления о преступлениях в межличностной и массовой коммуникации // Вопросы психологии. 2001. - № 4. С. 53 67.
75. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения. М.: Педагогика, 1996. 240 с.
76. Давыдова Л.Е. Компьютерные игры: психологический анализ // Вісник Харківського Університету. Серія Психологія”. 2001. - № 517. С. 35 38.
77. Дарвин Ч. Происхождение видов путем естественного отбора: пер. с англ.- М.:Просвещение,1986. - 383 с.
78. Двіжона О.В. Вплив сім’ї на формування асоціальної поведінки підлітків // Актуальні проблеми психології. Т.1. Соціальна психологія. Психологія управління. Организаційна психологія. К.: Інститут психології імені Г.С.Костюка АПН України. 2002. Частина 3. С. 35 41.
79. Демьянова Н. Без права на защиту? (детская агрессивность) // Семья и школа. 1993. - № 2. С.10.
80. Дерюгин Ю. "Дедовщина": социально-психологический анализ явления // Психологический журнал. - 1990. - Т.11. - №1. - С. 109 116.
81. Дженис И.Л. Огруппление мысления // Пайнс Э., Маслач К. Практикум по социальной психологии: пер. с англ. СПб.: Питер, 2000. С.242 259.
82. Джонс Э., Нисбет Р. Действующее лицо и наблюдатель: различия в восприятии причин поведения // Пайнс Э., Маслач К. Практикум по социальной психологии: пер. с англ. СПб.: Питер, 2000. С.149 164.
83. Дитинство в Україні: права, гарантії, захист (Збірник документів): Частина І. - К.:АТ Видавництво Столиця”, 1998. - 248 с.
84. Долгова А. Социально- психологические аспекты преступности несовершеннолетних. - М.: Юридическая литература, 1981. - 160 с.
85. Долматова Е.И.. Редя Г.П. Психологическая характеристика подростков, содержащихся в детском приемнике-распределителе // Дети России: насилие и защита. Материалы Всероссийской научно-практической конференции (Москва, 1-3 октября, 1997).- М.: РИПКРО, 1997. - С.42 - 44.
86. Донерстайн Э., Берковитц Л. Реакции жертвы в фильмах агрессивно-эротического содержания как фактор, влияющий на насилие над женщинами // Пайнс Э., Маслач К. Практикум по социальной психологии: пер. с англ. СПб.:Питер, 2000. С.385 406.
87. Допира А.И. Воздействие экранного насилия на подрастающее поколение: история социально-психологических исследований // Практична психологія та соціальна робота. 2000 - № 8 (С. 7 8); 2001. - № 1 (С.28 - 30).
88. Дроздов О.Ю. Агресія та агресивність в умовах військової служби: соціально-психологічні аспекти дідовщини” // Вісник Чернігівського Державного Педагогічного Університету. 2002. - Вип. 11. Психологічні науки”. - С. 68 72.
89. Дроздов О. «Агресивне телебачення» // Гарт. 2001. - №5 (26 січня). С. 12.
90. Дроздов А.Ю. «Агрессивное» телевидение: социально-психологический анализ феномена // Социологические исследования. 2001. - № 8. С. 62 67.
91. Дроздов О.Ю. Агресивність сучасної молоді: соціально-психологічні аспекти // Психологія на перетині тисячоліть: Збірник наукових праць учасників П’ятих Костюківських читань. В 3 т.- К.: Гнозис, 1998.- Т.І.- С.451 - 454.
92. Дроздов А.Ю. Влияние виртуальной реальности на психологические процессы личности (на примере изучения динамики агрессивности) // Психология на рубеже веков: наука, практика, преподавание. Тезисы докладов Международной научно-практической конференции (30 марта - 1 апреля 2000 года) / Под ред. Е.Е.Сапоговой. Тула: ТГУ, 2000. - С. 295 297.
93. Дроздов О.Ю. Засоби масової комунікації як фактор агресивної поведінки молоді // Вісник Харківського Університету. Серія Психологія”. 2000. - № 483. С. 48 53.
94. Дроздов О.Ю. Комп’ютерні технології в контексті проблеми молодіжної агресії // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. К., 2001. Т. ІІІ. Частина І. - - С. 107 112.
95. Дроздов О.Ю. Молодіжна агресія: до проблеми поширення феномену та його факторів // Вісник Харківського Університету. Серія Психологія”. 2000. - № 472. С.54 57.
96. Дроздов О.Ю. Насильство: соціально-психологічні аспекти. Чернігів: ЧОЦССМ, 1998. 20 с.
97. Дроздов О.Ю. Проблеми психологічної реабілітації молоді, яка звільняється з місць позбавлення волі: методичний посібник. Чернігів: ЧОЦССМ, 2001. 22 с.
98. Дроздов О.Ю. Проективна методика Тест руки”: з досвіду використання на молодіжних вибірках // Практична психологія та соціальна робота. 2001. - № 7. С. 24 27.
99. Дроздов О.Ю. Проективна методика Тест руки”: досвід вивчення агресивної поведінки сучасної молоді” // Методичні матеріали до тренінгових курсів психологів установ виконання покарань Використання сучасних психотехнологій у роботі психологів установ виконання покарань” (9-10 жовтня 2001 року) / За ред. В.Ю.Дмитрієва, С.О.Чебоненко, І.Г.Богатирьова. ЧЮУ ДД ПВП, 2001. С. 46 50.
100. Дроздов О.Ю. Ситуативні фактори агресивної поведінки молоді // Актуальні проблеми психології. Том 1: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. К.: Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, 2001. Частина 1. С.38 49.
101. Дроздов О.Ю. Соціальні прояви насильства стосовно жінок: соціально-психологічний аналіз проблеми // Жінки Чернігівщини: історія і сучасність. Жінка на порозі третього тисячоліття: Матеріали обласної науково-практичної конференції / О.Б.Коваленко (відп. ред.) та ін. - Чернігів, ЧДПУ, 1999. - С.199 - 202.
102. Дроздов О.Ю. Соціальні фрустратори” як фактор агресивної поведінки молоді // Вісник Харківського Університету. Серія Психологія”. 2001. - № 517. С. 46 50.
103. Дроздов О.Ю. Телебачення, як джерело впливу на соціальну спрямованість молоді // Психолого-педагогічна наука і суспільна ідеологія: Матеріали методологічного семінару Академії педагогічних наук України, 12 листопада 1998 р.-К.:Гнозис,1998.- С.481 - 486.
104. Дроздов О.Ю., Скок М.А. Проблеми агресивної поведінки особистості: навчальний посібник. Чернігів: ЧДПУ імені Т.Г.Шевченка, 2000. 156 с.
105. Дроздов А.Ю., Скок Н.А. Психология агрессивного поведения”: спецкурс в профессиональном образовании // Ананьевские чтения: (Тезисы научно-практической конференции Ананьевские чтения 2001”) / Под общ. Ред. А.А.Крылова, В.А.Якунина. СПб.: Изд-во С.-Петербургского университета, 2001. - С. 499 500.
106. Дубинко Н.А. Влияние когнитивных процессов на проявление агрессивности в детском возрасте // Вопросы психологии. 2000. - № 1. С. 53 57.
107. Дюркгейм Э. Самоубийство: социологический этюд пер. с фр. СПб.: Союз, 1998. 496 с.
108. Еникоплов С.Н. Некоторые проблемы психологии агрессивного поведения // Дети и насилие. Материалы Всероссийской научно-практической конференции (Москва- Санкт-Петербург, 2-8 октября,1994).- Екатеринбург, 1996.- С.28 - 32.
109. Ермаков В.Д. Противоправное поведение подростков это чаще всего групповое поведение // Криминологи о неформальных молодежных объединениях / Отв. ред. И.И.Карпец.- М.:Юридическая литература.-1990.- С.78 - 83.
110. Етичний Кодекс Психолога // Основи практичної психології / В.Панок, Т.Титаренко, Н.Чепелєва та ін.: Підручник. К.:Либідь, 1999. С. 504 509.
111. Желоховцев А. «Культурная революция» с близкого расстояния (Записки очевидца). - М.:Политиздат, 1973. - 262 с.
112. Жорстокість та насилля до дітей у сім’ї як соціальний феномен: бесіди з батьками // Все для вчителя. 1999. - № 1 (С. 43 46) - 2 (С. 56 57).
113. Жуков Ю.М., Гржегоржевская И.А. Эксперимент в социальной психологии: проблемы и перспективы // Методология и методы социальной психологии / Отв. ред. Е.В.Шорохова. М.: Наука, 1977. С. 44 53.
114. Журавлев В.С. Почему агрессивны подростки? // Социологические исследования. 2001. - № 2. С. 134 136.
115. Забрянский Г.И. Механизм формирования антисоциальных подростковых и юношеских групп // Криминологи о неформальных молодежных объединениях / Отв. ред. И.И.Карпец.- М.:Юридическая литература.-1990.- С.46 - 55.
116. Заворотный В.И. Факторы психической травматизации у военнослужащих срочной службы // Український вісник психоневрології. 1998. Т.6. Вип. 3 (18). С.33-34.
117. Завражин С.А. Агрессивные фантазии в детском и подростковом возрасте // Вопросы психологии. 1993. - №5. С.43 - 49.
118. Завражин С.А., Староверова М.П. Жестокость и подросток // Социологические исследования. 1991. - №12. С.85 - 87.
119. Завражин С.А., Хартанович К.В. Новое поколение на периферии: конформисты или девианты // Социологические исследования. 1993. - № 8. С. 55 57.
120. Заика Е.В., Крейдун Н.П., Ячина А.С. Психологическая характеристика личности подростков с отклоняющимся поведением // Вопросы психологии. 1990. - № 4. С. 83 90.
121. Захаров Б.В., Кучер А.А. Особенности боевой психической травмы и способы психологической реабилитации военнослужащих // Мир психологии. - 1998. - №2. - С.80 - 85.
122. «Заявление о насилии» (Позиция ученых в форме пяти утверждений) // Психологический журнал. 1987. Т.8. - № 2. С. 18 20.
123. Зейгарник Б.В. Теория личности К.Левина. М.: Издательство Московского университета, 1981. 118 с.
124. Землянська О.В. Психологічні особливості злочинної поведінки неповнолітніх // Проблеми загальної та педагогічної психол