СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ГАЛУЗІ РИСІВНИЦТВА В УКРАЇНІ

brief description

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР
"ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ"

На правах рукопису

МОРОЗОВ РОМАН ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 631.1:633.18(477)

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ
ГАЛУЗІ РИСІВНИЦТВА В УКРАЇНІ

08.00.03 – економіка та управління національним господарством

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант:
доктор економічних наук, професор, академік НААН
КРОПИВКО МИХАЙЛО ФЕДОРОВИЧ

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………….. 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ БАЗИС СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ГАЛУЗІ РИСІВНИЦТВА………... 18
1.1. Теоретичні аспекти розвитку галузі рисівництва…………...... 18
1.2. Теоретичні засади стратегічного управління розвитком галузі рисівництва……………………………………………………….
45
1.3. Концептуальний підхід до розробки стратегії управління розвитком галузі рисівництва…………………………………………..
70
Висновки до розділу 1………………………………………………. 83
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЯ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ГАЛУЗІ РИСІВНИЦТВА…………………………... 86
2.1. Методологічні аспекти оцінки стану розвитку галузі рисівництва……………………………………………………………… 86
2.2. Концептуальні положення формування системи стратегічного управління розвитком галузі рисівництва……………. 106
2.3. Методологічні засади оцінки виробничого потенціалу і ефективності галузі рисівництва………………………………………. 130
Висновки до розділу 2………………………………………………. 142
РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА СТАНУ ФУНКЦІОНУВАННЯ ГАЛУЗІ РИСІВНИЦТВА В УКРАЇНІ………………………………………… 145
3.1. Ретроспектива та етапи становлення й розвитку галузі рисівництва в Україні…………………………………………………... 145
3.2. Місце України у структурі світового ринку рису…………….. 183
3.3. Ресурсний потенціал зони рисосіяння України………………. 199
Висновки до розділу 3………………………………………………. 232
РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ГАЛУЗІ РИСІВНИЦТВА НА ОСНОВІ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА ТА КЛАСТЕРНИХ ФОРМ РЕГІОНАЛЬНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА………………………... 237
4.1. Організаційні засади створення кластерних формувань в рисівництві…………………………………………………………........ 237
4.2. Методичний підхід до розробки регіональної програми розвитку галузі рисівництва…………………………………………… 254
4.3. Організація стратегічного планування та прогнозування комплексного розвитку галузі рисівництва…………………………... 271
Висновки до розділу 4………………………………………………. 302
РОЗДІЛ 5. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ НАПРЯМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ГАЛУЗІ РИСІВНИЦТВА В УКРАЇНІ……………………………… 306
5.1. Стратегічні напрями розвитку галузі рисівництва…………… 306
5.2. Екологічне спрямування розвитку галузі рисівництва………. 321
5.3. Удосконалення державного регулювання розвитку галузі рисівництва……………………………………………………………… 336
Висновки до розділу 5………………………………………………. 352
ВИСНОВКИ……………………………………………………………. 355
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………… 363
ДОДАТКИ……………………………………………………………… 405

ВСТУП

Актуальність теми. Зернова галузь у господарствах степової зони України посідає провідне місце за обсягами і дохідністю виробництва та за сучасних умов має бути зорієнтована на високоінтенсивний тип розвитку, використання наукоємних ефективних технологій та пріоритетне впровадження інших організаційно-економічних і технологічних новацій. Серед зернових культур найбільш високі та стабільні врожаї на зрошуваних землях півдня України дає рис. Вирощування рису пов'язане з агроекологічними умовами ландшафтів, які найбільшою мірою підлягають антропогенному регулюванню, тому рис серед усіх злаків має найбільші перспективи підвищення продуктивності. Крім того, на малопродуктивних, вторинно-засолених й осолонцьованих ґрунтах в умовах Причорномор’я та північної частини Криму сільськогосподарська культура затоплюваного рису сприяє підвищенню ефективності використання і покращенню еколого-агромеліоративного стану зрошуваних земель.
За нинішньої економічної ситуації розвиток галузі рисівництва потребує поліпшення організаційно-управлінського забезпечення. З огляду на це запровадження управлінської системи, яка б забезпечувала комплексний підхід до розв’язання існуючих галузевих проблем слід розглядати як фундаментальну проблему, що потребує більш ґрунтовного розкриття у теоретичному, методологічному та організаційному плані, вирішення якої сприятиме ефективному функціонуванню галузі рисівництва в Україні.
Теоретико-методологічним, методичним та практичним аспектам управління аграрним сектором економіки присвятили свої праці П. Саблук [1; 30; 62; 97; 286–289; 301; 313], В. Юрчишин [30; 314], М. Кропивко [62; 97; 112–114; 226; 313], Ю. Лупенко [97; 128; 129], М. Малік [132; 313], В. Месель-Веселяк [1; 301], О. Крисальний [314], В. Малес [131; 314], С. Юшин [349; 350] та ін. Ця проблематика активно розглядається у працях вітчизняних учених, таких як В. Андрійчук [5–7], В. Власов [31; 287], С. Володін [34], П. Гайдуцький [38], М. Гладій [41; 85], О. Гудзинський [56], О. Гойчук [43–46], М. Дем'яненко [58], В. Дієсперов [60; 61], С. Дорогунцов [63; 64; 245], Т. Дудар [65–70], Й. Завадський [81; 230], В. Зіновчук [86], М. Зубець [89; 90; 215; 216], Г. Калетнік [91; 287], С. Кваша [93; 287], І. Кириленко [95; 96], М. Коденська [99; 100], М. Корецький [106], Ю. Лузан [123–126], Л. Мармуль [20], В. Нелеп [220; 221], Ю. Нестерчук [222; 223], Б. Пасхавер [232], Г. Підлісецький [236], В. Россоха [280], В. Рябоконь [284; 285], В. Ситник [292–295], В. Трегобчук [308], М. Федоров [319], М. Хвесик [321–328], В. Шебанін [335], О. Шпикуляк [340–343], О. Шпичак [59; 344–346], О. Шубравська [347] та ін.
Різноманітні концептуальні підходи до стратегічного управління висвітлені в працях багатьох зарубіжних вчених-економістів. У контексті теорії стратегічного управління важливим є доробок класиків економічної теорії: І. Ансоффа [9], Б. Карлофа [92], М. Мескона [140], Г. Мінцберга [141; 142], М. Портера [241–243] та інших дослідників.
Значну увагу вирішенню проблем галузі рисівництва приділили у своїх наукових працях Л. Скрипчинська [296], Д. Шапошников [13; 332], Б. Лактіонов [116], І. Жовтоног [80], Т. Кириєнко [94], В. Ушкаренко [83; 317], О. Тiтков [306], В. Маковський [14; 15; 83], А. Ванцовський [24–26], В. Дудченко [71], Р. Вожегова [26], Л. Грановська [50–52], А. Рокочинський [235], В. Корнбергер [71; 107; 108], Ю. Грищенко [54] та ін.
Водночас, незважаючи на вагомість даної проблематики й посилену увагу до неї багатьох провідних дослідників, окремі її аспекти залишаються недостатньо вивченими. Актуальність теми зумовлена необхідністю розроблення теоретико-методологічних засад стратегічного управління розвитком галузі рисівництва, методичних підходів і практичних рекомендацій до формування й реалізації стратегії розвитку галузі на основі державно-приватного партнерства та кластерних форм регіонального співробітництва, зокрема потребою формування системи організаційно-управлінського впливу, яка б відповідала новим виробничо-економічним відносинам.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до програм науково-дослідних робіт Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" НТП № 44 "Науково-методологічне забезпечення підвищення економічної ефективності та розвитку соціально спрямованого аграрного виробництва" на 2006–2010 рр., зокрема по завданню 44.01/063 "Науково-методологічне забезпечення удосконалення системи управління соціально спрямованим агропромисловим виробництвом" (номер державної реєстрації 0110U002919), де автором обґрунтовано доцільність створення кластерних формувань у рисівництві, а також НТП № 39 "Науково-методологічне забезпечення економічних засад конкурентоспроможного аграрного виробництва і розвитку сільських територій" на 2011–2015 рр., зокрема по завданню 39.01./23 "Розробити теоретичні і методологічні засади кластерної організації та управління комплексним розвитком агропромислового виробництва і сільських територій" (номер державної реєстрації 0111U001157), де дисертантом обґрунтовано пропозиції зі створення інноваційного кластера в галузі рисівництва.
Додатково виконувались дослідження, результати яких відображені у дисертації, що отримані відповідно до тематики науково-дослідних робіт Інституту рису Національної академії аграрних наук України, як співвиконавця НТП № 47 "Науково-методологічні засади інноваційного розвитку аграрної науки" на 2006–2010 рр., зокрема по завданню 47.03/001 "Розробити методичні підходи та інструментарій кон’юнктурних досліджень щодо створення інноваційної продукції галузі рисівництва, просування та реалізації інновацій на наукоємних ринках" (номер державної реєстрації 0107U004741), у межах якої обґрунтовано методичні підходи та інструментарій кон’юнктурних досліджень щодо створення інноваційної продукції в рисівництві (рівень участі дисертанта у виконанні зазначеної НДР і його особистий внесок відображено в довідці Інституту рису Національної академії аграрних наук України від 26.05.2010 р. № 127), а також НТП № 39 "Науково-методологічне забезпечення економічних засад конкурентоспроможного аграрного виробництва і розвитку сільських територій" на 2011–2015 рр., зокрема по завданню 39.02./7 "Розробити пропозиції щодо забезпечення конкурентоспроможного виробництва рису в Україні" (номер державної реєстрації 0111U003098), де автором розроблено пропозиції щодо удосконалення управління розвитком галузі рисівництва (рівень участі дисертанта у виконанні зазначеної НДР і його особистий внесок відображено в довідці Інституту рису Національної академії аграрних наук України від 06.09. 2012 р. № 258).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних засад стратегічного управління розвитком рисівництва, методичних підходів і практичних рекомендацій до формування і реалізації стратегії розвитку галузі рисівництва на основі державно-приватного партнерства та кластерних форм регіонального співробітництва. Мета роботи зумовила постановку і необхідність вирішення відповідних завдань:
виявити особливості розвитку галузі рисівництва за сучасних умов;
обґрунтувати інституціональні засади і концептуальні положення формування системи стратегічного управління розвитком галузі рисівництва;
запропонувати концептуальний підхід до розробки стратегії управління розвитком галузі рисівництва;
здійснити комплексну оцінку стану функціонування й ефективності галузі рисівництва та упорядкувати дискретні масиви економічної інформації за фазами, процесами і елементами відтворення та наявними структурними складовими галузі;
виявити передумови створення кластерних формувань у рисівництві;
обґрунтувати значення розвитку інституту кластеризації в рисівництві та розкрити суть державно-приватного партнерства у сфері забезпечення управління функціонуванням рисових зрошувальних систем;
визначити загальнометодичні засади розроблення регіональної програми розвитку галузі рисівництва;
удосконалити процес стратегічного планування комплексного розвитку галузі рисівництва;
обґрунтувати організаційно-економічні напрями забезпечення ефективного функціонування галузі рисівництва;
внести пропозиції щодо удосконалення державного регулювання розвитку галузі рисівництва.
Об’єктом дослідження обрано процес та організацію стратегічного управління розвитком галузі рисівництва.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади, методичні рекомендації та практичний інструментарій стратегічного управління розвитком галузі рисівництва в Україні.
Методи дослідження. Досягнення поставленої мети базувалося на використанні діалектичного методу пізнання та системного підходу до вивчення досліджуваних явищ і процесів. Теоретичною базою були фундаментальні положення сучасної економічної теорії, теорії управління, теорії сталого розвитку, праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених.
Для досягнення мети дисертаційного дослідження були використані загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема: історичний та діалектичний – при узагальненні еволюції поглядів представників різних наукових шкіл на проблеми економічних і управлінських відносин, визначенні сутності базових категорій; монографічний – у процесі вивчення літературних джерел, законодавчих та інших нормативно-правових актів, узагальнення наукової думки і систематизації теоретико-методичних підходів до формування стратегії розвитку галузі рисівництва; структурно-функціональний – при дослідженні галузі рисівництва як цілісної відкритої динамічної системи; аналізу та синтезу – при дослідженні стану, динаміки і тенденцій розвитку рисосіяння в Україні; графічний – для наочного відображення параметрів розвитку галузі рисівництва; абстрактно-логічний – у процесі обґрунтування завдань, теоретичних узагальнень та формулювання висновків.
Для вирішення інших завдань у дисертаційному дослідженні використано методи: групування, SWOT-аналіз, метод аналізу оболонки даних DEA (Dаtа envelopment analysis), коефіцієнтний, індексний та методи прогнозування з використанням Microsoft Excel, STATISTICA.
Інформаційною базою дисертаційного дослідження слугували законодавчі і нормативно-правові акти Верховної Ради України, Президента України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, Національної академії аграрних наук України, Державної служби статистики України, органів місцевого самоврядування, монографії та науково-аналітичні статті вітчизняних і зарубіжних учених, матеріали дискусій на наукових конференціях, результати особистих досліджень і спостережень автора.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному теоретико-методологічному обґрунтуванні наукових засад стратегічного управління розвитком рисівництва, методичних підходів і практичних рекомендацій до формування та реалізації регіональних стратегій і програм подальшого розвитку галузі. В результаті дослідження отримано положення, що визначають наукову новизну:
вперше:
визначено сутність стратегічного управління розвитком галузі рисівництва як комплекс взаємопов’язаних, взаємодоповнюючих і узгоджених форм і засобів управління, що спрямовані на забезпечення динамічного довгострокового соціально-економічного галузевого розвитку та раціонального використання природно-ресурсного потенціалу територій рисосіяння і як багатоплановий управлінський процес, спрямований на формування та реалізацію стратегії розвитку галузі рисівництва;
запропоновано концептуальний підхід до розробки стратегії управління розвитком галузі рисівництва, що базується на визначенні стратегічних цілей, передбачає розробку регіональних програм розвитку рисівництва, а також вдосконалення системи управління їх виконанням, побудованої на засадах державно-приватного партнерства та кластерних форм регіонального співробітництва;
обґрунтовано організаційні засади розвитку кластерних формувань у рисівництві, в основу яких покладено урахування вітчизняного досвіду і особливостей функціонування галузі, створення інноваційного кластера, запровадження ефективних форм державно-приватного партнерства, зокрема, надання у концесію внутрішньогосподарської мережі рисових зрошувальних систем як об’єкта такого партнерства;
удосконалено:
сутність поняття "стратегія управління розвитком галузі рисівництва" як напряму економічної галузевої політики, розрахованого на тривалу перспективу і спрямованого на збереження та примноження економічного потенціалу галузі, вирішення еколого-економічних і соціальних завдань територій рисосіяння та створення сприятливих умов для збільшення доходів рисівницьких господарств і сільського населення;
системний підхід до розробки регіональної програми розвитку рисівництва як комплексу наукових, технічних, виробничих, соціально-економічних та інших заходів, взаємопов’язаних за ресурсами і виконавцями, дотримання яких забезпечує досягнення стратегічних цілей на основі взаємодії і поєднання сукупності організаційних та економічних чинників розвитку галузі;
процес стратегічного планування комплексного розвитку рисівництва як спосіб поєднання методологічних, інформаційних і організаційних аспектів планування відповідно до інституціональних змін, який передбачає розроблення сукупності взаємопов’язаних заходів і проектів, спрямованих на досягнення і підтримання темпів економічного зростання галузі та створення сприятливих організаційно-економічних умов для підвищення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання – виробників рису;
набули подальшого розвитку:
концептуальні положення формування системи стратегічного управління розвитком галузі рисівництва, в основу яких покладено необхідність поєднання загальнонаукових методів здійснення управлінського впливу та застосування наукового підходу до запровадження принципів, форм і методів здійснення державно-приватного партнерства в рисівництві;
упорядкування дискретних масивів економічної інформації за фазами, процесами і елементами відтворення та наявними структурними складовими галузі рисівництва, як відкритої динамічної системи зернового сектору економіки регіону та складової продовольчих ресурсів, для формування, ведення і диференційованого використання бази даних з метою прогнозування та стратегічного планування розвитку галузі рисівництва;
обґрунтування напрямів організаційно-економічних та техніко-технологічних перетворень у рисівництві шляхом трансформації порівняльних переваг традиційної території рисосіяння України в конкурентні на основі найповнішого використання природно-ресурсного, виробничого і науково-технічного потенціалу галузі;
пропозиції щодо поліпшення державного регулювання розвитку галузі рисівництва як форми цілеспрямованого впливу держави через систему економічних, правових і адміністративних методів, які на відміну від існуючих передбачають запровадження сукупності заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для стабільного розвитку всіх інституціональних одиниць галузі з урахуванням суспільних інтересів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення дисертаційного дослідження, пропозиції і методичні рекомендації використовуються органами державного управління на галузевому і регіональному рівнях з метою формування й реалізації стратегії розвитку галузі рисівництва на довгострокову перспективу. Їх узагальнення, доведення до стану практичних рекомендацій сприяє підвищенню рівня техніко-економічних показників ефективності діяльності галузі рисівництва в Україні.
Основні теоретико-методологічні та методичні розробки, що містяться в дисертаційному дослідженні, доведено до рівня методичних і практичних рекомендацій. Окремі з них використовувалися Херсонською обласною державною адміністрацією при розробці і реалізації "Стратегії економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року" (довідки від 19.01.2010 р. № 58-522-112/9-10/3 та від 05.02.2010 р. № 58-523-112/9-10/3). Пропозиції і розробки щодо формування політики управління розвитком галузі рисівництва прийняті до впровадження ДП ДГ Інституту рису Національної академії аграрних наук України (довідка від 12.09.2012 р. № 739). Запропоновані наукові розробки в частині державного регулювання і підтримки розвитку галузі рисівництва отримали практичне впровадження при реалізації організаційно-економічних і практичних заходів, спрямованих на удосконалення державного регулювання розвитку галузі рисівництва Головним управлінням економіки Херсонської обласної державної адміністрації (довідка від 06.06.2012 р. № 300-65/207-01). Пропозиції і практичні рекомендації використовувалися Державною установою "Херсонський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції" при реалізації організаційних і практичних заходів, спрямованих на підвищення ефективного використання ґрунтів рисових зрошувальних систем (довідка від 31.07.2012 р. № 21-01/475). Наукові розробки з питань створення теоретико-методологічних засад розбудови системи стратегічного управління розвитком галузі рисівництва в Україні отримали практичне впровадження Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим по водогосподарському будівництву та зрошуваному землеробству при реалізації техніко-технологічних та організаційно-економічних заходів, спрямованих на підвищення ефективності галузі рисівництва (довідка від 11.09.2012 р. № 75-09). Положення дисертаційного дослідження в частині розробки стратегії управління розвитком галузі рисівництва використані для конкретизації заходів, спрямованих на удосконалення організаційно-управлінської складової цієї галузі Інститутом сільського господарства Криму Національної академії аграрних наук України (довідка від 19.09.2012 р. № 31/9).
Окремі теоретичні положення дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі економічного факультету ДВНЗ "Херсонський державний аграрний університет" при викладанні дисциплін "Інвестування", "Фінансовий ринок", за програмами підготовки бакалаврів (довідка від 05.10.2012 р. № 66-05).
Особистий внесок здобувача. Наукові результати дисертаційного дослідження є особистим доробком здобувача. Основні теоретичні положення, викладені методичні підходи і методики, висновки, пропозиції та практичні рекомендації сформульовані автором дисертації самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті положення та ідеї, які належать особисто дисертанту. Особистий внесок здобувача підкріплено трьома свідоцтвами про реєстрацію авторського права на твір.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та практичні результати дисертаційного дослідження доповідались й обговорювались на наукових, науково-практичних і науково-методичних конференціях різних рівнів: науково-практичній конференції "Методологічні засади стратегічного планування розвитку регіону" (Херсон, 15 січня 2007 р.); ІІ Міжнародній науково-методичній конференції "Географічні інформаційні системи в аграрних університетах (GISAU)" (Херсон, 21–22 травня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Шляхи вирішення проблем при вирощуванні рису в агроекосистемах помірного клімату" (Скадовськ, 4–8 серпня 2008 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Фінансове та облікове забезпечення функціонування аграрних підприємств" (Херсон, 16–17 квітня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми та перспективи розвитку водного господарства і меліорації земель" (Херсон, 26–29 серпня 2009 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Продуктивні сили та продовольча безпека країни" (Київ, 2010 р.); регіональній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми управління водними і земельними ресурсами на зрошуваних ландшафтах Сухого Степу України" (Херсон, 24–25 лютого 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Еколого-збалансоване управління меліорованими ландшафтами" (Херсон, 22–23 квітня 2010 р.); Международной научно-практической конференции "Сбалансированное природопользование: современный взгляд, тенденции и перспективы" (Херсон, 17–19 мая 2010 г.); IV науково-практичній конференції "Інституційні засади функціонування економіки в умовах трансформації" (Одеса, 8–10 вересня 2010 р.); науково-практичній інтернет-конференції "Інноваційно-орієнтовані засади максимального використання потенціальних можливостей виробництва в умовах євроінтеграції" (Тернопіль, 14–15 жовтня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми водогосподарсько-меліоративного комплексу та шляхи їх вирішення" (Херсон, 28–29 квітня 2011 р.); VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю" (Черкаси, 18–20 травня 2011 р.); VІІІ Міжнародній науково-теоретичній конференції "Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери" (Донецьк, 19–20 травня 2011 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Формування економічних умов розвитку сільських територій" (Київ, 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми розвитку регіональних АПК" (Луцьк, 26–27 травня 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Інтегроване управління меліорованими ландшафтами" (Херсон, 24–27 серпня 2011 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми фінансів підприємств в агробізнесі та шляхи їх вирішення" (Київ, 2011 р.); ХІV Всеукраїнській науково-практичній конференції "Формування сучасної стратегії підприємницької діяльності" (Умань, 24 листопада 2011 р.); економічній науковій інтернет-конференції "Теорія і практика сучасної економічної науки: проблеми та шляхи вирішення" (Тернопіль, 7 грудня 2011 р.); Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції "Роль інновацій у підвищенні наявного потенціалу країни" (Тернопіль, 14–15 грудня 2011 р.); ІІІ Всеукраїнській науковій конференції "Актуальні питання сучасної економіки" (Умань, 23 грудня 2011 р.); VІІІ Всеукраїнській науковій інтернет-конференції "Значення сучасної науки для динамічного розвитку України" (Тернопіль, 29–30 грудня 2011 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Фінансово-кредитний механізм в соціально-економічному розвитку країни" (Макіївка, 25–26 січня 2012 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Економічні погляди: теорія і практика" (Одеса, 3–4 лютого 2012 р.); VII Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми економіки, менеджменту, маркетингу" (Львів, 10–11 лютого 2012 р.); економічній науковій інтернет-конференції "Актуальні питання економічної науки на сучасному етапі" (Тернопіль, 17 лютого 2012 р.); I Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції "Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах СНД" (Переяслав-Хмельницький, 26–28 лютого 2012 р.); ІI Международной научно-практической конференции "Социально-экономическое развитие и качество жизни: история и современность" (Пенза, 15–16 марта 2012 г.); Міжнародній науково-практичній конференції "Екологічні проблеми природокористування та охорони меліорованих ландшафтів" (Херсон, 21–23 березня 2012 р.); V Всеукраинской конференции "Развитие национальных экономических систем в условиях глобализации: актуальные проблемы теории и практики" (Симферополь, 23 марта 2012 г.); Міжнародній науково-практичній конференції "Інформаційні технології, економіка та право: стан та перспективи розвитку (ІТЕП-2012)" (Чернівці, 28–31 березня 2012 р.); регіональній науково-практичній конференції "Технології вирощування сільськогосподарських культур у південному регіоні України" (Херсон, 11–12 квітня 2012 р.); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції "Фінансова система України: стан, проблеми, перспективи" (Херсон, 18–19 квітня 2012 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми розвитку економіки в умовах глобалізації" (Тернопіль-Чортків, 26–27 квітня 2012 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Стан та перспективи виробництва сільськогосподарської продукції на зрошуваних землях" (Херсон, 14–16 червня 2012 р.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано у 79 наукових працях, підготовлених самостійно і в співавторстві. Серед них: 1 одноосібна монографія; розділи у 6 колективних монографіях; 29 статей у наукових фахових виданнях; 36 публікацій тез доповідей і науково-практичних конференцій; 7 публікацій в інших виданнях. Загальний обсяг опублікованих робіт, що належить особисто автору, становить 51,95 друк. арк.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, п’яти розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 450 сторінок комп’ютерного тексту, основна частина – 362 сторінки. Дисертація містить 54 таблиці на 50 сторінках, 35 рисунків на 32 сторінках, 5 додатків на 46 сторінках. Список використаних джерел налічує 360 найменувань на 42 сторінках.

bibliography

ВИСНОВКИ

На основі теоретичних узагальнень, обґрунтованих методологічних і методичних підходів, пропозицій та рекомендацій, здійсненних у дисертаційному дослідженні, щодо вирішення проблеми формування системи стратегічного управління розвитком галузі рисівництва в Україні автором зроблено такі висновки:
1. Рисівництво є невід’ємною складовою зернової галузі у Південно-степовому регіоні України та має перспективи зростання як обсягів, так і ефективності виробництва. Вирощування рису в умовах Причорномор’я та північної частини Криму відіграє важливу роль як фактор ефективного використання малопродуктивних, вторинно-засолених, осолонцьованих і підтоплених земель, підвищення їх родючості й поліпшення еколого-меліоративного стану та одержання на них у рисових сівозмінах високих урожаїв рису й супутніх сільськогосподарських культур. За сучасних умов зрівноважений розвиток галузі рисівництва як процес стабільного динамічного економічного зростання, що має супроводжуватися адекватними соціальними перетвореннями та сприяти збереженню навколишнього природного середовища і раціональному використанню природно-ресурсного потенціалу традиційної території рисосіяння України, потребує коригуючо-регулюючого впливу, який необхідно забезпечувати шляхом формування системи стратегічного управління розвитком галузі рисівництва.
2. Стратегічне управління розвитком галузі рисівництва доцільно розглядати як комплекс взаємопов’язаних, взаємодоповнюючих і узгоджених форм і засобів управління, що спрямовані на забезпечення динамічного довгострокового соціально-економічного галузевого розвитку та раціонального використання природно-ресурсного потенціалу територій рисосіяння і як багатоплановий управлінський процес, який спрямований на формування та реалізацію стратегії розвитку галузі рисівництва, забезпечує способи, форми планування та методи здійснення управлінського впливу на об'єкт управління для досягнення поставлених стратегічних цілей.
3. Формування системи стратегічного управління розвитком рисівництва за концепцією, яка ґрунтується на засадах співробітництва державних і приватних партнерів, передбачає: концептуальне визначення та розробку стратегії управління розвитком галузі рисівництва; перерозподіл функцій і повноважень між суб’єктами управління за суспільно-політичними рівнями шляхом передачі частини повноважень органам міжгосподарського управління у вигляді кластерних формувань; запровадження ефективних форм і методів здійснення державно-приватного партнерства; створення єдиної системи моніторингу ефективності галузі на всіх рівнях управління з високим рівнем достовірності, оперативності та уніфікованості інформаційних потоків, зокрема, системи інформаційного забезпечення управління розвитком галузі рисівництва; перехід до програмно-цільового управління.
4. Концептуальний підхід до розробки стратегії управління розвитком галузі рисівництва на період до 2020 року базується на визначенні стратегічних цілей та пріоритетних напрямів їх досягнення, передбачає відповідно до державної економічної програми розвитку галузі розробку регіональних програм розвитку рисівництва, а також вдосконалення системи управління їх виконанням, побудованої на засадах державно-приватного партнерства та кластерних форм регіонального співробітництва. Стратегія управління розвитком галузі рисівництва, як напрям економічної галузевої політики, розрахована на тривалу перспективу і спрямована на збереження та примноження економічного потенціалу галузі, вирішення еколого-економічних і соціальних завдань територій рисосіяння та створення сприятливих умов для збільшення доходів рисівницьких господарств і сільського населення.
5. На основі вивчення досвіду, ретроспективного аналізу стану галузі визначено етапи становлення й розвитку рисосіяння в Україні та розроблено прогноз розвитку галузі до 2020 р. Досягнення прогнозно-індикативних показників розвитку галузі рисівництва повинно забезпечуватися за умов раціонального використання зрошувальної води, земельних, природних та інших наявних ресурсів і територіальних переваг зони рисосіяння для збільшення посівних площ та обсягів виробництва зерна рису; підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняного рисівництва на внутрішньому та зовнішньому ринках і трудової зайнятості сільського населення; поглиблення спеціалізації, концентрації й інтеграції виробництва з використанням механізмів кластеризації та державно-приватного партнерства. Запропоновано розглядати галузь рисівництва як відкриту динамічну систему, яка виступає, з одного боку, як підсистема зернового сектору економіки регіону, а з іншого – як складова продовольчих ресурсів, що дозволяє досліджувати галузь на усіх доцільних рівнях абстракції.
6. Для найбільш повного використання природних і просторових переваг території рисосіяння на нинішньому етапі розвитку рисівництва необхідно створювати кластерні формування, адаптовані до ринкового середовища. Враховуючи наявний виробничий і науково-технічний потенціал та специфіку розміщення виробництва, найбільш придатним типом кластерного формування є самоврядне науково-виробниче агропромислове об'єднання виробників рису, підприємств, які займаються прийманням його на зберігання і переробкою, виробників технічних засобів, устаткування та інших матеріально-технологічних ресурсів для виробництва і переробки рису, а також спеціалізованих науково-дослідних установ, що забезпечують трансфер інновацій у це виробництво – інноваційний кластер.
7. Розвиток інституту кластеризації дозволить створити ефективні інституціональні умови для задіяння всіх ресурсів підвищення конкурентоспроможності галузі рисівництва. Створення в рисівництві інноваційного кластера із налагодженням прямого співробітництва з державними партнерами дозволить: 1) впорядкувати питання, пов’язані з передачею внутрішньогосподарської мережі рисових зрошувальних систем, окремих об’єктів інженерної інфраструктури, що перебувають у комунальній власності, приватному партнеру для виконання умов договору концесії, укладеного в рамках державно-приватного партнерства та в подальшому розширити площі ріллі за рахунок більш повного використання побудованих, але не використовуваних рисових зрошувальних систем (додатково залучити до експлуатації незадіяні рисові зрошувальні системи на площі понад 5 тис. га); 2) відновити мережі внутрішньогосподарських рисових зрошувальних систем на площі понад 10 тис. га та підтримувати їх у робочому стані за рахунок виконання ремонтно-відновлювальних робіт; 3) постійно покращувати еколого-агромеліоративний стан ґрунтів рисових зрошувальних систем, уникаючи процесів заболочування, вторинного засолення і осолонцювання ґрунтів за рахунок забезпечення роботи рисових зрошувальних систем у проектному режимі; 4) збільшити виробництво рису-сирцю та крупи рисової на 20–25% по відношенню до рівня минулих років за рахунок зростання посівних площ і використання нових високоврожайних з підвищеною якістю зерна сортів рису, адаптованих до біотичних та абіотичних факторів середовища; 5) удосконалити інформаційно-аналітичне забезпечення розвитку галузі рисівництва; 6) сприяти захисту законних прав та інтересів державних і приватних партнерів.
8. Здійснення державно-приватного партнерства у сфері забезпечення управління функціонуванням рисових зрошувальних систем із відповідним узгодженням інтересів державних та приватних партнерів дасть змогу на основі отримання синергетичного ефекту використати адміністративний ресурс органів державної влади та органів місцевого самоврядування, з урахуванням інтересів регіону і територіальної громади, та задіяти інвестиційний потенціал приватних партнерів для підвищення рівня техніко-економічних показників ефективності діяльності галузі рисівництва. Ефект синергії має стати принциповим підходом до стратегічного управління розвитком галузі рисівництва як складноорганізованої керованої системи.
9. Для вирішення завдань удосконалення управлінського процесу, що спрямований на формування та реалізацію стратегії розвитку галузі рисівництва, запропоновано системний підхід до розробки регіональної програми її розвитку, як комплексу наукових, технічних, виробничих, соціально-економічних та інших заходів, взаємопов’язаних за ресурсами і виконавцями, дотримання яких забезпечить досягнення стратегічних цілей на основі взаємодії і поєднання сукупності організаційних та економічних чинників розвитку галузі на сучасному етапі. Метою розробки регіональної програми є реалізація державної політики щодо регулювання розвитку галузі рисівництва на регіональному рівні, забезпечення концентрації фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, виробничого і науково-технічного потенціалу, а також координації діяльності всіх виконавців для розв'язання проблем розвитку галузі в сучасних умовах.
10. Процес стратегічного планування комплексного розвитку рисівництва слід розглядати як спосіб поєднання методологічних, інформаційних і організаційних аспектів планування відповідно до інституціональних змін, який передбачає розроблення сукупності взаємопов’язаних заходів і проектів, спрямованих на досягнення і підтримання темпів економічного зростання галузі та створення сприятливих організаційно-економічних умов для підвищення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання – виробників рису. З метою уникнення інституціональних розривів (дисбалансу) у взаємодії органів державного та господарського управління доцільно змінити підхід до стратегічного планування комплексного розвитку галузі рисівництва на основі застосування програмно-цільового підходу за комбінованою схемою державно-приватного партнерства в управлінні розвитком галузі: розробка стратегії та державної економічної програми розвитку галузі належить до прерогативи органів державного (галузевого) управління; розробку регіональних стратегій управління розвитком рисівництва, у тому числі здійснення перспективного та поточного планування розвитку галузі у регіоні, доцільно покласти на інноваційний кластер як самоврядне науково-виробниче агропромислове об’єднання суб’єктів господарювання галузі у співпраці з органами регіонального управління; розробка проектів регіональних програм розвитку рисівництва, з визначенням їх етапів, заходів, показників, очікуваних результатів і ефективності та обсягів фінансової підтримки має належати до компетенції органів господарського управління (приватних партнерів) у співробітництві з територіальними громадами в особі органів місцевого самоврядування (державними партнерами).
11. Пріоритетними напрямами досягнення стратегічних цілей розвитку рисівництва, що передбачають організаційно-економічні та техніко-технологічні перетворення галузі, є: підвищення технічної (технологічної) ефективності; техніко-технологічна модернізація галузі; удосконалення організаційно-економічного механізму господарювання та інформаційно-аналітичного забезпечення; розвиток форм господарювання та інтеграції виробництва. Результатом досягнення стратегічних цілей має стати зміна чинників економічного зростання галузі рисівництва та переорієнтація на ті з них, які ґрунтуються на зміцненні її конкурентоспроможності та забезпечують високу економічну і соціальну ефективність виробництва, екологічну збалансованість та стабільність довкілля.
12. Відтворення матеріально-технічної бази рисівницьких господарств, створення сприятливих умов для стабільного розвитку всіх інституціональних одиниць галузі з урахуванням суспільних інтересів можливе в результаті запровадження різновекторних заходів державного регулювання, що передбачають: запровадження нормування при здійсненні режиму зрошення та відведення дренажно-скидного стоку за межі рисових зрошувальних систем; формування тарифної політики, зокрема, встановлення фіксованих державних і комунальних цін (тарифів) на зрошувальну воду, що відповідають розміру економічно обґрунтованих витрат на подачу, розподіл і відведення води на меліорованих землях; створення умов для переоснащення матеріально-технічної бази рисівницьких господарств шляхом удосконалення довготермінового кредитування, запровадження механізмів здешевлення кредитів для виробників рису, системи фінансового лізингу; здійснення в установленому порядку державного контролю за додержанням законодавства з питань меліорації у процесі проектування, будівництва (реконструкції), експлуатації рисових зрошувальних систем, окремих об’єктів інженерної інфраструктури.
13. За умов здійснення заходів із інтенсифікації виробництва, дотримання науково обґрунтованого комплексу еколого-меліоративних заходів, удосконалення організаційно-економічного механізму господарювання, зокрема, системи управління галуззю, системи державного регулювання, розвитку науки та дорадництва, за прогнозними розрахунками, до 2020 р. в Україні планується досягти окреслених стратегічних цілей: зростання обсягів виробництва зерна рису до рівня 236,41 тис. т (проти 169,9 тис. т – у 2011 р.) з поступовим збільшенням посівних площ під культурою рису до 34,8 тис. га (проти 29,6 тис. га – у 2011 р.) для забезпечення населення України високоякісним рисом вітчизняного виробництва на рівні 60–65% від загального попиту на продукцію рисівництва; підвищення врожайності рису в середньому до 63,6–68,9 ц/га (прибавка урожайності становить 9,5 ц/га) за рахунок впровадження зональних ресурсозберігаючих, екологічно безпечних технологій вирощування нових високоврожайних районованих сортів рису; зменшення рівня техногенного навантаження на меліоровані землі рисових зрошувальних систем (зменшення зрошувальної норми від 22–25 тис. м3/га до 18 тис. м3/га). Це дасть можливість підвищити продуктивність праці, збільшити податкові надходження, суттєво знизити екодеструктивний вплив господарювання на навколишнє середовище, створити додаткові робочі міста та забезпечити зростання добробуту населення традиційної території рисосіяння України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аграрний сектор економіки України (стан і перспективи розвитку) / [Присяжнюк М. В., Зубець М. В., Саблук П. Т. та ін.] ; за ред. М. В. Присяжнюка, М. В. Зубця, П. Т. Саблука, В. Я. Месель-Веселяка, М. М. Федорова. – К. : ННЦ ІАЕ, 2011. – 1008 с.
2. Агроэкологическая обстановка и перспективы развития рисосеяния на юге Украины / [Кольцов А. В., Титков А. А., Сычевский М. Е. и др.]. – Симф. : Красноперекопская межрайонная типография, 1994. – 226 с.
3. Алешин Е. П. Рис / Е. П. Алешин, И. Е. Алешин. – 2-е изд. доп. – Краснодар : Информ-Центр, 197. – 504 с.
4. Алешин Е. П. Краткий справочник рисовода / Е. П. Алешин, В. П. Конохова. – М. : Агропромиздат, 1986. – 253 с.
5. Андрійчук В. Г. Економіка аграрних підприємств : підручник / Андрійчук В. Г. – К. : ІЗМН, 1996. – 512 с.
6. Андрійчук В. Г. Ефективність діяльності аграрних підприємств: теорія, методика, аналіз : монографія / Андрійчук В. Г. – К. : КНЕУ, 2006. – 292 с.
7. Андрійчук В. Г. Метод аналізу оболонки даних (DEA) у вимірі та оцінці ефективності діяльності підприємств / В. Г. Андрійчук, Р. В. Андрійчук // Економіка АПК. – 2011. – № 7. – С. 81–88.
8. Аникова З. Ф. Рис: сорт, урожай, качество / З. Ф. Аникова, Л. Е. Тарасов. – М. : Агропромиздат, 1988. – 112 с.
9. Ансофф И. Стратегическое управление : монография / И. Ансофф ; пер. с англ. Е. Л. Леонтьева, Е. Н. Строганов, Е. В. Вышинская и др. ; науч. ред. и авт. вступ. статьи Л. И. Евенко. – М. : Экономика, 1989. – 520 с.
10. А. с. Еколого-економічна ефективність виробництва рису в Південному регіоні України (на прикладі Херсонської області) / В. О. Ушкаренко, А. А. Ванцовський, В. В. Морозов, Р. В. Морозов, В. Г. Корнбергер (Україна). – № 12334; зареєстр. 25.02.2005; опубл. 2004.
11. А. с. Районування зони рисосіяння України / В. В. Дудченко, М. Ф. Кропивко, Р. В. Морозов, О. І. Чекамова (Україна). – № 33366; зареєстр. 19.05.2010; опубл. 2009.
12. А. с. Рисівництво в Україні: історія, агроресурсний потенціал, ефективність / В. В. Дудченко, Р. В. Морозов (Україна). – № 32703; зареєстр. 06.04.2010; опубл. 2009.
13. А. с. № 1183027 СССР, А 01 G 25/02. Рисовая оросительная система / Д. Г. Шапошников, И. М. Донченко, В. П. Савчук, А. В. Бурим (СССР). – № 3589865/30-15; Заявлено 13.05.83; Опубл. 07.10.85, Бюл. № 37. – 2 с.
14. А. с. № 1764575 А1 СССР, А 01 G 25/00. Рисовая оросительная система / В. И. Маковский (СССР). – № 4665529/15; Заявлено 23.03.89; Опубл. 30.09.92, Бюл. № 36. – 2 с.
15. А. с. № 1771602 А1 СССР, А 01 G 25/00. Рисовая оросительная система Маковского В. И. / В. И. Маковский (СССР). – № 4769405/15; Заявлено 19.12.89; Опубл. 30.10.92, Бюл. № 40. – 2 с.
16. Балабанов Г. В. Трансформація структури сільського виробництва України: регіональний аспект / Балабанов Г. В., Кобзєв О. М., Семенченко Г. В. – К. : UAPP, 2000. – 29 с.
17. Басовский Л. Е. Прогнозирование и планирование в условиях рынка : учеб. пособ. / Басовский Л. Е. – М. : ИНФРА-М, 2008. – 260 с.
18. Березівський П. С. Організація, прогнозування та планування агропромислового комплексу : навч. посіб. / П. С. Березівський, Н. І. Михалюк. – 2-ге вид., стереот. – Львів : Магнолія Плюс, 2006. – 443 с.
19. Блауберг И. В. Становление и сущность системного подхода : научное издание / И. В. Блауберг, Э. Г. Юдин. – М. : Наука, 1973. – 270 с.
20. Борщевський П. П. Регіональні агропромислові комплекси України (теорія та практика розвитку) / [Борщевський П. П., Ушкаренко В. О., Чернюк Л. Г., Мармуль Л. О.] ; за ред. П. П. Борщевського. – К. : Наук. думка, 1996. – 263 с.
21. Боровиков В. П. Прогнозирование в системе STATISTICA в среде WINDOWS: основы теории и интенсивная практика на компьютере : учеб. для вузов / В. П. Боровиков, Г. И. Ивченко. – М. : Финансы и статистика, 1999. – 384 с.
22. Боровиков В. П. Прогнозирование в системе STATISTICA в среде WINDOWS: основы теории и интенсивная практика на компьютере : учеб. для вузов / В. П. Боровиков, Г. И. Ивченко. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Финансы и статистика, 2006. – 368 с.
23. Буркинський Б. В. Еколого-економічні орієнтири стратегії сталого розвитку України / Б. В. Буркинський, В. М. Степанов, С. К. Харічков // Проблеми сталого розвитку України. – 1998. – С. 81–92.
24. Ванцовський А. А. Економічне обгрунтування і технологічне удосконалення вирощування рису на насіння в умовах півдня України : дис. … канд. с.-г. наук : 06.01.09 / Ванцовський А. А. – Херсон, 1998. – 128 с.
25. Ванцовський А. А. Культура рису на Україні : [монографія] / Ванцовський А. А. – Херсон : Айлант, 2004. – 172 с.
26. Ванцовський А. А. Технологія вирощування рису з врахуванням вимог охорони навколишнього середовища в господарствах України / [Ванцовський А. А., Вожегов С. Г., Вожегова Р. А. та ін.]. – Херсон : Надніпряночка, 2004. – 77 с.
27. Василенко В. О. Стратегічне управління : навч. посіб. / В. О. Василенко, Т. І. Ткаченко. – К. : ЦУЛ, 2003. – 396 с.
28. Вебер А. Теория размещения промышленности / А. Вебер. ; излож. и пер. Н. Морозов; под ред. и с предисл. Н. Баранского. – Л.; М. : Книга, 1926. – 223 с.
29. Владимирова Л. П. Прогнозирование и планирование в условиях рынка : учеб. пособ. / Владимирова Л. П. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Дашков и К°, 2001. – 308 с.
30. Власність у сільському господарстві / [Юрчишин В. В., Онищенко О. М., Саблук П. Т. та ін.] ; за ред. В. В. Юрчишина, П. Т. Саблука. – К. : Урожай, 1993. – 352 с.
31. Власов В. І. Захист ринку аграрної продукції в умовах глобалізації / В. І. Власов // Вісник аграрної науки. – 2004. – №10. – С.70–73.
32. Вожегов С. Г. Використання рисових зрошувальних систем в Україні: стан та перспективи [Електронний ресурс] / С. Г. Вожегов, О. І. Чекамова. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/ portal/Chem_Biol/Tavnv/2010_68/68_14.pdf
33. Волков С. Н. Основы землевладения и землепользования / Волков С. Н., Хлыстун В. Н., Улюкаев В. Х. – М. : Колос, 1992. – 144 с.
34. Володін С. А. Стратегія інноваційних перетворень у наукоємній сфері АПК на прикладі системи УААН / Володін С. А. – К. : Дія, 2006. – 164 с.
35. Воронкова В. Г. Соціально-економічне прогнозування: навч. посіб. для студ. вузів / Воронкова В. Г. – К. : Професіонал, 2004. – 284 с.
36. Вуколов Э. А. Основы статистического анализа: практикум по статистическим методам и исследованию операций с использованием пакетов STATISTICA и EXCEL / Вуколов Э. А. – М. : ФОРУМ; М. : ИНФРА-М, 2004. – 462 с.
37. Вуколов Э. А. Основы статистического анализа. Практикум по статистическим методам и исследованию операций с использованием пакетов STATISTICA и EXCEL : учеб. пособ. по специальности "Менеджмент организации" / Вуколов Э. А. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : ФОРУМ, 2010. – 463 с.
38. Гайдуцький П. І. Аграрній сектор: від реформи до стратегії розвитку (питання власності та господарювання) / П. І. Гайдуцький // Економіка АПК. – 2003. – №2. – С.29–32.
39. Галузева комплексна програма "Рис України – 2005–2010" / [Ванцовський А. А., Сідоров Т. Т., Пушка П. Г. та ін.]. – К. : УААН, 2004. – 54 с.
40. Геєць В. М. Реструктуризація економіки в контексті переходу України на принципи сталого розвитку / В. М. Геєць // Проблеми сталого розвитку України. – 1998. – С. 47–56.
41. Гладій М. В. Розвиток АПК України (регіональні особливості) / Гладій М. В. – Львів, 2002. – 289 с.
42. Глівенко С. В. Економічне прогнозування : навч. посіб. / Глівенко С. В., Соколов М. О., Теліженко О. М. – Суми : Університетська книга, 2001. – 207 с.
43. Гойчук О. І. Забезпечення продовольчої безпеки як головний пріоритет інвестиційної політики АПК / О. І. Гойчук // Науковий вісн. Національного університету біоресурсів і природокористування України. – 2012. – Вип. 154. – Ч. 1. – С. 91–95.
44. Гойчук О. І. Основні принципи продовольчої безпеки в умовах глобальної кризи / О. І. Гойчук // Науковий вісн. Національного університету біоресурсів і природокористування України. – 2012. – Вип. 169. – Ч. 1– С. 64–67.
45. Гойчук О. І. Продовольча безпека : монографія / Гойчук О. І. – Житомир : Полісся, 2004. – 348 с.
46. Гойчук О. І. Стратегічні напрями забезпечення національної продовольчої безпеки : науково-практичні рекомендації / О. І. Гойчук. – Житомир : "Полісся", 2009. – 76 с.
47. Голубець М. А. Деякі теоретичні і прикладні аспекти сталого розвитку / М. А. Голубець // Проблеми сталого розвитку України. – 1998. – С. 38–46.
48. ГОСТ 26640-85 (СТ СЭВ 4472-84) "Земли. Термины и определения" / Государственный комитет СССР по стандартам, 28.10.1985, № 3453. – (Нормативный документ Государственного комитета СССР по стандартам. Постановление): [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v3453400-85
49. Грановська Л. М. Еколого-збалансоване природокористування в умовах поліфункціональності територій / Грановська Л. М. – Херсон : Вид-во ХДУ, 2009. – 414 с.
50. Грановська Л. М. Економіка природокористування в зоні рисосіянні України / Грановська Л. М. ; за ред. П. П. Руснака. – Київ-Херсон : Наддніпряночка, 2004. – 300 с.
51. Грановська Л. М. Раціональне природокористування в зоні еколого-економічного ризику / Грановська Л. М. – Херсон : Вид-во ХДУ, 2007. – 372 с.
52. Грановская Л. Н. Эколого-мелиоративная эффективность закрытой чековой оросительной системы в условиях Краснознаменского орошаемого массива : дис. … канд. с.-х. наук : 06.00.02 / Грановская Л. Н. – Херсон, 1996. – 235 с.
53. Гринів Л. С. Концептуальні засади просторової парадигми екологічно збалансованої економіки / Л. С. Гринів // Регіональна економіка. – 2001. – № 4. – С. 54–63.
54. Грищенко Ю.М. Основи еколого-меліоративного моніторингу рисових полів / Грищенко Ю.М. – Київ-Рівне : Знання, 1996. – 112 с.
55. Грубер Й. Економетрія : [у ІІ т.] / Грубер Й. – К. : Нічлава, 1998. – Т. І. – 384 с.
56. Гудзинський О. Д. Менеджмент у системі агробізнесу / Гудзинський О. Д. – К. : Урожай, 1994. – 240 с.
57. Данилишин Б. М. Економіка природокористування : підручник / Данилишин Б. М., Хвесик М. А., Голян В. А. – К. : Кондор, 2010. – 465 с.
58. Дем’яненко М. Я. Державна підтримка як фактор забезпечення конкурентоспроможного аграрного виробництва / М. Я. Дем’яненко, Ф. В. Іванина // Економіка АПК. – 2009.– № 9. – С. 3–9.
59. Державна цінова підтримка сільського господарства в США і країнах Європи / [Шпичак О. М., Маслюков Є. О., Шевченко Г. О. та ін.]. – К. : ІАЕ УААН, 1995. – 58 с.
60. Дієсперов В. С. Ефективність виробництва у сільськогосподарському підприємстві : монографія / Дієсперов В. С. – К. : ННЦ ІАЕ, 2008. – 340 с.
61. Дієсперов В. С. Інтенсивність виробництва в південному регіоні України // Агроінком. – 2009. – №1–4. – С.28–32.
62. Довідник соціальних стандартів, нормативів, вимог і обмежень (для використання при плануванні соціально-економічного розвитку сільських громад і територій) / за ред. П. Т. Саблука, М. Ф. Кропивка, О. Г. Булавка, М. М. Ксенофонтова. – К. : ННЦ ІАЕ, 2009. – 90 с.
63. Дорогунцов С. І. Проблеми і перспективи сталого розвитку України / С.І. Дорогунцов, Б.М. Данилишин // Проблеми сталого розвитку України. – 1998. – С. 57 –68.
64. Дорогунцов С. І. Удосконалення управління природокористуванням в АПК / Дорогунцов С. І., Борщевський П. П., Данилишин Б. М. – К. : Урожай, 1992. – 124 с.
65. Дудар Т. Г. Вчені економісти-аграрники про пріоритетні напрями розвитку сільського господарства / Т. Г. Дудар // Наук. журнал "Вісник ТНЕУ". – 2008. – Вип. 2. – С. 148–152.
66. Дудар Т. Г. Оцінка потенціалу і ринкових позицій аграрних холдингів / Т. Г. Дудар, В. В. Галащук // Економіка АПК. – 2011. – №6. – С.84–90.
67. Дудар Т. Г. Проблеми формування та розвитку вертикально-інтегрованих структур в сільському господарстві / Т. Г. Дудар // Наук. журнал "Вісник ТНЕУ". – 2012. – Вип. 1. – С. 126–136.
68. Дудар Т. Г. Стратегічні орієнтири розвитку агропродовольчого ринку України / Т. Г. Дудар // Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: стан, проблеми, перспективи : матеріали ІІІ міжнар. фор., (Харків, 2008 р.).– Харків : ХНТУСГ. – 2008. – С. 178–179.
69. Дудар Т. Г. Стратегічні орієнтири розвитку агропродовольчого ринку України на шляху до євроінтеграції / Т. Г. Дудар, В. Т. Дудар // Наук. вісн. Ужгородського нац. ун-ту. Серія "Економіка". – 2012. – Вип. 35. – Ч. 1. – С. 23–26.
70. Дудар Т. Г. Формування ринку конкурентоспроможної агропродовольчої продукції: теорія, методика, перспективи : монографія / Т. Г. Дудар, В. Т. Дудар. – Тернопіль : Економічна думка, 2009. – 246 с.
71. Дудченко В. В. Технологія нормованого водокористування при вирощуванні рису з врахуванням вимог ресурсо-та природозбереження в господарствах України / Дудченко В. В., Корнбергер В. Г., Морозов В. В. ; за ред. В. В. Морозова. – Херсон : ХДУ, 2009. – 103 с.
72. Екологічні проблеми галузевого водокористування і водозабезпечення народного господарства України / [Дорогунцов С. І., Хвесик М. А., Паламарчук М. М. та ін.]. – К. : РВПС України НАН України, 1993. – 55 с.
73. Еколого-економічна ефективність виробництва рису в Південному регіоні України (на прикладі Херсонської області) / [Р. В. Морозов, В. О. Ушкаренко, А. А. Ванцовський, та ін.]. – Херсон : Айлант, 2004. – 200 с.
74. Економіка виробництва зерна (з основами організації і технології виробництва) : монографія / [Бойко В. І., Лебідь Є. М., Рибка В. С. та ін.] ; за ред. В. І. Бойка. – К. : ННЦ ІАЕ, 2008. – 400 с.
75. Економіка сільського господарства / [Мертенс В. П., Мацибора В. І., Жигало Л. Ф. та ін.]. – К. : Урожай, 1995. – 288 с.
76. Економічна енциклопедія : [у 3 т.] / редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К. : ВЦ "Академія", 2000. – Т. 1. – 864 с.
77. Економічна енциклопедія : [у 3 т.] / редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К. : ВЦ "Академія", 2001. – Т. 2. – 848 с.
78. Економічна енциклопедія : [у 3 т.] / редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К. : ВЦ "Академія", 2002. – Т. 3. – 952 с.
79. Ефективне використання зрошуваних земель Херсонської області : монографія / [Р. В. Морозов, В. В. Дудченко, В. Г. Корнбергер та ін.]. – Херсон : Стар, 2010. – 127 с.
80. Жовтоног И. С. Рис на Украине / Жовтоног И. С. – К. : Урожай, 1971. – 179 с.
81. Завадський Й. С. Управління сільськогосподарським виробництвом у системі АПК : [підручник] / Завадський Й. С. – К. : Вища шк., 1992. – 367 с.
82. Загородній А. Г. Фінансовий словник / Загородній А. Г., Вознюк Г. Л., Смовженко Т. С. – 4-е вид., випр. та допов. – К. : Т-во "Знання", КОО ; Л. : Вид-во Львів. банк. ін-ту НБУ. – 566 с.
83. Закрытая оросительная система с замкнутым циклом водоросподеления : информационный листок / [Маковский В. И., Ушкаренко В. А., Морозов В. В. и др.]. – Херсон : ЦНТИ, 1994. – 4 с.
84. Земельний кодекс України / Верховна Рада України, 25.10.2001, № 2768-III. – (Нормативний документ Верховної Ради України. Кодекс): [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4. rada.gov.ua/laws/show/2768-14
85. Зерновий та хлібопродуктовий товарообіг в Україні : енциклопедичний довідник / [Александров В. Т., Гладій М. В., Лавров Є. М., Рішняк І. М.]. – К. : АртЕк, 2000. – 544 с.
86. Зіновчук В. В. Формування інфраструктури аграрного ринку на кооперативних засадах // Основні напрями високоефективні напрями розвитку пореформеного агропромислового виробництва в Україні на інноваційній основі: Матеріали Четвертих річних зборів Всеукраінського конгресу вчених економістів-аграрників 25-26 червня 2002 року, м. Київ. –К., 2002. – С.572–576.
87. Зінь Е. А. Регіональна економіка : підручник / Зінь Е.А. – К. : ВД "Професіонал", 2008. – 528 с.
88. Злобін Ю. А. Основи екології / Злобін Ю. А. – К. : Лібра, 1998. – 248 с.
89. Зубець М. В. Кластерний підхід інтеграції та інноваційно-інвестиційного розвитку АПК / М. В. Зубець, С. А. Володін // Вісник аграрної науки. – 2009. – №11. – С. 5–8.
90. Зубець М. В. Науково-організаційна база інноваційного розвитку аграрної науки / М. В. Зубець, С. А. Володін // Вісник аграрної науки. – 2009. – №6. – С. 7–13.
91. Калетнік Г. М. Державна фінансова підтримка сільськогосподарських товаровиробників / Г.М. Калетнік, Н. В. Пришляк // Економіка АПК. – 2010. – №8. – С.52–55.
92. Карлоф Б. Деловая стратегия : монография / Карлофф Б. ; пер. с англ. О. Д. Горина ; науч. ред. и авт. предисл. В. А. Приписнов. – М. : Экономика, 1991. – 240 с.
93. Кваша С. М. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в АПК України / С. М. Кваша // Агроінком. – 2001. – № 7. – С. 53–58.
94. Кириенко Т.Н. Рисовые поля Украины и пути оптимизации почвообразовательных процессов / Кириенко Т.Н. – Львов : Вища школа, 1985. – 184 с.
95. Кириленко І. Г. Державне регулювання ринку в умовах продовольчої кризи / І. Г. Кириленко // Економіка АПК. – 2003. – №9. – С. 9–16.
96. Кириленко І. Г. Зернове господарство та ринок зерна в Україні / І. Г. Кириленко // Економіка АПК. – 2001. – № 9. – С. 3–10.
97. Кластерна модель організації великотоварного агропромислового виробництва та розвитку економіки сільських поселень і територій / [Лупенко Ю. О., Саблук П. Т. Скупий В. М. та ін.] ; за ред. М. Ф. Кропивка. – К. : ННЦ ІАЕ, 2011. – 44 с.
98. Клименко М. О. Основи та методологія наукових досліджень : навч. посіб. / Клименко М. О., Фещенко В. П., Вознюк Н. М. – К. : Аграрна освіта, 2010. – 351 с.
99. Коденська М. Ю. Інвестиційні пріоритети в аграрно-промисловому виробництві / М. Ю. Коденська // Економіка АПК. – 2010. – № 5. – С.49–53.
100. Коденська М. Ю. Інтеграція як фактор активізації інвестиційної діяльності / М. Ю. Коденська // Економіка АПК. – 2006. – №6. – С.24–31.
101. Колосовский Н. Н. Теория экономического районирования / Н. Н. Колосовский. – М. : Мысль, 1969. – 336 с.
102. Кольцов А. В. Технология возделывания риса в Крыму / Кольцов А. В. – Симф., 1997. – 132 с.
103. Коляденко С. В. Кластери як один з інтегрованих формувань в АПК [Електронний ресурс] / С. В. Коляденко. – Режим доступу : http:// yandex.ru/clck/redir
104. Кондратьев К. Я. Перспективы развития цивилизации: многомерный анализ / Кондратьев К. Я., Крапивин В. Ф., Савиных В. П. – М. : ЛОГОС, 2003. – 576 с.
105. Концепція державної підтримки галузі рисівництва в Україні / [Ванцовський А. А., Вожегов С. Г., Шапар І. І. та ін.]. – К. : УААН, 2004. – 18 с.
106. Корецький М. Х. Державне регулювання інноваційної діяльності в АПК / М. Х. Корецький, О.І. Дацій // Економіка АПК. – 2004. – №4. – С. 14–18.
107. Корнбергер В. Г. Ефективність ресурсо-та природозберігаючої технології водокористування на рисових зрошувальних системах Краснознам’янського масиву [Електронний ресурс] / В. Г. Корнбергер. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Tavnv/2009_63/ 63_28.pdf
108. Корнбергер В. Г. Ресурсозберігаюче та природоохоронне нормування водокористування при вирощуванні рису (на прикладі Краснознам’янського зрошуваного масиву) : дис. … канд. с.-г. наук : 06.01.02 / Корнбергер Володимир Глібович. – Херсон, 2009. – 268 с.
109. Корольов О. А. Економетрія : навч. посіб. / Корольов О. А. – 2-ге вид., випр. та скор. – К. : Книга, 2005. – 416 с.
110. Костюк П. Вступне слово / П. Костюк // Проблеми сталого розвитку України. – 1998. – С. 7–9.
111. Крисанов Д. Ф. Сталий розвиток переробної сфери АПК / Д. Ф. Крисанов // Проблеми формування ресурсного потенціалу сталого розвитку АПК: зб. наук. праць / НАН України. – Ін-т економіки. редкол.: В.М. Трегобчук та ін. – Київ, 2003. – 112 с.
112. Кропивко М. Екологічна диверсифікація використання сільськогосподарських земель в Україні / М. Кропивко, О. Ковальова // Економіка України. – 2010. – № 7. – С. 78–85.
113. Кропивко М. Ф. Кластерний підхід до управління сільським розвитком / М. Ф. Кропивко // Економіка АПК. – 2008. – №5. – С. 55–58.
114. Кропивко М. Ф. Особливості формування регіональних агропромислових кластерів / М. Ф. Кропивко, Д. І. Мазоренко, І. О. Белебеха, В. В. Бакум // Економіка АПК. – 2008. – №10. – С. 7–15.
115. Кухар В. П. До питання переходу України на принципи сталого розвитку/ В. П. Кухар // Проблеми сталого розвитку України. – 1998. – С. 10–19.
116. Лактионов Б. И. Мелиоративная роль культуры затопляемого риса на солонцах юга Украины / Б. И. Лактионов, А. В. Карпович // Мелиорация солонцов. – 1967. – С. 251–259.
117. Лисситса А. Анализ оболочки данных (DЕА) – современная методика определения эффективности производства / А. Лисситса, Т. Бабичева. – Halle: Institute of agricultural development of central and Eastern Europe, Germany, 2003. – 32 p.
118. Лісовий А. В. Державне регулювання розвитку сільських територій /А. В. Лісовий. – К. : Дія, 2007. – 400 с.
119. Лісовий А. В. Державне регулювання розвитку сільських територій / А. В. Лісовий // Економіка АПК. – 2009. – №8. – С. 117–122.
120. Лісовий А. В. Сталий розвиток сільських територій: виникнення, сутність, принципи / А. В. Лісовий // Економіка АПК. – 2007. – №4. – С.140–145.
121. Лобас М. Г. Розвиток зернового господарства України / Лобас М. Г. – К. : Агроінком, 1997. – 447 с.
122. Лопатников Л. И. Популярный экономико-математический словарь / Лопатников Л. И. – 3-е изд., доп. – М. : Знание, 1990. – 251 с.
123. Лузан Ю. Я. Відтворювальні процеси в агропромисловому комплексі України / Ю. Я. Лузан // Економіка АПК. – 2010. – № 5. – С.39–43.
124. Лузан Ю. Я. Збалансованість попиту та пропозицій на продовольчому ринку України / Ю. Я. Лузан // Економіка АПК. – 2011. – №8. – С.27–36.
125. Лузан Ю. Я. Організаційно-економічний механізм забезпечення розвитку агропромислового виробництва України: теоретико-методологічний аспект / Ю. Я. Лузан // Економіка АПК. – 2011. – №2. – С.3–12.
126. Лузан Ю. Я. Соціально-трудовий потенціал українського села / Ю. Я. Лузан // Економіка АПК. – 2010. – №1. – С. 123–127.
127. Лук'яненко І. Г. Сучасні економетричні методи у фінансах : навч. посіб. / І. Г. Лук'яненко, Ю. О. Городніченко. – К. : Літера, 2002. – 349 с.
128. Лупенко Ю. О. Системні трансформації аграрного сектору економіки / Ю. О. Лупенко // Економіка АПК. – 2007. – №5. – С. 49–51.
129. Лупенко Ю. О. Формування перспективної моделі сільського господарства України / Ю. О. Лупенко // Економіка АПК. – 2012. – № 11. – С. 10–14.
130. Макаренко Т.І. Моделювання та прогнозування у маркетингу : навч. посіб. для студ. вузів / Макаренко Т. І. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 160 с.
131. Малес В. М. Агарарна політика в системі державного керівництва / В. М. Малес // Науковий вісник НАУ. – 1999. – Вип.18. – С.15–19.
132. Малік М. Й. Державне регулювання аграрного сектору економіки в дослідженнях вітчизняних вчених / М. Й. Малік, Ю. О. Лупенко // Економіка АПК. – 2009. – №10. – С. 153–158.
133. Малік М. Й. До питання сталого розвитку сільських територій / М. Й. Малік // Економіка АПК. – 2008. – №5. – С. 51–58.
134. Малік М. Й. Сталий розвиток сільських територій на засадах раціонального природокористування та еколого-безпечного агропромислового виробництва / М. Й. Малік, М. А. Хвесик // Економіка АПК. – 2010. – №5. – С. 3–12.
135. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии. Т.1. Кн.1. : Процесс производства капитала / К. Маркс. – М. : Госполитиздат, 1963 – 907 с.
136. Маршалл А. Принципы экономической науки. Т.1. / А. Маршалл. ; пер. с англ. – М. : Издательская группа "Прогресс", 1993. – 416 с.
137. Мацибора В. І. Економіка сільського господарства : підручник / Мацибора В. І. – К. : Вища шк., 1994. – 415 с.
138. Медоуз Д. Пределы роста. 30 лет спустя : учеб. пособ. для вузов / Медоуз Д., Рандерс Й., Медоуз Д. ; пер. с англ. Е. С. Оганесян. – М. : Академкнига, 2007. – 342 с.
139. Международный год риса. Общая информация [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.un.org/russian/events/rice/basic.htm
140. Мескон М. Основы менеджмента / Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. ; пер. с англ. – М. : Дело, 2000. – 701 с.
141. Минцберг Г. Структура в кулаке: создание эффективной организации / Г. Минцберг ; пер. с англ. – С Пб : Питер, 2001. – 512 с.
142. Минцберг Г. Школы стратегий / Минцберг Г., Альстрэнд Б., Лэмпел Дж. ; пер. с англ. ; под ред. Ю. Н. Каптуревского. – С Пб : Питер, 2000. – 336 с.
143. Мінченко М.В. Планування та прогнозування соціально-економічного розвитку регіонів : підруч. для студ. вузів / Мінченко М.В., Чижов Л. П., Фролков А. В. – Суми : Університетська книга, 2004. – 442 с.
144. Модел