Сотська Галина Іванівна. Теоретичні і методичні засади формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва в педагогічних університетах

brief description

Сотська Галина Іванівна. Теоретичні і методичні засади формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва в педагогічних університетах.- Дисертація д-ра пед. наук: 13.00.04, Нац. акад. пед. наук України, Ін-т пед. освіти і освіти дорослих. - Київ, 2014.- 457 с.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

На правах рукопису

СОТСЬКА Галина Іванівна

УДК 378.4:75-043.83:37.015.31

ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ
ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА
В ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТАХ

13.00.04 – Теорія і методика професійної освіти

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий консультант:
Отич Олена Миколаївна,
доктор педагогічних наук,
професор

Київ - 2014
ЗМІСТ
ВСТУП.......................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА…………………………………………………………………….23
1.1. Філософсько-естетичний аналіз феномену "естетична культура"………23
1.2. Естетична культура особистості як предмет наукового дослідження......40
1.3. Методологічні підходи до формування естетичної культури майбутнього вчителя образотворчого мистецтва………………………………………………54
Висновки до першого розділу……………………………………………………82
РОЗДІЛ 2. ЕСТЕТИКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА У ФОРМУВАННІ ЕСТЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА…….................................................................................................85
2.1. Теоретичне обґрунтування функцій образотворчого мистецтва………..85
2.2. Образотворче мистецтво як засіб формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва………………………………..101
2.3. Вітчизняний і зарубіжний досвід формування естетичної культури вчителя засобами образотворчого мистецтва …………………………………122
2.3.1. Формування естетичної культури майбутнього вчителя засобами образотворчого мистецтва в історії вітчизняної освіти……………………..122
2.3.2. Досвід формування естетичної культури майбутнього вчителя засобами образотворчого мистецтва у зарубіжній освітній практиці…………………...129
Висновки до другого розділу…………………………………………………....140
РОЗДІЛ 3. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА В ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТАХ………………….143
3.1. Обгрунтування сутності сутності естетичної культури вчителя ……...143
3.2. Структура естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва…………………………………………………………………............159
3.2.1. Аксіологічний компонент естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва………………………………………………………163
3.2.2. Афективний компонент естетичної культури майбутнього вчителя образотворчого мистецтва………………………………………………………169
3.2.3. Когнітивний компонент естетичної культури майбутнього вчителя образотворчого мистецтва………………………………………………………173
3.2.4. Праксеологічний компонент естетичної культури майбутнього вчителя образотворчого мистецтва………………………………………………………181
3.3. Психолого-педагогічні механізми формування естетичної культури вчителів образотворчого мистецтва…………………………………………….200
3.4. Концептуальна модель формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва в педагогічних університетах…………..214
Висновки до третього розділу…………………………………………………..227
РОЗДІЛ 4. МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА…………………………………………………………………...231
4.1. Методична система формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва ……………………………………………………...231
4.2. Педагогічні умови формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва………………………………………………………247
4.3. Технологія реалізації методичної системи формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва……………………..268
Висновки до четвертого розділу………………………………………………...303
РОЗДІЛ 5. ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ З ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА В ПЕДАГОГІЧНИХ УНІВЕРСИТЕТАХ……………………………………………………………..306
5.1. Програма та методика проведення експерименту………………………306
5.2. Сучасний стан формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва в педагогічних університетах…………………….312
5.3. Дослідно-експериментальна робота з формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва ……………………………….344
5.4. Аналіз результатів експериментального дослідження …………………374
Висновки до п’ятого розділу……………………………………………………387
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ...…………….………………………………………391
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……..……….….……….…………399
ДОДАТКИ (окремим томом)

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. В умовах глобалізаційних та інтеграційних процесів у сучасному світі окреслюється нова парадигма розвитку національної освіти України, що передбачає інноваційні зміни у системі професійної підготовки вчителів у педагогічних університетах на засадах гуманізації, гуманітаризації, культуровідповідності, філософії людиноцентризму. Суспільство відчуває нагальну потребу в естетично розвинених особистостях з активною творчою позицією, сформованих на морально-естетичних цінностях, здатних до саморозвитку впродовж життя. Це зумовлено тим, що в сучасному соціумі спостерігаються негативні тенденції, пов’язані з дегуманізацією культури, втратою духовних орієнтирів, прагматизацією свідомості та деперсоналізацією особистості, невілюванням краси людського життя. У зв'язку з цим актуалізується проблема естетизації суспільства та більш активного використання впливу прекрасного в усіх сферах життєдіяльності людини. Домінуючого значення у цьому питанні надається естетичній культурі вчителів, зокрема, вчителів образотворчого мистецтва, які мають втілювати у навчально-виховному процесі школи форми і методи збагачення світогляду учнів естетичними реаліями, формувати у них естетичний смак і розуміння естетичних явищ (прекрасного і потворного, трагічного і комічного тощо). На це спрямована і державна освітня політика, що знайшло відображення в Законах України "Про освіту" (1991), "Про вищу освіту" (2014), "Стратегії інноваційного розвитку України на 2010 – 2020 роки в умовах глобалізаційних викликів" (2010), Національній доктрині розвитку освіти (2002), Національній стратегії розвитку освіти України на період до 2021 року (2012), галузевій Концепції розвитку неперервної педагогічної освіти (2013), Концепції гуманітарного розвитку України на період до 2020 року (2012), Концепції загальної мистецької освіти (2003), Концепції художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах (2004) та ін. Ці документи визначають пріоритети національної освіти щодо формування нового покоління гуманних, духовно багатих, висококультурних фахівців – представників мистецько-педагогічної еліти суспільства.
Відповідно соціальною місією педагогічних університетів має стати не лише підготовка майбутніх учителів образотворчого мистецтва до виконання окреслених освітньо-кваліфікаційною характеристикою професійних функцій і завдань, але й формування культурно-естетичної особистості педагога, з розвиненими естетичними почуттями, естетичним смаком, сформованими естетичними цінностями, з професійно-естетичною компетентністю, здатністю сприймати, переживати, оцінювати мистецтво як естетичне явище відповідно до норм досконалості і краси, вміння проектувати творчу художньо-педагогічну діяльність згідно з визначеною у суспільстві системою цінностей.
Проблемам формування естетичної культури особистості присвячено наукові праці вітчизняних і зарубіжних філософів, мистецтвознавців, культурологів, педагогів, психологів. А. Баумгартен, Г. Гегель, Ф. Шіллер, А. Буров, Ю. Борєв, М. Бахтін, О. Государева, І. Зязюн, М. Каган, І. Коніков, М. Киященко, В. Ліпський, А. Пірадов, В. Самохвалова, О. Уледов, Ю. Фохт-Бабушкін та ін. обґрунтували філософські засади естетичної культури особистості в цілісній структурі загальної культури. Психологічні механізми формування естетичної культури досліджували В. Барабанщиков, Г. Костюк, В. Моляко, Н. Медведєва, Б. Теплов, Б. Мейлах, С. Рубінштейн, В. Скатерщиков, П. Якобсон та ін. Проблеми формування естетичної культури майбутніх учителів засобами мистецтва розглядали М. Галкіна, Н. Дьячкова, І. Зайцева, І. Мінайлоб, Л. Побережна, Я. Сопіна, В. Титаренко, Л. Фірсова та ін. Особливості організації процесу формування естетичної культури особистості у навчальних закладах різних типів та рівнів акредитації досліджували В. Бутенко, Н. Вітковська, Н. Комарова, Н. Крилова, Л. Масол, Н. Миропольська, С. Мельничук, М. Нечипоренко, Г. Петрова, Г. Тарасенко, В. Черкасов, А. Щербо та ін.
Водночас, попри належне розроблення вченими різних аспектів проблеми культурологічної спрямованості мистецької освіти, значну кількість праць з проблеми формування естетичної культури вчителя, до цього часу не здійснено наукових досліджень щодо формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва в педагогічних університетах. Не виявлено праць, в яких було б цілісно розкрито теоретико-методологічні основи формування такої культури, обґрунтовано концептуальні засади оновлення змісту, форм, методів і технологій організації художньо-педагогічної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва в педагогічних університетах з метою формування їхньої естетичної культури.
Науковий аналіз досліджуваної проблеми та вивчення сучасного стану художньо-педагогічної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва в педагогічних університетах у контексті формування їхньої естетичної культури уможливив виявлення низки суперечностей між:
– соціальним замовленням суспільства на вчителя образотворчого мистецтва зі сформованою естетичною культурою й недостатньою спрямованістю художньо-професійної підготовки в педагогічних університетах на її формування;
– цілісністю і багатоаспектністю естетичної дійсності та розглядом її лише крізь призму художньої культури у процесі підготовки вчителів образотворчого мистецтва у вищий школі;
– необхідністю естетизації змісту навчально-виховного процесу в педагогічних університетах та його проектуванням на засадах знаннєвого підходу;
– потужним естетико-педагогічним й культурологічним потенціалом образотворчого мистецтва й недооцінкою його значення викладачами педагогічних університетів у формуванні естетичної культури майбутнього вчителя образотворчого мистецтва;
– сучасними вимогами до навчально-методичного забезпечення процесу формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва і недостатнім рівнем його розроблення у вищих педагогічних навчальних закладах.
Необхідність подолання означених суперечностей та приведення професійної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва у відповідність з сучасними вимогами до випускника педагогічного університету як до представників мистецько-педагогічної еліти суспільства, а також недостатня теоретична і практична розробленість проблеми формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва в педагогічних університетах зумовлюють вибір теми дисертаційного дослідження – "Теоретичні і методичні засади формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва в педагогічних університетах".
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи відділу педагогічної естетики та етики Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України як складова колективної теми "Естетичні та етичні засади розвитку педагогічної майстерності викладачів вищих навчальних закладів" (РК № 0111U001665).
Тему дисертації затверджено рішенням вченої ради Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України 27 грудня 2010 р., протокол № 12 та узгоджено Міжвідомчою Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні 22 лютого 2011 р. (протокол № 1).
Об’єкт дослідження – формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва в педагогічних університетах.
Предмет дослідження – методологічні, теоретичні та методичні засади формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва.
Мета дослідження – обґрунтувати методологічні, теоретичні і методичні засади формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва, розробити та експериментально перевірити методичну систему і технологію формування означеної культури у процесі їхньої професійної підготовки в педагогічних університетах.
Концепція дослідження. В основу концепції покладено провідну ідею, згідно з якою формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва як інтегративного утворення, що поєднує особистісні та професійні естетичні якості, здійснюється на засадах гуманістичної парадигми освіти, передбачає включення естетичного компонента в складові змісту художньо-професійної підготовки студентів на основі принципів гуманізації, діалогу культур, взаємного збагачення науки і мистецтва, інтеграції й естетизації суспільно-гуманітарних, природничо-математичних, психолого-педагогічних та фахових дисциплін.
Концепція дослідження охоплює взаємопов’язані рівні, які впливають на реалізацію провідної ідеї: методологічний, теоретичний, методичний та технологічний.
Методологічний рівень дослідження базується на обґрунтуванні теоретико-методологічних засад формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва, розкриває взаємозв’язок, взаємозумовленість загальнонаукових та конкретно-наукових підходів до вивчення і вирішення досліджуваної проблеми. Аксіологічний підхід надає ціннісного характеру навчально-виховному процесу, уможливлює обґрунтування ціннісної основи педагогічних явищ, забезпечує орієнтацію на сприйняття професійних і естетичних цінностей у майбутній професії та становлення особистості в єдності культурного та естетичного світосприйняття; культурологічний підхід дозволяє розглядати процес формування естетичної культури майбутніх учителів як залучення їх до культурних надбань людства, оволодіння національним та загальнолюдським творчим досвідом, що підлягає естетичному освоєнню і на цій основі сприяє формуванню у студентів здатності до культурно-естетичного саморозвитку та самовизначення у світі естетичних цінностей, сходження до загальнолюдських цінностей та естетичних ідеалів; діяльнісний підхід уможливлює розкриття механізмів формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва з позицій науково-педагогічної теорії діяльності та дозволяє визначити напрями підвищення результативності професійної діяльності; інтеграційний підхід розкриває інтегративний характер знань за принципом галузевого взаємопроникнення та усунення міждисциплінарної відокремленості у вивченні предметів художньо-гуманітарного спрямування, що забезпечує формування у майбутніх учителів образотворчого мистецтва цілісної картини світу та уявлень про місце людини в ній; компетентнісний підхід є основою для розкриття сутності професійно-естетичної компетентності майбутнього вчителя образотворчого мистецтва, яка зумовлює його прагнення та здатність реалізувати на практиці власний художньо-естетичний потенціал з метою одержання неповторного результату творчої діяльності.
Теоретичний рівень базується на провідних теоріях і концепціях, пов’язаних з визначенням системи вихідних даних, поняттєво-термінологічного апарату, з обґрунтуванням категорійного статусу естетичної культури майбутнього вчителя як об’єкта формування на основі ідеї екстраполяції у площину теорії й методики вищої професійної освіти майбутнього вчителя образотворчого мистецтва наукових положень та емпіричних уявлень про сутність естетичного як природного і суспільного явища, про взаємозв’язок свідомості й діяльності, про єдність естетичного і художнього, про співвідношення раціонального та емоційно-почуттєвого, про особистість як носія естетичної культури.
Методичний рівень дослідження розкриває сутність формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва у відповідності методичної системи формування цієї якості на основі концептуального, змістового, організаційного, науково-методичного забезпечення з метою прогнозованого результату – досягнення майбутніми вчителями образотворчого мистецтва якісного рівня сформованості естетичної культури.
Технологічний рівень охоплює основні напрями реалізації методичної системи формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва, які характеризуються педагогічно доцільною сукупністю методів, форм, прийомів, засобів, організаційно-методичних умов, що забезпечують послідовну реалізацію технологічних етапів у процесі художньо-професійної підготовки майбутніх фахівців і дозволяють отримати прогнозований результат.
Концепція дослідження реалізується в таких положеннях:
– формування естетичної культури майбутнього вчителя образотворчого мистецтва є пріоритетним завданням художньо-педагогічної освіти, оскільки вчитель зі сформованою естетичною культурою може впливати на естетичні смаки, ідеали, потреби, інтереси, естетичні уподобання учнів, їх уміння естетично сприймати і відрізняти прекрасне від потворного в оточуючій дійсності і в мистецтві, проектувати майбутню художньо-педагогічну діяльність згідно з культурними, мистецькими, естетичними, духовними цінностями;
– формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва реалізується в єдності її структурних компонентів: аксіологічного, когнітивного, афективного, праксеологічного;
– формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва є організованим, цілеспрямованим, динамічним процесом, що зумовлює необхідність використання сучасних інноваційних технологій;
– формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва здійснюється у відповідності методичної системи, що забезпечує становлення вчителя образотворчого мистецтва як носія естетичної культури, як творця і транслятора загальнолюдських та національних цінностей, здатного до творчого самовиявлення та естетичної самореалізації у художньо-педагогічній діяльності, який усвідомлює культурну місію освіти і своєї професії.
Провідні ідеї концепції знайшли втілення у загальній гіпотезі дослідження, згідно з якою формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва як інтегративного утворення, що поєднує їхні особистісні і професійні естетичні якості, відбуватиметься більш ефективно за умови впровадження методичної системи та технології формування їхньої естетичної культури на засадах аксіологічного, культурологічного, діяльнісного, інтеграційного та компетентнісного підходів.
Загальна гіпотеза дослідження конкретизована в часткових гіпотезах, сутність яких полягає в тому, що формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва в педагогічних університетах буде успішним за умов:
− формування у студентів потреби й мотивації до усвідомлення ними особистісного й професійного значення власної естетичної культури;
− визнання образотворчого мистецтва ефективним засобом формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва;
− створення культурно-естетичного середовища художньо-професійної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва;
− розроблення і впровадження навчально-методичного комплексу з формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва.
Відповідно до мети та гіпотез дослідження визначено такі завдання:
1. На основі бібліографічного аналізу проблеми формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва в педагогічних університетах обґрунтувати теоретико-методологічні основи дослідження.
2. Виявити естетико-педагогічний потенціал образотворчого мистецтва як засобу формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва.
3. Схарактеризувати сутність і структуру естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва.
4. Обґрунтувати концептуальні засади формування естетичної культури майбутнього вчителя образотворчого мистецтва.
5. Здійснити педагогічну діагностику рівнів сформованості естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва.
6. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методичну систему і технологію формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва в педагогічних університетах.
7. Створити навчально-методичний комплекс з формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва в педагогічних університетах.
Методологічну основу дослідження становлять положення естетичної теорії та концепції культури; філософії та естетики щодо діалектичного взаємозв’язку змісту і форми, цілісності картини світу; єдності свідомості й діяльності, потенційного й актуального у розвитку особистості; співвідношення раціонального та емоційно-почуттєвого; філософії, культурології, психології мистецтва щодо естетичної культури особистості; філософські ідеї єдності, взаємозв’язку і взаємозумовленості явищ; концептуальні положення аксіологічного, культурологічного, інтегративного, діяльнісного та компетентнісного підходів; принципи гуманізації, естетизації, діалогу культур, емоційної насиченості навчально-виховного процесу; Концепція загальної мистецької освіти, Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах.
Теоретичною основою дослідження є:
– педагогічні ідеї щодо гуманізації, гуманітаризації й забезпечення культуровідповідності освіти (С. Гончаренко, І. Зязюн, В. Краєвський, Ю. Мальований, Н. Ничкало, Т. Усатенко та ін.);
– положення теорії професійного становлення педагога (В. Биков, О. Дубасенюк, А. Кузьмінський, Л. Лук’янова, Л. Оніщук, О. Пєхота, М. Солдатенко, О. Семеног, Л. Хомич та ін.);
– теоретичні положення психології мистецтва та творчості (Л. Виготський, О. Гройсман, О. Костюк, В. Кузін, А. Маслоу, В. Моляко, В. Рибалка, В. Романець, Б. Теплов, П. Якобсон та ін.);
– теоретичні засади підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва (Г. Бєда, С. Коновець, М. Кириченко, Б. Неменський, М. Ростовцев, М. Резніченко, Є. Шорохов, Б. Юсов та ін.);
– ідеї формування естетичної культури особистості як компонента базової культури особистості в цілісному педагогічному процесі (О. Бондаревська, М. Верб, М. Киященко, Н. Крилова, В. Кудін, Б. Лихачов, Л. Печко, В. Сластьонін та ін.);
– положення мистецької педагогіки і педагогіки мистецтва (О. Олексюк, В. Орлов, О. Отич, Г. Падалка, Л. Масол, Н. Миропольська, В. Радкевич, О. Рудницька, О. Федій, О. Щолокова, М. Чембержі, О. Шевнюк, Г. Шевченко та ін.).
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань і перевірки гіпотези дослідження використовувався комплекс взаємопов’язаних методів, зокрема:
- теоретичні: науковий аналіз філософської, психологічної, педагогічної й мистецтвознавчої літератури та дисертаційних праць з проблеми дослідження; порівняння, систематизація, узагальнення теоретичного матеріалу з метою визначення дослідницького підходу до розв’язання досліджуваної проблеми, моделювання змісту і структури естетичної культури вчителя образотворчого мистецтва;
- емпіричні: діагностичні (бесіди, анкетування, інтерв’ювання, опитування, тестування, виконання творчих завдань, проектування і моделювання педагогічних і проблемних ситуацій, методики психолого-педагогічної діагностики), обсерваційні (психолого-педагогічне спостереження, аналіз продуктів діяльності); педагогічний експеримент для здійснення педагогічної діагностики та оцінювання ефективності методичної системи формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва;
- методи математичної статистики: кількісний та якісний аналіз експериментальних даних, їх статистична обробка для опрацювання результатів експериментальної роботи та вивчення їх вірогідності.
Організація дослідження. Дослідження проводилось впродовж 2009 –2014 рр. в три етапи.
На першому етапі (2009 – 2010 рр.) – пошуково-аналітичному – здійснено теоретичний аналіз проблеми дослідження: проаналізовано філософську, мистецтвознавчу, наукову та методичну літературу; вивчено теорію й практику формування естетичної культури майбутнього вчителя образотворчого мистецтва; обґрунтовано гіпотезу дослідження, визначено мету, завдання, відібрано комплекс методів дослідження.
На другому етапі (2010 – 2011 рр.) – експериментальному – проведено констатувальний експеримент, у ході якого здійснено аналіз практики формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва в педагогічних університетах України та педагогічну діагностику рівнів їхньої естетичної культури; розроблено програму і методику формувального експерименту.
На третьому етапі (2011 – 2014 рр.) – формувальному – розроблено й експериментально перевірено ефективність методичної системи та технології формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва в педагогічних університетах; здійснено систематизацію, аналіз та статистичну обробку результатів експериментального дослідження, їх апробацію та впровадження в педагогічний процес; узагальнено результати дослідження.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Житомирського державного університету імені Івана Франка, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, Житомирського та Київського інститутів післядипломної педагогічної освіти. На різних етапах дослідження в експерименті брали участь 1196 осіб, з них: 879 студентів педагогічних університетів, 317 учителів-практиків образотворчого фаху.
Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає у тому, що вперше: обґрунтовано методологічні, теоретичні та методичні засади формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва в педагогічних університетах; положення щодо філософської, естетичної, психологічної, педагогічної сутності естетичної культури вчителя образотворчого мистецтва; розкрито естетико-педагогічний потенціал образотворчого мистецтва як засобу формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва; розроблено авторську концептуальну модель формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва, яка містить методологічний, теоретичний, методичний і технологічний рівні; методичну систему, що є упорядкованою сукупністю взаємопов’язаних, взаємозалежних елементів, які складають цілісну структуру й забезпечують системність, наступність формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва та технологію її реалізації у процесі художньо-педагогічної підготовки; визначено педагогічні умови забезпечення ефективності процесу формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва (створення культурно-естетичного середовища у педагогічному університеті; сприяння набуттю студентами естетичного досвіду з метою подальшої трансляції у художньо-педагогічній діяльності; формування потреби в майбутніх учителів образотворчого мистецтва в естетичній самоосвіті; впровадження технології формування естетичної культури майбутнього вчителя образотворчого мистецтва), які відображають сукупність можливостей освітнього й матеріально-просторового середовища щодо формування естетичної культури студентів; критерії (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-змістовий, перцептивно-емоційний, творчо-діяльнісний) та рівні діагностики (високий, середній, низький) естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва; уточнено зміст понять "естетична культура","естетична культура вчителя", "естетична культура вчителя образотворчого мистецтва"; подальшого розвитку набули підходи до розроблення педагогічних технологій формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва в педагогічних університетах.
Практичне значення результатів дослідження полягає в розробленні, експериментальній апробації й впровадженні в навчально-виховний процес педагогічних університетів навчально-методичного комплексу з формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва, що охоплює: навчально-методичний посібник "Формування естетичної культури майбутнього вчителя образотворчого мистецтва", 2 методичні рекомендації, навчальні плани й програми 4 інтегрованих елективних спецкурсів "Естетична культура вчителя образотворчого мистецтва", "Естетика біонічного формотворення", "Естетика колористичного формотворення", "Естетична трансформація поверхні", варіативний елективний інтегрований спецпрактикум "Творчі естетико-педагогічні майстерні" (естетико-педагогічна, естетико-художня, естетико-екологічна) та словник мистецьких термінів.
Розроблені матеріали можуть використовуватися викладачами вищих педагогічних навчальних закладів з метою забезпечення гуманізації, культуровідповідності та художньо-естетичної спрямованості навчально-виховного процесу, працівниками й педагогами інститутів післядипломної педагогічної освіти.
Упровадження результатів дисертаційного дослідження. Результати дисертаційного дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка № 65-н від 21.03.2014 р.), Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка № 622/01 від 29.04.2014 р.), Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (довідка № 25 від 09.04.2014 р.), Житомирського державного університету імені Івана Франка (довідка № 1/260 від 4.04.2014 р.), Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (довідка № 2460/01-55/16 від 28.05.2014 р.), Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 04-242 від 06.05.2014 р.), Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів (довідка № 35 від 21.03.2014 р.).
Особистий внесок здобувача. У навчально-методичному посібнику "Формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва в педагогічних університетах", навчально-методичному комплексі "Формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва в педагогічних університетах" (у 2-х частинах), державній програмі "Мистецтво" для 5 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів під грифом МОН України (2011), співавторами якої є Л. Масол, Г. Кузьменко та ін., дисертантом здійснене наукове редагування та розробка тематичної структури програми "Образотворче мистецтво" (5 – 7 класи). У колективному навчально-методичному посібнику "Творчий розвиток особистості засобами мистецтва" (2011) здобувачем написано підрозділ 2.6. "Технологія творчого розвитку особистості засобами художнього конструювання". У колективній монографії "Учитель мистецьких дисциплін у дискурсі педагогічної майстерності" (2013) дисертантом підготовлено підрозділ 1.7. "Естетична культура як складова педагогічної майстерності вчителя мистецьких дисциплін". У навчально-довідковому виданні "Словник мистецьких термінів" (2010), підготовленому у співавторстві зі Т. Шмельовою, автору належить визначення естетичних, культурологічних та образотворчих термінів.
Вірогідність одержаних результатів і висновків забезпечується теоретико-методологічною обґрунтованістю вихідних положень наукового дослідження, логіко-системним аналізом достатньої джерельної бази, використанням комплексу методів дослідження, адекватних предмету, меті та завданням дослідження, репрезентативністю вибірки, кількісним та якісним аналізом результатів дослідно-експериментальної роботи за допомогою методів математичної статистики, висновками експертів.
На захист виносяться положення щодо:
− естетичної культури майбутнього вчителя образотворчого як інтегративного утворення, що поєднує особистісні і професійні естетичні якості, складається з аксіологічного, афективного, когнітивного та праксеологічного компонентів, які цілісно характеризують вчителя як особистість і як професіонала;
− методичної системи формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва в педагогічних університетах, що є упорядкованою сукупністю взаємопов’язаних та взаємозалежних елементів, які складають цілісну структуру та забезпечують системність, наступність й цілісність цього процесу. Вона має інтегральні властивості й підпорядковується меті набуття студентами якісного рівня естетичної культури;
− технології формування естетичної культури формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва як послідовності реалізації педагогічних методів, засобів, прийомів, форм організації естетико-педагогічної діяльності, відповідно до мети художньо-педагогічної підготовки та результативності цього процесу, передбачає естетизацію змісту суспільно-гуманітарних, природничо-математичних, психолого-педагогічних, фахових дисциплін з використанням інтегрованих елективних спецкурсів та спецпрактикуму; естетико-культурологічну спрямованість організації і проведення пленерної та інших видів практик; активізацію позанавчальної художньо-естетичної діяльності.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення і практичні результати дослідження знайшли відображення в доповідях і повідомленнях на міжнародних конгресах: Міжнародний конгрес "Етнодизайн: європейський вектор розвитку і національний контекст" (Полтава, 2013); міжнародних наукових конференціях: Міжнародних педагогічно-мистецьких читаннях пам’яті професора О.П. Рудницької (Київ, 2009, 2010, 2011, 2012, 2013); "Сучасні освітні технології у професійній підготовці майбутніх фахівців" (Львів, 2011); "Традиція і культура" (Київ, 2009, 2010, 2011, 2012, 2013); "Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми (Вінниця, 2012, 2014); "Формування духовного світу молоді в умовах полікультурного розвитку суспільства" (Херсон, 2012); "Управління процесом кадрового забезпечення інноваційного розвитку вищих навчальних закладів України" (смт. Буча Київської обл., 2012); "Інноваційні процеси в освітньому просторі: доступність, ефективність, якість" (Луганськ, 2012); "Інформаційно-комунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи" (Львів, 2012); "Професійно-мистецька школа у системі національної освіти України" (с. Мала Білозерка Запорізької обл., 2012); "Техніка Жак-Далькроза як засіб творчого самовираження особистості майбутнього вчителя мистецьких дисциплін" (Умань, 2013); Актуальні проблеми мистецької освіти в системі вищої освіти" (Херсон, 2014); "Освіта дорослих у контексті сталого розвитку" (Київ, 2014); "Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики ХХІ століття (Київ, 2014); "Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології (Кіровоград, 2014); всеукраїнських науково-практичних конференціях та семінарах: Педагогічні читання пам’яті О. Дубинчук (Київ, 2011, 2012, 2013, 2014); "Теоретико-методологічні аспекти мистецької освіти: здобутки, проблеми та перспективи" (Умань, 2011, 2012, 2013); "Мистецька освіта в правовому полі: стан, проблеми, шляхи вирішен

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

На основі узагальнення результатів наукового пошуку обґрунтовано теоретико-методичні засади формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва в педагогічних університетах.
1. Бібліографічний аналіз літератури з проблеми дослідження дозволив визначити, що естетична культура розкривається через органічний взаємозв’язок "культура – особистість – естетика" як результат культуротворчої діяльності суспільства і людини, де особистість діє, мислить і відчуває в умовах певного культурного оточення та формується під впливом культурного середовища, в якому можна повноцінно існувати, розвиватись і творити. Естетична культура особистості характеризується розвиненістю естетичної свідомості, освіченістю у сфері культури; ступенем освоєння естетичних дій з предметами і явищами культури; здатністю до естетичної творчості у процесі естетичної діяльності. Сучасному вчителю образотворчого мистецтва мають бути притаманні основні якості культурно-естетичної особистості, а сам вчитель має бути носієм і транслятором естетичної культури.
Формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва в педагогічних університетах уможливлюється на засадах методологічних підходів: аксіологічного, який передбачає визначення естетичних цінностей як підґрунтя художньо-педагогічної діяльності майбутніх фахівців; створює ефективні умови для розвитку естетичних переживань, естетичного ставлення особистості до оточуючого середовища, професійної діяльності, самої себе; спрямовує студентів на усвідомленість значення естетичних цінностей педагогічної діяльності як провідних її пріоритетів; культурологічного який забезпечує культуровідповідність художньо-педагогічної освіти; надає можливість сходження студенту від індивідуального естетичного до загальнолюдського естетичного досвіду, формуватися як суб’єкту культури, здатному до естетичного самовизначення і самореалізації у художньо-педагогічній діяльності; діяльнісного, який сприяє перетворенню студентів на активних творців за законами краси, шляхом залучення їх до різноманітних видів естетичної діяльності; інтеграційного, який дозволяє змінити акценти побудови педагогічного процесу з предметноцентризму до поліцентризму, створює концептуальні зв’язки між різними галузями знань, сприяє формуванню системи інтегрованих естетико-педагогічних знань як підґрунтя формування у студентів цілісної картини світу; компетентнісного, який забезпечує формування їхньої професійно-естетичної компетентності.
2. Образотворче мистецтво володіє потужним естетико-педагогічним потенціалом, який розкривається у його функціях (естетичній, світоглядній, пізнавально-евристичній, художньо-концептуальній, комунікативній, гедоністичній, виховній, терапевтичній), що дозволяє комплексно впливати на формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Образотворче мистецтво є важливим засобом формування означеної культури, оскільки воно: через специфічні зображальні засоби кожного виду образотворчого мистецтва (графіка, живопис, скульптура) передає повноту цілісного образу, що дозволяє студентам осягнути "мистецтво бачити світ"; впливає на внутрішній світ особистості, залучає її до переживання інших людей, пробуджує сприйнятливість до прекрасного, стимулює розвиток образного мислення, асоціативної пам’яті, художньої уяви; включає різноманітні художні техніки (оригінальні, декоративні, графічні, живописні та ін.), оволодіння якими створює широкі можливості для розвитку інтересу і потреби майбутніх учителів образотворчого мистецтва в художній творчості; дозволяють студентам накопичувати естетичний досвід ставлення до дійсності, проявити індивідуальну творчість за законами краси.
3. Узагальнення наукових підходів до визначення естетичної культури вчителя дозволило сформулювати дефініцію естетичної культури майбутнього вчителя образотворчого мистецтва як інтегративного утворення, що поєднує особистісні і професійні естетичні якості та охоплює естетичну свідомість (естетичні почуття, смак, ідеал), професійно-естетичну компетентність, здатність сприймати, переживати, оцінювати різноманітні естетичні явища відповідно до соціально значущих естетичних норм досконалості і краси, уміння проектувати творчу художньо-педагогічну діяльність згідно з універсальними загальнолюдськими естетичними цінностями, гуманістичними світоглядними позиціями. Естетична культура вчителя образотворчого мистецтва характеризує його як творця і транслятора загальнолюдської та національної культури в її художньо-естетичному вияві.
Естетична культура майбутнього вчителя образотворчого мистецтва має чотирикомпонентну структуру і складається з компонентів: аксіологічного (сформована система естетичних цінностей: цінностей-цілей, цінностей-знань, цінностей-засобів, цінностей-відносин, цінностей-якостей); афективного (розвинена емоційно-почуттєва сфера; здатність студентів до сприймання краси навколишньої дійсності, прекрасного в самій людині, естетичне ставлення до об’єкта педагогічного впливу і до самого себе); когнітивного (естетико-педагогічні, культурологічні, естетичні та фахові (художні) знання); праксеологічного (здатність здійснювати естетичну діяльність (естетично-перцептивну, естетично-оцінну, художньо-творчу)). Ці компоненти цілісно характеризують майбутнього вчителя образотворчого мистецтва як особистість і як професіонала та виступають орієнтиром у формуванні його естетичної культури.
5. Опрацювання теоретичних положень щодо педагогічної доцільності мети, змісту, форм, методів і напрямів формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва уможливило обґрунтування концептуальних засад реалізації цього процесу, на основі яких розроблено концептуальну модель формування естетичної культури майбутнього вчителя образотворчого мистецтва, яка базується на діалектиці співвідношення загального, особливого, одиничного, на зв'язках основних змістово-поняттєвих категорій: освіта, естетика, культура, естетична культура та включає чотири рівні: методологічний (аксіологічний, культурологічний, інтегративний, діяльнісний, компетентнісний підходи та принципи: гуманізації, естетизації, діалогу культур, емоційної насиченості навчально-виховного процесу, екологізації змісту підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва); теоретичний (визнання естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва як структурованого явища, що включає аксіологічний, когнітивний, афективний та праксеологічний компоненти; методичний (формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва у відповідності методичної системи) та технологічний (технологія реалізації методичної системи). Спрогнозовано очікуваний результат у вигляді якісного рівня сформованості естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва.
6. Для здійснення педагогічної діагностики рівнів сформованості естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва визначено критерії: мотиваційно-ціннісний (показники – спрямованість на формування власної естетичної культури; потреба у оволодінні естетичними знаннями, уміннями та навичками, необхідними для здійснення естетичної художньо-педагогічної діяльності; орієнтація на естетичні і педагогічні цінності; потреба у самопізнанні, самовдосконаленні; естетична спрямованість художньо-педагогічної діяльності); перцептивно-емоційний (показники – чутливість, емоційне сприймання прекрасного, потворного в мистецтві, оточуючий дійсності та вміння керувати своїми емоціями у художньо-професійній діяльності); когнітивно-змістовий (показники – повнота і міцність психолого-педагогічних, художньо-педагогічних, естетичних, культурологічних та художніх знань); творчо-діяльнісний (показники – сформованості естетико-педагогічних, естетико-методичних, естетико-аналітичних, художньо-естетичних та художньо-творчих умінь).
Педагогічна діагностика рівнів сформованості естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва в педагогічних університетах здійснена на основі критеріїв, засвідчила домінування в них середнього (36 %) та низького (57,2 %) рівнів означеної якості, що виявляється у байдужому ставленні до формування власної естетичної культури, недостатньо сформованим естетичним смаком, поглядами, судженнями, нерозвиненими естетичними почуттями, відсутністю естетико-педагогічних знань, недостатньо сформованими художньо-естетичними уміннями та навичками, що зумовлює неспроможність їх застосовувати у художньо-педагогічній діяльності.
У зв’язку з цим виникає необхідність розроблення і упровадження нових форм, методів, прийомів, технологій естетичного навчання й виховання, спрямованих на естетизацію художньо-професійної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва, що зумовить підвищення рівнів їхньої естетичної культури.
7. Методична система формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва в педагогічних університетах становить упорядковану сукупність взаємопов’язаних та взаємозалежних елементів, які складають цілісну структуру, має інтегративні властивості та підпорядковується меті формування якісного рівня естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Структура методичної системи формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва включає підструктури: цільову, змістову, організаційну, педагогічні умови і навчально-методичне забезпечення, педагогічний результат та відповідні їм функціональні компоненти: ціле-мотиваційний, змістовно-проектувальний, організаційно-діяльнісний, корегувально-регулятивний та контрольно-результативний.
Упроваджувалася методична система формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва за допомогою технології формування цього інтегративного особистісного утворення, яка є сукупністю і послідовністю реалізації педагогічних методів, засобів, прийомів, форм організації естетико-педагогічної діяльності відповідно до мети художньо-педагогічної підготовки та результативності цього процесу.
Зміст технології структуровано згідно з напрямами художньо-педагогічної підготовки студентів: педагогічно доцільне насичення змісту суспільно-гуманітарних, загальнонаукових та спеціальних дисциплін відомостями з галузі естетики на основі міжпредметних зв’язків; упровадження елективних інтегрованих спецкурсів, варіативного інтегрованого елективного спецпрактикуму, естетико-культурологічна цілеспрямованість організації та проведення пленерної та інших видів практик; активізація позанавчальної творчої художньо-естетичної діяльності.
Експериментальна перевірка ефективності методичної системи формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва і технології її реалізації відбувалася у ході формувальної дослідно-експериментальної роботи, що охоплювала три етапи: мотиваційно-стимулюючий, естетико-професіоналізуючий та творчо-реалізуючий.
На мотиваційно-стимулюючому етапі експерименту відбулося формування мотивованого ставлення майбутніх учителів образотворчого мистецтва до розвитку власної естетичної культури на основі системи естетичних цінностей (цінностей-цілей, цінностей-знань, цінностей-засобів, цінностей-відносин, цінностей-якостей); активізувалася потреба у самостійній естетичній художньо-педагогічній діяльності. Після проведення естетико-професіоналізуючого етапу студенти стали суб’єктами формування власної естетичної культури, виявилось усвідомлене й активне, ставлення до цього процесу. У результаті естетико-професіоналізуючого етапу у студентів сформувалася професійно-естетична компетентність; компоненти їхньої естетичної культури (аксіологічний, афективний, когнітивний, пракселогічний); збагатився естетичний досвід, активізувалася естетична активність та бажання студентів до самостійного творчого пошуку та здатності до естетичної самореалізації у художньо-професійній діяльності.
У ході проведення творчо-реалізуючого етапу студенти творчо реалізовували естетичний досвід у художньо-педагогічній діяльності з метою подальшого розвитку власної естетичної культури, а головне – в них сформувалася стійка мотивація на творчу естетичну самореалізацію у художньо-педагогічній діяльності як педагога-художника, носія культури, здатного до естетичного пізнання, самопізнання, рефлексії, естетичного спілкування; до самовизначення в культурно-естетичному просторі.
Узагальнення результатів формувальної дослідно-експериментальної роботи, підтверджене за допомогою статистичних методів дослідження, засвідчило зростання рівнів сформованості естетичної культури у студентів експериментальної групи й відсутність статистично значущих змін в її рівнях у студентів контрольної групи, що довело педагогічну доцільність розробленої методичної системи та технології формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва в педагогічних університетах та ефективність проведеної дослідно-експериментальної роботи.
8. З метою підвищення ефективності формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва в педагогічних університетах розроблено та експериментально апробовано в ході дослідно-експериментальної роботи навчально-методичний комплекс, що охоплює навчально-методичний посібник "Формування естетичної культури майбутнього вчителя образотворчого мистецтва", 2 методичних рекомендацій, навчальні плани й програми 4 інтегрованих елективних спецкурсів "Естетична культура вчителя образотворчого мистецтва", "Естетика біонічного формотворення", "Естетика колористичного формотворення", "Естетична трансформація поверхні" та варіативний елективний спецпрактикум "Творчі естетико-педагогічні майстерні", у змісті якого представлено три варіанти майстерень (естетико-педагогічна, естетико-художня та естетико-екологічна), словник мистецьких термінів, методичні розробки навчальних занять, творчі завдання клаузури, індивідуальні художньо-естетичні вправи і творчі завдання. Це сприяло забезпеченню цілісності формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва на основі: використання інноваційних мистецьких технологій; урахування вітчизняного і зарубіжного досвіду в організації художньо-педагогічної діяльності; забезпеченню інтегративних зв’язків мистецьких дисциплін з суспільно-гуманітарними, природничо-математичними, психолого-педагогічними.
У результаті виконаного дослідження можливо стверджувати, що мета досягнута, поставлені завдання вирішені, положення загальної та часткових гіпотез доведені.
Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва в педагогічних університетах. Подальшого вивчення потребують проблеми забезпечення наступності формування естетичної культури в системі вищої і післядипломної педагогічної освіти, педагогічного стимулювання процесу формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва упродовж життя, дослідження естетичної культури як складової педагогічної майстерності вчителя образотворчого мистецтва, вивчення досвіду формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва у вітчизняній та зарубіжних системах вищої педагогічної освіти.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуллін Е.Б. Теорія музичної освіти : підруч. для студ. вищих. пед. навч. закл. / Е.Б. Абдуллін, Є.У. Миколаєва. – М. : Академія, 2004. – 336 с.
2. Аболина Т.Г. Эстетическое воспитание в школе / Татьяна Георгиевна Аболина, Наталья Евгеньевна Миропольская. – К. : КГУ, 1987. – 95 с.
3. Абульханова-Славська К.А. Деятельность и психология личности / К.А. Абульханова-Славська. – М. : Наука. – 1980. – 335 с.
4. Агарева М.В. Коммуникативная функция искусства как философско-эстетическая и психолого-педагогическая проблема / М.В. Агарева. – М. : Педагогика, 2001. – 214 с.
5. Адамар Ж. Исследование психологии процесса изобретения в области математики / Жак Адамар ; пер. с фр. М.А. Шаталовой. – М. : Сов. радио, 1970. – 152 с.
6. Азаров Ю.П. Тайны педагогического мастерства : учеб. пособ. / Юрий Петрович Азаров. – М. : МПСИ ; Воронеж : МОДЭК, 2004. – 432 с.
7. Азархин А.В. Мировоззрение и эстетическое развитие личности / Андрей Валентинович Азархин ; АН УССР. Ин-т философии. – К. : Наук. думка, 1990. – 192 с.
8. Акопян К.З. Формально-структурные основания эстетической культуры / К.З. Акопян // Эстетическая культура / РАН Ин-т философии ; [рук. авт. кол. Н.И. Киященко ; отв. ред. И.А. Коников]. – М., 1996. – 201 с.
9. Алексеева В.Г. Ценностные ориентации как фактор жизнедеятельности и развития личности / В.Г. Алексеева // Психологический журнал. – 1984. – Т. 5. № 5. – С. 63-70.
10. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія : підруч. для студ., аспірантів та мол. викл. вищ. навч. закл. / Анатолій Михайлович Алексюк. – К. : Либідь, 1998. – 550 с.
11. Ананьев Б.Г. Индивидуальное развитие человека и константность восприятия / Б.Г. Ананьев. – М. : Просвещение, 1968. – 334 с.
12. Ананьин С.А. Интерес по учению современной педагогики и психологи / С.А. Ананьин. – М. : Типогр. Сытина А.В., 1915. – 500 с.
13. Андреев В.И. Педагогика творческого саморазвития : инновационный курс / Владимир Иванович Андреев. – Казань : КГУ, 1996. – 567 с.
14. Андрощук І.В. Педагогічні умови формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін професійних навчальних закладів швейного профілю / І.В. Андрощук // // Професійно-художня освіта України: зб. наук. пр. / [редкол. : І.А. Зязюн (голова), В.О. Радкевич, Р.Т. Шмагало (заст. голови) та ін.]. – Київ ; Черкаси : Черкаський ЦНТЕІ, 2007. – Вип. ІV. – С. 147-153.
15. Андрусенко Т. Управление знаниями в учебном процессе на основе тезаурусов / Татьяна Андрусенко, Александр Стрижак // e-Learning World. – 2007. – № 1. : [Електронний ресурс] – Режим доступу : http : // www.elw.ru/magazine/22/200/. – Загл. с экрана. – Язык русск.
16. Андрушенко И.В. Философский словарь / [авт.-сост. И.В. Андрушенко и др]. – К. : А.С.К., 2006. – 1053 с.
17. Анохин А.П. Философские аспекты теории функциональных систем / А.П. Анохин // Вопросы философии. – 1971. – № 3. – С. 55-60.
18. Антонович Є.А. Художні техніки у школі : навч. пособ. : курс лекцій / Є.А. Антонович, С.П. Cвид, В.І. Процев. – Івано-Франківськ : Прикарпатський ун-т / Є.А. Антонович, С.П. Свид, В.І. Проців, 1994. – 248 с.
19. Артановский С.Н. Некоторые проблемы теории культуры / Сергей Николаевич Артанонский. – Л. : ЛГИК, 1977. – 83 с.
20. Архангельський С.И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы / С.И. Архангельский. – М. : Высшая школа, 1980. – 360 с.
21. Асафьев Б.В. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании / Борис Владимирович Асафьев. – М.; Л. : Музыка, 1965. – 151 с.
22. Ассаджоли Р. Психосинтез : теория и практика : от душевного кризиса к высшему «Я» / Роберто Ассаджоли ; пер. с англ. – М. : REEFL-book, 1994. – 311 с.
23. Асташова Н.А. Концептуальные основы педагогической аксеологии / Н.А. Асташова // Педагогика. – 2002. – № 8. – С. 8-13.
24. Афанасій Федорович Луньов. Статті, спогади, документи, матеріали / [монографія] ; упоряд. О.Г. Павлова, Харків : Тимченко, 2009. – 234 с.
25. Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса : метод. основы / Юрий Константинович Бабанский. – М. : Просвещение, 1982. – 192 с.
26. Бабанский Ю.К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований / Ю.К. Бабанский. – М. : Педагогика, 1982. – 192 с.
27. Бажин Е.Ф. Цветовой тест отношений (ЦТО) : метод. реком. / Е.Ф. Бажин, А.М. Эткинд. – Л. : Искусство, 1985. – 18 с.
28. Базыма Б.А. Цвет и психика : [монография] / Борис Алексеевич Базыма. – Харьков : ХГАК, 2001. – 172 с.
29. Бакушинский А.В. Художественное творчество и воспитание / А.В. Бакушинский. – М. : Карапуз, 2009. – 304 с. ( Сер. : Педагогика детства).
30. Балян А.А. Основы, категории и принципы эстетического воспитания : автореф. дис. на соискание учен. степени д-ра. пед. наук : спец. 13.00.08 "Теория и методика профессионального образования" / А.А. Балян. – Тбилиси, 1971. – 57 с.
31. Барабанщиков А.В. Проблемы педагогической культуры преподавателей вузов (к вопросу о сущности педагогической культуры) / А.В. Барабанщиков // Советская педагогика. – 1981. – № 1. – С. 71-77.
32. Барабанщиков В.А. Психология восприятия : Организация и развитие перцептивного процесса / Владимир Алексеевич Барабанщиков. – М., 2006. – С. 15-24.
33. Барнетт А. Род человеческий / Арнольд Барнетт ; пер. с англ. И.В. Перевозчикова. – М. : Мир, 1968. – 280 с. – (Сер. : В мир науки и техники).
34. Басин Е.Я. Творчество и эмпатия / Е.Я. Басин // Вопросы философии. – 1987. – № 2. – С. 176-192.
35. Баумгартен А. Философские размышления. Эстетика (Фрагменты) / А. Баумгартен // История эстетики. Памятники мировой эстетической мысли. – М., 1964. – Т. 2. – С. 333-336.
36. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества : [ сб. избр. тр.] / Михаил Михайлович Бахтин [сост. С.Г. Юочаров ; текст подг. Г.С. Бернштейн и Л.В. Дерюгина ; Прим. С.С. Аверницева и С.Г. Бочарова]. – М. : Искусство, 1979. – 423 с.
37. Беда Г.В. Основы изобразительной грамоты: рисунок, живопись, композиция : учеб. пособ. для пед. ин-тов / Георгий Васильевич Беда. – М. : Просвещение, 1981. – 239 с.
38. Безклубенко С.Д. Грани творческого метода / Сергей Данилович Безклубенко. – К. : Мистецтво, 1986. – 197 с.
39. Безпалько В.П. Основы теории педагогических систем / В.П. Безпалько. – Воронеж : Воронежского ун-т, 1977. – 304 с.
40. Безрукова В.С. Интеграционные процессы в педагогической теории и практике / В.С. Безрукова. – Екатеринбург : ЕИПИ, 1994. – 152 с.
41. Бердяев Н.А. Философия творчества, культуры и искусства : в 2-х т. Т.1. / Николай Бердяев. – М. : Искусство, ИЧП Лига, 1994. – 542 с. (Русские философы ХХ века).
42. Бернс Р. Развитие Я – концепции и воспитание / Роберт Бернс ; пер. с англ. – М. : Прогресс, 1986. – 422 с.
43. Бертон Р. Кларк. Интеграция исследований и обучения : модели XІX и XX столетий / Бертон Р. Кларк // Вестник высшей школы. – 2007. – № 2. – С. 35-37.
44. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии / Владимир Павлович Беспалько. – М. : Педагогика, 1989. – 192 с.
45. Бех І.Д. Виховання особистості у 2-х кн. Кн.1. Особистісно орієнтований підхід : теоретико-технологічні засади : [навч.-метод. вид.] / Іван Дмитрович Бех. – К. : Либідь, 2003. – 278 с.
46. Библер В.С. На гранях логики культуры : кн. избранных очерков / Владимир Соломонович Библер. – М. : Русское феноменологическое об-во, 1997. – 440 с.
47. Библер В.С. От наукоучения – к логике культуры : два философских введения в двадцать первый век / Владимир Соломонович Библер. – М. : Политиздат, 1990. – 413 с.
48. Бичкова Л.В. Колористична культура античного світу : навч.-метод. посіб. / Любов Володимирівна Бичкова. – Харьков : Вища школа, 2003. – 135 с.
49. Білоусова Л.І. Компетентність самоосвіти в сучасних умовах / Л.І. Білоусова, О.Б. Кисельова // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2012. – № 1 (27) : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http : // www.journal.iitta.gov.ua. – Загол. з екрану. – Мова укр.
50. Благова Т.О. Розвиток шкільної і професійної мистецької освіти на Полтавщині (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) : навч. посіб. для студ. вищ. проф. закл. [А.М. Прохоров (ред.)] / Тетяна Благова. – Полтава : Оріяна, 2009. – 239 с.
51. Блауберг И.В. Системный подход : предпосылки, проблемы, трудности / И.В. Блауберг, В.Н. Садовский, Э.Г. Юдин. – М. : Знание, 1969. –48 с.
52. Бляхер Е.Д. Научная картина мира как форма миропредставления: вопросы типологии / Е.Д. Бляхер // Научная картина мира : внутрикультурное и внутринаучное функционирование : сб. науч. тр. / отв. ред. И.Я. Лойфман. – Свердловск : УрГУ, 1985. – С. 66-78.
53. Божович Л.И. Проблемы формирования личности : избр. психол. труды / под. ред. Д.И. Фельдштейна ; Лилия Ильинична Божович. – М. : Ин-т практ. психологии, 1995. – 352 с.
54. Бондар В.І. Стан соціальної освіти та динаміка її змін / В. І. Бондар // Кроки до компетентності та інтеграції у суспільство : наук.-метод. зб. / [ред. кол. : Н. Софій (голова), І. Єрмаков (кер. авт. кол. і наук. ред.) та ін.]. – К. : Контекст, 2000. – С. 29-33.
55. Бондаревская Е.В. Теория и практика личностно ориентированного образования / Евгения Васильевна Бондаревская. – Ростов-н /Д., 2000. – 277 с.
56. Бондаревський В.Б. Виховання інтересу до знань і потреби до самоосвіти / В.Б. Бондаревський. – М. : Просвещение, 1985. – 124 с.
57. Бордовская Н.В. Педагогика : учеб. пособ. / Н.В. Бордовская, А.А. Реан. – СПб. : Питер, 2007. – 299 с.
58. Борев Ю.Б. Эстетика : учебник / Юрий Борисович Борев. – М. : Русь-Олимп : АСТ : Астрель, 2005. – 829 с.
59. Бочкарева О.В. Дидактический диалог в профессионально-педагогической подготовке будущих учителей музыки : [монография] / О.В. Бочкарева. – Ярославль : ЯГПУ, 2008. – 320 с.
60. Браже Т.Г. Профессиональная компетентность специалиста как многофакторное явление / Т.Г. Браже // Тез. к семинару 25–29 июля 1990 г. / под ред. В.Г. Онушкина – Л. : НИИООВ, 1990. – С. 39-62.
61. Брунер Дж. Психология познания : за пределами непосредственной информации / Джером Брунер ; пер. с англ. – М. : Прогресс, 1977. – 413 с.
62. Брюн Д. Живопись в образовании. Опыт вальдорфской школы / Дик Брюн, Аттце Лихтхар ; пер. с англ. Елены Мезенцевой, Галины Волковой. – К. : НАИР, 2011. – 185, [39] с.
63. Буров А.И. Предмет и содержание эстетического воспитания, его соотношение с другими видами воспитания / Александр Иванович Буров. – М. : Просвещение, 1971. – 134 с.
64. Бутенко В.Г. Естетичний світогляд та його структура / В.Г. Бутенко // Актуальні проблеми державного управління, педагогіки та психології : зб. наук. праць / Херсонський нац. техн. ун-ту. – Херсон, 2009. – Вип. 1. – С. 267-271.
65. Бутенко В.Г. Організація естетичної освіти майбутніх вчителів / В.Г. Бутенко // Сучасний вчитель і його науково-педагогічна підготовка. – Херсон : ХДГО, 1991. – С. 3-5.
66. Бычков В.В. Эстетика : учебник / В.В. Бычков. – М. : Гардарики, 2002. – 556 с.
67. Бэкон Ф. Опыты, или Наставления нравстенные и политические / Френсиис Бэкон // Сочинения в 2 т. / АНССР, Ин-т филосоифи. – М. : АНССР, 1984. – 244 с. – Т. 2. – С. 349-482.
68. Валентайн К. Психология красоты : результаты экспериментальных исследований / Константин Валентайн ; под ред. проф. Н.Д. Виноградова. – Л. ; М. : Пучина, 1926. – 167 с.
69. Ванслов В.В. Постижение искусства / Виктор Владимирович Ванслов ; 2-е изд. – М. : Российская академия художников, 2006. – 143 с.
70. Ващенко Г. Вибрані педагогічні твори / Григорій Ващенко. – Дрогобич : Відродження, 1997. – 214 с.
71. Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика / Макс Вебер ; пер. з нім. О. Погорілого. – К. : Основи, 1998. – 534 с.
72. Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250000 / уклад. та голов. ред. В.Т. Бусел. – К., Ірпінь : ВТФ Перун. 2001. – 2005 с.
73. Веннинджер М. Модели многогранников / Макс Веннинджер ; пер. с анг. – М. : Мир, 1974. – 236 с.
74. Верб М.А.Эстетическая культура школьника : курс лекций для студ. пед. ву¬зов и учителей / М.А. Верб. – СПб. : РГПУ, 1997. – 110 с.
75. Верб М.А. Эстетические потребности и духовное развитие личности / М.А. Верб. – Л. : Знание, 1981. – 36 с.
76. Визер В.В. Живописная грамота : основы пейзажа / Виктория Владимировна Визер. – СПб. : Питер, 2006. – 192 с.
77. Викторова Л.Г. О педагогических системах / Л.Г. Викторова. –Красноярск : Красноярский ун-т, 1989. – 101 с.
78. Виппер Б.Р. Введение в историческое изучение искусства / Б.Р. Виппер. – М. : Изобр. искусство, 1985. – 286 с.
79. Витковская Н.С. Формирование эстетической культури младших школьников : из опыта работы / Н.С. Витковская, А.Б. Щербо, Д.Н. Джола. – К. : Рад. школа, 1980. – 151 с.
80. Воєводін О.П. Естетична оцінка : [монографія] / О.П. Воєводін, О.В. Горохова. – Луганськ : СНУ ім. В. Даля, 2010. – 140 с.
81. Вожлов В.М. Прекрасное в жизни, в искусстве / В.М. Вожлов. – М. : Знание, 1979. – 240 с.
82. Вознюк О.В. Педагогічна синергетика : ґенеза, теорія і практика : монографія / О.В. Вознюк. – Житомир : ЖДУ імені Івана Франка, 2012. – 708 с.
83. Волков Н.Н. Восприятие предмета и рисунка / Н.Н. Волков. – М. : Акад. пед. наук РСФСР, 1950. – 508 с.
84. Волков С.М. Інституалізовані соціокультурні системи : регіональна специфіка та динаміка : [монографія] / Сергій Михайлович Волков ; Нац. акад. мистецтв України. Ін-т культурології. – К. : Ін-т культурології НАМУ, 2010. – 247 с.
85. Волкова Е.В. Произведения искусства – предмет эстетического анализа / Елена Васильева Волкова ; под ред. М.В. Овсянникова. – М. : Изд-во МГУ, 1976. – 286 с.
86. Воронов В.В. Воспитательные технологии и системы / В.В. Воронов // Педагогика : учебник / [Л.П. Крившенко [и др.] ; под ред. Л.П. Крившенко. – М. : ТК Велби, Проспект, 2004. – С. 168-195.
87. Всемирная энциклопедия : философия / глав. науч. ред. и сост. А.А. Грицанов. – М. : ACT, Мн. : Харвест : Современный литератор, 2001. – 1311 с.
88. Вудвортс Р. Экспериментальная психология / Роберт Вудвортс ; сокр. пер. с англ. ; ред. : Г.К. Гуртовой, М.Г. Ярошевский. – М. : Изд-во иностр. лит., 1950 . – 799 с.
89. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Лев Семенович Выготский ; под ред. В.В. Давыдова. – М. : Педагогика, 1991. – 480 с.
90. Выготский Л.С. Психология искусства / Л.С. Выготский ; под ред. М.Г. Ярошевского / Л.С. Выготский. – М. : Педагогика, 1987. – 344 с.
91. Гадамер Г.Г. Актуальность прекрасного / Ганс Георг Гадамер. – М. : Искуство, 1991. – 367 с. – (История эстетики в памятниках и документах).
92. Газнюк Л.М. Естетика : навч. посіб. для гуманітар. спец. / Л.М. Газнюк, С.В. Могильова, Н.О. М’яснікова, Н.М. Салтан. – К. : Кондор, 2011. – 124 с.
93. Галкина М.В. Педагогические условия формирования эстетической культуры студентов педвузов средствами дизайна народного костюма : дисс. … канд. пед. наук : спец. 13.00.01 / М.В. Галкина. – М., 1999. – 177 с.
94. Галузева концепція розвитку неперервної педагогічної освіти (2013) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : htt p: // osvita.ua/legislation/Ser_osv/36816/ . – Загол. з екрану. – Мова укр.
95. Галузинський В.М. Педагогіка : теорія та історія : навч. посіб. / Владимир Михайлович Галузинський, Микола Борисович Євтух. – К. : Вища шк., 1995. – 237 с.
96. Ганзен В.А. Системные описания в психологии / Владимир Александрович Ганзен. – Л. : Ленинград. ун-т, 1984. – 175 с.
97. Гарбузенко Л.В. Формування естетичної культури майбутніх учителів початкових класів засобами декоративно-ужиткового мистецтва: автореф. дис. на здобуття ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 "Теорія методика професійної освіти / Лариса Володимирівна Гарбузенко ; Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. – К., 2001. – 20 с.
98. Гегель Г.В. Эстетика : в 4 т. Т. 3 / Георг Вильгельм Гегель ; пер. с нем. – М. : Искусство, 1971. – 322 с.
99. Гельвеций К.А. О человеке, его умственных возможностях и его впечатлениях / Клод Андриан Гельвеций. – М. : Мир, 1938. – 206 с.
100. Гессен С.Й. Основы педагогики. Введение в прикладную философию / Сергей Йосифович Гессен ; отв. ред. и сост. П.В. Алексеев. – М. : Школа-Пресс, 1995. – 448 с.
101. Гете И.В. К учению о цвете / И.В. Гете // Избранные соч. по естествознанию / пер. и коммент. И.И. Канаева. – Л. : АН СССР, 1957. – С. 300-340.
102. Гете И.В. Избранные сочинения по естествознанию / Иоган Вольфганг Гете ; пер. и коммент. И.И. Канаева ; ред. Е.Н. Павлоский. – М. : АНСССР, 1957. – 553 с.
103. Гинзбург М.Р. Психологическое содержание личностного самоопределения / М.Р. Гинзбург // Вопросы психологии. – 1994. – № 3. – С. 43-52.
104. Гіптерс З.В. Культурологічний словник-довідник : навч. посіб. для студ. вищ. навч. / Зінаїда Василівна Гіптерс. – К. : ВД Професіонал, 2008. – 408 с.
105. Гладких З.И. Тезаурусный подход в исследовании художественно-педагогической культуры учителя / З.И. Гладких // Искусство и образование. – 2008. – № 7. – С. 63-81.
106. Глинская И.П. Изобразительное искусство. Методика обучения в 4-6 классах / Ирина Павловна Глинская. – К. : Рад. школа, 1981. – 126 с.
107. Гольдентрихт С.С. О природе эстетического творчества / С.С. Гольдентрихт. – М. : МГУ, 1977. – 248 с.
108. Гончаренко С.У. І все-таки гуманітаризація / С.У. Гончаренко // Педагогіка і психологія. – 1995. – № 1. – С. 12-18.
109. Гончаренко С.У. Методологія // Енциклопедія освіти / АПН України; голов. ред. В.Г. Кремень. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – С. 498-500.
110. Гончаренко С.У. Педагогічні дослідження : методологічні поради молодим науковцям / Семен Устимович Гончаренко. – К., Вінниця : ПЛАНЕР, 2010. – 308 с.
111. Гончаренко С.У. Український педагогічний енциклопедичний словник / Семен Гончаренко. – вид. 2-е. допов. й випр. – Рівне : Волинські обереги, 2011. – 552 с.
112. Гончаров И.Ф. Действительность и искусство в эстетическом воспитании школьников : с опыта работы / И.Ф. Гончаров. – М. : Просвещение, 1978. – 160 с.
113. Государева О.В. Эстетическая культура как экзистенциальная потенция личности : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филос. Наук : спец. 09.00.11 "Социальная философия" / Ольга Владимировна Государева. – Самара, 2005. – 34 с.
114. Гребенщикова М.В. Педагогическая технология воспитания эстетической культуры студентов на примере педагогического колледжа : дисс. … канд. пед. наук : 13.00.08 / Марина Викторовна Гребенщикова. – Челябинск, 2005. – 186 с.
115. Гребенюк Г.Є. Основи композиції та рисунок : підруч. для уч. проф.-техн. навч. закл. / Георгій Євгенович Гребенюк. – К. : Техніка, 1997. – 221 с.
116. Гриньова В.М. Формування педагогічної культури майбутнього вчителя (теоретичний та методичний аспект) : [монографія] / В.М. Гриньова. – Х. : Основа, 1998. – 300 с.
117. Гриценко І.В. Формування естетичного досвіду молодших школярів у процесі художнього діалогу : дис. … канд. пед. наук : 13.00.07 / Гриценко Ірина Валентинівна ; Херсонський держ. ун-т. – Херсон, 2002. – 247 с.
118. Гуревич П.С. Философия культуры : учебн. пособ. для студентов гуманит. вузов / Павел Семенович Гуревич. – 2-е изд., доп. – М. : Аспект пресс, 1995. – 288 с.
119. Гусинский Э.Н. Введение в философию образования / Э.Н. Гусинский, Ю.Н. Турчанинова. – М. : Логос, 2001. – 224 с.
120. Давидович В.Е. Сущность культуры / Всеволод Евгеньевич Давидович. – Ростов : Ростовский ун-т, 1979. – 263 с.
121. Давыдов В.В. Психологическая теория учебной деятельности и методов начального обучения, основанных на содержательном обобщении / Василий Васильевич Давыдов. – Томск : Пеленг, 1992. – 112 с.
122. Данилов М.А. Теоретические основы обучения и проблема воспитания познавательной активности и самостоятельности учащихся / М.А. Данилов // Вопросы воспитания познавательной активности и самостоятельности школьников : докл. на науч. конф. 24-26 ноября 1970 г. – Казань : Татарское кн. изд-во, 1972. – С. 3-23.
123. Дем’янчук О.Н. Психолого-педагогічні проблеми естетичного виховання учнівської молоді / Олександр Никанорович Дем’янчук. – К. : Вища шк., 1994. – 62 с.
124. Дементьева Л.Е. Формирование эстетической культуры будущего учителя : дисс. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Людмила Евгеньева Дементьева. – М., 2006. – 217 с.
125. Державна національна програма "Освіта" (Україна ХХІ століття). – К. : Райдуга, 1994. – 62 с.
126. Джидарьян И.А. Эстетическая потребность / Инна Арщавировна Джидарьян. – М. : Наука, 1976. – 191 с.
127. Дзвінка Р.І. Естетичне виховання студентів педвузів засобами українського музичного фольклору : автореф. дис. на здобуття ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 – теорія та історія педагогіки / Роман Іванович Дзвінка ; Бердянський пед. ін-т ім. П.Д. Осипенко. – К., 1995. – 24 с.
128. Дильтей В. Воззрение на мир и исследование человека со времен Возрождения и Реформации / Вильгельм Дильтей ; пер. с нем. ; Академия исследований культурі ; под. об. рук. М.И. Левина. – М. : Университетская книга ; Иерусалим: Gesharim, 2000. – 463 с.
129. Дистервег А. Руководство для немецких учителей / Адольф Дистервег. – М. : АПНРСФСР, 1956 – 584 с.
130. Дмитриева Н.А. Вопросы эстетического воспитания / Нина Александровна Дмитриева. – М. : Искусство, 1956. –208 с.
131. Днепров С.А. Педагогическое сознание : теории и технологии формирования у будущих учителей : [монография] / С.А. Днепров ; Урал. гос. пед. ун-т. – Екатеринбург : Уникум, 1990. – 298 с.
132. Додонов Б.И. Эмоция как ценность / Борис Игнатьевич Додонов. – М. : Политиздат, 1978. – 272 с. – (Над чем работают и о чем, спорят философы).
133. Доманский В.А. Литература и культура : культурологический подход к изучению словесности в школе : учебн. пособ. / Валентин Анатольевич Доманский. – Томск : ТГУ, 2002. – 326 с.
134. Дранов А.В. Эстетический опыт // Современное зарубежное литературоведение (страны Западной Европы и США) : концепции, школы, термины : энцикл. справочник / [ начу. ред. : И.П. Ильин, Е.А. Цурканова]. – М. : Интрада – ИНЦОН, 1996. – С. 167-171.
135. Дубасенюк О.А. Теоретичні і методичні основи виховної діяльності педагога : дис. … д-ра пед. наук : 13.00.04 / Дубасенюк Олександра Антонівна ; Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН Украни. – К., 1996. – 527 с.
136. Д'юї Дж. Досвід і освіта / Джон Д'юї ; перекл. з англ. М. Василечко. – Львів : Кальварія, 2003. – 84 с.
137. Дьячкова Н.Л. Формирование эстетической культуры студентов педагогических вузов средствами взаимосвязи музыкального и изобразительного искусств : дис. … канд. пед. наук : 13.00.07 / Наталия Леонидовна Дьячкова. – Москва, 2003. – 177 с.
138. Ежова Е.Ю. Теория и практик