СУЧАСНИЙ НІМЕЦЬКОМОВНИЙ НАУКОВИЙ ДИСКУРС З ЛІНГВІСТИЧНОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ: ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТА ФРЕЙМОВА ОРГАНІЗАЦІЯ

brief description

ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

На правах рукопису

ГАЛИЦЬКА Олена Богуславівна
УДК 811.112.2’42

СУЧАСНИЙ НІМЕЦЬКОМОВНИЙ НАУКОВИЙ ДИСКУРС
З ЛІНГВІСТИЧНОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ:
ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТА ФРЕЙМОВА ОРГАНІЗАЦІЯ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

ДИСЕРЦІЯ
ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Кусько Катерина Яківна
доктор філологічних наук, професор

Луцьк 2008

ЗМІСТ

ВСТУП ............................................................................................................... 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЛІНГВІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
НАУКОВОГО ДИСКУРСУ .......................................................... 10
1.1. Тенденції розвитку наукового дискурсу в сучасній лінгвістиці ... 10
1.2. Інституційний статус ....................................................................... 24
1.3. Жанрова стратифікація .................................................................. 27
1.4. Інтердискурсивність ....................................................................... 32
1.5. Специфіка інформативності ........................................................... 35
1.6. Фрейми в контексті моделювання дискурсу .................................. 38
1.6.1. Фрейм як лінгвокогнітивне поняття .................................... 39
1.6.2. Сутність природи фреймів ................................................... 46
1.6.3. Фрейм як інструмент опису лексичної та
текстової семантики .............................................................. 50
1.7. Методика фреймового аналізу сучасного німецькомовного
наукового дискурсу ........................................................................ 58
Висновки до розділу 1 .................................................................................... 63
РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СУЧАСНОГО
НІМЕЦЬКОМОВНОГО НАУКОВОГО ДИСКУРСУ
З ЛІНГВІСТИЧНОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ ...................................... 66
2.1. Логічність ........................................................................................ 67
2.2.Однозначність .................................................................................. 80
2.3. Інтертекстуальність ......................................................................... 89
2.4. Інтерактивність ............................................................................... 96
2.5. Оцінність ....................................................................................... 107
Висновки до розділу 2 .................................................................................. 122

РОЗДІЛ 3. ФРЕЙМОВА ОРГАНІЗАЦІЯ СУЧАСНОГО
НІМЕЦЬКОМОВНОГО НАУКОВОГО ДИСКУРСУ
З ЛІНГВІСТИЧНОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ .................................... 125
3.1. Фрейм НАУКОВЕЦЬ ................................................................... 126
3.2. Фрейм ПУБЛІЧНИЙ ВИСТУП .................................................... 135
3.3. Фрейм НАУКОВА ПУБЛІКАЦІЯ ............................................... 142
Висновки до розділу 3 .................................................................................. 159
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ .............................................................................. 161
СПИСОК ТЕОРЕТИЧНИХ ДЖЕРЕЛ .......................................................... 167
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................. 190
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ .......................... 192

ВСТУП

Дисертаційне дослідження ґрунтується на новій дискурсній парадигмі, актуалізованій на основі інтеграції та раціонального синтезу сучасних наукових парадигм: когнітивної, антропоцентричної, прагматичної [26; 84; 111], і присвячене комплексному дослідженню сучасного німецькомовного наукового дискурсу (далі СННД) з лінгвістичної проблематики в сукупності мовних і позамовних чинників його характеристик та фреймової організації. Вибір теми дисертації пояснюється зростанням міжнародного наукового спілкування у зв’язку з бурхливим розвитком науки та співробітництвом учених різних країн на етапі всебічної європейської інтеграції, а також посиленим інтересом до вивчення наукового дискурсу (далі НД) як типу інституційного / організаційного дискурсу [57; 61; 216; 241].
НД перебував постійно у центрі уваги вітчизняних та зарубіжних лінгвістів [40; 100; 162; 247; 262]. Сучасна лінгвістика аналізує окремі аспекти передусім англомовного НД: концепцію етикетизації англо‑американського НД як функціонально‑комунікативної категорії [56]; комунікативно‑прагматичні особливості лінгвістичного дискурсу в аспекті авторизації [40]; категорію адресованості в НД [65]; міжкультурні розбіжності [51; 169-171; 184]; моделювання НД з обов’язковим урахуванням ролі, функції термінів [125]; як вид аргументативного дискурсу [11]; основні особливості жанрової організації сучасного НД [150]; риторичні норми НД [95; 115; 239]. Водночас німецькомовний НД, на нашу думку, є маловивченим. Потребують дослідження і його структурні, семантичні та прагматичні особливості.
Особливо актуальними сьогодні є роботи, присвячені вивченню фреймів як ефективного методологічного інструментарію міждисциплінарних досліджень, котрі стосуються репродукції знань, ідей, думок, здобутків людського розуму та способів їх мовної репрезентації [52; 82-83; 110; 178; 199; 240]. Що ж до фреймової організації СННД, то вона не досліджувалась взагалі.
Актуальність теми зумовлена, з одного боку, загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на вивчення різних типів дискурсів у комунікативно-прагматичному та лінгвокогнітивному аспектах, а з іншого відсутністю комплексного дослідження СННД у сфері лінгвістики із застосуванням досвіду фреймового аналізу.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах наукової теми кафедри німецької філології Волинського національного університету імені Лесі Українки Семантичні, стилістичні та прагматичні особливості мовних одиниць у жанрах різних стилів”, затвердженої вченою радою Волинського державного університету імені Лесі Українки, протокол № 9 від 21 травня 1998 року. Проблематика дисертації вписується в коло питань, досліджуваних згідно з держбюджетною науковою темою Міністерства освіти і науки України Дискурс іноземних мов на гуманітарних факультетах університетів: вербальна та екстравербальна реалізація”, яка розробляється на кафедрі іноземних мов для гуманітарних факультетів Львівського національного університету імені Івана Франка (протокол № 1/9 від 20.03.2003, номер державної реєстрації II‑1276, код 2201020 фундаментальна).
Мета дослідження полягає у встановленні специфіки СННД із лінгвістичної проблематики шляхом розкриття його основних дискурсотвірних характеристик й з’ясування фреймової організації.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
уточнити теоретичні передумови виникнення НД у сучасній лінгвістиці;
розкрити інституційний статус НД;
простежити інтердискурсивність НД;
окреслити жанрові стратифікації СННД;
надати визначення сучасного німецькомовного наукового дискурсу;
виявити основні дискурсотвірні характеристики СННД;
висвітлити сутність фрейму як лінгвокогнітивного явища;
з’ясувати роль фрейму як дієвого інструменту опису лексичної та текстової семантики;
проаналізувати структуру мовної репрезентації СННД із лінгвістичної проблематики в її фреймовій організації.
Об’єкт дослідження становить сучасний німецькомовний науковий дискурс із лінгвістичної проблематики в його писемній формі.
Предметом дослідження є основні характеристики СННД із лінгвістичної проблематики та його фреймова організація.
Матеріалом дослідження слугують німецькомовні наукові тексти останнього десятиріччя в галузі лінгвістики, зокрема монографії (2), наукові статті (75) та їхні анотації, рецензії (45) науково-популярного видання Deutsch als Fremdsprache, тези доповідей двох міжнародних конгресів (25), навчальні посібники рівня старших курсів університетів (2), словникові статті, а також вибірки електронних статей (14) спеціалізованого журналу Linguistik online. Тексти для аналізу добиралися методом суцільної вибірки (загальний обсяг проаналізованих джерел у друкованій та електронній формах близько 5241 с.).
Методи дослідження визначені поставленими метою та завданнями, специфікою об’єкта дослідження і мають комплексний характер. Основним методологічним підґрунтям для глибшого і всебічного дослідження сутності СННД, його особливостей мовної репрезентації виступає метод дискурсного аналізу, який полягає у виявленні та вивченні як вербальних компонентів, так і позалінгвальних чинників породження досліджуваного дискурсу. Для змістово‑структурної репрезентації СННД із лінгвістичної проблематики використовується метод фреймового аналізу. За допомогою прагматичного аналізу простежуються шляхи актуалізації мовних засобів адресантом для альтернативного розв’язання певних комунікативних завдань.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що у вітчизняній лінгвістиці це перше комплексне дослідження СННД із лінгвістичної проблематики як інституційного типу дискурсу. Новим також є висвітлення основних дискурсотвірних характеристик СННД із лінгвістичної проблематики з урахуванням прагматичного та антропоцентричного аспектів інтерпретації об’єкта дослідження, чим зроблено внесок до вивчення НД. Уперше окреслено специфіку інтердискурсивності НД. У СННД із лінгвістичної проблематики вперше проаналізовано фреймову організацію цього дискурсу: виявлено відповідні фрейми та встановлено типове вербальне наповнення їхніх слотів.
Теоретичне значення дослідження зумовлене тим, що його результати є внеском у розроблення теорії дискурсу, прагматики й теоретичних питань когнітивної семантики. Проведене дослідження сприяє з’ясуванню загальної характеристики СННД із лінгвістичної проблематики з урахуванням раціонального синтезу дослідницьких парадигм (дискурсної, антропоцентричної, прагматичної). Запропонований аналіз виокремлених у СННД фреймів може бути поширений на вивчення вербальної репрезентації фреймів інших типів інституційного дискурсу.
Практична цінність дисертаційної роботи визначається можливістю застосування її результатів у лекційних курсах зі стилістики сучасної німецької мови (розділ Інтерпретація тексту”), лексикології (розділ Семантичний аналіз”), теоретичної граматики (розділ Граматика тексту”), у спецкурсах із теорії дискурсу (розділи Інституційний дискурс”, Науковий дискурс”) та когнітивної лінгвістики (розділ Фреймова семантика”). Отримані відомості можуть бути використані під час написання курсових, дипломних та магістерських робіт з філології, а також при створенні нових типів навчально‑наукової літератури відповідно до реалізації завдань Болонського процесу. Результати дослідження можуть стати, з одного боку, допоміжним матеріалом для викладачів-практиків у процесі навчання студентів нормам наукового спілкування, а з іншого довідковим матеріалом для фахівців, які прагнуть самостійно оволодіти основами німецькомовної наукової комунікації.
Апробація основних положень і результатів дисертаційного дослідження здійснювалася на двох міжнародних наукових конференціях: Прикладна лінгвістика у ХХІ столітті: лінгводидактичні та культурологічні стратегії” (Львів, 2003), Лінгводидактика та лінгвостилістика на зламі століть: питання теорії та практики” (Львів, 2004); на сьомій національній конференції TESOL‑Україна Exploring EFL Challenges with TESOL Community” (Чернігів, 2002); на третій міжвузівській конференції молодих учених Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських та германських мов і літератур” (Донецьк, 2005); на конференц-семінарі Дискурсні стратегії лінгвістики XXст.” (Львів, 2006); на третій регіональній конференції TESOL-Україна Творчість у викладанні творчість у навчанні” (Львів, 2006); на науковій конференції Пріоритети германського та романського мовознавства” (Луцьк (Світязь), 2007); на семи науково-практичних конференціях Волинського національного університету імені Лесі Українки (Луцьк, 2001-2007); на щомісячних засіданнях регіонального семінару з дискурсознавства та текстолінгвістики Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, 2000-2007).
Публікації. Основні положення та результати дисертаційної роботи відображені у восьми статтях, сім із них опубліковані у фахових виданнях ВАК України (2,35 др. арк.), а також у п’ятьох тезах доповідей на наукових конференціях і в одній методичній розробці. Загальний обсяг публікацій 6,31др.арк.
Структура й обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списків теоретичних джерел праць вітчизняних та зарубіжних авторів (265 найменувань, із них 114 іноземними мовами), лексикографічних джерел (17 позицій) та джерел ілюстративного матеріалу (25 позицій). Обсяг основного тексту дисертації становить 166 сторінок (у тому числі дві таблиці та один рисунок), загальний обсяг роботи разом із бібліографією 193.
У вступі розкрито стан наукової проблеми, підстави для розроблення теми, обґрунтовано її актуальність, висвітлено зв’язок роботи з науковими темами, сформульовано мету й завдання дослідження, його об’єкт і предмет, подано перелік використаних методів, матеріал, відзначено наукову новизну, теоретичне значення та практичну цінність роботи, вказано апробацію результатів дисертації та публікації.
У першому розділі здійснено критико-аналітичний огляд літератури за темою, обґрунтовано вибір напряму дослідження і розроблено методику його проведення. У цьому розділі також уточнено в лінгвістичному ракурсі поняття дискурс”, фрейм”, науковий дискурс”; висвітлено фрейм як лінгвокогнітивне поняття та як інструмент опису лексичної і текстової семантики; розкрито інституційну природу НД шляхом виявлення мети, учасників, хронотопу в цьому дискурсі; простежено інтердискурсивність НД й окреслено жанрову стратифікацію СННД із лінгвістичної проблематики.
Другий розділ присвячено виділенню й дослідженню основних дискурсотвірних характеристик СННД із лінгвістичної проблематики. Установлено особливості вияву логічності й однозначності СННД та їх репрезентативні засоби. Розкрито види інтертекстуального зв’язку цитати й посилання. Проаналізовано інтерактивність СННД, яка забезпечується завдяки апеляції до ментального світу адресата. Виявлено специфічний характер оцінності СННД і досліджено засоби пом’якшення категоричності.
У третьому розділі подано фреймову організацію СННД із лінгвістичної проблематики шляхом виявлення фреймів НАУКОВЕЦЬ, ПУБЛІЧНИЙ ВИСТУП, НАУКОВА ПУБЛІКАЦІЯ й аналізу їх вербальної репрезентації.
У загальних висновках викладено основні теоретичні та практичні результати, одержані в дисертації, а також окреслено перспективи наукових розробок за зазначеною проблематикою.

bibliography

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

На засадах комплексного підходу до аналізу CННД із лінгвістичної проблематики як окремого типу дискурсу шляхом залучення методологічного інструментарію дискурсного, прагматичного та фреймового аналізу в дисертації виявлено та розкрито основні характеристики та фреймова організація цього дискурсу. СННД це дискурс писемної / усної наукової комунікації (включаючи й електронну), вербальна структура якого містить, логічно конструює й актуалізує лексеми мови науки, вироблені німецькомовною науковою спільнотою для наукового пізнання дійсності в сучасний період соціокультурного та освітнього розвитку.
Чинниками, що виокремлюють НД, вважаємо характеристику учасників комунікації, об’єднаних фаховими знаннями та статусно-рольовими правилами (учений-дослідник, учений-експерт, учений‑популяризатор, учений‑педагог), що визначають їхню комунікативну поведінку, мету професійної комунікації та контекст спілкування. СННД із лінгвістичної проблематики є інституційною формою спілкування, учасниками якого виступають дослідники-лінгвісти як презентанти наукової громадськості. Інституційність носить градуальний характер. Ядром інституційного дискурсу є спілкування базової пари учасників комунікації вченого та його колеги. Хронотопом НД є обстановка, типова для наукового (пізнавального, творчого) діалогу, який може бути усним (зал засідань, аудиторія, кафедра) і писемним (прототипним місцем є бібліотека).
Варіативність статусних відносин у НД не шкодить успішності наукової комунікації завдяки регламентованості переважної більшості жанрів НД. Жанрове розмаїття СННД, об’єднане пізнавальними стратегіями та прагматикою наукового викладу, презентоване традиційними жанрами (монографія, стаття, рецензія тощо) та новими (електронне наукове листування через мережу Інтернет тощо). Класифікуючи жанри за ступенем діалогічності, виокремлюємо наукові статті на кштальт інтерв’ю” як найбільш діалогічні.
Специфічністю НД є інтердискурсивність, яка простежується у взаємодії між різними типами дискурсу, їх інтеграцєю. Простежується тенденція до зрощування НД із Інтернет-дискурсом, перетину НД із дискурсом мас-медіа, педагогічним, релігійним, політичним тощо.
Завдяки своїй комунікативно-діалогічній природі, СННД із лінгвістичної проблематики постійно розвивається, набуваючи дискретних характеристик. Основними дискурсотвірними характеристиками СННД із лінгвістичної проблематики є логічність, однозначність, інтерактивність, інтертекстуальність та оцінність.
Метою СННД із лінгвістичної проблематики є аргументована презентація власної думки в процесі пізнання дійсності, що створюється логікою розгортання, яка співвідноситься не лише з процесом викладу, а й з перебігом доведення ідеї, логіки огляду наукового матеріалу. Логічність СННД із лінгвістичної проблематики є наслідком логічного мислення й результатом креативної мовної діяльності, творчого володіння дискурсними засобами логічного викладу. Метою наукового викладу є розширення наукової (дисциплінарної) картини світу, носієм якої виступає адресат. Адресат наукового тексту це партнер і співмислитель. Мисленнєві дії автора спрямовані на синхронізацію та узгодження перебігу своїх думок з думками адресата і відповідно кожен крок у розмірковуванні повинен бути каузальним вести до зміни загального ментального простору та інтелектуального стану, актуалізувати пізнання та його виклад.
Конструктивним лексичним засобом реалізації однозначності у СННД із лінгвістичної проблематики є фахова термінологічна, загальнонаукова та міжгалузева лексика, яка є основою професійної інформації, засобом наукового спілкування професійного співтовариства, його фахової культури. Термінологічна інформація це динамічна інформація оптимізуючого інтелекту, яка сприяє подальшому розвитку творчої думки і лінгвокреативній діяльності науковців. Засвоюючи й актуалізуючи інформацію, закладену в терміні, науковець не тільки користується нею в конкретних цілях, а й також інтерпретує та оптимізує її. Поруч з інформацією до дії, термін постачає інформацію до роздумів, сприяючи новому розумінню відповідної ситуації.
Орієнтація на адресата стає прагматичною домінантою СННД із лінгвістичної проблематики. Інтерактивність цього виду дискурсу полягає у його принциповій полемічності захистити й утвердити власний погляд з урахуванням ознаки комунікативної рівності учасників наукового спілкування, симетричних стосунків колегіальності завдяки загальному фонду знань, належності до однієї галузевої наукової спільноти. Учасники наукової комунікації дотримуються принципу кооперації, спрямованого передусім на адекватну передачу інформації, та принципу ввічливості, який визначає аспекти прагматичної ситуації діалогу з огляду відношень між його учасниками. Прагматичні принципи зведено у СННД із лінгвістичної проблематики у норму. Успіх у спілкуванні, здійснюваному через посередництво наукового тексту, залежить від того, наскільки толерантно автор ставиться до читача, як він залучає його до діалогу, спонукає до спільних дій. З цією метою автор вживає спонукальні, питальні, окличні речення, риторичні запитання. Кооперативна форма підмета у формі 1-ої особи множини є інклюзивною: адресат набуває статусу співучасника міркування.
В німецькомовній науковій традиції інтерактивність / діалогічність СННД вважається виявом поваги до читача, толерантного та демократичного ставлення, що зумовлено, очевидно, історією розвитку німецького суспільства, яке має негативний досвід тоталітарного фашистського режиму та позитивний досвід об’єднання Німеччини.
Характеристикою СННД із лінгвістичної проблематики є інтертекстуальність, яка становить собою багатовимірний зв’язок окремого тексту з іншими текстами за лініями змісту, жанровими особливостями, структурою, формально-знаковим вираженням. Маніфест інтертекстуальності засвідчує, що одні тексти є базою, передумовою та необхідною умовою існування для знову створюваних текстів, які їх цитують, що сприяє науковому розвитку. Види інтертекстуальності (цитата (запозичення) та посилання (умовні позначення)), їхні функції пов’язані із жанровою специфікою конкретної праці та фактором автора.
Аксіологічний аспект знання становить продукт абстрагування від знання, експлікованого в тексті, як реалізація ціннісної орієнтації суб’єкта в процесі комунікативно-пізнавальної діяльності, тобто здатності оцінювати інформацію, а саме вибирати із відомостей тільки ті, які стосуються аналізованої проблеми. У процесі формування знання суб’єкт піддає раціональній оцінці як відоме, так і нове, тобто реалізує здатність до оцінки конкретного змісту, визначенню статусу цього змісту щодо загального фонду знання. Наявність в СННД характеристики оцінності не лише не знижує якості викладу, а навпаки, дає змогу його згортати, розгортати та організовувати. Вибір оцінного ставлення автора обов’язково передбачає вихід на програму дій, епістемічну перспективу. Оцінність включає елементи, які зазвичай експлікуються (об’єкт оцінки), елементи, як правило, імпліцитні (шкала оцінок, оцінний стереотип), та елементи, які реалізуються в експліцитному та в імпліцитному вигляді (суб’єкт оцінки, аксіологічні предикати, мотивування оцінок). Експлікація оцінної інтерпретації предмета наукової думки вченим маніфестується дотриманням правил наукового етикету, напрямом некатегоричності висловлення, що досягається шляхом використання низки засобів: аксіологічних предикатів, кванторів, апроксиматорів тощо, що викликано потребою виразити нове” знання, яке, з огляду на об’єктивні причини, має бути оповите в гіпотетичну форму. Автор наукового твору ненав’язливо і водночас переконливо формує оціннісне ставлення до об’єкта дослідження, свідомим вибором мовних засобів і способів впливає на інформаційну та світоглядну систему читача в ситуації інтеракціонального спілкування наукової спільноти, здійснюване через посередництво фахового тексту.
Специфіка науково-інформативної комунікативної діяльності, складність та значущість трансферної інформації, важливість цілей та завдань наукової комунікації вимагають дослідження СННД із застосуванням фреймового аналізу, який ґрунтується на когнітивному підході до мовних явищ із залученням частини позамовних знань, важливих для розуміння фахових фактів у сфері наукової діяльності.
Фрейми це особливі уніфіковані конструкції знання або пов’язані схематизації досвіду, які мотивують, визначають і взаємно структурують групи слів. Фреймова організація лексем відмінна від інших способів групування лексичного матеріалу (лексичного поля, семантичного поля, тематичної групи, набору ключових слів, асоціативного поля), хоча провести межу тут не завжди можна й не завжди доцільно. Семантика фреймів, яку можна назвати неолексичною теорією поля”, є продовженням за нових обставин та в новому інтелектуальному контексті теорії лексичного та семантичного поля. Конструктивніше залучати у ході лінгвістичних досліджень різні типи лексичних угрупувань, важливі для реалізації ситуативно-концептуального змісту авторської дискурсної прагматики.
Крізь призму актуалізації автора як мовної особистості з огляду на її психологічні риси та науково-етичний потенціал, і як суб’єкта пізнання, члена соціального колективу, який залучений до певних канонізованих суспільством моделей науково-пізнавальної діяльності, як носія певної національної ментальності й мови, котрий бере участь у спільній мовленнєвій діяльності з іншими представниками наукової спільноти, простежили фрейм НАУКОВЕЦЬ. Метою науково-дискурсивної спільноти є вільний обмін думками та можливість співпраці з розв’язання різних наукових проблем, особливо через наукові конференції. Науковець актуалізує й активізує у своєму ментальному просторі фрейм ПУБЛІЧНИЙ ВИСТУП, який включає комплекс знань соціокультурних правил та норм поведінки. Сукупність мовних знань автора та зовнішніх екстралінгвальних факторів, які визначають свідомий вибір мовних засобів і способів впливати на інформаційну та світоглядну систему читача, акцентують фреймом НАУКОВА ПУБЛІКАЦІЯ.
Фреймова організація СННД із лінгвістичної проблематики є об’єднанням фреймів: НАУКОВЕЦЬ, НАУКОВА ПУБЛІКАЦІЯ, ПУБЛІЧНИЙ ВИСТУП, виділені нами як профілюючі, найбільш прагматично значущі на загальному фоні практичної наукової діяльності наукової галузевої спільноти. Фрейм НАУКОВЕЦЬ організовує знання, наші уявлення про типові ознаки лінгвістів. Фрейм ПУБЛІЧНИЙ ВИСТУП відображає об’єктивне уявлення про ситуацію, подію, що склалася у німецькомовній науковій спільноті. Фрейм НАУКОВА ПУБЛІКАЦІЯ відображає типові композиції німецькомовних лінгвістичних текстів, контекстуальні зв’язки.
Вербальна та невербальна інформація, наповнюючи слоти фреймів, виявляє особливості фреймової організації СННД із лінгвістичної проблематики, сприяє збагаченню знань розуміння світу науки загалом, формує тип відношення комунікантів до світу науки, задає норми поведінки вчених, визнає прогнозування їхніх подальших дій, упорядковує композиційну архітектоніку наукового викладу, фіксує деякий нормативний спосіб опису ситуацій, типовий для професійної спільноти, експлікує оцінну інтерпретацію предмета думки, наукової інформації, активізує рух наукового прогресу.
Розробка проблематики СННД становить значний теоретичний та практичний інтерес. У теоретичному плані вивчення СННД збагачує теорію дискурсу, робить внесок до його типології, а в практичному сприяє удосконаленню методичних порад при викладанні німецької мови для спеціальних цілей, курсів із наукової німецькомовної комунікації.
Подальше дослідження може бути зосереджене на виділенні міжкультурних розбіжностей з урахуванням гендерних особливостей СННД в Інтернеті, на трансформації СННД під впливом інформаційних технологій.

СПИСОК ТЕОРЕТИЧНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александрова И.А. Разновидности научных лекций и их лингвостилисти-ческие особенности // Разновидности и жанры научной прозы. Лингвостилистические особенности: Сб. науч. тр. М.: Наука, 1989. С.49-58.
2. Алефиренко Н.Ф. Спорные проблемы семантики: Монография. М.: ГНОЗИС, 2005. 326 с.
3. Аликаев Р.С. Язык науки в парадигме современной лингвистики. Нальчик: Эль-Фа, 1999. 318 с.
4. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. М.: Наука, 1974. 368 с.
5. Апресян Ю.Д. Перформативы в грамматике и словаре // Известия АН. Сер. литературы и языка. 1986. № 3. С. 208-223.
6. Арутюнова Н.Д. Об объекте общей оценки // Вопросы языкознания. 1985. № 3. С. 13-24.
7. Арутюнова Н.Д. Дискурс // Языкознание. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н.Ярцева. 2-е изд. М.: Большая Российская энциклопедия, 2000. С. 136-137.
8. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1986. 424с. Библиогр.: с. 384-415.
9. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. К.: ВЦ Академія”, 2004. 344 с.
10. Бацевич Ф.С. Лінгвістична генологія: проблеми і перспективи / Львів. нац. ун-т імені Івана Франка. Львів: ПАІС, 2005. 264 с. Бібліогр.: с. 232-249.
11. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации / Киев. ун-т им. Тараса Шевченко. К.: ИИА Астрея”, 1997. 312 с.
12. Бєлова А.Д. Нові тенденції у вивченні мов і комунікацій // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. К.: КНУ імені Тараса Шевченка, 1999. С. 98-103.
13. Бєлова А.Д. Поняття стиль”, жанр”, дискурс”, текст” у сучасній лінгвістиці // Вісн. Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Іноземна філологія. К.: ВПЦ Київський університет”, 2002. Вип. 32. С. 11-14.
14. Беляевская Е.Г. Когнитивные основания изучения семантики слова // Структуры представления знаний в языке. М.: РАН, 1994. С. 87-110.
15. Бенвенист Э. Общая лингвистика / Пер. с фр. Ю.С.Степанова. 2-е стереот. изд. М.: Едиториал УРСС, 2002. 448 с.
16. Бехта І.А. Дискурс наратора в англомовній прозі: Монографія / Львів. нац. ун-т імені Івана Франка. К.: Грамота, 2004. 304 с.
17. Бисималиева М.К. О понятиях ”текст” и ”дискурс” // Филологические науки. 1999. № 2. С. 78-85.
18. Бобырева Е.В. Диалогичность научного текста: внутренняя природа и языковые механизмы реализации // Языковая личность: институциональный и персональный дискурс: Сб. науч. тр. Волгоград: Перемена, 2000. С. 126-131.
19. Богданов В.В. Текст и текстовое общение. СПб.: Изд-во Санкт-Петербург. ун-та, 1983. 67 с.
20. Брандес М.П. Стилистика немецкого языка (для институтов и факультетов иностранных языков): Учеб. 2-е изд., исп. и доп. М.: Высш. шк., 1990. 320 с.
21. Бурбело В.Б. Типологія дискурсів у просторі мовленнєвої діяльності // Вісн. Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Іноземна філологія. К.: ВПЦ Київський університет”, 2000. Вип. 28. С. 6-9.
22. Бурбело В.Б. Сучасні концепції дискурсу та лінгвопрагматичні засади дискурсології // Вісн. Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Іноземна філологія. К.: ВПЦ Київський університет”, 2002. Вип. 33. С. 79-84.
23. Валгина Н.С. Теория текста: Учебное пособие. М.: Логос, 2004. 280 с.
24. Вежбицкая А. Речевые жанры // Жанры речи. Саратов: Гос. УНЦ Колледж”, 1997. С. 99-111.
25. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки. М.: Наука, 1985. 232 с.
26. Воробьëва О.П. Текстовые категории и фактор адресата / Моск. гос. лингвист. ун-т. К.: Выща шк., 1993. 200 с. Библиогр.: с.180-198.
27. Воробьëва О.П. Семантическое пространство художественного текста: интерпретация мира или мир интерпретации // Категоризация мира: пространство и время: Междунар. науч. конф. Москва, 9 апреля 1997 г. М.: Диалог-МГУ, 1997. С. 39-40.
28. Галицька О.Б. Термін дискурс у лінгвістичній парадигмі // Філологічні студії. Луцьк: Волин. академ. дім, 2002. № 2. С. 231-236.
29. Галицька О.Б. Фрейми в науковому тексті з лінгвостилістики (на матеріалі фреймів Bildhaftigkeit Bildlichkeit) // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. 2002. № 5. С. 114-118.
30. Галицька О.Б. Фрейми як засіб вербалізації наукового дискурсу в німецькомовних та англомовних текстах з лінгвостилістики // Прикладна лінгвістика у XXI ст.: лінгводидактичні та культурологічні стратегії: Міжнар. наук. конф. Львів, 29 січня 1 лют. 2003 р. Львів: Укр. технології, 2003. С. 22-23.
31. Галицька О.Б. Фрейм Metapher” у науковому тексті (на матеріалі лінгвістичної збірки Metapher und Innovation. Die Rolle der Metapher im Wandel von Sprache und Wissenschaft”) // Наук. вісн. Волин. держ. ун‑ту імені Лесі Українки. Філол. науки. 2004. № 3. С. 15-18.
32. Галицька О.Б. Гоноративний фрейм наукового дискурсу // Текст текстолінгвістика, дискурс дискурсознавство у світлі когнітології: Зб. наук. пр. Львів: ПП Ареал”, 2005. С. 77-80.
33. Галицька О.Б. Фрейми в науковому дискурсі // Наук. вісн. Волин. держ. ун‑ту ім. Лесі Українки. 2005. № 6. С. 198-202.
34. Галицька О.Б. Теорія прототипів: Методична розробка. Луцьк: РВВ Вежа” ВДУ, 2006. 55 с.
35. Галицька О.Б. Аксіологічний фрейм (на матеріалі німецькомовних лінгвістичних рецензій) // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. Філол. науки. 2006. № 6. С. 10-15.
36. Галицька О.Б. Презентація роздуму в науковому дискурсі // Філологічні студії. Луцьк: Волин. академ. дім, 2006. № 1-4 (35-38). С. 98-104.
37. Галицька О.Б. Інтертекстуальний фрейм у науковому дискурсі // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. Філол. науки. 2007. № 3. С. 129-134.
38. Герасимов В.И., Петров В.В. На пути к когнитивной модели языка // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1988. Вып. 23. С. 5-11.
39. Гизатулин С.Л. Семантическая экономия и избыточность в речи // Филологические науки. 2001. № 2. С. 75-84.
40. Гніздечко О.М. Авторизація наукового дискурсу: комунікативно-прагма­тичний аспект (на матеріалі англомовних статей сучасних європейських та американських лінгвістів): Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04; Захищена 28.09.2005; Затв. 09.03.2006. К., 2005. 203 с. Бібліогр.: с. 166-203.
41. Гончаренко В.В., Шингарёва Е.А. Фреймы для распознавания смысла текста: Монография / Кишинёв. политех. ин-т им. С.Лазо. Кишинёв: Штиинца, 1984. 199 с.
42. Гурина Р.В., Соколова Е.Е. Фреймовое представление знаний: Монография. М.: Народное образование; НИИ школьных технологий, 2005. 176 с.
43. Гурочкина А.Г. Понятие дискурса в современном языкознании // Номинация и дискурс: Межвуз. сб. науч. тр. Рязань: РГПУ, 1999. С.12-16.
44. Дейк Т.А. ван. Язык. Познание. Коммуникация / Пер. с англ.; Сост. В.В.Петрова; Под ред. В.И.Герасимова. М.: Прогресс, 1989. 312 с.
45. Дейк Т.А. ван, Кинч В. Стратегии понимания связного текста // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1988. Вып. 23. С. 153-211.
46. Демьянков В.З. Фрейм // Е.С.Кубрякова, В.З.Демьянков, Ю.Г.Панкрац, Л.Г.Лузина. Краткий словарь когнитивных терминов / Под общ. ред. Е.С.Кубряковой. М.: Филол. ф-т МГУ им. М.В.Ломоносова, 1997. С.187-189.
47. Джонсон-Лэрд Ф. Процедурная семантика и психология значения // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1988. Вып. 23. С. 234-257.
48. Дискурс іноземномовної комунікації: Колективна монографія / Ред. К.Я.Кусько. Львів: ВЦ ЛНУ ім. Івана Франка, 2002. 495 с.
49. Дымарский М.Я. Текстдискурсхудожественный текст // Текст как объект многоаспектного исследования: Сб. ст. науч.-метод. семинара Textus”. СПб.; Ставрополь: Изд-во Ставроп. ун-та, 1998. Вып. 3. Ч. 1. С. 32-66.
50. Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти: Монографія. К.: Вид. дім КМ Academia”, 2000. 218 с. Бібліогр.: с. 198-208.
51. Жаботинська С.А. Науковий дискурс: міжкультурні розбіжності // Проблеми зіставної семантики / Ін-т мовознавства НАН України. К., 1999. С. 19-23.
52. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов // Вісн. Черкаськ. ун-ту. Сер. Філол. науки. 1999. Вип. 11. С.12-25.
53. Залевская А.А. Слово в лексиконе человека: Психолингвистическое исследование. Воронеж: Воронеж. гос. ун-т, 1990. 206 с.
54. Зернецкий П.В. Функционально-лингвистические особенности монологического дискурса // Семасіологія і словотвір. К.: Наукова думка, 1989. С. 148-152.
55. Іващин О. Фреймові структури в англомовному науково-технічному тексті// Дискурс іноземномовної комунікації: Колективна монографія / Ред. К.Я.Кусько. Львів: ВЦ ЛНУ ім. Івана Франка, 2002. С. 25-48.
56. Ільченко О.М. Етикетизація англо-американського наукового дискурсу: Автореф. дис. ... доктора філол. наук / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 2002. 36 с.
57. Ільченко О.М. Етикет англомовного наукового дискурсу / Ін-т філології Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. К.: ІВЦ Політехніка”, 2002. 288 с. Бібліогр.: с. 252-285.
58. Ищенко Ю.А. Мышление как толерантный дискурс // Раціональність та семіотика дискурсу: Зб. наук. пр. К.: Наукова думка, 1994. С. 239-250.
59. Кагановська О.М. Семіотичний аспект концептуальної організації художнього тексту // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. К.: КНУ ім. Тараса Шевченка. 2001. № 5 С. 82-86.
60. Карабан В.І., Верба Л.Г. Інгерентна прагматичність дискурсу // Актуальні проблеми вивчення мови та мовлення міжособової та міжкультурної комунікації: Міжвуз. зб. наук. пр. Харків: ХДУ, 1996. С. 89-90.
61. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепт и дискурс: Монография. М.: ИТДГК Гнозис, 2004. 390 с.
62. Караулов Ю.Н. Лингвистическое конструирование и тезаурус литературного языка. М.: Наука, 1981. 366 с.
63. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. М.: Наука, 1987. 264с.
64. Караулов Ю.Н. Словарь Пушкина и эволюция русской языковой способности. М.: Наука, 1992. 168 с.
65. Карпчук Н.Г. Адресованість в офіційному та неофіційному англомовному дискурсі (комунікативно-прагматичний аналіз): Монографія. Луцьк: РВВ Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006. 162 с.
66. Кибрик А.А. Когнитивные исследования по дискурсу // Вопросы языкознания. 1994. № 5. С. 126-139.
67. Кибрик А.А., Плунгян В.А. Функционализм и дискурсивно-ориентированные исследования // Фундаментальные направления современной американской лингвистики. М., 1997. С. 307-323.
68. Кириллова И.А. Сфера науки // Хорошая речь. Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 2001. С. 69-84.
69. Колегаева И.М. Текст как единица научной и художественной коммуникации / Одесск. гос. ун-т. Одесса: Ред.-изд. отдел област. упр. печати, 1991. 122 с. Библиогр.: с. 112-117.
70. Конецкая В.П. Социология коммуникации. М.: Междунар. ун-т бизнеса и упр., 1997. 304 с.
71. Кравченко В.Л. Євроінтеграційний дискурс як вид політичного дискурсу // Зб. наук. пр. Полтав. держ. пед. ун-ту імені В.Г.Короленка. Сер. Філол. науки. Вип. 1-2 (48-49). Полтава: Техсервіс, 2006. С. 312-320.
72. Красильникова Л.В. Жанр научной рецензии: семантика и прагматика / Под общ. ред. О.Г.Ревзиной. М.: Диалог-МГУ, 1999. 139 с. Библиогр.: с. 128-137.
73. Кубрякова Е.С. Об одном фрагменте концептуального анализа слова память” // Логический анализ языка. Культурные концепты. М.: Наука, 1991. Вып. 4. С.85-90.
74. Кубрякова Е.С. Модели порождения речи и главные отличительные особенности речепорождающего процесса // Человеческий фактор в языке: язык и порождение речи. М.: Наука, 1991. С. 21-81.
75. Кубрякова Е.С. Об установках когнитивной науки и актуальных проблемах когнитивной лингвистики // Известия АН. Сер. литературы и языка. 2004. Т. 63. № 3. С. 3-12.
76. Кубрякова Е.С., Александрова О.В. Виды пространства текста и дискурса // Категоризация мира: пространство и время. М.: Диалог-МГУ, 1997. С. 15-26.
77. Кубрякова Е.С. О понятиях дискурса и дискурсивного анализа в современной лингвистике (Обзор) // Дискурс, речь, речевая деятельность: функциональные и структурные аспекты: Сб. обзоров. М.: ИНИОН РАН, 2000. С. 7-25.
78. Кураков В.И. От семантической перспективы к новым решениям некоторых дискуссионных проблем грамматической теории // Homo Loquens. Вопр. лингвистики и транслятологии. Волгоград, 2003. Вып. 1. С. 37-45.
79. Кусько К.Я. Лінгвістика тексту та її когнітивний потенціал // Іноземна філологія: Укр. наук. зб. Львів, 1999. Вип. 111. С. 98-102.
80. Кусько К.Я. Дискурсознавство як філологічна наука: питання детермінації понять // Сучасні проблеми термінології та термінографії: Міжнар. наук. конф. Київ, 2-4 лютого 2000 р. К.: КМУЦА, 2000. С. 14-15.
81. Кусько К.Я. Дискурс усної іноземномовної комунікації: питання структурної організації та прагматики // Іноземні мови та методика їх викладання: Зб. наук. ст. Харьків: Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С.Сковороди, 2001. С. 68-71.
82. Кусько К.Я. Фреймова вербалізація країнознавчого дискурсу // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2001 № 5. С. 117-121.
83. Кусько К.Я. Фреймові стратегії у різножанровому іноземномовному дискурсі // Мовні і концептуальні картини світу: Мови, культури та переклад у контексті європейського співробітництва: Зб. наук. пр. К.: КНУ ім. Тараса Шевченка, 2001. С. 210-214.
84. Кусько К.Я. Дискурс іноземномовної комунікації: концептуальні питання теорії і практики // Дискурс іноземномовної комунікації: Колективна монографія / Ред. К.Я.Кусько. Львів: ВЦ ЛНУ ім. Івана Франка, 2002. С.25-48.