Стріха Сергій Георгійович. Маркетингові технології експорту військово-технічної продукції

brief description

Стріха Сергій Георгійович. Маркетингові технології експорту військово-технічної продукції: Дис... канд. екон. наук: 08.06.02 / Українська академія зовнішньої торгівлі. - К., 2002. - 188арк. - Бібліогр.: арк. 168-178

Стріха С.Г. Маркетингові технології експорту військово-технічної продукції. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02. - "Підприємництво, менеджмент та маркетинг". Українська академія зовнішньої торгівлі. Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України. Київ, 2002.
Дисертація присвячена науково-методичному та організаційно-управлінському обгрунтуванню на макро- і мікрорівнях системи маркетингових технологій експорту військово-технічної продукції. В роботі проведено аналіз сучасного стану і тенденцій розвитку світового ринку військово-технічної продуції, місце на ньому України. детально розглянуті маркетингові проблеми просування вітчизняної продукції.
Запропонована методика розробки ієрархічної цільової маркетингової програми забезпечення зростання експорту.
В основу товарної і цінової політики покладено поняття товарного комплексу. Пропонується поступовий перехід від президентсько-урядового управління експортом до президентсько-парламентського. Обгрунтовано, що головний напрям ВТС є націленість на РФ. Пропонується на міждержавному рівні розробити комплексну довгострокову програму ВТС.

Проведене дослідження дозволяє зробити наступні висновки:

На світовому ринку домінують США, частка яких у експорті становить близько 50 %; на Францію, ФРН та В.Британію припадає 22 %. Це сталося внаслідок: а) виходу на ринки з принципово новими зразками ВТП; б) інтеграційних процесів між ОПК цих країн у сфері розробки нових зразків ВТП; в) застосування нових маркетингових технологій, в яких чільне місце займають економічні і політичні важелі впливу на країни-імпортерів.
Україна займає восьме місце у світовому експорті, але розрив між США становить 26 разів, Францією 5,7 разів, ФРН - 3 рази, РФ 7,2 разів. Вітчизняний експорт це в основному ретро” ВТП. На розробку і виробництво нової продукції в Україні коштів замало. Таким чином, головними напрямами зростання експорту повинні бути як збільшення реалізації існуючих зразків ВТП, так і розширення номенклатури за рахунок послуг, продажу ліцензій та інше.
В основу розробки системи маркетингових технологій експорту ВТП необхідно покласти програмно-цільовий підхід, кінцевим результатом якого має бути програма маркетингу. Програма повинна передбачати механізм державної підтримки експорту і розроблятися на міжгалузевому та галузевому рівнях, а також на рівні підприємств-виробників та спецекспортерів.
Програма повинна обов’язково мати територіально-ринковий зріз. Для кожного регіонального ринку розробляється адаптована товарна та цінова політика, відповідні канали збуту, економічні, технічні, військові і політичні заходи по підтримці експорту.
На зовнішні ринки необхідно просувати не тільки окремі товари, а товарний комплекс, який формується за певними критеріями, що забезпечують його функціональну, технологічну і маркетингову єдність.
В основу цінової політики слід покласти рівень конкурентоспроможності товару (товарного комплексу). Множина цін у товарному комплексі повинна встановлюватися з урахуванням цін взаємопов’язаних і взаємодоповнюючих товарів складових комплексу.
Необхідно постійно оцінювати маркетинговий потенціал спецекспортерів, під яким розуміється здатність підприємства до ефективного просування продукції на ринок. Його рівень залежить, в першу чергу, від потенційних можливостей персоналу.
Необхідно терміново прийняти закон про військово-технічне співробітництво України з іншими державами, а також низку нормативних актів, які б визначали механізм взаємодії держави і спецекспортерів.
Для упередження можливого розвитку багатоаспектної внутрішньої боротьби різноманітних гілок влади і політичних сил за вплив на сферу експорту ВТП необхідно чітко розмежувати повноваження владних структур.
Слід поступово, по мірі посилення політичної стабільності в державі, переходити від президентсько-урядового типу управління експортом ВТП до президентсько-парламентського.
Головним напрямом державної політики у сфері ВТС повинна бути націленість на співпрацю з Росією. Необхідно на міждержавному рівні розробити комплексну довгострокову програму ВТС України і Російської Федерації.