СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ПРАВОВОЇ ОСВІТИ ТА НАУКИ НА ЮРИДИЧНОМУ ФАКУЛЬТЕТІ ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ (XVII–XX СТ.): ІСТОРИКО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

brief description

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Львівський національний університет імені Івана Франка

На правах рукопису

КАХНИЧ ВОЛОДИМИР СТЕПАНОВИЧ

УДК 378.1:34.(477.83-25)(092)„16/19”

СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК
ПРАВОВОЇ ОСВІТИ ТА НАУКИ НА ЮРИДИЧНОМУ ФАКУЛЬТЕТІ ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ (XVII–XX СТ.):
ІСТОРИКО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних та правових учень

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Кольбенко Андрій Володимирович,
кандидат юридичних наук, доцент

Львів – 2012
ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ 12
1.1 Історіографія дослідження 12
1.2 Джерельна база дослідження 27
Висновки до Розділу 1 37
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 39
Висновки до Розділу 2 50
РОЗДІЛ 3. СТАНОВЛЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ ТА НАУКИ
У ЛЬВІВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ 51
3.1 Заснування Львівського університету та курси права
у його навчальних програмах (1661–1773) 51
3.2 Утворення та розвиток юридичного факультету Львівського університету: кафедральна структура, професорсько-викладацький склад,
наукові праці (1784–1871). 55
3.3 Характерні риси навчального процесу на юридичному факультеті
Львівського університету (1784–1871) 74
Висновки до Розділу 3 83
РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВОГО ПРОЦЕСУ
НА ЮРИДИЧНОМУ ФАКУЛЬТЕТІ В 1871–1939 РОКАХ – ОСНОВА ВИОКРЕМЛЕННЯ ГОЛОВНИХ НАУКОВИХ ШКІЛ 84
4.1 Особливості формування кафедральної структури та навчальні курси
на юридичному факультеті Львівського Францисканського університету
в 1871–1918 роках 84
4.2 Наукові дослідження в галузі права у Львівському університеті
міжвоєнного періоду (1919–1939) 95
Висновки до Розділу 4 114
РОЗДІЛ 5. ОСОБЛИВОСТІ НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ЮРИДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ
НАПРИКІНЦІ ХІХ – У ПЕРШІЙ ТРЕТИНІ ХХ СТ. 115
5.1 Дослідження в галузі історії держави і права 115
5.2 Наукові дослідження в галузі кримінального права та судової медицини 141
5.3 Наукові досягнення в галузі цивільного права та процесу 153
5.4 Інші напрями юридичної науки (міжнародне право, фінансове,
торговельне та вексельне право, політичне право, адміністративне право) 168
Висновки до Розділу 5 185
ВИСНОВКИ 186
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 195
ДОДАТКИ 241

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Університетська юридична наука та освіта України відіграла особливу роль у становленні професійної спільноти юристів й утвердженні їхньої інтелектуальної самостійності. Тому її фундаментальні напрацювання нерозривно пов’язані з європейською правовою традицією, із формуванням уявлення про право як систему, що органічно розвивається за внутрішніми механізмами.
Сучасна юридична спільнота не зможе утвердити свою інтелектуальну самостійність, ідентифікувати себе в культурі без дослідження власної внутрішньої історії, яка у професійній свідомості не має бути заглиблена в політичні, економічні та інші процеси “зовнішньої історії”. Зараз доводиться спостерігати за неухильним бажанням низки учених-юристів вписати правознавство в історію наукової раціональності, визначити його постулати як наслідки панівної наукової парадигми. Однак, якщо визнати, що право має віддиференційований характер, є відносно самостійним соціокультурним інститутом, а юристи виконують у суспільстві специфічні функції, то неможливо відкинути й те, що юридична спільнота має не тільки власний предмет дослідження, але й свою професійну культурну традицію, яка потребує ґрунтовного вивчення з боку юристів як її носіїв.
Становлення цієї традиції на українських, зокрема західноукраїнських, землях нерозривно пов’язане з освітньою та науковою діяльністю Львівського університету, юридичний факультет якого був і досі є визнаною правничою школою. На факультеті в усі його історичні часи працювали видатні юристи-вчені та педагоги, які не тільки заклали освітні традиції університету у сфері правознавства, а й сформували основи наукового правознавства, що стали історичною основою для сучасних української, польської, австрійської та російської юридичної науки. Наукові школи юридичного факультету створили оригінальні теорії, без яких важко уявити цілісну історію правової думки. Ці теорії не тільки є предметом дослідження сучасних науковців, а й надалі розвиваються, збагачуються за нових історичних умов. Тож актуальність наукової й освітньої спадщини тривалої історії юридичного факультету Львівського університету зумовлює потребу комплексного, системного дослідження.
Вивчення історичної складової юридичної освіти та науки у Львівському університеті актуальне також з позиції деідеологізації університетської традиції. Юридична освіта і наука у Львівському університеті є результатом інтелектуальних зусиль представників багатьох народів. Саме вони піднесли юридичну освіту і науку у Львові до європейського рівня, утвердили її як невіддільну складову частину європейського освітнього та наукового простору.
Юридична освіта і наука у Львівському університеті мають глибокі коріння та власну традицію розвитку. Актуальність дослідження продиктована необхідністю наукового осмислення цієї традиції.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках планових наукових досліджень кафедри історії держави, права та політико-правових учень Львівського національного університету імені Івана Франка на тему “Актуальні проблеми історії держави і права та політико-правових учень” (номер державної реєстрації 0109U004350).
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є комплексний всебічний науковий аналіз юридичної освіти та науки на юридичному факультеті Львівського університету.
Для досягнення мети поставлено такі завдання:
– схарактеризувати вивчення юридичних дисциплін у Львівському університеті від часу його заснування в 1661 р. та визначити головні передумови і причини заснування у Львівському університеті наприкінці XVIII ст. юридичного факультету;
– відтворити та схарактеризувати кафедральну структуру й професорсько-викладацький склад юридичного факультету Львівського університету упродовж 1784–1939 років з акцентом на історичних портретах його найвидатніших викладачів;
– проаналізувати навчальні програми, зокрема тематику лекційних курсів і практичних занять на юридичному факультеті в зазначений період, схарактеризувати діяльність наукових інститутів юридичного факультету;
– висвітлити наукові зацікавлення та науковий доробок викладачів юридичного факультету Львівського університету і на їх основі простежити формування основних юридичних наукових шкіл та напрямів Львівського університету останньої чверті ХІХ – першої третини ХХ ст.;
– схарактеризувати головні наукові школи юридичного спрямування Львівського університету останньої чверті ХІХ – першої третини ХХ ст.;
– простежити внесок українських правників у розвиток юриспруденції у Львівському університеті впродовж ХІХ – першої третини ХХ ст.;
– відтворити хронологію перебування на посаді деканів юридичного факультету Львівського університету за 1784–1939 роки;
– розглянути юридичний факультет Львівського університету на тлі трансформацій цього вищого навчального закладу і визначити специфіку діяльності юридичного факультету в різні періоди історії Львівського університету (за часів Йосифінського університету (1784–1805), Львівського ліцею (1805–1817), Францисканського університету (1817–1918), Університету Яна Казимира у Львові (1919–1939), Українського таємного університету у Львові (1921–1925)).
Об’єкт дослідження – юридична освіта та наука у Львівському університеті.
Предмет дослідження – кафедральна структура і професорсько-викладацький склад юридичного факультету Львівського університету та забезпечений ними навчальний і науковий процес, зокрема формування і розвиток головних юридичних наукових напрямів і шкіл; наукові погляди видатних юристів – професорів юридичного факультету Львівського університету.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить система концептуальних підходів та загальнонаукових і спеціально-наукових (спеціально-правових) методів. Комплекс методів зумовлений насамперед використанням сукупності концептуальних підходів, серед них – міждисциплінарний, що викликаний специфікою об’єкта, предмета і завдань дослідження. Під час написання дисертації використано інституціональний, антропологічний та психологічний методи, філософські методи аналізу і синтезу, індукції, дедукції, екстраполяції. У вивченні концепції творчості викладачів юридичного факультету важливе місце посів біографічний метод, який можна розглядати як спеціальний метод історико-правової науки. У дослідженні широко застосовано порівняльно-історичний метод, зокрема для виявлення та класифікації наукових шкіл. Використано і специфічний інструментарій для аналізу навчального процесу на юридичному факультеті – хронологічний, статистичний метод та метод аналізу документів.
Хронологічні межі дослідження охоплюють 1661–1939 роки. Нижня хронологічна межа продиктована тим, що від часів заснування Львівського університету 1661 р. і за часів перебування цього вищого навчального закладу під керівництвом єзуїтів (до 1773), попри те, що в його структурі не було юридичного факультету, університетські навчальні програми передбачали спершу вивчення церковного (канонічного) і римського права, а згодом – і різних напрямів світського права. Ще одна важлива дата – 1784 р., коли у факультетській структурі Львівського університету засновано юридичний факультет, на якому розпочалось систематичне викладання правових дисциплін і формування наукових напрямів юридичного профілю. Верхня хронологічна межа дослідження обґрунтована трансформаціями, що відбулись у Львівському університеті після встановлення на західноукраїнських землях у 1939 р. радянської влади.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняній історико-правовій науці здійснено комплексний, системний аналіз розвитку юридичної науки та освіти у Львівському університеті впродовж 1661–1939 років.
Наукова новизна проведеного дослідження конкретизована в тому, що уперше:
– історію розвитку юридичної освіти та науки у Львівському університеті розглянуто як процес формування професійної юридичної спільноти та її професійної культурної традиції на західноукраїнських землях від кінця XVIII ст. до першої третини ХХ ст.;
– встановлено, що розвиток юридичної освіти та науки є єдиним цілісним історико-правовим процесом, у якому взаємний вплив юридичної освіти та науки є визначальним, про що свідчить послідовність якісних змін у юридичній освіті та науці;
– визначено істотні ознаки наступності як невіддільної складової частини процесу розвитку юридичної освіти та науки у Львівському університеті, показано послідовність й особливості розвитку континентальної юридичної догматики (догматична школа юриспруденції) та раціоналістичної школи природного права (натуралістична юриспруденція), світоглядно похідних від них історичної та соціологічної шкіл права;
– здійснено періодизацію (виділено періоди й етапи розвитку) історії юридичної освіти та науки у Львівському університеті за критеріями організаційних та якісних змін в освіті й науці;
– описано процес інституціоналізації та організації юридичної освіти й науки у Львівському університеті від 1661 р., реконструйовано кафедральну структуру юридичного факультету Львівського університету від 1784 р. до 1939 р. (з автентичними назвами кафедр), простежено історичні витоки сучасних кафедр, відтворено структуру наукових інститутів юридичного факультету, котрі в 1919–1939 роках були фактичними відповідниками кафедр;
– висвітлено концептуальні засади юридичної освіти у Львівському університеті, її історичні принципи, оцінено основні ідеї підвищення ефективності освіти, проаналізовано навчально-методичне забезпечення навчального процесу й методичне забезпечення наукового процесу;
– схарактеризовано становлення і розвиток основних наукових напрямів та шкіл юридичного спрямування у Львівському університеті в останній чверті ХІХ – у першій третині ХХ ст.;
удосконалено:
– проблемну історіографію, тобто аналіз нагромаджених знань про історію юридичної освіти та науки у Львівському університеті;
– джерельну базу дослідження через її систематизацію, залучення до наукового обігу неопублікованих архівних матеріалів;
– біографістику проблеми шляхом відтворення діяльності, педагогічного та наукового доробку професорсько-викладацького складу юридичного факультету впродовж 1784–1939 років;
набули подальшого розвитку:
– аргументи про роль юридичного факультету Львівського університету як освітнього й наукового центру на західноукраїнських землях, за активної участі якого професійна юридична спільнота ознайомлювалась з передовими європейськими правовими ідеями та вченнями;
– ідеї про вагомий внесок наукових і педагогічних шкіл юридичного факультету Львівського університету у становлення української професійної юридичної спільноти, української юридичної науки та систематичної юридичної освіти.
Практичне значення дисертаційної роботи полягає в можливості використання її матеріалів для написання енциклопедичних статей про юридичний факультет Львівського університету, його структурні підрозділи, а також викладачів; для написання монографії “Юридична освіта і наука у Львівському університеті в 1661–1939 роках” та книг про Львівський національний університет імені Івана Франка загалом, про окремі періоди його історії, наприклад, про Францисканський університет чи Університет Яна Казимира у Львові з акцентом на розвитку української юридичної освіти і науки. Дисертація стане у пригоді науковцям, котрі вивчають історію права та політико-правових учень, адже вона містить чимало матеріалів, зокрема, про ХІХ – першу третину ХХ ст. Вони ж можуть бути застосовані і для написання підручників та посібників з дисциплін кафедри історії держави, права та політико-правових учень юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорювалась на кафедрі історії держави, права та політико-правових учень юридичного факультету Львівського університету та наукових семінарах. Науковий доробок автора у площині об’єкта дослідження був апробований у доповідях і повідомленнях на 14 науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих вчених” (м. Київ, 23–24 квітня 2009 р., 23 квітня 2010 р.); VIII, IX, X Міжнародних студентсько-аспірантських наукових конференціях “Правова система, громадянське суспільство та держава” (м. Львів, 24–26 квітня 2009 р., 14–16 травня 2010 р., 6–8 травня 2011 р.); Міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми історії держави і права країн Центрально-Східної Європи (присвячена 150-річчю від дня народження О. Бальцера)” (м. Львів, 24–25 квітня 2009 р.); ХVI, ХVIІІ регіональних науково-практичних конференціях “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (м. Львів, 8–9 лютого 2010 р., 26–27 лютого 2012 р.); Студентсько-аспірантській науковій конференції “Конституція Пилипа Орлика 1710 р. – визначна пам’ятка українського права” (присвячена 300-річчю прийняття Конституції гетьмана Пилипа Орлика) (м. Львів, 28 квітня 2010 р.); Аспірантсько-студентській науковій конференції “Професор Володимир Семенович Кульчицький – видатний історик права Львівського національного університету імені Івана Франка” (присвячена пам’яті проф. В. С. Кульчицького) (м. Львів, 22 грудня 2010 р.); ХХІV, ХХV Міжнародних історико-правових конференціях “Наукова спадщина професора В. С. Кульчицького і сучасність” (м. Львів, 28 квітня – 1 травня 2011 р.); “Судова влада в Україні і світі: історія, сучасність, перспективи розвитку” (м. Саки, 16–18 вересня 2011 р.); Міжнародній щорічній науковій конференції молодих вчених, аспірантів і студентів “Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права і держави” (присвячена пам’яті видатних вчених-юристів П. О. Недбайла, О. В. Сурілова, В. В. Копєйчикова) (м. Львів, 18–19 листопада 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми становлення і розвитку правової системи України” (м. Харків, 25–26 листопада 2011 р.).
Публікації. Основні положення й висновки дисертаційної роботи викладено у 20 публікаціях, з яких 6 – наукові статті, опубліковані у фахових виданнях, та 14 – у збірниках тез доповідей і повідомлень на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації зумовлена метою і завданнями дослідження та складається зі вступу, п’яти розділів, які об’єднують одинадцять підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Обсяг основного тексту становить 194 сторінки, список використаних джерел – 46 сторінок (413 найменувань) і додатки – 16 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

Результати дослідження узагальнено у висновках:
Питання історії юридичної освіти та науки у Львівському університеті порушувало багато українських та зарубіжних істориків, юристів. Попри це, узагальненої комплексної монографії, яка охопила б аналіз юридичної освіти та науки у Львівському університеті за такий значний історичний період, як 1661–1939 рр., ані в українській, ані в зарубіжній історіографії немає досі. Спираючись на значну джерельну базу, великий обсяг наукової літератури та нові методологічні засади, ми проаналізували становлення і розвиток правової освіти та науки на юридичному факультеті Львівського університету до 1939 р., теоретично узагальнивши численні розрізнені історичні факти.
Так, привілей Яна ІІ Казимира, згідно з яким 20 січня 1661 р. було засновано Львівський університет, передбачав утворення у його структурі юридичного факультету (“обох прав”). Однак, попри наданий дозвіл, юридичного факультету упродовж 1661–1773 рр. так і не було створено. Викладання юридичних дисциплін у цей період обмежувалось лише курсами канонічного права та деякими елементами римського права.
Після першого поділу Речі Посполитої в 1772 р. західноукраїнські землі з центром у Львові опинились у складі Австрійської імперії як новостворена провінція “Королівство Галичини та Лодомерії”. Наступного року, під тиском католицьких європейських монархів, Папа Римський розпустив орден єзуїтів, що призвело до ліквідації керованих ним навчальних закладів, зокрема і Львівського університету. Відтак, із 1773 р. в Королівстві Галичини та Лодомерії не існувало вищого навчального закладу, що негативно позначилось на організації управління новоствореною австрійською провінцією з центром у Львові.
Бажаючи поліпшити ситуацію щодо ефективного адміністрування в Королівстві Галичини та Лодомерії, австрійський імператор Йосиф ІІ 1784 р. відновив діяльність Львівського університету. Згідно з його привілеєм, у Львівському університеті було створено юридичний факультет, метою якого стало виховання освіченого і професійного чиновницького апарату для Королівства Галичини та Лодомерії.
Для організації навчально-наукового процесу на новоствореному юридичному факультеті Львівського університету до цього навчального закладу було скеровано перспективних професорів-юристів, вихованців провідних тогочасних фахівців у галузі юриспруденції К. Мартіні та Й. Зонненфельса. Серед них були А. Пфлегер (перший завідувач кафедри природного права, права народів та інституцій), Б. Борзага (перший завідувач кафедри цивільного, пандектного та кримінального права), Я. Амброс (перший завідувач кафедри канонічного права) та Д. Кьофіль (перший завідувач кафедри політичних учень і австрійського законодавства). Саме згадані чотири кафедри стали першими кафедрами новоствореного юридичного факультету, першим деканом якого був Б. Борзага. Ці кафедри відображали головні напрями юридичної науки, які повинні були опанувати студенти юридичного факультету наприкінці XVIII ст., а саме: історію політичних учень, пандектне (римське) право, т. зв. природне право, кримінальне право, цивільне право, міжнародне право, канонічне право, австрійське законодавство. Викладання та навчання на юридичному факультеті до 1871 р. велося переважно німецькою мовою. Лише з 1871 р. Львівський університет було перетворено на утраквістичний (двомовний) навчальний заклад (німецьку мову в навчальному процесі було замінено на мови найбільших народів Королівства Галичини та Лодомерії – українців і поляків). Однак, через міцніші позиції поляків у владних колах, від 1871 р. Львівський університет поступово полонізувався.
Зважаючи на введення до Королівства Галичини та Лодомерії під час Наполеонівських воєн Кракова, де був Яґеллонський університет, з причин економії коштів австрійський уряд 1805 р. понизив Львівський університет до статусу ліцею. У Львівському ліцеї (1805–1817) юридичний факультет діяв у формі юридичних студій, навчання на яких проводилось у звичному режимі. Негативом було лише те, що деякі досвідчені професори юридичного факультету Львівського університету перейшли на роботу до Яґеллонського університету в Кракові, бажаючи зберегти за собою посаду професора вищого навчального закладу. Після того, як 1817 р. австрійський імператор Франц І відновив Львівський університет, юридичні студії знову набули статусу факультету.
До 1870-х років кафедральна структура юридичного факультету Львівського університету була значно розширена, зважаючи на практичні потреби в підготовці чиновництва та національний рух у краї. Зокрема, було створено кафедри, які спеціалізувались на юридично-економічних наукових напрямах (торговельне та вексельне право, статистика та державні фінанси, бухгалтерський облік, адміністративне право, суспільна економія), а також на історії та сучасному стані розвитку права народів, які населяли Королівство Галичини та Лодомерії (кафедра польського права, кафедра німецького права). На жаль, окремої кафедри, яка спеціалізувалася б на вивченні історії українського права, так і не було створено. Поступки австрійських владних кіл українцям полягали лише в тому, що в 1860-х роках на юридичному факультеті Львівського університету було створено дві кафедри з українською мовою викладання: кафедру цивільного процесу і кафедру кримінального права та процесу.
Удосконалення кафедральної структури юридичного факультету Львівського університету в ХІХ ст. свідчило й про розвиток самої тогочасної юридичної науки. Прикладом є поділ кафедр, які спеціалізувалися на ширшій правовій тематиці, на дрібніші, обмежені лише однією галуззю юридичної науки. Скажімо, кафедру цивільного, пандектного та кримінального права спочатку було реорганізовано в кафедру римського та цивільного права, а згодом створено окремі кафедри цивільного права та римського права.
Серед професорсько-викладацького складу юридичного факультету Львівського університету наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст. переважали вихідці з австрійських, чеських чи словенських земель – центральних теренів Австрійської імперії або земель, які перебували під владою Австрії вже впродовж багатьох століть і де були потужні вищі навчальні заклади, зокрема університети Відня, Ґраца, Оломоуца та Любляни. Саме їхніми вихованцями були перші професори юридичного факультету Львівського університету А. Пфлегер, І. Церголь, К. Аппельтауер та ін. Ці професори були або безпосередніми вихованцями провідних австрійських юристів другої половини XVIII – початку ХІХ ст. К. Мартіні та Й. Зонненфельса, або ввібрали їхні наукові погляди через підручники цих учених. Свою посаду у Львівському університеті австрійці, чехи чи словенці зазвичай вважали тимчасовою – сходинкою до викладацької кар’єри в інших університетах або до державних посад вищих чиновників. Саме із цієї причини лише одиниці із зазначених професорів зробили помітний внесок у розвиток юридичної освіти та науки на юридичному факультеті Львівського університету першого періоду його існування. Лише з 1810-х років, а особливо – з другої половини ХІХ ст. професорами та завідувачами кафедр юридичного факультету Львівського університету стали призначати його вихованців, серед перших були М. Нападєвич, А. Фангор, Й. Зельонацький та ін.
Тільки з другої половини ХІХ ст., коли практика обіймання професорських посад на юридичному факультеті Львівського університету його вихованцями стала звичним явищем, почали формуватися наукові школи юридичного спрямування Львівського університету. Цьому сприяло розширення практики асистентських посад (що наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст. траплялося зрідка). Асистенти були помічниками професорів, допомагали їм у науковій і викладацькій роботі, переймаючи від них досвід та наукові погляди.
Юридичний факультет був найбільшим у Львівському університеті. Його навчальні програми в 1784–1939 рр. охоплювали всі основні галузі юридичної науки, що давало змогу студентам здобувати ґрунтовну юридичну освіту. У 1930-х роках на юридичному факультеті діяли також спеціальні юридичні студії, зокрема судові, дипломатичні, економіко-адміністративні (згодом окремі адміністративні, фінансові та економічні студії), на яких студенти-юристи могли здобути другу вищу освіту.
Із другої половини ХІХ ст. у Львівському університеті існували наукові семінари, які сприяли формуванню у студентів юридичного факультету наукового світогляду, вміння проводити наукові дослідження, а отже, формували зі студентів науковців. У міжвоєнний період семінари було перетворено на наукові інститути, структура яких була досить розгалуженою. Саме на базі наукових семінарів, згодом – наукових інститутів юридичного факультету Львівського університету в останній чверті ХІХ – у першій третині ХХ ст. сформувались юридичні наукові школи Львівського університету, з-поміж них: історія держави і права Польщі, України та інших слов’янських земель (О. Бальцер, А. Віняж та ін.), історія держави і права неслов’янських народів (О. Бальцер, П. Домбковський та ін.), канонічне право (Ю. Кашніца, В. Абрагам та ін.), римське право (Ф. Жрудловський, С. Шаховський та ін.), кримінальне право (І. Добрянський, Ю. Макаревич та ін.), судова медицина (Л. Вахгольц і В. Серадзький, Б. Лукомський та ін.), цивільне право (Е. Тілль, Т. Косінський та ін.), цивільний процес (К. Стефко, Й. Аллерганд та ін.), міжнародне право та міжнародне приватне право (Л. Ерліх, К. Пшибиловський та ін.), фінансове, торговельне та вексельне право (Т. Пілят, М. Аллерганд та ін.), політичне право (С. Стажинський, Е. Дубанович та ін.), адміністративне право (З. Паздро та ін.). Названі наукові школи можна згрупувати в такі наукові напрями, як історія держави і права, кримінальне право та судова медицина, цивільне право та процес й інші напрями юридичної науки, витоки яких на юридичному факультеті Львівського університету можна датувати кінцем XVIII – першою половиною ХІХ ст.
Дослідження з історії польського права започатковані у Львівському університеті на початку ХІХ ст. зі створенням кафедри польського права, торговельного та вексельного права і процесу (завідувач Я. Добжанський). У 1850–1880-х роках історію польського права вивчав на юридичному факультеті Львівського університету А. Фангор. Саме Я. Добжанський і А. Фангор були попередниками О. Бальцера та його учнів у дослідженні історії держави і права Польщі. Проте О. Бальцер розширив тематику історико-правових досліджень і на інші народи, сформувавши наукову школу історії держави і права Польщі, України та інших слов’янських земель. Її представники в основу досліджень поклали критичне опрацювання першоджерел та обґрунтували ідею витоків законодавства Польщі, інших слов’янських держав, зокрема й Київської Русі, зі звичаєвого права поляків, українців та інших слов’ян. Науковий доробок представників цієї школи сучасні науковці-правники можуть використати для розробки курсів зі звичаєвого права українців, а також з історії держави і права України.
Дослідження з історії німецького права, зокрема магдебурзького права, у другій половині ХІХ ст. розпочали на юридичному факультеті Львівського університету Ф. Бішоф і Г. Бруннер. Саме Ф. Бішоф у 1850–1860-х роках на юридичному факультеті Львівського університету започаткував наукове дослідження права львівських вірмен, згодом його продовжив О. Бальцер. До наукових зацікавлень представників наукової школи історії держави і права неслов’янських народів належала передусім історія німецького права та права вірмен. Їхні праці можуть бути корисними для дослідження історії права різних національних громад на теренах західноукраїнських земель, зокрема витоків норм магдебурзького права, наданого й містам Галичини та Волині, зокрема Львову; історії права львівських вірмен; побутування т. зв. волоського права в західноукраїнських селах в епоху Середньовіччя – Нового часу.
Канонічне право було об’єктом вивчення та дослідження викладачів юридичного факультету від часу його заснування. Наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст. над цією проблематикою працювали Я. Амброз, Ф. Зоммаруга та ін. Проте їхні дослідження не були комплексними і систематизованими. Лише в останній чверті ХІХ – у першій третині ХХ ст. набуло розвитку наукове дослідження в галузі канонічного права на юридичному факультеті Львівського університету. Цьому сприяли Ю. Кашніца, В. Абрагам та інші науковці, об’єктом дослідження яких були організація та розвиток інститутів римо-католицької Церкви на польських та українських етнічних землях.
Римське право було надзвичайно важливим напрямом наукових досліджень викладачів юридичного факультету Львівського університету від часу його створення. Серед дослідників римського права наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст. на юридичному факультеті Львівського університету були Б. Борзага, Ф. Маркс та ін. Одним із найславетніших експертів з римського права в цей час став А. Гаймбергер. У 1850–1860-х роках римське право на юридичному факультеті Львівського університету розвивав Й. Зельонацький. Утім лише в останній третині ХІХ – у першій третині ХХ ст. на юридичному факультеті Львівського університету виникла наукова школа римського права, представлена Ф. Жрудловським, С. Шаховським та ін.
Кримінальне право у Львівському університеті досліджували та вивчали з 1784 р. завдяки зусиллям Б. Борзаги, М. Фюгера та ін. У другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. наукові погляди учених-криміналістів Львівського університету полягали в таких принципах класичної юридичної наукової школи, як усне провадження та гласність судового процесу під час розгляду справи та в ході оскарження вироку; визнання попереднього розслідування таємною протокольною процедурою; введення принципу змішаного судочинства; гарантія обвинуваченому дотримання права не давати показів проти себе; затримання підозрюваного лише на підставі відповідного ордеру тощо. Важливо зазначити, що покарання, на думку тогочасних криміналістів, не мало на меті виправити злочинця, а лише ізолювати його від суспільства.
Натомість у наукових працях представників наукової школи кримінального права кінця ХІХ – першої третини ХХ ст., зокрема Ю. Макаревича, простежується вплив соціологічної школи права. Вони дотримувались поглядів, що непрямий умисел потрібно трактувати як недбальство та легковажність, підбурювання та пособництво варто розглядати як спонтанні форми скоєння злочину, а не як участь у чужому злочині. Вплив соціологічної школи права на представників наукової школи Ю. Макаревича простежується і в підтриманні з їхнього боку принципу індивідуалізму під час оцінювання покарання, а також принципів надзвичайного пом’якшення та надзвичайного збільшення покарання, пропагування введення різних запобіжних заходів.
Розвиток цивільного права як наукового напряму наприкінці XVIII ст. у Львівському університеті був зумовлений потребою розробки цивільного кодексу Австрії. До цього процесу залучались професори-цивілісти юридичного факультету Львівського університету, зокрема Б. Борзага. Відомими цивілістами Львівського університету першої половини ХІХ ст. були Й. Вінівартеp, І. Грасль, К. Гюттнер, О. Лопушанський, А. Горак. Австрійське цивільне право розвивалось під впливом німецького права, зокрема норм Цивільного уложення Пруссії 1794 р., принципів, закладених у Цивільному кодексі Франції 1804 р., пандектному праві та праві деяких австрійських провінцій. Цивілісти Львівського університету ХІХ ст. працювали переважно над питаннями сімейного й опікунського права, майнового права, приватного права.
В останній чверті ХІХ – у першій третині ХХ ст. науковий напрям ”Цивільне право та процес” на юридичному факультеті Львівського університету представляло чимало науковців (О. Огоновський, Р. Льоншан де Бер’є, Е. Тілль, К. Стефко та ін.). Він поділяється на декілька наукових шкіл, основними з яких є наукова школа цивільного права Р. Льоншана де Бер’є і Е. Тілля та наукова школа цивільного процесу К. Стефка.
Р. Льоншан де Бер’є та Е. Тілль були референтами Кодифікаційної комісії Цивільного кодексу міжвоєнної Польщі, під час підготовки якого виклали свої погляди на проблеми польського цивільного права, зокрема на зобов’язальне право. На цих учених мали вплив положення цивільних кодексів таких тогочасних держав, як Німеччина, Австрія, Швейцарія, Франція та Японія. Е. Тілль одним з перших у польській юридичній науці звернув увагу на права винахідників. До наукових інтересів К. Стефка належали питання, що лежали на перетині цивільного й міжнародного права.
Серед наукових концепцій представників інших напрямів юридичної науки, які розвинулись у Львівському університеті в останній чверті ХІХ – у першій третині ХХ ст., варто акцентувати увагу на представникові наукової школи фінансового, торговельного та вексельного права А. Долінському, який розмежовував три системи торговельного права: об’єктивну, суб’єктивну та змішану (об’єктивно-суб’єктивну), а також на представникові наукової школи міжнародного права та міжнародного приватного права К. Пшибиловському, який визначав міжнародне приватне право як загальні норми, що розмежовані у сфері приватно-правних відносин у різних державах.
До наукових шкіл юридичного факультету Львівського університету останньої чверті ХІХ – першої третини ХХ ст. належали не лише поляки, а й українці, зокрема викладачі і Францисканського університету (наприклад, В. Вергановський, О. Огоновський) та Університету Яна Казимира у Львові (наприклад, П. Стебельський), і Українського таємного університету у Львові (В. Вергановський, Є. Давидяк та ін.). Це дозволяє спростувати поширений у науковій літературі стереотип про Львівські юридичні наукові школи як суто польські. Насамперед їх потрібно трактувати як юридичні наукові школи Львівського університету, для якого наприкінці XVIII – у першій третині ХХ ст. було характерне поєднання внесків багатьох національностей у розвиток науки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

І. Джерела
Архівні джерела
Архів Львівського національного університету імені Івана Франка
(Архів ЛНУ)
1. Ф. Р-119 Львівський державний університет імені Івана Франка
оп. 1
Спр. 118. Марітчак Олександр Михайлович, 21 арк.
2. Ф. Р-119 Львівський державний університет імені Івана Франка
оп. 1
Спр. 127. Надрага Олександр Антонович, 6 арк.
3. Ф. Р-119 Львівський державний університет імені Івана Франка
оп. 1
Спр. 151. Пшибиловський Казимир (Кароль), 96 арк.
4. Ф. Р-119 Львівський державний університет імені Івана Франка
оп. 1
Спр. 187. Топольницький Микола Кирилович, 14 арк.
5. Ф. Р-119 Львівський державний університет імені Івана Франка
оп. 1
Спр. 193. Фединський Юрій (Степан) Олександрович, 48 арк.
6. Ф. Р-119 Львівський державний університет імені Івана Франка
оп. 1
Спр. 203. Ципковський Василь Пантелеймонович, 22 арк.
7. Ф. P-119 Львівський державний університет імені Івана Франка
оп. 1
Спр. 582. Старосольський Станіслав Костянтинович, 14 арк.
8. Ф. Р-119 Львівський державний університет імені Івана Франка
оп. 1 о/с
Спр. 1022. Надрага Олександр Антонович, 44 арк.
9. Ф. Р-119 Львівський державний університет імені Івана Франка
оп. 1 о/с
Спр. 4043. Макаревич Юлій Спиридонович, 55 арк.
10. Ф. Р-119 Львівський державний університет імені Івана Франка
оп. 1 о/с
Спр. 5039. Недбайло Петро Омелянович, 268 арк.
11. Ф. Р-119 Львівський державний університет імені Івана Франка
оп. 1
Спр. 404. Списки профессорско-преподавательского состава по кафедрам с указанием оклада (1940), 54 арк.
12. Ф. Р-119 Львівський державний університет імені Івана Франка
оп. 1
Спр. 405. Списки викладачів та накази зам. нар. комісара від 19.Х.1940 р. Штатний контингент професорсько-викладацького персонала, 80 арк.
13. Ф. Р-119 Львівський державний університет імені Івана Франка
оп. 1
Спр. 406. Списки профессоров, не состоящих в штате университета, 4 арк.
14. Ф. Р-119 Львівський державний університет імені Івана Франка
оп. 1
Спр. 407. Штатное расписание профессорско-преподавательского состава по кафедрам на 1941–1942 уч. год., 75 арк.
15. Ф. Р-119 Львівський державний університет імені Івана Франка
оп. 1
Спр. 408. Служебно-деловые характеристики профессорско-преподава-тельского состава, выданные ректором Университета (1939–1940), 20 арк.
16. Ф. Р-119 Львівський державний університет імені Івана Франка
оп. 1
Спр. 410. Списки заведующих кафедрами (1939–1941), 23 арк.
17. Ф. Р-119 Львівський державний університет імені Івана Франка
оп. 1
Спр. 411. Анкеты, справки о работе сотрудников и др., 6 арк.
18. Ф. Р-119 Львівський державний університет імені Івана Франка
оп. 1
Спр. 412. Списки преподавателей, получивших научные командировки, 39 арк.
19. Ф. Р-119 Львівський державний університет імені Івана Франка
оп. 1
Спр. 413. Списки преподавателей, ассистентов и лаборантов (1939–1941), 22 арк.
20. Ф. Р-119 Львівський державний університет імені Івана Франка
оп. 1
Спр. 838. Завления о зачислении и увольнении с работы профессорско-преподавательского и учебно-вспомогательного персонала (1939–1941), 153 арк.

Державний архів Львівської області
21. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 29. Аппельтауэр Кароль, 1 арк.
22. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 145. Борзага Бальтазар, 6 арк.
23. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 589. Добжанский Ян, 77 арк.
24. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 810. Карпушко Адам, 48 арк.
25. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1051. Лановский Зигмунт, 7 арк.
26. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1096. Леншан Роман, 189 арк.
27. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1129. Лукомский Бронислав, 11 арк.
28. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1137. Лянг Адам, 36 арк.
29. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1217. Матакевич Антоний, 4 арк.
30. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1240. Мелень Александр Чеслав, 6 арк.
31. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1254. Микушевский Владыслав, 93 арк.
32. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1285. Мор Эугениуш, 3 арк.
33. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1324. Наглик Станислав Эдвард, 43 арк.
34. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1329. Намысловский Владислав, 12 арк.
35. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1331. Нападиевич Миколай, 26 арк.
36. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1344. Недушинский Бронислав, 20 арк.
37. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1361. Новак Пшигодзкий Антоний, 46 арк.
38. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1395. Огоновский Александр, 115 арк.
39. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1398. Ожеховский Клюсик Тадеуш, 105 арк.
40. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1425. Осуховский Вацлав, 2 арк.
41. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1431. Острожинский Владыслав, 40 арк.
42. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1435. Охенковский Владыслав, 49 арк.
43. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1446. Паздро Збигнев, 116 арк.
44. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1449. Пайгерт Ян, 192 арк.
45. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1476. Пельчарский Збигнев, 2 арк.
46. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1479. Пентак Леонард, 148 арк.
47. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1503. Петровский Роман, 69 арк.
48. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1511. Пилят Владислав, 3 арк.
49. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1513. Пилят Тадеуш, 122 арк.
50. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1515. Пининский Леон, 187 арк.
51. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1531. Пойнар Мечислав, 30 арк.
52. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1533. Полишевский Мечислав, 5 арк.
53. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1614. Рембиш Владыслав, 17 арк.
54. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1623. Риттнер Эдвард, 104 арк.
55. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1634. Розмарин Северин, 5 арк.
56. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1645. Рошковский Густав, 185 арк.
57. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1656. Рульф Фридерик, 27 арк.
58. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1717. Серадзкий Влодзимеж, 73 арк.
59. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1727. Сильницкий Тадеуш, 41 арк.
60. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1785. Соха Земовит Збигнев, 45 арк.
61. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1797. Стажинский Станислав, 52 арк.
62. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1809. Стебельский Петр, 253 арк.
63. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1815. Стефко Камиль, 216 арк.
64. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1874. Тилль Эрнест (том I), 220 арк.
65. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1875. Тилль Эрнест (том II и последний), 73 арк.
66. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1906. Турек Виктор, 29 арк.
67. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1933. Фабиан Максимильан, 19 арк.
68. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1940. Фангор Анджей (том I), 150.
69. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1941. Фангор Анджей (том II и последний), 90 арк.
70. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1976. Фьема Юзеф, 47 арк.
71. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1977. Фьюгер Максимилиан Алойзы, 26 арк.
72. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1989. Хлямтач Марцелий (том I), 108 арк.
73. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 1990. Хлямтач Марцелий (том II и последний), 109 арк.
74. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 2098. Шаховский Станислав, 194 арк.
75. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 2227. Ягляж Ежи, 10 арк.
76. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 2240. Яник Збигнев, 14 арк.
77. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 5
Спр. 2249. Янович Александр, 4 арк.
78. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 6
Спр. 174. Переписка с Министерством вероисповеданий и просвещения и Наместничеством во Львове о назначении Бруннера Гейнриха профессором, 3 октября 1865 – 12 января 1869, 9 арк.
79. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 6
Спр. 205. Заявление Зборовского Станислава, Моссинга Иосифа и др. о присвоении им званий доцентов, переписка с Министерством вероисповеданий и просвещения и др. материалы по этому вопросу; 8 октября 1867 – 25 февраля 1870, 43 арк.
80. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 6
Спр. 254. Переписка с Министерством вероисповеданий и просвещения и др. материалы о присвоении Огоновскому Александру, Тыминскому Иосифу и др. звания доцента; 23 мая 1872 – 5 апреля 1873, 42 арк.
81. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 6
Спр. 542. Дело об организации чтения доцентом Серадзким Владимиром курса лекций для юристов по судебной медецине, 28 октября 1898 – 23 апреля 1931, 66 арк.
82. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 6
Спр. 772. Дело о присвоении приват-доценту Пайгерту Яну права чтения лекций по философии права, 16 марта 1914 – 16 июля 1914, 24 арк.
83. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 6
Спр. 1053. Дело о назначении доктора Осуховского Вацлава профессором кафедры римского права и м-ра Туляие Здзислава младшим ассистентом кафедры гражданского права, 8 октября 1927 – 2 июня 1938, 64 арк.
84. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 6
Спр. 1142. Списки научных работ профессоров Абрагама Владислава и Макаревича Юльюша, 1931–1932, 9 арк.
85. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 14
Спр. 63. Закон о высших учебных заведениях, статут Университета им. Яна Казимира и регламент приема студентов на учебу в Университет, 30 арк.
86. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 14.
Спр. 65. Обращение ректора к студенческой молодежи по поводу утверждения за Львовским университетом названия “им. Яна Казимира” и передачи университету здания бывшего Галицийского сейма, 6 арк.
87. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 14
Спр. 590. Статистические сводки о количестве студентов и вольнослу-шателей по факультетам за 1925/26 учебный год, 12 арк.
88. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 14
Спр. 1012. Устав университета имени Яна Казимира во Львове, 30 арк.
89. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 14
Спр. 1754. Проект устава университета им. Яна Казимира во Львове, 50 арк.
90. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 22
Спр. 1491. Списки профессорско-преподавательского состава и абсольвентов юридического факультета, докторов всеобщего и церковного права; 1785– 3 октября 1805, 8 арк.
91. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 22
Спр. 1538. Уведомления Галицийского губернского управления о назначении Добжанского Иоганна преподавателем кафедры польского, торгового и вексельного права, Барона Бернарда преподавателем римского и церковного права и повышении зароботной платы некоторым преподавателям; 8 ноября 1810 – 30 декабря 1810, 8 арк.
92. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 22
Спр. 1574. Список профессоров факультета с указанием их биографичеких данных; 1819, 8 арк.
93. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 22
Спр. 1635. Список профессоров факультета с указанием біографи¬ческих данных и размеров оклада, 1831, 1 арк.
94. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 22
Спр. 1655. Список профессорско-преподавательского состава с указанием биографических данных и размеров оклада, не ранее июня 1833 – не позже ноября 1833, 1 арк.
95. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 22
Спр. 1676. Список профессоров факультета с указанием біографи¬ческих данных, 1835, 1 арк.
96. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 22
Спр. 1733. Списки профессорско-преподавательского состава факуль¬тета с указанием биографических данных, 19 января 1840 – 30 ноября 1840, 3 арк.
97. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 22
Спр. 1761. Список профессорско-преподавательского состава факуль¬тета с указанием биографических данных, 27 ноября 1842, 2 арк.
98. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 22
Спр. 1776. Список профессорско-преподавательского состава факуль¬тета по состоянию на 1842/43 учебный год с указанием изменений по состоянию на 1845/46 учебный год, 11 ноября 1843 – не ранее 15 мая 1846, 1 арк.
99. Ф. 26 Університет імені Яна Казимира у Львові
оп. 22
Спр. 1839: Списки профессорско-преподавательского состава факуль¬тета с указанием биографических данных, 18 февраля 1847 – 30 июня 1847, 3 арк.

Опубліковані джерела
100. Привілей польського короля Яна ІІ Казимира школі Львівського єзуїтського колегіуму про надання статусу університету. Краків, 20 січня 1661 р. / пер. з латин. Василя Кметя // Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка : в 2 т. Т. І : А–К / вид. рада : І. О. Вакарчук (голова), М. В. Лозинський (заст. голови), Р. М. Шуст (заст. голови), В. М. Качмар (відп. секретар) та ін. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2011. – С. 14–15.
101. Akademische Behoerden an der k. k. Universitaet zu Lemberg Sammt der Ordnung der Verlesungen an derselben im Sommer-Semester des Studien-Jahres 1854/55. Lemberg : Aus der kais. konigl. galicischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1855. – 30 s.
102. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Winter-Semester des Studien-Jahres 1855/56. – Lemberg : Aus der kais. konigl. galicischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1855. – 30 s.
103. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Winter-Semester des Studien-Jahres 1856/57. – Lemberg : Aus der kais. konigl. galicischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1856. – 30 s.
104. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Sommer-Semester des Studien-Jahres 1856/57. – Lemberg : Aus der kais. konigl. galicischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1856. – 30 s.
105. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Sommer-Semester des Studien-Jahres 1857/58. – Lemberg : Aus der kais. konigl. galicischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1857. – 30 s.
106. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Sommer-Semester des Studien-Jahres 1858/59. – Lemberg : Aus der kais. konigl. galicischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1858. – 30 s.
107. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Winter-Semester des Studien-Jahres 1858/59. – Lemberg : Aus der kais. konigl. galicischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1858. – 30 s.
108. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Sommer-Semester des Studien-Jahres 1859/60. – Lemberg : Aus der kais. konigl. galicischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1859. – 32 s.
109. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Winter-Semester des Studien-Jahres 1859/60. – Lemberg : Aus der kais. konigl. galicischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1859. – 30 s.
110. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Winter-Semester des Studien-Jahres 1860/61. – Lemberg : Aus der kais. konigl. galicischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1860. – 32 s.
111. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Sommer-Semester des Studien-Jahres 1863/64. – Lemberg : Aus der kais. konigl. galicischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1863. – 39 s.
112. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Winter-Semester des Studien-Jahres 1863/64. – Lemberg : Aus der kais. konigl. galicischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1863. – 38 s.
113. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Winter-Semester des Studien-Jahres 1864/65. – Lemberg : Aus der kais. konigl. galicischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1864. – 38 s.
114. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Sommer-Semester des Studien-Jahres 1865/66. – Lemberg : Aus der kais. konigl. galicischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1865. – 37 s.
115. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Winter-Semester des Studien-Jahres 1865/66. – Lemberg : Aus der kais. konigl. galicischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1865. – 38 s.
116. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Winter-Semester des Studien-Jahres 1866/67. – Lemberg : Aus der kais. konigl. galicischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1866. – 36 s.
117. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Sommer-Semester des Studien-Jahres 1867/68. – Lemberg : Aus der kais. konigl. galicischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1867. – 37 s.
118. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Winter-Semester des Studien-Jahres 1867/68. – Lemberg : Aus der kais. konigl. galicischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1867. – 38 s.
119. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Winter-Semester des Studien-Jahres 1868/69. – Lemberg : Aus der kais. konigl. galicischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1868. – 38 s.
120. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Sommer-Semester des Studien-Jahres 1869/70. – Lemberg : Aus der kais. konigl. galicischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1869. – 39 s.
121. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Sommer-Semester des Studien-Jahres 1870/71. – Lemberg : Buchdruckerei des Carl Budweiser, 1870. – 37 s.
122. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Winter-Semester des Studien-Jahres 1870/71. – Lemberg : Aus der kais. konigl. galicischen Aerarial-Staats-Druckerei, 1870. – 42 s.
123. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Winter-Semester des Studien-Jahres 1871/72. – Lemberg : Aus der Buchdruckerei von E. Winiarz, 1871. – 40 s.
124. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Sommer-Semester des Studien-Jahres 1872/73. – Lemberg : I. Vereins-Buchdruckerei, 1872. – 47 s.
125. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Sommer-Semester des Studien-Jahres 1873/74. – Lemberg : Aus der Ersten Vereinsbuchdruckerei, 1873. – 51 s.
126. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Winter-Semester des Studien-Jahres 1873/74. – Lemberg : Aus der Ersten Vereinsbuchdruckerei, 1873. – 42 s.
127. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Sommer-Semester des Studien-Jahres 1874/75. – Lemberg : Aus der Ersten Vereinsbuchdruckerei, 1874. – 47 s.
128. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Winter-Semester des Studien-Jahres 1874/75. – Lemberg : Aus der Ersten Vereinsbuchdruckerei, 1874. – 46 s.
129. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Winter-Semester des Studien-Jahres 1875/76. – Lemberg : Aus der Ersten Vereinsbuchdruckerei, 1875. – 30 s.
130. Akademische Behörden an der k. k. Universität zu Lemberg, sammt der Ordnung der Vorlesungen an derselben im Studien-Jahre 1877/78. – Lemberg : Aus der Ersten Vereinsbuchdruckerei, 1877. – 15 s.
131. Skład C. K. Uniwersytetu im. cesarza Franciszka I we Lwowe w roku 1879/80. – Lwów : Związkowa drukarnia we Lwowe, 1879. – 15 s.
132. Skład C. K. Uniwersytetu im. cesarza Franciszka I we Lwowe w roku 1880/81. – Lwów : Związkowa drukarnia we Lwowe, 1880. – 15 s.
133. C. K. Uniwersytet im. cesarza Franciszka I we Lwowe. Skład personalu i program wykładów w półroczu zimowem 1881/82. – Lwów : Związkowa drukarnia we Lwowe, 1881. – 29 s.
134. C. K. Uniwersytet im. cesarza Franciszka I we Lwowe. Skład personalu i program wykładów w półroczu letniem 1881/82. – Lwów : Związkowa drukarnia we Lwowe, 1882. – 30 s.
135. C. K. Uniwersytet im. cesarza Franciszka I we Lwowe. Skład personalu i program wykładów w półroczu zimowem 1882/83. – Lwów : Związkowa drukarnia we Lwowe, 1882. – 31 s.
136. C. K. Uniwersytet im. cesarza Franciszka I we Lwowe. Skład personalu i program wykładów w półroczu letniem 1882/83. – Lwów : Związkowa drukarnia we Lwowe, 1883. – 32 s.
137. C. K. Uniwersytet im. cesarza Franciszka I we Lwowe. Skład personalu i program wykładów w półroczu zimowem 1883/84. – Lwów : Związkowa drukarnia we Lwowe, 1883. – 31 s.
138. C. K. Uniwersytet im. cesarza Franciszka I we Lwowe. Skład personalu i program wykładów w półroczu letniem 1883/84. – Lwów : Związkowa drukarnia we Lwowe, 1884. – 31 s.
139. C. K. Uniwersytet im. cesarza Franciszka I we Lwowe. Skład personalu i program wykładów w półroczu zimowem 1884/85. – Lwów : Związkowa drukarnia we Lwowe, 1884. – 31 s.
140. C. K. Uniwersytet im. cesarza Franciszka I we Lwowe. Skład personalu i program wykładów w półroczu letniem 1884/85. – Lwów : Związkowa drukarnia we Lwowe, 1885. – 32 s.
141. C. K. Uniwersytet im. cesarza Franciszka I we Lwowe. Skład personalu i program wykładów w półroczu zimowem 1885/86. – Lwów : Związkowa drukarnia we Lwowe, 1885. – 31 s.
142. C. K. Uniwersytet im. cesarza Franciszka I we Lwowe. Skład personalu i program wykładów w półroczu letniem 1885/86. – Lwów : Związkowa drukarnia we Lwowe, 1886. – 32 s.
143. C. K. Uniwersytet im. cesarza Franciszka I we Lwowe. Skład personalu i program wykładów w półroczu zimowem 1886/87. – Lwów : Związkowa drukarnia we Lwowe, 1886. – 31 s.
144. C. K. Uniwersytet im. cesarza Franciszka I we Lwowe. Skład personalu i program wykładów w półroczu letniem 1886/87. – Lwów : Związkowa drukarnia we Lwowe, 1887. – 32 s.
145. C. K. Uniwersytet im. cesarza Franciszka I we Lwowe. Skład personalu i program wykładów w półroczu zimowem 1887/88. – Lwów : Związkowa drukarnia we Lwowe, 1887. – 32 s.
146. C. K. Uniwersytet im. cesarza Fran