СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА ЯК СКЛАДОВОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

brief description

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ПИВОВАРОВ МИХАЙЛО ГРИГОРОВИЧ

УДК 334.012.64: 330.3(477)(043.3)

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
ЯК СКЛАДОВОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Спеціальність 08.00.03 – економіка та управління
національним господарством

Дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук

Науковий консультант
Порохня Василь Михайлович,
доктор економічних наук,
професор

Запоріжжя – 2011

ЗМІСТ

СКОРОЧЕННЯ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
РОЗВИТКУ МАЛОГО ПІДПРИЄМНІЦТВА 16
1.1. Визначення понятійного апарату щодо “підприємець”, “бізнес” і “підприємництво” як загальнонаукових суміжних понять 16
1.2. Еволюція поглядів та теоретичні засади щодо розвитку
малого підприємництва 40
1.3.Механізми розвитку малих підприємств та їх особливості 68
Висновки до розділу 1 88
РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПТУАЛЬНІ АСПЕКТИ МОДЕЛЮВАННЯ
ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА 92
2.1. Методологічний підхід до встановлення кількісних та якісних
ознак малих підприємств 92
2.2. Особливості розвитку теорії економічних систем і їх використання
для розвитку підсистеми малого підприємництва 109
2.3. Теорія розвитку моделей, їх ознак та процесу моделювання
економічного розвитку малого підприємництва 129
Висновки до розділу 2 147
РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ТА ОЦІНЮВАННЯ РОЗВИТКУ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ
В УКРАЇНИ У ПОСТІНДУСТІАЛЬНИЙ ПЕРІОД 150
3.1. Особливості формування просторового розвитку
та стану малих підприємств в Україні 150
3.2. Основні засоби державного регулювання і контролю за діяльністю
малого підприємництва 177
3.3. Аналіз конкурентоспроможності та методичний підхід щодо
оцінювання розвитку малих підприємств 205
Висновки до розділу 3 227
РОЗДІЛ 4. ІНСТИТУЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ РОЗВИТКУ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ 231
4.1.Методологічні основи дослідження державної підтримки
малого підприємництва 231
4.2. Інститут фінансово-кредитної підтримки розвитку підприємництва 258
4.3. Державна підтримка розвитку інституту інфраструктури малого
підприємництва 286
Висновки до розділу 4 306
РОЗДІЛ 5. СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ
МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА 309
5.1. Методологічні засоби щодо формування та реалізації
регіонального економічного розвитку 309
5.2. Аналіз стану та пріоритети розвитку малого підприємництва
в Запорізькому регіоні 331
5.3. Стратегічне управління розвитку малого підприємництва
як складової національної економіки 346
Висновки до розділу 5 374
ВИСНОВКИ 378
ЛІТЕРАТУРА 384
ДОДАТКИ 419

СКОРОЧЕННЯ

АП – амортизаційна політика
АПК – агропромисловий комплекс
ВВП – валовий внутрішній продукт
ЄС – Європейський Союз
КВЕД – класифікація видів економічної діяльності
МБ – малий бізнес
МП – малі підприємства
МСП – малі (середні) підприємства
ПТОВ – первинні територіальні одиниці вибірки
СІД – суб’єкти інноваційної діяльності
СОП – стратегічна оцінка підприємства
СОТ– світова організація торгівлі
США– Сполучені Штати Америки
СНД – Співдружність Незалежних Держав
ФПРП – Фонд підтримки розвитку підприємництва

ВСТУП

Актуальність теми. Сьогодні малий бізнес є “локомотивом” усіх позитивних процесів, які відбуваються в економіці розвинутих країн, робить значний внесок у суспільний прогрес та є основою стійкого зростання економіки.
Виходячи із цього, концептуальне положення дослідження ґрунтується не просто на механічному розширенні впливу на процеси розвитку малого бізнесу, а на відповідному вивченні системи знань про мале підприємництво, що передбачає поглиблення й розширення досліджень самого підприємницького середовища та зовнішніх чинників, що його визначають і впливають на розвиток економіки на макроекономічному рівні країни.
Теоретичним і практичним питанням розвитку малого підприємництва приділяли особливу увагу зарубіжні науковці: М. Вебер, П. Друкер, Р. Кантильйон, Р. Макконнел, А. Маршалл, Д. Рікардо, А. Сміт, К. Татеїсі, Й. Шумпетер та ін.
Ефект розвитку малого бізнесу виявляється не тільки на мікроекономічному рівні (збільшення обсягу продажів і прибутку), а й, насамперед, у масштабних перетвореннях суспільства в цілому. Малий бізнес стабілізує ринок, залучаючи в оборот місцеві сировинні ресурси, сприяє розвитку малих міст і селищ, наближаючи місце роботи людей до місця проживання, зменшуючи загальні транспортні витрати, знижує навантаження на навколишнє середовище, скорочує безробіття, розосереджуючи виробництво (послуги, роботи) по регіонах країни.
Аналіз сучасних тенденцій розвитку та організаційних заходів, програм підтримки малого підприємництва, перспектив та можливостей поліпшення його стану в країні містять більшість досліджень вітчизняних науковців, таких як: О. Акіліна, І. Алексєєв, О. Амоша, В. Андрушко, Б. Андрушків, О. Бандурка, Ф. Бутинець, З. Варналій, Л. Воротіна, М. Войнаренко, В. Герасимчук, Т. Говорушко, В. Геєць, Л. Донець, Ю. Долгополов, Л. Дмитриченко, Я. Жаліло, В. Збарський, Ф. Зінов’єв, С. Іванюта, Т. Ковальчук, В. Колот, Т. Кондратюк, В. Корінєв, О. Кужель, О. Кужман, В. Ляшенко, Ю. Макогон, І. Падерін, В. Подсоленко, О. Покатаєва, В. Полянко, В. Порохня, С. Реверчук, Н. Редіна, С. Салига, А. Семенов, В. Хахулін, І. Цигилик, Ю. Чернецький, А. Чухно, О. Щербіна, І. Ястремський, О. Ястремськa та ін.
Практично всі праці вітчизняних науковців містять і висвітлюють сучасні тенденції та організаційні заходи щодо розвитку малого підприємництва: формування інноваційних та інвестиційних систем; управління та вдосконалення податкових платежів; фінансування малого бізнесу, системи оцінювання та регулювання економічного розвитку, механізмів управління їх розвитком, державної підтримки, розвитку інфраструктури та інших напрямів.
Однак, дослідники пропонують стандартний набір інструментів і механізмів розв’язання проблемних питань функціонування й розвитку малого підприємництва без урахування особливостей та зв’язку між усіма вищенаведеними інституціями економічної діяльності, тобто без урахування розвитку малого підприємництва як системи. Однотипність шляхів і методів підвищення ефективності розвитку малого підприємництва, що розробляються та застосовуються на практиці, призводить до зворотного ефекту й позначається на економічних показниках діяльності малих підприємств.
Двадцятирічний досвід роботи малого бізнесу в Україні виявив інституційні, правові, податкові, адміністративні, організаційні та інші суперечності, які негативно позначаються на економічних показниках діяльності малих підприємств регіонів і країни. Також посилився вплив всесвітньої економічної кризи, нестабільності економічної й фінансово-кредитної політики держави, негативних змін соціально-демографічного складу населення, Світової організації торгівлі та глобалізаційних процесів.
Проблеми становлення й розвитку малого підприємництва загострюються повільними темпами просування України шляхом ринкових перетворень, які великою мірою зумовлені недооцінюванням ролі та значення малих підприємств (бізнесу) як структуроутворювальних і структуроперетворювальних елементів ринкової національної економіки.
Особливо це стає актуальним зараз, у період реформування економіки України, прийняття Податкового кодексу України, Пенсійного кодексу України, упровадження Адміністративної реформи та інших нормативно-правових актів, які безпосередньо стосуються розвитку малого бізнесу.
Тому вирішення проблеми формування стратегії розвитку малого підприємництва як складової національної економіки у вигляді системи, яка методологічно охоплює практично всі основні інститути, інституції ринкової економіки, є актуальним завданням наукового дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Класичного приватного університету за темою: “Стан і аналіз діяльності малих підприємств Україні та шляхи покращення їхньої роботи” (номер державної реєстрації 0110U006237, 2009–2015 рр.), науковим керівником якої є автор. У межах зазначеної теми здобувачу належить формування теоретичних, методологічних підходів і практичних рекомендацій щодо розвитку економічного потенціалу системи малого підприємництва. Дисертацію виконано в межах науково-дослідної теми кафедри економіки підприємства Класичного приватного університету: “Методологія оцінки ефективності діяльності підприємств з корпоративним управлінням” (номер державної реєстрації 0109U001276, 2009–2014 рр.), де автором розроблено концепцію теоретико-методологічних засад стратегії розвитку малого підприємництва як складової національної економіки.
Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методичних засад розвитку малого підприємництва й практичних рекомендацій щодо побудови економіко-математичної моделі стратегії розвитку малого підприємництва як складової національної економіки.
Для досягнення мети поставлено такі завдання:
 визначити категорії “підприємець”, “бізнес” і “підприємництво” як загальнонаукові суміжні поняття;
 розробити концепцію розвитку малого підприємництва як складової національної економіки;
 розробити структурно-логічну модель взаємодії системи малих підприємств із центральними та регіональними органами виконавчої влади;
 розробити й обґрунтувати теоретико-методологічні засади розвитку малого підприємництва як основи підприємництва;
 дослідити теорію економічних систем, моделювання та їх використання для розробки моделі стратегії розвитку малого підприємництва;
 проаналізувати стан малих підприємств України та розробити концепцію вдосконалення їхньої діяльності;
 визначити підхід щодо механізмів державного регулювання й контролю за діяльністю малого підприємництва;
 розробити методичний підхід щодо оцінювання конкурентоспроможності малих підприємств матричним методом;
 виявити та систематизувати інституційні механізми державної та недержавної підтримки розвитку малого бізнесу;
 систематизувати методичні заходи щодо регулювання й реалізації регіонального економічного розвитку малого підприємництва;
 розробити стратегію управління розвитку малого підприємництва як складової національної економіки.
Об’єктом дослідження є процес формування та розвитку малого підприємництва як інструменту впливу на національну економіку.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних, методичних і прикладних засад побудови стратегії управління розвитком системи малого підприємництва як складової національної економіки.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять: фундаментальні положення економічної теорії, макроекономіки, національної економіки, інституціональної економіки; сукупність методів, які ґрунтуються на сучасних теоретико-методологічних підходах; праці видатних вітчизняних і зарубіжних учених, що дало змогу забезпечити концептуальну єдність дослідження економічних проблем формування стратегії розвитку малого підприємництва як складової національної економіки.
У ході дослідження використано такі загальнонаукові і спеціальні методи: індуктивний – під час збору, систематизації й обробки інформації для проведення дослідження (для обґрунтування теоретико-методологічних заходів формування та розвитку малих підприємств); дедуктивний, деталізації, аналізу, синтезу – на етапі теоретичного осмислення проблеми з метою визначення змісту теоретичних понять, їх характеристик і взаємозв’язку в понятійно-категоріальному полі економічної науки (для уточнення та впорядкування термінів “підприємець”, “бізнес”, “підприємництво” й визначення їх сутності, дослідження етапів принципів та теоретичних підходів щодо розвитку малого підприємництва); монографічний – на етапі детального вивчення світового досвіду, встановлення критеріїв для віднесення підприємств до малих форм господарювання (для визначення методології формування малих підприємств на основи кількісних та якісних ознак, дослідження механізму процесів створення малих підприємств і їх класифікації); ситуаційний аналіз – на етапі оцінювання стану розвитку малих підприємств у постіндустріальний період (для виявлення, аналізу та оцінювання сильних і слабких сторін системи малих підприємств, їх можливостей та загроз); метод інтерпретації – на етапі розкриття впливу економічних інституцій на розвиток суб’єктів господарювання (для оцінювання впливу регуляторної політики, системи оподаткування, механізмів державної та не державної підтримки малого бізнесу); економіко-математичний метод – на етапі оптимізації послуг “витрати – випуск” суб’єктів господарювання (для визначення стратегії розвитку системи малого підприємництва на основі проведення національних розрахунків); абстрактно-логічний – упродовж усього дослідження (для теоретичного обґрунтування поставлених завдань, уточнення ключових понять дослідження та формулювання висновків).
Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативно-правові акти з питань формування й розвитку малого бізнесу (підприємств), звіти та статистичні матеріали Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Державного комітету статистики України, статистичного управління у Запорізькій області, а також відповідні монографії, наукові статті вітчизняних та зарубіжних учених.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:
вперше:
 розроблено концепцію розвитку малого підприємництва як складової національної економіки, яка ґрунтується на інституціонально-економічних стійких взаємозв’язках інтегрованих елементів, а саме: системи державної реєстрації юридичних і фізичних осіб-підприємців; спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва; фінансово-кредитної системи та мікрокредитування малого бізнесу; формування ефективної інфраструктури розвитку; удосконалення економічного інструментарію державної й недержавної підтримки, що дає змогу на підставі взаємодії зазначених елементів отримати зменшення адміністративного тиску на малий бізнес, скорочення податкового навантаження, підвищення конкурентоспроможності і потенціалу суб’єктів малого підприємництва; зростання зайнятості населення, збільшення ВВП;
 розроблено методологію стратегії розвитку малого підприємництва як складової національної економіки на основі економіко-математичної моделі Леонтьєва “витрати – випуск”, яка дає можливість оцінити збільшення ВВП країни залежно від темпів зростання кількості суб’єктів малого підприємництва, наближення їх до кількості в розвинутих країнах, що приведе до збільшення обсягу виробництва продукції (послуг) та відповідно надходжень податків до державного бюджету, зростання зайнятості населення, збільшення ВВП та поліпшення інших макроекономічних показників;
 визначено й розкрито теоретико-методологічні засади розвитку малого підприємництва як складової національної економіки, багатоаспектної, соціально-економічної системи, активного суб’єкта ринкових відносин, суспільного інституту та інституцій, здатних прискорити постіндустріальні зміни в національній економіці й реформувати соціально-економічні процеси в Україні на сучасному етапі шляхом удосконалення регуляторної політики, інституційних механізмів державної та недержавної підтримки розвитку малого бізнесу, формування й розвитку регіонального підприємництва;
 розроблено методологічний підхід щодо оцінювання конкурентоспроможності розвитку малих підприємств з використанням матричного методу, що передбачає застосування, крім маркетингового, виробничого, фінансового та кадрового потенціалів нового, – інформаційного, який враховує використання об’єктивних визначальних даних господарської діяльності підприємств, що дає змогу юридичним і фізичним особам розробляти дієву тактику та стратегію розвитку суб’єктів малого бізнесу, оптимізувати особисті витрати, підвищити прибуток, залучити додаткові ресурси для поліпшення інноваційної політики;
 розроблено структурно-логічну модель взаємодії системи малих підприємств із центральними й регіональними органами виконавчої влади, дорадчими органами у зв’язку з оптимізацією системи центральних органів виконавчої влади, що передбачає скорочення кількості міністерств, центральних органів виконавчої влади, за рахунок ліквідації Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і його представництв у регіонах, а також проведення адміністративної реформи на державному й місцевому рівні, що дає змогу скоротити державні трудові ресурси та спростити систему управління “влада – виконавці”;
удосконалено:
 понятійний апарат категорій “підприємець”, “бізнес” та “підприємництво” як загальнонаукових суміжних понять, зведених до ринкового функціонування, професійної й незалежної праці, отримання підприємницького доходу, виконання законодавчих актів регулювання бізнесу, унаслідок самостійної, ризикованої, інвестиційної та інноваційної діяльності, яка ґрунтується на повній економічній відповідальності, персоніфікованому гнучкому управлінні, організації процесу відтворення, що дасть змогу розмежувати категорії та використовувати їх більш обґрунтовано на законодавчому рівні, розглядати їх як спосіб життя підприємців, їх родин і вважати інституційними одиницями суспільства;
 концептуальний підхід щодо розвитку малого підприємництва України, згідно з яким система малого підприємництва поступово розвивається, однак відстає від розвинутих країн світу за кількісними та якісними показниками, що впливає на структуру діяльності підприємств щодо економічних елементів та потребує термінових законодавчих змін у сферах оподаткування, мікрокредитування, розвитку інфраструктури, державної підтримки розвитку, скорочення державного тиску адміністрації на суб’єктів малого підприємництва. Новий концептуальний підхід, на відміну від існуючого, надасть змогу розвивати галузі, що відстають, такі як промисловість і сільське господарство; надати додаткові робочі місця в цих сферах діяльності, поліпшити вирішення соціально-економічних питань на державному й регіональному рівнях;
– методичний захід щодо регулювання й реалізації регіонального економічного розвитку малого підприємництва за рахунок конкурсного відбору проектів бізнес-планів; створення сучасних суб’єктів малого підприємництва бізнес-інкубаторів, кластерів та поліпшення організації процедури їх планування, впровадження, забезпечення ресурсами й контролю за виконанням; виконання принципу безперервності від аналізу результатів діяльності за звітний період до забезпечення ресурсами та виконавцями при розробці Програми соціально-економічного розвитку регіону на черговий термін, що дає змогу поліпшати розробку стратегії розвитку малого підприємництва в регіонах, залучення вітчизняних та зарубіжних інвесторів до малого бізнесу та скорочення витрат державних ресурсів;
набули подальшого розвитку:
 основні форми, методи й механізми регуляторної політики та їх впливу на розвиток малого підприємництва на основі поліпшення якості державного управління, місцевого самоврядування шляхом законодавчого визначення процедури підготовки, прийняття, відстеження ефективності дії й перегляду регуляторних актів щодо регулювання сфери діяльності малого бізнесу, які приведуть до зменшення витрат ресурсів суб’єктів малого підприємництва за рахунок скорочення кількості й вартості ліцензій, дозвільних документів та їх перевірок, спрощення процедури державного регулювання й надання підприємцям можливості зосередитися на праці, а не на адміністративних підходах;
 дослідження теорії економічних систем, їх моделювання й використання, які надали можливість побудувати економіко-математичної моделі стратегії управління розвитку малого підприємництва як системи на мікро- і макрорівнях розвитку економіки, а також використовувати її для розробки Програми соціально-економічного розвитку регіонів та країни на основі регіональних та державних розрахунків; одержувати достовірні прогнозні показники з використанням різних сценаріїв, що, на відміну від існуючого, приведе до оптимізації й економії державних і недержавних коштів щодо діяльності суб’єктів малого бізнесу;
 інституційні механізми державної та недержавної підтримки малого бізнесу, що ґрунтуються на розвитку методології й інструментарію реформування фінансово-кредитної системи, оновлення спрощеної системи оподаткування, розвитку інфраструктури, впровадження конкурсного відбору бізнес-проектів, які сприятимуть залученню фінансових ресурсів малим бізнесом за рахунок мікрокредитування, додатковому находженню коштів до державного бюджету, залученню широких верств населення до малого підприємництва, зростанню зайнятості та підвищенню соціально-економічних показників регіонів і країни в цілому.
Практичне значення одержаних результатів полягає в доведенні теоретичних положень дисертаційної роботи до рівня узагальнень конкретних методик і практичних рекомендацій щодо підвищення стратегії розвитку малого підприємництва як складової національної економіки.
Наукові результати дисертації, що мають прикладний характер, набули практичного втілення у виконання Указу Президента України від 17.03.2010 р. № 355/2010 “Питання Комітету з економічних реформ” та відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації від 02.04.2010 р. № 90 для розробки проекту Програми економічних реформ за одним із пріоритетних напрямків “Дерегуляція та розвиток малого і середнього бізнесу” (довідка № 00624/08-21 від 02.03.2011 р.); використані під час розробки проекту Комплексної програми розвитку малого підприємництва в Запорізький області на 2011–2012 роки стосовно розпорядження голови обласної державної адміністрації від 29.06.2010 р. (довідка № 09-07/03 від 02.03.2011 р.); результати дослідження використані Запорізьким обласним союзом промисловців і підприємців (роботодавців) “Потенціал” (довідка № 26-р від 22.02.2011 р.); пропозиції щодо удосконалення системи оподаткування малого бізнесу використані “ЗАТ “Запоріж. Аудит-консульт” (довідка № 22-ВБ від 11.03.2011 р.); пропозиції щодо розвитку Регіонального фонду підтримки малого підприємництва прийнято до виконання Міською спілкою підприємців “НІКА” (довідка № 167 від 26.04.2011 р.).
Результати дослідження використовуються в навчальному процесі Класичного приватного університету при викладанні дисциплін: “Економіка підприємства”, “Економіка і організація діяльності об’єднань підприємств”, “Потенціал підприємства: формування та оцінювання”, “Підприємництво” (довідка № 1986 від 22.02.2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним науковим дослідженням, в якому викладено наукове обґрунтування й розроблено концептуальну модель стратегії розвитку малого підприємництва як складової національної економіки. Наукові положення, результати, рекомендації, які виносяться на захист, одержані безпосередньо автором і відображені у друкованих працях. З наукових праць, які опубліковані у співавторстві, використані лише ідеї й положення, які є результатом особистого дослідження. Положення кандидатської дисертації в цьому дослідженні не використовувались.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та методологічні положення й результати дослідження доповідалися та обговорювалися на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Наука і вища освіта” (м. Запоріжжя, 2000 р.); “Актуальні питання удосконалення фінансово-кредитного механізму в країні” (м. Запоріжжя, 2001 р.); “Актуальні проблеми державного управління і місцевого самоврядування” (м. Запоріжжя, 2001 р.); “Застосування міжнародних стандартів аудиту в національній практиці” (м. Запоріжжя, 2003 р.); “Дні науки” (м. Запоріжжя, 2005 р.); “Дні науки” (м. Запоріжжя, 2008 р.); “Трансформаційні процеси в економіці держави та регіонів” (м. Запоріжжя, 2009 р.); “Україна в умовах глобальної конкуренції: стратегія випереджаючого розвитку” (м. Донецьк, 2010 р.); “Трансформаційні процеси в економіці держави та регіонів” (м. Запоріжжя, 2010 р.); “Інституціональні перетворення в суспільстві: світовий досвід і українська реальність” (м. Мелітополь, 2010 р.); “Стратегії інноваційного розвитку економіки України: проблеми, перспективи, ефективність” (м. Харків, 2010 р.); “Важелі і механізми формування сталого розвитку економіки в умовах світової глобалізації” (м. Тернопіль, 2010 р.); “Соціально-економічний розвиток України і регіонів” (м. Запоріжжя, 2010 р.).
Публікації. Основні положення, найважливіші результати та висновки дисертаційної роботи викладені автором у 48 наукових працях загальним обсягом 54,13 друк. арк. (особисто автору належить 41,87 друк. арк.), у т. ч.: 4 монографії (1 – одноосібна, 24,18 друк. арк.), 25 статей у наукових фахових виданнях обсягом 12,67 друк. арк. та 19 наукових публікацій в інших наукових виданнях та матеріалах конференцій.
Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п’яти розділів (15 підрозділів), висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 418 сторінок. Дисертація містить 45 таблиць, 51 рисунок, 4 додатки. Список використаних джерел включає 382 найменування.

bibliography

ВИСНОВКИ

Основний результат проведених теоретичних, методологічних і практичних досліджень полягає в обґрунтуванні та подальшому розвитку теоретико-методологічних підходів і практичних рекомендацій щодо розробки стратегії розвитку малого підприємництва як складової національної економіки на сучасному постіндустріальному етапі реформування економіки України. Отримані в процесі дослідження результати дають змогу сформулювати висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.
1. На підставі аналізу існуючих теоретико-методологічних підходів та практичних рекомендацій розроблено цілісну концепцію розвитку малого підприємництва як складової національної економіки, що базується на інституціонально-економічному підґрунті стійких взаємозв’язків інтегрованих елементів, а саме: системі державної реєстрації юридичних і фізичних осіб-підприємців; спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва; фінансово-кредитній системі та мікрокредитуванні малого бізнесу; формуванні ефективної інфраструктури розвитку; удосконаленні економічної інструментарії державної і недержавної підтримки, що дає змогу на підставі взаємодії зазначених елементів отримати скорочення адміністративного тиску на малий бізнес, зменшити податкове навантаження на його, підвищити конкурентоспроможність суб’єктів малого підприємництва, забезпечити зростання зайнятості населення та збільшення ВВП. Головне й найбільш важливе положення концепції полягає в тому, що вона надає можливість комплексно об’єднати методи й заходи, інститути та інституції національної економіки, механізми й інструменти, використання яких забезпечує підвищення потенціалу системи розвитку малих підприємств і поліпшення макроекономічних показників країни.
2. Узагальнюючи наявні теоретичні здобутки науковців, доопрацьовано понятійні категорії “підприємець”, “бізнес” та “підприємництво” як загальнонаукові суміжні поняття, зведені до ринкового функціонування, професійної й незалежної праці, отримання підприємницького доходу, виконання законодавчих актів регулювання бізнесу, унаслідок самостійної, ризикованої, інвестиційної та інноваційної діяльності, яка ґрунтується на повній економічній відповідальності, персоніфікованому гнучкому управлінні, організації процесу відтворення, що розглядаються як спосіб життя підприємців, їх родин і є інституційними одиницями суспільства. Розроблено схему зв’язку суміжних понять та суперечностей тріади “підприємець – бізнес – підприємництво” і шляхи їх розв’язання, що надає можливість інституціям використовувати ці терміни більш обґрунтовано.
3. Виходячи з того, що між різними гілками влади існують складні, а іноді суперечливі зв’язки, розроблено структурно-логічну модель взаємодії системи малих підприємств із центральними і регіональними органами виконавчої влади, дорадчими органами у зв’язку з оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади, яка передбачає скорочення кількості міністерств, центральних органів виконавчої влади, ліквідацію Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і його представництв у регіонах, а також проведення адміністративної реформи на державному та місцевому рівнях, що дає змогу скоротити державні трудові ресурси і спростити систему управління “влада – виконавці”. Запропоновано не розподіляти функції Держпідприємництва України між трьома галузями, а зосередити їх в одному департаменті при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України, що дасть можливість ліквідувати суперечності, дублювання й поліпшити роботу інституту державної регуляторної політки та розвитку підприємництва.
4. На основі аналізу теоретико-методологічних і концептуальних засад теорії економічного розвитку запропоновано авторське формулювання розвитку малого підприємництва як складової національної економіки та як процесу зміни глобальних цілій малого підприємництва. Це дало змогу отримати такі теоретичні висновки: мале підприємництво є багатоаспектною, соціально-економічною системою, активним суб’єктом ринкових відносин, суспільним інститутом та інституцією, здатне прискорити постіндустріальні зміни в національній економіці та реформувати соціально-економічні процеси в Україні на сучасному етапі змін в економіці на основі вдосконалення регуляторної політики, інституційних механізмів державної та недержавної підтримки розвитку малого бізнесу, формування й розвитку регіонального підприємництва.
5. Визначено типові підходи щодо вирішення проблеми розвитку малого підприємництва та запропоновано альтернативні підходи, що зумовлюють необхідність їх вирішення в межах пропонованої концепції розвитку потенціалу малих підприємств. Дослідження теорії економічних систем, їх моделювання та використання для розвитку підсистеми малого підприємництва надало можливість побудувати економіко-математичну модель стратегії управління розвитку малого підприємництва як складової регіональної економіки та використовувати її для розробки Програми соціально-економічного розвитку на основі регіональних розрахунків, що дає змогу одержувати достовірні прогнозні показники щодо діяльності суб’єктів малого бізнесу в умовах трансформаційної економіки. Як фактори, що зумовлюють вирішення цих проблем, виділено: достовірність державних і регіональних статистичних даних, терміни їх надрукування, своєчасний доступ до регіональних і національних розрахунків, способи визначення майбутніх змін у країні.
6. Проведено комплексний аналіз особливостей формування та розвитку суб’єктів малого підприємництва України з метою виявлення резервів і напрямів зростання економічного потенціалу малих підприємств, який свідчіть, що система малого підприємництва поступово розвивається в процесі реформування економіки, однак відстає від розвинутих країн світу за кількісними та якісними показниками. Так, частка суб’єктів малого підприємництва в обсягу ВВП України у 2009 р. становить 16,7% проти 68% в країнах ЄС, а частка суб’єктів малого підприємництва в загальній зайнятості – 25,1%, у країнах ЄС – 72%, що негативно впливає на макроекономічні показники розвитку України, в першу чергу, на скорочення надходження коштів до державного бюджету та збільшення безробіття. Окрім того, у структурі малих підприємств за видами економічної діяльності практично за всіма показниками лідирує галузь “Торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів і предметів спеціального призначення” (32,5%), що дорівнює величині показників малих підприємств разом узятих галузей: “Промисловість”, “Будівництво”, “Діяльність транспорту і зв’язку”, “Діяльність готелів і ресторанів”. Ці показники, структура та інші недоліки суперечать розвитку малого підприємництва відносно розвинутих країн і потребують термінових законодавчих змін; пропозиції щодо цього подано в дослідженні.
7. Проаналізовано основні форми, методи регуляторної політики та механізми її впливу на розвиток малого підприємництва на основі поліпшення якості державного управління та місцевого самоврядування шляхом законодавчого визначення процедури підготовки, прийняття, відстеження ефективності дії й перегляду регуляторних актів щодо регулювання сфери малого бізнесу. Надано пропозиції щодо скорочення ліцензій і їх вартості, кількості дозвільних документів, терміну їх дії, кількості перевірок; спрощення процедури державного регулювання й можливості зосередження підприємців на праці, а не на адміністративних підходах, що дає змогу усунути перешкоди, суперечності, втрати часу, коштів, а головне – державі виконати конституційний обов’язок – забезпечення реалізації права на вільний вибір діяльності та заняття корисною справою, бізнесом.
8. Розроблено методологічний підхід щодо оцінювання конкурентоспроможності розвитку малих підприємств за допомогою матричного методу, що передбачає застосування, крім маркетингового, виробничого, фінансового та кадрового потенціалів, інформаційного, який враховує використання об’єктивних визначальних даних господарської діяльності підприємств, що дає змогу юридичним і фізичним особам розробляти дієву тактику та стратегію розвитку суб’єктів малого бізнесу, оптимізувати особисті витрати, підвищити прибуток, залучити додаткові ресурси для поліпшення інноваційної політики. Визначено, що критерії вибору оптимального варіанта розвитку суб’єктів малого підприємництва повинні врахувати не лише показники очікуваного абсолютного ефекту та відносної ефективності його реалізації, а й ступінь ризику їх досягнення, у тому числі за рахунок фінансового та інтелектуального капіталу.
9. Набули подальшого розвитку інституційні механізми державної та недержавної підтримки малого бізнесу, що ґрунтуються на розвитку методології й інструментарію реформування фінансово-кредитної системи, оновлення спрощеної системи оподаткування, розвитку інфраструктури, впровадження конкурсного відбору бізнес-проектів, які сприятимуть залученню фінансових ресурсів малим бізнесом за рахунок мікрокредитування, додатковому находженню коштів до державного бюджету, залученню широких верств населення до малого підприємництва, зростанню зайнятості та підвищенню соціально-економічних показників регіонів і країни в цілому. Зазначено, що головним дієвим елементом управління державної та недержавної підтримки малого бізнесу зараз є суб’єкти ризику, до яких належать бізнес-інкубатори, кластери та інші високотехнологічні господарські комплекси.
10. Як невід’ємний сектор ринкової економіки малий бізнес має явну регіональну орієнтацію, оскільки суб’єкти малого підприємництва планують свою діяльність, виходячи, перш за все, з потреб місцевих ринків, обсягів та структури локального попиту, а місцева влада в межах своїх повноважень формує підприємницький клімат. Систематизовано методичний захід щодо регулювання й реалізації регіонального економічного розвитку малого підприємництва за рахунок конкурсного відбору проектів бізнес-планів та поліпшення організації процедури планування, упровадження, забезпечення ресурсами та контролю за виконанням; виконання принципу безперервності від аналізу результатів діяльності за звітний період до забезпечення ресурсами та виконавцями розробки Програми соціально-економічного розвитку регіону на наступний період, що дає змогу об’єктивно відбирати проектні пропозиції претендентів та скорочувати витрати державних та регіональних ресурсів, залучати вітчизняних та зарубіжних інвесторів щодо малого бізнесу.
11. Для практичної реалізації запропонованого механізму управління стратегії розвитком системи малого підприємництва на основі економіко-математичної моделі “витрати – випуск” розроблено імітаційну модель як складову національної економіки, що дозволяє надати оцінку зростання ВВП країни залежно від темпів зростання кількості суб’єктів малого підприємництва і приведе до збільшення обсягу виробництва продукції (послуг), підвищення надходження податків до державного бюджету та поліпшення макроекономічних показників. У виконаних розрахунках досліджено варіанти сценаріїв динаміки частки малих підприємств при зростанні ВВП, а також динаміку частки малих підприємств при зміні ВВП. У результаті дослідження та використання національних розрахунків за 2009 р. встановлено, що зростання ВВП у 2010 р. відбувалось не лише за рахунок малих підприємств, а й великого та середнього бізнесу. Розроблена імітаційна модель дає змогу забезпечити якісне управлення стратегією розвитку малого підприємництва в майбутньому й, таким чином, звести до мінімуму можливі збитки та підвищити адаптивні властивості.