Сторчун Юрій Євгенович. Моделювання елементів біотехнічної системи багатоканальної пульсометрії та розроблення пристрою формування пульсових сигналів

brief description

Сторчун Юрій Євгенович. Моделювання елементів біотехнічної системи багатоканальної пульсометрії та розроблення пристрою формування пульсових сигналів : Дис... канд. техн. наук: 05.11.17 / Національний ун-т "Львівська політехніка". — Л., 2004. — 170арк. — Бібліогр.: арк. 145-157.

Сторчун Ю.Є. Моделювання елементів біотехнічної системи багатоканальної пульсометрії та розроблення пристрою формування пульсових сигналів.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.11.17- медичні прилади та системи Національний університет Львівська політехніка”, Львів, 2004.
Дисертація присвячена розробці методологічних аспектів синхронної реєстрації з поверхні тіла внутрішнього руху в організмі людини за допомогою обєднаною в одному конструктиві системи перетворювачів та створенню пристроїв з практично незалежними на акустичній стороні каналами.
Розроблено моделі елементів та процесів взаємодії в біотехнічній ситемі пульсової діагностики за канонами східної медицини під час встановлення зовнішніх умов та синхронної реєстрації сигналів. Встановлено закономірності взаємодії з біообєктом та між каналами багатоканальних пристроїв для пульсометрії, де визначальну роль відіграє контакт елементів закріплення з мякими тканинами організму людини.
Синтезовано нову структуру пристрою для багатоканальної пульсометрії, обгрунтовано вимоги до метрологічних характеристик та антропометричних показників первинних перетворювачів і каналів. Дослідні зразки нових пристроїв впроваджено в медичну практику в складі пульсодіагностичного комплексу.
Ключові слова:пульсова діагностика, біотехнічні системи, медичні перетворювачі.

У дисертації на основі розроблених моделей та результатів експериментальних досліджень розвязано науково-практичну задачу створення і впровадження у медичну практику дослідних зразків нового пристрою сихронного формування пульсових сигналів променевих артерій людини з практично незалежними каналами.
1. Вперше розроблено моделі елементів та процесів взаємодії у біотехнічній системі синхронної реєстрації пульсових коливань ряду, послідовно розташованих, зон дистальних частин променевих артерій людини, де біообєкт представлено джерелом сили з вихідним імпедансом, залежним від деформації зазначених зон, а багатоканальний пристрій як сукупність коливальних систем зі спільною основою чи шарнірно зєднаних в одній конструкції, жорсткість закріплення якого відносно променевої кістки має скінчене значення.
Результати теоретичних та експериментальних досліджень моделей дозволили створити і впровадити у медичну практику (в складі пульсодіагностичного комплексу) дослідні зразки нового пристрою для багатозональної пульсометрії, які забезпечують практичну незалежність:
- встановлення зональних зовнішніх умов формування та
- синхронної реєстрації пульсових коливань розташованих поряд зон променевих артерій людини.
2. Розроблено та досліджено:
- статистичні моделі пружних властивостей зон реєстрації пульсових сигналів за канонами східної медицини в залежності від деформації названих зон та площі контакту з ними первинних перетворювачів, які описують вихідний імпеданс джерела сили;
- моделі взаємодії каналів пристрою для багатозональної пульсометрії зі спільною основою у процесі встановлення зовнішніх умов формування та у процесі синхронної реєстрації пульсових коливань розташованих поряд зон променевих артерій людини;
- співвідношення жорсткостей зон, за умови однакового зонального впливу первинних перетворювачів на променеву артерію, в залежності від розміру пульсових сигналів.
За отриманими результатами обгрунтовано структуру нового пристрою для багатозональної пульсометрії з практично незалежними на акустичній стороні каналами.
3. За результатами теоретичних і експериментальних досліджень встановлено:
- принципову неможливість жорсткої фіксації інструментальних елементів біотехнічної системи багатозональної пульсометрії відносно променевої кістки, з чим повязаний взаємний вплив каналів відомих пристроїв у процесі встановлення зовнішніх умов формування ( досягає 25%) та у процесі синхронної реєстрації пульсових сигналів (в залежності від величини сигналу досягає 15%);
- обмеженість знизу похибки перетворення сили, що створюється пульсовими сигналами на входах первинних перетворювачів, міжзональні відмінності якої, за обгрунтованих у роботі характеристик останніх, не переважають ± 4,1%, що забезпечує необхідну точність встановлення умов формування сигналів.
4. За результатами технічних та клінічних досліджень дослідних зразків нового пристрою показано:
- відповідність метрологічних та антропометричних показників вимогам щодо технічних засобів формування вхідних сигналів методу багатозональної пульсометрії;
- зменшення, порівняно з відомими пристроями, взаємного впливу каналів у процесі встановлення зовнішніх умов формування ( в середньому в 11 разів) та у процесі синхронної реєстрації пульсових сигналів ( в середньому в 9,7 разів).
5. Розроблено і впроваджено, в складі пульсодіагностичного комплексу, в медичну практику дослідні зразки нового пристрою в санаторію-профілакторію Національного університету Львівська політехніка” та Центрі східної медицини Мінздрава Бурятії (м.Улан-Уде).