Стойка Богдана Ростиславівна. Морфофункціональна характеристика сперматозоїдів при порушенні фертильності

brief description

Стойка Богдана Ростиславівна. Морфофункціональна характеристика сперматозоїдів при порушенні фертильності: дис... канд. мед. наук: 14.03.09 / Національний медичний ун-т ім. О.О.Богомольця. - К., 2005.

Стойка Б.Р. Морфофункціональна характеристика сперматозоїдів при порушенні фертильності. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.09 гістологія, цитологія, ембріологія. Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця. Київ. 2004.
У роботі досліджено експресію рецепторів 9-ти лектинів різної вуглеводної специфічності у сперматозоїдах чоловіків із діагнозом подружньої неплідності та рецепторів 7-ми лектинів у тканинах сім’яників щурів із експериментальним гіпертироїдизмом. Встановлено, що використані лектинові зонди вибірково взаємодіють із поверхневими глікокон’югатами різних ділянок сперматозоїдів. Спектр лектинових рецепторів сперматозоїдів пацієнтів із подружньою неплідністю та контрольної групи був подібний, незважаючи на відмінності в їхніх спермограмах. Використання флуоресцентних зондів (акридиновий оранжевий, етидію бромід, Хехст 33342) також не виявило достовірно відмінних характеристик зв’язування цих барвників із сперматозоїдами отриманими від пацієнтів із різними спермограмами. У щурів із експериментальним гіпертироїдизмом у клітинах секрету протоки придатку сім’яників зростає рівень експресії aNАcDGal-вмісних антигенів, які зв’язують лектин виноградного слимака (HPA). Одночасно з цим мають місце дегенеративні зміни сперматогенних клітин, що вказує значення експресії рецепторів HPA як маркера дисфункції щитоподібної залози. У сперматозоїдів 20 % обстежених чоловіків із порушенням фертильної функції виявлено позитивну реакцію на антиспермальні антитіла (АСА), які взаємодіють із імуноглобулінами класів A, M, G. За допомогою імуноензимного аналізу (ELISA) встановлено перевищення рівня експресії АСА у сироватці крові 50 % обстежених пацієнтів. Електрофоретичний аналіз виявив білкові антигени, які взаємодіють із АСА, наявними у сироватці крові пацієнтів Чорнобильського контингенту з діагнозом автоімунного тироїдиту. Подібні антигени були знайдені іншими дослідниками у сироватці крові неплідних чоловіків.

У дисертаційній роботі вперше застосовано комплексний підхід із використанням цитологічного, гістологічного та імунохімічного дослідження з метою морфофункціональної характеристики сперматозоїдів пацієнтів із порушеною фертильністю, сім’яників щурів із експериментальним гіпертироїдизмом та дослідження антиспермальних антитіл сироватки крові чоловіків Чорнобильського контингенту з діагнозом автоімунний тироїдит.
Аналіз отриманих результатів дозволив зробити наступні висновки:
1. Сперматозоїди людини виявляють високу реактивність щодо лектинів зародків пшениці (WGA), рицини (RCA) та квасолі (PHA), тоді як лектини омели (VAA), виноградного слимака (HPA), насіння гороху (PSA), кори золотого дощу (LABA), бульб картоплі (STA) та конканавалін А (ConA) взаємодіють з поверхневими глікопротеїнами лише окремих ділянок сперматозоїдів. За характером зв’язування лектинів сперматозоїди пацієнтів із діагнозом подружньої неплідності суттєво не відрізняються від сперматозоїдів контрольної групи, незважаючи на відмінності в їхніх спермограмах.
2. Сперматозоїди, отримані від пацієнтів із порушеною фертильністю, мають такий самий характер зв’язування флуоресцентних барвників (акридиновий оранжевий, етидію бромід, Хехст 33342), як і сперматозоїди пацієнтів контрольної групи.
3. Клітини епітеліального вистелення протоки придатку сім’яників щурів із експериментально індукованим гіпертироїдизмом характеризуються підвищеним вмістом глікокoн’югатів із термінальними залишками N-ацетил-D-галактозаміну рецепторів лектину виноградного слимака (HPA). Одночасно з цим мають місце дегенеративні зміни сперматогенних клітин звивистих сім’яних канальців, що вказує на діагностичне значення експресії глікокон’югатів лектину HPA при дисфункції щитоподібної залози.
4. У 20 % обстежених чоловіків iз порушенням фертильної функції на поверхні сперматозоїдів виявлено антиспермальні антитіла, які взаємодіють із поліакриламідними кульками, кон’югованими з імуноглобулінами класів A, M, G.
5. Виявлено підвищений рівень експресії антиспермальних антитіл у сироватці крові 78 % обстежених чоловіків Чорнобильського контингенту із діагностованим автоімунним тироїдитом та у 50 % таких чоловіків без ознак цієї патології. У сироватці крові жінок Чорнобильського контингенту з діагнозом автоімунного тироїдиту рівень експресії антиспермальних антитіл у сироватці крові становить 11 %.
6. У сироватці крові пацієнтів Чорнобильського контингенту з діагнозом автоімунного тироїдиту містяться антиспермальні антитіла, які взаємодіють із антигенами сперматозоїдів із молекулярною масою 140, 109, 104, 100, 97, 93, 84, 82, 76, 74, 70, 63, 60, 58, 53, 48, 36 кДа. Ці антигени подібні за своєю молекулярною масою до білкових антигенів, що виявлені іншими дослідниками у сироватці крові неплідних чоловіків.
7. Отримані нами результати дозволяють стверджувати, що підвищений рівень антиспермальних антитіл у сироватці крові чоловіків Чорнобильського контингенту з діагностованим автоімунним тироїдитом є важливим у патогенезі зниженої фертильності.