СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ, СТИЛІСТИЧНІ ТА ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВІЙСЬКОВИХ ОМОФРАЗ (на матеріалі англомовної військової фразеології)

brief description

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

ВИГІВСЬКИЙ ВАЛЕРІЙ ЛУК’ЯНОВИЧ

УДК 802.5:413.164

СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ, СТИЛІСТИЧНІ ТА ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВІЙСЬКОВИХ ОМОФРАЗ (на матеріалі англомовної військової фразеології)

10.02.04 германські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Наукові керівники

Квеселевич Дмитро Іванович
доктор філологічних наук, професор

Сингаївська Ангеліна Володимирівна
кандидат філологічних наук, професор

Житомир 2009

ЗМІСТ

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ........................................................

5

ВСТУП .........................................................................................................

6

РОЗДІЛ І. ОМОФРАЗІЯ В СИСТЕМІ РІВНОЙМЕННОСТІ МОВНИХ ОДИНИЦЬ ...................................................................................................

13

1.1. Омофразія як різновид рівнойменності мовних одиниць..........

13

1.2. Омофразія як результат фразеологізації словосполучень в сучасній англійській мові..........................................................................

25

1.2.1. Структурні моделі омофразних гнізд..........................................

25

1.2.2. Омофразія вільне словосполучення :: складений термін в різних терміносистемах ............................................................................

27

1.2.3. Омофразія вільне словосполучення :: фразеологізм .

32

1.2.4. Особливості структури омофраз.....................................................

40

1.3. Військовий дискурс як контекст функціонування омофраз .......................................................................................................................

44

1.3.1. Поняття військового дискурсу.......................................................

44

1.3.2. Військовий дискурс як культурно-історичний феномен та соціальна практика...................................................................

63

Висновки до розділу І ............

69

РОЗДІЛ ІІ. УТВОРЕННЯ ТА СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ
ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНИХ ВІЙСЬКОВИХ ОМОФРАЗ.............

73

2.1. Структурні характеристики та семемний склад англомовних військових омофраз....................................................................................

73

2.1.1. Структурні моделі та особливості структури військових омофраз .........................................................................................................................

73

2.1.2. Семемний склад бінарних словосполучень моделей A+N, Participle + N, N + N ....................................................................................

75

2.2. Внутрішньослівні змістові зв’язки в ядерних компонентах бінарних словосполучень моделей А + N, Participle + N, N + N як передумова утворення омофраз ..................................................................

85

2.3. Шляхи фразеологізації бінарних словосполучень моделей А + N, Participle + N, N + N .....................................................................................

95

2.3.1. Метафоризація значень ...................................................................

97

2.3.2. Метонімізація значень .....................................................................

108

Висновки до розділу ІІ............

112

РОЗДІЛ ІІІ. СТИЛІСТИЧНІ ТА КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВІЙСЬКОВИХ ОМОФРАЗ І ПРИНЦИПИ ЇХ ЛЕКСИКОГРАФІЧНОГО ОПИСУ............................................................

115

3.1. Ідеографічна параметризація військових омофраз...........................

115

3.2. Прагматичні функції військових омофраз.........................................

128

3.3. Стилістичне розшарування військових омофраз та їх стилістичні типи...............................................................................................................

135

3.4. Структура та принципи укладання загального словника омофраз .......................................................................................................................

142

3.5. Можливі типи словників омофраз англомовної військової лексики .........................................................................................................

150

Висновки до розділу ІІI...............................................................................

158

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ............

162

ДОДАТОК А. Інвентар омофраз англомовної військової
лексики..........................................................................................................

170

ДОДАТОК Б. Список акронімів англомовної військової лексики ........................................................................................................................

176

ДОДАТОК В. Структурні моделі омофразних словосполучень...........

177

ДОДАТОК Г. Фрагмент запроектованого одномовного (тлумачного)
словника омофраз сучасної англійської мови
.......................................................................................................................

182

ДОДАТОК Д. Приклади статей словника омофраз, укладеного за гніздовим принципом..................................................................................

184

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........

187

СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ..........

217

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ..............

221

ПЕРІОДИКА.......

223

ВСТУП

Рівнойменність мовних одиниць, пов’язана з явищем їх асиметричного дуалізму, має цілий ряд різноманітних проявів, причому далеко не всі з них належним чином класифіковані і достатньо глибоко вивчені. Якщо полісемія та омонімія номінативних одиниць вже давно становлять предмет різнобічного дослідження у багатьох лінгвістичних працях, то такі явища, як наприклад, ізонімія, метасемія вперше звернули на себе увагу мовознавців тільки у 7080-х роках ХХ століття [130, с. 5470; 139, с.7084].
Досі немає єдиної відповіді на питання, чи являють собою конверсія і дифузія різновиди омонімії; досі в системі рівнойменності мовних одиниць недостатньо вивчені можливості різного семантичного і прагматичного тлумачення словосполучень і речень. У даний час ми можемо лише з впевненістю констатувати, що рівнойменність має прояви як на одному, так і на різних мовних рівнях (наприклад, рівнойменність номінативних і комунікативних одиниць), в межах одного або різних класів одиниць мови [31; 90; 95; 96].
Одним із різновидів рівнойменності є омофразія збіжність матеріальної форми словосполучень, що належать до різних класів (вільних словосполучень, фразеологізмів, складених термінів), при розбіжності їх семантичної структури [96, с. 185191].
Омофразія досі залишається „білою плямою” в царині семантики, хоч і здійснено спробу диференціації понять „омофразія” і „омонімія” [22], однак, при цьому, не висвітлено специфіку омофраз як складової частини лексичної системи сучасної англійської мови.
Омофразія конкретної фразеологічної підсистеми, інвентар одиниць якої постійно поповнюється, досі не була об’єктом лінгвістичного аналізу.
Це дисертаційне дослідження присвячене аналізу структурно-семантичних, стилістичних та прагматичних особливостей військових омофраз на матеріалі англомовної військової фразеології. Дисертація виконана у межах комплексної наукової теми Міністерства освіти і науки України „Когнітивно-комунікативний аспект вивчення лексичного складу англійської мови”, яка розробляється кафедрою англійської філології Житомирського державного університету імені Івана Франка (тема затверджена Вченою радою Житомирського державного університету імені Івана Франка, протокол № 7 від 3 березня 2002 року).
Актуальність обраної теми визначається її належністю до сучасної системно-функціональної парадигми лінгвістичного знання, в межах якої органічно поєднуються вивчення структурно-семантичних, прагматичних й стилістичних властивостей номінативних одиниць. Комплексний аналіз англомовних військових омофраз, що висвітлює способи їх групування, особливості їх форми, змісту та функцій, розширює уявлення про явища рівнойменності та дію принципу мовної економії. З огляду на недостатнє вивчення явища омофразії отримання нових даних у цій сфері відповідає науковим запитам сучасної лінгвістики. Зосередження уваги на англійських військових омофразах кореспондує з суспільно-політичними потребами сьогодення.
Об’єктом дослідження є омофразія як різновид асиметрич­ного дуалізму надслівних мовних одиниць, що призводить до їх рівнойменності.
Предмет дослідження механізми утворення, особливості семантики та функціонування омофраз, а також принципи їх лексикографічного опису.
Матеріалом äîñë³äæåííÿ ñëóãóâàëè ïîíàä 1500 îìîôðàç, ÿê³ áó­ëè â³ä³áðàí³ ç 41 ëåêñèêîãðàô³÷íîãî äæåðåëà ìåòîäîì ñóö³ëüíî¿ âèá³ðêè, òà 250 îìîôðàç, ÿê³ íå çàô³êñîâàí³ ó ñëîâíèêàõ, àëå áóëè âèÿâëåí³ â àíãëîìîâíèõ òåêñòàõ, à òàêîæ 3,5 òèñÿ÷³ ðåàë³çàö³é îìîôðàç ó ñó÷àñíèõ àíãëî­ìîâíèõ òåêñòàõ ³ õóäîæí³é ë³òåðàòóð³ â³éñüêîâî¿ òåìàòèêè çàãàëüíèì îáñÿãîì 8750 ñòîð³íîê ç âèêîðèñòàííÿì ïàïåðîâèõ òà åëåêòðîííèõ íîñ³¿â.
Метою äèñåðòàö³¿ º êîìïëåêñíå äîñë³äæåííÿ îìîôðàç â àíãëîìîâíîìó â³éñüêîâîìó äèñêóðñ³ ç óðàõóâàííÿì ¿õ ñèñòåìíèõ ³ ôóíêö³îíàëüíèõ âëàñòèâîñòåé òà ïðèíöèï³â ëåêñèêîãðàô³÷íîãî ãðóïóâàííÿ.
Ðåàë³çàö³ÿ ïîñòàâëåíî¿ ìåòè ïåðåäáà÷ຠðîçâ’ÿçàííÿ òàêèõ êîíêðåòíèõ çàâäàíü:
1) óòî÷íèòè ë³íãâ³ñòè÷íèé ñòàòóñ îìîôðà糿 òà ¿¿ ì³ñöå â ñèñ­òåì³ ð³âíîéìåííèõ ìîâíèõ îäèíèöü;
2) íàäàòè ñòðóêòóðíî-ñåìàíòè÷íó êëàñèô³êàö³þ ð³çíîâèä³â îìîôðà糿 â ñó÷àñí³é àíãë³éñüê³é ìîâ³;
3) âñòàíîâèòè øëÿõè ôðàçåîëîã³çàö³¿ â³ëüíèõ ñëîâîñïîëó÷åíü, ùî çóìîâëþþòü âèíèêíåííÿ îìîôðàç ó àíãëîìîâí³é â³éñüêîâ³é ëåêñèö³;
4) âñòàíîâèòè âíóòð³øíüîñë³âí³ çì³ñòîâ³ çâ’ÿçêè â ÿäåðíèõ êîìïî­íåíòàõ ñëîâîñïîëó÷åíü ÿê ïåðåäóìîâó óòâîðåííÿ â³éñüêîâèõ îìîôðàç;
5) ïðîàíàë³çóâàòè âèíèêíåííÿ ïîòåíö³éíî¿ îìîôðà糿 â ðåçóëüòàò³ àêðîí³ì³çàö³¿ â³éñüêîâèõ ñêëàäåíèõ òåðì³í³â;
6) ç’ÿñóâàòè êîìóí³êàòèâíî-ïðàãìàòè÷í³ é ñòèë³ñòè÷í³ îñîáëèâîñò³ ôóíêö³îíóâàííÿ îìîôðàç ó àíãëîìîâíîìó â³éñüêîâîìó äèñêóðñ³;
7) âèñâ³òëèòè ïðîáëåìè ëåêñèêîãðàô³÷íîãî îïèñó àíãëîìîâíèõ â³éñüêîâèõ îìîôðàç.
Мета і завдання дисертації визначили методи дослідження, яке, в цілому, виконано в площині динамічної синхронії, „враховуючи і відносну стабільність елементів мови як системно-структурного утворення, і, також, нині діючі тенденції їх еволюції [91, с. 252]”. Îñíîâíèìè ìåòîäàìè äîñë³äæåííÿ º çàãàëüí³ ìåòîäè äåäóêö³¿ òà ³íäóêö³¿ äëÿ âèçíà÷åííÿ ë³íãâ³ñòè÷íîãî ñòàòóñó îìîôðà糿 ÿê ìîâîçíàâ÷î¿ êàòåãîð³¿; ìåòîä ñåìàíòè÷íèõ ³ ôóíêö³îíàëüíèõ îïîçèö³é äëÿ âñòàíîâëåííÿ çàêîíîì³ðíîñòåé ôîðìóâàííÿ ìîæëèâèõ òèï³â îìîôðàç, à òàêîæ îñîáëèâîñòåé ¿õ ñåìàíòèêè; ìåòîäè ñèñòåìíî-ñòðóêòóðíîãî òà äèñòðèáóòèâíîãî àíàë³çó äëÿ êëàñèô³êàö³¿ îìîôðàç çà ÷àñòèíîìîâíîþ ïðèíàëåæí³ñòþ; ìåòîä êîíòåêñòóàëüíîãî àíàë³çó ç ìåòîþ âèÿâëåííÿ âíóòð³øíüîòåêñòîâèõ ñòðóêòóðíî-ñåìàíòè÷íèõ çâ’ÿçê³â ÿê çàñîá³â êîðåêòíî¿ ³íòåðïðåòàö³¿ çíà÷åííÿ îìîôðàç ó àíãëîìîâíèõ â³éñüêîâèõ òåêñòàõ; ìåòîäè ñëîâíèêîâèõ äåô³í³ö³é òà êîìïîíåíòíîãî àíàë³çó äëÿ ³äåîãðàô³÷íî¿ ïàðàìåòðèçàö³¿ â³éñüêîâèõ îìîôðàç; ìåòîäè ïðàãìàòè÷íîãî é ñòèë³ñòè÷íîãî àíàë³çó äëÿ äîñë³äæåííÿ êîìóí³êàòèâíî-ïðàãìàòè÷íèõ ³ ñòèë³ñòè÷íèõ õàðàêòåðèñòèê ôóíêö³îíóâàííÿ îìîôðàç ó àíãëîìîâíîìó â³éñüêîâîìó äèñêóðñ³; ìåòîä ê³ëüê³ñíèõ ï³äðàõóíê³â ç ìåòîþ âñòàíîâëåííÿ ê³ëüê³ñíîãî ñï³ââ³äíîøåííÿ êëàñ³â îìîôðàçíèõ ôðàçåîëîã³çì³â.
Наукова новизна äîñë³äæåííÿ ïîëÿãຠó òîìó, ùî âïåðøå:
• âèçíà÷åíî ÿâèùå îìîôðà糿 ÿê ð³çíîâèäó ð³âíîéìåííîñò³ ìîâíèõ îäèíèöü;
• ïðîàíàë³çîâàíî øëÿõè ôðàçåîëîã³çàö³¿ â³ëüíèõ ñëîâîñïîëó÷åíü ÿê äæåðåëà îìîôðà糿;
• âñòàíîâëåíî çàêîíîì³ðíîñò³ óòâîðåííÿ òà ñèñòåìàòèçîâàíî ñòðóê­òóðíî-ñåìàíòè÷í³ òèïè îìîôðàç;
• âèÿâëåíî îñîáëèâîñò³ ôóíêö³îíóâàííÿ îìîôðàç ó â³éñüêîâîìó äèñêóðñ³;
• ðîçðîáëåíî ïðèíöèïè ëåêñèêîãðàô³÷íîãî îïèñó â³éñüêîâèõ îìîôðàç.
Теоретична значущість ðîáîòè âèçíà÷àºòüñÿ òèì, ùî ¿¿ ìà­òåð³àëè ³ ðåçóëüòàòè ñïðèÿþòü ïîäàëüøîìó ðîçâèòêó òåî𳿠ôðàçåîëî㳿, òåðì³íîçíàâñòâà, ñåìàíòèêè, òåî𳿠äèñêóðñó òà ëåêñèêîãðàô³¿, ïîãëèáëþþòü óÿâëåííÿ ïðî ôåíîìåí ð³âíîéìåííîñò³ ìîâíèõ îäèíèöü, äîïîâíþþòü ¿¿ ë³íãâ³ñòè÷íó õàðàêòåðèñòèêó, óòî÷íþþòü êëàñèô³êàö³þ ¿¿ ð³çíîâèä³â, çîêðåìà îìîôðà糿. Âèçíà÷åííÿ ñòðóêòóðíî-ñåìàíòè÷íèõ òèï³â îìîôðàç, àíàë³ç ïðàãìàòè÷íîãî ³ ñòèë³ñòè÷­íîãî àñïåêò³â ¿õ àêòóàë³çàö³¿ ó â³éñüêîâîìó äèñêóðñ³ ðîçøèðþº çíàííÿ ïðî ñèñòåìíî-ìîâí³ âëàñòèâîñò³ òà êîìóí³êàòèâíî-ïðàãìàòè÷íèé ïîòåíö³àë îìîôðà糿. Ïðîâåäåíå äîñë³äæåííÿ º âíåñêîì ó àíàë³ç ñåìàíòè÷íîãî ñëîâîòâîðó, ïðîáëåì ôðàçåîëî㳿 òà òåðì³íîçíàâñòâà.
Практичне значення дисертації полягає в можливості викорис­тання її матеріалів у викладанні íèçêè ðîçä³ë³â êóðñó ëåêñèêîëî㳿 ñó­÷àñíî¿ àíãë³éñüêî¿ ìîâè („Ñåìàñ³îëîã³ÿ”, „Òåðì³íîëîã³ÿ”, „Ôðàçåîëîã³ÿ”, „Ëåêñèêî­ãðàô³ÿ”), à òàêîæ ñòèë³ñòèêè àíãë³éñüêî¿ ìîâè (ðîçä³ëè: „Ôóíêö³îíàëüíà ñòèë³ñòèêà”, „Ëåêñè÷í³ ñòèë³ñòè÷í³ çàñîáè”), ó ñïåöêóðñàõ ç ë³íãâîïðàãìàòèêè, ñîö³îë³íãâ³ñòèêè òà äèñêóðñîëî㳿, ó ïðàêòèö³ âèêëàäàííÿ àíãë³éñüêî¿ ìîâè, à òàêîæ ó íàóêîâî-äîñë³äíèöüê³é ðîáîò³ ñòóäåíò³â òà àñï³ðàíò³â. Ìàòåð³àëè äîñë³äæåííÿ ìîæóòü áó­òè âèêîðèñòàí³ ïðè óêëàäàíí³ „Àíãëî-óêðà¿íñüêîãî ñëîâíèêà â³éñü­êîâèõ îìîôðàç”, ïîòðåáà â ÿêîìó íå âèêëèêຠñóìí³âó â ñâ³òë³ ñó÷àñíî¿ óêðà¿íñüêî¿ â³éñüêîâî¿ äîêòðèíè.
На захист виносяться такі положення:
1.гâíîéìåíí³ñòü ÿê ïðîÿâ àñèìåòðè÷íîãî äóàë³çìó ìîâíîãî çíàêó âò³ëþºòüñÿ ó íèçö³ âåðáàëüíèõ ÿâèù, äî êîëà ÿêèõ íàëåæèòü îìîôðàç³ÿ. Îìîôðàç³ÿ º ïðîöåñîì âòîðèííî¿ íîì³íàö³¿ â³ëüíèõ ñëîâîñïîëó÷åíü, ðåçóëüòàòîì ÿêîãî º îìîôðàçà, óòâîðåíà øëÿõîì ìåòàôîðèçàö³¿ ÷&eg

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Лексична система є складною ієрархією внутрішніх підсис­тем, які охоплюють весь словниковий склад мови в його різноманітності. Лексичні одиниці в цій ієрархії підсистем перебувають у стані перманентної динаміки. Мовна варіативність реалізується у двох основних напрямках: уподібнення та розрізнення мовних одиниць. Ці складні відношення знаходять своє вираження в явищах синонімії, анто­німії та рівнойменності.
Якщо під рівнойменністю розуміти будь-який збіг матеріаль­ної форми мовних знаків при повній чи частковій розбіжності їх значення, то до цієї підсистеми слід відносити не тільки полісемію та омонімію, але й дифузію, конверсію і омофразію, яка й складала предмет нашого дослідження.
Омофразію визначено проявом асиметричного дуалізму лексичного знаку, що полягає у формальній збіжності словосполучень, які належать до різних класів: вільних (ВС), фразеологічних (ФС), термінологічних (ТС).
При виділенні омофраз релевантними є збіг форми та переосмислення значення. Реалізація омофразних відношень відбувається тільки у разі наявності омонімічних форм у різних класах словосполучень.
Семантичні опозиції в межах омофразного гнізда ускладнюються відношеннями омонімії, полісемії та платеосемії (дифузії) омофраз одного класу.
Результатом фразеологізації ВС через метафоричний або метонімічний перенос найменування є утворення фразеологічних опозем.
Фразеологічні неологізми, що вступають у відношення омофразії з їх прототипами вільними словосполученнями в більшості своїй належать до дієслівних фразеологічних одиниць моделі V+N, тоді як серед узуальних омофраз переважають субстантивні моделі A + N та N1 of N2.
Субстантивні омофрази ВС :: ФС розподіляються на дві основні тематичні групи: назви осіб (Persons) і назви речей (Things).
Омофрази групи (Persons) в основному представлені структурними моделями A + N та N1 of N2.
Серед омофраз групи (Things) переважають моделі A + N, N1 of N2, N1 and N2.
Значна кількість омофраз ВС :: ФС мають зооморфні компоненти, а також компоненти власні імена.
Фразеологізми-омофрази, будучи складеними одиницями вторинної номінації, являють собою приклади розширення, звуження, пейоризації або меліоризації значень вільних словосполучень-прототипів.
Омофразні пари "вільне словосполучення : : складений термін" утворюються:
завдяки омонімії ядер ВС і ТС;
завдяки полісемії ядра;
в результаті спеціалізації (звуження) значення атрибута;
в результаті метафоризації ядра;
в результаті метонімізації ядра.
Функціонування омонімічних термінів однієї галузі в інших галузевих терміносистемах сприяє спеціалізації їхніх значень.
Складені терміни-опоземи вільних словосполучень можуть поступово підлягати інтеграції у складне слово.
Ономасіологічний статус семем словосполучення визначає його характер і ступінь ідіоматичності.
Статус вільного чи сталого словосполучення мотивується семним набором сигніфікату. Якщо атрибутивний компонент словосполучення не містить в собі сигніфікативних сем, тобто поняттєвих ознак того чи іншого денотату, то таке словосполучення вважається вільним. Семний набір складових словосполучень моделей A+N, Participle +N, N+N, який виражає ознаки, що входять до об’єму сигніфікату, утворює усталені бінарні комплекси.
Перехід вільного словосполучення у розряд фразеологічних починається у той момент, коли воно „функціонально навантажується, тобто на додачу до номінативної функції отримує ще одну з наступних: експресивно-оцінну, евфемістичну тощо” [51, с. 57-74].
Атрибут ВС моделей A + N, Participle + N, N + N є референтним (неінгерентним), тоді як атрибут ТС є сигніфікативним (інгерентним).
Значного поширення набула омофразія в англомовній військовій лексиці.
Утворення та функціонування ВО як мовних засобів професійної комунікації є реакцією на експресивну нейтральність термінів.
Когнітивно-дискурсивний підхід уможливлює визначення військової лексики як знакової лексичної підсистеми, в якій відбувається модифікація семантики та функцій слів та словосполучень різних моделей, що об’єктивують базовий концепт комунікативної сфери the military (АРМІЯ).
Серед бінарних одиниць номінації моделей A + N, Participle + N, N + N в англійській військовій лексиці зустрічається багато професійних жаргонізмів. Вони відрізняються від загальноприйнятих літературних термінів експресивністю та обов’язковою наявністю синоніма в термінології.
З іншого боку, вони відрізняються і від загальновживаних ФС, тому що застосовуються лише у військовому середовищі. У цій роботі вони позначаються як ВО і протиставляються омофразам ВС і ФС загальновживаної літературної лексики.
Група військових омофраз, охоплює загальноприйняті військові терміни і професійний жаргон. Комунікативною сферою їхнього активного функціонування є військовий дискурс.
Військовий дискурс мисленнєво-комунікативна взаємодія у професійному середовищі військовослужбовців, що охоплює ситуації офіційного і неофіційного спілкування.
Військовий дискурс розглядається як перетворена когнітивно-лінгвістична форма відбиття тих суспільних відносин, в системі яких він функціонує, має дві характерні ознаки історичність та соціальність.
Визначення ядерної зони ВД опирається на виділення тих лексико-фразеологічних засобів репрезентації фахового спілкування, які безпосередньо об’єктивують базовий концепт АРМІЯ THE MILITARY. Зразки опосередкованої професійної комунікації належать до периферії.
Ідеографічна параметризація ВО засобів мовної об’єктивації центрального концепту ВД АРМІЯ виділяє значну кількість тематичних груп переважна більшість яких обслуговують професійне спілкування військовослужбовців і входять до ядерної зони ВД. Омофрази периферійної зони ВД забезпечують опосередкований зв’язок з професійною діяльністю військовослужбовців.
Коректна інтерпретація значення ВО можлива як за умов наявності лінгвального ко-тексту або дискурсивного контексту так і спільного фахового знання.
Аналіз вертикальних, горизонтальних та глибинних текстових зв’язків достатньої розв’язуючої спроможності, які виконують функцію змістових опор, забезпечує адекватне у смисловому відношенні розуміння ВО.
Відсутність спільних професійних знань чи низька ко-текстуальна спроможність семантичного декодування омофразних контекстів спричиняє комунікативні невдачі.
Специфічне використання омофразних опозицій є багатим джерелом і засобом створення комічного: гумору, іронії, сатири. Це суттєво збагачує креативний аспект мовної гри у мовленнєвому спілкуванні.
Реалізація прагматичних функцій ВО відбувається за рахунок наступних стилістичних прийомів: а) каламбур; б) оказіональна модифікація омофраз.
За структурними характеристиками ВО представлені словосполученнями і акронімами.
За принципом використання найчастотнішими є наступні структурні моделі: A+N, Nadjunct + N, V+N.
Ступінь семантичної ускладненості ВО в межах омофразних гнізд є незначною.
Метафоризація бінарних ВС зумовлюється наявністю омонімів ядерного компонента; стереотипністю для носіїв англійської мови певних образних уявлень (про речі, про тварин тощо).
Потенційна спроможність ВС змінювати семантику ядерно-атрибутивної взаємодії, що відповідає певній ознаці подібності, формує нові метафоричні смисли без повної заміни складових моделі „атрибут + ядро”.
Метафоричне перенесення найменування в омофразних парах мотивується: а) схожістю форми, зовнішнього вигляду; б) схожістю розміру; в) подібністю дії, поведінки, функції; г) схожістю середовища, способу існування.
Реалізація метафоричної оцінки базується на відношеннях ознаки і норми.
Типовим проявом метонімізації бінарних ВС є синекдоха (перенесення найменування з частини на ціле: „предмет одягу ® носій”, „знаки розрізнення ® носій”, „соматизм ® людина”).
Внутрішньослівні змістові зв’язки в ядерних компонентах бінарних словосполучень моделей A+N, Participle+N, N+N, які виступають як передумова утворення омофраз, поділяються на класифікаційні (спільність понять за певними ознаками) та імплікаційні (взаємодія і взаємозалежність понять).
У когнітивному аспекті утворення ВО розглянуто за типом когнітивних зв’язків „донор реципієнт”. У якості донорів виступають іменники ВС з семантикою назв тематичних груп. Реципієнтами слугують ВО назви когнітивних категорій.
Акронімізація словосполучень в англомовній військовій фразеології може стати причиною виникнення потенційної омофразії, особливо в усній мові, де усувається одна з ознак акронімів написання заглавними літерами.
Різновиди омонімічних відношень акронімів:
1. Акронім :: узуальне слово; 2. акронім :: акронім; а) омонімічні акроніми в межах одногалузевої термінології; б) омонімічні акроніми в різних термінологіях; 3. акронім :: термін; 4. акронім :: скорочення.
Щодо стильової належності військові омофрази розподіляються на терміни та професійні жаргонізми, причому значно переважають останні (71,8% з загальної кількості).
Омофрази складені терміни виконують інформативну функцію. Сфера їхньої реалізації офіційні усний та писемний дискурси, а також неофіційний усний дискурс.
Омофрази професійні жаргонізми виконують емотивно-експресивну функцію і реалізуються у неофіційному усному дискурсі.
Різні типи рівнойменності, в тому числі й омофразія, можуть призводити до помилкового трактування омофраз, про що свідчать неправильні переклади. Вільні словосполучення іноді помилково сприймаються як ТС чи ФС і навпаки. Це викликає необхідність створення спеціальних словників омофраз.
Лексикографічна розробка омофраз є новою і актуальною проблемою сучасної лексикографії. При укладанні картотеки словника омофраз слід враховувати всі фактори, що ведуть до виникнення омофразії, а саме: фразеологізацію вільних словосполучень (головним чином, шляхом метафоризації та метонімізації значень); утворення символів на основі фонетичного співзвуччя; евфемізацію прямих найменувань.
Словники омофраз як загальні, так і спеціальні (в тому числі, словники омофраз англомовної військової фразеології) слід укладати за одним з двох основних принципів алфавітним або гніздовим. При цьому вони можуть бути одномовними (тлумачними), або двомовними (перекладними).
Окремим типом словників омофраз англомовної військової лексики є словник, який включає елементи історизму, тобто з групуванням омофраз за періодами їх виникнення.
До основної частини словника омофраз англомовної військової лексики доцільно додати списки:
а) відповідно до критерія джерела походження:
- омофраз, що не належать до військової тематики, але виникли у армійському середовищі;
- омофраз результатів „народної” етимології;
б) відповідно до семантичного критерія виникнення:
- омофраз власних назв;
в) акронімів, омонімічних ядрам вільних словосполучень.
Нагальна необхідність створення словників омо­фраз як загальних, так і спеціальних, в тому числі, словників омофраз англомовної військової фразеології складає перспективу подальших досліджень омофразії та прикладного застосування їх результатів. Наявність таких лексикографічних джерел безперечно сприятиме зменшенню кількості комунікативних невдач в усному і / або письмовому мовленні, а також допоможе перекладачам уникнути помилок у перекладах, що є результатом некоректної трактовки ВС, ТС та ФС, особливо коли контекст не сприяє достатньо чіткому з’ясуванню їх значення.
Лексикографічна розробка ВО, що являє собою перспективний напрямок практичного застосування результатів дослідження, не вичерпує усіх можливостей його подальшого розвитку.
Перспективою дослідження у теоретичному аспекті вважаємо поглиблений аналіз когнітивних процесів, задіяних в утворенні омофраз, виділення омофраз інших тематичних груп на матеріалі англійської та інших мов, дослідження функціонування омофраз у різних типах англомовного дискурсу у взаємозв’язку їхньої актуалізації із типом / різновидом дискурсу та їх жанрово-стилістичними підтипами.

ДОДАТОК Д. ПРИКЛАДИ СТАТЕЙ СЛОВНИКА ОМОФРАЗ, УКЛАДЕНОГО ЗА ГНІЗДОВИМ ПРИНЦИПОМ

BOX
be in a box ВС знаходитись в коробці (скрині) ящику :: ФС бути в скрутному, безвихідному становищі.
be in a (the) wrong box ВС бути не в тій коробці, не в тім ящику, як треба :: ФС почуватися ні в сих, ні в тих; сидіти як наче у сливах; бути не в своїй тарілці.
be on the box ВС бути (лежати, знаходитись і т.ін.) на коробці (скрині) ящику :: ФС (сл.) 1. Страйкувати. 2. Демонструватись на екрані телевізора.
be out of the box ВС випасти, бути вийнятим із коробки (скрині) ящика :: ФС (сл.) 1. З глузду з’їхати. 2. Бути незви­чай­ним, дивним. 3. Бути дуже вигідним, корисним.
black box ВС чорна коробка (скриня) чорний ящик :: ТС I (обч., кібер.) „чорний ящик”, тобто будь-яка система невідомої будови з відомою реакцією на сигнали. II. (ав.) „чорний ящик” (записувач на літаку) :: ФС щось невідоме, таємниче, засекречене.
blue box ВС синя коробка (скриня) синій ящик :: ТС (бот.) евкаліпт Бауера (Eucalyptus baueriana).
blue box of dominoes ВС синя коробка з доміно :: ФС (сл.) 1.Рот. 2. Піаніно.
box of toys ВС скринька з іграшками :: ФС (рим.сл.) = noise; шум, гамір.
box of tricks ВС скринька з фокусами :: ФС (сл. вульг.) жіночий статевий орган.
gray box ВС сіра коробка (скриня) сірий ящик :: ТС (бот.) 1.Евкаліпт напівкорий (Eucalyptus hemiphloia). 2. Евкаліпт Вулса (Eucalyptus woollsiana).
green box ВС зелена коробка (скриня) зелений ящик :: ТС (бот.) евкаліпт напівкорий дрібноплідний (Eucalyptus hemiphloia var. microcarpa).
hot box ВС гарячий ящик :: ТС (техн.) перегрів букси :: ФС (сл.вульг.) жіночий статевий орган.
iron box ВС залізна коробка (скриня), залізний ящик :: ТС (бот.) евкаліпт медопахнучий (Eucalyptus melliodora).
put in the box покласти у коробку (скриню), ящик :: ФС (сл.військ.) ховати, хоронити.
red box ВС червона коробка (скриня), червоний ящик :: ТС (бот.) евкаліпт конічний (Eucalyptus conica).
tobacco box ВС коробка (скринька) з тютюном :: ТС (іхт.) скат (Raja erinacea).
white box ВС біла коробка (скринька), білий ящик :: ТС (бот.) евкаліпт білий (Eucalyptus hemiphloia (albens)).
yellow box ВС жовта коробка (скриня), жовтий ящик :: ТС (бот.) евкаліпт жовтий (медопахнучий) (Eucalyptus melliodora).
HEAD
big head ВС велика голова :: ФС (амер.) бундючення, зазнайство, зарозумілість.
dead head ТС I. (мор.) 1. причальна тумба. 2. колода, що править за томбуй якоря. II. (лісн.) стовбур зрізаного дерева. III.(мет.) 1. ливник. 2. приріст злитка :: ФС 1. людина, що має право на безквитковий проїзд або вхід до театру. 2. безквитковий пасажир, „заєць”. 3. нерішуча, неенергійна людина, тюхтій.
hard head ТС I. (Іхт.) 1. скумбрія (Pneumatophorus colias). II.(зоол.) сірий кит (Eschrichtius gibbosus). III. (бот.) волошка скабіозовидна (Centaurea scabiosa). IV. (геол.) тверда конкреція :: ФС 1. темна, тупа людина. 2. уперта людина, упертюх.
King’s head ВС голова короля :: ТС (філат.) поштова марка із зображенням короля.
long head ВС довгаста голова :: ФС проникливість, передбачливість.
Pope’s head ВС голова папи :: ФС мітла для обмітання стелі.
Queen`s head ВС голова королеви :: ТС (філат.) поштова марка із зображенням королеви.
standing on one’s head ВС стоячи на голові :: ФС з легкістю, одним махом, не докладаючи зусиль.
stand on one’s head ВС стояти на голові :: ФС бути неврівноваженим, ексцентричним.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеева Л. М. О метафорической природе термина / Л. М. Алексеева // Вестник Пермского университета. Лингвистика. Пермь, 1996. Вып. 2. С. 49-56.
2. Алексеева Л. М. Проблемы термина и терминообразования: Учебное пособие по спецкурсу / Л. М. Алексеева. Пермь, 1998. 120 с.
3. Алефиренко Н. Ф. Современные проблемы науки о языке: Учебное пособие Н. Ф. Алефиренко. М. : Флинта; Наука, 2005. 416.
4. Алефиренко Н. Ф. Спорные проблемы семантики / Н. Ф. Алефиренко. М. : Гнозис, 2005. 326 с.
5. Алефиренко Н. Ф. Теория языка. Вводный курс: Учеб.пособие для студ. филол. спец. высш. учеб. заведений / Н. Ф. Алефиренко. М. : Издательский центр «Академия», 2004. 368 с.
6. Андрейчук Н. И. Соотношение семантики фразеологических единиц и свободных словосочетаний в современном английском языке (на материале соматических фразеоло­гических единиц): автореф. дисс. канд. филол. наук: спец. 10.02.04 / Н. И. Андрейчук. Одесса, 1987. 14 с.
7. Апресян Ю.Д. Лексические синонимы [Электронный ресурс] / Ю.Д. Апресян // WINDOWS 1995. Режим доступа: http: // www WINDOWS /синонимия/ apr art 01.htm.
8. Апресян Ю. Д. Образ человека по данным языка // Вопросы языкознания. 1995. № 1. С. 38-39.
9. Арнольд И. В. Лексикология современного английского языка: Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. / И. В. Арнольд. 3-е изд., перераб. и доп. М. : Высш. шк., 1986. 295 с.
10. Арнольд И. В. Стилистика. Современный английский язык: Учебник для вузов / И. В. Арнольд. 6-е изд. М. : Флинта: Наука, 2004. 384 с.
11. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка. Стилистика декодирования: Учебное пособие / И. В. Арнольд. Л. : Просвещение, 1981. 295с.
12. Арутюнова Н. Д. Дискурс // Лингвистический энциклопедический словарь. М. : Сов. энцикл., 1990. С. 136-137.
13. Арутюнова Н. Д. Функциональные типы языковой метафоры // Изв.АН СССР. Серия литературы и языка. 1978. Т. 37, № 3. С. 251262.
14. Бабкин А. М. Идиоматика (фразеология) в языке и в словаре // Современная русская лексикография. Л. : Наука, 1979. С.419.
15. Бабкин А. М. Русская фразеология, её развитие и источники / А. М. Бабкин. Л. : Наука, 1970. 262 с.
16. Балабін В. В. Сучасний американський військовий сленг як проблема перекладу / В. В. Балабін. К. : Логос, 2002. 315 с. Бібліогр.: с.145-162.
17. Бартков Б. И. Частотность английских военных терминов и мощность их словообразовательных гнезд / Б. И. Бартков // Особенности словообразования в терминосистеме и литературной норме. Владивосток: ДВНЦАН СССР, 1983. С 38-48.
18. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики / Ф.С. Бацевич. К. : ВЦ „Академія”, 2004. 344 с. Бібліогр.: с.304-317.
19. Белова А. Д. Лингвистические аспекты аргументации / А. Д. Белова. К. : КНУ, 1997. 310 с.
20. Белова А. Д. Лексична семантика і міжкультурні стереотипи / А. Д. Белова // Мовні і концептуальні картини світу. 2002. - № 7. С.43-48.
21. Бєлова А. Д. Поняття „стиль”, „жанр”, „дискурс”, „текст” у сучасній лінгвістиці / А. Д. Бєлова // Іноземна філологія. 2002. № 32. С. 11-14.
22. Белов В. Л. Омофразы в современном английском языке: автореф. дисс. канд.филол.наук: спец. 10.02.04 «Германские языки» / В. Л. Белов. К., 1980. 21 с.
23. Белянин В. П. Психолингвистические аспекты художественного текста / В. П. Белянин. М. : Из-во МГУ, 1988. 120 с. Библиогр.: с.109-122.
24. Богомолова С. И. Проблема формирования многокомпонентных терминосистем (на материале математической кибернетики) / С. И. Богомолова // Лингвистические проблемы формирования и развития отраслевых терминосистем: Межвуз.сб. М., 1999. С. 53-57.
25. Болдырев Н. Н. Когнитивная семантика: Учебн. пособ. / Н. Н. Болдырев. Тамбов: Тамб. ун-т, 2000. 123 с.
26. Борзей А. Структура и действенность в организациях / А. Борзей // Организационная коммуникация /. Х. : Изд-во Гуманитарный центр, 2005. С. 100-127.
27. Борисов В. В. Аббревиация и акронимия. Военные и научно-технические сокращения в иностранных языках: Учебн.пособ. / В. В. Борисов. М.: Воениздат, 1972. 320 с.
28. Бугулов Е. Н. Метафорические терминообразователь­ные структуры в английской физико-математической термино­логии / Е. Н. Бугулов // Структурная и математическая лингвистика. 1980. № 8. С. 8-14.
29. Бурбело В. Б. Сучасні концепції дискурсу та лінгвопрагматичні засади дискурсології / В. Б. Бурбело // Романське мовознавство. № 33 2002. С. 79-86.
30. Бухаров В. М. Концепт в лингвистическом аспекте // Межкультурная коммуникация. Нижний Новгород: Деком., 2001. С. 74-84.
31. Василюк І. М. Дифузія як семантична структура (на матеріалі англійської мови) / І. М. Василюк // Мовознавство. 1990. № 6. С. 53-56.
32. Василюк И. Н. Слова и фразеологизмы диффузной семан­тики в современном английском языке: автореф. дисс. канд. филол. наук: спец. 10.02.04 „Германские языки” / И. Н. Василюк. К., 1990. 20 с.
33. Вендина Т. И. Словообразование как способ дискретизации универсума / Т. Н. Вендина. // Вопросы языкознания. 1999. № 2. С. 3-54.
34. Вербицька О. А. Термінологічна лексема і метафоризація / О. А. Вербицька // Мовознавство. 1983. № 6. С. 47-50.
35. Вигівський В. Л. Військовий дискурс як культурно-історичний феномен та соціальна практика / В. Л. Вигівський // Науковий вісник Волинського національного університету. Філологічні науки. 2008. Вып. 2. С. 128-131.
36. Вигівський В. Л. Структура і принципи укладання загаль­ного словника омофраз сучасної англійської мови / В. Л. Вигівський // Вісник Житомирського державного університету. 2004. Вип. 17. С. 118-120.
37. Вигівський В. Л. Змістова статифікація тексту оригіналу як засіб зняття омофразії / В. Л. Вигівський // Вісник Житомирського держав­ного педагогічного університету. 2000. Вип. 5. С.68-71.
38. Выговский В. Л. Омонимия „существительное:: акроним” (на материале англоязычной военной лексики) / В. Л. Вигівський // Актуальні питання романо-германської філології. Дослідження молодих вчених. Житомир: Поліграфіка. 1997. С. 10-13.
39. Выговский В. Л. О некоторых характерных чертах анг­лийских омофразных оппозиций / В. Л. Выговский // Проблеми методичної підготовки студентів-філологів у педвузі: Матеріали наукової конференції / Житомирський державний педа­гогічний інститут імені I.Я.Франка. Житомир, 1996. С. 61-62.
40. Вигівський В. Л. Омофразія „вільне словосполучення :: фразеологізм” в сучасній англійській мові / В. Л. Вигівський // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Дослідження молодих вчених. Серія Філологія. Проблеми семантики слова та тексту / Відп. ред. О. П.Во­робйова. К., 1997. Вип.1 С. 12-21.
41. Вигівський В. Л. Можливі типи словників омофраз сучасної англомовної військової лексики / В. Л. Вигівський // Вісник Житомирського державного університету. 2005. Вип. 22. С. 104-107.
42. Вигівський В. Л. Утворення фразеологічних терміноспо­лучень (ФТС) у англомовній військовій лексиці / В. Л. Вигівський // Функціональна семантика слов’янських і германських мов: Тези доповідей Всеукраїнської наукової конференції / Житомирський державний педагогічний інститут імені I.Я.Франка. Житомир, 1995. С. 2930.
43. Вигівський В. Л. Фразеологізація словосполучень як джерело омофразії (на матеріалі англомовної військової лекси­ки) / В. Л. Вигівський. Житомир: ЖДПI імені I.Я.Франка 1998. 45 с. Бібліог.: с. 43-44.
44. Выговский В. Л. Фразеологическая метафоризация словосо­че­та­ний в англоязычной военной лексике / В. Л. Выговский // Питання германської філології та методика викладання германських мов. Житомир: ЖДПI імені I.Я. Франка 1996. С. 2125.
45. Виноградов В. С. Формально-обусловленный перевод каламбуров-созвучий / В. С. Виноградов // Тетради переводчика. 1972. №9. С. 10-14.
46. Велика А. М. Особливості лінгвістичної економії в сучасній англійській мові / А. М. Велика // Вісник Житомирського державного університету. 2004. Вип. 17. С. 115-117.
47. Воронцова Г. Н. Очерки по грамматике английского языка: Учебн.пособ. / Г. Н. Воронцова. М. : Изд-во лит. на иностр. языках, 1960. 320 с.
48. Гаврись В. И. К вопросу о первичном и вторичном фразеобразовательных процессах / В. И. Гаврись // Сб. науч. тр. МГПИИЯ. 1980. Вып. 164. С. 132-140.
49. Гармаш О. Л. До питання про синергетичне дослідження семантичної деривації в сучасній англійській мові / О. Л. Гармаш // Другий всеукраїнський науковий форум. Сучасна англістика: когніція, комунікація, текст: Тези доповідей /За ред. В.О. Самохіної (Дмитренко). Х. : ХНУ ім. В.Н.Каразіна, 2007. С. 15-16.
50. Гетьман З. О. Лінгвістичні основи укладання словника з лінгвокраїнознавства / З. О. Гетьман, О. М. Бортничук // Вісник Київського національного ун-ту ім. Тараса Шевченка. Іноземна філологія. К.: ВПЦ „Київський ун-т”, 2001. Випуск 31. С. 55-57.
51. Голикова Ж.А.О путях фразеологизации переменных словосочетаний (на материале современного английского языка) / Ж. А. Голикова // Некоторые проблемы теории и методики преподавания иностранных языков. Хабаровск: Изд-во Хабаровского пед. ин-та, 1976. С. 5774.
52. Головин Б. Н. Лингвистические основы учения о терминах / Б. Н. Головин, Р. Ю. Кобрин. М. : Высш. школа, 1987. 104 с. Библиогр.: с. 101-102.
53. Голуб Ю. І. Системні відношення в словниковому складі англійської мови та їх лексикографічне відображення: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. філол. наук: спец. 10.02.04 „Германські мови” / Ю. І. Голуб. Одеса, 1998. 17 с.
54. Горелов И. Н. Основы психолингвистики: Учебн.пособ. / И. Н. Горелов, К. Ф. Седов. М. : Лабиринт, 2004. 320 с.
55. Грайс Г. П. Значение говорящего, значение предложения и значение слова / Г. П. Грайс // Философия языка / Пер.с англ. И.М. Кобозева. М, 2004. 206 с. Библиогр.: с. 202-204.
56. Гринев В. Г. Введение в терминоведение / В. Г. Гринев. М. : Московский лицей, 1993. 310 с. Библиогр.: с. 299-309.
57. Гладуш Н. Ф. Прагматичні аспекти висловлення і дискурсу / Н. Ф. Гладуш. К.: Вид. центр КНЛУ, 2005. 200 с.
58. Гойхман О. Я. Надеина Т. М. Речевая коммуникация. М.: ИНФРА. М., 2003. 272 с. Библиогр.: с. 269.
59. Грицьків А. В. Міжсистемна взає