Стасюк Варвара Дмитрівна. Педагогічні умови професійної підготовки майбутніх економістів у комплексі "школа - вищий заклад освіти"

brief description

Стасюк Варвара Дмитрівна. Педагогічні умови професійної підготовки майбутніх економістів у комплексі "школа - вищий заклад освіти": дисертація канд. пед. наук: 13.00.04 / Південноукраїнський держ. педагогічний ун-т (м. Одеса) ім. К.Д.Ушинського. - О., 2003. : табл

Стасюк В.Д. Педагогічні умови професійної підготовки майбутніх економістів у комплексі школа вищий заклад освіти. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук із спеціальності 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Південноукраїнський державний педагогічний університет (м. Одеса) імені К.Д.Ушинського, Одеса, 2003.
У дисертації вперше визначено педагогічні умови професійної підготовки майбутніх економістів у комплексі „Школа вищий заклад освіти”; уточнено та професійно обґрунтовано сутність поняття „педагогічні умови”, „професійна підготовка майбутнього економіста” та „професійна готовність майбутнього економіста”, „безперервна економічна освіта”; розроблено та апробовано технологію професійної підготовки майбутніх економістів комплексу „школа -ВЗО”, яку подано у вигляді моделі; описано процедуру діагностики рівнів професійних та особистісних компонентів готовності майбутніх економістів; подано експериментальну методику підготовки педагогів щодо реалізації означеної технології; тренінги учнів; студентів за освітніми рівнями; проаналізовано одержані результати дослідно-експериментальної роботи.

У дисертації вперше досліджено педагогічні умови професійної підготовки майбутніх економістів у комплексі „школа вищий заклад освіти”. Автором розроблено і науково обґрунтовано експериментальну технологію професійної підготовки майбутніх економістів у комплексі „школа вищий заклад освіти” із впровадженням відповідних педагогічних умов.
1. Професійна підготовка майбутнього економістапедагогічний процес у закладах освіти економічного профілю, що може бути різноманітним і різноплановим, результатом якого є формування та розвиток професійної готовності фахівця-економіста; професійна готовність майбутнього економіста інтегративна якість його особистості, яка проявляється у формах активності та визначає здібність ставити перед собою професійні цілі, обирати способи їх досягнення, контролювати цей процес, здійснювати самоконтроль за виконанням власних дій і прогнозувати шляхи підвищення продуктивності роботи у професійному напряму.Компоненти професійної готовності фахівців-економістів взаємопов‘язані та логічно поділені на дві групи: перша група визначена професійними якостями фахівця: планово-змістовими, організаційними, мотиваційними, контролюючими, координаційними; друга група особистіснимиякостями економіста: вольовими, емоційними, мобілізаційними, самоусвідомленістю, рефлексивно-комунікаційними.
2. Нами було визначено педагогічні умовипрофесійної підготовки економістів, як-то: організацію педагогічного процесу, спрямованого на формування та розвиток професійної готовності майбутнього фахівця; застосування особистісно орієнтованого підходу до підготовки майбутніх економістів, створення особистісно орієнтованих взаємовідносин; ліквідація дублювання змісту економічної освіти шляхом удосконалення та максимального розвитку міжпредметних зв’язків між школою та ВЗО; використання віртуальних методів навчання із застосуванням інформаційних технологій.
3. Особистісно орієнтований підхідцілеспрямоване конструювання педагогічного процесу, орієнтованого на особистість, природний процес саморозвитку начатків здібностей і творчого потенціалу особистості, з визнанням її унікальності, інтелектуальної і моральної свободи, права на повагу шляхом реалізації визначених педагогічних умов; з цих позицій визначено видиособистісно орієнтованих взаємовідносин,а такожознакитаких взаємовідносин та функціональні ролі.
Міжпредметні зв’язкилогічні зв’язки між навчальними дисциплінами, що сприяють формуванню цілісного уявлення про явища природи, допомагають використовувати власні знання у вивченні різних навчальних предметів. Конкретизовано їх типи: тимчасовий (хронологічний) та понятійний (ідейний); визначено функціональні ролі, відповідно до освітніх рівнів системи безперервної економічної освіти: попередні; супутні та перспективні. Віртуальні методи навчання класифіковано у дві групи: перша група традиційніактивні імітаційні методи навчання, друга група методи дистанційного навчання.
4. Навчально-виховний комплекс соціально-педагогічна система, де на підставі спільних зусиль усіх суб’єктів створюється спеціально організоване педагогічне середовище, яке максимально сприяє різнобічному розвитку особистості. Специфікою роботи комплексу професійної підготовки майбутніх економістів ”школа ВЗО”, як багаторівневої педагогічної системи, що складається з трьох рівнів-підсистем (1 рівень - професійної орієнтації,2 рівень - базовоїпрофесійної підготовки,3 рівень - поглибленої спеціалізації), є цілісне утворення у цілеспрямованій взаємодії, що характеризується одночасною взаємообумовленістю сторін, унаслідок контролю, аналізу, рекомендацій щодо можливості досягти означеної мети: підготувати освіченого економіста-професіонала. Успішне досягнення мети забезпечувалося, по-перше, ступенем необхідності та поєднанням педагогічних умов на кожному рівні навчання, а, по-друге, контролем, аналізом і рекомендаціями майбутнім економістам щодо формування та розвитку їхньої професійної готовності. Наочним результатом всебічного аналізу педагогічних умов професійної підготовки майбутніх економістів у комплексі стала розробка, впровадження і наукове обґрунтування експериментальної технології з впровадженням відповідних педагогічних умов щодо професійної підготовки майбутніх економістів у комплексі „школа вищий заклад освіти”.
5. У дослідженні було визначено рівні професійної готовності майбутніх економістів: І низький, ІІ середній, ІІІ достатній, ІV високий рівні готовності. Результати прикінцевого етапу засвідчили, що на високому рівні професійної готовності знаходилося 26 % студентів ЕГ, 4% студентів КГ (було 1% ЕГ, 4% КГ); на достатньому рівні перебували 45% майбутніх економістів ЕГ, 10% КГ (було 9% ЕГ, 9% КГ); на середньому рівні знаходилося 25% студентів ЕГ, 42% КГ (було 44% ЕГ, 41% КГ); на низькому рівні залишилося 4% ЕГ, 44% КГ (було 46% ЕГ, 46% КГ).
Перспективу подальшого вирішення проблеми ми вбачаємо в розробці єдиної системи професійної підготовки фахівців у комплексі, залучення до цього процесу більшої кількості закладів освіти. Особливої уваги заслуговує також виявлення педагогічних умов професійної підготовки обдарованих дітей.