Соколовська Алла Михайлівна. Податкова система держави: теорія та практика становлення

brief description

Соколовська Алла Михайлівна. Податкова система держави: теорія та практика становлення: Дис... д-ра екон. наук: 08.04.01 / Науково-дослідний фінансовий ін-т при Міністерстві фінансів України. - К., 2002. - 491арк. - Бібліогр.: арк. 448-464

Соколовська А.М. Податкова система держави: теорія та практика становлення. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.04.01. Фінанси, грошовий обіг і кредит. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2002.
В дисертації досліджуються теоретико-методологічні аспекти становлення податкових систем, що розглядаються як продукт еволюції оподаткування, обумовленої зміною основ економічного життя, розвитком державного устрою, фіскальних інститутів, техніки оподаткування. Встановлено об’єктивні закони функціонування та закономірності розвитку податкових систем. Визначено особливості становлення податкових систем постсоціалістичних країн та основні тенденції формування податкової системи України, встановлено причини її низької фіскальної та регулюючої ефективності. Визначено напрямки вдосконалення податкової системи України, що відповідають меті побудови держави з соціально орієнтованою ринковою економікою.

Проведене в дисертації дослідження теоретичних та прагматичних проблем становлення податкової системи держави дозволяє зробити такі висновки.
1. Незважаючи на широке обговорення в науковій літературі проблем, пов’язаних з формуванням податкової системи України, передусім з напрямками її удосконалення, практично відсутні дослідження теоретико-методологічного характеру, що дозволяють розглянути становлення податкової системи України в загальному контексті становлення та розвитку податкових систем демократичних правових держав з метою виявлення об’єктивних законів їх функціонування, закономірностей становлення та розвитку і на цій основі визначення особливостей формування податкової системи України, глибинних причин її недостатньої фіскальної ефективності та негативного впливу на соціально-економічні процеси. Саме нестача таких робіт стала однією з передумов суперечливих кроків на шляху реформування податкової системи України, що призвело не до підвищення, а до зниження її ефективності, концептуальної невизначеності напрямків її оптимізації.
2. Податкову систему держави в дисертації розглянуто як складну систему з багаторівневою структурою, що дозволило визначити місце і взаємозв’язки кожного з її елементів і на цій основі обґрунтувати обмеженість існуючих трактовок податкової системи або як взаємопов’язаної сукупності встановлених податків, або як сукупності податкових законів разом зі створеними у державі фіскальними і фінансовими установами. Натомість, на думку дисертанта, податкова система держави на кожному рівні дослідження має свою форму прояву. Вона являє собою регламентовану нормами фінансового права, закріпленими в податкових законах та інших нормативно-правових актах з питань оподаткування, сукупність податкових відносин, що проявляються в конкретних формах оподаткування і опосередковуються фінансовими органами, які здійснюють адміністрування податків і тим самим забезпечують функціонування податкової системи. Встановлено, що умовою формування системи як цілісності є відповідність її окремих підсистем одна одній. Це ставить нові вимоги до визначення напрямків реформування податкової системи, якими має бути передбачено регламентоване законодавчими актами держави взаємоузгоджене удосконалення податкових відносин, форм податків та податкової служби.
3. Подальшого розвитку в дисертації набуло визначення сутності податкових відносин з позицій теорії суспільного добробуту, в якому податкові відносини представлені як відносини між державою і платниками, спрямовані на забезпечення еквівалентності податкових платежів до державного бюджету і вартості суспільних благ та послуг, виробництво яких фінансується з бюджету. Встановлено, що еквівалентність є тим ідеалом, на який необхідно орієнтуватися в процесі оптимізації податкової системи, рестрикційним правилом податкової політики держави. Визначено, що глибинними причинами зростаючої протидії платників податків державі є розширення функцій держави за межі суспільно необхідних, а оподаткування за межі його оптимального рівня, а також порушення принципу еквівалентності.
4. Вперше сформульовані об’єктивні закони функціонування податкової системи держави, зокрема, закон обумовленості податків обсягом суспільно необхідних функцій держави, що характеризує сутність податкових відносин, а тому є основним законом податкової системи; закон відповідності податкової системи держави особливостям її соціально-економічної і політичної систем як закон, що характеризує зовнішню умову самозбереження оподаткування як цілісної системи; закон відповідності форм оподаткування рівню розвитку фіскальних інститутів, податкової техніки і технологій, що характеризує внутрішню умову самозбереження податкової системи як цілісності. Встановлено, що порушення зазначених законів визначає глибинні причини неефективності сформованої податкової системи, а створення умов для виконання вимог цих законів основне завдання її реформування.
5. Важливе значення для визначення напрямків реформування податкової системи України має встановлення закономірностей, що проявилися в процесі еволюції податкових систем розвинених країн. Їх дослідження дозволило сформулювати систему вимог до ефективної податкової політики держави, якими передбачено: формування бюджету держави переважно за рахунок податкових надходжень як найбільш надійного джерела його доходів; запровадження сучасних форм оподаткування, за відсутності адекватних умов для їх використання, через більш прості, перехідні форми; формування податкової системи з відносно невеликою кількістю податків лише на грунті підвищення фіскальної ефективності податків, що становлять основу цієї системи; забезпечення рівноваги прямих і непрямих податків у структурі податкових систем країн з низьким рівнем доходів та податкової культури більшості населення, оскільки такі системи не можуть базуватися переважно на прямих податках; достатньо широке застосування реальних податків в країнах з великими масштабами тіньової економіки, розпорошеністю доходів серед дрібних власників.
6. Аналіз об’єктивних законів і закономірностей дозволив дисертанту розмежувати у становленні податкової системи України три типи тенденцій: а) об’єктивні тенденції, що відповідають закономірностям природної еволюції податкових систем (тенденції до розширення складу податкової системи України внаслідок низької фіскальної ефективності основних податків, надходження від яких не можуть задовольнити потребу держави у фінансових ресурсах; до поєднання в податковій системі України особистих і реальних податків); б) тенденції, що формально відповідають об’єктивним закономірностям оподаткування, однак не є об’єктивно необхідними для становлення податкової системи України, оскільки не підготовлені передумовами розвитку її економічного і суспільного життя (до зростання в структурі податкової системи питомої ваги прибуткового податку з громадян і зменшення частки податку на прибуток); в) специфічні тенденції, що стали наслідком трансформації податків в умовах перехідного періоду або наслідком прорахунків у податковій політиці держави (від диференційованої системи оподаткування доходів різних категорій платників, обумовленої нерівноправним становищем форм власності, видів діяльності та форм доходу в умовах адміністративно-командної економіки, до системи прибуткового податку егалітарного характеру, властивого ринковій економіці; від надмірного рівня граничних ставок і високого ступеня прогресивності прибуткового податку з громадян у 1993 р. до їх зниження у 1994 і 1995 рр., з наступною стабілізацією за відсутності індексації доходів, до яких застосовуються певні ставки та ін.).
7. Встановлено, що нехтування об’єктивними законами функціонування податкової системи призвело до передчасного запровадження в Україні прогресивних норм з податкового законодавства розвинених країн, якими передбачено обов’язкове відшкодування з бюджету від’ємної різниці між сумою податкових зобов’язань щодо ПДВ і податкового кредиту, а також зменшення суми оподатковуваного прибутку шляхом перенесення балансових збитків підприємств на наступні податкові періоди. Доведено, що використання цих норм в специфічних умовах перехідної економіки обертається серйозними труднощами для держави внаслідок падіння фіскальної ефективності податків та активізації зусиль платників, спрямованих на легальне і нелегальне зменшення податкових зобов’язань.
8. Дослідження податкової системи України в загальному контексті історичної еволюції оподаткування, що має об’єктивну логіку, визначену його законами і закономірностями, дозволило сформулювати пропозиції щодо напрямків її реформування, якими передбачено створення системи законодавчих обмежень фіскальної політики уряду та взаємоузгоджене, комплексне вдосконалення всіх елементів податкової системи.