Соловйов Олександр Іванович. Особливості впливу і профілактика шкідливої дії інфразвуку, низькочастотного шуму і вібрації на гірників вугільних шахт

brief description

Соловйов Олександр Іванович. Особливості впливу і профілактика шкідливої дії інфразвуку, низькочастотного шуму і вібрації на гірників вугільних шахт : Дис... канд. наук: 14.02.01 - 2006.

Соловйов О.І. Особливості впливу і профілактика шкідливої дії інфразвуку, низькочастотного шуму і вібрації на гірників вугільних шахт.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 гігієна.-Інститут медицини праці АМН України, Київ, 2005.
Встановлено, що 58% усіх гірників шахтного комплексу працюють в умовах шкідливої дії низькочастотного шуму (31,5-125 Гц), 52% - низькочастотної загальної вібрації (1-16 Гц). Локальна вібрація на робочих місцях (59%) характеризується максимальними рівнями коливальної енергії на низьких частотах (8-16 Гц). Під впливом інфразвуку знаходиться 27 % робочих місць. Визначено основні джерела інфразвуку, низькочастотного шуму та вібрації. Встановлено, що ступінь тимчасових змін аналізаторних функцій у динаміці зміни знаходиться в прямої залежності від стажу роботи в професії і стажових
19
експозиційних доз шуму і вібрації. На підставі фізіологічних досліджень, проведених у підземних умовах для забійників на відбійних молотках були встановлені періоди робочої зміни, максимально несприятливих функціональних зрушень, у які пропонується здійснювати заходи, що відновлюють функціональний стан організму гірників безпосередньо на робочому місці. Пропонується диспансерні групи на вугільних шахтах формувати з урахуванням імовірності несприятливих наслідків для організму гірників впливу на них інфразвуку і низькочастотного шуму і вібрації. Удосконалена система заходів щодо профілактики вібраційно-шумової патології у гірників вугільних шахт.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у визначені особливостей шкідливої дії інфразвуку, низькочастотного шуму та вібрації на гірників вугільних шахт на основі комплексних гігієнічних і фізіологічних досліджень. Це дозволило удосконалити систему профілактики порушень стану здоров’я гірників, працюючих в умовах потенційно небезпечних віброакустичних факторів.
Встановлена поширеність, основні джерела і гігієнічна значущість інфразвуку, вібрації і шуму низькочастотного діапазону на вугільних шахтах центрального району Донбасу. Аналіз результатів виробничих досліджень спектрального складу шуму і вібрації гірничошахтного устаткування і механізованого інструменту показав, що 58% усіх гірників шахтного комплексу працюють в умовах низькочастотного шуму (31,5-125 Гц), 52% - низькочастотної загальної вібрації (1-16 Гц). Локальна вібрація на більшості обстежених робочих місць (59%) характеризується максимальними рівнями коливальної енергії на низьких частотах (8-16 Гц). Під впливом інфразвуку знаходиться 27 % робочих місць.
Встановлено, що функціональний стан організму гірників під впливом вібрації і шуму переважно інфранизькочастотного діапазону змінюється адекватно інтенсивності, часу дії і природі подразника. Найбільш чуттєвим і об’єктивним показником для оцінки ФСО практично здорових гірників, підданих впливові ІНВАФ є треморометрія і комплексний показник функціонального стану вестибулярного апарата (ФСВА), величина якого визначається, в основному сумою балів, отриманих при виконанні проб Уемури і Фукуди (крокової і графічної). При аналізі спектрального складу треморограм встановлено зниження загального рівня тремору рук, яке відбувається в основному за рахунок частот нижче 8 Гц, що свідчить про зростання напруженості нервових процесів. Для дії переважно низькочастотних віброакустичних чинників підтверджена більша значущість неспецифічних показників ФСО, що є інтегральним віддзеркаленням комбінованої дії шкідливих виробничих чинників.
Безпосередньо на робочому місці вибійників, зайнятих виїмкою вугілля відбійними молотками на шахтах з крутим заляганням вугільних пластів (група ІНВАФ), визначені періоди максимально несприятливих функціональних зрушень по коефіцієнту варіації показників, який склав 35,4 % для технологічної операції «виїмка смужки вугілля», і 38,9 % для операції кріплення виробки”. Ці дані використані для впровадження

15
рекомендацій з попередження ранніх функціональних порушень, обумовлених впливом шуму і особливо низькочастотної вібрації в той час, коли вони будуть найбільш ефективні.

Визначено і обгрунтовано «середній» ризик порушень стану здоров'я гірників вугільних шахт під впливом інфразвуку і шуму низькочастотного діапазону, а внесок цього чинника у виникненні порушень ФСО гірників шумо- вібронебезпечних професій склав 33-50 %. Встановлено, що частота скарг і перші ознаки порушень ФСО, характерних для впливу шуму інфранизькочастотного діапазону у гірників групи ІНВАФ з'являються при стажовій експозиційній дозі шуму 101-105 дБА. У зв'язку з цим пропонується для професій з дією ІНВАФ вважати цю дозу фактора зоною підвищеної уваги. Визначено фоновий рівень інфразвуку на шахтному комплексі (98-102 дБ Лін). Встановлена розрахункова величина припустимого загального рівня інфразвуку 96 - 100 дБЛін.екв., і порогової стажової експозиції інфразвуку - 112 дБ Лін.екв.
Вдосконалена «Система заходів щодо профілактики патології, обумовленої віброакустичними чинниками у гірників вугільних шахт». Удосконалення полягає в використанні відомих засобів активного і пасивного захисту від інфразвуку, низькочастотного шуму і вібрації в підземних умовах; обгрунтуванні захисту часом на базі отриманої в ході виробничих досліджень безпечної стажової експозиційної дози інфразвуку і шуму, як основи для розрахунку часу роботи в шахті по найму; доробку методів медико-біологічної профілактики вібраційно-шумової захворюваності у гірників з урахуванням спектрального складу вібрації і шуму, включаючи заходи безпосередньо на робочому місці; проведенні категоризації робочих місць вугільних шахт по зонам ризику віброакустичної небезпечності.
Реалізацію розробленої «Системи ...» забезпечують наступні документи: «Інструкція щодо визначення допустимих термінів роботи працюючих у шкідливих умовах» (лист погодження МОЗ України від 20.12.2005 № 1.04/86); «Методичні рекомендації із системи оцінки і контролю санітарної безпеки праці гірників по основним фізичним (енергетичним) факторах» (1990); методичні рекомендації Медична технологія післязмінної реабілітації, диспансеризації та лікування робітників вугільних підприємств, зайнятих у шкідливих та небезпечних умовах праці”, затверджені МЗ України 22.12.2004 р.; нововведення Медична технологія післязмінної реабілітації, диспансеризації та лікування робітників вугільних підприємств, зайнятих у шкідливих та небезпечних умовах праці” включено до Реєстру галузевих нововведень № 22-23 за 2005 р. під № 203.