СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ТА ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ТЕКСТІВ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНИХ ІНСТРУКЦІЙ ДО ВЖИВАННЯ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ)

brief description

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ МОВОЗНАВСТВА ІМ. О. О. ПОТЕБНІ

На правах рукопису

Боцман Андрій Васильович

УДК 811.111(81’42):615.1

СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ТА ПРАГМАТИЧНІ
ОСОБЛИВОСТІ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ТЕКСТІВ
(НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНИХ ІНСТРУКЦІЙ
ДО ВЖИВАННЯ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ)

(10.02.04 ГЕРМАНСЬКІ МОВИ)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Радзієвська Тетяна Вадимівна
доктор філологічних наук,
старший науковий співробітник

КИІВ-2005

ЗМІСТ
ВСТУП...................................................................................................... 5
РОЗДІЛ1. СУЧАСНИЙ СТАН І ПРОБЛЕМАТИКА ТЕКСТОЛІНГВІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ МЕДИЧНОГО ДИСКУРСУ............................................................................................. 14
1.1. Структурна складова текстів і репрезентація текстової зв’язності...................................................................................... 14
1.2. Семантичний складник текстів в аспекті репрезентації текстової зв’зності....................................................................... 19
1.3. Прагматика тексту в ракурсі адресованості........................ 23
1.4. Тексти медичного дискурсу в контексті сучасних текстолінвіститчних досліджень................................................. 27
Висновки до розділу 1................................................................. 35
РОЗДІЛ2. СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ТЕКСТІВ-ІНСТРУКЦІЙ.................................. 37
2.1. Опис фармацевтичних текстів-інструкцій до вживання лікарських препаратів.................................................................. 37
2.1.1. Структурні особливості фармацевтичних текстів................ 38
2.1.2. Ступінь сегментації у текстових блоках............................... 51
2.1.3. Характер цілісності та зв’язності у фармацевтичних текстах.............................................................................................. 57
2.2. Особливості типів інформації, репрезентованої у дискурсивних формах фармацевтичних текстів........................ 72
2.3. Когнітивний опис фармацевтичних текстів через фрейм... 90
Висновки до розділу 2............................................................... 106
РОЗДІЛ3. СПЕЦИФІКА АДРЕСОВАНОСТІ І ВТІЛЕННЯ КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНИХ ІНТЕНЦІЙ В СУЧАСНИХ АНГЛОМОВНИХ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ТЕКСТАХ....................... 110
3.1. Індикатори адресованості................................................... 115
3.1.1. Індикатори безпосередньої адресованості.......................... 115
3.1.2. Індикатори опосередкованої адресованості........................ 121
3.1.3 Вікові індикатори адресованості.......................................... 128
3.1.4 Статеві індикатори адресованості........................................ 131
3.1.5 Діагностичні індикатори адресованості............................... 135
3.1.6 Функції індикаторів адресованості при формуванні текстів............................................................................................. 144
3.2 Індикаторна модель рецепції текстів.................................. 151
3.3. Взаємозв’язок між адресатом і адресантом як вияв текстової рівноваги.................................................................................... 157
3.4. Фактор макроадресанта у формуванні тексту................... 162
3.5. Синергізм у предикативно-дієслівному корпусі як втілення прагматичних інтенцій фармтекстів.......................................... 171
Висновки до розділу 3............................................................... 187
загальні висновки...................................................................... 192
Список використаних джерел.............................................. 194
ДОДАТКИ............................................................................................ 213

ВСТУП

Реферована дисертація присвячена аналізу структурних, семантичних та прагматичних особливостей англомовних інструкцій до вживання ліків. Вибір теми дисертаційного дослідження зумовлений посиленням інтересу до текстотипів медичного дискурсу (P.Maseide, N.J.Coupland, D.Ravotas, C.Berkenkotter, F.Salager-Meyer, G.Nijhof, A.Pilnick, V.Adelsward, L.Sachs, I.Galve, E.Gülich, С.В.Вострова, Т.Г.Пелюх, П.В.Морозова, М.Ф.Косилова, Т.Г.Файчук), а також зростанням питомої ваги медичного дискурсу в соціальній комунікації.
Оформлення текстотипів медичного дискурсу у велику різнопланову групу є результатом збільшення та урізноманітнення форм текстової комунікації у медичній сфері, представлених науковими публікаціями, інформаційними повідомленнями щодо нових методів діагностики, лікування та профілактики захворювань, медичними довідниками, науково-популярними текстами, що орієнтовані на широкий загал і, поряд з усними формами інтеракції (бесіда лікар-пацієнт, медичне тестування), визначають жанровий склад медичного дискурсу.
Вивчення сутнісних ознак конкретних текстів залишається одним із важливих завдань лінгвістики тексту в межах комунікативно-функціональної парадигми. При цьому увага дослідників зосереджена на певній (художній, науковій, фольклорній, діловій тощо) сфері з метою виявлення моделей комунікативної взаємодії, що реалізується за допомогою відповідних типів текстів. У вітчизняній дослідницькій парадигмі об’єктом аналізу слугували тексти різного призначення: художні [31], [122], науково-популярні [42], законодавчі документи [30], патенти [81], рекламні [104, [25], [133] та електронні тексти [14], [28], [72, [129]. У контексті досліджень з лінгвістики тексту окрема увага була приділена категорії модальності [139], у тому числі модальності англомовного наукового дискурсу [63], граматичним та лексичним засобам її реалізації у тексті [110].
Один із напрямів сучасної лінгвістики тексту представлений прагматичним підходом [116], в якому особливий інтерес становлять питання, пов’язані з реципієнтом [120], реалізацією фактора адресата як у художньому [31], так і в спеціальному тексті [29], зокрема в дипломатичному листуванні [107]. Під цим кутом зору розглядають реконструкцію автора тексту за допомогою математичних моделей [139]. Фокус уваги дослідників зосереджений також на структурі й семантиці текстів [163], їхніх жанрових особливостях [176], характеристиці анафоричних структур у текстах [158], [180], проблемі диференціації тексту й дискурсу [168], мовних засобах, що зумовлюють когезію [171] та когерентність текстів [172].
У цьому науковому контексті вивчення медичних текстових творів почасти залишалося поза межами дослідницького інтересу. Предметом аналізу в основному слугували інтеракційні процеси як між фахівцями, так і між фахівцями та пацієнтами у процесі клінічної практики. Засвідчені також спроби дослідження наукових статей та медичної термінології в діахронічному аспекті. Фармацевтичні тексти-інструкції, однак, не були предметом ґрунтовних і системних досліджень у ракурсі лінгвістики тексту.
Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена спрямованістю сучасних мовознавчих студій на інтегроване дослідження мовних явищ у взаємодії їхніх структурних і комунікативно-прагматичних аспектів, тенденцією до поглибленого вивчення різних типів текстів і збільшенням інтересу до структури, семантики та прагматики текстів, а також браком праць, присвячених лінгвотекстуальній специфіці фармацевтичних текстів-інструкцій. Актуальність теми дисертації визначається також спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на комплексний аналіз тексту в комунікативно-прагматичному, семантичному, функціональному аспектах, зокрема, інтересом до текстів широкої сфери функціонування (рекламні, мас-медійні тощо). Аналіз фармтекстів-інструкцій в структурно-семантичному й прагматичному аспектах актуальний також з огляду на необхідність розкриття складних технік оформлення (упаковки) спеціальної інформації, релевантної для фахівця і нефахівця. Інтерес до дискурсу такого типу пов’язується з розглядом функціонування мови в зв’язку з забезпеченням ефективності інтерактивних процесів у медичній сфері, оптимізацією структурно-семантичних способів організації текстів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у межах планової наукової теми Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України „Типологія розвитку мов”, термін виконання: 2001-2005 рр.; підстава для виконання: протокол №4 засідання Бюро відділення Президії НАН України від 19.04.01р.; номер державної реєстрації в УкрІНТЕІ 0103V002819. Тема дисертації затверджена на засіданні координаційної наукової ради з проблем „Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності”, яка діє при Інституті мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України (протокол №5 від 16.12.2003 р.)
Мета і завдання дисертаційного дослідження полягають у розкритті структурних, семантичних та прагматичних особливостей фармацевтичних текстів-інструкцій у сучасній англійській мові. Дослідження ґрунтується на розумінні необхідності переходу від граматик тексту”, що не враховують принципово важливу для тексту одночасність реалізації його лінійності та багатовимірності, до лінгвістики текстуальності” [150], яка зорієнтована на виявлення та опис механізмів формування тексту, на розкриття природи його якісної визначеності.
Для досягнення мети необхідним є розв’язання таких завдань:
1) висвітлити основні теоретичні засади, на яких ґрунтується вивчення досліджуваних англомовних текстів;
2) схарактеризувати інформаційні зони та характер зональної дислокації в залежності від виявленого типу англомовного тексту;
3) виявити сегментаційні процеси, що сприяють дискретності текстів, а також інтегративні процеси, які зумовлюють збереження цілісності текстів;
4) розкрити типи дискурсивних форм текстових сегментів у жанрово-стилістичному ракурсі;
5) проаналізувати англомовні фармацевтичні тексти шляхом застосування методики фреймового моделювання;
6) виявити прагматичні характеристики англомовних фармацевтичних текстів за допомогою аналізу репрезентованої адресованості та розкрити специфіку адресації фармтекстів.
Об’єктом дослідження є англомовні структуровані тексти, які супроводжують лікарські препарати і слугують інструкціями до їхнього вживання.
Предметом дослідження є структурні, семантичні та прагматичні особливості англомовних фармацевтичних текстів, які є супровідними до ліків.
Матеріалом для дослідження слугували англомовні автентичні тексти дев’яностих років ХХ століття, які супроводжують лікарські препарати, вироблені британськими, американськими та канадськими фармацевтичними концернами та фірмами. Аналіз текстового матеріалу здійснювався на основі 120 листівок-вкладишів (26 з яких репрезентовано у додатку А), які супроводжували лікарські препарати різних типів та класів.
Методи дослідження. Поставлені завдання й особливості фактичного матеріалу зумовили інтегроване використання: методу лінгвістичного опису; кількісного методу для аналізу сукупності досліджених текстів; структурно-семантичного аналізу, а також методика фреймового моделювання для представлення концептуальної структури фармацевтичних текстів; елементи стилістичного аналізу для характеристики їхньої стилістичної та жанрової специфіки. Теоретико-методологічну основу роботи становлять основні положення сучасної лінгвопрагматики (Н.Д.Арутюнова, Г.Г.Почепцов, Дж.Ліч), стилістики (І.В.Арнольд, М.М.Кожина), лінгвістики тексту (Т.ванДейк, Р. де Богранд, О.П.Воробйова, І.М.Колегаєва, Т.В.Радзієвська, З.Я.Тураєва), когнітивної лінгвістики (О.С.Кубрякова, О.О.Залевська).
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що англомовні тексти інструкції, які супроводжують лікарські препарати, вперше розглядаються з позицій лінгвістики тексту. Встановлено характер текстової сегментації, а також особливості зв’язності тексту. Розширено поняття катафори, анафори, та створено класифікацію анафоричних посилань, яка ґрунтується на врахуванні як кількісних, так і якісних характеристик. Виявлено гібридний характер текстів на стилістичному, жанровому та підстильовому рівнях. Фармацевтичні тексти вперше проаналізовано з погляду їхньої фреймової структури. У цьому зв’язку запропоновано термін епітаксія” для позначення специфічної організації багатошарових і гібридних текстів з розвинутою системою анафоричних посилань. Новою є також класифікація індикаторів адресованості, яка ґрунтується на перетині двох підходів: тотального та селективного охоплення всіх індикаторів. Побудовано індикаторну модель рецепції текстів, яка пояснює головне соціокомунікативне завдання фармацевтичних текстів забезпечення умов для найефективнішого лікування.
Теоретична цінність дисертації визначається тим, що її результати є внеском у розробку проблем текстолінгвістичних досліджень, прагмалінгвістики та когнітивного аналізу. Висновки щодо специфіки організації фармацевтичних текстів дозволяють глибше зрозуміти природу й сутність тексту як вербального об’єкта через виявлення властивостей і специфічних ознак фармацевтичних текстів, які супроводжують лікарські форми й слугують інструкціями до їхнього вживання, уточнити лінгвістичний механізм прагматичного впливу тексту на відповідних адресатів, а також удосконалити методику лінгвістичного аналізу шляхом застосування фреймового моделювання семантики тексту. Важливим є також триаспектний інтегрований підхід до вивчення фармацевтичного тексту з урахуванням співвідношення між структурним, семантичним і прагматичним компонентами у будові тексту. Отримані результати сприяють також глибшому розумінню статусу фармтекстів-інструкцій в англомовному медичному дискурсі, необхідності урахування мовних і позамовних чинників при їх формуванні.
Практичне значення отриманих результатів зумовлюється можливістю їх використання в нормативних курсах лексикології і стилістики англійської мови, теоретичної граматики, спецкурсів з проблем лінгвістики тексту, у викладанні практичного курсу англійської мови з метою формування у студентів фонових соціокультурних знань про країни, мову яких вони вивчають, у написанні курсових і дипломних робіт, у перекладознавчих студіях. Текстовий матеріал може слугувати джерелом для укладання довідника фармацевтичних препаратів, які використовують у медичній практиці англомовних країн, а також для укладання медичних словників.
Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дослідження обговорювалися на міжнародній конференції Мова, культура та переклад у контексті європейського співробітництва” (Київ, 2001), та 6-й національній TESOL українській конференції The way forming to English language and ESP teaching in the Millennium” (Київ, 2001), на науковій конференції Мови, культури і переклад у добу глобалізації”, присвяченій пам’яті Юрія Жлуктенка (до 90-річчя від дня народження) (Київ, 2005), на наукових семінарах відділу загального мовознавства Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, на засіданні кафедри іноземних мов факультету №1 Національної академії СБ України.
Особистий внесок здобувача. Усі результати дослідження є наслідком самостійної праці дисертанта. Наукових робіт, написаних у співавторстві, немає.
Публікації. Основні положення дисертації викладено у шістьох статтях, які видано у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; у тезах національної наукової конференції.
На захист виносяться такі положення:
1. Англомовні фармацевтичні тексти, які слугують інструкціями до вживання лікарських препаратів і супроводжують останні, містять чотири інформаційні зони (три облігаторні, одну факультативну). Інформаційні зони мають традиційне чергування, а також інверсійне та редупліковане чергування. Інформаційні зони сегментовано на блоки та підблоки різних черг.
2. Зв’язність англомовних фармацевтичних текстів зумовлена наявністю каркасної сітки, яка побудована з елементів назви тексту, а також розгалуженою системою посилань. Виявлені посилання характеризуються за якісними характеристиками на підставі їх спрямованості (гомогенні складаються тільки з анафоричних або катафоричних посилань; гетерогенні складаються як із анафоричних, так і з катафоричних посилань). За кількісною характеристикою вони поділяються на монопроменеві, поліпроменеві та редупліковані посилання.
3. Дискурсивні форми сучасних англомовних фармацевтичних текстів характеризуються двома стилістичними складниками (науковим та юридичним), ознаками підстилів природничих наук. У жанровому плані представлено лексико-синтаксичний репертуар наукової статті; статті з довідника; законодавчої статті або юридичної постанови про правила торгівлі та реалізації лікарських препаратів; інструкції до вживання та зберігання лікарських форм.
4. Семантична організація сучасних англомовних фармацевтичних текстів, які слугують інструкціями до вживання лікарських препаратів, відповідає системі чотирьох базових фреймів, котрі відбивають зональну будову тексту і не зводяться до одного. Характер зв’язку між зонами як структурно-семантична ознака текстів постає у вигляді системи п’яти базових фреймів, з’єднаних вітальними зв’язками. Кожна інформаційна зона моделюється за допомогою тих самих п’яти фреймів; відмінності полягають у тому, що для кожної зони один із фреймів переходить у домінуючу позицію, тоді як чотири інші перебувають у допоміжній.
5. Класифікація індикаторів адресованості ґрунтується на моделі перетину двох взаємно перпендикулярних площин. Площина тотального охоплення всіх індикаторів адресованості виділяє індикатори безпосередньої та опосередкованої спрямованості, а також текстотвірні та текстооформлювальні. Площина селективного (дискретного) охоплення індикаторів адресованості виділяє вікові, статеві та діагностичні індикатори.
6. Функціонування сукупності індикаторів адресованості в тексті відповідає основному соціокомунікативному завданню фармацевтичних текстів забезпеченню вичерпного зчитування інформації для створення найефективнішої методики лікування. Цей процес пов’язаний з індикаторною моделлю рецепції текстів-інструкцій.
7. Прояви синергізму в дієслівно-предикативному корпусі на дійсному, наказовому рівнях та рівні припущення підсилюють прагматичний ефект впливу на реципієнта, що поліпшує сприймання текстової інформації
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів загальних висновків (загальний обсяг - 403 стор., з них 192 стор. основного тексту), списку використаних джерел (193 позиції, з них 47 іноземною мовою) та додатків. Дисертація ілюстрована 18 рисунками і 19 таблицями.
У вступі обґрунтовано передумови доцільності проведення цього дослідження, актуальність обраної теми, визначено наукову новизну, сформульовано мету, завдання й основні положення, що виносяться на захист, описано методи дослідження, викладено теоретичне і практичне значення його результатів.
У першому розділі Сучасний етап і проблематика текстолінгвістичних досліджень медичного дискурсу” здійснено аналіз вітчизняних і зарубіжних лінгвотекстуальних досліджень, розглянуто провідні теоретичні засади лінгвістики тексту та дискурсу, розкрито взаємозв’язок структурних, семантичних та прагматичних складників тексту. Висвітлено стан вивчення медичних текстотипів.
Другий розділ Структурно-семантичні особливості фармацевтичних текстів-інструкцій” присвячено структурній і семантичній організації англомовних фармацевтичних текстів-інструкцій. Відмічено специфічну сегментацію текстового корпусу на інформаційні зони, блоки та підблоки різних черг. Визначено чинники, які сприяють цілісності та зв’язності текстів. Ідентифіковано жанрово-стилістичні ознаки текстів, а також створено фреймову модель.
У третьому розділі Специфіка адресованості й втілення комунікативно-прагматичних інтенцій в сучасних англомовних фармацевтичних текстах” здійснено аналіз індикаторів адресованості, виявлених у текстах, запропоновано класифікацію індикаторів адресованості, яка ґрунтується на загальних та специфічних ознаках окремих груп, створено індикаторну модель рецепції фармтекстів, яка формується системою індикаторів адресованості, проаналізовано явище текстової рівноваги, зумовлене взаємодією адресата і адресанта, розглянуто фактор макроадресанта.
У висновках узагальнено основні положення і практичні результати дослідження.
ДОДАТКИ. Дисертація ілюстрована 18 рисунками і 19 таблицями. Додаток А (Англомовні фармацевтичні тексти інструкції до вживання лікарських препаратів) представлено 26 найтиповішими текстами, які слугують безпосереднім ілюстративним матеріалом. Додаток Б (Структурно-семантичні особливості фармацевтичних текстів-інструкцій) містить 7 рисунків і 19 таблиць, що ілюструють зведені та узагальнені результати структурного, жанрово-стилістичного та когнітивного дослідження найтиповіших текстів. Додаток В (Проблема адресата і реалізація комунікативно-прагматичних інтенцій сучасного англомовного фармацевтичного тексту) містить 11 рисунків, що унаочнюють результати дослідження комунікативно-прагматичних інтенцій найтиповіших текстів.

bibliography

загальні висновки

Сучасні англомовні (англо-американські, британські, канадські) фармацевтичні тексти з огляду на їхні кількісні параметри, наявність зображувального коду, наявність/відсутність вузько галузевої спеціалізації представлено в соціальній комунікації п’ятьма типами, які відбивають сучасний стан текстотвірної діяльності в одному з сегментів медичного дискурсу.
Структурно-семантичною особливістю фармтекстів є їх дискретна організація, що пов’язана з наявністю в них чотирьох інформаційних зон (інтродуктивно-дескриптивної, регламентативно-директивної, попереджень, референціальної). У межах кожного тестового типу позиційне відношення між цими зонами відзначається варіативністю й дискретністю.
Цілісність та зв’язність текстів досягається через інтегровану взаємодію кількох чинників: системою катафоричних та анафоричних посилань; каркасну сітку; концептуальну міжфреймову сітку, а також систему індикаторів адресованості. Система катафоричних та анафоричних посилань складається з монопроменевих або поліпроменевих метатекстових посилань. При цьому кожний тип фармтекстів демонструє специфічну варіативність реалізації зв’язності через систему посилань. Каркасна сітка постає як сукупність назв препаратів, що реалізує співвідношення між інформаційними зонами.
До низки особливостей сучасних фармацевтичних текстів належить поєднання дискурсивних форм наукового, офіційно-ділового (юридичного) стилів. Домінуючою ознакою є наявність одиниць, що представляють науковий стиль, а також одиниць офіційно-ділового стилю. Підстильова варіативність пов’язана з галузями практичної медицини, а також прикладними напрямами природничих дисциплін (фізики, хімії, біології). Жанрові ознаки представлені одиницями, що репрезентують наукову статтю, статтю з довідника, інструкцію, положення із закону, патентно-ліцензійний документ.
Характер організації семантичного простору фармтекстів полягає у вигляді п’яти базових фреймів, об’єднаних в одну концептуальну міжфреймову сітку (мережу). В ній базові фрейми пов’язані вітальними зв’язками, які відбивають когерентність тексту на когнітивному рівні (когнітивний аспект зв’язності тексту).
Виявлена в усіх фармацевтичних текстах система індикаторів адресованості безпосередньо пов’язана з основною прагматичною інтенцією фармтекстів-інструкцій порадою. Взаємозв’язок між адресантами та адресатами, який розглядається як текстова рівновага, регулюється показниками безпосередньої та опосередкованої спрямованості. Сукупність індикаторів адресованості формує модель текстової рецепції, яка забезпечує адресату максимально ефективну навігацію в інформаційному текстовому просторі.
Аналіз дієслівного корпусу в аспекті репрезентації прагматичних інтенцій фармтексту підтверджує домінуючий характер інтенції поради, яка реалізується переважно завдяки вживанню складеного дієслівного присудка, сформованого модальним дієсловом should з неперфектним інфінітивом, що відповідає інструктивній природі фармтекстів-інструкцій до вживання ліків. У межах предикативно-дієслівної системи спостерігається ознака синергізму на дійсному, наказовому рівнях, а також на рівні припущення.
Перспектива подальших досліджень вбачається у порівняльному аналізі фармтекстів-інструкцій англомовних країн, німецькомовних країн, Нідерландів та Скандинавії.

Список використаних джерел
1. Акентьева В. Н. Типологические характеристики научных статей и некоторые трудности их понимания // Текст как важнейшая единица коммуникации (в диахронии и синхронии). К., 1984. С. 137-142.
2. Анисимова Е. Е. О цельности и связности креолизованного текста (к постановке проблемы) // Филологические науки. 1996. №5. С. 74-84.
3. Анисимова Е. Е. Паралингвистика и текст (к проблеме креолизованных и гибридных текстов) // Вопросы языкознания. 1992. №1. С. 71-78.
4. Апсерян Ю. Д. Избранные труды, том I. Лексическая семантика (синонимические средства языка): 2-е изд., испр. и доп. М.: Школа Языки русской культуры”, Издательская фирма Восточная литература” РАН, 1995. 472с.
5. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка. (Стилистика декодирования.): Учеб. пособ. Л.: Просвещение, 1973. 304с.
6. Арутюнова Н. А. Дискурс // Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1990. С. 136-137.
7. Арутюнова Н. Д. Метафора // Языкознание. Большой энциклопедический словарь. М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. С. 296-297.
8. Арутюнова Н. Д. Прагматика // Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1990. С. 389-390.
9. Арутюнова Н. Д. Фактор адресата // Изв. АНСССР. Сер. лит-ры и языка. 1981. Т. 40, №4. С. 356-367.
10. Баранов А. Н., Добровольский Д. О. Постулаты когнитивной семантики // Изв. АН. Сер. лит-ры и языка. 1997. Т. 56, №1. С. 11-21.
11. Бахтин М. М. Проблемы речевых жанров // Бахтин М. М. Литературно-критические статьи. М.: Художественная литература, 1986. С. 428-472.
12. Бацевич Ф. С. Категорії комунікативної лінгвістики: спроби визначення // Мовознавство. 2003. №6. С. 25-32.
13. Бєлова А. Д. Лінгвістичні аспекти аргументації (на матеріалі сучасної англійської мови): Автореф. дис. д-ра філол. наук: 10.02.04 / Київський ун-т ім. Т. Шевченка. К., 1998. 30с.
14. Белова А. Д. Лингвистические аспекты аргументации (на материале современного английского языка): Дис. д-ра филол. наук: 10.02.04. К., 1998. 443с.
15. Бисималиева М. К. О понятиях текст” и дискурс” //Филологические науки. 1999. №2. С. 78-85.
16. Большакова А. Ю. Образ читателя как литературоведческая категория // Изв. АН. Сер. лит-ры и языка. 2003. Т. 62, №2. С. 17-26.
17. Боцман А. В. Особливості анафоричних і катафоричних відношень у фармацевтичних текстах (на матеріалі англомовних інструкцій до вживання лікарських препаратів) // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. К.: Вид-во Київського нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка, 2004. Вип. 5. С. 7-16.
18. Боцман А. В. Прагматичні особливості англомовних фармацевтичних текстів-інструкцій // Мовні і концептуальні картини світу. Мови, Культури та Переклад у Контексті Європейського співробітництва: Зб. наук. пр. К.: Вид-во Київського нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка, 2001. С. 49-52.
19. Боцман А. В. Репрезентація адресованості у фармацевтичних текстах-англомовних інструкціях до вживання лікарських препаратів // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. К.: Вид-во Київського нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка, 2005. Вип. 7. С. 15-30.
20. Боцман А.В. Семантика фармацевтичних текстів-інструкцій в ракурсі фреймового аналізу //Проблеми семантики слова, речення та тексту:Зб. наук. пр. К. : Вид. центр КНЛУ, 2005. Вип. 15. С. 24-37.
21. Боцман А. В. Семантичні особливості англомовних фармацевтичних текстів-інструкцій до вживання лікарських препаратів // Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту ім. Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство. 2001. №1. С. 87-92.
22. Боцман А. В. Типологія англомовних фармацевтичних текстів-інструкцій для вживання лікарських препаратів // Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту ім. Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство. 2000. №1. С. 152-156.
23. Бунь О. А. Характер взаємозв’язку між парентезою та матрицею: семантика, структура, модальність (текстоцентричний ракурс) // Вісник Київського держ. лінгвістичного ун-ту. Серія: Філологія. 1998. №6. С. 115-119.
24. Бурдина З. Г. Грамматика и коммуникативно-когнитивные стратегии интерпретации текста (на материале современного немецкого языка) // Филологические науки. 1995. №4. С. 84-91.
25. Василевич А. П., Леденева С. Н. Оценка характеристик рекламного текста, связанных с эффективностью его восприятия // Изв. РАН. Сер. лит-ры и языка. 2005. Т. 64, №2. С. 47-56.
26. Вежбицка А. Метатекст в тексте // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1978. Вып. VIII. С. 402-425.
27. Виноградов В. В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. М.:Изд-во АНСССР, 1963. 255с.
28. Вінарєва О.В. Структурний, семантичний і прагматичний аспкути англомовних торгових назв (на матеріалі вебсайтів мережі Інтернет): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 /Київський нац. лінгвістичний ун-т. К., 2005. 20с.
29. Власенко М. С. Комунікативно-прагматичний аспект аналізу спеціального тексту // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб.наук. пр. К. Вид. центр КНЛУ, 1999. Вип. 2. С. 24-29.
30. Власенко М. С. Мовні засоби втілення стильових рис текстів іспаномовних законодавчих документів // Вісник Київського лінгвістичного ун-ту. Серія: Філологія. 2000. Т. 3, №2. С. 147-154.
31. Воробьёва О. П. Лингвистические аспекты адресованности художественного текста: Дис. ... д-ра филол. наук: 10.02.19. М., 1993. 407с.
32. Воробьёва О. П. Реализация фактора адресата в художественном тексте в аспекте лингво-культурной традиции // Филологические науки. 1992. №1. С. 59-66.
33. Вострова С. В. Комунікативні стратегії та тактики англомовного медичного дискурсу // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб.наук. пр. К. Вид. центр КНЛУ, 2003. Вип. 9. С. 48-57.
34. Вострова С. В. Концептуальна метафора війни у медичному дискурсі // Вісник Київського лінгвістичного ун-ту. Серія: Філологія. 2002. Т. 5, №1. С. 69-79.
35. Вострова С. В. Реалізація концепції Рушійна сила” Л. Телмі у мові медичного дискурсу // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб.наук. пр. К. Вид. центр КНЛУ, 2002. Вип. 8. С. 64-72.
36. Вострова С. В. Фреймовий аналіз медичного дискурсу // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського держ. лінгвістичного ун-ту (Лінгвапакс-VIII). Мова. Освіта. Культура: Наукова парадигма і сучасний світ: Філологія. Педагогіка. Психологія. 2002. №6. С. 258-262.
37. Герман И. А. Лингвосинергетика: Монография. Барнаул: Изд-во Алтайской академии экономики и права, 2000. 168с.
38. Гетьман З. О., Архипович Т. П. Текст як інформаційна мовленнєва одиниця // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб.наук. пр. К. Вид. центр КНЛУ, 1999. Вип. 2. С. 38-41.
39. Гетьман З. О. Поняття інтеракції” в текстолінгвістиці // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського держ. лінгвістичного ун-ту. Філологія. Педагогіка. Психологія. 2000. №3-А. С. 325-329.
40. Гнатюк Н. Г. Структурно-семантична організація текстів авторських передмов в англійській науковій літературі XXст. // Мовознавство. 1993. №1. С. 66-68.
41. Гніздечко О. М. Авторизація як текстотвірний фактор наукового тексту (на матеріалі англомовних лінгвістичних статей) // Вісник Київського лінгвістичного ун-ту. Серія: Філологія. 2001. Т. 4, №2. С. 153-162.
42. Городникова М. Д., Будасси Э. В. Научно-популярная статья как тип текста // Филологические науки. 1995. №5-6. С. 79-88.
43. Гусейнов И. А., Томская М. В. Гендерный аспект в текстах современной рекламы (на материале журнальной прессы ФРГ) // Филологические науки. 2000. №3. С. 81-91.
44. Дедова О. В. Лингвистическая концепция гипертекста: основные понятия и терминологическая парадигма // Вестник Московского ун-та. Серия 9: Филология. 2001. №4. С. 22-36.
45. Дейк Т. А. ван, Кинч В. Стратегия понимания связного текста // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1988. Вып. XXIII. С. 153-211.
46. Депутатов О. В. Текстові аспекти вербалізації конкретнонаукової картини світу (на матеріалі англомовних статей з екології) // Вісник Київського лінгвістичного ун-ту. Серія: Філологія. 2000. Т. 3, №2. С. 161-169.
47. Дигмай В. Н. Абзац, сложное синтаксическое целое, компоненты текста. Общее и различное // Филологические науки. 2002. №2. С. 56-66.
48. Дорошенко О. С. Текст як один із засобів комунікації в сфері економічної діяльності // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб.наук. пр. К. Вид. центр КНЛУ, 2001. Вип. 6. С. 70-74.
49. Дресслер В. К. К проблеме индоевропейской эллиптической анафоры // Вопросы языкознания. 1971. №1. С. 94-103.
50. Дядюра Г. М. Експериментальне дослідження функціонування образних засобів у науковому тексті // Мовознавство. 2001. №4. С. 53-60.
51. Жаботинская С. А. Концептуальная модель частеречных систем: фрейм и скрипт // Когнитивные аспекты языковой категоризации: Сб. науч. тр. Рязань,: Изд-во РГУ, 2000. С. 15-21.
52. Жаботинская С. А. Когнитивные и номинативные аспекты класса числительных: Монография. М.: Изд-во Института языкознания РАН, 1992. 216с.
53. Жаботинская С. А. Концептуальный анализ: типы фреймов // Вісник Черкаського університету. 1999. №11. С. 12-25.
54. Жаботинская С. А. Ономасиологические модели в свете современных направлений когнитивной лингвистики // С любовью к языку. Сб. науч. трудов. Посвящается Е. С. Кубряковой. М., Воронеж: Изд-во ВГУ, 2002. С. 115-123.
55. Жаботинская С. А. Теория коммуникации: Когнитивный ракурс // Вестник МГЛУ. Лексика в разных типах дискурса. 2003. №478. С. 145-163.
56. Залевская А. А. Некоторые проблемы теории понимания текста // Вопросы языкознания. 2002. №3. С. 62-73.
57. Залевская А. А. Психолингвистические исследования. Слово. Текст: Избранные труды. М.: Гнозис, 2005. 543с.
58. Золотова Г. А. Категории времени и вида с точки зрения текста // Вопросы языкознания. 2002. №3. С. 8-29.
59. Золотова Г. А. К вопросу о конститутивных единицах текста // Русский язык. Функционирование грамматических категорий. Текст и контекст. М., 1987. С. 162-173.
60. Золотова Г. А. Монопредикативность и полипредикативность в русском синтаксисе // Вопросы языкознания. 1995. №2. С. 99-109.
61. Золотова Г. А. Труды В. В. Виноградова и проблемы текста // Вестник Московского ун-та. Серия 9: Филология. 1995. №4. С. 84-98.
62. Имаева И. З. Метатекст как средство понимания текста // Филологические науки. 2002. №6. С. 70-78.
63. Ільченко О. М. Модальність письмового англомовного наукового дискурсу // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського держ. лінгвістичного ун-ту. Філологія. Педагогіка. Психологія. 2001. №4. С. 175-181.
64. Ісакова Є П. Граматична організація текстів рекламного та інструктивного характеру в ергономічному аспекті // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб.наук. пр. К. Вид. центр КНЛУ, 1999. Вип. 2. С. 70-77.
65. Карабан В. И. Аспекты связности поверхностной структуры английского текста (к грамматике текста): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / КГУ. им. Т. Г. Шевченко. К., 1978. 28с.
66. Коваленко А. М. Семантико-функціональні особливості заголовка журнального мікротексту-повідомлення (на матеріалі тижневика Newsweek”) // Вісник Київського лінгвістичного ун-ту. Серія: Філологія. 2000. Т. 3, №2. С. 178-186.
67. Кожина М. Н. К основаниям функциональной стилистики: Монография. Пермь: Пермское книжное изд-во, 1968. 252с.
68. Козак С. В. Фреймові стратегії літературно-художнього дискурсу // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб.наук. пр. К. Вид. центр КНЛУ, 2003. Вип. 9. С. 147-154.
69. Козловська Г. Б. Лінгвістичні параметри синоптичних текстів // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського держ. лінгвістичного ун-ту. Філологія. Педагогіка. Психологія. 2000. №1. С. 339-344.
70. Колегаєва І. М. Мегатекст як вияв комунікативної гетерогенності цілого завершеного тексту // Мовознавство. 1996. №1. С. 25-30.
71. Колегаева И. М. Текст как единица научной и художественной коммуникации: Монография. Одесса, Изд-во ОГУ им. И. И. Мечникова, 1991. 120с.
72. Коломієць Н.В. Лінгвістичні особливості організації гіпертексту інтернет-новин (на матеріалі англійської мови): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 /Київський нац. ун-т. ім Тараса Шевченка. К., 2004. 21с.
73. Коновалова Т. Р. Нарушение механизма текстообразования // Вопросы стилистики. 1992. №24. С. 91-95.
74. Корбозерова Н. М. Проблеми вивчення змісту мовного знаку // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського держ. лінгвістичного ун-ту (Лінгвапакс-VIII). Мова. Освіта. Культура: Наукова парадигма і сучасний світ: Філологія. Педагогіка. Психологія. 2002. №16. С. 176-181.
75. Косилова М. Ф. Инструкции к медикаментам: лингвистика на службе практики // Вестник Московского ун-та. Серия 9: Филология. 2003. №2. С. 100-117.
76. Косилова М. Ф. Объект, номинация, поведение // Вестник Московского ун-та. Серия 9: Филология. 1996. №4. С. 107-111.
77. Костецкая Н. П. Адресатная прагматика текста // Структурная и математическая лингвистика. 1981. №9. С. 42-46.
78. Кравченко А. В. Классификация знаков и проблема взаимосвязи языка и знания // Вопросы языкознания. 1999. №6. С. 3-12.
79. Красавина О. Н. Употребление указательной группы в русском повествовательном дискурсе // Вопросы языкознания. 2004. №3. С.51-68.
80. Крипке С. Торжество и необходимость // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1983 Вып. XII. С. 340-376.
81. Круковський В. І., Мелішкевич С. В., Припишнюк Я. І. Особливості функціонування повторної номінації в науково-технічних текстах (на матеріалі французьких патентів на винаходи) // Вісник Київського лінгвістичного ун-ту. 2001. Т. 4, №2. С. 80-84.
82. Крысин Л. П. Толковый словарь иноязычных слов. М.: Русский язык, 1998. 848с.
83. Кубрякова Е. С. Когнитивная лингвистика и проблемы композиционной семантики в сфере словообразования // Изв. АН. Сер. лит-ры. и языка. 2002. Т. 16, №1. С. 13-24.
84. Кубрякова Е. С. Проблемы представления знаний в современной науке и роль лингвистики в решении этих проблем // Язык и структуры представления знаний. М., 1992. С. 3-39.
85. Левицкий А. Э. Функциональные изменения в системе номинативных единиц современного английского языка: Дис. д-ра филол. наук: 10.02.04. К., 1999. 396с.
86. Левицкий А. Э. Функциональные подходы к классификации единиц современного английского языка: Монография. К., Изд-во Киевского гос. лингвистического ун-та, 1998. 362с.
87. Лейчик В. М. Особенности функционирования терминов в тексте // Филологические науки. 1990. №3. С. 80-87.
88. Либш Х. К. К вопросу о нелексиколизированных элементах коммуникативной единицы Текст” // Текстуальная лингвистика и обучение чтению и аудированию на иностранных языках:Сб. науч. тр. К.: КГПИИЯ, 1986. С. 133-137.
89. Малікова О. В. Функціональні типи метатекстових одиниць // Мовознавство. 1993. №1. С. 68-72.
90. Мелихов И. В. Эпитаксия // Химический энциклопедический словарь. М.: Сов. энциклопедия, 1983. С. 711.
91. Минкин Л. М. Аспекты синтезированной теории прагматики // Вісник Київського лінгвістичного ун-ту. Серія: Філологія. 1998. Т. 1, №1. С. 20-24.
92. Минский М. А. Фреймы для представления знаний: Монография. М.: Энергия, 1979. 152с.
93. Моль А., Фукс В., Кассер М. Искусство и ЭВМ: Монография. М.: Мир, 1975. 556с.
94. Морозова П. В. Немецкий рукописный лечебник XV в. // Вестник Московского ун-та. Серия 9: Филология. 2003. №4. С. 70-87.
95. Мороховський О. М. Із неопублікованого // Вісник Київського лінгвістичного ун-ту. Серія: Філологія. 2001. Т. 4, №1. С. 7-19.
96. Мышкина Н. Л. Внутренняя жизнь текста: механизмы, формы, характеристики: Монография. Пермь: Изд-во Перм. ун-та, 1998. 152с.
97. Непийвода Н. Ф. Науковий стиль як нейролінгвістичний код // Мовознавство. 1997. №2-3. С. 39-41.
98. Нижник Т. В. Способи й засоби лінгвістичної актуалізації продуцента і реципієнта англомовного ділового писемного тексту // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб.наук. пр. К. Вид. центр КНЛУ, 2005. Вип. 13. С. 229-233.
99. Николаева Т. М. Теория текста // Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1990. С. 508.
100. Наер В. Л. Прагматика текста и ее составляющие // Прагматика и стилистика. М., 1985. №245. С. 4-13.
101. Одинцов В. В. Стилистика текста: Учеб. пособ. М.: Наука, 1980. 262с.
102. Островский О. Л. Опыт описания структурно-семантической целостности текста (на примере французских газетно-информационных статей) // Филологические науки. 2000. №6. С. 76-86.
103. Охріменко В. І. Види аргументації у якості посилань в рекламі як відображення системи цінностей адресата // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб.наук. пр. К. Вид. центр КНЛУ, 2001. Вип. 5. С. 143-149.
104. Охріменко В. І. Рекламний текст як вид глобальної каузації // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб.наук. пр. К. Вид. центр КНЛУ, 2000. Вип. 4. С. 129-138.
105. Падучева Е. В. Акцентный статус как фактор лексического значения // Изв. АН. Сер. лит-ры и языка. 2003. Т. 62, №1. С. 3-16.
106. Падучева Е. В. Анафорические отношения // Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1990. С. 32.
107. Пазинич О. М. Фактор адресата у дипломатичному листуванні // Мовознавство. 2001. №2. С. 48-53.
108. Пелюх Т. Г. Назви форм ліків та лікарських препаратів у лікарських порадниках XVI-XVIII ст. // Мовознавство. 2001. №4. С. 33-39.
109. Пиотровский Р. Г. Текст, машина, человек: Монография. Л.: Наука, 1975. 327с.
110. Плаксієнко А. В. Способи вираження категорії модальності у тексті // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб.наук. пр. К. Вид. центр КНЛУ, 2002. Вип. 8. С. 265-267.
111. Плотников С. Н. Прагматическая интерпретация текстовых реминисценций-дайджестов (на материале художественной литературы) // Филологические науки. 2001. №4. С. 72-78.
112. Подолкова С. В. Реалізація комунікативності у текстах технічної реклами і анотацій науково-експериментальних статей // Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. 2001. - №536. С. 145-152.
113. Потапенко С. І. Гіпертекстовий аспект композиційної організації англомовних друкованих засобів масової інформації // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб.наук. пр. К. Вид. центр КНЛУ, 2003. Вип. 9. С. 296-303.
114. Почепцов Г. Г. Прагматика текста // Коммуникативно-прагматические и семантические функции речевых единств: Сб. науч. тр. Калинин: Изд-во Калининского ун-та, 1980. С. 5-10.
115. Радзиевская Т. В. Анафорические имена с антецедентом-высказыванием // Изв. АН СССР. Сер. лит-ры и языка. 1979. Т. XXXVIII, №2. С. 128-135.
116. Радзієвська Т. В. Про один із напрямів сучасної лінгвістики тексту // Мовознавство. 1991. №3. С. 53-58.
117. Радзієвська Т. В. Текст як засіб мовної комунікації: Дис. д-ра філол. наук: 10.02.19. К., 1999. 375с.
118. Рябоконь Т. А. Структурно-семантические и композиционно-содержательные особенности резюме (на материале резюме научных медицинских статей на английском языке): Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1983. 197с.
119. Садыкова Л. В. Фактор адресата в эссе // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського держ. лінгвістичного ун-ту (Лінгвапакс-VIII). Філологія, педагогіка і психологія в антропоцентричних парадигмах. 2000. №3А. С. 382-389.
120. Скрипникова С. М. Соціолінгвістичний портрет реципієнта в англомовному рекламному тексті // Вісник Київського лінгвістичного ун-ту. Серія: Філологія. 1999. Т. 2, №2. С. 210-217.
121. Словник іншомовних слів / Укл. Л. О. Пустовіт, О. І. Скопенко, Г. М. Сюта, Т. В. Цимбалюк. К.: Довіра, 2000. 1081с.
122. Смущинська І. В. Інтертекстуальна модальність в структурі художнього тексту // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб.наук. пр. К. Вид. центр КНЛУ, 2002. Вип. 8. С. 316-319.
123. Солодуб Ю. П. Интертекстуальность как лингвистическая проблема // Филологические науки. 2000. №2. С. 51-57.
124. Сорокин Ю. А., Тарасов Е. Ф. Креолизованные тексты и их коммуникативная функция // Оптимизация речевого воздействия: Сб. науч. тр. М.: Наука, 1990. С. 180-186.
125. Справочник Видаль. Лекарственные препараты в России: Справочник. М.: Аста Фарм Сервис. 2001. 1536с.
126. Степанов Г. В. Единство выражения и убеждения (автор и адресат) // Язык. Литература. Поэтика: Сб. науч. тр. М.: Наука, 1988. С. 106-124.
127. Степанов Ю. С. Интертекст”, интернет”, интерсубъект” (К основам сравнительной концептологии) // Изв. АН. Сер. лит-ры и языка. 2001. Т. 60, №1. С. 3-11.
128. Стилистика английского языка: Учеб. пособ. / А. Н. Мороховский, О. П. Воробьева, Н. И. Лихошерст, З. В. Тимошенко. К.:Вища шк., 1991. 272с.
129. Столярова М.О. Етикет у віртуальній англомовній комунікації (на матеріалі чатлайнових сесій): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 /Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 2005. 20с.
130. Сусов И. П. Коммуникативно-прагматическая лингвистика и ее единицы // Прагматика и семантика синтаксических единств: Сб. науч. тр. Калинин: Изд-во Калининского ун-та, 1984. С. 3-12.
131. Сыров И. А. Функционально-семантическая классификация заглавий и их роль в организации текста // Филологические науки. 2002. №3. С. 59-68.
132. Телятникова Е. А. Изучение фреймовых структур, функционирующих в терминосистеме графический интерфейс” в рамках человеко-машинной коммуникации (на примере французского языка) //