Стратегічне управління конкурентоспроможністю харчових підприємств: теорія, методологія, практика

brief description

УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ПАВЛА ТИЧИНИ

Чирва Ольга Григорівна

УДК 338.439.025

Стратегічне управління конкурентоспроможністю харчових підприємств: теорія, методологія, практика

08.00.04 економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант:
доктор економічних наук, професор,
академік НААН
Малік Микола Йосипович

Умань 2014

ЗМІСТ

Вступ..4
Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ стратегічного УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ХАРЧОВИХ ПІДПРИЄМСТВ...14
1.1. Поняття і сутність ринкової конкуренції.14
1.2. Наукові засади формування конкурентних переваг підприємств
як суб’єктів ринку..30
1.3. Джерела формування конкурентоспроможності
харчових підприємств...46
Висновки до розділу 1...58
РОЗДІЛ 2. Методологічні засади стратегічного
управління конкурентоспроможністю харчових підприємств61
2.1. Фактори, критерії, індикатори конкурентоспроможності
підприємств харчової галузі.61
2.2. Науково-методичні засади оцінки конкурентоспроможності
економічних систем...87
2.3. Методичний інструментарій оцінки конкурентоспроможності
харчових підприємств.121
Висновки до розділу 2.131
РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ134
3.1. Аналіз споживчого попиту населення на продовольчі товари134
3.2. Оцінка сучасного стану підприємств харчової
промисловості України...144
3.3. Проблеми і перспективи підвищення конкурентоспроможності
харчових підприємств.159
Висновки до розділу 3.196
РОЗДІЛ 4. формування концепції стратегічНого
УПРАВЛІННя КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ХАРЧОВИХ ПІДПРИЄМСТВ..199
4.1. Стратегічні напрями підвищення рівня конкурентоспроможності харчових підприємств.199
4.2. Методичний інструментарій обґрунтування шляхів підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості...210
4.3. Моделювання конкурентоспроможності та рівня стратегічного потенціалу розвитку харчових підприємств.235
4.4. Прогнозування рівня конкурентоспроможності підприємств
харчової галузі.257
Висновки до розділу 4.270
РОЗДІЛ 5. ОРГАНІЗАЦІЙНО-економічне ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ стратегічного УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ харчових ПІДПРИЄМСТВ...273
5.1. Інституційні механізми підвищення рівня конкурентоспроможності харчових підприємств.273
5.2. Інформаційно-аналітичне забезпечення стратегічного управління конкурентоспроможністю підприємств харчової галузі.286
5.3. Концепція організаційно-економічного механізму стратегічного управління конкурентоспроможністю харчових підприємств...305
5.4. Механізми впровадження сучасних стандартів та систем управління якістю на підприємствах харчової промисловості...323
Висновки до розділу 5.336
Висновки.338
Список використаних джерел.......344
ДодатОК389

ВСТУП

Актуальність теми. Завдання структурної модернізації української економіки вимагають від харчових підприємств, що функціонують в умовах ринкових відносин, глобалізації конкуренції й інформатизації суспільства, формування раціональної стратегії розвитку, а також вироблення дієвих підходів до її реалізації. Означені проблеми підсилюються конкретно галузевими особливостями, обумовленими станом харчової галузі й функціонуванням її окремих бізнес-одиниць, так і специфікою конкурентного оточення й ринковою кон’юнктурою продовольчого ринку.
Сучасна вітчизняна харчова промисловість переживає значні зміни: відбувається консолідація галузі, активно просуваються на внутрішній ринок західні корпорації. В умовах жорсткої конкуренції першочерговим є завдання підвищення конкурентоспроможності підприємств на основі оптимізації їх бізнес-процесів; ефективністю управління використанням сировини, забезпечення оптимального циклу виробництва в умовах невизначеності зовнішнього середовища.
Результативність заходів управлінського впливу на фактори конкурентоспроможності харчових підприємств визначається наявністю дієвих систем управління підприємствами, адекватних стану конкурентного середовища. Проблема організації ефективного менеджменту набуває особливої актуальності для підприємств харчової промисловості, які виконують ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки держави та у реалізації моделі соціально-орієнтованого розвитку економіки. Стан ринку продовольчих товарів свідчить про наявність значних конкурентних переваг виробників, обумовлених характером наявних ресурсів і стійким обсягом споживчих видатків. Разом з тим недосконалість системи управління конкурентоспроможністю підприємств не дозволяє суб’єктам господарювання повною мірою використовувати наявний конкурентний потенціал і як наслідок на ринку продовольчих товарів присутня значна частка імпортних продуктів харчування.
Дослідженню проблем підвищення рівня конкурентоспроможності економіки, її галузей та господарюючих суб’єктів присвячені численні праці вчених-економістів. Теорія конкуренції та конкурентоспроможності була закладена в працях А.Сміта, Д.Ріккардо, розвинена Дж.С.Міллем, К.Марксом, Ф.Еджоуртом, Е.Чемберліном, А.Юдановою та іншими. І.Ансофф, Дж.Б.Кларк, А.Маршалл, Й.Шумпетер, Е.Хекшер, Б.Олін, Ф.Хайєк, П.Самуельсон, В.Столпер, М.Портер, Уотерман, М.Енрайт й інші досліджували не тільки природу конкуренції, а й проблеми забезпечення конкурентоспроможності.
Теоретико-методологічну природу конкурентоспроможності та сутність конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості України стали предметом дослідження І.О.Банєвої, Л.В.Дейнеко, А.О.Заїнчковської, П.М.Майданевич, М.Й.Маліка, Л.О.Мармуля, В.Є.Москалюка, Т.Л.Мостенська, О.Б.Наумової, О.О.Орлової, В.В.Прядка, П.Т.Саблука, М.П.Сичевського та інших відомих авторів.
В економічній літературі детально розроблена система управління конкурентоспроможністю підприємств. Разом з тим, ряд питань цієї проблеми потребує уточнення та вимагає сучасного оптимального вирішення. Виникає необхідність розробки й практичної реалізації якісно нової системи управління конкурентоспроможністю підприємств харчової промисловості, що відповідатиме їх специфіці та практичним потребам цього сектора економіки, а також особливостям їх стратегічного розвитку.
Все це потребує пошуку нових науково-практичних підходів до означеного кола проблем й визначили вибір теми, постановку мети і завдань дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно плану науково-дослідної роботи економічного факультету Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, зокрема пов’язане: з комплексною науково-дослідною темою «Умови реалізації національних економічних інтересів України: маркетинговий та інтеграційний аспекти» (державний реєстраційний номер 0111U007540); з комплексною науково-дослідною темою «Місцеві фінанси в економічній системі держави» (державний реєстраційний номер 0109U000008); з науково-дослідною темою «Проблеми розвитку нових інтегрованих структур в АПК» (державний реєстраційний номер 0113U000327).
Особистий внесок автора полягає у розробці й обґрунтуванні теоретико-методологічних засад та практичних рекомендацій з формування та функціонування механізмів стратегічного управління конкурентоспроможністю харчових підприємств.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних засад та практичних рекомендацій з формування, адаптації та функціонування механізмів стратегічного управління конкурентоспроможністю харчових підприємств, спрямованих на підвищення ефективності їх діяльності.
Реалізація мети дисератційної роботи обумовила наступні завдання дослідження:
- дослідити теоретичні аспекти проблеми та розкрити сутність поняття конкурентоспроможності харчових підприємств;
- обґрунтувати комплексну концепцію управління конкурентоспроможністю харчових підприємств;
- розробити організаційно-економічний механізм управління конкурентоспроможністю харчових підприємств;
- запропонувати механізм інформаційно-аналітичної підтримки процесів прийняття управлінських рішень адміністрацією харчових підприємств;
- удосконалити методологічний підхід щодо визначення факторів і джерел конкурентоспроможності господарюючих суб’єктів харчової галузі;
- запропонувати універсальну методику оцінки конкурентоспроможності харчових підприємств з урахуванням їх специфіки;
- розробити алгоритм аналізу конкурентоспроможності господарюючих суб’єктів харчової галузі;
- обґрунтувати методи підготовки й прийняття управлінських рішень у системі маркетингу харчових підприємств;
- розробити модель кількісної оцінки рівня конкурентоспроможності харчових підприємств;
- сформувати модель оптимального розподілу обмежених фінансових ресурсів, з метою поліпшення чинників конкурентоспроможності харчових підприємств;
- запропонувати системну, комплексну, загальну та інтерпретаційну модель прогнозування потенційних можливостей харчового підприємства як фактору конкурентоспроможності в умовах впливу зовнішнього ринкового середовища;
- розробити пропозиції з підвищення якості продукції харчових підприємств як фактору підвищення їх конкурентоспроможності.
Об’єктом дослідження є процеси стратегічного управління конкурентоспроможністю харчових підприємств.
Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних, методичних і практичних засад формування та функціонування механізмів стратегічного управління конкурентоспроможністю харчових підприємств.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і закордонних економістів у сфері забезпечення конкурентоспроможності підприємств.
Наукові результати дисертаційної роботи були отримані з використанням методів системного, функціонально-вартісного й статистичного аналізу (при дослідженні наукових засад адаптації і функціонування механізмів стратегічного управління конкурентоспроможністю харчових підприємств; при визначенні динаміки, структури та результативності їх діяльності); графічного й табличного методів (при інтерпретації отриманих результатів дослідження); історико-ретроспективного методу (при дослідженні розвитку теорії та практики управління конкурентоспроможністю); діалектичного методу (при розгляді явищ у їх взаємозв’язку і розвитку); монографічного методу (при детальному вивченні стану конкурентоспроможності харчових підприємств). Для оцінки конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості використовувались економіко-математичні та статистичні методи, методи економічного й фінансового аналізу та метод економіко-математичного моделювання.
Інформаційну базу дослідження становили законодавчі та нормативні акти України, офіційні дані Державної служби статистики України, Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених із проблем управління конкурентоспроможністю, дані статистичної звітності харчових підприємств, матеріали вітчизняних і міжнародних науково-практичних конференцій, власні розрахунки та спостереження.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у обґрунтуванні теоретико-методологічних засад та розробці практичних рекомендацій з формування і функціонування механізмів стратегічного управління конкурентоспроможністю харчових підприємств. Вагомі наукові результати отримані у процесі дослідження та їх наукова новизна полягають у наступному:
вперше:
- обґрунтовано комплексну концепцію управління конкурентоспроможністю харчових підприємств, яка дозволяє визначити і узгодити можливості, методи формування, коректування цілей та стратегій розвитку харчового підприємства відповідно до досягнутого рівня конкурентоспроможності, що, в свою чергу, передбачає необхідні організаційні, економічні й техніко-технологічні заходи в їх взаємозалежності, реалізація яких сприятиме результативному здійсненню управлінських рішень у даній сфері діяльності;
- розроблено організаційно-економічний механізм управління конкурентоспроможністю харчових підприємств, що являє собою специфічну багатофункціональну і багатокомпонентну систему, яка складається з комплексу взаємопов’язаних блоків, об’єднаних єдиним принципом - кожен з яких забезпечує вирішення проблеми підвищення рівня конкурентоспроможності та стійкості підприємства як на внутрішньому так і на зовнішньому ринках за рахунок створення і підтримки конкурентних переваг та високої адаптації до змінного ринкового середовища;
- запропоновано механізм інформаційно-аналітичної підтримки процесів прийняття управлінських рішень керівництвом харчового підприємства, що забезпечує можливість організації спостереження у реальному масштабі часу за показниками конкурентоспроможності підприємства і дозволяє організувати безперервний моніторинг маркетингової, операційної, інвестиційної та фінансової інформації на різних етапах життєвого циклу;
удосконалено:
- методологічний підхід щодо визначення факторів і джерел конкурентоспроможності господарюючих суб’єктів харчової галузі, що вирізняються універсальністю та передбачають групування факторів у два блоки: фактори конкурентного середовища й фактори базування, які перебувають між собою у тісній діалектичній єдності та формують два різних за природою джерела конкурентоспроможності харчового підприємства: операційну ефективність і стратегічне позиціонування;
- методичні засади оцінка конкурентоспроможності харчових підприємств, а саме: розроблено універсальну методику оцінки конкурентоспроможності, яка найбільш повно відображає мікроекономічну сутність конкурентоспроможності господарюючого суб’єкта харчової галузі. Перевагами методики є використання кінцевих показників, що віддзеркалюють діяльність господарюючого суб’єкта (ефективність виробництва й частка ринку);
- запропонований алгоритм аналізу конкурентоспроможності господарюючих суб’єктів харчової галузі дозволяє виявляти основні напрямки і резерви підвищення їх конкурентоспроможності, а також оперативне управління конкурентоспроможністю та спрогнозувати її;
- методи підготовки та прийняття управлінських рішень у системі маркетингу харчового підприємства, що дають можливість: комплексно вивчати і прогнозувати кон’юнктуру ринку та ринковий попит; реально оцінювати можливості підприємства з підвищення своєї конкурентоспроможності; розробляти стратегію маркетингової діяльності підприємства та організаційно-економічні заходи з підвищення конкурентоспроможності;
дістали подальший розвиток:
- понятійно-категоріальний апарат економічної науки у частині трактування поняття конкурентоспроможності харчових підприємств, що сформульовано як узагальнююча характеристика діяльності господарюючого суб’єкта харчової галузі та відображає рівень ефективності використання господарюючим суб’єктом економічних ресурсів відносно ефективності використання економічних ресурсів конкурентами;
- модель кількісної оцінки рівня конкурентоспроможності харчового підприємства, основними факторами якої є: потенційні можливості підприємства, обумовлені його адаптивністю й конкурентними перевагами; ступінь задоволення вимог ринку конкурентоспроможною продукцією; результати господарської діяльності, що відображають продуктивність використання ресурсів і фінансовий стан підприємства;
- модель оптимального розподілу обмежених фінансових ресурсів із метою поліпшення чинників конкурентоспроможності харчових підприємств, яка дозволяє підприємству підвищити обґрунтованість ухвалених управлінських рішень, щодо використання ресурсів і резервів конкурентоспроможності;
- адаптаційну модель прогнозування потенційних можливостей харчового підприємства як фактору конкурентоспроможності в умовах впливу зовнішнього ринкового середовища, що базується на експертному підході та враховує силу впливу всієї сукупності зовнішніх ринкових факторів, а також чутливість конкурентних переваг і адаптивність підприємства до впливу цих факторів;
- пропозиції з підвищення якості продукції харчових підприємств, як фактору підвищення конкурентоспроможності, а саме: запропоновано концепцію і організаційно-економічний механізм централізованої координації розробки, моніторингу та контролю цільових комплексних програм з інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості та впровадження міжнародних стандартів якості.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у можливості використання теоретико-методологічних, методичних і практичних розробок та пропозицій щодо діяльності підприємств харчової промисловості при формуванні стратегій їх розвитку та діяльності, органами влади різних рівнів при розробці галузевих і регіональних стратегічних програмних документів.
Результати дисертаційного дослідження, висновки і рекомендації, що містяться у роботі, схвалені та використовуються у практичній діяльності Департаменту агропромислового розвитку Черкаської обласної державної адміністрації (довідка №11-25/142 від 15.04.2014р.), Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської облдержадміністрації (довідка №779/06/08-29/13 від 14.08.2013 р.), Балтської районної державної адміністрації Одеської області (довідка №90/02 від 02.08.2013р.), ПАТ «Братський сироробний завод» Одеської області (довідка №162/2 від 07.09.2013р.), ПАТ «Христинівський молокозавод» Черкаської області (довідка №78/5 від 28.08.2013р.), ПОСП «Уманський тепличний комбінат» (довідка № 133/4 від 05.11.2013р.), ПАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат» Миколаївської області (довідка №96/01 від 28.02.2014р.) та ТОВ «Черкаська продовольча компанія» (довідка №17 від 13.10.2013р).
Науково-методологічні положення дисертації впроваджені у навчальному процесі: Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького при викладанні навчальних курсів «Управління конкурентоспроможністю підприємства», «Стратегія підприємства» (довідка №540/01-10.02 від 28.03.2014 р.); Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини при викладанні навчальних дисциплін «Стратегічне управління», «Регіональний маркетинг» та «Операційний менеджмент» (довідка №283/01 від 28.01.2014 р.); Миколаївського національного університеті імені В.О. Сухомлинського при викладанні дисциплін «Національна економіка», «Регіональна економіка», «Економіка підприємств» (довідка №013/478 від 10.04.2014 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом власного наукового дослідження автора. Наукові результати, висновки і рекомендації, що виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані лише власні ідеї та розробки автора.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідалися і обговорювалися на конференціях, семінарах, нарадах, серед яких найбільш важливими були: Всеукраїнська науково-практична конференція «Економічний розвиток країни: проблеми, пріоритети, правові аспекти» (Умань, 2008 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Малий та середній агробізнес у системі фінансів підприємств» (Київ, 2010 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні проблеми економіки: теоретичні та практичні аспекти» (Дніпропетровськ, 2012 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція «Пріоритети розвитку національної економіки в умовах євроінтеграції України» (Умань, 2012 р.); VII Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми економіки, менеджменту, маркетингу» (Львів, 2012 р.); ІХ Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених «Актуальні проблеми фінансової системи України» (Черкаси, 2012 р.); ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Пріоритети розвитку національної економіки в умовах євроінтеграції України» (Умань, 2013 р.); ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Політичні, правові та фінансово-економічні пріоритети розвитку економіки України: стратегія і перспективи» (Умань, 2013 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Соціально-економічний розвиток України та її регіонів: проблеми науки та практики» (Харків, 2013 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Перспективи розвитку ринкової економіки на засадах конкурентоспроможності, інноваційності та сталості» (Дніпропетровськ, 2014р.).

Публікації. За результатами виконаного дисертаційного дослідження опубліковано 53 наукових праці, із них одна одноосібна монографія, 3 колективних монографії, 30 статей у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 49,5 д.а., з них особисто автору належать 27,75 д.а.

bibliography

Висновки

У дисертаційній роботі, на основі теоретичного узагальнення, обґрунтування методологічних та методичних засади і розроблення практичних рекомендацій з вирішення важливої наукової та практичної проблеми, окреслено основні етапи щодо формування і функціонування механізмів стратегічного управління конкурентоспроможністю харчових підприємств. За результатами дослідження зроблено висновки теоретичного, методологічного і науково-прикладного характеру:
1. У результаті дослідження сформульовано сутність поняття конкурентоспроможності харчового підприємства, що найбільш повно відповідає мікроекономічній сутті зазначеної економічної категорії й полягає в тому, що конкурентоспроможність харчового підприємства в умовах ринкової економіки є узагальнюючою характеристикою діяльності господарюючого суб’єкта харчової галузі, що відображає рівень ефективності використання господарюючим суб’єктом економічних ресурсів відносно ефективності реалізації економічних ресурсів конкурентами. Встановлено, що конкурентоспроможність харчового підприємства є комплексним поняттям, що представляє собою складну систему факторів, унікальних у кожній конкретній ситуації.
2. У ході аналізу, адаптації, доробки й синтезу існуючих теорій конкурентоспроможності підприємства розроблено універсальний підхід щодо визначення факторів і джерел конкурентоспроможності господарюючих суб’єктів харчової галузі. Показано, що рівень конкурентоспроможності харчового підприємства залежить від множини факторів, які згруповано у два блоки: фактори конкурентного середовища і фактори базування. Сутність та характер впливу факторів конкурентного середовища представлені у вигляді моделі п’яти сил конкуренції. Вплив блоку факторів базування представлено у вигляді системи детермінантів: умови факторів виробництва; умови попиту; споріднені, підтримуючі та суміжні підприємства; стратегія і структура підприємства. Фактори базування й фактори конкурентного середовища перебувають між собою в тісній діалектичній єдності й формують два різних за природою джерела конкурентоспроможності харчового підприємства: операційну ефективність і стратегічне позиціонування.
3. Проведено аналіз діяльності підприємств харчової промисловості України у галузевому та територіальному розрізах, встановлено факт низького рівня конкурентоспроможності вітчизняних харчових підприємств; визначено проблеми і перспективи підвищення їх конкурентоспроможності. Обґрунтовано основні напрями розвитку і підвищення конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості: технологічне переоснащення; створення кластерних структур із виробництва, переробки та реалізації продукції агросфери; збільшення виходу кінцевої продукції на одиницю сільськогосподарської сировини; розвиток агропромислової інтеграції у формі фінансово-промислових груп, концернів, агрофірм та інших форм з виробництва, переробки, зберігання і продажу харчової продукції; впровадження інноваційних технологій; створення нових продуктів харчування; підвищення якості продукції, впровадження міжнародних стандартів; підтримка державою вітчизняних виробників, здатних виробляти такі види продукції, які в даний час імпортуються.
4. Розроблено комплексну концепцію управління конкурентоспроможністю харчових підприємств, що визначає: можливості формування й коригування цілей та стратегій розвитку підприємства відповідно до досягнутого рівня конкурентоспроможності; методи управління конкурентоспроможністю; організаційно-економічний механізм підтримки управління конкурентоспроможністю, основу якого становлять програмно-цільові комплексні блоки, що відбивають необхідні організаційні, економічні й техніко-технологічні заходи в їх взаємозалежності, реалізація яких сприяє результативному здійсненню управлінських рішень у даній сфері діяльності.
5. Доведено, що конкурентоспроможність підприємства може бути охарактеризована і зведена до оцінки його операційної ефективності та стратегічного позиціонування. Визначено відповідні показники, на базі яких розроблена універсальна методика оцінки конкурентоспроможності, яка найбільш повно відображає мікроекономічну сутність конкурентоспроможності господарюючого суб’єкта харчової галузі. Запропонована методика оцінки конкурентоспроможності харчових підприємств володіє рядом переваг у порівнянні з існуючими, основними з яких є: використання в основі методики кінцевих показників, що відображають діяльність господарюючого суб’єкта (ефективність виробництва й частка ринку), а також універсальність методики. Зазначені переваги визначають максимальну об’єктивність оцінки конкурентоспроможності підприємства й підвищують можливості практичного застосування розробленої методики.
6. На основі запропонованої методики оцінки розроблено алгоритм аналізу конкурентоспроможності господарюючих суб’єктів харчової галузі, що дозволяє виявляти основні напрямки та резерви підвищення їх конкурентоспроможності, а також сприяти оперативному управлінню конкурентоспроможністю та її прогнозування. Оцінка, на базі запропонованого алгоритму, дозволяє здійснювати глибокий аналіз факторів, впливаючи на конкурентоспроможність суб’єкта господарської взаємодії, що, дозволяє виявити шляхи підвищення рівня конкурентоспроможності суб’єкта господарської взаємодії та розробити заходи, спрямовані на досягнення окресленої мети.
7. Розроблено модель кількісної оцінки рівня конкурентоспроможності харчового підприємства, основними факторами якої є: оцінка його потенційних можливості, обумовлені його адаптивністю і конкурентними перевагами; ступінь задоволення вимог ринку конкурентоспроможною продукцією, обумовленими показником конкурентоспроможності товарної маси; результати господарської діяльності, що відображають продуктивність використання ресурсів і фінансовий стан підприємства. Запропоновано і обґрунтовано перемінні для виміру факторів конкурентоспроможності харчового підприємства. Модель може використовуватися при проведенні аналізу конкурентоспроможності суб’єкта ринкової взаємодії з метою визначення диспропорцій між рівнем його потенційних можливостей та результатами діяльності, а також розробки організаційно-економічних заходів, що усувають дані диспропорції.
8. У процесі дослідження встановлена квадратична функціональна залежність обсягу фінансових ресурсів, виділених на поліпшення факторів конкурентоспроможності харчового підприємства: від відсотка підвищення рівнів цих факторів у результаті використання даних ресурсів, що дозволило розробити модель оптимального розподілу обмежених фінансових ресурсів з метою поліпшення чинників конкурентоспроможності харчових підприємств. Реалізація моделі дозволить підприємству підвищити обґрунтованість ухвалених управлінських рішень, щодо питань оптимального використання обмежених виробничих ресурсів з метою підвищення рівня конкурентоспроможності.
9. На основі експертного підходу розроблено адаптаційну модель прогнозування потенційних можливостей підприємства як фактору конкурентоспроможності в умовах впливу зовнішнього ринкового середовища. Модель враховує оцінку: сили прояву кожного зовнішнього фактора ринкового середовища; чутливості конкурентних переваг суб’єкта господарської взаємодії до впливу зовнішніх факторів ринкового середовища; ступеня адаптації стратегічного потенціалу суб’єкта господарської взаємодії до впливу цих факторів. Прогнозування показника потенційних можливостей суб’єкта господарської взаємодії дозволяє врахувати силу впливу всієї сукупності зовнішніх ринкових факторів, а також чутливість конкурентних переваг та адаптивність харчового підприємства до впливу цих факторів.
10. Запропоновано механізм інформаційно-аналітичної підтримки процесів прийняття управлінських рішень керівництвом харчового підприємства, що забезпечує можливість організації спостереження в реальному масштабі часу за показниками конкурентоспроможності підприємства. Розроблено основні процеси інформаційного забезпечення керування конкурентоспроможністю підприємства в рамках підсистеми маркетингу інформаційної системи управління підприємством, які дозволяють побудувати загальну схему предметної галузі інформаційного забезпечення, що характеризує інформаційні потоки при підготовці управлінських рішень щодо визначення конкурентоспроможності та стійкості підприємства. На основі розроблених процесів організовується безперервний моніторинг вихідної інформації, при якому інформація аналізується, узагальнюється і оцінюється на різних етапах свого життєвого циклу. Розроблено методи підготовки й прийняття управлінських рішень у системі маркетингу підприємства, що дають можливість: комплексно вивчати і прогнозувати кон’юнктуру ринку та ринковий попит; реально оцінювати можливості підприємства по підвищенні своєї конкурентоспроможності; розробляти стратегію маркетингової діяльності підприємства; розробляти організаційно-економічні заходи спрямовані на підвищення конкурентоспроможності.
11. На основні дослідження процесів одержання основних показників конкурентоспроможності харчових підприємств, розроблено організаційно-економічний механізм управління конкурентоспроможністю харчових підприємств, а також сформовані й реалізовані першочергові заходи підвищення конкурентоспроможності. Механізм управління конкурентоспроможністю харчового підприємства являє собою сукупність комплексних дій, що дозволяють: перебудувати всю систему управління; задіяти внутрішні ресурси підприємства; створити в структурних підрозділах постійне прагнення до підвищення рівня конкурентоспроможності; підвищити конкурентоспроможність підприємства та зміцнити його позиції на ринку. Організаційно-економічний механізм управління конкурентоспроможністю харчового підприємства, заснований на використанні паралельно функціонуючих програмно-цільових блоків, що дозволяє забезпечити стійкий розвиток підприємства в умовах ринку.
12. На основі впровадження сучасних стандартів та систем управління якістю розроблено пропозиції з підвищення якості продукції харчових підприємств, як фактору підвищення конкурентоспроможності. Запропоновано концепцію розвитку систем менеджменту якості на підприємствах харчової промисловості, головною метою якої є об’єднання зусиль органів влади, підприємств та організацій, а також громадян для вирішення завдань у сфері якості та конкурентоспроможності вітчизняної харчової продукції та послуг, активізація діяльності щодо створення та застосування систем менеджменту якості, відповідних вимогам міжнародних стандартів. Обґрунтовано стратегічні завдання концепції і визначено заходи щодо стимулювання впровадження міжнародних стандартів у системи менеджменту харчових підприємств. Для реалізації концепції розроблено організаційно-економічний механізм централізованої координації розробки, моніторингу і контролю цільових комплексних програм із інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості та впровадження міжнародних стандартів якості.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.

Аврамчук Л. Контроль за ефективним використанням оборотних коштів підприємства / Л. Аврамчук, О. Муравський. // Бухгалтерія в сільському господарстві. - 2001. - № 11. - С. 14-16.

2.

Абрютина М. С. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия : учебник / М. С. Абрютина, А. В. Грачев. - М. : Дело и сервис, 1998. - 120 с.

3.

Агапова Т. Н. Системно-экономическая логика построения системы показателей оценки деятельности предприятий / Т. Н. Агапова, К. Н. Осипова // Экономический анализ: теория и практика. - 2005. - № 7. - С. 2-7.

4.

Азоев Г. Л. Конкурентные преимущества фирмы / Г. Л. Азоев, А. П. Челенков. - М. : Экономика, 2000. - 305 с.

5.

Аистова М. Д. Реструктуризация предприятий : вопросы управления. Стратегии, координация структурных параметров, снижение сопротивления преобразованием / М. Д. Аистова. - М. : Альпина Паблишер, 2002. - 287 с.

6.

Анализ хозяйственной деятельности в промышленности: [учебник] / [Н. А. Русак, В. И. Стражев, О. Ф. Мигун и др. ]; под общ. ред. В. И. Стражева. - Мн. : Вышая школа, 2001. - 322 с.

7.

Андрійчук В. Т. Економіка аграрних підприємств: [підручник] / В. Т. Андрійчук К. : ІЗМН, 2006. - 425 с.

8.

Ансофф И. Новая корпоративная стратегия / И. Ансофф. - СПб. : Питер, 2004. - 325 с.

9.

Ансофф И. Стратегическое управление. / И. Ансофф. - М. : Экономика, 2000. - 256 с.

10.

Армстронг Г. Введение в маркетинг : учеб. пособ. [пер. с англ. 5-е изд.] / Г. Армстронг, Ф. Котлер. - М. : Издат. дом „Вильяме”, 2000. - 640 с.

11.

Баканов М. И. Теория экономического анализа : учебник / М. И. Баканов, А. Д. Шеремет. - М. : Финансы и статистика, 2002. - 333 с.

12.

Бабец Е. К. Теория экономического анализа: [учебник] / Е. К. Бабец, Н. И. Горлов, С. А. Жуков. - Днепропетровск : Наука и образование, 2002. - 424 с.

13.

Балабанов И. Т. Основи фінансового менеджмента: [учебник] / И. Т. Балабанов. - 2 изд. - М. : Финанси и статистика, 1999. - 238 с.

14.

Барабанов А. И. Разработка ценовой политики предприятия / А. И. Барабанов и др. - Воронеж, 1999. - 220 с.

15.

Барабаш Н. С. Аналіз господарської діяльності: [підручник] / Н. С. Барабаш. - K. : Ника-Центр, 2001. - 198 с.

16.

Банк С. В. Система показателей комплексного анализа финансового состояния хозяйствующего субъекта / С. В. Банк, А. В. Тараскина // Экономический анализ: теория и практика. - 2005. - № 4. - С. 36-39.

17.

Баринов В. А. Стратегический менеджмент : учебник / В. А. Баринов, В. Л. Харченко. - М. : ИНФРА - М, 2005. - 237 с.

18.

Белых Л. П. Реструктуризация предприятий : учеб. пособие для вузов / Л. П. Белых, М. А. Федотова. - М. : ЮНИТИ - ДАНА, 2001. - 399 с.

19.

Бердникова Т. Б. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия : [учебное пособие] / Т. Б. Бердникова. - М. : ИНФРА - М, 2004. - 215 с.

20.

Бирман Л. А. Управленческие решения : [учебное пособие] / Л. А. Бирман. - М. : Дело, 2004. - 208 с.

21.

Большаков А. С. Моделирование в менеджменте : [учебное пособие для студентов ВУЗов, обуч. по эконом. спец.] / А. С. Большаков. - М. : Информационно - издательский дом „Филин”, 2000. - 459 с.

22.

Борисов А. Б. Большой экономический словарь / А. Б. Борисов- М. : Книжный мир, 2003. - 541 с.

23.

Бородатова М. В. Автоматизация моделирования объектов реинжиниринга / М. В. Бородатова, А. В. Шерстюк. - СПб. : Изд-во СПбГУ, 1999. - 287 с.

24.

Бородин А. И. Использование методики финансового анализа на этапах жизненного цикла предприятия / А. И. Бородин // Экономический анализ: теория и практика. - 2003. - № 8. - С. 39-43.

25.

Бородин А. И. Методология и инструментальные средства для проведения реинжиниринга / А. И. Бородин // Менеджмент в России и за рубежом. - 2003. - №3. - С. 37-45.

26.

Бляхман Л. С. Основы функционального и антикризисного менеджмента / Л. С. Бляхман. - СПб. : Изд-во В. А. Михайлова, 1999. - 379 с.

27.

Беленое О. К. Конкурентные преимущества и конкурентоспособность про¬мышленных предприятий / О. К. Беленое, В. В. Довгих. - Воронеж, 2004. - 325 с.

28.

Беляева И. Ю. Интеграция корпоративного капитала и формирование финансово-промышленной элиты (российский опыт) / И. Ю. Беляева. - М. : ФА, 1999. - 296 с.

29.

Беляева И. Ю. Капитал финансово-промышленных корпоративных структур: теория и практика / И. Ю. Беляева, М. А. Эскиндаров. - М. : ФА, 1998. - 304 с.

30.

Бердникова Т. Б. Анализ и диагностика финансово-господарской деятельности предприятия : [учебник] / Т. Б. Бердникова. - М. : ІНФРА-М, 2001. - 216 с.

31.

Білик М. Д. Сутність і оцінка фінансового стану підприємств / М. Д. Білик // Фінанси України. - 2005. - №3. - С. 117-128.

32.

Бланк Н. А. Финансовый менеджмент / Н. А. Бланк. - К. : Ника- Центр, 2001. - 365 с.

33.

Бойко T. M. Система управління якістю молочної сировини / T. M. Бойко // Вісник КНЕУ. - 2006. - №3. - С. 26.

34.

Бойчук І. М. Економіка підприємства : [навчальний посібник] / І. М. Бойчук. - К. : Атака, 2002. - 480 с.

35.

Брігхем Є. Ф. Основи фінансового менеджменту / Є. Ф. Брігхем; [пер. з англ.]. - К. : Молодь, 1997. - 998 с.

36.

Бунич П. Економіко-математичні методи управління оборотними коштами / П. Бунич. - Київ : Каравела, 2005. - 652 с.

37.

Бутник О. М. Економіко-математичне моделювання динамічних закономірностей розвитку економічних систем / О. М. Бутник. - Харків : Інжек, 2003. - 224 с.

38.

Буч Г. Объектно-ориентированное проектирование с примерами применения / Г. Буч ; пер. с англ. А. А. Иванова и др. под ред. А. Н. Артамошкина. - Киев: Диалектика; М. : АО «ИВК», 1992. - 524 с.

39.

Вайсман А. Стратегия маркетинга: 10 шагов к успеху. Стратегия менеджмента: 5 факторов успеха / А. Вайсман ; [пер. с нем.]. - М. : АО „Интерэксперт”; Экономика, 1995. - 344 с.

40.

Василенко В. О. Стратегічне управління підприємством: навчальний посібник / В. О. Василенко, Т. І. Ткаченко. - К. : Центр навчальної літератури, 2004. - 400 с.

41.

Васильченко З. Універсальний комерційний банк як центральна ланка фінансово-промислової групи / З. Васильченко // Банківська справа. - 2002. - №5. - С. 53-60.

42.

Вахрин П. И. Финансы : [учебник для вузов] / П. И. Варин, А. С. Нешитой. - М. : Информационно-внедренческий центр «Маркетинг», 2000. - 456 с.

43.

Вернер Н. ФПГ меняются ролями / Н. Вернер // ИнвестГазета. - 2006. - №3. - С. 86-96.

44.

Виноградський М. Д. Менеджмент в організації / М. Д. Виноградський, А. М. Виноградська, О. М. Шкапова. : [навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей вузів]. - К. : „КОНДОР” - 2004. - 598 с.

45.

Винслав Ю. Государственное регулирование и проектирование корпоративных структур / Ю. Винслав // Российский экономический журнал. - 2006. - № 10. - С. 16-22.

46.

Висновок на проект Закону України "Про промислово-фінансові групи" (реєстр, № 5503 від 13.05.2004 року, внесений Кабінетом Міністрів України) [Електорний ресурс]. - Режим доступу. : hptt : // www.rada.gov.ua.

47.

Виханский О. С. Стратегическое управление / О. С. Виханский. - М. : Гардарика, 2002. - 356 с.

48.

Воловець Я. В. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання : [навч. посібник ] / Я. В. Воловець. - К. : Алеута, 2005. - 199 с.

49.

Володькина М. В. Стратегический менеджмент : [учебное пособие] / М. В. Володькина. - К. : Знання, 2002. - 502 с.

50.

Володькіна В. М. Економіка промислового підприємства : [навч. посібник] / В. М. Володькіна. - К. : Центр навчальної літератури, 2004. - 196 с.

51.

Волчкова И. А. Российские финансово-промышленные группы на международных рынках / И.А. Волчкова. М. : Дело и сервис, 2008. - 451 с.

52.

Вендров A. M. Проектирование программного обеспечения экономических информационных систем: учебник / A. M. Вендров. - М. : Финансы и статистика, 2000. - 352 с.

53.

Віноградова О. В. Реінжиніринг торгівельних підприємств: теорія та методологія : дис. доктора економічних наук : 08.06.01 / Віноградова Олена Володимирівна. - Донецьк, 2006. - 437 с.

54.

Виханский О. С. Стратегическое управление / О. С. Виханский. - М. : „Гардарики”, 2003. - 296 с.

55.

Волков О. И. Економіка підприємства / О. И. Волков - М. : Інфра - М, 1998. - 415 с.

56.

Галянтич М. Промисловофінансові групи в Україні проблеми статусу та правового регулювання діяльності / Галянтич М., Махінчук В., Задорожня Н. // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - № 3. - С. 25-31.

57.

Гельенеский М. Национальная конкурентоспособность: понятие, факторы, показатели / М. Гельенеский // Вопросы статистики. - 1999. - № 12. - С. 15-21.

58.

Герасимчук В. Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання: [навчаль¬ний посібник] / В. Г. Герасимчук. - К. : КНЕУ, 2000. - 230 с.

59.

Гончарук А. Новий підхід до управління ефективністю у промисловості України / А. Гончарук // Економіка України. - 2006. - № 7. - С. 36-46.

60.

Готько І. А. Основні напрямки виходу з кризи м'ясної галузі України / І. А. Готько, І. М. Колодко // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - № 8 (74). - С. 78-83.

61.

Грачева И. Финансово-промышленные группы / И. Грачева // Финансовый бізнес. - 2005. - № 7. - С. 25-29.

62.

Грей К. Ф. Управление проектами: [практическое руководство. пер. с англ.] / К. Ф. Грей, 3. У. Ларсон - М. : Дело и сервис, 2003. - 348 с.

63.

Гринев В. Ф. Инновационый менеджмент: [учеб. пособие] / В. Ф. Гринев - 2-е изд., стереотип. - К. : МАУП, 2001. - 152 с.

64.

Грудницька С. Економіко-правові питання формування та діяльності промислово-фінансових груп / С. Грудницька, Б. Дерев’янко // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - №6. - С. 3-7.

65.

Гончаров В. И. Менеджмент : [учебное пособие] / В. И. Гончаров. - М. : Мисанта, 2003. - 624 с.

66.

Гончарук В. А. Алгоритмы преобразований в бизнесе / В. А. Гончарук. - М. : Дело, 2001. - 296 с.

67.

Горчаков B. C. Реинжиниринг организации: информационные ресурсы и управление знаниями / B. C. Горчаков. - Владивосток, 2000. - 257 с.

68.

Градов А. П. Экономическая стратегия фирмы : [учебное пособие] / А. П. Градов. - СПб. : Спец. литература, 1999. - 325 с.

69.

Гуткевич С. Організація управління інвестиційним процесом / С. Гуткевич. К. : УФІМБ, 2002 - 60 с.

70.

Гуляева Т. И. Практическое использование результатов корреляционно-регрессионного анализа для прогнозирования качества сельскохозяйственной продукции / Т. И. Гуляева, О. В. Сидоренко, И. К. Ильина // Экономический анализ: теория и практика. - 2004. - № 6. - С. 17-21.

71.

Дементьев В. Финансово-промышленные группы в стратегии реформирования Российской экономики / В. Дементьев // Финансы и общество. - 2000. - № 1, 2. - С. 25-37.

72.

Дерев’янко Б. До питання про порядок створення ФПГ / Б. Дерев’янко // Підприємництво, господарство і право. - 2003. - № 6. - С. 12-19.

73.

Дерев’янко Б. Щодо необхідності створення ПФГ (економіко-правові аспекти) / Б. Дерев’янко // Підприємництво, господарство і право. - 2003. - № 5. - С. 20-28.

74.

Дерев'янко В. І. Договірне регулювання відносин у ПФГ / В. І. Дерев'янко // Економіка, фінанси, право. - 2005. - № 1. - С. 193-205.

75.

Держкомстат України, ГУС м. Києва, Держхарчопром [Електронний ресурс]. - Режим доступу. : hptt : // www.statistika.ua.

76.

Детярьов А. В. Деятельность финансово-промышленных групп в 2008 году / А. В. Детярьов // Вопросы статистики. - 2008. - № 12. - С. 11-14.

77.

Дмитренко Р. М. Розвиток виробництва у ВАТ «Винницям’ясо» / Р. М. Дмитренко // Економіка АПК. - 2005. - № 8. - С. 57-62.

78.

Дмитровська Г. П. Адаптація сучасних технологій в молокопереробній галузі / Г. П. Дмитровська // Молокопереробка. - 2006. - № 9(12). - С. 34-37.

79.

Дмитровська Г. П. Удосконалені традиційні і сучасні технології молочних продуктів / Г. П. Дмитровська // Молокопереробка. - 2006. - № 3(6). - С. 30-35.

80.

Дорогунцов С. Трансформация структуры экономики, теория и практика / С. Дорогунцов, Е. Горская // Экономика Украины. - 2008. - № 1. - С. 4-11.

81.

Дробозина Л. А. Финансы / Л. А. Дробозина, Г. Б. Поляк, Ю. Н. Константи нова. - М. : Финансы ЮНИТИ, 1999. - 245 с.

82.

Дрядик Т. В. Конкурентоспроможність виробництва молока в умовах ринку: Дис. канд. екон. наук (08.07.02) / Полтавська державна аграрна академія / Дрядик Т.В. - Полтава, 2004. - 276 с.

83.

Дихтл Е. Практический маркетинг : учебное пособие / Е. Дихтл, Х. Хершген. - М. : Высш. школа, 1995. - 255 с.

84.

Друкер П. Эффективное управление / П. Друкер ; [пер. с англ. М. Котельниковой]. - М. : Астрель, 2004. - 284 с.

85.

Дубич К. В. Основи теорії управління та менеджменту : навчальний посібник / К. В. Дубич, О. Г. Кірічок, В. К. Процюк. - К. : Пектораль, 2005. - 220 с.

86.

Дудківський П. С. Економіка підприємства: [підручник] / П. С. Дудківський за ред. С. Ф. Покропивного. - 2-ге вид., перероб. та доп. - К. : КНЕУ, 2005. - 246 с.

87.

Дуднік М. Г. Економіка торговельного підприємства: [підручник для вузів] / А. А. Мазаракі, під ред. проф. Н. М. Ушакової. - К. : Хрещатик, 2002. - 348 с.

88.

Дяківський А. В. Економічний аналіз діяльності промислових підприємств / А. В. Дяківський за ред. С. І. Шкарабана, М. І. Сапачова. - Тернопіль, ТАНГ, 1999. - 298 с.

89.

Дягилева И. В. Некоторые аспекты экономического анализа в период антикризисного управления / И. В. Дягилева // Юрид. мир. - 2000. - № 3. - С. 40-44.

90.

Євланов В. Г. Теорія й практика прийняття рішень / В. Г. Євланов. - М. : Економіка, 1994. - 125 с.

91.

Єрохін С. Динаміка і ефективність структурних трансформацій / С. Єрохін // Економіка України. - 1998. - № 10. - С. 22-27.

92.

Єфімова О. В. Як аналізувати фінансове положення підприємства / О. В. Єфімова - К. : Іпtеl, 2005. - 195 с.

93.

Елиферов В. Г. Бизнес-процессы: Регламентация и управление: учебник / В. Г. Елиферов, В. В. Репин. - М. : ИНФРА-М, 2006. - 319 с.

94.

Ефимова О. В. Финансовый анализ / О. В. Ефимова - М. : Изд-во «Бухгалтерский учт», 2002. - 528 с.

95.

Закон України «Про акціонерні товариства» вiд 17.09.2008 № 514-VI - [Електронний ресурс]. - режим доступу http://zakon.rada.gov.ua/

96.

Закон України «Про кооперацію» вiд 10.07.2003 № 1087-IV - [Електронний ресурс]. - режим доступу http://zakon.rada.gov.ua/

97.

Закон «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» вiд 16.01.2003 № 433-IV - [Електронний ресурс]. - режим доступу http://zakon.rada.gov.ua/

98.

Закон «Про інноваційну діяльність» вiд 04.07.2002 № 40-IV - [Електронний ресурс]. - режим доступу http://zakon.rada.gov.ua/

99.

Закон «Про акціонерні товариства» вiд 17.09.2008 № 514-VI - [Електронний ресурс]. - режим доступу http://zakon.rada.gov.ua/

100.

Захарченко В. О. Систематизація методів оцінки фінансового стану підприємства / В. О. Захарченко, С. І. Счасна // Фінанси України. - 2005. - №1. - С. 137-144.

101.

Заїнчковский А. О. Економіка, організація та управління