Стиренко Лілія Миколаївна. Управління якістю на підприємствах харчової промисловості

brief description

Стиренко Лілія Миколаївна. Управління якістю на підприємствах харчової промисловості : Дис... канд. наук: 08.00.04 2007

Стиренко Л.М. Управління якістю на підприємствах харчової промисловості.Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 економіка і управління підприємствами (харчова промисловість) Національний університет харчових технологій, Київ, 2007 рік.
На основі дослідження теоретико-методологічної сутності якості як економічної категорії та об`єкту управління розглянуті сучасні підходи до якості не лише як виробничої категорії, але і як критерію суспільного життя. Уніфікація систем якості, розроблена Міжнародною організацією сертифікації, дала можливість ідентифікувати вимоги до забезпечення якості.
Упровадження сучасних систем управління якістю включає два основних напрями: адаптацію (реінжиніринг) чинних систем управління якістю, що функціонують на підприємствах харчової промисловості, до вимог міжнародних стандартів ISO серії 9000 версії 2000р.; формування системи управління якістю на підприємствах, де вони відсутні, а їх продукція періодично сертифікується за зразками, які відбирається в порядку та в кількості, встановленому органом з сертифікації.
Дослідження ефективності функціонування систем управління якістю на підприємствах харчової промисловості виявило ряд проблеми, які пов’язані як із незадовільною реалізацією цілей, пов’язаних з управлінням, забезпеченням та плануванням якості, так і системою державного регулювання, станом технічного та технологічного оснащення підприємств. На основі виявлених проблем були запропоновані організаційно-економічні заходи по їх вирішенню.
На основі дослідження змісту кожного із етапів запровадження систем управління якістю, переліку необхідних робіт по їх реалізації, та на основі аналізу невідповідностей, які мають місце в діяльності підприємств харчової промисловості, розроблено організаційно-методичні заходи з формування ефективної системи менеджменту якості, зокрема: удосконалено структуру управління підприємством шляхом введення до її складу відділу внутрішнього аудиту, удосконалено підходи до використання процесного підходу на підприємствах, удосконалено існуючу послідовність етапів по запровадженню системи якості на промислових підприємствах, розроблено методику оцінки задоволеності споживачів тощо.

В результаті проведеного дисертаційного дослідження виконано теоретичне узагальнення та запропоновані практичні підходи до підвищення ефективності управління якістю на промислових підприємствах. Результати дисертаційного дослідження дозволили сформувати наступні основні положення, висновки та відповідні практичні та методичні рекомендації.
1. Проведене дослідження сутності якості, як економічної категорії та об`єкту управління, дало підстави підтвердити поступовий відхід від поняття якості, як категорії виробництва і перехід її в сферу показника суспільного розвитку. Приймаючи за стандарт діяльності „якість продукції”, зусилля всіх товаровиробників спрямовані на управління якістю, заснованого на принципах системного та процесного підходів, тому забезпечити якість виробництва можна лише при дотриманні показників якості всіх бізнес-процесів підприємства.
2. Аналіз існуючої системи якості на підприємствах харчової промисловості виявив низку проблем, які перешкоджають ефективному виробництву продукції у відповідності з принципами міжнародних стандартів якості. До найпоширеніших серед них відносяться: низький рівень технічного оснащення підприємств, висока питома вага зношеного і морально застарілого обладнання, велика кількість малих підприємств, неузгодженості з питань державного регулювання якості продукції харчової промисловості тощо. Забезпечення випуску продукції в умовах, які відповідають вимогам міжнародних стандартів може бути здійснене тільки після технічного оновлення виробництва, узгодженості вимог нормативних матеріалів щодо контролю за якістю продукції харчової промисловості, державного контролю за якістю продукції на ринку, виробленої на підприємствах різних організаційно-правових форм власності.
3. На підприємствах харчової промисловості виробництво продукції здійснюється у відповідності з вимогами систем якості підприємств (СЯП), міжнародних систем якості (МСЯ) серії ISO та НАССР. Тільки запровадження міжнародних стандартів гарантує високу якість виробництва продукції. На основі проведеного дослідження ефективності функціонування СЯП та МСЯ було запропоновано трьох векторну стратегію запровадження стандартів якості на підприємствах харчової промисловості: реінжиніринг існуючих систем якості, розробка і запровадження міжнародних стандартів якості, сертифікація продукції. Вибір типу системи якості визначається стратегічними цілями розвитку підприємства, регіоном реалізації продукції, типом виробництва тощо.
4. Ефективність функціонування систем якості на підприємствах частково можна оцінити за кількістю та структурою невідповідностей, які мали місце на підприємствах за результатами аудиторських перевірок. До найтиповіших із них можна віднести неналежну організацію контролю за бізнес-процесами, відсутність аналізу результатів контролю та їх документальне оформлення тощо. Ідентифікація виявлених невідповідностей на підприємствах харчової промисловості дала можливість узагальнити їх, виявити причини виникнення та розробити шляхи подолання.
5. Дослідження етапів розробки та впровадження систем якості на підприємствах дало можливість виявити, що найбільш проблемними з огляду на трудоємкість робіт та відповідність між цілями та показниками їх оцінки є виокремлення бізнес-процесів та організація внутрішнього аудиту на підприємстві. Найчастіше процесний підхід реалізується шляхом перенайменування функцій в бізнес-процеси, а внутрішній аудит здійснюється тимчасово утвореними комісіями без закріплення функціональних обов`язків. З метою усунення виявлених невідповідностей запропоновано методичний інструментарій до процесного підходу, критерії бізнеспроцесу та розроблено загальні підходи до організації на підприємстві відділу внутрішнього аудиту з визначеним переліком повноважень та системою ієрархічних взаємовідносин.
6. Дослідження відповідності між класичною методологією управління та її використанням в міжнародних стандартах якості серії ISO дало підстави для виявлення ряду методологічних неточностей та розробки пропозицій по їх усуненню. Зокрема, було запропоновано привести ієрархічну підпорядкованість базових категорій стандарту до наступного вигляду: місія, цілі, політика, завдання. У відповідності до неї ціль визначалася пріоритетною при розробці стандартів якості, а політика виражалася як інтегрований спосіб дій, направлений на досягнення визначеної мети. Використання визначеної методологічної послідовності при розробці та впровадженні систем управління якістю дасть можливість уникнути існуючих невідповідностей при плануванні та поліпшенні якості.
7. Оскільки система управління якістю реалізується шляхом комплексу робіт по плануванню, забезпеченню, контролі та поліпшенні якості, в роботі розроблено підхід до систематизації видів діяльності системи управління якістю, задач політики якості та системи заходів по їх реалізації. Запропонований підхід закладає основи побудови ефективного організаційно-економічного механізму управління якістю.
8. Дослідження невідповідностей систем якості вимогам міжнародних стандартів виявило відсутність на більшості підприємств системи зворотнього зв’язку між споживачами та виробниками продукції. Практично відсутні єдині підходи до вивчення задоволеності споживачів продукцією підприємства. В роботі запропонована уніфікована методика розрахунку інтегрального показника задоволеності споживача, що дасть можливість найповнішого вивчення вимог споживачів та оцінки ступеню відповідності продукції даним вимогам.
9. Проведений аналіз існуючих теоретико-методичних розробок щодо формування витрат на запровадження та управління якістю на промислових підприємствах та показників їх оцінки дозволив розширити методологічні основи управління якістю шляхом виокремлення в структурі загальної результативності системи управління якістю її внутрішньої та зовнішньої складової, що дозволить забезпечити постановку задач управління якістю та оцінку його результатів теоретико-методологічним інструментарієм.
Таким чином, теоретико-методичні та організаційні підходи до удосконалення управління якістю, результати апробацій наукових положень можуть бути використані на підприємствах харчової промисловості в процесі розробки, впровадження та управління якістю.