СТИЛІСТИЧНА ТРАНСПОЗИЦІЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ЛЕКСИКИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ (КОДИФІКАЦІЙНИЙ АСПЕКТ)

brief description

Тернопільський національний педагогічний університет
імені Володимира Гнатюка

На правах рукопису
Жирик Ольга Анатоліївна
УДК 811. 161. 2’: 81’38 + 26 + 373

СТИЛІСТИЧНА ТРАНСПОЗИЦІЯ
ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ЛЕКСИКИ
В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
(КОДИФІКАЦІЙНИЙ АСПЕКТ)

10.02.01 українська мова

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
доктор філологічних наук, професор
Струганець Любов Василівна

Тернопіль 2007

З М І С Т

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.... 4
ВСТУП.. 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ПРОЦЕСУ СТИЛІСТИЧНОЇ ТРАНСПОЗИЦІЇ ЛЕКСИКИ...... 11
1.1. Загальнолітературна і термінологічна норма: іманентні ознаки 11
1.2. Особливості вивчення процесу стилістичної транспозиції термінолексем у сучасному мовознавстві. 28
1.3. Кодифікаційна практика як джерело дослідження зміни семантико-стилістичних характеристик лексичних одиниць у синхронії та діахронії.............................................. 37
Висновки до розділу 1... 56
РОЗДІЛ 2. РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ СТИЛІСТИЧНОЇ ТРАНСПОЗИЦІЇ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛЕКСИКОГРАФІЇ...... 58
2.1. Чинники динамічних зрушень у лексико-семантичній системі літературної мови .................... 58
2.2. Взаємодія стилістичних і семантичних процесів під час переходу терміноодиницьдозагальновживаноголексичногофонду... 66
2.3. Специфіка стилістичної транспозиції термінів різних лексико-тематичних об’єднань..................... 87
2.3.1. Лексико-тематична група Медицина”.......... 88
2.3.2. Лексико-тематична група Спорт”................. 95
2.3.3. Лексико-тематична група конфесійних термінів 101
2.3.4. Лексико-тематична група економічних термінів 111
2.3.5. Лексико-тематична група Техніка” 115
2.3.6. Лексико-тематична група термінів політико-правової сфери .. 123
2.3.7. Лексико-тематична група термінів із позначкою спец. .128
Висновки до розділу 2. 134
РОЗДІЛ 3. СПІВВІДНОШЕННЯ КОДИФІКАЦІЇ І РЕАЛІЗАЦІЇ ТЕРМІНОЛЕКСЕМ У СУЧАСНІЙ МОВНІЙ ПРАКТИЦІ СОЦІУМУ................................................................................................. 137
3.1. Термінологічні одиниці з неадекватно кодифікованим стилістичним статусом.... 137
3.2. Механізм дослідження співвідношення кодифікації та реалізації лексичних норм .. 171
3.3. Кореляція показників стилістичної транспозиції терміноодиниць і соціолінгвальних параметрів 176
Висновки до розділу 3. 190
ВИСНОВКИ .... 193
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ . 200
ДОДАТКИ............................................................................................................. 227

ВСТУП
Мова складна ієрархічна система, існування якої детерміноване перманентною зміною елементів кожного її рівня. Найбільш динамічний щодо кількісних і якісних характеристик є лексико-семантичний рівень, одиниці якого зазнають неологізації, архаїзації, семантичної перебудови і стилістичної транспозиції, тобто зміни стилістичного статусу лексичних одиниць.
Наприкінці ХХ на початку ХХІ століття в епіцентрі стилістичної транспозиції перебуває термінологічна лексика. У цей період термінологічні одиниці активно переходять зі своєї термінологічної сфери до загальномовного вжитку. Обґрунтування змін стилістичного статусу спеціальної лексики в сучасній українській літературній мові передбачає опрацювання дотичних до окресленої проблеми досліджень українських і зарубіжних мовознавців, у яких висвітлено: 1) сутність загальнолітературної норми (Л.Булаховський [20], С.Ожегов [165; 166], Р.Гельгардт [37], Е.Косеріу [99], А.Коваль [89; 90], О.Ахманова [3], Б.Гавранек [33; 276], В.Іцкович [72; 73; 74; 75], В.Русанівський [200], К.Горбачевич [40; 41], М.Пилинський [177; 178; 179], З.Франко [254], С.Єрмоленко [61; 64; 65], М.Жовтобрюх [68], В.Вінтер [29], Ю.Богачов [10], Л.Струганець [223; 224; 225; 227 та ін.]); 2) природу термінологічної норми та особливості взаємодії термінів і загальновживаних слів (Д.Лотте [137; 138], О.Реформатський [188; 189], В.Лейчик [126; 127; 128; 129], Л.Карпова [80], В.Даниленко [43; 44; 45; 46; 47; 48; 49], Т.Канделакі [76; 77; 78], Л.Кутарьова [121], Б.Головін [38; 39], Т.Коготкова [92], Н.Васильєв [23], Н.Бойко [11; 12], Л.Морозова [151], І.Квітко [81], В.Журавльов [69], І.Кочан [102; 103], А.Д’яков [56], Т.Кияк [83; 84; 85; 86; 87], О.Радченко [187], Т.Михайлова [148], Н.Цимбал [263] та ін.); 3) проблему детермінологізації лексичних одиниць (Л.Капанадзе [79], Ф.Нікітіна [161; 162], В.Бабик, Ю.Костенко [4], Т.Панько [173; 174], Н.Непийвода [158; 159; 160], А.Крижанівська [113; 114; 115], О.Муромцева [153; 154], Г.Мацюк [143], Л.Ферм [253], Л.Симоненко [204], О.Пчелінцева [186], О.Стишов [220; 221] та ін.); 4) соціолінгвістичний підхід до вивчення мовних явищ (І.Краус [111; 112], Л.Нікольський [163], В.Аврорін [1], Ю.Дешерієв [53], В.Бондалєтов [13], М.Юсселер [270], С.Трєскова [181; 248], Л.Ставицька [117; 118], Л.Струганець [225] та ін.).
Актуальність дослідження. Попри те, що науковці вивчали явище переходу терміноодиниць до загальновживаної лексики, існує відчутна потреба комплексного дослідження зміни стилістичного статусу термінів, зокрема на основі лексикографічних джерел української літературної мови. Гіпотеза про результативність такого аналізу ґрунтується на тому, що саме кодифікаційна практика є одним із основних джерел фіксації стану розвитку лексичних норм на певному історичному етапі функціонування мовної системи. Актуальність обраної теми визначається й тим, що активізація роботи над укладанням словників різних типів на паперових та електронних носіях потребує студіювання явища стилістичної транспозиції, засвідченого в національній лексикографії, що сприятиме адекватному відображенню стилістичного статусу термінолексем у кодифікаційних працях.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація відповідає науковій проблемі Теоретичні та практичні аспекти культури мови і стилістики” кафедри методики викладання української мови і культури мовлення Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Тема дисертації затверджена вченою радою Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (протокол № 7 від 2 березня 2004 року) та схвалена Науковою координаційною радою Українська мова” Інституту української мови НАН України (протокол № 31 від 11 квітня 2006 року).
Метою дослідження є системний аналіз стилістичної транспозиції термінологічної лексики сучасної української мови у кодифікаційній практиці.
Для досягнення зазначеної мети передбачено виконання таких завдань:
· схарактеризувати ознаки загальнолітературної і термінологічної норми;
· з’ясувати сутність явища стилістичної транспозиції термінолексем;
· здійснити стратифікацію термінологічної лексики в лексикографічних джерелах;
· на матеріалі словників виявити хронологічні межі активного переходу термінів до загальновживаної лексики;
· на підставі аналізу кодифікаційних джерел визначити терміносистеми, із яких найактивніше поповнюється загальновживаний лексичний фонд;
· дослідити взаємодію стилістичних і семантичних процесів, характерних для стилістичної транспозиції термінологічних одиниць;
· виявити лексичні одиниці із неадекватно зафіксованим стилістичним статусом;
· вивчити співвідношення кодифікації та реалізації лексичних норм;
· встановити кореляцію показників стилістичної транспозиції терміноодиниць і соціолінгвальних параметрів.
Об’єкт дослідження процес стилістичної транспозиції термінологічної лексики в сучасній українській літературній мові.
Предмет дослідження лексичні одиниці, що втратили термінологічний статус і перейшли до загальновживаного лексичного фонду сучасної української мови.
Джерельною базою наукової роботи слугували загальномовні словники української мови (тлумачні, перекладні, словники іншомовних слів). Для встановлення часових меж зміни стилістичного статусу слів обрано етапні кодифікаційні праці ХХ ст., а також окремі словники початку ХХІ ст: Російсько-український словник / Відп. ред. П.Мустяца. К.:Видавництво АНУРСР, 1937. РУС-37; Російсько-український словник / Гол. ред. М.Калинович. К.:Видавництво АН УРСР, 1948. РУС-48; Російсько-український словник. Т.1 3. К.: Видавництво АНУРСР, 1968. РУС-68; Словник української мови / І. Білодід (гол. ред.) та ін. Т.1 11. К.: Наук. думка, 1970 1980. СУМ; Російсько-український словник /Уклад.: Д.Ганич, І.Олійник. К.:Рад. школа, 1979. РУС-79; Словник іншомовних слів / За ред. О.Мельничука. Вид. друге, випр. і доп. К.: Головна редакція УРЕ, 1985. СІС-85; Словник іншомовних слів / Укл. Л.Пустовіт та ін. К.:Довіра, 2000. СІС-2000-П; Словник іншомовних слів / Уклад.: С.Морозов, Л.Шкарапута. К.: Наук. думка, 2000. СІС-2000-МШ; Великий тлумачний словник української мови / Уклад. і гол. ред. В.Бусел. К.; Ірпінь: ВТФ Перун”, 2004. ВТС-2004. Укладена картотека стилістичних транспозитів (далі СТ) налічує близько 3 тисяч лексичних одиниць.
Методи дослідження. Мета дисертації та специфіка досліджуваного предмета зумовили потребу комплексного використання методів: описового методу для характеристики зібраного фактичного матеріалу; зіставного аналізу для порівняння реєстрів словників; методу лексикографічних зрізів для параметризації семантико-стилістичних процесів; методу компонентного аналізу для з’ясування специфіки семантичної структури стилістично транспонованих термінів; методу анкетування для виявлення особливостей реалізації термінолексем у мовній практиці соціуму; методу кількісного аналізу для визначення квантитативних характеристик досліджуваних явищ.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в запропонованому аспекті вивчення стилістичної транспозиції термінологічної лексики; уперше в українському мовознавстві шляхом суцільної вибірки реєстрів найважливіших загальномовних словників української мови ХХ початку ХХІ ст. сформовано корпус терміноодиниць, що зазнали стилістичної переорієнтації; виділено лексико-тематичні групи стилістичних транспозитів; визначено хронологічні параметри зміни їх стилістичного статусу; виявлено типи ускладнення семантики стилістично переорієнтованих термінів і представлено класифікацію видів їхньої семантичної структури; укладено перелік слів із неадекватно кодифікованим стилістичним статусом; встановлено залежність стилістичної транспозиції терміноодиниць від соціолінгвальних характеристик.
Теоретичне значення дисертації полягає в обґрунтуванні процесу стилістичної транспозиції термінологічної лексики в сучасній українській літературній мові, що зумовлює зміни лексичних норм, відбиті в лексикографічних працях (зокрема зафіксовану термінологічну позначку лексеми чи лексико-семантичного варіанта (далі ЛСВ). Висновки виконаного дослідження сприятимуть глибшому пізнанню взаємодії стилістичних і семантичних процесів у літературній мові, виявленню залежності реалізації літературних норм від соціолінгвальних параметрів. Дисертація розвиває положення сучасної стилістики, лексикології, лексикографії і лінгвопрагматики.
Практичну цінність результатів дослідження вбачаємо у тому, що вони можуть бути використані у сучасній лексикографії (для адекватного представлення терміноодиниць у загальномовних словниках різних типів). Матеріали дисертації знайдуть застосування у викладанні лексикології, стилістики, культури мови на філологічних факультетах. Систематизовані й узагальнені лінгвальні факти слугуватимуть основою для розроблення спецкурсів, написання підручників і посібників для вищих навчальних закладів.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практичні результати дослідження викладено в доповідях на щорічних звітних наукових конференціях викладачів кафедри методики викладання української мови і культури мовлення Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (2004, 2005, 2006 рр.). Матеріали дисертаційної праці висвітлювались у виступах на Міжнародній науковій конференції Проблеми загальномовної та ареальної семантики” (Луганськ, 2005), Міжнародному конгресі Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі” (Київ, 2005), Міжнародній науковій конференції Лінгвалізація світу: теоретичний і методичний аспекти” (Черкаси, 2006), XV Міжнародній науковій конференції Мова і культура” (Київ, 2006), 9-ій Міжнародній науковій конференції Проблеми української термінології СловоСвіт 2006” (Львів, 2006), Всеукраїнській науковій конференції Східнослов’янські мови в їх історичному розвитку (до 100-річчя від дня народження професора С. Самійленка)” (Запоріжжя, 2006).
Публікації. Основний зміст роботи вискладено у 8 одноосібних публікаціях, серед яких 5 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура й обсяг дисертації. Робота складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (280 позицій) і додатків. У праці подано 34 рисунки і 15 таблиць. Обсяг основного тексту 199 сторінок. Повний обсяг роботи 275 сторінок.

bibliography

ВИСНОВКИ

1.Стилістичну транспозицію лексичних одиниць трактуємо як зміну позиції слова у лексико-семантичній системі мови. На сучасному етапі розвитку української мови спостерігаємо інтенсивну стилістичну транспозицію термінолексики. Сутність процесу полягає у переході терміна або термінологічного значення до сфери загальновживаної лексики шляхом зміни спеціального контексту функціонування на неспеціальний. Стилістичну переорієнтацію засвідчують загальномовні словники, у кодифікаційних реєстрах яких знімають термінологічну позначку біля лексеми чи певного ЛСВ.
2. Засадничим для вивчення процесу стилістичної транспозиції вважаємо аналіз іманентних ознак загальнолітературної та термінологічної норм. Спільними для них є такі ознаки, як поєднання динамічності й стабільності, а також кодифікованість. Кодифікаційні праці відображають визнаний соціумом у певний історичний період статус термінологічних одиниць. Якщо окрема лексема в процесі перманентної еволюції змінює свої семантико-стилістичні характеристики, то кодифікаційна практика певною мірою (повно чи неповно, вчасно чи із запізненням) ці трансформації фіксує. Метод лексикографічних зрізів, використаний у дослідженні, дав можливість здійснити комплексну параметризацію семантико-стилістичних процесів: стратифікувати термінологічну лексику сучасної української мови з погляду її лексикографічного статусу; встановити, у якому словнику востаннє подано термінологічну позначку біля лексеми чи ЛСВ; визначити хронологічні межі переходу термінів до загальномовного вжитку; а також простежити систему змін у тлумаченні значень стилістичних транспозитів. Показовими для вивчення процесу стилістичної транспозиції термінів у діахронії виявились словники РУС-37, РУС-48, РУС-68, РУС-79, СУМ, ВТС-2004, які містять систему стилістичних позначок і відображають стан лексичних норм української літературної мови у різні десятиліття її розвитку в ХХ та на початку ХХІ століття.
3. Мовні зміни детерміновані комплексною дією інтралінгвальних та екстралінгвальних чинників. Для розвитку лексико-семантичного рівня мови загалом та для стилістичної транспозиції термінів зокрема визначальними є екстралінгвальні фактори. Становлення незалежної української держави й нового суспільного ладу та зумовлена цим активізація політичних, економічних, наукових і культурних контактів нашої країни з державами світу спричиняють активний вихід термінологічних одиниць репрезентантів відповідних сфер у загальний вжиток. Подальший розвиток науки й техніки, дедалі більший вплив ЗМІ на суспільну спільноту також сприяють поширенню лексичних одиниць різних терміносистем у неспеціальному спілкуванні.
4.На основі стратифікації термінологічної лексики з погляду її стилістичного статусу в загальномовних словниках української мови сформовано корпус СТ, які змінили сферу функціонування зі спеціальної на неспеціальну. Свідченням активності процесу стилістичної переорієнтації є тематична різноманітність лексичних одиниць. Це транспозити з терміносистем медицини, спорту, техніки, політики й права, конфесійної сфери та одиниці, що марковані в проаналізованих лексикографічних кодексах позначкою спец.
Домінантні в ракурсі переходу до загальновживаного лексичного фонду лексико-тематичні групи Медицина”, Спорт”. Із медичної терміносфери активно залучаються лексеми на позначення різноманітних хвороб і хворобливих станів, осіб за фаховою спрямованістю, галузей медичної науки, назв лікувальних дій та операцій, приладів та засобів лікування, назв медичних понять та ін. Спортивна галузь поповнює нетермінологічну лексику одиницями для називання видів спортивних змагань, назв осіб за спортивною діяльністю, видів спортивного інвентаря, періодів спортивних змагань, назв спортивних понять тощо.
Виявлено, що більшість лексем і ЛСВ із корпусу СТ змінили стилістичний статус на лексикографічному зрізі РУС-48 / СУМ. Меншою мірою переорієнтація терміностатусу відбувається на етапі СУМ / ВТС-2004. У цьому лексикографічному діапазоні зазнали стилістичної переорієнтації переважно терміни конфесійної сфери.
5.Динаміку мови в діахронії засвідчують не лише кількісні параметри надходження чи аутування слів, але й якісні перетворення лексем. Особливою інтенсивністю відзначається семантична перебудова СТ. Процес зміни стилістичного статусу термінів супроводжується стрімким розгалуженням семантичної структури транспонованих одиниць. Відбувається органічне поєднання стилістичних і семантичних процесів. Семантизація слів у словниках тлумачного типу слугувала підґрунтям для спостереження за особливостями перебудови семантичної структури транспозитів. Шляхом аналізу співвідношення семантичного обсягу лексем у різних словниках (у діахронії) виявили й описали типологію розгортання семантики стилістично переорієнтованих термінів. Внаслідок опрацювання зазначеного корпусу лексики виокремлено п’ять типів ускладнення семантичної структури термінів зі зміненим стилістичним статусом. Ці типи визначено за специфікою поповнення значеннєвого обсягу стилістичних транспозитів похідними МК (І тип), переносними ЛСВ (ІІ тип), прямими ЛСВ (ІІІ тип), термінологічними ЛСВ (ІV тип). В основі п’ятого (V) типу поєднання ознак усіх попередніх типів у різних комбінаціях.
Простудійований лексикографічний матеріал засвідчує, що майже для всіх лексико-тематичних груп СТ домінантними є І, ІІ та V типи. Нижчими показниками частотності характеризується ІІІ тип ускладнення семантичної структури. Найменш продуктивним виявився ІV тип.
6.Аналіз словникових дефініцій у лексикографічних працях тлумачного типу СУМі та ВТСі-2004 слугував підставою для констатації факту, що в загальному вжитку функціонують СТ з чотирма видами семантичної структури: елементарною, яка визначається за наявністю одного транспонованого ЛСВ; простою, яка складається з основного ЛСВ та похідного МК; складною, яка репрезентує два чи більше ЛСВ; а також надскладною, яка акумулює два і більше ЛСВ та похідні МК. Для стилістично транспонованих термінолексем найбільш характерними є складний та надскладний види семантичної структури.
7.Матеріали дослідження підтверджують, що кодифікаційна практика суттєво відстає у фіксації реальних лексичних норм. Існує дистанція між кодифікованим стилістичним статусом та реальними стилістичними ознаками багатьох термінологічних одиниць. Детальне вивчення реєстрів загальномовних словників української мови в аспекті виявлення особливостей фіксації термінолексики дозволило сформувати перелік лексем із неадекватно зафіксованим стилістичним статусом. Виділено дві великі множини проаналізованих слів: 1) ті лексеми, що потребують термінологічного маркування, і 2) ті, що потребують вилучення стилістичних позначок.
До першої множини належать терміноодиниці більшості виокремлених лексико-тематичних груп: сфери Медицина” (диспепсія, облітерація, ендометрит, діатермія, детрит, гіперемія); спортивної галузі (серсо, корнер, смеш, форхенд, тобоган); конфесійної сфери (конгрегація); галузі Економіка” (онколь, манко, субвенція, сальдо, пул, концесія); технічної терміносфери (пантограф, магнето, олеонафт, паккамера, саман).
Друга множина представлена лексемами з медичної галузі (шок, кома, інфекція, сепсис, алергія); спортивної терміносфери (заплив, хокеїст, дискваліфікація, фальстарт, ринг); конфесійної сфери (священик, великомученик, сповідатися); економічними транспозитами (збут, рентабельний, кошторис, інкасація); лексемами зі сфери Техніка” (обтічний, капсула, агрегат).
Неадекватність фіксації термінологічних одиниць у проаналізованих загальномовних словниках української мови полягає не лише в непослідовній кваліфікації їхнього стилістичного статусу, але й у неповному відображенні семантичного обсягу. Виокремлено низку лексем, що функціонують у лінгвосоціумі з некодифікованими прямими чи переносними значеннями. Це одиниці різних терміносфер: Медицини” (консиліум, донор, метастаз, діагноз), Спорту” (фолити, фора), конфесійної сфери (причастя, апокаліпсис), Економіки” (дистриб’ютор), Техніки” (пробник, розпушувач) та ін.
8. Інтенсивні темпи мовної еволюції актуалізують потребу вивчення реального стану функціонування лексичних норм у мовному житті соціуму. З огляду на існування дистанції між кодифікованими та реальними семантико-стилістичними параметрами проаналізованих лексичних одиниць розроблено механізм дослідження співвідношення кодифікації та реалізації лексичних норм. Його сутність полягає у проведенні анкетування та зіставленні результатів із кодифікованими стилістичними й семантичними характеристиками відібраної лексики.
Для встановлення кореляції показників стилістичної транспозиції термінолексики й соціолінгвальних параметрів було обрано такі критерії залучення інформантів, як стать, вік, фах та місце проживання.
Результати проведеного анкетування дають підстави стверджувати, що максимально репрезентативним виявився віковий критерій: він суттєвий для всіх проаналізованих лексико-тематичних груп. Терміни медичної сфери найкраще тлумачать респонденти ІІ (30-40 рр.) і ІІІ (40-60 рр.) вікових категорій. Економічні терміноодиниці та лексеми комп’ютерної сфери найбільш точно пояснюють інформанти молодшого віку І (25-30 рр.) і ІІ (30-40 рр.) категорій. Найвищу обізнаність із конфесійною лексикою виявляють представники ІV (після 60 рр.) категорії.
Результативність критерію добору інформантів за статтю виявилась дещо нижчою, ніж вікового. Найбільш виразно простежується різниця у відповідях респондентів різної статі для технічної термінолексики, оскільки значно вищі показники розуміння її семантики чоловіками, залученими до опитування. Під час аналізу відповідей стосовно транспозитів із економічної та спортивної галузей виявлено, що рівень володіння лексичними одиницями названих сфер не залежить від статі інформантів.
Критерій добору респондентів за фахом є показовим лише для термінолексики медичної сфери (за винятком слів, що називають найбільш відомі в соціумі хвороби чи медичні поняття) і технічної сфери. Однак він не відображає значної відмінності у рівні тлумачення інформантами спортивних, економічних і конфесійних терміноодиниць.
Критерій добору опитуваних за місцем проживання виявився дієвим лише для одиниць комп’ютерної сфери: визначено низькі показники оперування такою лексикою жителями села.
Загалом показовість кожного соціолінгвального параметра (статевої належності інформанта, вікової категорії респондента, фаху опитуваного чи його місця проживання) залежить від лексико-тематичної групи стилістично переорієнтованих термінів.
9. Дослідження засвідчило певні особливості використання термінологічної лексики у неспеціальних контекстах, як-от: перекручення семантики термінів, оперування переносними значеннями термінолексеми при незнанні її первинного термінологічного ЛСВ, використання термінів із похідними некодифікованими значеннями, сплутування значення кількох терміноодиниць на основі подібності їх фонетичного оформлення, залучення окремих термінів для витворення сленгізмів тощо.
10. Отже, поєднання теоретичних принципів кодифікації термінологічної лексики у загальномовних словниках української літературної мови й соціолінгвістичного дослідження реальних семантико-стилістичних параметрів терміноодиниць у мовній практиці соціуму є надійним підґрунтям для забезпечення об’єктивності кодифікаційних прескрипцій. Запропонований комплексний підхід сприятиме посиленню лінгвопрагматичного ефекту стилістичних і лексикологічних студій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аврорин В.А. Проблемы изучения функциональной стороны языка (к вопросу о предмете социолингвистики). Ленинград: Наука, 1975. 275 с.
2. Аксенова О.Г. Семантические изменения в группе общеполитической лексики украинского литературного языка второй половины ХІХ первой половины ХХ вв.: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.01 / АН УССР. Отд-ние литературы, яз. и исскуствоведения. К., 1968. 17 с.
3. АхмановаО. Словарь лингвистических терминов. М.: Советская энциклопедия, 1966. 608 с.
4. БабикВ., КостенкоЮ. Процессы детерминологизации и деспециализации лексики в сфере искусств // Формирование и функционирование специальной лексики в русском языке: Сб. научн. ст. Днепропетровск: Изд-во Днепропетровского гос. ун-та, 1978. С. 51-53.
5. БалогВ.О. Галузева лексика в словнику української мови в 11-ти томах (1970-1980 рр.) (семантичний та стилістичний аспекти): Автореф. дис канд. філол. наук: 10.02.01 / Інститут української мови НАН України. К., 2003. 16 с.
6. БелодедИ.К. Научная терминология: О работе комитета научной терминологии АН УССР // Общественные науки. 1982. № 2. С. 205-209.
7. БєльчиковЮ. О нормах литературной речи // Вопросы культуры речи. 1965. Вып. VI. С. 6-14.
8. БілодідІ.К., ЛагутінаА.В. Особливості системи наукової термінології періоду НТР у контексті загальнолітературної мови // Тези доповідей республіканської конференції Науково-технічний прогрес і проблеми термінології”. Львів, 1980. С. 26-27.
9. БлиноваО.И. Термин и его мотивированность // Терминология и культура речи: Сб. ст. / Отв. ред. Л.И.Скворцов, Т.С.Коготкова. М.: Наука, 1981. С. 28-36.
10. БогачевЮ.П. Языковая норма и современные словари // Русский язык в национальной школе. 1986. № 7. С. 6-10.
11. БойкоЛ.В. Стилистичеcкая характеристика слова в словарях // Русский язык в национальной школе. 1987. № 6. С. 7-13.
12. БойкоН.И. Функционирование професcионально-терминологической лексики в языке современной украинской художественной прозы (семантическая и стилистическая характеристика): Автореф. дис канд. филол. наук: 10.02.01 / Киевский государственный педагогический институт им. А.М.Горького. К., 1984. 24 с.
13. БондалетовВ. Социальная лингвистика. М.: Просвещение, 1987. 158 с.
14. БондарчукМ.Н. Роль семного анализа для реструктуризации терминологического поля с доминантой вираж” // Система і структура східнослов’янських мов: Міжкафедральний зб. наук. пр. К., 1999. 287 с.
15. БрагинаА.А. Значение и оттенки значения в термине // Терминология и культура речи: Сб. ст. / Отв. ред. Л.И.Скворцов, Т.С.Коготкова. М.: Наука, 1981. С. 37-46.
16. БудаговР.А. Проблемы развития языка. М.: Наука, 1965. 73 с.
17. БудаговР.А. Толковые словари в национальной культуре народов. М.: Изд-во Московского ун-та, 1989. 151 с.
18. БудзулякЛ. Пошуки в українській лексикографії // Українська мова та література. 2002 . № 2. С. 12.
19. БукС. Поняття семантизації в сучасній лінгвістиці // Вісник: Проблеми української термінології. Львів: Національний університет Львівська політехніка”, 2004. № 503. С. 63-66.
20. БулаховськийЛ. Виникнення і розвиток літературних мов // Наукові записки Інституту мовознавства АН УРСР. Т. І. К.: АН УРСР, 1941. С. 91-114.
21. ВаринаВ.Г. Лексическая семантика и внутренняя форма языковых единиц // Принципы и методы семантических исследований / Редкол.: Ярцева Н. (гл. ред.) и др. М.: Наука, 1976. С. 233-243.
22. ВасенкоЛ., Кримець О. Термінологічна метафоризація як репрезентація нового наукового знання // Вісник: Проблеми української термінології. Львів: Національний університет Львівська політехніка”, 2006. № 559. С. 57-61.
23. ВасильевН.Л. О месте и значении научной терминологии в системе общелитературных средств выражения // Термин и слово: Межвуз. сб. Горький: Изд. ГГУ, 1982. С. 10-17.
24. ВащенкоВ.С. Украинская семасиология. Типология лексических значений (на украинском языке): Учебн. пособие. Днепропетровск: Днепропетровский государственный университет, 1981. 50 с.
25. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. К.; Ірпінь: ВТФ Перун”, 2004. 1440 с.
26. ВербицькаО.А. Термінологічна лексика і метафоризація // Мовознавство. 1983. № 6. С. 47-50.
27. ВеклинецьЛ. Становлення української психологічної термінології // Дивослово. 1996. № 11. С. 26-28.
28. Взаємодія художнього і публіцистичного стилів української мови / За ред. Пилинського Г. М., Дзюбишиної-Мельник Н. Я. та ін. К.: Наук. думка, 1990. 216 с.
29. ВинтерВ. О маркированности, соответствии норме и естественности” // Вопросы языкознания. 1982. № 4. С. 72-77.
30. ВовкО.Б. Семантична структура образної номінації // Мовознавство. 1985. № 5. С. 64-68.
31. Вопросы нормы и нормативности в реализации языковых средств: Межвуз. Сб. научн. тр. / Под ред. Р.Р.Каспранского. Горький: Изд-во ГГПИ, 1988. 167 с.
32. ВусикГ. Унормування термінології як передумова формування наукового стилю на Україні (20-ті 30-ті рр. ХХ) // Лінгвістика: Зб. наук. пр. Луганськ: Вид-во Луганського нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка Альма-матер”, 2005. № 3 (6). С. 234-239.
33. ГавранекБ. Задачи литературного языка и его культура: Пер. с чешск. // Пражский лингвистический кружок: Сб. ст. М.: Прогресс, 1967. С. 338-377.
34. ГакВ. Языковые преобразования. М.: Школа Языки русской культуры”, 1998. 768 с.
35. Гак В. Системность в лексике и типология лексических значений // Актуальные проблемы лексикологии. Новосибирск: Изд-во Новосибирского ун-та, 1971. С. 87-88.
36. ГаничД., ОлійникІ. Словник лінгвістичних термінів. К.: Вища школа, 1985. 360 с.
37. ГельгардтР.Р. О языковой норме // Вопросы культуры речи. 1961. Вып. 3. С. 35-36.
38. ГоловинБ.Н., КобринР.Ю. Лингвистические основы учения о терминах: Учебн. пособ. для студ. филолог. спец. вузов. М.: Высшая школа, 1987. 104 с.
39. Головин Б. Термин и слово // Термин и слово: Межвуз. сб. Горький: Издание ГГУ им. Н. И. Лобачевского, 1980. С. 3-11.
40. ГорбачевичК. Изменение норм русского литературного языка. Ленинград: Просвещение (Ленинград. отделение), 1971. 270 с.
41. ГорбачевичК. Нормы современного русского литературного языка. 3-е изд., испр. М.: Просвещение, 1989. 208 с.
42. ГулыгаЕ.В., ШендельсЕ.И. О компонентном анализе значимых единиц языка // Принципы и методы семантических исследований / Редкол.: Ярцева Н. (гл. ред.) и др. М.: Наука, 1976. С. 291-313.
43. ДаниленкоВ. Актуальные направления лингвистического исследования русской терминологии // Современные проблемы русской терминологии: Сб. ст. / Отв. ред. В.Даниленко. М.: Наука, 1986. С. 5-79.
44. ДаниленкоВ. Лингвистическая нормативность терминов // Критерии нормативности в литературном языке и терминологии: Тезисы докладов и сообщений регионального теоретико-методологического семинара / Отв. ред. В.Скуиня. Рига: ИЛЛ, 1987. С. 17-18.
45. ДаниленкоВ. Лингвистические требования к стандартизуемой терминологии // Терминология и норма. О языке терминологических стандартов: Сб. ст. / Отв. ред. В.Даниленко. М.: Наука, 1972. С. 5-32.
46. ДаниленкоВ. Лингвистическое изучение терминологии и культуры речи // Актульные проблемы культуры речи: Сб. ст. / Ред. В.Г.Костомаров, Л.И.СКворцов. М.: Наука, 1970. С. 305-325.
47. ДаниленкоВ. Лексико-семантические и грамматические особенности слов-терминов // Исследование по русской терминологии: Сб. ст. / Отв. ред. В.Даниленко. М.: Наука, 1971. С. 7-119.
48. ДаниленкоВ. О профессиональном варианте нормы // Научно-техническая терминология: Сб. ст. / Отв. ред. В.Даниленко. 1978. № 5. С. 1-3.
49. Даниленко В. Русская терминология. Опыт лингвистического описания. М.: Наука, 1977. 246 с.
50. ДаниленкоВ., СкворцовЛ. Лингвистические проблемы упорядочения научно-технической терминологии // Вопросы языкознания. 1981. № 1. С. 7-16.
51. ДаниленкоВ., СкворцовЛ. Нормативные основы унификации терминологии // Культура речи в технической документации (на материале ГОСТов и специальной литературы). М.: Наука, 1982. С. 5-35.
52. ДаниленкоВ., СкворцовЛ. Теоретичні та практичні аспекти нормалізації наукової термінології // Мовознавство. 1980. № 6. С. 16-21
53. ДешериевЮ. Социальная лингвистика. М.: Наука, 1977. 375 с.
54. ДовбняЛ. Метафоризація: семантичний процес і спосіб світосприймання // Українська мова і література в школі. 2003. № 8. С. 60-62
55. Дорошенко С.І. Загальне мовознавство: Навч. посібн. К.: Центр навчальної літератури, 2006. 288 с.
56. Д’яковА., КиякТ., КуделькоЗ. Основи термінотворення. Семантичні та соціолінгвістичні аспекти. К.: Видавничий дім КМ Academia”, 2000. 218 с.
57. ДятчукВ.В., ПустовітЛ.О. Семантична структура і функціонування лексики української літературної мови. К.: Наук. думка, 1983. 156 с.
58. Енциклопедія Українська мова” / Редкол.: РусанівськийВ.М., ТараненкоО.О. (співголови), Зяблюк М.П. та ін. К.: Українська енциклопедія, 2000. 752 с.
59. Едличка А. О пражской теории литературного языка: Пер. с чешск. // Пражский лингвистический кружок: Сб. ст.. М.: Прогресс, 1967. С. 544-556.
60. ЄрмоленкоС. Аспекти дослідження літературної мови // Мова і культура нації: Тези доповідей регіональної науково-практичної конференції. Львів, 1990. С. 4-5.
61. ЄрмоленкоС.Я. Культура української мови // Мова. Людина. Суспільство. К.: Наук. думка, 1977. С. 103-110.
62. ЄрмоленкоС.Я. Лінгвістичні теоріії і конкретні методи дослідження // Мовознавство. 1981. № 4. С.14-23.
63. ЄрмоленкоС.Я. Мова як суспільне явище. Державотворча функція мови // Українська мова та література. 1997. № 7 (23). С. 6-7.
64. ЄрмоленкоС.Я. Нариси з української словесності (стилістика та культура мови). К.: Довіра, 1999. 431 с.
65. ЄрмоленкоС.Я. Просторова і часова глибина літературної норми: Хроніка. Літературна мова в теорії і практиці // Дивослово. 1999. № 4. С. 61.
66. ЖайворонокВ.В. Лексична підсистема мови і значення мовних одиниць // Мовознавство. 1999. № 6. С. 32-46.
67. Жайворонок В. В. Мова і духовний розвиток народу // Мовознавство. 1991. № 3. С. 22-30.
68. Жовтобрюх М. Уніфікація норм української літературної мови і діалекти // Мовознавство. 1979. № 5. С. 3-12.
69. ЖуравлевВ. Содержательно-логические критерии нормативности научных терминов // Критерии нормативности в литературном языке и терминологии: Тезисы докладов и сообщений регионального т