СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ В ЗАКАРПАТТІ (1919 – 1939 рр.)

brief description

Тернопільський національний педагогічний університет
імені Володимира Гнатюка

На правах рукопису

ЮРОШ Олена Миколаївна

УДК 37.013: 78 (09) + 477.8 “XX”

СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
В ЗАКАРПАТТІ (1919 – 1939 рр.)

Спеціальність 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
педагогічних наук

Науковий керівник:
КЕМІНЬ Володимир Петрович,
доктор педагогічних наук,
професор

Тернопіль – 2009

ЗМІСТ

ВСТУП ......................................................................................................................... 3

РОЗДІЛ І ҐЕНЕЗА ТА СТАНОВЛЕННЯ МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
В ЗАКАРПАТТІ 20-30-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ……………………………… 11

1.1 Ідентифікаційні ознаки змісту музичного виховання ................................. 11
1.2 Інтегральні характеристики музичного матеріалу ………………………. 42
1.3 Ефективність музичного виховання:
контекст організаційно-системних засад …………………………………... 75

Висновки до розділу ……………………………………………………………….. 93

РОЗДІЛ ІІ ПЕДАГОГІЧНІ МОДЕЛІ МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
ТА ЇХНІЙ ДИСКУРС У ПЕРІОДИЦІ ЗАКАРПАТТЯ 1919–1939 РР. ………. 95

2.1 Методичні засади музичного виховання на сторінках
періодики Закарпаття……………………………………………………………… 96

2.2 Висвітлення процесу музичного виховання в друкованих
річних звітах гімназій Закарпаття ……………………………………………... 109

Висновки до розділу ……………………………………………………………… 122

РОЗДІЛ ІІІ МЕТОДИКА МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ТА
ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ РЕПЕРТУАРУ В НАВЧАЛЬНИХ
ЗАКЛАДАХ ЗАКАРПАТТЯ …………………………………………………….. 124

3.1 Принципи формування музичного репертуару
в освітніх осередках Закарпаття .......................................................................... 124

3.2 Практичне забезпечення процесу музичного виховання:
зміст «Співаників» ……………………………………………………………….. 158

3.3 Історія музичного виховання в Закарпатті (1919 – 1939 рр.)
та використання його досвіду на сучасному етапі …………………………… 173

Висновки до розділу ……………………………………………………………… 183

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ........................................................................................ 185

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................................... 193

ДОДАТКИ ………………………………………………………………………… 223

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Актуальність дослідження історії музичного виховання в Україні зумовлена сучасними тенденціями, що спричинили якісно нові умови для відродження української культури, розбудови націо¬наль¬ної школи, виховання свідомого патріотичного покоління. Вагомим дже¬ре¬лом збагачення освіти, зокрема її складової – виховання музичними взірцями, є до¬слідження творчої спадщини українських педагогів, які в різні історичні пе¬ріо¬ди нагромадили вагомий досвід навчання і виховання молоді. Тому важливо си¬стемно осмислити організаційно-педагогічні засади освітнього процесу за мину¬лих епох, окресливши складники й функції музичного виховання в За¬кар¬патті (1919–1939 рр.).
На шляху реформування українського шкільництва зміст предмету «Музика» динамічно розгортається в умовах відродження Української держави на на¬ціональних ідеях, зважаючи на специфіку національного й громадянського вихо¬вання. У теоретико-методологічних і методичних працях, а також типових про¬грамах аргументовано виокремлюється роль музики та її змісту у вихованні, формування естетичних умінь та навичок рецепції музики, її активного й адекватного сприйняття. Недостатня увага надається народознавчим критеріям музичного виховання, етапам формування патріотичних почуттів на його основі, заґрунтованих на вивченні фольклорних джерел, що побутують у різних етнічних регіонах України, зокрема Закарпаття. Народна творчість – одне з визначальних фактологічних джерел для музичного виховання. Це пояснюється тематичним багатством народних пісень, їхнім мелодичним різноманіттям, ритмічною доступністю, якостями, що наближують пісні до музичних забав (ігор), танців, маршів. Вони рівноцінно сприймаються дітьми як в умовах школи, так і поза її стінами (родинне коло, пластовий рух тощо).
У музичній літературі досі не осмислені питання становлення і розвитку музичного виховання у Закарпатті, а саме в добу його входження до Чехословаччини (1919–1939 рр.). Йдеться про територію Карпатської України, яка у досліджуваний період мала офіційну самоназву Підкарпатська Русь. Ключові позиції авторів дисертацій, які виконані в останні десятиріччя і тією чи іншою мірою мають зв’язок з досліджуваною темою, пов’язані з естетичним і духовним вихованням засобами музичного фольклору (Р.Дзвінка, О.Аліксійчук, І.Григорчук); сучасної музики (В.Березан, О.Сапожнік); методикою музичного виховання (Л.Прокоф’єва, Н.Фоломєєва, О.Бузова); практикою музичного виховання в регіонах України (О.Нижник, І.Фрайт, Н.Костюк, Л.Проців, Р.Дудик, О.Мартиненко); європейських країнах загалом (Г.Кемінь) та в окремих державах – Німеччині (І.Сташевська), Польщі (М.Жміхровська, А.Вільчковська), Угорщині (А.Рего). Заслуговують на увагу концептуально новаторські пошуки, що містяться у дослідженнях про моральне виховання особистості вчителя музики засобами сакрального хорового мистецтва (Л.Москальова), а також молоді крізь призму рецепції духовної музики (М.Маріо). Опосередкований зв’язок з практикою виховання підростаючого покоління у відповідному часовому зрізі мають роботи М.Палінчака, З.Нагачевської, М.Баяновської, І.Мищишин, О.Бенци, П.Ференца, Т.Надім’янової. Помітні дослідження в галузі загальної теорії та історії освіти й музичного виховання на теренах Західної України, що належать перу таких авторів, як Й.Баглей, І.Бермес, В.Гомоннай, І.Гринчук, М.Зан, М.Кляп, М.Кухта, В.Мадзігон, Л.Масол, С.Павлишин, С.Процик, О.Савченко, В.Сагарда, О.Смоляк, Т.Росул, Е.Тайнел, Є.Федетов, І.Хланта та ін. Історія шкільного музичного виховання в Закарпатті з акцентом на складниках та функціях залишається усебічно недослідженою.
Актуальність проблеми зумовлена значимістю цієї органічної частини освіти в українському загальнонаціональному культурно-освітньому процесі. Відсутність спеціальних праць спричинили науковий пошук на рівні дисертаційного дослідження «Становлення і розвиток музичного виховання в Закарпатті (1919–1939 рр.)». Цим обґрунтовується вибір даної теми. Йдеться про вивчення історії музичного виховання в період, коли Закарпаття входило у склад Чехословацької Республіки.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою частиною науково-дослідницької роботи кафедри загальної пе¬да¬гогіки та дошкільної освіти Дрогобицького державного педагогічного універ¬си¬тету ім. І.Франка «Зміст навчання і виховання в умовах реформування освіти Укра¬їни» (протокол № 15 від 21.12.2004 р.). Тему дисертаційного дослідження за¬твер¬джено на засіданні вченої ради Дрогобицького державного педагогічного уні¬вер¬ситету ім. І.Франка (протокол № 4 від 16.03.2006 р.) та узгоджено у Раді з ко¬ординації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні АПН України (протокол № 2 від 27.02.2007 р.).
Мета дослідження – на основі аналізу змісту музичної освіти в Закарпатті пе¬ріоду Чехословаччини (1919–1939 рр.) з’ясувати особливості становлення і розвитку музичного виховання в Закарпатті упродовж названої епохи задля творчого використання та збереження в Україні традицій національного музичного виховання як одного з важливих загальнодержавних чинників.
Мета дослідження зумовила вирішення наступних завдань:
- висвітлити організаційно-педагогічні засади поетапного впровадження музичної освіти у початкових, горожанських, реальних школах та гімназіях Закарпаття в 1919–1939 рр.;
- окреслити складники та функції музичного виховання в Закарпатті у контек¬сті основних форм діяльності освітніх інституцій у музичній галузі та проана¬лізувати зміст і методику їхньої музично-навчальної роботи;
- охарактеризувати особливості формування музично-освітніх традицій краю на прикладі діяльності видатних культурно-освітніх діячів, педагогів шкіл і гімназій;
- обґрунтувати можливості творчого використання доробку культурно-освітніх діячів Закарпаття та досвіду народної педагогіки у процесі рефор¬му-ван¬ня сучасної системи музичного виховання.
Об'єкт дослідження – становлення і розвиток музичного виховання в Закарпатті (1919 – 1939 рр.).
Предмет дослідження – зміст, складники, функції музичного виховання в За¬карпатті у 1919–1939 рр.
Теоретико-методологічна основа дослідження ґрунтується на по¬ло-женнях теорії пізнання, що забезпечує: об’єктивне уявлення про сутність за-галь¬них і конкретних освітньо-виховних аспектів; системний підхід до по¬рів-няль¬ного аналізу фактів, подій, тенденцій у освітній та виховній сферах; аде-кват¬не вивчення ґенези, становлення і розвитку музичного виховання в За¬кар-пат¬ті (1919–1939). Конкретна розробка методології дослідження охоплювала прин¬цип полікультурності як чинника, що спрямований на взаємозумовленість педагогічних явищ на рівні загальної педагогіки та історії педагогіки, розкриття за¬сад виховання характеру особистості – суб’єкта історичного процесу крізь призму освіти загалом і музичного виховання – зокрема. У дисертації вико¬ри¬ста¬ні концептуальні положення щодо організації навчально-виховного процесу, що містяться у працях як українських учених (М.Баяновська, О.Вишневський, Т.Завгородня, М.Євтух, В.Ке¬мінь, І.Козубовська, В.Кравець, В.Маслов, Н.Ничкало, Г.Па¬дал¬ка, О.Плахотнік, А.Растригіна, В.Скотний, А.Степанюк, В.Сухомлинський, Г.Терещук, М.Фіцула, В.Чайка, М.Чепіль), так і зарубіжних авторів (А.Ісмагілова, В.Караковський (Ро¬сія), К.Денек, М.Й.Жміхровська, А.Карпіньска (Польща), Ю.Костюк, А.Чума (Словаччина), Г.Васкович (Німеччина).
Джерельна база дослідження: фонди Держав¬ного архіву Закарпатської області у Берегові (ДАЗО у Берегові): Ф. 1048, оп.1, сп. 10 – Ужгородская гре-ко-католическая женская учительская семинария. Классификационный журнал учащихся за 1937–38 уч. год. Журнал дяковський курс греко-кат. Пѣвчоучительськоѣ семинаріѣ в Ужгородѣ. Шк. рок 1937/38; Ф. 1046, оп. 1, сп. 3 – Го¬лов¬на школьна книга 1922/1923 шк.р. Ужгородская русская начальная школа на пл. Массарика. Журнал успеваемости у 1-6 класі за 1922-23 уч. г.; Ф. 1046, оп. 1, сп. 13 – Державна народна школа руська в Ужгородъ. 6-класова школа. Шк. годъ 1926–1927; Ф. 336, оп. 2, сп. 103 – Переписка с вышестоящими школь¬ны¬ми учреждениями по педагогич. вопросам. Греко-католическая пъвчо-учит. семинарія въ Ужгородъ; Ф. 1046, оп. 1, сп. 1 – Ужгородская греко-католическая учи¬тельская семинария г.Ужгорода; Ф. 12, оп. 3, сп. 659 – Ужгородський жупанський уряд; статути товариств спортивних, сільськогосподарських, культурно-освітніх і інших професійних спілок, списки товариств і землевласників в ра¬йоні с. Єсень; Ф. 56, оп. 1, сп. 200 – оголошення городської управи в Ужго¬ро¬ді про відкриття музикального курса і статистичні дані дирекцій ужгородської римо-католицької і Радванської початкової шкіл, про стан Ужгородської школи за 1927 рік та встигаємість радванських учнів; Ф. 56, оп. 5, сп. 109 – циркуляри інс¬пекторату про поліпшення музичної освіти, відношення Реферату освіти до прав¬ління товариства ім. Духновича про дозвіл участі вчителів і учнів у свят-ку¬ван¬ні «Дня русской культуры»; Ф. 1049, оп. 1, сп. 3 – Ужгородська учительська се¬мі¬нарія м. Ужгород. Табелі успішності та відвідування учнів V – VIII класів за 1922-26 навчальні роки; Ф. 56, оп. 1, сп. 90 – Ужгородський шкільний інспек¬то¬рат. Річний статистичний звіт дирекції Ужгородської півцо-учительської се¬ми¬нарії про стан цієї школи за 1924/25 навч. рік та список вчителів; матеріали при¬ватного архіву академіка НАН України М.Мушинки (Пряшів, Словаччина); біб¬ліотек: Національної імені В.Вернадського НАН України, Львів¬ської нау¬ко¬вої імені Василя Стефаника НАН України, Ужгородського національ¬ного уні¬вер¬ситету, Ужгородського краєзнавчого музею, музею А.Волошина, Дрого¬биць¬кого державного педагогічного університету імені Івана Франка; періо¬дич¬ні видання Закарпаття початку XX ст. («Учитель», «Наш рідний край», «Пчіл¬ка», «Пластун», «Газета для народних учителей», «Карпати»).
Методи дослідження: конкретно-пошуковий – з метою системного ана¬лізу зарубіжної й української історичної, науково-педагогічної, музикознавчої та методичної літератури; пошуково-бібліографічний – для вивчення архівних джерел, статистичних звітів шкільних установ; хронологічний – для визначення основних етапів розвитку музичного виховання; логіко-синтетичний на рівні порівняльного аналізу статутів шкільних інституцій, навчальних планів, про-грам, підручників, співаників, програм концертних виступів, репертуару шкіль¬них музичних колективів, закладів із підготовки вчителів.
Хронологічно дослідження охоплює етап 1919–1939 рр. – період вхо-джен¬ня Закарпаття у склад Чехословацької Республіки, що у типологічному зі-став¬ленні з попередніми часовими зрізами характеризується піднесенням укра¬їн¬ської самосвідомості, відродженням осередків громадсько-політичного, куль¬тур¬но-освітнього життя, поступом у національно-патріотичному вихованні з урахуванням музичного репертуару та його змісту.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в педагогічній науці України вперше:
– систематизовано визначальні тенденції і закономірності розвитку музич-но¬го виховання в школах Закарпаття у досліджуваний період (опора на національні джерела і розвиток культур різних епосів у музичній освіті, формування музично-освітніх традицій Закарпаття);
– здійснено в історичному аспекті цілісне дослідження системи музичного ви¬ховання, його складників і функцій у контексті домінантних форм діяльності освітніх інституцій у музичній галузі і на цій основі висвітлено зміст і методику музично-навчальної роботи.
Проаналізовано змістову сутність репертуару музичних видань («Співаники», вплив інонаціонального середовища на рецепцію нотного матеріалу), особ¬ли¬вості формування музично-освітніх традицій на прикладі досвіду провідних пе¬дагогів Закарпаття (підготовка вчителів музики, організаційні та методичні за¬сади функціонування культурно-освітніх осередків «Просвіта», «Пласт», то¬вариство ім. О.Духновича).
До наукового обігу введено досі невідомі та маловідомі факти (документальна база музичної школи С.Дністрянської, її дослідницькі студії про М.Ли¬сен¬ка, «Звідомлення» Берегівської, Ужгородської, Мукачівської, Хустської гім¬на¬зій, архівні матеріали невідомих музичних творів Е.Мертке, рукописні матеріали П.Милославського, П.Міговка).
Практичне значення дослідження окреслюється розробкою методичних рекомендацій і технологій музичного виховання у взаємозв’язку з аспектами навчальної та позакласної роботи в 1919-1939 рр. Отримані результати спри-яють поглибленню знань з історії педагогіки, загальної педагогіки, збагаченню до¬свіду професійного музичного навчання в сучасних умовах розбудови Ук¬ра-їн¬ської держави. Вони можуть бути використані вчителями музики, орга¬ні¬за¬то-ра¬ми позакласної роботи, вихователями, а також у розробці нових спецкурсів із краєзнавства, народознавства, методики музичного виховання у різних регіонах Ук¬раїни загалом і в Закарпатті – зокрема.
Основні результати дослідження впроваджено у Дрогобицькому державному педагогічному університеті ім. І.Франка на кафедрі музикознавства та фор¬тепіано (акт № 24 від 8.11.2007 р.); у Закарпатському угорському інституті ім. Ференца Ракоці ІІ на кафедрі педагогіки та психології (акт № 308 від 24.09.2007 р.); в Ужгородському училищі культури (акт № 55 від 21.11.2007 р.).
Достовірність результатів дослідження забезпечується його джерельною ба¬зою, методологічною й теоретичною обґрунтованістю тих вихідних по-ложень, в основі яких – комплексний розгляд теми, її складників, адекватних що¬до розкриття об’єкту, предмету, мети та основних завдань дисертації.
Апробація результатів дослідження відбувалася шляхом виступів і доповідей, виголошених на науково-теоретичних конференціях – чотирьох міжнарод¬них і п’ятьох всеукраїнських: «Невідома сторінка спадщини Іштвана Мар¬то¬на» (Дрогобич, 2004), «Зміст музичного виховання» (Польща, Кошалін, 2006), «Про зміст музичного виховання в школі та родині: міжпредметний аспект» (Поль¬ща, Ченстохова, 2006), «Шкільництво української меншини як чинник націо¬нальної ідентичності» (Польща, Вроцлав, 2007); «Смисл народної пісні: від Іва¬на Фран¬ка до Олександра Кошиця» (Борислав, 2006), «Парадигми музичного ви¬ховання крізь призму пісенного фольклору (на матеріалі співаників 1919 – 1939 рр.)» (Дро¬гобич, 2007), «Бойківський пісенний фольклор у музичному ре¬пе¬ртуарі За¬кар¬паття» (Дрогобич-Трускавець, 2007), «Аспект музичного ви¬хо¬ван¬ня у творах Т.Шевченка» (Дрогобич, 2008), «Музичне виховання як пара¬диг¬ма формування полікультурної компетентності дошкільника» (Берегово, 2008).
Публікації. Основні теоретичні положення і результати дослідження висвітлені у 14 одноосібних публікаціях, з яких одна монографія та 6 статей у фахових виданнях, зареєстрованих у ВАК України.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного, загальних висновків, списку використаних джерел (314 найменувань) та додатків (29 сторінок). Повний обсяг дисертації становить 252 сторінки, з яких 192 сторінки основного тексту.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Тема становлення і розвитку музичного виховання в Закарпатті 1919–1939 рр. має як теоретичне, так і практичне значення. Її дослідження зумовлене сучасними тенденціями, що спричинили після проголошення незалежності Української держави якісно нові умови для відродження української культури, розбудови національної школи, виховання національно-свідомого молодого покоління. Назріла потреба виробити адекватні теоретико-методологічні аспекти національної системи виховання і навчання з урахуванням педагогічного досвіду, його ґрунтовного й об’єктивного вивчення. Тому важливо усебічно осмислити зміст музичного виховання, логіку його становлення на різних рівнях у контексті освіти як системи цінностей. Йдеться про складники та функції музичного виховання, що позначені динамічними тенденціями й об’єктивними закономірностями. Вони визначають можливості застосування історичного досвіду на сучасному етапі українського державотворення, оскільки упродовж віків виробилися як спільні, так і відмінні ознаки на різних етнічно українських землях. Це стосується й Закарпаття, яке в досліджуваний період входило в склад державного організму Чехословацької Республіки. Наукова новизна та теоретична значущість даного дослідження саме й полягають у тому, що вперше в історико-педагогічній науці цілісно систематизовано аспекти музичного виховання як вагомого чинника в навчально-виховному процесі в 1919–1939 рр. Музичне виховання було одним із визначальних джерел збагачення освіти. Завдяки її складовим формувався етнопедагогічний інструментарій, що сприяв становленню національно свідомої молоді Закарпаття у 20-30-х рр. ХХ століття. З-поміж таких складових вирізняється тенденція виховання учнівської молоді музичними взірцями. Це давало можливість тією чи іншою мірою якісно засвоїти у різного типу навчальних осередках (горожанська школа, народна школа, гімназія, учительська семінарія, торгівельна академія) краще з доробку як української, так і світової музичної спадщини, класичної української літератури, історії України (театральні вистави у музичному супроводі, урочисті академії з нагоди історичних подій з життя українського народу у музичному обрамленні – виконання національного гімну України). У цьому зв’язку органічно співвідносяться й праці українських педагогів (Августин Волошин, Володимир Бірчак, Василь Пачовський, Іван Панькевич, Андрій Алиськевич, Софія Русова, Марійка Підгірянка, Софія Дністрянська, Олександр Маркуш, Августин Штефан) і композиторів (Микола Лисенко, Микола Леонтович, Кирило Стеценко, Василь Барвінський, Філарет Колесса, Дезидерій Задор, Петро Милославський, Іван Бокшай), які в першій половині ХХ століття нагромадили цінний освітній і професійний досвід навчання та виховання молоді.
2. За умов, коли на 20-30-ті рр. ХХ століття припадає принципово новий етап демократичних перетворень у Закарпатті після багатовікового входження у склад Угорщини й Австро-Угорської монархії, домінантною стала потреба усунення недоліків у галузі музичного виховання. Провідні українські педагоги Закарпаття аргументовано обґрунтовували значення музичного виховання для підростаючого покоління в шкалі трансцендентних вартостей, сутність яких найкраще засвоюється у шкільному віці. Йдеться передусім про українську національну школу, яка в 1919–1939 рр. вперше набула системної норми. Адже до 1919 року програми, що використовувалися в державних школах Угорщини, вже передбачали – утверджену в країнах Західної Європи (Англія, Італія, Німеччина, Франція) – практику вивчення літургійного співу, впровадження методів вокального мистецтва від засновника лінійного співу Гвідона Аретинського (992–1050) до творця складного музичного інтерпретаційного апарату Ріхарда Вагнера (1813–1883).
У досліджуваний період у навчально-освітніх осередках Закарпаття посилена увага була спрямована саме на реалізацію завдань, спрямованих на розвиток та утвердження національної ідентичності під впливом творчості О.Духновича, А.Волошина, В.Гренджі-Донського, О.Маркуша, Миколаї Божук, А.Алиськевича, В.Бірчака, В.Пачовського, С.Дністрянської. Чільне місце у цій справі належало музичному вихованню. Вперше в історії краю масовими стали заснування музичних гуртків (хори, оркестри); укладання українських співаників; публікація репертуарних збірників з нотними додатками та фаховими коментарями; спроби підвищення музичної кваліфікації на спеціальних учительських семінарах. Однак все ще відчувалася відсутність належних умов для сформування цілісної музично-педагогічної концепції, яка б дозволяла на цьому історичному етапі визначити й обґрунтувати критерії музичного виховання в Закарпатті крізь призму освітнього процесу загалом. Причина полягала в тому, що давалися взнаки некоординовані наслідки системи інгібування – відсутність сприятливого ґрунту для природного розвитку українського шкільництва у Закарпатті.
3. У 20-30-х рр. ХХ ст. були створені такі умови, що дозволили носіям українського шкільництва у Закарпатті визначити роль музичної культури як важливого народного виховного засобу для формування національної свідомості автохтонного населення. Звідси – конкретизовані вимоги з боку А.Волошина як педагога розглядати музичне виховання на рівні фактора, що сприяє утвердженню народу як суб’єктної величини у міжнаціональному, а також міжкультурному просторі. Музика була виразником духовних цінностей і виконувала виховні функції, впроваджуючи у конкретний соціум – окрім усталених поглядів – нові прагнення до пізнання науки співу.
Спів трактувався у багатьох виступах провідних педагогів, зокрема учителів музики (Ф.Агій, Л.Бачинський, Ю.Боршош, С.Бочек, М.Бращайко, О.Буркацький, Л.Гайдукевич, М.Гулянич, С.Дудинський, А.Животко, В.Клима, П.Милославський, Н.Мураній, М.Рощахівський, А.Пруха, П.Світлик, М.Творидло, І.Тимканич, П.Яцко), на сторінках періодичних видань Закарпаття («Учитель», «Учительський голос», «Наша школа», «Підкарпатська Русь», «Світло», «Календарі «Просвіти») як засіб отримання естетичних переживань, формування патріотичних, релігійних, а ширше – моральних почуттів. Підґрунтям для такого підходу була інтенсивність взаємодії словесного тексту з музичним наповненням. Ці погляди були цілком сумісні з можливими в 20-х рр. способами співучасті в музичній культурі.
4. Наприкінці 20-х рр. з’явилося новаторське розуміння мети музичного виховання. Воно стосується передусім ролі музики, яка спроможна скоординувати школяра як її реципієнта на логічне сприйняття тексту і мелодії з урахуванням інтелектуальних властивостей учня щодо запам’ятовування ним музичного твору. Аналогічна ідея лежала в основі поняття науки слухання музики. Це був один з методів, що передбачав формування в учнів навичок сприймати високохудожній музичний матеріал. Хоча він на рівні виконання міг бути недоступним, проте завдяки слуханню з’являлася можливість наблизити реципієнта до його розуміння. Такі інновації зумовлював вплив суспільних змін, що сталися у Закарпатті після укладення Сен-Жерменського договору (1919) та входження краю до Чехословацької Республіки. Вони зумовили виникнення нової культуротворчої ситуації в навчально-освітніх осередках. Вперше мало місце поширення нових носіїв музичної культури, зокрема, такого важливого засобу масової інформації, як радіомовлення. Наука слухання музики, а саме як форма музичного виховання узгоджується з естетичним та емоційним переживанням мелодії на рівні морально-естетичної позиції. У цьому зв’язку постало завдання, яке успішно розв’язувалося в горожанських школах, народних школах, гімназіях, учительських семінаріях, торгівельних академіях щодо комплексного ознайомлення учнівської молоді зі знаковими творами музичної літератури (С.Бах, Л.Бетховен, В.Моцарт, Ф.Ліст, Б.Барток, З.Кодаї, Б.Сметана), розтлумачення їхньої мистецької вартості, усвідомлення органічної сполуки між музикою та іншими видами мистецтва.
В основі загальної музикальності лежала потреба застосовувати музику як у школі, так і в родинному колі на рівні засобу, що спричиняв різносторонній вплив на психіку дітей. Очевидним було завдання перед вчителями співів та музики формувати таку особистість, яка б не була асоціальною. Звідси – важливість поглиблення почуттєвої сфери учнів в умовах школи. Як закономірна усвідомлювалася позиція крізь призму педагогічно-психологічного впливу, аніж музично-дидактичного.
5. Домінантною формою контактів учнів з музикою в 30-х рр. і надалі був спів у його широкому розумінні. Тут варто виокремити: формування голосу на початковому етапі; появу численних розробок, присвячених методиці навчання співу; пристосування класичного методу формування голосу з урахуванням потенційних можливостей учнів як хористів. Через спів відбувалося ознайомлення учнів з вокальним репертуаром. Це давало змогу глибше вивчати масив українських пісень – народних, релігійних, історичних. Окрему групу становили так звані шкільні пісні, що значилися у навчальних програмах. Їхній текстовий зміст містив у собі гармонійне поєднання національних і загальнолюдських цінностей. Йдеться про такі поняття, як Батьківщина, рідний край, родина, традиції та звичаї рідного народу, рідна мова, навколишній світ, пори року, краса природи. Цикл шкільних пісень був позначений вокальною, музичною нескладністю і представляв тип популярної і народної музики. Урок співів поєднувався з формуванням музичного слуху, записом музичного тексту, а звідси – з основами теорії музики.
6. У 20-30-х рр. ХХ століття з’явилися численні концепції загального музичного виховання. Зрозуміло, вони не могли увійти у вжиток без участі кваліфікованих учителів. Основам музики навчали, як правило, учителі інших предметів, які набували такого досвіду на вчительських семінарах і курсах. У досліджуваний період були створені тільки ключові теоретичні підстави музичного виховання (М.Беловарій). Проте педагогічна думка чітко увиразнювала потребу логічного зв’язку між практикою та теорією музичного виховання у контексті освітнього процесу.
Документи та матеріали, проаналізовані у процесі даного дослідження, засвідчують, що у 20-30-х рр. ХХ століття відбувалося активне здійснення музичного виховання у рамках шкільної програми. При цьому відчувалася суспільна заангажованість учителів співів і музики поширювати на сторінках низки періодичних видань Закарпаття («Наш рідний край», «Пчілка», «Учитель», «Календарі» «Просвіти») морально-виховні можливості музики. Цей процес охоплював передусім засвоєння творів регіональних композиторів. Широкого руху набуло розгортання духовних змагань за створення української національної школи в Закарпатті. У цьому значна заслуга належить А.Алиськевичу, В.Бірчаку, Миколаї Божук, Ю.Боршошу-Кум’ятському, А.Волошину, С.Дністрянській, О.Маркушу, В.Пачовському, Марійці Підгірянці, А.Штефану. Педагогічна праця спрямовувалась на комплексне навчання дітей, яке б розвивало їхні таланти, а звідси – прагнення вчителів співів і музики впливати на морально-естетичні почуття школярів.
Краще з доробку культурно-освітніх діячів Закарпаття в 1919–1939 рр. підтверджує факт значної уваги тогочасного суспільства до музичної освіти у дошкільних установах, початкових і середніх школах, гімназіях. Переконливе свідчення цьому – змістовні співаники для шкільного вжитку. Їхньою метою було плекання у молоді любові до музичного мистецтва загалом і народної пісні – зокрема. Співаники спричинили помітний вплив на збагачення змісту навчання музичної культури в Закарпатті. Вони примітні для освітнього процесу розмаїттям дидактичного матеріалу й забезпечували шкільні хорові колективи сталим репертуаром.
Музично-педагогічний доробок митців Закарпаття базувався передусім на фольклорних зразках і сьогодні заслуговує на об’єктивне визнання, перевидання і використання в навчальному процесі. Це сприятиме підвищенню у носіїв сучасного покоління ширшого зацікавлення уроками музики, формуванню їхнього естетичного смаку, потягу до пізнання історії українського народу, його обрядів і звичаїв.
Розвиток музичного виховання у Закарпатті супроводжувався ентузіазмом, почуттям патріотизму з боку вчителів уроків музики та співів. Вони не мали дистанції до традицій різних народів, відчуваючи наступність сприйняття кращих досягнень української, російської, чеської, словацької, угорської, німецької, румунської, єврейської музичних культур. Однак, загалом процес навчання музиці був не на належному рівні, якщо його оцінювати за сучасними вимогами. Головна причина – недостатня кількість фахівців. Хоч у цьому русі брала участь низка визначних педагогів і музикантів, все ж школа переважно зосереджувалася на вивченні музичного змісту нескладних творів. Цим утверджувався зразок популярної народної пісні.
7. Проведений аналіз дозволяє дійти висновку щодо дидактичних форм музичного виховання у досліджуваний період: а) спів у поєднанні з вправами голосу і слуху, покликаний розвивати музикальність; б) гра на інструментах, яка допомагає реалізувати потребу музичної активності, формувати почуття поліфонії, дозволяє брати участь у спільному музикуванні; в) музичні вправи та імпровізаційні ігри, які заспокоюють потребу творчої активності і полегшують пізнавання елементів знань про музику (ритм, темп, побудова мелодії); г) слухання авторських композицій разом з вправами, які розвивають сприйняття музики (мелодія, ритм, темп, динаміка); д) ознайомлення з літературою про музику і музичну культуру.
Виконаний дослідницький пошук уможливлює наступні результати, досягнуті у таких аспектах дисертації:
- вперше критично осмислено становлення і розвиток музичного виховання в Закарпатті (1919–1939);
- проаналізовано зміст музичного репертуару на основі цілісного масиву музичних видань, зокрема «Співаників»: «Співаник для шкіл народних» С.Воробкевича; «Руський співаник для шкіл народних» та «Церковно-народний співаник» В.Матюка; «Руський співаник» К.Паньківського, «Українсько-руський співаник з нотами» О.Нижанківського, «Співаник для дітей дошкільного та шкільного віку» М.Гайворонського, «Пластовий співаник» В.Витвицького, «Шкільний співаник» К.Стеценка, «Шкільний співаник» Я.Степового, «Шкільний співаник» Ф.Колесси; «Підкарпатські співанки для хору» О.Кізими; «Руський співаник для дітей та молоді» Л.Тиблевича; «Забава. Збірка забавок з мелодіями, призначений для родин, захоронок і шкіл Підкарпатської Русі» М.Рощахівського; «Пісні Підкарпатських Русинів» С.Фенцика; «Збірник триголосних пісень для шкільних діточих хорів» Г.Гузенного; «21 народна пісня в триголосному укладі для шкільних хорів» П.Щуровської-Росиневич; «Шкільний діточий хор» Г.Мельника та П.Міговка; «Пластовий співаник» Б.Дуба та М.Кобзи;
- розкрито внесок провідних педагогів Закарпаття у реалізацію підготовки вчителів музики (Ф.Агій, А.Алиськевич, В.Бірчак, Ю.Боршош, С.Бочек, М.Бращайко, О.Буркацький, А.Волошин, Л.Гайдукевич, М.Гулянич, С.Дністрянська, С.Дудинський, А.Животко, А.Кість, В.Клима, О.Маркуш, П.Милославський, Н.Мураній, В.Пачовський, А.Пруха, М.Рощахівський, П.Світлик, А.Скиба, Й.Сулик, М.Творидло, І.Тимканич, В.Флегл);
- простежено еволюцію української національної самосвідомості крізь призму патріотичного виховання дітей на рівні музичної освіти у шкільних і молодіжних об’єднаннях («Пласт», хорові колективи «Просвіти»);
- вивчено концептуальні підходи та виявлено визначальні тенденції й закономірності розвитку музичного виховання в Закарпатті, зокрема, на рівні музичної школи С.Дністрянської, початкових, горожанських, реальних шкіл, Берегівської, Ужгородської, Мукачівської, Хустської гімназій, учительських семінарій, Ужгородської та Мукачівської торговельних академій;
- до наукового обігу введено невідомі та досі маловідомі факти, а також матеріали, що поширюють рамки бачення досліджуваної проблематики у контекстуальному вимірі (документальна база музичної школи С.Дністрянської – статут, навчальні плани, програми концертів, документи про життя та творчість С.Дністрянської, а також її дослідницькі студії (стаття про М.Лисенка); «Звідомлення» Берегівської, Ужгородської, Мукачівської, Хустської гімназій; архівні матеріали невідомих музичних творів Е.Мертке, рукописні матеріали П.Милославського, П.Міговка);
- окреслено можливості використання досвіду музичного виховання у Закарпатті, набутого у 1919–1939 рр., у сучасних умовах.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Агій Ф. Патріотичне воспитанє через исторію и спѣв / Федор Агій // Учитель [ред. С. Бочек]. – Ужгород, 1923. – Рочн. IV. – Ч. 5–6. – 30 юнія. – С. 122–124.
2. Агій Ф. Школьна реформа / Фр. Агій // Учитель / [ред. Й. Пешина, Ю. Ревай]. – Ужгород, 1932. – № 7–8. – Рочн. XIII. – С. 221–223.
3. А.Д. Пять лѣт дѣяльности «Просвѣты». 1920–1924 / А. Д. // Калєндарь «Просвѣта» на рок 1926. – Ужгород : Уніо, 1925. – Рочн. ІV. – С. 37–40.
4. Алиськевич А. Типы середных школ на Подкарпатськой Руси / Андрей Алиськевич // Учитель / [ред. Й. Пешина, Ю. Ревай]. – Ужгород, 1932. – Рочн. ХІІІ. – № 3. – С. 94–104.
5. Алиськевич Б. Пластове славянське Жемборі / Б. Алиськевич // Пчолка. – Ужгород, 1931. – Рочн. IХ. – Ч. 10. – С. 229–230.
6. Аліксійчук О. С. Морально-естетичне виховання учнів початкових класів засобами української народної музики / Олена Станіславівна Аліксійчук. – Кам’янець-Подільський : Кам'янець-Подільський держ. ун-т, інформ.-вид. від., 2004. – 124 с.
7. Баїк Л. Г. Освіта в Східній Галичині, на Буковині та Закарпатті / Л. Г. Баїк // Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні (Х – поч. ХХ ст.) : [нариси] / [відп. ред. М. Д. Ярмаченко]. – К. : Рад. шк., 1991. – С. 159–186.
8. Баран О. Шкільництво на Закарпатті за часів єпископа А.Бачинського / Олександер Баран // Культура українських Карпат. – Ужгород : Гражда, 1994. – С. 300–307.
9. Барна М. Розвиток педагогічної освіти в Галичині (1772–1939 рр.) : [методичний посібник] / Марія Барна // Рідна школа. – Київ, 1998. – № 7–8. – С. 33–48.
10. Бачинський Л. Пластуны в таборѣ / Леонид Бачинський // Пчолка. – Ужгород : Просвѣта, 1926. – Рок IV. – Ч. 9–10. – С. 198–199.
11. Баяновська М. Р. Соціально-педагогічна діяльність самодіяльних дитячих і молодіжних об’єднань (на матеріалах Закарпаття) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.05 «Соціальна педагогіка», 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / М. Р. Баяновська. – К., 1996. – 24 с.
12. Беловарій М. Орішок теорії музики / М. Беловарій. – Севлюш, 1937. – 31 с.
13. Бермес І. З історії музичного шкільництва Дрогобиччини 20-30-х років ХХ ст. : навчальний посібник / Ірина Бермес. – Дрогобич : Коло, 2007. – 154 с.
14. Білавич Г. В. Українське педагогічне товариство «Рідна школа» і розвиток національного шкільництва у Галичині (1881–1939 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / Г. В. Білавич. – К., 1996. – 24 с.
15. Бірчак В. Карпатська Україна. Спомини й переживання / Володимир Бірчак. – Прага : Нація в поході, 1939. – 94 с.
16. Благова Т. Музично-естетичне виховання у початкових народних училищах (друга пол. ХІХ – поч. ХХ ст.) / Тетяна Благова // Рідна школа. – К., 2003. – № 2. – С. 62–64.
17. Бовсунівська Н. М. Розвиток шкільної музичної освіти на Волині (кінець ХІХ – поч. ХХ ст.) : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Наталія Миколаївна Бовсунівська. – Житомир, 2004. – 231 с.
18. Бокшай И. Хоровый зборникъ / Иванъ Бокшай ; [до друку приготовив Дезидерій Задоръ]. – Унгваръ : Подкарпатское Общество Наукъ, 1942. – 72 с.
19. Боршош Ю. Дещо о научованю спѣву / Ю. Боршош // Учитель / [ред. Й. Пешина, Ю. Ревай]. – Ужгород, 1924. – Рочн. V. – С. 159–160.
20. Бочекъ С. Народне воспитаня / Северинъ Бочекъ // Учитель / [ред. С. Бочек]. – Ужгород, 1922. – Рочн. ІІІ. – С. 15–17.
21. Бочекъ С. Організація педагогичноѣ и дидактичноѣ школьноѣ працѣ / Северинъ Бочекъ // Учитель / [ред. С. Бочек]. – Ужгород, 1922. – Рочн. ІІІ. – Ч. 6. – С. 2–6.
22. Брасс Р. Спів у школі / Райнхільд Брасс // Дитина. Музика в школі. – К., 2000. – Випуск 5–6. – Липень-серпень. – С. 3–8.
23. Бращайко М. Про пѣсню – коломыйку / Михайло Бращайко // Коломыйка. Зборник присвяченый І з’ѣзду Руських національных хоров Подкарп. Руси. – Ужгород : Уніо, 1926. – С. 7–10.
24. Бузинкай Й. Спомины из студійноѣ дороги до Чехіѣ / Йосиф Бузинкай // Учитель / [ред. Й. Пешина, Ю. Ревай]. – Ужгород, 1924. – Рочн. V. – С. 162–178.
25. Булєца И. Походовѣ пѣснѣ / Иван Булєца. – Ужгород, 1935. – 16 с.
26. Булик-Верхола С. Музична лексика Х – ХVI століть / Софія Булик-Верхола // Вісник Львівського університету. – Серія: філол. – Вип. 38. – Ч. 1. – Львів, 2006. – С. 57–64.
27. Буркацький А. Житя и правя учит. хору Тячовск. шк. округа / А. Буркацький // Народный илюстрованый календарь «Просвѣты» на рок 1927. – Ужгород : Крживанек и сполка, 1926. – С. 16–17.
28. Буркацький А. Уваги до научованя спѣву / А. Буркацький // Учитель / [ред. Й.Пешина, Ю.Ревай]. – Ужгород, 1930. – Рочн. ХІ. – № 1–2. – С. 17–19.
29. Ванат І. Нариси новітньої історії українців Східної Словаччини. Ч. І (1918–1938) / Іван Ванат. – Братіслава-Пряшів, 1990. – 364 с.
30. Вегеш М. Августин Волошин і Карпатська Україна / Микола Вегеш. – Львів-Хуст : ЗУКЦ, 2004. – 414 с.
31. Великий ілюстрований народний календарь товариства «Просвіта» за 1923 рік. – Ужгород : Уніо, 1922. – Рочн. І. – 146 с.
32. Витвицький В. Музичне життя / В. Витвицький // Карпатська Україна. Географія – історія – культура. – Львів : Український видавничий інститут, 1939. – С. 138–146.
33. Вишневський О. На шляху реформ. Актуальні питання сучасної української освіти та змісту виховання / Омелян Вишневський. – Дрогобич: Коло, 2005. – 176 с.
34. Вільчковська А. Е. Розвиток теорії і практики музичного виховання учнів основних шкіл Польщі (1980-2000 рр.) : дис… канд. пед. наук : 13.00.01 / Вільчковська Анастасія Едуардівна. – К., 2004. – 207 с.
35. Волошин А. Вибрані твори / Августин Волошин ; [упорядкування, вступна стаття та примітки О. В. Мишанича]. – Ужгород : Закарпаття, 2002. – 528 с.
36. Волошин А. О письменном языце подкарпатских Русинов / Августин Волошин. – Ужгород: Вид-во тов-ва «Просвіта», 1921. – Ч. 1. – 40 с.
37. Волошин А. Про наши школы / А. Волошин // Великий ілюстрований народний календарь товариства «Просвіта» за 1923 р. – Ужгород : Уніо, 1922. – Рочн. І. – С. 76–94.
38. Ворон А. Горожанська наука и выхова / А. Ворон // Учитель / [ред. Й. Пешина, Ю. Ревай]. – Ужгород, 1926. – Рочн. 7. – № 1–3. – С. 177–181.
39. Гавриленко Т. Про викладання музики в початковій школі на початку ХХ ст. / Тетяна Гавриленко // Початкова школа. – К., 2000. – № 12 (378). – С. 48–49.
40. Гайдук В. Становлення професійної музичної традиції на Закарпатті / Василь Гайдук // Культурологічні джерела. – Ужгород, 2005. – № 1(9). – С. 15–18.
41. Гайдукевич Л. Моральне выхованя / Л. Гайдукевич // Учитель / [ред. Й. Пешина, Ю. Ревай]. – Ужгород, 1926. – Рочн. VII. – Ч. 4–6. – 30 юнія. – С. 75–87.
42. Гарагонич В. В. Вчительська Альма-Матер (Мукачівській учительській семінарії – 80 років). Історико-публіцистичний нарис / В. В. Гарагонич. – Ужгород : Патент, 1995. – 38 с.
43. Гнатюк В. М. Вибрані статті про народну творчість / В. М. Гнатюк ; [упорядкув., вступ. ст. М. Яценка]. – К. : Наук. думка, 1966. – 247 с.
44. Гнатюк В. Національне відродження австро-угорських українців (1772–1800) / В. Гнатюк. – Відень, 1916. – 65 с.
45. Годичный отчетъ держ. подкарпаторус. реаль. гимн. въ Ужгородѣ за 1934–35 уч. годъ / [сост. В. Сулинчакъ, Я. Яначекъ]. – Ужгород : Мункачія, 1935. – 55 с.
46. Годичный отчетъ держ. подкарпаторус. реаль. гимн. въ Ужгородѣ за 1936–37 уч. годъ / [сост. В. Сулинчакъ]. – Ужгород : Мункачія, 1937. – 48 с.
47. Годичный отчетъ держ. подкарпаторус. реаль. гимн. въ Ужгородѣ за 1937–38 уч. годъ. – Ужгород : Мункачія, 1938. – 50 с.
48. Годовой отчет державной реальной гимназіи въ Хустъ за 1930–31 уч.г. – Хуст : Книгопеч. Игната Авслендера, 1931. – 88 с.
49. Годовой отчет Мукачевской державной реальной гимназіи за учебный год 1925–1926 / [сост. Николай Драгула]. – Мукачево : Панонія, 1926. – 52 с.
50. Годовой отчет Хустской державноь реформной реальной гимназіи за 1921–22 и 1922–23 уч. год / [сост. Василій Сулинчак]. – Ужгород : Уніо, 1923. – 27 с.
51. Годовой отчет Хустской державной реформной реальной гимназіи за 1927–1928 уч. год. – Хуст : Книгопеч. И. Авслендера, 1928. – 44 с.
52. Гоеръ М. Школьный хоръ для старшихъ класъ народныхъ и середнихъ школъ / Михаилъ Гоеръ ; [переробивъ Дезидерій Задоръ]. – Унгвар, 1942. – Ч. ІІІ. – 34 с.
53. Голик Г. Музичне виховання в українській школі / Григорій Голик. – Дрогобич : Вимір, 1998. – 180 с.
54. Головацький Я. Народные песни Галицкой и Угорской Руси / Я. Головацький . – М., 1878. – Ч. ІІ. – 841 с.
55. Гомоннай В. В. Антологія педагогічної думки Закарпаття (ХІХ–ХХ ст.) / В. В. Гомоннай. – Ужгород : Закарпаття, 1992. – 290 с.
56. Гомоннай В. Педагогічна освіта на Закарпатті / В. Гомоннай, В. Росул, П. Ходанич. – Ужгород: Гражда, 2003. – 112 с.
57. Гомоннай В. В. Школа та освіта Закар¬паття / В. В. Гомоннай, В. В. Росул, М. І. Талапканич. – Ужгород: Госпрозрахунковий редакційно-видавничий відділ Закарпатського комітету у справах преси та інформації, 1997. – 248 с.
58. Горбенко С. Розвиток музичної освіти і виховання в Україні в контексті гуманістичної спрямованості / Сергій Горбенко // Рідна школа. – 2003. – № 3. – С. 38–42.
59. Гошовський В. Початки хорового співу на Закарпатті / Володимир Гошовський // Науковий збірник Музею української культури в Свиднику. – Пряшів, 1972. – Т. 6. – С. 97–107.
60. Григорчук І. С. Формування морально-ціннісного відношення до духовної музики в процесі підготовки вчителів музики (на матеріалі православної християнської традиції) : дис. канд. … пед. наук : 13.00.02 / Ігор Станіславович Григорчук. – Рівне, 1999. – 189 с.
61. Гриць М. Первісток пластового руху на Закарпатті (До 80-річчя першого гуртка Пласту у Берегові) / Микола Гриць // Календар «Просвіти» на 2001 рік. – Ужгород : «Просвіта», 2001. – С. 166–168.
62. Грім Ю. «Гуцульський табір» українського пласту на Закарпатті / Юрій Грім // Пластовий шлях / [ред. Л. Бачинський]. – Торонто, 1975. – Ч. 3 (46). – Липень–вересень. – С. 54–58.
63. Грім Ю. «Нова сцена» / Ю. Грім // Калєндар «Просвіта» на рік 1937. – Ужгород : Свобода, 1936. – Річн. 15. – С. 103–104.
64. Грін О. Короткий огляд становлення та розвитку музичного мистецтва Закарпаття (ХVІІІ – перша половина ХХ ст.) / Олександр Грін // Молодь–Україні. Наукові записки молодих учених Ужгородського державного університету. – Ужгород : Закарпатський Центр Соціальної служби для молоді, 1994. – Т. 3. – С. 72–74.
65. Гузенный Г. Зборник 3-х голосных пѣсень для школьных дѣточих хоров / Григорій Гузенный. – Ужгород, 1930. – 18 с.
66. Гулянич М. Стан школьництва в Хустском окрузѣ за 1923-24 шк. год / М. Гулянич // Учитель / [ред. Й. Пешина, Ю. Ревай]. – Ужгород: Викторія, 1924. – Рочн. V. – Ч. 3–4. – С. 178–183.
67. Гумінська О. Концепція формування діяльності особистості в процесі музичного виховання / О. Гумінська // Завуч. – 2005. – № 6. – Червень. – С. 15–21.
68. Гурко И. Краєзнавство. Учебник для 4–5. поступного рочника народных школ / И. Гурко, А. Маркуш. – Прага, 1937. – 222 с.
69. Дворжак В. До спадщини чехо-словацького вчителя музики Юрія Юрійовича Костюка / Вацлав Дворжак ; [пер. з чеської Богдан Кузишин] // Дукля. – Пряшів, 2005. – № 2. – С. 56–67.
70. Державна національна програма «Освіта». Україна ХХІ століття / [відп. за випуск С. С. Павловський]. – К. : Райдуга, 1994. – 62 с. – (Інститут системних досліджень освіти України).
71. Десять лѣт держ. горожаньскоѣ школы в Бѣлках. Ювилейный звѣт за 1923–1933 / [подає Василь Довгун]. – Мукачево : Некудаг, 1933. – 38 с.
72. Дѣятельность Сокола, Союза скаутов и Музичного Общества в школьном роцѣ 1923–24 // Звѣдомленя руськоѣ держ. реаль. гимназіѣ и ей ровнорядных оддѣлов чешскословенских и мадярских в Ужгородѣ – за шк. рок 1923–24. – Ужгород : Уніо, 1924. – С. 28–30.
73. Довгаль С. Софія Русова / С. Довгаль // Пчолка. – Ужгород, 1930. – Рочн. ІХ. – Ч. 1. – С. 106–107.
74. Докладъ секретаря-дѣлопроизводителя Русскаго Культурно-Просвѣтительнаго Общества им. А.В.Духновича д-ра Степана А.Фенцика на юбилейномъ Конгрессѣ Общества въ Ужгородѣ, 2-го іюня 1929 года // Карпатскій Свѣтъ. – Ужгород, 1929. – Г. ІІ. – № 5–6. – С. 622–632.
75. Драгоманов М. Листи на Наддніпрянську Україну / Михайло Драгоманов. – Коломия 1894. – 100 с.
76. Драгоманів М. Шевченко, українофіли й соціалізм / Михайло Драгоманів ; [передмова І. Франка]. – Львів, 1906. – 164 с.
77. Драгула Н. И. Немного воспоминаній изъ недалекаго прошлаго / Н. И. Драгула // Карпаторусскія достиженія / [сост. А. В. Поповъ]. – Мукачевъ : Карпатія, 1930. – С. 122–128.
78. Дудашъ Э. Школьныя зданія и постройки новыхъ школъ на П.Руси / Эрнестъ Ф. Дудашъ // Подкарпатская Русь 1919–1936 гг. – Ужгород : Школьная помощь, 1936. – С. 105–106.
79. Дудик Р. В. Хорова культура Прикарпаття кінця ХІХ – першої третини ХХ ст. : // дис. … канд. мистецтвознавства : 17.00.03 / Дудик Романа Володимирівна. – К., 2000. – 221 с.
80. Дудинский С. Музика и спѣв в житю чоловѣка / Стефан Дудинський // Коломыйка. Зборник присвяченый 1.з’ѣзду Руських національных хоров Подкарп. Руси. 13.VІ 1926. – Ужгород : Уніо, 1926. – С. 5–6.
81. Дудинський С. Проєкт реформы образованя професоров и учителѣв / С. Дудинський // Учитель / [ред. Й. Пешина, Ю. Ревай]. – Ужгород, 1927. – 30 септембра. – № 6–7. – Рочн.VIII. – С. 3–8.
82. Євтух М. Б. Розвиток освіти і педагогічної думки в Україні (кінець ХVIII – перша половина ХІХ століття) / Микола Борисович Євтух. – К., 1996. – 256 с.
83. Животко А. Дошкольне выхованя в єго историчном розвитку / Арк. Животко // Учитель / [ред. Й. Пешина, Ю. Ревай]. – Ужгород, 1926. – Рочн. VII. – № 1–3. – С. 9–19.
84. Загайкевич М. Музичне життя Західної України другої половини ХІХ ст. / М. Загайкевич. – К., 1960. – 190 с.
85. Заснованя хоровоѣ централѣ в Ужгородѣ // Коломыйка. Зборник присвяченый 1.з’ѣзду Руських національных хоров Подкарп. Руси. 13.VІ 1926. – Ужгород : Уніо, 1926. – С. 31–32.
86. Збираня дѣточих пѣсень и забав // Учитель / [ред. Й. Пешина, Ю. Ревай]. – Ужгород, 1926. – Рочн. VII. – № 1–3. – С. 220–229.
87. Звычаѣ та повѣря роздвянѣ у Русинов на Подкарпатю // Подкарпатска Русь. – Ужгород : Педагогичне Т-во Подк. Руси, 1929. – Рочн. VI. – Ч. 2. – С. 43–48.
88. Звѣдомленя руськоѣ державноѣ реальноѣ гимназіи въ Берегсасѣ на 1920.–21. учебный годъ / [зладивъ Андрій Алиськевичъ]. – Ужгородъ : Уніо, 1921. – 24 с.
89. Звѣдомленя руськоѣ державноѣ реальноѣ гимназіи въ Берегсасѣ на школьный рок 1921–22 / [зладив Андрій Алиськевич]. – Ужгородъ : Уніо, 1922. – 20 с.
90. Звѣдомленя руськоѣ держ. реальн. гимн. и ей ровнорядных оддѣлов чешскословенских и мадярских в Ужгородѣ за шк. рок 1923–24. – Ужгород : Уніо, 1924. –73 с.
91. Звѣдомленя руськоѣ держ. реальн. гимн. и еѣ ровнорядных оддѣлов чешских и мадярских в Ужгородѣ за 1925/26 уч.г. – Ужгород : Книгопечатня оо. Василіан, 1926. – 92 с.
92. Звѣдомленя руськоѣ держ. реальн. гимн. и еѣ ровнорядных оддѣлов ческих и мадярскоѣ VIII кл. в Ужгородѣ за шк. рок 1926–27. – Ужгород : Свобода, 1927. – 78 с.
93. Звѣдомленя руськоѣ державноѣ реальноѣ гимназіѣ в Ужгородѣ за 1925–26 школьный рок. – Ужгород : Книгопечатня оо.Василіян, 1926. – 92 с.
94. Звѣт держ. руськоѣ горожаньскоѣ школы в Ужгородѣ за школьный рок 1927–28. – Ужгород : Книгопечатня Г.Миравчика, 1928. – 48 с.
95. Звѣт дѣяльносты товариства «Просвѣта» Подкарпатскоѣ Руси. – Ужгород : Уніо, 1921. – 36 с.
96. Звѣт руськоѣ держ. реальн. гимназіѣ и еѣ ровнорядных воддѣлов ческих в Ужгородѣ за шк. рок 1927–28. – Ужгород : друкарня оо. Василіян, 1928. – 59 с.
97. Зимомря М. Августин Волошин – видатний вчений-педагог України / Микола Зимомря // Дукля. – Пряшів, 1995. – № 1. – С. 36–46.
98. Зимомря М. Августин Волошин / М. Зимомря, В. Гомоннай, М. Вегеш. – Ужгород : Закарпаття, 1995. – 100 с.
99. Зимомря М. Провісник доби. Августин Волошин. Цикл культурологічних бесід / Микола Зимомря. – № 24. – Дрогобич : Коло, 2006. – 105 с.
100. З’ѣзд Педагогичного Т-ва. Учительський торжественный концерт. Учительский конгресс в Мукачовѣ // Учитель / [ред. Й. Пешина]. – Ужгород : Вікторія, 1926. – Рочн. VII. – № 1–3. – С. 149–155.
101. Ігнат А. М. Загальноосвітня школа на Закарпатті в ХІХ – поч. ХХ ст. / А. М. Ігнат. – Ужгород, 1971. – 70 с.
102. Інформаційне повідомлення Шкільного відділу за І.IV. Положение школ в Мукачевском округе за 1923 год. – Ужгород, 1923. – С. 9.
103. Інформаційне повідомлення Шкільного відділу від І.IV за 1924. – Ужгород, 1924. – С. 86.
104. Калуцка Н. Б. Мистецька діяльність Олексадра Кошиця в контексті музики ХХ ст.: // дис. … канд. мистецтвознавства : 17.00.03 / Наталія Борисівна Калуцка. – К., 2001. – 219 с.
105. Каминскій І. Карпаторусская журналистика послѣ 1919 года / Іосифъ В. Каминскій // Подкарпатская Русь 1919–1936 гг. – Ужгород : Школьная помощь, 1936. – С. 137–139.
106. Карабелешь А. Семья и воспитаніе молодежи со взглядомъ на карпаторусскія обстоятельства / А. Карабелешь // Народная школа. – Ужгород : Новина, 1936. – № 6. – Февраль. – С. 5–9.
107. Келемен М. Петpо Михайлович Світлик з Боpжавської долини / Марія Келемен ; [передм. М.Келемен, Н.Ребрик]. – Ужгоpод: Гpажда, 2001. – 180 с.
108. Кемінь В. П. Розвиток освіти й педагогічної думки українців у країнах Центральної, Східної та Південно-Східної Європи (1918-1996 рр.) / В. П. Кемінь ; [за ред. М. Б. Євтуха]. – К. : ТОВ «Міжнар. фін. агенція», 1997. – 234 с.
109. Кемінь В. П. Українське шкільництво у країнах Центральної, Східної та Південно-Східної Європи (1918–1996 рр.) : автореферат дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук : спец. 13.00.01 «Теорія та історія педагогіки» / В. П. Кемінь. – Київ, 1997. – 56 с.
110. Кемінь Г. Теорія і практика «нового виховання» у західноєвропейській педагогіці (кінець ХІХ – середина ХХ століття) / Галина Кемінь. – Дрогобич : Коло, 2004. – 124 с.
111. Кізима О. Подкарпатські співанки для хору / О. Кізима. – Ужгород: Просвіта, 1921. – 10 с.
112. Кість А. Народні танці. 3 практичні приклади / А. Кість // Калєндар «Просвіта» на рік 1937. – Ужгород : Свобода, 1936. – Річн. 15. – С. 70–81.
113. Клима В. Школьное дѣло и просвѣщеніе на Подк. Руси / Викторъ Клима // Подкарпатская Русь 1919–1936 гг. – Ужгород : Школьная помощь, 1936. – С. 101–105.
114. Клима В. Школьное дѣло и просвѣщение на Подкарпатской Руси / Викторъ Клима // Учитель. – 1925. – Ч. 9–10. – С. 289–305.
115. Кляп М. Августин Волошин і формування національних педагогічних кадрів на Закарпатті / Мар’яна Кляп, Михайло Кляп // Науковий збірник товариства «Просвіта» в Ужгороді. – Ужгород, 2000. – Річн. ІV (ХVІІІ). – С. 130–134.
116. Кляп М. І. Педагогічна діяльність А.Волошина в 20-30-х роках ХХ століття : автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. «Теорія та історія педагогіки» / М. І. Кляп. – Івано-Франківськ, 1998. – 18 с.
117. Кляп М. І. Педагогічна та освітньо-культурна діяльність Августина Волошина в міжвоєнний період / Маріанна Іванівна Кляп. – Ужгород : В-во Падяка, 2001. – 149 с.
118. Колесса Ф. Народні пісні з Південного Подкарпаття : [тексти и мелоди] / Філярет Колесса. – Ужгород : Просвіта, 1923. – 84 с.
119. Колесса Ф. Руськи народни пѣснѣ зъ Подкарпатскоѣ Руси / Филяретъ Колесса. – Прага, 1934. – 39 с.
120. Колесса Ф. Шкільний співаник у двох частях / Філярет Колесса. – Львів, 1925. – 110 с.
121. Коломыйка. Зборник присвяченый І з’ѣзду Руських національных хоров Подкарпат. Руси 13.VI.1926. – Ужгород : Уніо, 1926. – 36 с.
122. Концерт Краєвого учительского хору в Кошицях // Учитель / [ред. Й. Пешина, Ю. Ревай]. – Ужгород, 1930. – Р. ХІ. – № 1–2. – С. 72–73.
123. Копач Н. Руський Національный хор в Ужгородѣ / Николай Копач // Коломыйка. Зборник присвяченый 1.з’ѣзду Руських національных хоров Подкарп. Руси. 13.VІ 1926. – Ужгород : Уніо, 1926. – С. 19–21.
124. Копач Н. Руський Національный хор в Ужгородѣ / Николай Копач // Народный илюстрованый календарь «Просвѣты» на рок 1927. – Ужгород : Крживанек и сполка, 1926. – С. 8–10.
125. Копинець Ф. І. Церковний спів на Закарпатті: від простопінія до хорового співу / Ф. І. Копинець // Науковий вісник. № 1. – Ужгород : Ужгородська українська богословська академія ім. святих Кирила та Мефодія, 2004. – С. 76–83.
126. Корній Л. Історія української музики: В 3-х ч. / Л.Корній. – Київ-Харків-Нью-Йорк: Видавництво М.П.Коць, 1996. – 408 с.
127. Костюк Н. О. Музична культура Західної України 20-30-х років ХХ століття: ідеї поступу і розвиток національних традицій : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознавства : спец. 17.00.01 «Теорія і історія культури» / Н. О. Костюк. – К., 1998. – 28 с.
128. Костюк Ю. Музичний ренесанс Закарпаття в період Чехословацької Республіки 1919–1939 рр. / Юрій Костюк // Дукля. – Пряшів, 2005. – № 2. – С. 63–67.
129. Коханный К. Внѣшкольные достиженія / Кирилль В. Коханный // Подкарпатская Русь 1919–1936 гг. – Ужгород : Школьная помощь, 1936. – С. 109–112.
130. Кошель О. Етнографічне Т-во Підк. Руси в Мукачеві / Олександер Кошель // Калєндар «Просвіта» на рік 1937. – Ужгород : Свобода, 1936. – Річн. 15. – С. 99–100.
131. Кравець В. П. Історія української школи і педагогіки : [навчальний посібник]