СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ПРАВОСЛАВНОГО КАНОНІЧНОГО ПРАВА В УКРАЇНІ

brief description

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені М.П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

Совенко Богдана Василівна

УДК 348.819.3(477)(043.3)

СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК
ПРАВОСЛАВНОГО КАНОНІЧНОГО ПРАВА
В УКРАЇНІ

12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Андрусишин Богдан Іванович
доктор історичних наук, професор

Київ  2011

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………………... 3

РОЗДІЛ 1
ГЕНЕЗИС ПРАВОСЛАВНОГО КАНОНІЧНОГО ПРАВА В КОНТЕКСТІ ПРАВОВОГО РОЗВИТКУ …………………………….…………..…………….12
1.1. Стан наукового розроблення теми дисертаційного дослідження.........12
1.2. Витоки та джерела православного канонічного права .………...……..24
1.3. Система православного канонічного права ………………....................52

РОЗДІЛ 2
ВПЛИВ ПРАВОСЛАВНОГО КАНОНІЧНОГО ПРАВА НА РОЗВИТОК СУЧАСНОЇ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ …………... …...…………..77
2.1. Вплив канонічного права на розвиток національної правової системи……………………………………………………………………77
2.2. Роль канонічного права у формуванні правової культури……...........104
2.3. Вплив досліджень православного канонічного права на юридичну науку……………………………………………………………...……...128
2.4. Перспективи взаємодії православного канонічного права з сучасною правовою освітою в Україні…………………………………………....145

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………...158
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..…………………………………. ..166
ДОДАТОК ..............................................................................................................195

ВСТУП

Актуальність теми. В основі розвитку будь-якого сучасного суспільства лежать наукові досягнення, які стимулюють поступ усіх напрямків знань та є одним із важливих показників інтелектуального життя суспільства. Вилучення з вітчизняної науки цілої галузі знань про канонічне право на досить тривалий період стало регресивним кроком у справі збереження вітчизняної духовної спадщини.
З часу проголошення незалежності України почалося переосмислення ролі канонічного права у сфері становлення і розвитку державності та права, і, як наслідок, відбувалося поступове його відродження. Звернення до правових здобутків із тисячолітньою історією християнства має важливе значення і нині.
Православне канонічне право є цілісною правовою системою і комплексною галуззю знань, яка поєднує елементи юридичної, історичної та богословської наук. Розгляд канонічного права в юридичному аспекті зумовлений тісними взаємозв’язками між правовою культурою, духовною спадщиною та національними традиціями українського народу, оскільки православне канонічне право є важливим джерелом національної правової системи. Тому відновлення юридичної актуальності та дослідницького інтересу до канонічного права є одним із завдань сучасної правової науки. Водночас належить приділяти увагу і прикладному значенню цієї галузі знань у суспільстві.
Дослідження канонічного права в контексті юриспруденції дає змогу по-новому окреслити значення та місце церковно-правових норм у національній правовій системі. Їхня актуальність зумовлена взаємним впливом канонічного та світського права у правотворчій і правозастосовній діяльності. Норми православного канонічного права потребують глибокого теоретичного аналізу, оскільки від наукового дослідження їх значною мірою залежить практичне значення науки канонічного права, яка набуває все більшого розвитку в сучасних умовах.
Хоча канонічне право відіграло важливу роль у вивченні багатьох питань щодо становлення і розвитку держави і права, однак в юридичному аспекті воно досить поверхово досліджувалося у вітчизняній правовій науці, частіше – з погляду історичного чи богословського. Отже, виникає потреба в комплексному науковому дослідженні православного канонічного права у сучасній правовій науці.
Погляд на канонічне право крізь призму юридичної науки розширює правові уявлення про Церкву; дає змогу сформувати правове бачення багатьох церковних явищ та пов’язаних з ними суспільних відносин, а також предметно проаналізувати вплив канонічного права на державно-церковні відносини, відображення правових принципів державної політики щодо Церкви та його значення в утвердженні міжконфесійного миру; відображає зовнішні відносини Церкви з іншими суб’єктами правовідносин. Тому лише в симбіозі богословсько-правової думки доцільно досліджувати та вивчати предмет канонічного права як окрему науку та галузь правових знань.
Нині спостерігаємо процес актуалізації цієї галузі знань через осмислення ролі, яку відіграло православне канонічне право в розвитку національної правової системи та державотворчих процесах в Україні.
Актуальність наукового дослідження полягає в утвердженні пріоритету загальнолюдських цінностей, які становлять основу православного канонічного права та національної правової системи загалом, а також у чіткому правовому врегулюванні державно-церковних відносин у сучасному українському суспільстві з огляду на поліконфесійність України.
Вибір теми наукової праці, її структура та зміст зумовлені, по-перше, фактичною відсутністю відповідних системних досліджень у сучасній правовій науці, по-друге, недостатнім практичним застосуванням їх на взірець міжнародного досвіду, що дало б можливість розширити наукові межі правових наук, підвищити теоретичний рівень викладання правових дисциплін, визначити перспективи впровадження результатів таких досліджень у правотворчій і правозастосовній діяльності.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано як планове дослідження в рамках науково-дослідницької роботи Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова за напрямком «Дослідження проблем гуманітарних наук» (ініціативна тематика; протокол № 5 засідання Вченої ради університету від 27 січня 2005 р.).
Тему кандидатської дисертації затверджено Вченою Радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протокол № 7 від 31 січня 2008 р.).
Мета і завдання дослідження визначені з урахуванням актуальності обраної теми та стану її розроблення.
Мета дисертаційного дослідження полягає у формуванні концепції впливу становлення і розвитку православного канонічного права на правову культуру, науку та освіту в Україні.
Для досягнення поставленої мети передбачено розв’язання таких завдань:
 проаналізувати передумови виникнення і розвитку православного канонічного права в Україні на різних історичних етапах, розкрити його юридичні та загальносуспільні наслідки;
 з’ясувати стан наукового розроблення теми дисертаційного дослідження та її джерельне забезпечення;
 виявити вплив канонічного права на формування та розвиток національної правової системи;
 визначити роль канонічного права у формуванні правової культури;
 дати періодизацію розвитку канонічного права;
 встановити вплив досліджень православного канонічного права на сучасну вітчизняну правову науку;
 окреслити основні шляхи взаємодії православного канонічного права з сучасною правовою освітою в Україні та перспективи його викладання як навчальної дисципліни для підготовки правознавців.
Об’єктом дослідження стали суспільні відносини, пов’язані із становленням і розвитком православного канонічного права в Україні.
Предметом дослідження є процес становлення і розвитку православного канонічного права в Україні.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої в роботі мети застосовано науково-дослідні методи, зокрема, філософські, загальнонаукові та спеціально-наукові. Визначальними є такі: формально-юридичний метод (забезпечив аналіз понять та явищ з правової позиції – підрозділи 2.1, 2.2); історично-правовий метод (використовувався під час дослідження особливостей розвитку канонічного права протягом різних історичних етапів, починаючи з його становлення, а також для виявлення тих історичних здобутків, які могли б вплинути на сучасні та майбутні правові перспективи науки канонічного права – підрозділи 1.2–1.4, 2.1, 2.3, 2.4); порівняльно-правовий метод (застосовувався для порівняння церковної та світської правових систем, а також для визначення рівня впливу візантійського та римського права на формування канонічного права та з’ясування тих положень, що увійшли до сучасної правової системи – підрозділи 1.4, 2.1); метод аналізу пам’яток права (використовувався для вивчення церковно-правових документів та нормативних актів різних історичних періодів та сучасності – підрозділи 1.2–1.4); системний метод (покладений в основу аналізу православного канонічного права як цілісної правової системи – підрозділи 1.4, 2.2); логічний метод (використовувався для систематизації та викладу фактичного матеріалу про православне канонічне право в логічній послідовності та завершеності – підрозділи 1.1–1.4, 2.3, 2.4).
Наукова праця ґрунтується також на методологічних принципах історизму, об’єктивності, науковості, єдності теорії та практики. Дослідження окресленої теми проводилося з врахуванням принципу міжконфесійної толерантності.
Становлення і розвиток православного канонічного права в Україні досліджувалися в хронологічній послідовності: від запровадження християнства на Русі до нашого часу.
Науково-теоретичною базою дисертації стали праці фахівців із різних галузей знань (юриспруденції, богослов’я, історії, філософії, археології та ін.). Слід назвати дослідження таких вітчизняних та зарубіжних світських учених й богословів, як: М. Альбов, Т. Барсов, В. Бенешевич, І. Бердніков, І. Власовський, Є. Голубинський, М. Горчаков, С. Григоровський, протоієрей Ілля (Громогласов), М. Грушевський, М. Заозерський, М. Костомаров, М. Красножен, П. Лашкарьов, В. Липинський, О. Лотоцький, єпископ Никодим (Мілаш), К. Неволін, митрополит Іларіон (Огієнко), М. Остроумов, О. Павлов, В. Пєвцов, І. Скворцов, єпископ Іоан (Соколов), І. Срезневський, К. Студинський, М. Суворов, Ф. Терновський, Ф. Тітов, митрополит Андрій (Шагуна), Я. Щапов, С. Юшков, архієпископ Петро (Л’Юільє) та ін. Серед сучасних дослідників відзначимо праці таких, як: В. Акуленко, Б. Андрусишин, П. Астапенко, архієпископ Григорій (Афонський), В. Бабкін, В. Бондаренко, Д. Боровий, М. Вар’яс, О. Васянович, В. Вовк, Д. Вовк, О. Волощенко, О. Гаранова, В. Глухов, О. Дорская, Р. Достдар, І. Заікіна, А. Колодний, Л. Кушинська, В. Ластовський, М. Левчук, І. Міма, С. Місевич, В. Момотов, Н. Нижник, І. Озель, Н. Оніщенко, Н. Пархоменко, О. Скрипнюк, Н. Толкачова, М. Трапєзнікова, митрополит Калліст (Уер), В. Ульяновський, Т. Федоренко, Ю. Цвєткова, протоієрей В. Ципін, Ю. Шемшученко та ін.
Наукова новизна полягає в тому, що виконана дисертація є першим у вітчизняній правовій науці самостійним, комплексним дослідженням православного канонічного права.
Унаслідок аналізу предмету дослідження сформульовано положення, які відображають наукову новизну:

уперше:
 сформовано концепцію впливу становлення і розвитку православного канонічного права на правову культуру, науку та освіту в Україні;
 запропоновано авторський підхід до комплексного дослідження православного канонічного права як джерела правової культури, правової науки, галузі права, що формується, та навчальної дисципліни;
 виділено юридичний напрямок серед вітчизняних наукових досліджень, що стосуються сфери канонічного права;
 проведено класифікацію періодів розвитку канонічного права від початку його зародження та становлення і до сучасного наукового етапу;
 сформульовано авторське визначення православного канонічного права як історично сформованої системи церковно-правових принципів і норм, які регламентують правове становище Православної Церкви в суспільстві, її устрій та взаємовідносини з іншими суспільними організаціями і державою;
 залучено до наукового аналізу широке коло джерел, зокрема архівні рукописні матеріали, які зберігаються у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, що дало можливість всебічно опрацювати питання генезису православного канонічного права в Україні в межах сучасної юридичної науки.
удосконалено:
 класифікацію джерел православного канонічного права на основі їх правового аналізу;
 поняття канонічного та церковного права, їх відмінності і співвідношення на основі історико-богословських та сучасних теоретико-правових підходів.
набуло подальшого розвитку:
 положення про визначення ролі православного канонічного права в сучасній правовій освіті в Україні, а також тенденцій і перспектив його викладання як окремої навчальної дисципліни у світських та духовних навчальних закладах;
 значення досліджень у цій галузі знань для сучасної вітчизняної правової, а також богословської науки;
 висновки про вплив православного канонічного права на формування і розвиток правосвідомості, правової культури та національної правової системи.
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів.
Теоретичні здобутки роботи можуть бути використані для здійснення подальшої науково-дослідницької діяльності юристів, істориків, богословів, релігієзнавців та інших фахівців. Крім того, положення дисертації можуть служити матеріалом для подальших досліджень у правовій сфері та для запровадження їх у законотворчому процесі.
Водночас із теоретичним аспектом, дисертаційне дослідження містить пропозиції щодо практичного застосування одержаних результатів.
Зібраний та систематизований у науковій праці матеріал може бути використаний:
 у науково-дослідницькій діяльності  для написання магістерських та дисертаційних робіт з канонічного права та інших дисциплін;
 у методичній роботі – для розроблення спеціальних програм, методичних і практичних рекомендацій, а також підготовки підручників, навчальних посібників та іншого матеріалу з «Канонічного права», «Історії держави і права України», «Історії держави і права зарубіжних країн», «Релігієзнавства» та інших курсів;
 у навчальному процесі  запропонована наукова праця покликана сприяти поглибленню знань студентів-правознавців, юристів та інших фахівців щодо різних аспектів церковно-правових відносин, а також піднесенню загального рівня правової культури, правосвідомості та збагаченню правової лексики (Акт впровадження наукових розробок дисертаційного дослідження у навчальний процес Інституту політології та права Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова від 11.01.2011 № 3);
 у викладацькій діяльності – під час проведення лекційних і семінарських занять у світських та духовних навчальних закладах;
 у сфері законотворчості – для розроблення та вдосконалення національного законодавства з правового регулювання наявних та майбутніх відносин між державою та Церквою як однією з інституцій сучасного громадянського суспільства (щодо свободи совісті, віросповідання з урахуванням прав віруючих, їх об’єднань та діяльності релігійних організацій, а також з інших питань державно-релігійної політики). Внесено пропозиції з удосконалення чинного законодавства щодо реституції культового (церковного) майна в Україні до статті 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23.04.1991 № 987-XII у Комітет з питань культури і духовності Верховної Ради України (Довідка про впровадження результатів дисертаційного дослідження від 21.03.2011 №04-21/8/2-177(50331) Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України).
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження обговорено, схвалено та рекомендовано до захисту кафедрою теорії та історії держави і права Інституту політології та права Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Основні положення, висновки і пропозиції, що містяться в дисертації, доповідалися на 10 наукових конференціях: Всеукраїнській науковій конференції «Юридичні читання молодих учених» (Київ, 2324 квітня 2004 р.); Науковій конференції «Державно-церковні відносини в Україні у контексті сучасного європейського досвіду» (Київ, 2004 р.); ІІІ Філософсько-богословських читаннях «Православ’я у світовій культурі» (Дніпропетровськ, 1516 листопада 2005 р.); Міжнародній науковій конференції «Другі юридичні читання» (Київ, 2005 р.); Науково-теоретичній конференції «Трансформація політичних систем на постсоціалістичному просторі» (Київ, 89 лютого 2006 р.); Науково-практичній конференції «Конституційні засади державотворення і правотворення в Україні: проблеми теорії і практики» (Київ, 26 червня 2006 р.); Міжнародній науковій конференції «Треті юридичні читання» (Київ, 2526 квітня 2007 р.); Міжнародній науковій конференції «Четверті юридичні читання» (Київ, 34 квітня 2008 р.); Міжнародній науковій конференції «П’яті юридичні читання» (Київ, 2324 квітня 2009 р.); Міжнародній науковій конференції «Шості юридичні читання» (Київ, 2223 квітня 2010 р.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображено в 14 авторських наукових публікаціях, з них 3 надруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура дисертації зумовлена предметом, метою та завданнями дослідження. Праця містить вступ, два розділи, які поділено на сім підрозділів, висновок, список використаних джерел та додаток. У першому розділі розглядаються питання генезису православного канонічного права в контексті правового розвитку. Другий розділ присвячено питанням впливу православного канонічного права на розвиток сучасної правової системи України. У висновках узагальнено результати проведеного дослідження. У додатку відображено прикладне правозастосування в галузі канонічного права. Зокрема, подано пропозиції з удосконалення чинного законодавства щодо реституції культового (церковного) майна в Україні. Загальний обсяг дисертації становить – 208 сторінок, з них основного тексту – 165 сторінок. Список використаних джерел – 30 сторінок (253 найменування). Додаток – 14 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

Невід’ємною частиною історії української держави та права є історія становлення і розвитку православного канонічного права, яке відіграло надзвичайно важливу роль у процесах становлення держави і права в різні історичні періоди, та вплинуло на всі сфери суспільних відносин, особливо, державно-церковну, політико-правову та соціально-культурну сфери.
Зародження канонічного права почалося з часів поширення християнства, яке вплинуло на утворення нової системи правовідносин в суспільстві. Християнізація держав відкрила їм доступ до світових надбань теорії та практики юридичної думки того часу, що посприяло розвитку правової науки загалом та канонічного права зокрема. Запровадження християнства на Русі стало основоположним фактором у формуванні її власної національної правової системи та виникненні національного православного канонічного права.
Візантійська правова культура, що лягла в основу православного канонічного права, відіграла головну роль у становленні церковно-правової системи Київської Русі. Загалом, національна правосвідомість значно видозмінилася під впливом рецепції візантійських канонічно-правових норм. Тому канонічне право є важливою складовою частиною сучасної національної правової системи.
Також прийняття Руссю християнства як офіційної релігії та норм візантійського канонічного права вплинуло на зміну її звичаєвого права на користь норм християнської моралі та на процес розвитку власного позитивного права, а також на подальше співвідношення та поєднання канонічних і світських норм в процесі соціально-правового регулювання.
Церковний розкол 1054 р. став вирішальним моментом для зародження православного канонічного права. Основою ж для його формування послужили загальнохристиянські першоджерела (спільні для всіх християнських церков), а також пам’ятки канонічного права православних країн Сходу, які в подальшому вплинули на виникнення українських джерел канонічного права. Загалом, українські джерела канонічного права зіграли вирішальну роль на шляху до формування церковно-правової освіти і культури, сприяли утвердженню національної правосвідомості та релігійної самобутності на Україні.
На всіх історичних етапах свого розвитку канонічне право справляло вплив на правове регулювання різних сфер соціальних відносин, в залежності від рівня взаємовідносин влади світської (державної) та духовної (церковної). Чим тіснішою була державно-церковна взаємодія (як при відносинах «симфонії»), тим продуктивніше розвивалося державно-церковне законодавство та вищим був рівень церковної законотворчості. І навпаки, період гонінь (як в античні, так і в радянські часи) став гальмівним процесом для розвитку канонічного права.
Загалом, канонічне право являє собою особливу систему права – церковну, яка знаходиться в постійній тісній взаємодії зі світською системою права. Її становлення проходило певними етапами свого розвитку: від рецепції досвіду класичної римської юриспруденції та канонічно-правового матеріалу Візантійської імперії до вироблення власних національних законодавчих норм. Канонічні норми тривалий час являлися єдиними регуляторами правовідносин у більшості сфер суспільного життя за відсутності відповідних норм державного законодавства. Надалі, багато канонічних норм знайшли своє відображення в світському законодавстві (цивільному, шлюбно-сімейному, кримінальному, процесуальному та ін.), регулюючи при цьому різноманітні суспільні відносини в державі. Вони поєднували в собі елементи релігійних норм, наділених юридичним характером.
Отже, православне канонічне право являє собою історично сформовану систему церковно-правових принципів і норм, які регламентують правове становище Православної Церкви в суспільстві, її устрій та взаємовідносини з іншими суспільними організаціями і державою. Воно є основною складовою правової системи нашої держави, виразом її історичних традицій та її духовних начал.
Дослідження православного канонічного права є цінним історико-правовим надбанням, що дозволяє простежити розвиток національного коріння нашої правової культури, церковної правотворчості та виявити місце цього права у національній спадщині нашої держави.
Канонічне право до відокремлення Церкви від держави було частиною національного законодавства, яке підтримувалося силою державного авторитету. Однак, після такого відокремлення, протягом тривалого часу воно було предметом розгляду богословських, релігієзнавчих, філософських, соціологічних та інших суспільних наук, залишаючись при цьому за рамками юриспруденції.
Отже, предмет дослідження не вивчався комплексно раніше, оскільки в дореволюційний період ця наука знаходилася в стадії становлення, а в радянський період майже не досліджувалася, у зв’язку з тим, що норми канонічного права перестали носити правовий характер.
Наукове дослідження відображає: зародження і розвиток православного канонічного права, періоди його занепаду та відродження; його роль у формуванні національної правової системи, правової культури та правосвідомості; вплив досліджень православного канонічного права на юридичну науку та перспективи взаємодії православного канонічного права з сучасною вітчизняною правовою освітою.
Аналізуючи передумови виникнення та процес становлення православного канонічного права приходимо до висновку, що на різних історичних етапах воно мало не лише велике загальносуспільне, але і юридичне значення. Це проявлялося у багатогранному впливі канонічно-правових норм на державно-церковні відносини, що знайшло своє вираження й у світському законодавстві. Зокрема, дослідження містить цінний досвід для сучасного правотворення в сфері державно-церковних, шлюбно-сімейних та інших суспільних відносин.
В сучасних умовах розвитку українського суспільства відродження канонічного права сприятиме піднесенню на новий рівень відносин держави і Церкви, а також вдосконаленню правових взаємозв’язків між ними для їх спільного розвитку та забезпечення конституційних прав віруючих як частини українського суспільства. Канонічне право формує юридичну основу функціонування Церкви в державі.
Канонічне право справило значний вплив на розвиток сучасної правової науки, на переосмислення ролі державно-церковних відносин, на утвердження духовних цінностей в суспільстві та моральних принципів в праві.
В дисертації канонічне право досліджувалось як джерело правової культури, правова наука, галузь права, що формується, та навчальна дисципліна. Проаналізовано наукові погляди каноністів, юристів, богословів, істориків, філософів та ін.
Комплексне висвітлення проблеми на основі досліджених джерел дало можливість отримати такі результати наукової роботи:
1. Досліджено передумови виникнення і процес становлення православного канонічного права в Україні на різних історичних етапах. Доведено, що значний вплив на зародження та розвиток православного канонічного права (починаючи з часів Київської Русі) мала візантійська правова культура. Унаслідок проведеного аналізу з’ясовано, що канонічне право являє собою історично сформовану систему церковно-правових норм, які мають юридичне та загальносуспільне значення. Тому вивчення питання генезису православного канонічного права проводилося в контексті юридичної науки.
Дослідження православного канонічного права у хронологічній послідовності, починаючи з часу його становлення, дало можливість визначити особливості його розвитку протягом різних історичних періодів. Отже, на основі зібраного матеріалу проведено класифікацію періодів в історії розвитку канонічного права: 1) «апостольський» період (раннього християнства) стосується ІІІІ ст. н.е.; 2) «соборний» період охоплює епоху Вселенських та помісних соборів (IVIX ст.); 3) період «церковного розколу» починається з Х ст.  до ХV cт. (до падіння Візантійської імперії, на теренах якої було сформовано православне канонічне право); 4) період «інтеграції візантійського канонічного права» (з ХV cт.  до ХІХ ст. подальший розвиток православного канонічного права був перенесений в окремі країни – у Грецію, на Балкани, зокрема і в Україну, у Грузію, Румунію та ін.); 5) новітній період  з початку ХІХ ст.  до 20-х рр. ХХ ст. (до періоду державної політики атеїзму); 6) сучасний період розвитку науки канонічного права  90-і рр. ХХ ст.  донині.
2. Аналіз стану наукового розроблення теми дисертації та дослідження її витоків і джерел дав змогу констатувати, що православне канонічне право залишається малодослідженою галуззю в сучасній вітчизняній правовій науці. В наш час спостерігається розвиток нового юридичного напрямку у цій сфері знань.
Опрацювавши канонічні джерела, зроблено висновок про вирішальний вплив правових пам’яток християнської культури, створених у країнах Сходу, на розвиток давньоруської та пізнішої української церковної і світської законотворчості, а також на формування власної національної правової системи. З’ясовано, що основу для всіх джерел канонічного права, які є спільними для християнської Церкви до її поділу на окремі гілки (східну та західну), становлять пам’ятки ІХ ст., які з часом доповнилися іншими джерелами, що містили конфесійні відмінності, притаманні окремим церквам. Визначено місце національних пам’яток канонічного права Православної Церкви, починаючи від часу християнізації Київської Русі (кінець Х ст.), в загальних джерелах правової науки. Отже, проведений докладний аналіз пам’яток з огляду на їхню юридичну складову дав змогу відокремити джерела власне правового змісту від джерел богословського спрямування.
3. Досліджуючи роль канонічного права у формуванні та розвитку національної правової системи проаналізовано обставини та процеси, які вплинули на поширення канонічного права на Русі. Визначено, що становлення національної правової системи відбулося на основі взаємодії світської та церковної правових систем унаслідок часткової правової рецепції принципів і норм канонічного права світським законодавством. Доведено, що давньоруське право водночас було і світським, і церковним, оскільки стосувалося та регулювало не лише внутрішньоцерковні, а насамперед суспільні відносини, чим значно доповнювало світське (національне) право та розширювало сферу його дії.
Поетапний розгляд предмету дослідження допоміг довести зв’язок норм сучасних галузей права з нормами та принципами православного канонічного права, а також відображення їх у національному законодавстві. Доведено, що розгалуження системи світського права відбулося в процесі розвитку національного канонічного права. Зроблено висновок про те, що започаткування на Русі канонічного права заклало фундамент для формування власної системи національного права, яке стало основою для розвитку сучасних галузей права (цивільного, сімейного, кримінального, процесуального).
4. Визначено роль канонічного права у формуванні національної правової культури. З’ясовано, що канонічне право вплинуло на зміну не лише релігійного світогляду, але й правосвідомості, та на утвердження духовних цінностей у праві. Установлено, що канонічне право ґрунтується на своїй подвійній природі – релігійній та правовій.
Доведено, що вже з перших століть нової ери було закладено основи для подальшого спільного розвитку та тісного взаємозв’язку двох правових систем  світського та канонічного права, визначено їх історичний та юридичний взаємозв’язок. Простежено розмежування юридичної компетенції між світською та церковною гілками влади в процесі їх взаємодії.
5. Канонічне право окреслено як комплексну науку, що посідає особливе місце поміж юридичних, історичних та богословських наук, та яка розвивалася в постійному взаємозв’язку з ними. Обґрунтовано твердження, що канонічне право має свій предмет вивчення, методи правового регулювання, власну систему. Проаналізовано роль досліджень з канонічного права для сучасної вітчизняної юридичної науки.
Визначено періоди розвитку та з’ясовано причини занепаду і відродження канонічного права як науки в різні історичні періоди з метою аналізу його впливу на процеси правотворчості в державі. Встановлено, що наука канонічного права, зародившись на Сході, досягла піку свого розвитку в ХІІ ст. та після епохи хрестових походів припинила своє існування в ХV cт. Однак, натомість мала продовження свого розвитку на Заході у стінах Болонської школи в Італії (починаючи зі свого фундатора  Бенедиктинського монаха Граціана в ХІІ ст. і до нового часу) та, нарешті, відродилася на початку ХІХ ст. в Греції та Російській імперії.
6. Унаслідок проведеної роботи визначено роль та перспективи взаємодії православного канонічного права з сучасною правовою освітою в Україні. Обґрунтовано необхідність вивчення канонічного права для юристів. З’ясовано доцільність упровадження його в навчальний процес у вигляді викладання спеціального курсу. Досліджено традицію викладання канонічного права як навчальної дисципліни на юридичних факультетах. Зроблено висновок, що в сучасних умовах розвитку юридичної науки та освіти православне канонічне право є перспективною галуззю правових знань, яка дає змогу вивчити коріння нашої національної правової системи.
Загалом проведене дослідження дає поштовх для визначення напрямків подальшого розвитку православного канонічного права в Україні. Водночас, підвищення наукового інтересу до канонічного права має збагатити галузь юридичних знань.
Канонічне право відіграло визначну історично-правову та соціально-культурну роль, однак, припинивши на деякий час свій науковий розвиток, воно не припинило свого існування ні на день.
В сучасних умовах розвитку юридичної науки та освіти воно є перспективною галуззю правових знань, яка дозволяє дослідити коріння нашої національної правової системи. Вітчизняні та зарубіжні наукові дослідження в цій галузі свідчать про те, що і в наш час канонічне право залишається актуальним, не втративши своєї наукової та практичної цінності. Тому вітчизняна наука має збагачуватися такими тисячолітнім правовим досвідом, відроджуючи його.
Також канонічне право є нашою загальнонаціональною спадщиною, яку сміливо можна віднести до скарбниці не лише власне українських, але і світових надбань становлення європейської історії держави і права, культури та релігії, що переходить у спадок прийдешнім поколінням.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Академічне релігієзнавство: Підручник для студ. вищ. навч. закладів / За наук.ред. проф. А. Колодного. – К.: Світ знань, 2000. – 862 с.
2. Актуальні проблеми державно-церковних відносин в Україні: Наук. зб. / Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України / В.Д. Бондаренко (голов. ред.), А.М. Колодний (голов. ред.). — К.: VIP, 2001. — 206 с.
3. Акуленко В. Загальна культура і духовність в контексті правової освіти і культури молоді / В. Акуленко // Соціокультурні чинники розвитку інтелектуального потенціалу українського суспільства і молоді: Наук. праці та мат. конф. – Вип. 1/ Редкол.: В. Андрущенко (голов. ред.) та ін. – К.: Т-во «Знання України», 2001. – 780 с. – С.442-445.
4. Акуленко В.І. Імплементація міжнародно-правових норм у внутрішнє законодавство України у сфері охорони культурної спадщини / В. Акуленко // Взаємодія міжнародного права з внутрішнім правом України / за ред. В. Денисова. – К., 2006. – С. 458507.
5. Акуленко В.І. Міжнародно-правове співробітництво держав СНД у сфері правонаступництва, збереження і повернення культурних цінностей / В. Акуленко // Держава і право у світлі сучасної юридичної думки: Збірник наукових праць на пошану академіка Юрія Сергійовича Шемшученка. До 75-річчя від дня народження. – К.: Видавництво «Юридична думка», 2010. – С. 420–426.
6. Акуленко В.І. Реституція культурних цінностей у сфері національних інтересів України // Державотворення і правотворення в Україні: досвід, проблеми, перспективи / В. Акуленко. – К., 2001. – С. 626–650.
7. Андрейцев В. На перетині двох тисячоліть: сторінки, історії, сучасності та майбутнього юридичного факультету / В.Андрейцев // Право України. – 2000. – № 9. – С. 11–14; [Електронний ресурс]. Режим доступу: //http:www.law.univ.kiev.ua/history.html
8. Андрусишин Б. Запустіння у храмах – пустка у душах/ Б. Андрусишин // Дзвін. – 1993. – №1. – С. 78–79.
9. Андрусишин Б. І. Церква в українській державі 1917–1920 рр. (доба Директорії УНР): Навч. посібник / Б.І. Андрусишин. – К.: Либідь, 1997. –176 с.
10. Андрусишин Б.І. Освітнє право в процесі його становлення і розвитку/ Б.І. Андрусишин // Держава і право у світлі сучасної юридичної думки: Збірник наукових праць на пошану академіка Юрія Сергійовича Шемшученка. До 75-річчя від дня народження. – К.: Видавництво «Юридична думка», 2010. – С. 124–130.
11. Андрусишин Б.І. Держава, право і церква періоду раннього християнства / Б.І. Андрусишин, В.Д. Бондаренко // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. – Серія № 18. Економіка і право: Зб. наукових праць. – Київ: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2010. – Випуск 9. –– С.69–78.
12. Андрусишин Б.І. Державно-церковні відносини: історія, сучасний стан та перспективи розвитку: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Б.І. Андрусишин, В.Д. Бондаренко. – К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2010. – 282 с.
13. Андрусишин Б.І. Дипломатична спроба визнання автокефальної Церкви Вселенським патріархатом в добу Української революції / Б.І. Андрусишин // Україна дипломатична. – 2004. – Вип. 5. – К., 2005. – С.649–661.
14. Андрусишин Б.І. Директорія УНР і автокефалія Української православної Церкви/ Б.І. Андрусишин // Пам’ять століть. – 2004. – №6. – С.3–16.
15. Андрусишин Б.І. До проблеми самовизначення галузі «освітнє право України» / Б.І. Андрусишин // П’яті юридичні читання: матеріали Міжнародної наукової конференції 23–24 квітня 2009 року. – К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2009. – С.12–16.
16. Андрусишин Б.І. Освітнє право України: шлях та перспективи розвитку / Б.І. Андрусишин // Освіта. – № 50. –8–15 грудня 2010 р. – С. 6–7.
17. Андрусишин Б.І. Освітнє право України: шляхи та перспективи розвитку / Б.І. Андрусишин // Освіта. – № 52. –22–29 грудня 2010 р. – С. 11.
18. Андрусишин Б.І. Пам’ятки історії держави і права України. Київська Русь / Б.І. Андрусишин, А.М. Гуз. – К., 2003.– 62 с.
19. Андрусишин Б.І. Правова культура молоді як гарант правового суспільства / Б.І. Андрусишин // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. – Серія № 18. Економіка і право: Зб. наукових праць. – Київ: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2008. – № 6. – 179 с. – С.70–73.
20. Андрусишин Б.І. Трансформація поняття «свободи» у політико-правових традиціях середньовічної України / Б.І. Андрусишин, С.Д. Сворак // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. – Серія № 18. Економіка і право: Зб. наукових праць. – Київ: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2010. – Випуск 10. –– С.76–83.
21. Андрусишин Б.І. Формування християнського вчення про державу / Б.І. Андрусишин, В.Д. Бондаренко // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. – Серія № 18. Економіка і право: Зб. наукових праць. – Київ: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2010. – Випуск 8. –– С.125–130.
22. Андрусяк Т. Олександр Лотоцький і розвиток науки українського церковного права / Т. Андрусяк // Історія релігій в Україні: Збірник наукових праць. – Київ. – Львів, 1995. – Т. 1 – С. 3841.
23. Аннерс Э. Істория європейского права / Э. Аннерс; [пер. зі швед.] / Ін-т Европи. – М.: Наука, 1994. – 397 с.
24. Антологія української юридичної думки : В 6-ти т. / Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. НАНУ; За заг. ред. Ю.С. Шемшученка; Упор.: В.Д. Бабкін, І.Б. Усенко та ін. – Київ : Юридична книга. – Т. 1: Загальна теорія держави і права, філософія та енциклопедія права. – 2002. – 568 с.
25. Бабій М. Державно-церковні відносини / Релігієзнавчий словник / За ред. професорів А. Колодного і Б. Лобовика. – К.: Четверта хвиля, 1996. – 392 с.
26. Бабкін В.Д. Сучасна методологія досліджень держави і права України / В.Д. Бабкін // Антологія української юридичної думки : В 10 т. / Редкол. Ю.С. Шемшученко (голова) та ін. – К.: Вид. Дім «Юридична книга»: Роки видання 2005–2009// Том 10: Юридична наука незалежної України / Упорядники: В.Ф. Погорілко, І.Б. Усенко, Н.М. Пархоменко; відп. редактори Ю.С. Шемшученко, В.Ф. Погорілко. – К.: Вид. Дім «Юридична книга», 2005. – 944 с. – С. 103–116.
27. Бабкін В.Д. Теоретико-методологічні дослідження історії права / В.Д. Бабкін // Держава і право у світлі сучасної юридичної думки: Збірник наукових праць на пошану академіка Юрія Сергійовича Шемшученка. До 75-річчя від дня народження. – К.: Видавництво «Юридична думка», 2010. – С. 67–74.
28. Бальжик І.А. Відносини держави і церкви: «симфонія влад»: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 «теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / І.А. Бальжик. – О., 2007. – 19 с.
29. Барсов Т.В. Лекции по церковному праву, читанные в 1898/99 акад. году студентам Спб. дух. академии орд. проф. Т. Барсовым. – Спб. дух. академия, 1900. – 434 с. (Приплетены конспект и программы лекцій, читанные в СПб. дух. академии 1898/99 г. )
30. Барсов Т.В. Сборник действующих и руководственных церковных и церковно-гражданских постановлений по Ведомству православного исповедания/ Сост. Т.В. Барсов. – СПб.: Синод. тип., 1883. – 663 с.
31. Белавин Тихон (патриарх). Послание. 19 января 1918 г. // Український історичний журнал. – 2007. – 1. – С. 58–59.
32. Бенешевич В.Н. Древнеславянская Кормчая в XIV титулах без толкования / В.Н. Бенешевич. – Т. 1. – СПб., 1906. – 228 с.
33. Бенешевич В.Н. Сборник памятников по истории церковного права преимущественно русской церкви до епохи Петра Великого / В.Н. Бенешевич. – Вып. 1–2: Петроград, 1915. – 386 с.
34. Бердников И. Основные начала церковного права православной церкви / И. Бердников. – Казань: Типо-лит. Имп. ун-та, 1902. – 404 с.
35. Бердников И.С. Краткий курс церковного права православной, греко-российской церкви с указанием главнейших особенностей католического и протестантского церковного права, сост. проф. И. С. Бердниковым. – Казань: Тип. Имп. ун-та, 1888.– 294 с.; Краткий курс церковного права Право¬славной Церкви / И.С. Бердников. – Вып. 1 – Изд. 2-е – Казань, 1903. – 356 с.; – Вып. 2. – Казань, 1913. – 1413 с. ( 2–е изд., перераб. и доп. – Казань: Типо-лит. Имп. ун-та, 1913. – 1464 с.)
36. Бердников И.С. Дополнение к Краткому курсу церковного права православной Греко-российской церкви / И.С. Бердников. – Казань, 1889. – 498 с.
37. Бердников И.С. Каноника / И.С. Бердников // Православная Богословская Энциклопедия. – СПб., 1913. – Стлб. 422.
38. Бехруз Шахматулла. Еволюція ісламського права: теоретико-компаративістське дослідження: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня доктора юрид. наук: спец. 12.00.01 «теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / Ш. Бехруз. – О., 2006. – 33 с.
39. Библия. Книги Священного Писания Ветхого и Нового Завета. Российское Библейское Общество.– Москва, 1995. – 350 с.
40. Біблія, або книги Святого письма Старого й Нового Заповіту : Із мови давньоєврейської й грецької на українську дослівно наново перекладена / Пер. проф. І.Огієнка. – Київ : Українське Біблійне Товариство, 2003. – 1166 с.
41. Большая Советская Энциклопедия.– Изд. 3. – Т. 20. – М., 1975.– С. 475.
42. Боровой Д.Д. Каноническое (церковное) право с позиции современного правопонимания / Д.Д. Боровой // Труды юридического факультета СевКавГТУ: Сборник научных трудов. Выпуск 2. – Ставрополь, 2004. – 216 с. – [Електронний русурс] – Режим доступу: http://www.ncstu.ru.
43. Боровой Д.Д.Каноническое (церковное) право как нормативная система социально-правового регулирования: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 «теория и история государства и права; история политических и правовых учений» / Д.Д. Боровой. – Спавропольский государств. унив. – Ставрополь, 2004. – 28 с.
44. Бучма О.В. Державно-церковні відносини сучасної України на тлі суспільно-глобалізаційних змін / О.В. Бучма // Науковий вісник Чернівецького у-ту: збірник наукових праць. – Чернівці: Рута, 2005. – Вип. 240–241. – Філософія. – С. 219–224.
45. Бучма О.В. Суспільство, релігія і право: функціональна взаємодія в сучасній Україні / О.В. Бучма //Релігієзнавство: навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С. 159–178.
46. Бучма О.В. Акти духовної влади / О.В. Бучма // Юридична енциклопедія. – Т. 1. – К.: «Українська енциклопедія», 1998. – С. 81.
47. Бучма О.В. Філософсько-правові погляди Памфіла Юркевича / О.В. Бучма// Юридичні читання молодих вчених: збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції (Київ, 23–24 квітня 2004 р.). – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004. – С. 22–25.
48. Варьяс М. Ю. Краткий курс церковного права: учеб. пособие / М.Ю. Варьяс. – Москва : МЗ–Пресс, 2001. – 127 с.
49. Варьяс М. Ю. Церковное право как корпоративная правовая система: Опыт теоретико-правового исследования / М. Ю. Варьяс // Правоведение. –1995. – № 6. – С. 76 – 85.
50. Варьяс М.Ю. Церковное право в романо-германской правовой системе: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 «теория и история государства и права; история политических и правовых учений» / М.Ю. Варьяс. – М., 1997. – 25 с.
51. Васянович О. А. Правовий звичай як форма права у сучасних правових системах: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 «теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / О.А. Васянович. – К., 2010. – 18 с.
52. Васянович О.А. Канонічне право: історія та сучасність / О.А. Васянович // Віче : Теоретичний і громадсько-політичний журнал. – (Спецвипуск / Верховна Рада України). – Київ, 2007. – № 18 : Всеукр. теор. й науково-практ. конф. з правозн., політології та соціології. «Трансформація політчної системи: соціальні перетворення та законодавчий процес». – Т. 4. – С. 41–42.
53. Власовський І. Нарис історії Української Православної Церкви. У 4 т., 5 кн. – [Репринтне відтворення видання] / І. Власовський: Нью-Йорк, Бавнд-Брук: УПЦ, 1955. – ТТ. 1–4. (Т.1. – 296 с.; Т.2. – 360 с.; Т.3. – 360 с.; Т.4., кн.1. – 368 с.; кн.2. – 400 с.).
54. Вовк Д. Про природу релігійного права в аспекті співвідношення права і релігії / Д. Вовк // Вісник АПН. – 2008. – № 2 (53). – С.68–78.
55. Вовк Д.О. Право і релігія: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 «теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / Д.О. Вовк. – Х., 2008. – 20 с.
56. Волощенко О.М. Вітчизняні школи дослідження канонічного/церковного права/ О.М. Волощенко // Юридична біографістика: історія, сучасність та перспективи: Матеріали VІІІ Міжнародної конференції істориків права (м. Феодосія, 15–18 вересня 2002 р.). – Сімферополь, 2003. – С. 280 –287.
57. Волощенко О.М. Канонічне право як окрема система права / О.М. Волощенко // Часопис Київського університету права. – 2006. – №2. – С.52–56.
58. Волощенко О.М. Канонічне право: природа та особливості / О.М. Волощенко // Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку. Збірник матеріалів міжнародної наукової конференції (27.01. – 2.02.2006 р. м. Косів Івано-Франківської обл.). – Вип. 7. – 2006. – С. 92–94.
59. Волощенко О.М. Канонічне/церковне право як наука та навчальна дисципліна // Юридична наука та освіта історія, сучасність та перспективи: Матеріали ІХ історико-правової конференції (м. Рівне, 6–8 червня 2003 р.) / О.М. Волощенко. – К., 2004. – С.221–225.
60. Волощенко О.М. Норми церковного права в системі соціальних норм // Християнство на межі тисячоліть: економічні, правові, історичні та культурологічні аспекти: Матеріали міжнародної моложідної науково-практичної конференції (м. Київ, 15–16 березня 2001 р.) / О.М. Волощенко. – К., 2001. – С. 178–181.
61. Волощенко О.М. Специфіка та своєрідність норм канонічного (церковного) права // Право в системі соціальних норм: історико-юридичні аспекти: Матеріали ХІІІ історико-правової конференції (м. Чернівці, 20–22 травня 2005 р.) / О.М. Волощенко. – Чернівці, 2005. – С. 359 –364.
62. Всеобщая история государства и права: учебник / Под ред. К.И. Батыра. – М.: Юристъ, 1998. – 456 с.
63. Гаранова Е.П. Церковное право в правовой системе российского общества (общетеоретический и исторический аспекты): дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / Елена Петровна Гаранова. – Костромской государственный технический університет. – Кострома, 2004. – 241 с.
64. Глухов В.А. Становление церковной юрисдикции в Киевской Руси Х–ХІ веков / В.А. Глухов // Российская юстиция. – 2006. – №3. – С. 54–58.
65. Головащенко С. Історія християнства: курс лекцій: навчальний посібник / С.І. Головащенко. – К: Либідь, 1999. – 352с.
66. Горчаков М.И. Церковное право: Краткий курс лекций: Необходимое пособие студентам при слушании лекций и для приготовления к екзаменам / М.И. Горчаков. – Изд. испр. и доп. под лич. руководством проф. – С.-Пб.: А. Ширяев, 1909. – 346 с.
67. Греческо-русский и русско-греческий словарь: широко распространенные словосочетания; необходимые грамматические сведения: Около 22 тыс. слов Изд. 8-е, испр./ [авт. А. Сальнова]. – Издательство: ДРОФА, Медиа, 2008. – 711 с.
68. Григорий (Афонский) (архиеп.). Введение в каноническое право Православной Церкви: По учению отечественной канонической школы ХІХ–ХХ веков / Григорий Афонский. – Киев, 2001. – 58 с.: – портр.
69. Гримич М.В. Звичаєве цивільне право українців ХІХ – початку ХХ століття / М.В. Гримич; КНУТШ. – Київ : Арістей, 2006. – 560 с.
70. Грушевський М. З історії релігійної думки на Україні/ М. Грушевський. –К.:Освіта, 1992. – 192 с.
71. Давид Р. Основные правовые системы современности: пер. с фр. В.А. Туманова / Р.Давид, К. Жоффре-Спинози. — М.: Междунар. отношения, 1999. — 316 с.
72. Держава і право у світлі сучасної юридичної думки: Збірник наукових праць на пошану академіка Юрія Сергійовича Шемшученка. До 75-річчя від дня народження. – К.: Видавництво «Юридична думка», 2010.– 456 с.
73. Держава і право: збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 33. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2006. – 690 с.
74. Деркач С.Ф. Историческое развитие церковних канонических постановлений. Принцип «временности» и «неизменяемости» канонов: дис… канд. богословия / С.Ф. Деркач. – К., Печерская Лавра, 2006. – 152 с.
75. Деяния Вселенских соборов (изданные в русском переводе при Казанской Духовной Академии). – Казань: типогр. Губернського правления, 1859. – 358 с.
76. Джероза Л. Церковне право / Л. Джероза; [пер. з нім. Н. Щиглевської]. – Львів: Монастир Монахів Студитського Уставу. Видавничий відділ "Свічадо", 2001. – 336 с.
77. Джероза Либеро. Каноническое право в католической церкви. [Пер. с итал.] / Либеро Джероза. – М., 1996. – 379 с.
78. Дигесты Юстиниана. Избр. Фрагменты в пер. и с примеч. И.С. Перетерского / АН СССР, Ин-т гос. и права; отв. ред. Е.А. Скрипилев. – М.: Наука, 1984. – 456 с.
79. Дорская А.А. Место церковного права в системе права Российской империи / А.А. Дорская // Правоведение. – 2006. – №4. – С. 237–247.
80. Дорская А.А. Церковное право в системе права Российской империи конца ХVІІІ – начала ХХ вв.: автореф. дис. на соискание уч. степени докт. юрид. наук: спец. 12.00.01 «теория и история государства и права; история политических и правовых учений» / А. А. Дорская. – M, 2008. – 40 с.
81. Дорская А.А. Церковное право в системе юридического образования России конці ХVІІІ – XX вв. / А.А. Дорская // Правоведение. – 2005.– №3.– С. 217–227.
82. Достдар Р.М. Рецепція принципів візантійської Еклоги сучасним сімейним та спадковим законодавством України: автореф. дис... канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Р.М. Достдар; Одес. нац. юрид. акад. — О., 2005. – 20 с.; Достдар Р.М. Рецепція принципів візантійської Еклоги сучасним сімейним та спадковим законодавством України: дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Руслана Миколаївна Достдар. – О., 2005. – 179 с.
83. Древнерусские письменные источники Х–ХІІІ вв. / Под ред. Я.Н. Щапова. – М., 1991. – 80 с.
84. Другі юридичні читання: збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції (Київ, 18 травня 2005 р.). – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. – 712 с.
85. Енциклопедія українознавства: Перевидання в Україні / Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Львові. – Репринтне відтворення видання 1955–1984 років. – Львів. – Т. 3: З–К. – 1994. – С. 801–1200: іл. – Передрук з Енциклопедія українознавства. Словарна частина, 3. Гол. ред. Володимир Кубійович, вид-во «Молоде життя»: НТШ.
86. Ерде Петер. Богословське обґрунтування церковного права / Ерде Петер // Сопричастя: Міжнародний богословський часопис. – №4: Канонічне право – Львів: Свічадо, 2000. – С. 3–22.
87. Жоль К. К. Философия и социология права: учеб. пособие / К.К. Жоль. – К.: Юринком Интер, 2000.– 480 с.
88. З іменем Святого Володимира : Київський університет у документах, матеріалах та спогадах сучасників: у 2 кн. / [Упоряд. В. Короткий, В. Ульяновський]. – Київ : Заповіт. – Кн. 1. – 1994. – 398 с. : іл.; Кн. 2. – 1994. – 480 с., [9 л. іл.].
89. Задорожний Ю.А. Римське право – доктринальна першооснова права та юридичної науки в країнах романо-германської правової сім’ї та України: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 «теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / Ю.А. Задорожний. – К., 2008. – 21 с.
90. Заикина И.В. Правовое положение монастырей в российской империи ХVІІІ – начала ХХ вв. (государственно-правовой и канонический аспект): автореф. дис. на соискание уч. ступени канд. юрид. наук: спец. 12.00.01«теория и история государства и права; история политических и правовых учений» / И.В. Заикина. – Ростов-на-Дону, 2004. – 23 с.
91. Заозерский Н. Историческое обозрение источников права православной церкви. – Выпуск 1(Канонические источники) / Н. Заозерский. – Москва, 1891. – 237 с.
92. Заозерский Н.А. Право православной греко-восточной русской церкви как предмет специальной юридической науки / Н.А. Заозерский. – Москва: типогр. М.Т. Волчанинова, 1888. – 241 с.
93. Иоанн, игумен (Соколов). Опыт курса церковнаго законоведения. Архим. Иоанна. – Т. 1. – Разд. 1 – Спб.: Тип. Фишера, 1851. – 515 с.; Вып. 2 – Разд. 2 – Спб.: Тип. Фишера, 1851. – 593 с. (Т.І–ІІ. – Спб., 1852.).
94. Іларіон, митрополит Вінніпегу та всієї Канади. Українська церква: Нариси з історії УПЦ: (У 2 т.). Т. 1–2 /Іларіон, митрополит; За ред. прот. С. Ярмуся. – 2-ге вид., поправлене й доп. – Вінніпег: Консисторія УГП Церкви в Канаді, 1982. – 366 с.: портр. – (Видається з нагоди 1000-річчя хрещення України).
95. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (далі – ІР НБУВ). – Фонд «Київська духовна академія» (далі – Ф. 160). – № 679. – Лашкарев. Программа и курс лекцій по церковному праву. 1897/8 гг.
96. ІР НБУВ. – Ф. 160. – № 1636. – Лашкарев Петр Александрович?/ Лекции по каноническому праву, читанные студентам Киевской духовной академии / 9 тетр.– (Запись Ф.И. Титова, удостоверяющая авторство).
97. ІР НБУВ. – Ф. 160. – № 2592. – Программа лекций по церковному праву на 1899/1900 учебный год.
98. ІР НБУВ. – Ф. 160. – № 2630. – Конспект лекций по церковному праву, прочитанных студентам Киевской духовной академии в 1908/9 уч. г. (+1912 уч.г.) –[Отпечатан на стеклографе; нет конца]. – 168 лл.
99. ІР НБУВ. – Ф. 160. – № 956. – Конспект лекций по церковному праву. ХІХ в.
100. Ісіченко І. Історія Христової Церкви в Україні: Курс лекцій для вищих духовних шкіл / І. Ісіченко. – Харків: Акта, 2003. – 472 с.
101. Ісіченко І., архієп. Загальна церковна історія. Курс лекцій для вищих духовних шкіл / І. Ісіченко. – Харків, 2001. – 608 с.
102. Історія релігії в Україні: У 10 томах / Укр. асоціація релігіє знавців. Від. Релігієзнавства ін-ту філософії НАН України. Т.2. Українське православ’я / За ред. П. Яроцького. – Київ: український центр духовної культури, 1997. – 376 с.
103. Історія України-Руси Михайла Грушевського. – Київ, 1936. – (Репринтне видання): Грушевський М.С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. / М.С. Грушевський. – [Редкол.: П.С.Сохань (голова) та ін.]. — К.: Наук. думка, 1991.
104. Історія християнської церкви на Україні / О.С. Онищенко. – К. 1992. – 102 с.
105. Калліст (Уер), митрополит. Православна Церква/ Митрополит Каллііст (Уер) /Пер. – К.: ДУХ І ЛІТЕРА. – 2009. – 384 с.
106. Каспер Вольтер. Ісус Христос / Вольтер Каспер / Пер. з нім. – К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2008. – 424 с.
107. Катехизис Петра Могили : Оригінал 1645 року / Упор.: Аркадій Жуковський., перек.: Валерія Шевчука.; Наукове товариство ім. Шевченка в Європі. – Київ-Париж : Воскресіння, 1996. – 288с., іл – Бібліогр.:с. 282–285.
108. Киридон А. Час випробувань: держава, церква і суспільство в радянській Україні 1917–1930-х років / А. Киридон. – Тернопіль, 2005. – 384 с.
109. Книга Правил Святых Апостол, Святых Соборов Вселенских и помесных и Святых Отец. – М., Издание Свято-Троицкой Сергиевой Лавры, 1992. – 481 с.
110. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. / (Офіційний сайт Верховної Ради України): [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http//www.zakon.rada.gov.ua/cdi-bin/laws.
111. Короткий В. Крізь терни до зірок: 160-літній поступ Київського універси