Сребняк Ілона Анатоліївна. Клініко-лабораторне обгрунтування тактики хірургічного лікування хворих на хронічний гнійний середній отит з холестеатомою та соціально-адекватним слухом

brief description

Сребняк Ілона Анатоліївна. Клініко-лабораторне обгрунтування тактики хірургічного лікування хворих на хронічний гнійний середній отит з холестеатомою та соціально-адекватним слухом : Дис... канд. наук: 14.01.01 - 2002.

Сребняк І.А.Клініко-лабораторне обґрунтування тактики хірургічного лікування хворих на хронічний гнійний середній отит з холестеатомою та соціально-адекватним слухом. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук по спеціальності 14.01.19 оториноларингологія. Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка Академії медичних наук України, Київ, 2002.
Оригінальний спосіб ощадливої ендомеатальної слухозберігаючої сануючої операції з пластикою трепанаційної порожнини вільним м’язево-сполучнотканинним клаптем дозволяє видалити холестеатому та зберегти передопераційний нормальний або соціально-адекватний рівень слуху внаслідок збереження неушкоджених патологічним процесом елементів трансмісивного механізму середнього вуха. Запропонованим способом прооперований 41 хворий, у 37 (90,2%) з яких у віддаленому післяопераційному періоді отримано позитивний клініко-морфологічний результат. При статистичному аналізі функціональних результатів операції показано відсутність відмінностей у порогах сприйняття кістково- та повітряно-проведених звуків і значень кістково-повітряного інтервалу до та після операції (P>0,95; p<0,05). Розроблений спосіб дозволив підвищити ефективність лікування хворих на ХГСО з холестеатомою.
Визначені клініко-лабораторні фактори агресивності холестеатоми: давність захворювання до 6-8 років, вузький вхід в холестеатомну порожнину (до 4 мм2), агресивна мікрофлора в ексудаті з вуха синьогнійна паличка, протей та поєднання цих мікроорганізмів, наявність інвазивної форми холестеатоми, підвищення активності сукцинатдегідрогенази і лактатдегідрогенази в матриксі та периматриксі, наявність значної кількості судин в периматриксі, висока активність аденозинтрифосфатази в стінках кровоносних судин, підвищення активності фосфомоноестераз в сироватці крові хворих, ексудаті з вуха та перифокальних тканинах.

Встановлена залежність клінічного перебігу хронічного гнійного середнього отиту, ускладненого холестеатомою, від її анатомопатологічної форми. Для інкапсульованої форми холестеатоми характерні загострення у вигляді отореї не більше 2-3 разів на рік, для інвазивної 3-4 рази і більше або постійна оторея з наявністю характерних загальноклінічних ознак запалення.
Визначені клінічні ознаки агресивності холестеатомного процесу тривалість захворювання 6-8 років з загостреннями до 5-6 разів на рік або постійною отореєю; вузький вхід в холестеатомну порожнину (до 4 мм2); агресивна мікрофлора в ексудаті з вуха: наявність синьогнійної палички, протея та поєднання цих мікроорганізмів; інвазивна анатомопатологічна форма холестеатоми.
Розроблено оригінальний спосіб ощадливої ендомеатальної слухозберігаючої сануючої операції з пластикою трепанаційної порожнини вільним м’язево-сполучнотканинним клаптем у хворих на ХГСО з холестеатомою, які мали перед операцією нормальний або соціально-адекватний рівень слуху.
В результаті застосування запропонованого способу операції соціально-адекватний передопераційний рівень слуху був збережений в 98% спостережень (не визначено статистично вірогідної різниці в порогах сприйняття кістково- та повітряно-проведених звуків і значень кістково-повітряного інтервалу до та після операції (Р>0,95)). Позитивний клініко-морфологічний результат у віддаленому періоді після операції був отриманий в 90,2% спостережень.
Встановлено суттєве підвищення активності лужної та кислої фосфатаз в сироватці крові, слизовій оболонці та кістковій тканині хворих на ХГСО з холестеатомою порівняно з активністю цих ферментів у хворих на ХГСО без холестеатоми, причому відмічена найбільш висока їх активність в сироватці крові хворих з інвазивною формою холестеатоми.
Гістохімічними показниками, які характеризують агресивність холестеатомного процесу, є високий рівень кератиноутворення, що супроводжується підвищенням активності СДГ, ЛДГ в матриксі, периматриксі та АТФ-ази в стінках кровоносних судин периматриксу і складає відповідно при інвазивній формі холестеатоми 14,85±2,05; 10,55±2,75 та 14,45±2,38 у.о. (при інкапсульованій формі ці показники дорівнювали 10,55±2,75; 9,33±3,85 та 12,76±1,57 у.о. відповідно).
Інкапсульованій формі холестеатоми притаманна підвищена функціональна активність епітеліоцитів, інтенсивне утворення кератогіаліну, колагену та незначна клітинна інфільтрація. Для інвазивної форми холестеатоми характерним є посилення деструктивно-дистрофічних явищ з переважанням літичних процесів в епітеліоцитах матриксу, явищ каріопікнозу, появою підвищеної кількості клітин з лізосомами як в матриксі, так і в периматриксі, значних пошкоджень ендотеліоцитів, вираженої клітинної інфільтрації та наявності значної кількості кровоносних судин в периматриксі.