Соколов Микола Олександрович. Вдосконалення управління регіональним соціально-економічним розвитком в умовах транзитивної економіки

brief description

Соколов Микола Олександрович. Вдосконалення управління регіональним соціально-економічним розвитком в умовах транзитивної економіки : Дис... д-ра наук: 08.02.03 2006

Соколов М.О. Вдосконалення управління регіональним соціально-економічним розвитком в умовах транзитивної економіки. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.02.03 організація управління, планування та регулювання економікою, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2006.
У дисертації досліджуються теоретичні, методологічні, та практичні питання вдосконалення управління регіональним соціально-економічним розвитком на основі оптимізації міжбюджетних відносин і трансфертної політики, реалізації державної компенсаційної політики та підтримки регіональних цільових інвестиційних проектів і програм. Пропонуються науково-методичні підходи до оцінки фінансового стану об’єкта бюджетної системи; принципи і методи вдосконалення механізму розподілу міжбюджетних трансфертів на основі індексу регіонального людського розвитку. Розроблено економіко-математичну модель дворівневої системи управління інвестиційною діяльністю в регіоні. З урахуванням сучасних тенденцій розвитку теорії і практики управління складними регіональними соціально-економічними системами обґрунтована стратегія розвитку соціальної сфери Сумської області.

У дисертаційній роботі здійснено теоретичні узагальнення та представлено авторське розв’язання наукової проблеми розробки теоретико-методичних основ та економічного механізму управління регіональним соціально-економічним розвитком в умовах транзитивної економіки. Розв’язання цієї проблеми дозволяє формувати науково обґрунтовану стратегію соціально-економічного розвитку на основі оптимізації міжбюджетних і трансфертних відносин, реалізації державної компенсаційної політики, підтримки регіональних цільових інвестиційних проектів і програм. Результати дослідження є підставою для таких висновків.
1. Система організаційно-економічних механізмів державного управління соціально-економічним розвитком на регіональному рівні не відповідає сучасному рівню економічних відносин. Існуюча система розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів не враховує фактично сформований регіональний рівень розвитку соціальної сфери, екологічний стан, демографічні тенденції, стан охорони здоров’я і освіти та ін.
Склалася ситуація, коли удаване бюджетне вирівнювання фактично породжує дискримінаційні механізми фінансування соціальної сфери для різних областей. За таких умов наукова задача формулюється як необхідність розробки теоретичних і науково-методичних принципів удосконалення управління регіональним соціально-економічним розвитком і, перш за все, фінансового забезпечення соціальної сфери.
2. Економічну сутність категорії "державна регіональна соціально-економічна політика" пропонується розглядати як цілеспрямовану діяльність державних інститутів з управління регіональними соціально-економічними процесами з урахуванням цілей і завдань територіальної організації продуктивних сил. Оскільки головним суб’єктом і об’єктом суспільних виробничо-відтворювальних процесів є людина, у роботі соціальна сфера розглядається як безпосередньо виробнича, у якій здійснюється відтворення основного економічного ресурсу трудового потенціалу.
3. Необхідною передумовою реалізації ефективної регіональної політики є комплексна оцінка та прогнозування рівня соціально-економічного розвитку регіонів. Найбільш адекватними до умов оцінювання рівня соціально-економічного розвитку регіонів є такі показники, як "індекс регіонального людського розвитку" та "інтегральний індекс складових частин людського розвитку". До головних факторів, які визначають рівень соціально-економічного розвитку регіонів, належать: фактор ефективності функціонування господарського комплексу регіону; фактор відтворення, збереження демографічного потенціалу регіону і його соціокультурного розвитку; фактор соціальної спрямованості господарського комплексу регіону; створення безпечних і сприятливих умов для проживання населення; фактор транспортної доступності; фактор забезпеченості населення житлом; фактор зайнятості населення та ринку праці.
4. Оцінку та прогнозування фінансового стану області пропонується здійснювати на основі інтегрального індексу, який дозволяє враховувати динаміку доходів і видатків (з урахуванням трансфертів) та кредиторську заборгованість на початку та в кінці звітного періоду. Виконані автором розрахунки динаміки індексу фінансового стану об’єкта бюджетної системи (на прикладі Сумської області) свідчать про вкрай незадовільний стан функціонування бюджетної системи в Україні.
5. У дисертації обґрунтовані науково-методичні підходи до вдосконалення системи розподілу міжбюджетних трансфертів. Зокрема, як критеріальний пропонується прийняти показник "індексу регіонального людського розвитку" та відповідних "інтегральних індексів складових частин людського розвитку". При цьому зазначені показники пропонується використовувати як інтегральний коефіцієнт для коригування формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів між державним та місцевими бюджетами. На підставі практичних розрахунків показано, що для окремих областей України видатки з урахуванням трансфертів мають суттєво змінитися.
6. Удосконалення системи фінансування соціальної сфери має здійснюватися не лише за рахунок збільшення бюджетних видатків та оптимізації трансфертів, а й шляхом реалізації державної компенсаційної політики. У роботі пропонуються принципи і методи формування компенсаційних фондів для додаткового фінансування лікувальних закладів та компенсації втрат населення, пов’язаних з тимчасовою втратою працездатності. Запропоновані науково-методичні підходи до визначення базових нормативів компенсації витрат лікувальних закладів. Компенсації повинна підлягати різниця між необхідним обсягом фінансування (визначеним на підставі стандартів надання медичної допомоги) та існуючим рівнем бюджетного фінансування.
7. Автором запропоновані теоретичні і науково-методичні положення формування місцевих бюджетів на основі соціальних стандартів. При цьому необхідно дотримуватись таких принципів: соціальні стандарти єдині на всій території; прогнозовані доходи бюджету і грошове наповнення соціальних стандартів мають бути взаємопов’язані; методика розрахунку мінімального бюджету базового рівня повинна бути єдиною і ґрунтуватися на соціальних стандартах; відсотки відрахувань від регулюючих джерел доходів до місцевих бюджетів мають розраховуватися для кожного населеного пункту на основі єдиної методики; і тільки в тому разі, коли всіх доходів бюджетів базового рівня не вистачає для формування мінімального бюджету, надається державна дотація.
8. Запропоновані принципи і методи оптимізації взаємодії елементів інвестиційного комплексу та розроблена економіко-математична модель дворівневої системи управління інвестиційною діяльністю в регіоні. На підставі аналізу і узагальнення пропонується порядок розробки, експертизи, фінансування і реалізації цільових комплексних інвестиційних проектів і програм. Запропоновані науково-методичні підходи до визначення нормативів обов’язкових внесків (платежів) інвесторів на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури.
9. На підставі аналізу еволюції моделей управління регіональними соціально-економічними системами встановлено, що їх функціональні недоліки посилюються в міру наближення індустріальної цивілізації до фазового бар’єру. В умовах, коли змінюється тип економіки, перебудовуються політичні та адміністративні механізми, формується нова трансценденція і відповідна їй етика і мораль. Ці обставини обумовлюють формування управлінських структур перехідного типу, здатних в ході адміністративно-територіальної реформи забезпечити поступальний соціально-економічний розвиток регіонів.
10. У роботі сформульовані три головні принципи розвитку моделей управління незалежно від змісту та причин, які визначають необхідність їх роз-витку. Їх трансформація повинна визначатися спрямованістю розвитку, змістом нових завдань, що виникають перед соціально-економічною системою. При цьому головним обмеженням розвитку управління є кадри.
11. Дослідження виявило соціальні пріоритети державної регіональної соціально-економічної політики в умовах структурної модернізації економіки України: підвищення соціально орієнтованого адаптаційного потенціалу всіх галузей економіки; формування мотивації продуктивної зайнятості; формування ефективної системи управління соціальним розвитком підприємств.
Матеріали дисертаційного дослідження рекомендуються для впровадження Верховною Радою України при формуванні науково обґрунтованої концепції територіально-адміністративної реформи, при вдосконаленні Бюджетного кодексу України; Кабінетом Міністрів України при обґрунтуванні національної концепції регіонального соціально-економічного розвитку; Міністерством фінансів при вдосконаленні міжбюджетних відносин і трансфертної політики, впро-вадженні системи формування бюджетів базового рівня на основі соціальних стандартів; органами державного управління та місцевого самоврядування при вдосконаленні управління соціальною сферою, при розробці та реалізації компенсаційної політики та цільових регіональних інвестиційних проектів і програм.