СПІВВІДНОШЕННЯ НОРМ МІЖНАРОДНОГО І НАЦІОНАЛЬНОГО ПРАВА

brief description

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

ІВАНЧЕНКО Ольга Миколаївна

УДК 132(340+341).001.36

СПІВВІДНОШЕННЯ НОРМ МІЖНАРОДНОГО
І НАЦІОНАЛЬНОГО ПРАВА

Спеціальність: 12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових вчень

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник -
В. В. ЗАВАЛЬНЮК,
кандидат юридичних наук,
професор

Одеса – 2011

ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ СПІВВІДНОШЕННЯ НОРМ МІЖНАРОДНОГО І НАЦІОНАЛЬНОГО ПРАВА 11
1.1. Загальнотеоретичні підходи щодо визначення критеріїв співвідношення норм міжнародного і національного права 11
1.2. Сучасні напрями дослідження форм взаємодії норм міжнародного і національного права 25
1.3. Первинні елементи систем міжнародного і національного права 35
Висновки до розділу 1 52
РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНЕ ТА ОСОБЛИВЕ У НОРМАХ МІЖНАРОДНОГО І НАЦІОНАЛЬНОГО ПРАВА 56
2.1. Принципи міжнародного і принципи національного права: загальне та особливе 56
2.2. Загальне та особливе у нормах міжнародного права і національного права: класифікації та структура 73
2.3. Узгодження національного і міжнародного права, юридико-технічні аспекти втілення міжнародних норм у національну правову систему 89
Висновки до розділу 2 110
РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ТА ІНТЕГРАТИВНИХ ПРОЦЕСІВ НА ВЗАЄМОДІЮ НОРМ МІЖНАРОДНОГО І НАЦІОНАЛЬНОГО ПРАВА 113
3.1. Сучасні форми впливу норм міжнародного права на національне право 113
3.2. Вплив норм національного права на норми міжнародного права 139
3.3. Передумови розв’язання колізій та вирішення проблем співвідношення норм міжнародного і національного права: гармонізація положень національного законодавства з нормами міжнародного права (на прикладі українського законодавства) 148
Висновки до розділу 3 167
ВИСНОВКИ 171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1717

ВСТУП
Актуальність теми. Динамічний розвиток міждержавних, інтеграційних і національних правових систем на сучасному етапі, розширення простору взаємодії національних правових систем та міжнародно-правових систем між собою потребують ефективних правових засобів, які враховували би узгоджені способи такої взаємодії, сприяли гармонійному функціонуванню зазначених систем у сучасному правовому просторі. Дослідження цієї проблеми набуває особливої актуальності для правової системи України, оскільки ефективність її функціонування здебільшого визначається її інтегрованістю у загальносвітові економічні та політичні процеси.
В умовах глобалізації перед міжнародним правом постає ряд нових завдань, розв’язання яких вимагає застосування нових способів і підходів у взаєминах між державами і міжнародними організаціями. Вирішення цих завдань вимагає, перш за все, подальшої правової інтеграції в різних сферах суспільного життя, що обумовлює активізацію взаємозв’язку і взаємозалежності правових систем у цілому та правових норм, зокрема. Отже, проблема осмислення специфіки співвідношення норм міжнародного і національного права, їх взаємодія, потребують теоретичного забезпечення, розробки відповідних наукових орієнтирів, концепцій, юридичних понять та категорій.
Проблематика співвідношення норм міжнародного і національного права розглядалася переважно у площині міжнародного права. Загальнотеоретичний аспект досліджуваної проблематики залишився майже поза увагою науковців. Отже, на сучасному етапі існування українського суспільства, в період становлення та розвитку правової держави, формування громадянського суспільства, розвитку глобалізаційних та інтеграційних процесів виявляється необхідність у комплексному науковому дослідженні співвідношення норм міжнародного і національного права.
Науково-теоретичну основу дослідження становлять праці вітчизняних та зарубіжних правознавців, особливо у сферах загальної теорії права і теорії міжнародного права, зокрема: зарубіжних науковців – М. І. Абдулаєва, Т. Ф. Акчуріна, С. С. Алексєєва, Н. В. Афоночкіної, Є. М. Аметистова, У. Е. Батлера, І. П. Бліщенка, Л.М. Галенської, А. А. Каширкіної, І. І. Лукашука, Є. Г. Лук’янова, А. А. Лунц, Р. А. Мюллерсона, Ріяд, Тахі Шамсона, Є. В. Скурко, О. М. Талалаєва, Ю. О. Тихомирова, Є. Т. Усенка, В. С. Хижняка, С. В. Черниченка, В. М. Шумілова та ін.; вітчизняних науковців: В. Ф. Антипенка, М. М. Антоновича, Г. О. Анцелевича, В. Г. Будкевича, О. С. Гавердовського, В. В. Дудченко, С. В. Ківалова, В. В. Завальнюка, О. В. Зайчука, А. А. Козловського, М. І. Козюбри, О. Л. Копиленко, В. В. Колісниченко, А. М. Колодія, Н. М. Крестовської, А. Ф. Крижановського, О. О. Мережко, Ю. М. Оборотова, С. П. Погребняка, В. П. Поповича, П. М. Рабіновича, О. М. Раскалей, В. М. Репецького, О. Ф. Скакун, Т. І. Фулей, А. П. Шуміленко та ін.
За останні роки захищено ряд дисертацій, які містять науковий аналіз окремих аспектів співвідношення міжнародного права і національного права. Проте в них майже не досліджено проблематику співвідношення норм міжнародного права і норм національного права у сучасних умовах.
Нормативну та емпіричну базу дослідження становлять чинне законодавство України, міжнародно-правові акти та зарубіжне законодавство, які відображають співвідношення норм міжнародного і національного права, а також дані офіційної статистики, матеріали преси та юридичної практики.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до програми Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Актуальні проблеми побудови демократичної, соціальної, правової держави відповідно до положень Конституції України», плану наукових досліджень Національного університету «Одеська юридична академія» «Традиції та новації в сучасній українській державності і правовому житті» (державний реєстраційний номер 0106U004970) на 2006–2010 рр. Тема дисертаційного дослідження є складовою частиною наукових досліджень кафедри теорії держави і права Національного університету «Одеська юридична академія» «Традиції та оновлення у правовому житті України (теоретичний аспект)».
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі комплексного і системного аналізу на загальнотеоретичному рівні визначити сутність та характерні риси співвідношення норм міжнародного права і норм національного права на сучасному етапі їхнього розвитку.
Поставлена у дослідженні мета обумовлює вирішення таких завдань:
дослідити основні теоретичні підходи до розуміння співвідношення норм міжнародного і національного права;
виявити загальне та особливе у нормах міжнародного права і національного права;
визначити співвідношення принципів міжнародного права і національного права;
виявити особливості взаємодії норм міжнародного права і норм національного права на сучасному етапі їхнього буття;
з’ясувати фактори посилення впливу норм міжнародного права на норми національного права;
визначити форми впливу норм національного права і норми міжнародного права;
сформулювати пропозиції щодо удосконалення механізму впровадження норм міжнародного права у правову систему України.
Об'єктом дослідження є сфера правової реальності національного і міжнародного права.
Предметом дослідження є співвідношення норм міжнародного і національного права на сучасному етапі їх розвитку.
Методи дослідження. Дослідження здійснено з використанням філософських, загальнонаукових і спеціально-наукових підходів і методів пізнання, які ґрунтуються на принципах об’єктивного, всебічного та комплексного аналізу суспільних процесів і явищ у сфері регулювання та розвитку співвідношення норм міжнародного і національного права.
Вихідним положенням дослідження стало визнання плюралізму методології, що дозволило залучити інструментарій як класичної, так і не класичної методології. Методологія дослідження включає такі рівні:
філософський рівень представлений, перш за все законами, принципами та категоріями діалектики; загальнонауковий рівень представлений синергетичним та інформаційним підходами та формально-логічним методом; до спеціально-наукових методів, використаних у досліджені належать формально-юридичний, історико-генетичний та герменевтичний методи.
Застосування таких методів як аналіз, синтез, індукція, дедукція, сходження від конкретного до абстрактного та від абстрактного до конкретного дозволило сформувати поняття норми національного права, норми міжнародного права, принципів національного права, принципів міжнародного права, системи національного права, системи міжнародного права тощо [п. 1.3.]. За допомогою історико-генетичного методу здійснено аналіз доктрин та підходів до співвідношення міжнародного та національного права як цілісних систем, серед яких найбільш розробленими є теорії монізму та теорії дуалізму [п. 1.1.]. Формально-догматичний (юридико-технічний) було використано при аналізі чинного законодавства України та міжнародно-правових актів для виявлення загального та особливого у нормах міжнародного права і нормах національного права та при дослідженні юридико-технічних аспектів втілення міжнародних норм у національну правову систему [п. 2.3]. За допомогою системно-структурного методу всі державно-правові явища розглядаються як елементи систем міжнародного і національного права, які досліджено в динаміці. Проаналізовано сучасні форми впливу норм міжнародного права на норми національного права та вплив норм національного права на норми міжнародного права [п.п. 3.1, 3.2.]. Розглянуто моделі співвідношення норм міжнародного та національного права в національній правовій системі. Системно-структурний метод дозволив здійснити класифікацію та охарактеризувати структуру норм міжнародного права та норм національного права [п 2.2]. Герменевтичний метод використано для аналізу тлумачення принципів та норм міжнародного і національного права з метою розв’язання колізій та вирішення проблем співвідношення норм міжнародного та національного права [п. 3.3.]. Синергетичний метод дав змогу відобразити багатогранність права у контексті функціонування систем міжнародного та національного права як складного синтезу соціального, духовно-культурного, суб’єктивно-об’єктивного, матеріально-ідеального та інших вимірів.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що дисертаційна робота є першим в Україні загальнотеоретичним дослідженням співвідношення норм міжнародного права і національного права. Елементи наукової новизни отриманих результатів мають прояв, зокрема, у тому, що:
уперше:
виявлено особливості змін у співвідношенні норм міжнародного права та національного права, які відбуваються в умовах глобалізації;
визначено загальне та особливе у класифікаціях норм і принципів міжнародного права і національного права;
надано авторське визначення рецепції права та універсалізації права щодо співвідношення норм міжнародного права та національного права;
удосконалено:
поняття принципів права;
положення про посилення впливу норм міжнародного права на норми національного права в умовах глобалізації;
підходи щодо осмислення форм впливу норм міжнародного права на норми національного права;
особливості імплементації норм міжнародного права в національне законодавство України;
набули подальшого розвитку:
доктринальна розробка проблематики співвідношення національного права з міжнародним правом;
положення про гармонізацію норм українського права з нормами міжнародного права.
Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні положення дисертації є внеском автора у розвиток досліджень співвідношення норм міжнародного права і національного права на загальнотеоретичному рівні. Основні положення, висновки й рекомендації дослідження можуть бути використані у:
науково-дослідній роботі – для подальшого дослідження аспектів правової адаптації норм міжнародного права в національних правових системах, вироблення алгоритму їх взаємодії;
юридичній практиці – при розробці нових норм національного права, усуненні прогалин у національному законодавстві з приводу гармонізації норм права України з міжнародними стандартами;
освітній діяльності – при складанні навчальних планів і програм професійної підготовки фахівців, при підготовці і викладанні навчальних дисциплін з теорії держави і права, міжнародного права і порівняльного правознавства.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри теорії держави і права Національного університету «Одеська юридична академія». Результати було апробовано на: Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу (м. Одеса, 21–22 травня 2008 р.); Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу (м. Одеса, 5–6 червня 2009 р.).; Міжнародній науково-практичній конференції (м. Миколаїв, 27–28 листопада 2009 р.); Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу (м. Одеса, 21–22 травня 2010 р.); Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу (м. Одеса, 20–21 червня 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 90-річчю з дня народження І. А. Юхо (м. Мінськ, 2011 р.).
Публікації. Основні положення і висновки дисертації знайшли відображення у 21 публікації, 10 з яких опубліковано у наукових фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України.
Структура дисертації визначається метою і завданнями дослідження. Дисертація складається із вступу, 3 розділів та 9 підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить – 201 сторінку, із них основного тексту – 179 сторінок, список використаних джерел містить 255 найменувань і розташований на 22 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дослідженні наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає в осмисленні процесу та основних напрямків співвідношення норм міжнародного і національного права. До найбільш вагомих наукових результатів роботи належать такі:
1. Огляд наукової літератури з проблеми дисертації надає можливість констатувати, що, по-перше, більшість досліджень присвячено співвідношенню міжнародного і національного права як систем права або як правових систем, тоді як співвідношення такого основного елементу будь-якої системи права як правова норма залишається на периферії досліджень попри всю важливість цієї проблематики. По-друге, наявна велика кількість галузевих досліджень співвідношення окремих інститутів, джерел права тощо вимагає загальнотеоретичного узагальнення.
2. Вихідними концептуальними засадами дослідження є плюралізм та багаторівневість методологічного інструментарію, який включає підходи, принципи, методи, у тому числі концепт примату методу у цій поліструктурній системі. Методологічне різноманіття не означає сповідання протилежних одна одній парадигм права (концепцій праворозуміння), а лише визнання можливості отримання нового наукового знання щодо одного й того ж об’єкта у рамках різних правових парадигм.
3. Найбільш ефективним пізнавальним інструментом дослідження співвідношення норм міжнародного права та норм національного права є інтегративна за сутністю концепція реалістичного позитивізму, згідно з якою право – це регулятивно-охоронна система, що складається із загальнозначущих норм (правил), що приймаються з метою забезпечення соціальної стабільності, безпеки, розвитку і здійснюють результативний вплив на суспільні відносини.
4. Взаємодію національного і міжнародного права визначено як злагоджену дію двох правових систем, обумовлену існуванням загальних для них цілей і необхідну для їх взаємного розвитку, а також таку, що не виключає можливості існування у них загальних сфер діяльності. Крім того, взаємодія характеризується взаємним впливом правових систем.
Виокремлено нормативно-правові та організаційно-правові механізми взаємодії, які реалізуються як на національному, так і на міжнародному рівні.
Механізм взаємодії – таке ж правове явище, як механізм правового регулювання, механізм захисту прав і свобод тощо. Термін «механізм», як правило, означає модельну логічну схему спеціально-юридичної дії на соціальні відносини (наприклад, механізм правового регулювання) і використовується для характеристики таких інструментально-процедурних конструкцій, як механізм реалізації права або як механізм правозастосування.
Останніми десятиліттями відбувається процес посилення ролі міжнародного права та звуження меж регулювання в рамках національної держави, оскільки все частіше міжнародні норми і принципи міжнародного права стають нормами національного права.
5. Під співвідношенням норм міжнародного та норм національного права в теорії міжнародного права розуміють, по-перше, співвідношення сили міжнародно-правових та національних норм і, по-друге – взаємодію міжнародного та національного права в процесі створення й реалізації норм міжнародного права і норм національного законодавства.
Найбільш актуальними проблемами співвідношення норм міжнародного і норм національного права є такі:
вплив норм національного права окремих держав на утворення та розвиток принципів і норм міжнародного права, а також вплив міжнародного права на утворення та розвиток принципів і норм національного права окремих держав, інакше кажучи, фактична взаємодія міжнародного і національного права;
юридична сила норм міжнародного права, коли йдеться про правове регулювання відносин всередині держави, і юридична сила національного права, коли йдеться про правове регулювання міжнародних відносин, тобто про формально-юридичні способи застосування норм міжнародного права на території держави і норм національного права за межами держави, зокрема, питання про рецепцію норм однієї правової системи іншою правовою системою, про трансформацію норм правової системи;
колізія норм національного і норм міжнародного права та шляхи попередження та вирішення таких колізій.
До співвідношення норм міжнародного і національного права у доктрині і практиці міжнародного права склалися три класичні підходи: дуалістична теорія та два різновиди моністичної теорії, під впливом або в контексті яких згодом було розроблено низку інших теорій.
6. Основні принципи міжнародного права – це основні, загальновизнані, універсальні і загальнообов'язкові для всіх суб'єктів міжнародного права імперативні правові норми найбільш загального характеру (jus cogens), яким мають відповідати будь-які інші конкретні міжнародні норми, інститути та галузі міжнародного права.
Норми і міжнародного, і національного права у самому загальному розумінні визначено як формально визначені правила, що регулюють суспільні відносини, які становлять предмет цих галузей. Під формальною визначеністю у цьому випадку мають на увазі відмінну рису міжнародно-правових норм, яка полягає в особливій чіткості та визначеності понять і конструкцій.
Важливою ознакою міжнародно-правових норм порівняно з внутрішньодержавними нормами є те, що більшість із них не має загальнообов'язкового характеру, адже група держав не може створювати норми для інших країн.
7. Розглянуто моделі співвідношення норм міжнародного та національного права в національній правовій системі: відповідно до першої моделі у конституціях держав визначається самий загальний порядок співвідношення норм міжнародного та національного права, з указівкою на те, що загальновизнані принципи і норми міжнародного права є частиною національної правової системи; відповідно до другої моделі, у конституціях держав, поряд із загальним формулюванням конкретизується, як співвідносяться згідно з юридичною силою норми міжнародного і національного права; відповідно до третьої моделі, як елемент національної правової системи визнаються у конституціях держав тільки норми ратифікованих міжнародних договорів і нічого не згадується про так звані загальновизнані принципи і норми міжнародного права.
Вбачається, що існування різних моделей співвідношення норм міжнародного і національного права в національній правовій системі не є ознакою будь-якої національної самобутності держав. Причина криється скоріше у рівні правової культури, пов'язаної з різним сприйняттям норм міжнародного права як складової частини національного права. Уніфікація у цьому напрямку є можливим шляхом вироблення рекомендацій, сформулювати які доцільно на міжнародному рівні.
8. Входження норм міжнародного права в національну правову систему відбувається через трансформацію, що детермінує їх перетворення, зміни як формального, так і змістовного характеру. Вона може відбиватися на різних компонентах національної правової системи. Міра цих перетворень залежить від безлічі чинників, що визначають особливості цих компонентів. Якщо одні компоненти є більш пристосованими до таких змін, то інші є досить консервативними і, відповідно, менш гнучкими.
9. Одним із видів юридичних колізій є колізії між нормами міжнародного права та нормами національного законодавства, що виникають у процесі взаємодії міжнародного і національного права. Специфіка розв'язання питання співвідношення норм міжнародного і національного права в українській державі – включення до нормативної системи певних міжнародних норм, що застосовуються в порядку, передбаченому для норм національного законодавства – визначає першочерговість дослідження насамперед колізій між нормами національного законодавства і нормами міжнародного права, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, які слід віднести до колізій у законодавстві.
На стадії нормотворчості основними способами взаємодії норм міжнародного і національного права є відсилка та інкорпорація.
Взаємодія норм міжнародного і національного права вичерпує себе досягненням узгодженості положень національного законодавства і міжнародно-правових актів, їх повної взаємодії із забезпеченням суверенного права народу безпосередньо або через відповідні органи державної влади встановлювати порядок і межі правового регулювання суспільних відносин, гарантуванням верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України.
Основними напрямами трансформації національної правової системи є: універсалізація національного права; зростання впливу міжнародного права на національне право.
10. У зв’язку з посиленням ролі міжнародного права звужуються межі конституційно-правового регулювання, оскільки все частіше міжнародні норми й принципи міжнародного права входять до національного права, у тому числі до сфери конституційного права. У результаті змін, що мають місце у структурі джерел національного права, все більшого значення набувають принципи права, які є основними ідеями, що відображають сутність, зміст і призначення права та можуть мати різноманітні форми та прояви. В юридичній літературі існують класифікації принципів, в рамках яких виокремлюють: принципи-норми і принципи-законоположення; загальноправові принципи (принципи рівності, справедливості, гуманізму тощо) і міжгалузеві принципи; загальносоціальні принципи і спеціально-юридичні (принцип законності, відповідальності тільки за винні протиправні дії, принцип поєднання прав та обов’язків тощо); законодавчо закріплені принципи та принципи, які не знайшли свого прямого законодавчого закріплення.
Посилення правових принципів у системі джерел національного права пояснюється появою різних колізій та суперечностей між нормами національного і наднаціонального права. Для усунення таких колізій найбільш ефективним вважається застосування загальноправових принципів як джерел права.
11. Національне право може впливати на міжнародне право через: 1) використання суверенних прав держави для впливу на створення норм міжнародного права; 2) участь у створенні структур і організацій, що діють у міжнародному праві; 3) вплив на створення інститутів і галузей, у чомусь відповідних нормам національного права; 4) свої стійкі правові потреби. У разі, якщо у більшості учасників міжнародних відносин вони є схожими, виникає загальний інтерес, у результаті чого відбувається міжнародне укрупнення предметів національного регулювання.
12. Міжнародне право впливає на національне право через механізми узгодження й імплементації. Таким чином, складовими механізму взаємодії є механізм імплементації і механізм узгодження, які реалізуються на внутрішньодержавному рівні.
На міжнародному рівні виокремлено одну із складових механізму взаємодії міжнародного і національного права – механізм взаємовпливу. Невід'ємним елементом механізму взаємодії як на національному, так і на міжнародному рівні, є органи, які беруть участь у процесі взаємодії. До них належать національні, зарубіжні органи держави, а також міжнародні органи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдулаев М. И. Согласование внутригосударственного права с международным: теоретические аспекты / М. И. Абдулаев // Известия высших учебных заведений. Правоведение. – 1993. – № 2. – С. 45–53.
2. Абдулаев М. И. Соотношение международного и внутригосударственного права (проблемы теории) : автореф. дисс. на соискание науч. звания канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 – «Теория и история государства и права ; История политических и правовых учений» ; спец. 12.00.10 – «Международное право» / М. И. Абдулаев. – СПб., 1992. – 16 с.
3. Акчурин Т. Ф. Соотношение международного и внутригосударственного права : вопросы общей теории : автореф. дисс. на соискание науч. звания канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 – «Теория и история права и государства ; История правовых учений» / Т. Ф. Акчурин. – Казань, 2001. – 27 с.
4. Алексеев С. С. Право на пороге нового тысячелетия: некоторые тенденции мирового правового развития – надежда и драма современной эпохи / Алексеев С. С.. – М. : Статут, 2000. – 256 с.
5. Алексеев С. С. Тайна права: его понимание, назначение, социальная ценность / Алексеев С. С. – М. : Норма, 2001. – 176 с.
6. Алексидзе Л. А. Некоторые вопросы теории международного права: императивные нормы / Алексидзе Л. А. – Тбилиси : Изд-во Тбилисск. ун-та, 1982. – 406 с.
7. Антипенко В. Ф. Особенности соотношения международного и национального права в сфере борьбы с терроризмом / В. Ф. Антипенко // Государство и право. – 2005. – № 1. – С. 104-108.
8. Ануфриева Л. П. Международное частное право : в 3 т. / Ануфриева Л. П. . – М. : БЕК, 2000. – Т. 1: Общая часть. – 314 с.

9. Ануфриева Л. П. Соотношение международного публичного и международного частного права : Сравнительное исследование правовых категорий : автореф. дисс. на соискание науч. звания докт. юрид. наук : спец.12.00.03. – «Гражданское право ; Предпринимательское право ; Семейное право ; Международное частное право» ; 12.00.10 – «Международное право ; Европейское право» / Л. П. Ануфриева. – М., 2004. – 54 с.
10. Анцелевич Г. О. Міжнародне публічне право : підручник / Анцелевич Г. О. , Покрещук О. О.; за ред. Г. О. Анцелевича. – К. : Алерта, 2005. – 424 с.
11. Афанасьева Л. В. Международное частное право: современные проблемы : в 2-х кн. Кн. 2 / Афанасьева Л. А., Бабаев М. Х., Богуславский М. М., Воробьева О.В.[и др.] ; отв. ред. М. М. Богуславский – М. : Наука, 1993. – 321 с.
12. Афанасьева Л. В. Нормы права и их действие: Вопросы теории : автореф. дисс. на соискание науч. звания канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 – «Теория права и государства ; История права и государства ; История политических и правовых учений» / Л. В. Афанасьева. – М., 2000. – 21 с.
13. Афоничкина Н. В. Теоретические аспекты реализации права в свете взаимодействия международного и внутригосударственного права : автореф. дисс. на соискание науч. звания канд. юрид. наук : специальность 12.00.01 – «Теория и история права и государства ; История учений о праве и государстве» / Н. В. Афоничкина. – Казань, 2008. – 22 с.
14. Бабаев В. К. Формальная определенность и возможность формализации законодательства / В. К. Бабаев // Советское государство и право. – 1978. – № 4. – С. 44–48.
15. Бабай А. К. Роль общепризнанных принципов и норм международного права в правовой системе России / А. К. Бабай, В. С. Тимошенко // Закон. – 2006. – № 11. – С. 95-99.
16. Бачинин В. А. Энциклопедия философии и социологии права / Бачинин В. А. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2006. – 1093 с.
17. Берг О. В. Некоторые вопросы теории нормы права / О. В. Берг // Государство и право. -2003. – № 4. – С. 19–25.
18. Бернюков А. М. Загальний зміст юридичної герменевтики / А. М. Бернюков // Право України. – 2007. – № 8. – С. 18–21.
19. Блатова Н. Т. Международное право : учебник / Блатова Н. Т. – М. : Юрид. лит., 1987. – 325 с.
20. Богачова О. До питання стратегії законотворчості України та Європейського Союзу / О. Богачова, М. Федорін // [“Законотворчість. Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним та європейським правом” : зб. наук.-практ. матеріалів]. – К., 2005. – Вип. 4. – С. 9–11.
21. Большая советская энциклопедия. Полный текст третьего издания «Большой советской энциклопедии», выпущенной издательством «Советская энциклопедия» в 1969 –1978 годах в 30 т. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до док. : http://slovari.yandex.ru.
22. Большой толковый словарь русского языка / сост. и гл. ред. С. А. Кузнецов. – СПб. : ЕНоринг, 1998. – 1536 с.
23. Большой юридический словарь / под ред. А. Я. Сухарева, В. Е. Крутских. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : ИНФРА-М, 2004. – 704 с.
24. Броунли Я. Международное право. В 2 т. Т. 1 / Броунли Я. – М. : Прогресс , 1977. – 538 с.
25. Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О.В. Міжнародне право. Основи теорії : підручник / Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В. ; за ред. В. Г. Буткевича. – К.: Либідь, 2002. – 608 с.
26. Буяков А. Ю. Юридические коллизии и способы их устранения : автореф. дис. на соискание науч. звания канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 – «Теория и история государства и права ; История политических и правовых учений» / А. Ю. Буяков. – Саратов, 1999. – 21 с.
27. Васильев А. М. Правовые категории. Методологические аспекты разработки системы категорий теории права / Васильев А. М. – М. : Юрид. лит., 1976. – 264 с.
28. Васильев А. М. Теория государства и права как фундаментальная наука правоведения / А. М. Васильєв // Известия высших учебных заведений. Правоведение. – 1975. – № 1. – С. 9–17.
29. Великий енциклопедичний юридичний словник / за ред. Ю. С. Шемшученка. – К. : Юрид. думка, 2007. – 992 с.
30. Великий тлумачний словник сучасної української мови / укл. і голов. ред. Бусел В. Т. – К., Ірпінь : Перун, 2001. – 1440 с.
31. Веренкіотова О. Категорія «поняття» у теорії та філософії права / О. Веренкіотова // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 10. – С. 75-78.
32. Вишняков О. К. Про концепцію «Білої книги» з правової адаптації: Україна – Європейський Союз / О. К. Вишняков // Систематизація законодавства в Україні: проблеми теорії і практики : зб. ст. – К., 1999. – С. 282–286.
33. Віденська конвенція про право міжнародних договорів (м. Відень, 23 травн. 1969 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу до док.: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MU69K01.html
34. Вінгловська О. І. Імплементація міжнародних стандартів прав дитини в національному законодавстві України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.11. – «Міжнародне право» / О. І. Вінгловська. – К., 2000. – 18 с.
35. Вісник Конституційного Суду України. -1997. – № 2. – С. 31–35.
36. Волошин Ю. Дія міжнародних договорів за законодавством України та країн Північного Середземномор'я (порівняльно-правовий аналіз) / Ю. Волошин // Порівняльно-правові дослідження. – 2005. – № 1 . – С. 149–155.
37. Волошин Ю. О. Конституційно-правове забезпечення європейської міждержавної інтеграції: теоретико-методологічні аспекти : монографія / за ред. М. О. Баймуратова / Волошин Ю. О. – К. : Логос, 2010. – 428 с.

38. Волошин Ю. О. Концепція «трансформації» як засіб реалізації норм міжнародного права у національному правопорядку держав: змістовна та видова характеристика / Ю. О. Волошин // Часопис Київського університету права. – 2011. – № 2. – С. 272-275.
39. Всеобщая декларации прав человека : Принята и провозглашена резолюцией 217А (ІІІ) Генеральной Ассамблеи ООН 10 декабря 1948 г. // Международные акты о правах человека : сб. док. – М. : Норма, 2000. – С. 39–43.
40. Гавердовский А. С. Имплементация норм международного права / А. С. Гавердовский. – К. : Вища шк., 1980. – 320 с.
41. Гаврилов В. В. Международная и национальные правовые системы : Понятие и основные направления взаимодействия : автореф. дисс. на соискание науч. звания докт. юрид. наук : спец. 12.00.10. – «Международное право ; Европейское право» / В. В. Гаврилов. – Казань, 2006. – 34 с.
42. Галенская Л. Н. Действие общих принципов международного права / Л. Н. Галенская // Журнал международного частного права. – 1996. – № 1–2. – С. 3–12.
43. Гинзбургс Дж. Американская юриспруденция о взаимодействии международного и внутреннего права / Дж. Гинзбург // Государство и право. – 1994. – № 11. – С. 152–159.
44. Гладенко А. Н. Проблемы некоторых компаративно–правовых понятий [Електронний ресурс] / А. Н. Гладенко. – Режим доступу до док. : www.comparativelaw.org.ua/docl/gladen.doc
45. Голунский С. А. К вопросу о понятии правовой нормы в теории социалистического права / С. А. Голунский // Советское государство и право. – 1961. – № 4. – С. 43–51.
46. Голунский С. А. Теория государства и права / С. А. Голунский, М. С. Строгович. – М. : Юридиздат, 1940. – 367 с.
47. Граціанов А. І. Роль уніфікації в систематизації законодавства / А. І. Граціанов // Держава і право : зб. ст. / Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – К., 2000. – Вип. 8. – С. 15–19.
48. Грицяк І. А. Право та інституції Європейського Союзу : навч. посібник / Грицяк І. А. – К. : “К.І.С.”, 2004. – 300 с.
49. Гулиев В. Е. Отчужденное государство / В. Е. Гулиев, А. В. Колесников. – М. : Манускрипт, 1998. – 213 с.
50. Гураленко Н. А. Судовий прецедент в системі джерел права: філософсько-правовий аспект. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.12. / Н. А. Гураленко / Львів. держ. ун-т внутр. справ. – Львів, 2009. – 18 с.
51. Давид Р. Основные правовые системы современности / Р. Давид, К. Жоффре-Спинози. – М. : Междунар. отн., 1998. – 400 с.
52. Дарда А. В. Проблемы толкования национальными судами общепризнанных принципов международного права : автореф. дисс. на соискание науч. звания канд. юрид. наук : спец. 12.00.10 – «Международное право ; Европейское право» / А. В. Дарда. – М., 2003. – 26 с.
53. Декларация о ликвидации всех форм нетерпимости и дискриминации на основе религии или убеждений: принята резолюцией 36/55 Генеральной Ассамблеи от 25 ноября 1981 года [Електронний ресурс]. - Режим доступу до док.: http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/relintol.shtml
54. Декларация о принципах международного права, касающихся дружественных отношений и сотрудничества между государствами в соответствии с Уставом Организации Объединенных Наций от 24 октября 1970 г. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до док.: http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/relintol.shtml
55. Денисов В. Н. Коллизионные вопросы применения международного права во внутреннем праве / В. Н. Денисов // Колізії у законодавстві України: проблеми теорії та практики : матер. Міжнар. наук.-практ. конфер. – К. : Ґенеза, 1996. – С. 93–97.
56. Денисов В. Н. Міжнародне право як складова частина правової системи України / В. Н. Денисов // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом : матер. Міжнар. наук.-практ. конфер. / Інститут законодавства Верховної Ради України – К., 1998.- С. 63–67.
57. Денисов В. Н. Роль міжнародного права у зовнішній і внутрішній політиці України / В. Н. Денисов // Юридичний журнал. – 2007. – № 5. – С. 279–284.
58. Дмитрієв А. І. Міжнародне публічне право : навч. посібник / А. І. Дмитрієв, В. І. Муравйов ; відп. ред. Ю. С. Шемшученко [та ін]. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 640 с.
59. Додонов В. Н. Международное право. Словарь-справочник / В. Н. Додонов, В. П. Панов, О. Г. Румянцев ; под ред. В. Н. Трофимова. – М. : ИНФА-М, 1998. – 368 с.
60. Дополнительная Конвенция об упразднении рабства, работорговли и институтов и обычаев, сходных с рабством: Принята 30 апреля 1956 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до док.: http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/supplementconvention_slavery.shtml
61. Дрьоміна-Волок Н. В. Норми jus cogens – сучасне jus gentium intra se / Н. В. Дрьоміна-Волок // Юридична наука. – 2011. – № 1. – С. 187–194.
62. Дудченко В. В. Система источников украинского права / В. В. Дудченко // Введение в украинское право / под общ. ред. С. В. Кивалова и Ю. Н. Оборотова. – 2-е изд. перераб. и доп. – О. : Юрид. л-ра, 2009– 2009. – С. 123-134.
63. Европейское право: Право Европейского Союза и правовое обеспечение защиты прав человека : учебник / рук. авт. кол и отв. ред. Л. М. Энтин. – М. : Норма, 2011. – 961 с.
64. Євінтов В. І. Імплементація рішень Європейського суду з прав людини: міжнародний та український досвід / В. І. Євінтов // Взаємодія міжнародного права з внутрішнім правом України : зб. ст. / за ред. В.Н. Денисова. – К. : Юстиніан, 2006. – С. 184–197.
65. Завальнюк В. В. Міжнародні стандарти прав людини в їх антропологічному вимірі / В. В. Завальнюк // Митна справа. – 2009. – № 5. – С. 67–70.
66. Заморська Л. До питання про визначення категорії «норма права» / Л. Заморська // Право України. – 2011. – № 4. – С. 159-163.
67. Зарубаева Е. Ю. Общепризнанные принципы и нормы международного права и международные договоры в правовой системе России : автореф. дисс. на соискание науч. звания канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 – «Теория права и государства ; История права и государства ; История политических и правовых учений» / Е. Ю. Зарубаева. – М., 2003. – 25 с.
68. Захарова К. С. Системные связи принципов права : Теоретические проблемы : автореф. дис. на соискание науч. звания канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 – «Теория и история права и государства ; История учений о праве и государстве» / К. С. Захарова. – Саратов, 2009. – 20 с.
69. Земскова П. Е. Общие принципы права, признанные цивилизованными нациями, в международном праве : автореф. дисс. на соискание науч. звания канд. юрид. наук : спец. 12.00.10 – «Международное право ; европейское право» / П. Е. Земскова. – М., 2010. – 26 с.
70. Зимненко Б. Л. Международное право и правовая система Российской Федерации / Зимненко Б. Л. – М. : РАЛ ; Статут, 2006. – 321 с.
71. Зорькин В. Д. Интеграция европейского конституционного пространства: ответы и вызовы // В. Д. Зорькин // Россия и Конституция в XXI веке : мат. междунар. конф. «Единое правовое пространство Европы и практика конституционного правосудия» (г. Москва, 26 ноября 2006 г.) – М. : Норма, 2008. – С. 421–426
72. Зыкин И. С. Обычаи и обыкновения в международной торговле / Зыкин И. С. – М. : Междунар. отн., 1983. – 196 с.

73. Игнатенко Г. В. Коллизии международно-правых и внутригосударственных норм (причины возникновения, юридическая природа, методы регулирования) / Г. В. Игнатенко // Идеи мира и сотрудничества в современном международном праве : сб. трудов, посвященных столетию со дня рождения В. М. Корецкого. – К., 1990. – С. 122–128.
74. Ингрем Д. К. История рабства, от древнейших до новых времен / Ингрем Д. К. – СПб. : Паровая скоропечатня А. Пороховщикова, 1896. – 848 с.
75. Іванченко О. М. Співвідношення принципів національного та міжнародного права / О. М. Іванченко // Юридичний вісник. – 2011. – № 1. – С. 62–66.
76. Капіца Ю. Проблемні питання гармонізації законодавства України з міжнародно-правовими нормами / Ю. Капіца // Український правовий часопис. – 1999. – № 5. – С. 49–54.
77. Карбонье Ж. Юридическая социология / Карбонье Ж. – М. : Прогресс, 1986. – 351 с.
78. Каримова О. А. Основы государства и права : учебник / О. А. Каримова, З. М. Гафаров. – Ташкент, 1995. – 573 с.
79. Каширкина А. А. Имплементация международных принципов и норм в национальное законодательство по правам человека / А. А. Каширкина // Журнал зарубежного законодательства и сравнительного правоведения.– 2009. – № 3. – С. 76–85.
80. Каширкина А. А. Новые границы соотношения международного и национального права как результат сотрудничества государств по противодействию терроризму / А. А. Каширкина, А. Н. Морозов // Известия высших учебных заведений. Правоведение. – 2010. – № 1. – С. 143–152.
81. Кедров В. М. Соотношение фундаментальных и прикладных наук / В. М. Кедров // Вопросы философии. – 1972. – № 2. – С. 45–53.
82. Кельзен Г. Чисте правознавство / Кельзен Г. ; пер. з нім. О. Мокровольського. ─ К. : Юніверс, 2004. ─ 496 с.
83. Керимов Д. А. Философия права / Керимов Д. А. – М. : Норма, 1992. – 271 с.
84. Ківалова Т. С. Розвиток міжнародно-правових принципів в епоху глобалізації / Т. С. Ківалова // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. пр. / ОНЮА. – О., 2009. – Вип. 49. – С. 318–325.
85. Климчук Ю. В. Система принципів міжнародного гуманітарного права : автореф. дис. на здобуття наук.ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.11 – «Міжнародне право» / Ю. В. Климчук. – Х., 2003. – 17 с.
86. Козик А. Л. Международно-правовая регламентация интеграционных процессов Беларуси и России : дис. на соискание науч. звания канд. юрид. наук / А. Л. Козик. – Мн., 2003. – 198 с.
87. Козюбра М. І. Верховенства права – основоположний принцип правової і політичної систем України / М. І. Козюбра // Правова система України: історія, стан та перспективи : у 5 т. – Х. : Право, 2008. – Т. 1. – С.12-19.
88. Колесніченко В. В. Принципи права Європейського Союзу: загальнотеоретичне дослідження : автореф. дис… на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 – «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / В. В. Колесніченко. – О., 2010. – 22 с.
89. Колодій А. М. Принципи права / Колодій А. М. – К. : Юрінком Інтер, 1998. –208 с.
90. Конвенция о дорожном движении: Принята Европейской экономической комиссией 8 ноября 1968 года [Електронний ресурс]. - Режим доступу до док.: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_041
91. Конвенция ООН о предупреждении преступления геноцида и наказании: Принята резолюцией 260 (III) Генеральной Ассамблеи ООН от 9 декабря 1948 года [Електронний ресурс]. -Режим доступу до док.: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_155
92. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року // Збірка договорів Ради Європи : Українська версія. – К. : Парламентське видавництво, 2000. – 654 с.
93. Конвенция относительно рабства: подписана в Женеве 25 сентября 1926 г., с изменениями, внесенными протоколом от 7 декабря 1953 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до док.: http://www.zaki.ru/pagesnew.php?id=1504
94. Конституции государств Европы: в 3-х т. : сборник / под общ. ред. Окунькова Л. А.. – М. : НОРМА, 2001. – Т. 1. – 824 с.
95. Конституции государств Европы: в 3-х т. : сборник / под общ. ред. Окунькова Л. А.. – М. : НОРМА, 2001. – Т. 2. – 840 с.
96. Конституции государств Европы : в 3-х т. : сборник / под общ. ред. Окунькова Л. А.. – М. : НОРМА, 2001. – Т. 3. – 792 с.
97. Конституция Соединенных Штатов Америки : принята в 1787 г. // Конституции зарубежных государств: Великобритания, Франция, Германия, Италия, Европейский Союз, Соединенные Штаты Америки, Япония, Индия : учеб. пособие / сост. Маклаков В. В. – 5-е изд., перераб. и доп. – М. : Волтерс Клувер, 2006. – С. 352–378.
98. Конституції нових держав Європи та Азії / упоряд. Головатий С. – К. : Право, 1996. – 544 с.
99. Конституція України : Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 147.
100. Конституція України у судових рішення / Орзіх М. П., Єзеров А. А., Терлецький Д. С. – К. : Юрінком Інтер, 2011. – 432 с.
101. Костецька Т. А. Гармонізація національного інформаційного законодавства як умова входження України у світове інформаційне середовище / Т. А. Костецька // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом : матеріали наук.-практ. конф. / Інститут законодавства Верховної Ради України – К., 1998. – С. 284–286.
102. Кривицький Ю. В. Норма права як предмет дискусій в юридичній науці / Ю. В. Кривицький // Економіка. Фінанси. Право. – 2009. – № 7. – С. 34–38.
103. Крижанівський А. Ф. Правовий порядок в Україні : Витоки, концептуальні засади, інфраструктура : монографія / Крижанівський А. Ф.. – О. :Фенікс, 2009. – 504 с.
104. Кримінальний кодекс України : Прийнятий 1 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 25-26. – Ст. 131.
105. Крішнасвамі Аркот Дослідження фактів дискримінації у сфері релігійних прав і свобод : [фрагменти звіту Спеціального доповідача Підкомісії ОН у справах про запобігання дискримінації й захисту меншин] / Аркот Крішнасвамі // Релігійна свобода і права людини: Правничі аспекти : у 2 т. – Львів : Свічадо, 2001. – Т. 2. – 376 с.
106. Кудрявцев Ю. В. Нормы права как социальная информация / Кудрявцев Ю. В. . – М. : Юрид. лит., 1981. – 144 с.
107. Кузнецова O. A. Нормы-принципы российского гражданского права / Кузнецова О. А. – М. : Спарк, 2006. – 325 с.
108. Кузнецова О. А. Общепризнанные нормы международного права: теоретико-правовые проблемы / О. А. Кузнецова, И. Марино // Академический юридический журнал. – 2010. – № 2. – С. 32-36.
109. Кузнецова O. A. Соотношение понятий общепризнанные «принципы» и «нормы» международного права / О. А. Кузнецова // Международное публичное и частное право. – 2009. – № 3. – С. 2-3.
110. Курс международного права: в 6 т. – М. : Наука, 1967. – Т. 2. – 284 с.
111. Лапина О. Е. Общепризнанные принципы и нормы международного права в правовой системе России : автореф. дисс. на соискание науч. звания канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 – «Теория и история права и государства ; История правовых учений» / О. Е. Лапина. – М., 2003. – 23 с.
112. Левин Д. Б. Актуальные проблемы теории международного права / Левин Д. Б. – М. : Наука, 1974. – 367 с.
113. Лившиц Р. 3. Теория права : ученик / Лившиц Р. З. – М. : БЕК, 1994. – 224 с.
114. Лукашук И. И. Глобализация, государство, право, XXI век / Лукашук И. И. – М. : Спарк, 2000. – 279 с.
115. Лукашук И. И. Глобализация и право / И. И. Лукашук // Государство и право. – 2005. – № 12. – С. 112–116.
116. Лукашук И. И. Международное право. Общая часть : учебник / Лукашук И. И. . – М. : Вотерс Клувер, 2005. – 432 с.
117. Лукашук И. И. Международное право в судах государств / Лукашук И. И. – СПб. : Розсип-Нева, 1993. – 378 с.
118. Лукашук И. И. Нормы международного права в международной нормативной системе / Лукашук И. И. – М. : Спарк, 1997. – 322 с.
119. Лукашук И. И. Толкование норм международного права / И. И. Лукашук, О. И. Лукашук. – М. : Норма, 2002. – 367 с.
120. Лукьянова Е. Г. Процессы глобализации в сфере правоприменения в России / Е. Г. Лукьянова, В. В. Балытников // Журнал российского права. – 2006. – № 6. – С. 128–138.
121. Луць Л. А. Європейські міждержавні правові системи та проблеми інтеграції з ними правової системи України (теоретичні аспекти): монографія / Луць Л. А. – К. : Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. – 304 с.
122. Луць Л. Конституційно-правовий механізм взаємодії норм міжнародного та національного права: деякі теоретичні аспекти / Л. Луць // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали ІХ регіон. наук.-практ. конф. (м. Львів, 13-14 лют. 2003 р.) – Львів, 2003. – С. 28–31.
123. Луць Л. Основні заходи та способи європейської правової інтеграції / Л. Луць // Право України. – 2002. – № 5. – С.143–148.
124. Люхтерхандт Отто До проблеми гармонізації законодавства України з Європейською конвенцією про захист прав і основних свобод людини / Отто Люхтерхандт // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом : матеріали наук.-практ. конф. / Інститут законодавства Верховної Ради України. – К., 1998. – С. 56–59.
125. Мазурок В. Роль и значение судебной практики для реализации ГК Украины / В. Мазурок // Юридическая практика. – 2003. – № 27.
126. Маклаков В. В. Парламенты стран-членов Европейского Союза / Маклаков В. В. – М. : Норма, 1994. – 645 с.
127. Маланчук П. Вступ до міжнародного права за Ейкхерстом / Маланчук П. – Вид. 7-ме, перероб. – Х. : Консул, 2000. – 592 с.
128. Малеин Н. С. Норма права и нормативность / Н. С. Малеин // Государство и право. – 1996. – № 6. – С. 12–19.
129. Малишева Н. Р. Теоретичні аспекти гармонізації національного законодавства з міжнародним правом / Н. Р. Малишева // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом : матеріали наук.-практ. конф. / Інститут законодавства Верховної Ради України – К., 1998. – С. 89–91.
130. Мармазов В. Уроки європейського права – 2 / В. Мармазов // Юридичний журнал. – 2003. – № 2. – С.127-130.
131. Марочкин С. Ю. Действие норм международного права в правовой системе Российской Федерации / Марочкин С. Ю. – Тюмень, 1998. – 312 с.
132. Марченко М. Н. Источники права : учебник / Марченко М. Н. – М. : Проспект, 2006. – 760 с.
133. Марченко М. Н. Об основных тенденциях развития права в условиях глобализации / М. Н. Марченко // Государство и право. – 2009. – № 6. – С. 5–11.
134. Марчук В. М. Основні поняття та категорії права : навч. посібник / В. М. Марчук, Л. В. Ніколаєва. – К. : Істина, 2001. – 144 с.
135. Международное право : учебник / отв. ред. Г. В. Игнатенко, О. И. Тиунов. – М. : НОРМА-ИНФРА-М, 1999. – 423 с.
136. Международное право : учебник / под ред. А.И. Микулыиина. – М. : Междунар. отношения, 2005. – 512 с.
137. Международное право : учебник / под ред. Г. И. Тункина. – М. : Юрид. лит., 1994. – 414 с.
138. Международное право: учебник / отв. ред. Ю. М. Колосов, Э. С. Кривчикова. – М. : Междунар. отношения, 2005. – 567 с.
139. Международное публичное право : учебник / отв. ред. К. А. Бекяшев. – М. : Проспект, 2004. – 784 с.
140. Международный пакт о гражданских и политических правах : Принят резолюцией 2200 А (XXI) Генеральной Ассамблеи ООН от 16 дек. 1966 г. // Действующее международное право: в 3 т. / сост. Ю. М. Колосов и Э. С. Кривчикова. – М. : Изд-во Моск. независ. ин-та междунар. права, 1997. – С. 21–39.
141. Мережко О. О. Поняття та сутність сучасного міжнародного права / О. Мережко // Юридичнтй журнал. – 2008. – № 7-8. – С. 60–72.
142. Мережко О. О. Співвідношення міжнародного і національного права / О. Мережко // Юридичнтй журнал. – 2009. – № 2. – С. 65–72.
143. Мингазов Л. Х. Эффективность норм международного права / Мингазов Л. Х. – Казань, 1990. – 200 с.
144. Миронов Н. В. Международное право: нормы и юридическая сила / Миронов Н. В. – М. : Юрид. лит., 1980. – 158 с.
145. Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів: Підготовлені Міжнародною торговою палатою у 1953 р. // Правила ИНКОТЕРМС – 1990/2000. – К. : Юстініан, 2002. – С. 21–433.
146. Мірошниченко М. І. Правовий стиль – критерій типологізації правової системи України / М. І. Мірошниченко // Держава і право : зб. наук. пр. / Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. Юрид. і політ. науки. – К., 2003. – Вип. 20. – С. 22–27.
147. Муравйов В. І. Правові засади регулювання економічних відносин Європейського Союзу з третіми країнами (теорія і практика) / Муравйов В. І. – К. : Академ-Прес, 2002. – 401 с.
148. Мюллерсон Р. А. Национально-правовая имплементация международных договоров / Р. А. Мюллерсон // Советский ежегодник международного права. 1979. – М. : Междунар. отн., 1980. – С. 23-34.
149. Мюллерсон Р. А. Соотношение международного и национального права / Мюллерсон Р. А. – М. : Междунар.отн., 1982. – 136 с.
150. Недбайло П. Е. Применение советских правовых норм / Недбайло П. Е. – М. : Юрид. лит., 1960. – 511 с.
151. Недбайло П. Е. Советские социалистические правовые нормы / Недбайло П. Е. – Л. : Изд-во Львовск. гос. ун-та,1959. – 169 с.
152. Нешатаева Т. Н. Международное частное право и международный гражданский процесс : учеб. курс : в 3 ч. / Нешатаева Т. Н. – М. : Городец, 2004. – Ч. 1. – 378 с.
153. Нормы советского права. Проб