Стокалюк Тетяна Анатоліївна. Особливості прогнозування, діагностики і лікування невиношування вагітності у жінок, що проживають в умовах приморського міста

brief description

Стокалюк Тетяна Анатоліївна. Особливості прогнозування, діагностики і лікування невиношування вагітності у жінок, що проживають в умовах приморського міста: Дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Одеський держ. медичний ун-т. - О., 2002. - 178арк. - Бібліогр.: арк. 150-178.

Коробков О.А. Патогенетичне обґрунтування фармакокорекції синдрому тривалого роздавлювання пентоксифіліном. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.05 фармакологія. Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2002.
Дисертація присвячена вивченню впливу пентоксифіліну на характер виникнення й динаміку розвитку основних ланок патогенезу синдрому тривалого роздавлювання. В експерименті показано, що одноразове, внутрішньоочеревинне введення препарату в розробленому дозовому режимі (123,6 мг/кг), безпосередньо перед декомпресією задніх кінцівок забезпечує виражений протекторний ефект стосовно захисно-адаптаційних механізмів, реалізованих на етапі біотранспорту (за рахунок підвищення ємності й афінітету сироваткових білків до лігандів), а також посилення передачі внутрішньоклітинного сигналу (за рахунок збільшення концентрації ендогенного протектора гіпоксії цАМФ).
Переддекомпресійне введення пентоксифіліну виявляється регуляцією прооксидантно-антиоксидантної рівноваги шляхом зниження інтенсивності ліпідпереокислення та збільшення рівня компонентів антиокисної системи захисту організму, зниженням гіперферментемії, а також забезпеченням нефропротекторної дії при формі травматичної хвороби, що моделюється.

У дисертації приведене теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання - пошуку високоефективного й безпечного способу фармакологічної корекції патологічних змін, що виникають в організмі при синдромі тривалого роздавлювання. На підставі відомих і вперше встановлених ланок патогенезу механічної травми компресійного характеру запропонований новий засіб фармакокорекції за допомогою протектора метаболічного типу дії, з групи алкілксантину - пентоксифіліну, що ефективно корегує перебіг даного екстремального стану в ранньому посткомпресійному періоді.
1. У скринінгових дослідженнях на розробленій експериментальній моделі тривалого роздавлювання м'яких тканин білих щурів установлено, що з 12 вивчених препаратів найбільш високу активність виявляє пентоксифілін в умовах одноразового внутрішньоочеревинного його введення в переддекомпресійному періоді. При цьому препарат впливає на виживання тварин, перебіг клінічної картини синдрому тривалого роздавлювання, а також сприяє віддаленню термінів їхньої загибелі.
2. Розроблено оптимальний режим дозування пентоксифіліну в умовах тривалого роздавлювання м'яких тканин за допомогою елементів математичного аналізу даних двофакторного експерименту, згідно з якими найбільш виражену протекторну активність препарат виявляє в дозі 123,6 мг/кг при одноразовому інтраперитонеальному введенні безпосередньо перед початком декомпресії.
3. Фармакотерапевтична ефективність пентоксифіліну в умовах модельованої форми травматичної хвороби реалізується підвищенням комплексоутворюючих властивостей транспортних білків спорідненості й числа фіксуючих центрів на молекулі білка сироватки крові у порівнянні з контрольною серією.
4. В основі мембранопротекторної дії пентоксифіліну, застосованого в переддекомпресійному періоді синдрому тривалого роздавлювання лежать антиоксидантні властивості, що виявляється зниженням рівня гідроперекисів і ТБК-реактантів з одночасним підвищенням активності і вмісту основних компонентів антиоксидантної системи захисту організму (каталази, супероксиддисмутази, тіолових груп) у нирках і печінці тварин.
5. Пентоксифілін, при його введені безпосередньо перед декомпресією, істотно зменшує вияв гіперферментемії в ранньому посткомпресійному періоді синдрому тривалого роздавлювання. При цьому препарат попереджає формування розповсюдженої мембранопатії, що підтверджується зниженням активності специфічного маркера рабдоміоліза - креатинкінази на 40 %, а також кислої фосфатази та лактатдегідрогенази на 53% та 75% відповідно в порівнянні з контролем.
6. Протекторна активність пентоксифіліну виявляється підвищенням сечовидільної функції нирок, дворазовим зниженням рівня протеінурії, нормалізацією вмісту сечовини в сироватці крові й сечі, підвищенням кліренсу сечовини, зниженням інтенсивності натрійурезу (на 42%), значним попередженням змін показників, що характеризують нирковий транспорт іонів (фільтраційний заряд, фракції натрію, що реабсорбується і екскретується) у канальцях нирок щурів з модельованою формою травматичної хвороби. Поряд з цим, на тлі введення препарату, відбувається майже дворазове зниження концентрації специфічного маркера гострої ниркової недостатності міоглобіну в сироватці крові й у тканині нирок в усі досліджувані терміни раннього посткомпресійного періоду.
7. Формування синдрому тривалого роздавлювання супроводжується значним зниженням вмісту цАМФ у сироватці крові й у тканині нирок тварин у досліджувані терміни. Уведений в переддекомпресійному періоді пентоксифілін виявляє виражену протекторну активність щодо даного месенджера в досліджуваних субстратах організму, що варто розцінювати як один з механізмів дії препарату при даній формі механічної травми.