Співак Анжела Володимирівна. Клініко-патогенетичне обгрунтування диференційно-реабілітаційної терапії у жінок після тубектомії

brief description

Співак Анжела Володимирівна. Клініко-патогенетичне обгрунтування диференційно-реабілітаційної терапії у жінок після тубектомії : Дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Буковинська держ. медична академія. — Чернівці, 2004. — 150арк. — Бібліогр.: арк. 130-150.

Співак А.В. Клініко-патогенетичне обґрунтування диференційно-реабілітаційної терапії у жінок після тубектомії.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 акушерство і гінекологія.- Львівський національний медичний університет ім. Д. Галицького МОЗ України, Львів, 2004.
Робота присвячена питанням етіопатогенезу трубної вагітності і оптимізації лікувально-реабілітаційних заходів з урахуванням локалізації та причин, що призвели до ектопічної вагітності. У 61 пацієнтки з ПМВ та 25 контрольної групи досліджено рівень жіночих статевих гормонів, IgG антитіл до хламідій, уреоплазми, мікоплазми, та вірусу простого герпесу, визначених імуноферментним методом; вивчено фібринолітичну та протеолітичну активність тканин маткової труби. Проведено мікробіологіче дослідженням вагінальних виділень та секрету видалених труб.
Встановлено, що в механізмах розвитку ектопічної вагітності в інтерстиціальному відділі маткової труби визначну роль відіграють інфекційні агенти (коефіцієнт кореляції розташування плодовмісту та інфекційного процесу становив + 0,478 (р=0,015)), в ампулярному зміни гормонального статусу жінки (коефіцієнт кореляції рівня досліджуваних гормонів становив + 0,529 (р=0,011)), а в істмічному їх поєднання. При перериванні ПМВ як шляхом розриву труби, так і трубного аборту в системах тканинного фібринолізу та протеолізу відбуваються порушення, які сприяють підвищеному злукоутворенню. Зазначені зміни негативно впливають на організм жінки в цілому і відновлення репродуктивної функції зокрема.
Використання запропонованого диференційно-реабілітаційного комплексу у жінок з ПМВ після тубектомії та реконструктивно-пластичних операцій на трубі дозволяє у значного числа пацієнток відновити репродуктивну функцію, знизити кількість повторних трубних вагітностей та неплідних шлюбів.

В дисертації наведено теоретичне узагальнення основних положень етіопатогенезу трубної вагітності в залежності від локалізації плідного яйця, обґрунтовані діагностичні алгоритми обстеження жінок після операції на матковій трубі, розроблена та впроваджена комплексна диференційно-реабілітаційна терапія, спрямована на підвищення ефективності відновлення репродуктивної функції у жінок після перенесеної ектопічної вагітності.

Позаматкова вагітність, особливо перша (16,1%), становить високу групу ризику щодо відновлення репродуктивної функції жінки. Повторна позаматкова вагітність виникає у 5,0% пацієнток, а показник вторинного непліддя після тубектомії становить 45,0%.
Жінки із запальними процесами статевих органів (70,0%) складають високу групу ризику щодо виникнення трубної вагітності в інтерстиціальному відділі труби (коефіцієнт кореляції + 0,478, р=0,015), з порушеннями менструальної функції - в ампулярному відділі труби (23,4 %) (коефіцієнт кореляції + 0,529, р=0,011), в істмічному поєднані причини.
При ампулярній локалізації ектопічної вагітності, що переривається шляхом трубного аборту сумарна фібринолітична активність тканини маткових труб зменшується за рахунок зниження ФФА (в 1,6 раза) та спостерігається значне зростання інтенсивності протеолітичної деструкції низько- і високомолекулярних білків (відповідно в 1,4 та 1,3 раза) за суттєвого пригнічення колагенолітичної активності (в 1,5 раза). Інтерстиціальне та істмічне розміщення плідного яйця, що супроводжується розривом маткових труб відбувається на фоні різкого зменшення інтенсивності ФФА (в 2,2 раза), що супроводжується значним збільшенням інтенсивності лізису високомолекулярних білків (в 1,6 раза) та пригніченням локального колагенолізу (в 2,2 раза).
При співставленні результатів ідентифікації мікрофлори піхви та цервікального каналу і вмісту видаленої маткової труби встановлено повне їх співпадіння у 50,82% пацієнток, що визначає діагностичні переваги обстеження тканини маткової труби над бактеріологічними дослідженнями виділень з піхви та цервікального каналу з метою вибору адекватної антибіотикотерапії хворих з ПМВ.
Найбільш виражені гормональні порушення зареєстровано у жінок з ампулярною локалізацією плідного яйця. Порівняно з даними контрольної групи рівень естрадіолу в 1,3 раза був більшим, вміст прогестерону в 2,2 раза нижчим, а тестостерон в 2,3 раза перевищував дані групи порівняння (р<0,05). У пацієнток з інтерстиціальним та істмічним розташуванням плідного яйця рівні зазначених гормонів достовірно не відрізнялись між групами та контролем.
Застосування запропонованого диференційно-реабілітаційного комплексу у жінок оперованих з приводу трубної вагітності протягом 6 місяців дозволяє відновити нормальну менструальну функцію у 86,9% пацієнток, порівняно з традиційним лікуванням покращити репродуктивну функцію в 1,7 раза, в 3 рази знизити кількість повторних трубних вагітностей та майже в 2 рази - безплідних шлюбів (коефіцієнт Чупрова 23,1%).