СУДОВА ПРАКТИКА ЯК ДЖЕРЕЛО ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ПРАВА (ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ)

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

На правах рукопису

Зміївська Світлана Сергіївна

УДК 340.142

СУДОВА ПРАКТИКА ЯК ДЖЕРЕЛО ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ПРАВА (ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ)

Спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Дашковська Олена Ростиславівна,
доктор юридичних наук, доцент

Харків – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП 3
Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУДОВОЇ ПРАКТИКИ
1.1. Судова практика: поняття та риси 11
1.2. Співвідношення судової практики і судового прецеденту 43
1.3. Судове рішення як форма зовнішнього виразу результатів судової практики 75
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1
87
РОЗДІЛ 2. ФУНКЦІЇ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ЯК ОСНОВНІ НАПРЯМИ ЇЇ ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК ПРАВА
2.1. Система функцій судової практики у контексті її впливу на формування і розвиток права 91
2.2. Правозастосовна функція судової практики 99
2.3. Правотлумачна (інтерпретаційна) функція судової практики та її вплив на розвиток правового регулювання 120
2.4. Правотворча функція судової практики як форма впливу на формування та розвиток права 138
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 162
ВИСНОВКИ 167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 173

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Після проголошення незалежності Україна прагне запозичити той позитивний досвід і традиції, що сформувалися за багатовікову історію країн Західного світу у сфері захисту прав і свобод людини та організації державної влади. Одним із таких безперечних досягнень є постулат про суди як самостійну, наділену широкими правозахисними і контрольними повноваженнями гілку влади. Це положення знайшло своє відображення у ст. 6 Конституції України, яка закріплює принцип поділу влади і розглядає його як обов’язкову умову формування демократичної правової держави.
Саме функціонування незалежної судової гілки влади має особливе значення для забезпечення реалізації принципу верховенства права. Суд усе більше сприймається як противага, як певний стабілізуючий чинник як щодо виконавчої, так і стосовно законодавчої гілок влади. Підвищення його ролі й значення на сучасному етапі зумовлює потребу по-новому розглянути низку пов’язаних із судовою діяльністю проблем.
Поряд із цим вітчизняна юридична наука продовжує зберігати застаріле уявлення про суд як орган, що виключно застосовує або тлумачить норми права. Такий підхід, що своїм корінням сягає радянського праворозуміння, не лише заважає об’єктивно дослідити природу судової практики, а і продовжує продукувати досить штучні підходи до сутності права, які ігнорують зв’язок нормативної матерії і реальних суспільних відносин.
Крім того, ті дослідження, в яких все ж таки порушуються питання про більш широке значення судової практики, про її роль як джерела формування й розвитку права, часто є вельми дискусійними, а також методологічно і концептуально суперечливими. Зокрема, у літературі присутнє одночасне застосування низки понять («судова практика», «судовий прецедент», «правова позиція», «правоположення»), узгоджене розуміння яких не напрацьоване. Ці поняття застосовуються і як синоніми, і як поняття, що відображають наближені, але не тотожні явища, і як змістовно різні категорії. Розкриття співвідношення судової практики і судового прецеденту нерідко проводиться без урахування доктрин, що покладені в основу розуміння останніх. Практично відсутні спроби пов’язати правозастосовну, правоінтерпретаційну та правотворчу функції судової практики в єдину систему.
Усе це не тільки позначається на якості теоретико-правових розвідок у сфері судової влади і правосуддя, а й суттєво впливає на рівень галузевого дослідження проблеми, коли використання деяких понять, вироблення висновків про природу рішень міжнародних судових установ, надання пропозицій щодо впровадження у вітчизняне законодавство елементів прецедентного права не лише не спираються, а іноді й прямо суперечать фундаментальним засадам вчення про судову практику. За таких умов юридична наука виявляється нездатною виконувати одну зі своїх основних функцій – допомагати практиці. Наведені міркування дозволяють констатувати, що сьогодні нагальною є потреба у концептуальному осмисленні й розкритті ролі судової практики у процесі формування і розвитку права, визначенні її місця у правовій системі держави.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі теорії держави і права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» у межах державної цільової комплексної програми «Загальнотеоретичні проблеми правотворення та правозастосування в умовах формування правової держави» (номер державної реєстрації 0106U002283). Тема дисертації затверджена вченою радою Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (протокол № 8 від 16.02.2006 р.) і пізніше перезатверджувалася ( протокол № 4 від 28 листопада 2008 р.).
Мета й задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні ролі судової практики як джерела формування й розвитку права, що є необхідною умовою створення уявлення про природу судової практики та її місце у правовій системі.
Для досягнення поставленої мети в дисертації вирішуються такі задачі:
− сформулювати власне розуміння судової практики як особливого різновиду юридичної практики;
− проаналізувати співвідношення судової практики, судочинства і правосуддя;
− дослідити співвідношення судової практики і судового прецеденту;
− установити зміст понять «правоположення» і «правова позиція» як теоретико-правових категорій;
− розкрити значення судового рішення як основної форми прояву результатів судової практики;
− розробити систему функцій судової практики;
− дослідити правозастосовну, правотлумачну (інтерпретаційну), правотворчу функції судової практики як основних напрямів впливу останньої на формування і розвиток права, встановити зв’язки, що виникають між цими функціями.
Об’єктом дослідження виступає судова практика як соціально-правове явище.
Предмет дослідження становлять напрями й форми впливу судової практики на формування й розвиток права.
Методи дослідження. В основу методології цього дослідження покладено комплексний підхід до визначення ролі судової практики у процесах формування й розвитку права, який включає відповідні світоглядно-методологічні ідеї та принципи, систему методів наукового пізнання правових явищ. У дисертаційній роботі використовувалися різні методи: діалектичний – під час дослідження взаємодії правозастосовної, інтерпретаційної і правотворчої функцій судової практики; феноменологічний – у процесі дослідження природи судової практики, напрацювання розуміння понять «правоположення» і «правова позиція»; герменевтичний – при аналізі рішень та інших правових актів національних судів та міжнародних судових установ; системний метод – у процесі характеристики судової практики як системного явища, що включає низку взаємоузгоджених елементів, і з’ясування її внутрішньої структури; історичний – при дослідженні розвитку ідей про роль суду в правовому регулюванні; порівняльно-правовий – у порівняльній характеристиці ролі судової практики в різних країнах світу; формально-юридичний – при зіставленні положень нормативно-правових актів, що регулюють процес судочинства та ін.
У цілому робота виконана на засадах методологічного плюралізму. Розкриття впливу судової практики на формування й розвиток права базувалося на результатах наукових напрацювань таких вітчизняних та російських вчених, як С. С. Алексєєв, М. Й. Байтін, В. М. Баранов, В. С. Бігун, А. Б. Венгеров, О. М. Верещагін, М. О. Власенко, Г. А. Гаджиєв, С. Д. Гусарєв, С. К. Загайнова, А. П. Заєць, О. В. Зайчук, В. Д. Зорькін, Д. А. Керімов, В. С. Ковальський, М. І. Козюбра, А. М. Колодій, В. В. Лазарєв, В. І. Леушин, О. Е. Лейст, Р. З. Лівшиць, С. І. Максимов, Б. В. Малишев, Г. В. Мальцев, М. М. Марченко, О. М. Михайлов, О. В. Міцкевич, В. С. Нерсесянц, Н. М. Оніщенко, М. П. Орзіх, О. В. Петришин, І. Л. Петрухін, А. С. Піголкин, С. П. Погребняк, В. Д. Попков, П. М. Рабінович, В. С. Смородинський, А. Н. Соколов, М. В. Тесленко, В. П. Тихий, М. Ю. Тихомиров, О. Д. Тихомиров, В. О. Туманов, Г. О. Христова, І. Л. Честнов, В. О. Четвернін, М. В. Цвік, С. В. Шевчук та ін. Крім того, мета дисертаційного дослідження вимагала звернення до творів українських і російських дослідників кінця ХІХ – початку ХХ ст., зокрема, М. М. Алексєєва, П. Г. Виноградова, І. О. Ільїна, М. М. Коркунова, С. О. Муромцева, Й. О. Покровського, Є. В.Трубецького, П. О. Флоренського, Г. Ф. Шершеневича та ін. Теоретичне підґрунтя дисертаційної роботи становлять також праці західних науковців, серед них Т. Р. С. Аллан, Ж.-Л. Бержель, Т. Бендітт, Г. Дж. Берман, Е. Гіддінс, О. Ґьоффе, Р. Давід, Р. Дворкін, Л. Ф. Зальцман, Й. Ізензеє, К. Кетс, Р. Кросс, М. Лав, Р. Леже, Б. Леоні, Дж. Ллойд, Р. Нозік, Б. Ньюборн, Р. Познер, П. Розанвалон, Г. Харт, Ф. Хайєк, Х. Цвейгерт, Р. Циппеліус, Е. Шмідт-Ассман.
Емпіричну базу дослідження становили система законодавства й судова практика, зокрема, у роботі здійснено аналіз практики Європейського суду з прав людини, інших міжнародних і регіональних судових інстанцій, рішень судів України конституційної і загальної юрисдикції, судової практики інших держав.
Наукова новизна одержаних результатів. Подана на захист наукова робота є одним із перших в українській юридичній науці загальнотеоретичним дослідженням особливостей впливу судової практики на процес формування й розвитку права.
Дослідивши обрану тему, здобувачка особисто отримала низку нових результатів, які виносяться на захист.
Так, уперше в українській юридичній науці:
− співвідношення судової практики і судового прецеденту пропонується розглянути у змістовному і формальному аспектах. Доводиться, що змістовно пари термінів «правоположення – нормативно-правовий прецедент», «правова позиція – прецедент тлумачення», у межах запропонованих розумінь цих понять, є синонімічними. Їх паралельне використання з різними значеннями можливе лише у контексті пояснень специфіки правової дійсності (правових норм, джерел права, правосвідомості), що сформувалася у країнах різних правових сімей;
− розроблено систему функцій судової практики в контексті впливу останньої на формування і розвиток права. Обґрунтовано поділ на основні (правозастосовна, правотлумачна, правотворча) і неосновні, або похідні (орієнтуюча, сигнальна, інформаційна, функція професіоналізації) функції. Основні функції відображають безпосередній вплив судової практики на формування і розвиток права як провідного нормативного регулятора суспільних відносин. Неосновні функції впливають на формування права опосередковано, через вплив на інші елементи правової системи або на інші суспільні явища;
− встановлено зв’язки, що виникають між правозастосовною, правотлумачною і правотворчою функціями судової практики, крізь призму значення цих функцій для розвитку права. Визначено недоліки у правозастосуванні, усунення яких обумовлює виконання судовою практикою правотлумачної і правотворчої функцій.
Удосконалено:
- розуміння природи судової практики як різновиду юридичної практики. Виокремлено ознаки, що властиві юридичній практиці в цілому, а також ознаки, що відображають специфіку безпосередньо практики суду. Доводиться, що розгляд судової практики і як діяльності судів, і як результату цієї діяльності (особливо у контексті проблеми правотворчого значення судової практики) дає підстави виокремлювати судову практику у широкому значенні – як сукупність усіх елементів судової практики, а також судову практику у вузькому розумінні – як результат судової практики;
- розкриття судового рішення як основної форми прояву результатів судової практики. Акцентовано увагу на тому, що для розуміння природи судового рішення важливо враховувати його правосудний характер, який не зводиться до законності й обґрунтованості рішення суду, а включає і морально-правову вимогу справедливості, що має повністю втілюватися у рішенні суду;
- уявлення про співвідношення судової практики і судового прецеденту як джерел права, що сформувалися у романо-германській і англо-американській правових сім’ях. Підкреслено, що впровадження судового прецеденту як форми права у певну правову систему не зводиться до встановлення обов’язковості рішень вищих судів, а можливе лише на підставі рецепції основних положень доктрини прецедентного права.

Набули подальшого розвитку:
- характеристика правотворчої функції судової практики. Виділено і досліджено прямі й опосередковані результати реалізації цієї функції;
- уявлення про структуру судової практики. Виокремлено та проаналізовано такі елементи структури, як суб’єкти і учасники судової практики, її об’єкти, мета, завдання, функції, способи, методи і результати;
- розуміння понять «правоположення» і «правова позиція». Доводиться, що правоположення і правова позиція розмежовуються за критерієм мети і змісту судової діяльності, результатом яких є вказані явища, а також за характером їх нормативності. Правоположення є результатом правотворчої діяльності, що так чи інакше приводить до виникнення якісно нового правила у регулюванні правових відносин. Правова позиція відображає результат інтерпретаційної діяльності суду і не приводить до виникнення нового правила, а лише роз’яснює вже існуючі норми;
- уявлення про співвідношення судової практики, судочинства і правосуддя. Обґрунтовано, що судочинство є основною формою судової діяльності як складової судової практики. Саме у процесі судочинства не лише вирішуються конкретні справи, але й виявляються колізії і прогалини у законодавстві, що може стати підставою для інтерпретаційної і правотворчої діяльності судів. У свою чергу правосуддя, за умов правової, демократичної державності, є змістом цієї діяльності.
Практичне значення одержаних результатів. Результати проведеного дослідження можуть бути використані:
– у науково-дослідній сфері – у теорії держави і права для подальшого вивчення природи судової практики, її ролі та значення в механізмі правового регулювання; у порівняльному правознавстві – для подальшого розгляду особливостей судової практики і судового прецеденту як джерел права у різних правових сім’ях;
– у нормотворчій діяльності – для вдосконалення чинного законодавства України та при розробленні проектів реформування національної системи судочинства;
– у сфері правозастосування – при розгляді судами справ по суті й так званих складних справ, узагальненні судової практики судами вищих інстанцій, а також у царині конституційного судочинства;
– у навчальному процесі – під час підготовки відповідних підрозділів навчальних посібників і підручників з курсів «Теорія держави і права», «Порівняльне правознавство», «Юридична деонтологія» і при викладанні цих та інших навчальних дисциплін, а також у науково-дослідній роботі студентів.
Апробація результатів дослідження. Теоретичні висновки, сформульовані в дисертації, розглядалися й обговорювалася на засіданнях кафедри теорії держави і права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Основні її положення доповідалися на науково-практичних конференціях, наукових семінарах і «круглих столах» (м. Харків, 2006-2008 роки), зокрема, на Всеукраїнських науково-практичних конференціях молодих учених і здобувачів «Сучасні проблеми юридичної науки: стан і перспективи розвитку» (м. Харків, 16 червня 2007 р.), «Конституція Пилипа Орлика 1710 р. і розвиток українського конституціоналізму» (м. Харків, 9 жовтня 2006 р.), «Удосконалення конституції та проблеми вдосконалення вітчизняного законодавства, (м. Харків, 8 квітня 2008 р.), «Конституція України – основа реформування суспільства» (м. Харків, 14 березня 2008 р.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження знайшли відображення в публікаціях, з яких 3 наукові статті, які опубліковані у фахових наукових виданнях, та 5 тез наукових повідомлень на засіданнях «круглих столів» та наукових конференціях.

bibliography

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначені ролі судової практики як джерела формування і розвитку права. Із висновків, зроблених у науковій роботі, найбільш загальними і важливими є такі:
1. Судова практика розглядається як різновид юридичної практики. До ознак судової практики можна віднести ті, що властиві юридичній практиці в цілому, а також ознаки, що відображають специфіку судової практики. До першої групи ознак належать зокрема такі: а) судова практика відображає єдність діяльності судів та результату (досвіду) цієї діяльності; б) судова практика опосередкована нормами права; в) судова практика є конкретно-історичним явищем; г) стан судової практики є одним з індикаторів правової культури суспільства; д) судова практика (як складова юридичної практики) є важливим елементом правової системи країни; е) судова практика, як і будь-яка юридична практика, пов’язана з досягненням певного позитивного результату. Другу групу ознак становлять зокрема такі: а) судова практика має особливий суб’єктний склад; б) судова практика формується у процесі або за результатами судочинства, яке за змістом є правосудною діяльністю; в) результат судової практики як її елемент зовні оформлюються у вигляді актів судової влади (рішень, роз’яснень, постанов пленумів вищих судів тощо); г) значну роль у формуванні судової практики здійснює суддівський розсуд; д) судова практика, поряд із правотворчістю, є одним з основних шляхів, через які відбувається вплив принципів права на регулювання суспільних відносин; е) особливості судової практики певної країни визначаються специфікою побудови відповідної судової системи; ж) судова практика виконує низку специфічних функцій.
2. Судова практика, як і будь-яка юридична практика, має свою структуру, тобто сукупність елементів судової практики, її внутрішню будову. До структури судової практики належать суб’єкти і учасники судової практики, її об’єкти, мета, завдання, функції, способи, методи і результати. Розгляд судової практики і як діяльності судів, і як результату цієї діяльності (особливо у контексті проблеми правотворчого значення судової практики) дає підстави виокремлювати судову практику у широкому значенні – як сукупність всіх елементів судової практики, а також судову практику у вузькому розумінні – як результат судової практики.
3. Співвідношення понять «судочинство», «правосуддя» і «судова практика» можна визначити таким чином. Судочинство є основною формою судової діяльності як складової судової практики. Саме у процесі судочинства не лише вирішуються конкретні справи, але й виявляються колізії і прогалини у законодавстві, що може стати підставою для інтерпретаційної і правотворчої діяльності судів. У свою чергу, правосуддя, за умов правової, демократичної державності, є змістом цієї діяльності.
4. Категорії «правоположення» і «правова позиція» змістовно розділяються за критерієм мети і змісту судової діяльності, результатами яких є вказані явища, а також характером їх нормативності. Правоположення є результатом правотворчої діяльності, що так чи інакше приводить до виникнення якісно нового правила у регулюванні правових відносин. Правова позиція відображає результат інтерпретаційної діяльності суду і не приводить до виникнення нового правила, а лише роз’яснює вже існуючі норми. На формальному рівні ставити знак рівності, ототожнювати судову практику і судовий прецедент не можна. Цим явищам притаманні як спільні, так і відмінні ознаки.
5. Судове рішення є юридичним актом, характеристика якого має спиратися як на уявлення про природу зазначених актів, так і на розуміння специфіки актів, що видаються органами судової влади у процесі здійснення правосуддя. Свої особливості мають юридична сила, характер обов’язковості, форма вираження судового рішення. Для розуміння природи судового рішення важливо враховувати його правосудний характер, що зводиться не тільки до законності й обґрунтованості рішення суду, а включає і морально-правову вимогу справедливості, що має втілюватися у рішенні суду. Традиційна структура судового рішення (вступна, описова, мотивувальна, резолютивна частини) не змінюється залежно від змістовних відмінностей у діяльності різних судів. Судова практика як результат суддівської діяльності може міститися, залежно від виду судового органу, у мотивувальній і резулятивній частинах.
6. Під функціями судової практики розуміють основні напрями її впливу на право, інші елементи правової системи, а також на правову систему в цілому, інші соціальні системи й інститути. Саме через категорію функції можна адекватно побачити і дослідити той вплив, який здійснює судова практика на правову систему та право як її серцевину, основний елемент. З точки зору впливу на формування і розвиток права функції судової практики розподіляються на основні (правозастосовна, правотлумачна, правотворча) і неосновні, або похідні (орієнтуюча, сигнальна, інформаційна, функція професіоналізації). Основні функції відображають безпосередній вплив судової практики на формування і розвиток права як провідного нормативного регулятора суспільних відносин. Неосновні функції впливають на формування права опосередковано, через вплив на інші елементи правової системи або на інші суспільні явища.
7. Правозастосовна функція є «відправним пунктом» дії всього функціонального апарату судової практики, адже у будь-якому випадку інші основні функції судової практики (правотлумачна та правотворча), а також і неосновні виникають і здійснюються або разом, або на основі із правозастосовною. Специфіка правозастосовної функції судової практики виявляється у таких моментах: 1) чітка нормативно-правова регламентація процедури правосуддя; 2) правозастосовна діяльність судів здійснюється в особливій формі процесуального провадження; 3) особливості стадії судового правозастосування; 4) специфіка природи судової справи як різновиду справи юридичної; 5) роль судового розсуду; 6) результатом дії правозастосовної функції є вирішення конкретної справи, що оформлюється у вигляді судового рішення; 7) правозастосовна функція судової практики створює підгрунтя для реалізації правотлумачної та правотворчої функцій.
8. У процесі здійснення правозастосовної функції судова практика стикається з певними проблемами (фактично – дефектами цієї функції). Ці проблеми також дають поштовх і створюють необхідне підґрунтя для інтерпретаційної і правотворчої діяльності судів поза межами правозастосування. Серед таких дефектів можна назвати: 1) невиконання судами вимог закону; 2) неправильне тлумачення судами норм матеріального або процесуального права; 3) нерозуміння системних зв’язків усередині системи права як між нормами права однієї галузі, так і різних галузей; 4) невиправдано звужене або поширювальне тлумачення норм права при вирішенні справи; 5) застосування норм права які не підлягають застосуванню при вирішенні певної справи, або незастосування норм, що підлягають застосуванню; 6) нерозуміння природи певних правових явищ; 7) часто беззмістовне застосування принципів права, нерозуміння їх регулюючої ролі судами загальної юрисдикції. У зв’язку з необхідністю усунення цих дефектів відбувається здійснення правотлумачної і правотворчої функцій судової практики і тим самим здійснюється вплив судової практики на формування і розвиток права.
9. Серед особливостей правотлумачної функції у системі функцій судової практики можна виділити, зокрема такі: а) ця функція виникає і здійснюється у зв’язку з реалізацією правозастосовної функції судової практики. Потрібно розуміти, що тлумачення може перебувати ніби «усередині» правозастосування, коли воно здійснюється під час розгляду конкретних справ. Але, крім цього, правотлумачна функція може здійснюватися і поза правозастосуванням, у вигляді інтерпретаційної діяльності судів; б) формою прояву цієї функції є правова позиція суду. Правова позиція відображає результат практики, що не приводить до виникнення якісно нового правила, а лише роз’яснює вже існуючі норми і тим відрізняється від правоположення; в) здійснення цієї функції може мати правотворчий ефект, тобто приводити до змін у правовому регулюванні суспільних відносин.
10. Серед потреб у реалізації правотлумачної функції судової практики поза процесом правозастосування можна виокремити, зокрема такі: а) необхідність в єдності судової практики; б) складність певних справ; в) значні зміни у системі права, системі законодавства, правовій системі у цілому.
11. Роль правових позицій як вияву правотлумачної функції судової практики зводиться до наступного: а) правові позиції, які за своєю природою є прецедентом тлумачення, конкретизують і деталізують норми права, тим самим усуваючи прогалини у законодавстві; б) правові позиції дозволяють у потрібних випадках пристосувати норму права до суспільних умов, що змінилися, модернізувати її зміст у ситуації, коли законодавець не має змоги цього зробити; в) правові позиції роблять процес правозастосування більш передбачуваним і забезпечують єдність судової практики як найважливішого різновиду практики юридичної; г) правові позиції як нормативні утворення, поряд з правоположеннями, можуть виступати як етап формування норми права. Реагуючи на соціальні потреби, судова практика корегує зміст позитивного права з метою приведення його у відповідність до суспільних відносин, що склалися і схвалені з боку соціуму. Це може бути першим кроком до внесення відповідних змін до законодавства.
12. Особливостями правотворчої функції судової практики, зокрема є такі: 1) вона здійснюється у межах правозастосування і правотлумачення, окремою, відділеною від процесу правосуддя, правотворчістю суд не займається (окрім врегулювання внутрішніх питань суддівської діяльності); 2) безпосереднім результатом реалізації цієї функції є створення правоположення (виокремлюються правоположення, що мають значення для врегулювання конкретного життєвого випадку, правоположення, що мають на меті регулювання певного аспекту чи виду суспільних відносин); 3) потреба у здійсненні правотворчої функції і виробленні правоположень виникає у разі необхідності подолання прогалин у праві, що не усуваються шляхом тлумачення чинних норм права, а також під час здійснення судового контролю; 4) опосередкованим результатом правотворчої функції є вплив судової практики на суб’єкта нормотворчості, коли з рішення суду у конкретній справі випливає обов’язок зазначеного суб’єкта чи рекомендація до нього щодо ухвалення або зміни певних норм.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абушенко, Д. Б. Судебное усмотрение в гражданском и арбитражном процессе [Текст] / Д. Б. Абушенко. – М. : Норма, 2002. – 176 с.
2. Авдюков, М. Г. Судебное решение [Текст] / М. Г. Авдюков. – М. : Госюриздат, 1959. – 180 с.
3. Административные процедуры и контроль в свете европейского опыта / под ред. Т. Я. Хабриевой, Ж. Марку. – М. : Статут, 2011. – 320 с.
4. Адміністративна юстиція України: проблеми теорії і практики. Настільна книга судді [Текст] / за заг. ред. О. М. Пасенюка. – К. : Істина, 2007. – 608 с.
5. Алексеев, Н. Н. Русский народ и государство / Н. Н. Алексеев ; сост. А. Дугин, Д. Тараторин. – М. : Аграф, 1998. – 640 с.
6. Алексеев, С. С. Восхождение к праву. Поиски и решения [Текст] / С. С. Алексеев. – М. : Норма, 2001. – 752 с.
7. Алексеев, С. С. Избранное [Текст] / С. С. Алексеев. – М. : Статут, 2003. – 480 с.
8. Алексеев, С. С. Общая теория права [Текст] : учебник / С. С. Алексеев. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : ТК Велби : Проспект, 2008. – 576 с.
9. Алексеев, С. С. Право на пороге нового тысячелетия: Некоторые тенденции мирового правового развития – надежда и драма современной эпохи [Текст] / С. С. Алексеев. – М. : Статут, 2000. – 256 с.
10. Алєксєєнко, І. Г. Європейська модель конституційної юстиції: теоретико-правові проблеми становлення та розвитку [Текст] : дис ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / І. Г. Алєксєєнко ; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – К., 2001. – 202 с.
11. Алимбеков, М. Т. Судебное правотворчество и применение гражданско-правовых норм в процессе правореализации [Текст] : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.03, 12.00.11 / Алимбеков Мусабек Тургынбекович ; Ун-т им. Д. А. Кунаева. – Алматы, 2010. – 314 с.
12. Аллан, Т. Р. С. Конституційна справедливість. Ліберальна теорія верховенства права [Текст] / Т. Р. С. Аллан ; пер. з англ. Р. Семківа. – К. : ВД «Києво-Могилянська академія», 2008. – 385 с.
13. Анакіна, Т. М. Судовий прецедент у праві Європейського Союзу [Текст] : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.11 / Т. М. Анакіна ; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2008. – 231 с.
14. Аннерс, Э. История европейского права [Текст] / Э. Аннерс ; пер. с швед. Р. Л. Валинский [и др.] ; Ин-т Европы. – М. : Наука, 1994. – 397 с.
15. Байтин, М. И. О юридической природе решений Конституционного суда Российской Федерации [Текст] / М. И. Байтин // Судебное правоприменение: проблемы теории и практики / ред. В. М. Сырых. – М., 2007. – С. 220–232.
16. Барак, А. Судейское усмотрение [Текст] : пер англ. / А. Барак ; науч. ред. В. А. Кикоть, Б. А. Страшун ; вступ. ст. М. В. Баглая. – М. : Норма, 1999. – 364 с.
17. Баранов, В. М. Правовая позиция как общетеоретическая феномен [Текст] / В. М. Баранов, В. Г. Степанков. – Н. Новгород : Изд-во НГУ, 2003. – 132 с.
18. Баранов, В. М. Судебная практика как источник права: аргументы «за» и «против» [Текст] / В. М. Баранов // Судебное правоприменение: проблемы теории и практики / ред. В. М. Сырых. – М., 2007. – С. 173–191.
19. Беляневич, В. Е. Новітня кодифікація і судова практика [Текст] / В. Е. Беляневич // Вісн. госп. судочинства. – 2004. – № 2. – С. 227–231.
20. Бержель, Ж.-Л. Общая теория права [Текст] / Ж.-Л. Бержель ; пер. с фр. Г. В. Чуршукова ; под общ. ред. В. И. Даниленко. – М. : NOTA BENE, 2000. – 576 с.
21. Берман, Г. Дж. Вера и закон: примерение права и религии [Текст] / Г. Дж. Берман ; пер. с англ. Д. Шабельникова и М. Тименчика. – М. : Ad Marginem, 1999. – 431 с. – (Сер. «Библиотека Московской школы политических исследований»).
22. Бехруз, Х. Порівняльне правознавство [Текст] : підручник / Х. Бехруз. – О. : Фенікс, 2009. – 464 с.
23. Бігун, В. Філософсько-правове осмислення правосуддя (щодо розмежування понять «судочинство» і правосуддя) [Електронний ресурс] / В. Бігун // Радник : укр. юрид. портал. – Режим доступу : http://radnuk.info/statti/249-tioriua-gov/15391-2011-01-23-02-33-55.html. – Заголовок з екрана.
24. Боднар, А. Res interpretata: юридическая сила постановлений Европейского суда по правам человека для государств, не являющихся участниками по делу [Текст] / А. Боднар // Сравнит. конституц. обозрение. – 2011. – № 3. – С. 82–114.
25. Большой юридический словарь [Текст] / под ред. А. В. Малько. – М. : Проспект, 2011. – 704 с.
26. Бочаров, Д. О. Доказування у правозастосовчій діяльності: загальнотеоретичні питання [Текст] : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Д. О. Бочаров. – Х., 2006. – 201 с.
27. Бочаров, Д. О. Правозастосовча діяльність: поняття, функції та форми [Текст] : проблемні лекції / Д. О. Бочаров. – Д. : АМСУ, 2006. – 73 с.
28. Братусь, С. Н. Теоретические вопросы систематизации советского законодательства [Текст] / С. Н. Братусь. – М. : Юрид. лит., 1976. – 176 с.
29. Брынцев, В. Д. Судебный контроль (теория и практика) [Текст] / В. Д. Брынцев, В. Г. Чернухин. – Харьков : Ксилон, 2001. – 204 с.
30. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) [Текст] / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : Перун, 2005. – 1728 с.
31. Венгеров, А. Б. Роль судебной практики в развитии советского права [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / А. Б. Венгеров ; Моск. гос. ун-т. – М., 1966. – 18 с.
32. Верещагин, А. Н. Судебное правотворчество в России. Сравнительно-правовые аспекты [Текст] / А. Н. Верещагин. – М. : Междунар. отношения, 2004. – 344 с.
33. Верховенство права [Текст] : сборник : пер. с англ. / ред. А. Куликов. – М. : Прогресс, 1992. – 216 с.
34. Вильнянский, С. И. Лекции по советскому гражданскому праву [Текст] / С. И. Вильнянский ; отв. ред. А. И. Рогожин. – Ч. 1. – Харьков : Изд-во Харьк. ун-та, 1958. – 340 с.
35. Виноградов, П. Г. Очерки по теории права. Римское право в средневековой Европе [Текст] / П. Г. Виноградов ; под ред. и с биогр. очерком У. Э. Баталера В. А. Томсинов. – М. : Зерцало, 2010. – 288 с.
36. Витрук, Н. В. Конституционное правосудие. Судебное конституционное право и процесс [Текст] : учебник / Н. В. Витрук. – М. : Закон и право : Изд. об-ние ЮНИТИ, 1998. – 377 с.
37. Власенко, Н. А. Правовые позиции: понятие и виды [Текст] / Н. А. Власенко // Журн. рос. права. – 2008. – № 3. – С. 77–86.
38. Власенко, Н. А. Судебная власть и судебная деятельность в Российской Федерации [Текст] : курс лекций / Н. А. Власенко, А. Н. Власенко. – М. : Рос. акад. правосудия, 2005. – 48 с.
39. Власенко, Л. В. Судебные правовые позиции в налоговом права: понятие, виды, конкуренция[Текст] / Л. В. Власенко, Н. А. Власенко // Журн. рос. права. – 2010. – № 5. – С. 47-54.
40. Вовк, Д. Банкротство предприятия: процедура [Текст] / Д. Вовк. – Харьков : Фактор, 2009. – 368 с.
41. Войтович, Е. П. Судебная практика в механизме гражданско-правового регулирования [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Войтович Елена Павловна. – Новосибирск, 2006. – 20 с.
42. Вопленко, Н. Н. Официальное толкование норм права / Н. Н. Вопленко. – М. : Юрид. лит., 1976. – 118 с.
43. Вышинский, А. Я. Основные задачи науки советского социалистического права [Текст] / А. Я. Вышинский // Основные задачи советского социалистического права : материалы ІІ съезда науч. работников права. – М., 1938. – С. 3-39.
44. Вышинский, А. Я. Теория судебных доказательств [Текст] / А. Я. Вышинский. – М. : Юриздат, 1946. – 248 с.
45. Гаджиев, Г. А. Правовые позиции Конституционного Суда Российской Федерации как источник конституционного права [Текст] / Г. А. Гаджиев // Конституционное правосудие в посткоммунистических странах : сб. докл. – М., 1999. – С. 106–117.
46. Гіденс, Е. Нестримний світ: як глобалізація перетворює наше життя [Текст] / Е. Гіденс ; пер. з англ. Н. П. Поліщук. – К. : Альтерпрес, 2004. – 100 с.
47. Государственное право Германии [Текст] : в 2 т. / под ред. Й. Изензее, П. Кирхофа ; пер. с нем. Ю. П. Варьяса [и др.]. – М. : Ин-т государства и права РАН, 1994. – Т. 1. – 311 с.
48. Гринева, А. В. Понятие и виды судебных правовых позиций: вопросы теории [Текст] : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Гринева Анна Владимирована ; Рос. акад. правосудия. – М., 2008. – 171 с.
49. Гурвич, Г. Д. Философия и социология права: Избранные сочинения [Текст] / Г. Д. Грувич ; пер. М. В. Антонова, Л. В. Ворониной. – СПб : Изд. Дом С.-Петерб. гос. ун-та, Изд-во юрид. фак. С.-Петерб. гос. ун-та, 2004. – 848 с.
50. Гусарєв, С. Д. Юридична деонтологія (Основи юридичної діяльності) [Текст] : навч. посіб. / С. Д. Гусарєв, О. Д. Тихомиров. – 3-є вид., переробл. і допов. – К. : Знання, 2008. – 495 с.
51. Гусарєв, С. Д. Юридична діяльність: методологічні та теоретичні дослідження [Текст] : автореф. дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.01 / Гусарєв Станіслав Дмитрович ; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – К., 2007. – 35 с.
52. Гусаров, К. В. Інстанційний перегляд судових рішень у цивільному судочинстві [Текст] : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.03 / К. В. Гусаров ; наук. консультант В. В. Комаров ; Нац. ун-т "Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого". – Х., 2011. – 37 с.
53. Гьофе, О. Демократія в епоху глобалізації [Текст] / О. Гьофе ; пер. з нім. Л. Ситниченко, О. Лозинської. – К. : ППС-2002, 2007. – 436 с.
54. Гьофе, О. Розум і право. Складові інтеркультурного правового дискурсу [Текст] / О. Гьофе ; пер. з нім. Л. А. Сотниченко, М. Д. Култаєвої. – К. : Альтерпрес, 2003. – 264 с.
55. Давид, Р. Основные правовые системы современности [Текст] / Р. Давид, К. Жоффе-Спинози ; пер. с фр. В. А. Туманова. – М. : Междунар. отношения, 1999. – 400 с.
56. Дашковська, О. Судовий прецедент і судова практика як джерела права [Текст] / О. Дашковська // Вісник Академії правових наук України. – Х., 2011. – № 1. – С. 34–41.
57. Дворкин, Р. О правах всерьез [Текст] / Р. Дворкин ; пер. с англ. М. Д. Ламути, Л. Б. Макеевой ; ред. Л. Б. Макеева. – М. : РОССПЭН, 2004. – 392 с.
58. Дмитриев, Ю. А. О формировании прецедентного правосудия в Российской Федерации [Текст] / Ю. А. Дмитриев // Судебное правоприменение: проблемы теории и практики / ред. В. М. Сырых. – М., 2007. – С. 193–196.
59. Дудаш, Т. Юридична природа рішень Європейського суду з прав людини (загальнотеоретичний аспект) [Текст] / Т. Дудаш // Право України. – 2010. – № 2. – С. 173–179.
60. Дума, В. В. Підходи до праворозуміння та реалізації правових норм [Текст] / В. В. Дума // Прав. інформатика. – 2009. – № 1. – С. 46–52.
61. Дюги, Л. Конституционное право. Общая теория государства [Текст] : репринт. воспр. изд. 1908 г. : пер. с фр. / Л. Дюги ; предисл. Ю. Н. Оборотова. – Одесса : Юрид. лит., 2005. – 957 с.
62. Еволюція етосу юриста в Україні (історичний та соціально-психологічний нарис) [Текст] / В. О. Лозовой, В. О. Рум’янцев, Л. В. Анучина [та ін.] ; за ред. В. О. Лозового, В. О. Рум’янцева. – Х. : Право, 2011. – 264 с.
63. Еллинек, Г. Общее учение о государстве [Текст] : пер. с нем. / Г. Еллинек ; под ред. В. М. Гессена, Л. В. Шаланда ; вступ. ст. И. Ю. Козлихина. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2004. – 752 с.
64. Ершова, Е. А. Юридическая природа правовых позиций Конституционного Суда РФ [Текст] / Е. А. Ершова // Дайжест. Конституц. правосудие. – 2005. – № 15. – С. 112–118.
65. Євграфова, Е. П. Акти Конституційного Суду України в системі національного законодавства [Текст] / Е. П. Євграфова // Право України. – 2001. – № 10. – С. 66–68.
66. Жалинский, А. Э. Введение в специальность «Юриспруденция». Профессиональная деятельность юриста [Текст] : учебник / А. Э. Жалинский. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Проспект, 2008. – 368 с.
67. Жигалкін, П. І. Судова практика та її значення для регулювання відносин у сфері праці [Текст] : монографія / П. І. Жигалкін, С. М. Прилипко, О. М. Ярошенко. – Х. : ФІНН, 2008. – 544 с.
68. Завадская, Л. Н. Становление самостоятельной и независимой судебной власти (государственно-правовой аспект) [Текст] / Л. Н. Завадская // Теория права: новые идеи. – М., 1992. – Вып. 2. – С. 52–64.
69. Загайнова, С. К. Судебный прецедент: проблемы правоприменения / С. К. Загайнова ; под ред. В. В. Яркова. – М. : Норма, 2002. – 176 с. – (Современный гражданский и арбитражный процесс).
70. Загальна декларація прав людини [Електронний ресурс] : прийнята Організацією Об'єднаних Націй 10 груд. 1948 р. // Ліга: Закон : комп'ютер.-прав. система / Всеукр. мережа розповсюдж. прав. інформації. – [Електрон. прогр.]. – Версія 7.9.1. – К., 2007. – Заг. з вказів. для користувачів. – Щоден. оновлення.
71. Загальна теорія держави і права [Текст] : підруч. для студ. юрид. вищ. навч. закл. / М. В. Цвік, О. В. Петришин, Л. В. Авраменко [та ін.] ; за ред. М. В. Цвіка, О. В. Петришина. – Х. : Право, 2009. – 584 с.
72. Заєць, А. Принцип верховенства права (теоретико-методичне обґрунтування) [Текст] / А. Заєць // Вісник Академії правових наук України. – Х., 1998. – № 1. – С. 3–15.
73. Закон: создание и толкование [Текст] / А. С. Пиголкин, А. В. Мицкевич, Г. Т. Чернобель [и др.] ; под ред. А. С. Пиголкина. – М. : Спарк, 1998. – 283 с.
74. Зальцман, Л. Ф. Жизнь в Англии в Средние века [Текст] / Л. Ф. Зальцман ; пер. с англ. С. А. Рассадиной. – СПб. : Евразия, 2009. – 368 с.
75. Зорькин, В. Д. Прецедентный характер решений Конституционного Суда Российской Федерации [Текст] / В. Д. Зорькин // Журн. рос. права. – 2004. – № 12. – С. 3–11.
76. Ильин, И. А. Теория государства и права [Текст] / И. А. Ильин ; под ред. и с предисл. В. А. Томсинова. – М. : Зерцало, 2003. – 400 с.
77. Исаев, М. Судебная практика Пленума Верховного Суда СССР как источник советского уголовного права [Текст] / М. Исаев // Ученые записки / Всесоюз. ин-т юрид. наук. – М., 1947. – Вып. 5. – С. 73–88.
78. Италия: Конституция и законодательные акты [Текст] / пер. с ит. Т. А. Васильева ; сост. и вступ. ст. Н. Ю. Попов. – М. : Прогресс, 1988. – 392 с.
79. Кабальський, Р. О. Нормативність права як предмет філософського аналізу [Текст] : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.12 / Кабальський Роман Олександрович ; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2008. – 19 с.
80. Кагадій, М. І. Юридична практика в правовій системі України [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Кагадій Микола Іванович ; Київ. нац. ун-т внутр. справ. – К., 2005. – 18 с.
81. Кельзен, Г. Чисте правознавство [Текст] : з дод.: Проблеми справедливості / Г. Кельзен ; пер. з нім. О. Мокровольського. – К. : Юніверс, 2004. – 496 с.
82. Керимов, Д. А. Философские основания политико-правовых исследований [Текст] / Д. А. Керимов. – М. : Мысль, 1986. – 332 с.
83. Ковальський, В. С. Охоронна функція права [Текст] : монографія / В. С. Ковальський. – К. : Юрінком Інтер, 2010. – 334 с.
84. Ковтонюк, А. М. Генезис праворозуміння Ганса Кельзена [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Ковтонюк Алла Миколаївна ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2010. – 18 с.
85. Колодій, А. М. Конституція і розвиток принципів права (методологічні питання) : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.01 ; 12.00.02 / А. М. Колодій. – К. : Рад. шк., 1999. – 36 с.
86. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод [Електроний ресурс] : прийнята у Римі 4 листоп. 1950 р. // Ліга: Закон : комп'ютер.-прав. система / Всеукр. мережа розповсюдж. прав. інформації. – [Електрон. прогр.]. – Версія 7.9.1. – К., 2007. – Заг. з вказів. для користувачів. – Щоден. оновлення.
87. Константий, О. Щодо проблеми правової культури суддів як умови забезпечення прав і свобод в Україні [Текст] / О. Константий // Вісник Академії правових наук України. – Х., 2007. – № 52. – С. 57–66.
88. Конституции государств Европы [Текст] : в 3 т. / под общ. ред. Л. А. Окунькова. – М. : НОРМА, 2001. – Т. 1 : Австрия – Ирландия. – 824 с.
89. Коркунов, Н. М. Лекции по общей теории права [Текст] / Н. М. Коркунов ; предисл. И. Ю. Козлихина. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2004. – 430 с.
90. Коростелкина, О. Н. Судебная практика и судебный прецедент в системе источников российского права [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Коростелкина Ольга Николаевна. – М., 2005. – 19 с.
91. Кравчук, О. В. Правові позиції Конституційного Суду України [Текст] / О. В. Кравчук // Бюл. М-ва юстиції України. – 2011. – № 4. – С. 117–121.
92. Кросс, Р. Прецедент в английском праве [Текст] / Р. Кросс ; пер. с англ. Т. В. Апаровой ; под общ. ред. Ф. М. Решетникова. – М. : Юрид. лит., 1985. – 238 с.
93. Крыжан, В. А. Правовой обычай и правовой прецедент как источники права [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.06 / Крыжан Виталий Александрович. – Пермь, 2006. – 19 с.
94. Курылева, О. С. К вопросу о понятии судебной практики [Текст] / О. С. Курылева // Проблема совершенствования законодательства и правоприменительной деятельности. – Минск, 1983. – С. 40-56.
95. Куфтирєв, П. В. Становлення доктрини суддівського розсуду на пострадянському правовому просторі [Текст] / П. В. Куфтирєв // Вісн. Хмельниц. ін-ту регіон. упр. та права. – 2004. – № 1/2. – С. 400–407.
96. Кучин, М. В. Судебный прецедент как источник права (дискуссионные вопросы) [Текст] / М. В. Кучин // Рос. юрид. журн. – 1999. – № 4. – С. 70–83.
97. Лав, М. К. Административное право в Соединенных Штатах [Текст] / М. К. Лав // Верховенство права : сборник : пер. с англ. – М., 1992. – С. 185–201.
98. Лагода, О. Адміністративний розсуд та межі його застосування [Текст] / О. Лагода // Право України. – 2006. – № 12. – С. 109–113.
99. Лазарев, В. В. Эффективность правоприменительных актов: Вопросы теории [Текст] / В. В. Лазарев. – Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1975. – 208 с.
100. Леже, Раймон. Великие правовые системы современности: сравнительно-правовой подход [Текст] / Раймон Леже ; пер. с фр. А. В. Грядова. – М. : Волтерс Клувер, 2009. – 584 с.
101. Лейст, О. Э. Сущность права. Проблемы теории и философии права [Текст] / О. Э. Лейст ; под ред. В. А. Томсинова. – М. : Зерцало, 2008. – 452 с.
102. Леони, Б. Свобода и закон [Текст] / Б. Леони ; пер. с англ. В. Кошкина ; под ред. А. Курева. – М. : ИРИСЭН, 2008. – 308 с.
103. Лестницкая, Л. Ф. Основания для отмены обжалованных судебных решений [Текст] / Л. Ф. Лестницкая. – М. : Госюриздат, 1962. – 120 с.
104. Леушин, В. И. Юридическая практика в социалистическом обществе (гносеологический и специально-юридический аспект) [Текст] : автореф. дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.01 / Леушин Владимир Ильич ; Свердл. юрид. ин-т им. Р. А. Руденко. – Свердловск, 1990. – 35 с.
105. Лист Вищого адміністративного суду України [Електронний ресурс] : від 22.10.2010 р. № 1467/11/13-10 // Ліга: Закон : комп'ютер.-прав. система / Всеукр. мережа розповсюдж. прав. інформації. – [Електрон. прогр.]. – Версія 7.9.1. – К., 2007. – Заг. з вказів. для користувачів. – Щоден. оновлення.
106. Лист Вищого адміністративного суду України [Електронний ресурс] від 26.12.2007 р. № 1358/9/1/13-07 // Ліга: Закон : комп'ютер.-прав. система / Всеукр. мережа розповсюдж. прав. інформації. – [Електрон. прогр.]. – Версія 7.9.1. – К., 2007. – Заг. з вказів. для користувачів. – Щоден. оновлення.
107. Лист Вищого адміністративного суду України [Електронний ресурс] від 09.01.2008 р. № 10/9/1/13-08 // Ліга: Закон : комп'ютер.-прав. система / Всеукр. мережа розповсюдж. прав. інформації. – [Електрон. прогр.]. – Версія 7.9.1. – К., 2007. – Заг. з вказів. для користувачів. – Щоден. оновлення.
108. Лист Вищого адміністративного суду України [Електронний ресурс] від 04.02.2008 р. № 186/9/1/13-08 // Ліга: Закон : комп'ютер.-прав. система / Всеукр. мережа розповсюдж. прав. інформації. – [Електрон. прогр.]. – Версія 7.9.1. – К., 2007. – Заг. з вказів. для користувачів. – Щоден. оновлення.
109. Лист Верховного Суду України [Електронний ресурс] від 30.01.2007 р. № 9-12 // Ліга: Закон : комп'ютер.-прав. система / Всеукр. мережа розповсюдж. прав. інформації. – [Електрон. прогр.]. – Версія 7.9.1. – К., 2007. – Заг. з вказів. для користувачів. – Щоден. оновлення.
110. Лічман, Л. Г. Значення судової практики для правозастосування у цивільному судочинстві [Текст] / Л. Г. Лічман // Вісн. Верхов. Суду України. – 2011. – № 6. – С. 34–38.
111. Ллойд, Д. Идея права. Репрессивное зло или социальная необходимость [Текст] / Д. Ллойд ; пер. с англ. М. А. Юмашева ; науч. ред. Ю. М. Юмашев. – М. : ЮГОНА, 2002. – 416 с.
112. Луспеник, Д. Д. Забезпечення єдності судової практики: незалежність судів при здійсненні правосуддя та підкорення лише закону може стати під загрозою [Текст] / Д. Д. Луспеник, М. М. Бородін // Суд. апеляція. – 2006. – № 2. – С. 3–10.
113. Магазинер, Я. М. Избранные труды по общей теории права [Текст] / Я. М. Магазинер ; отв. ред. А. К. Кравцов. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2006. – 352 с.
114. Максимов, С. И. Правовая реальность: опыт философского осмысления [Текст] : монография / С. И. Максимов. – Харьков : Право, 2002. – 328 с.
115. Малишев, Б. В. Судова практика: поняття, ознаки, структура [Текст] / Б. В. Малишев // Часоп. Київ. ун-ту права. – 2005. – № 2. – С. 22–26.
116. Малишев, Б. В. Судовий прецедент у правовій системі Англії (теоретико-правовий аспект) [Текст] : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Б. В. Малишев ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2002. – 229 с.
117. Мальцев, Г. В. Бюрократия как правовая и моральная проблема [Текст] : монография / Г. В. Мальцев. – М. : Изд-во РАГС, 2009. – 100 с.
118. Мальцев, Г. В. Социальные основания права [Текст] / Г. В. Мальцев. – М. : Норма, 2007. – 800 с.
119. Марченко, М. Н. Источники права [Текст] : учеб. пособие / М. Н. Марченко. – М. : ТК Велби : Проспект, 2005. – 760 с.
120. Марченко, М. Н. Судебное правотворчество и судейское право [Текст] / М. Н. Марченко. – М. : Проспект, 2008. – 512 с.
121. Мелихов, В. М. Судебная практика и ее значение в обеспечении правильного применения гражданских процессуальных норм [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / В. М. Мелихов. – Л., 1980. – 14 с.
122. Михайлов, А. М. Судебная власть в правовой системе Англии [Текст] / А. М. Михайлов. – М. : Юрлитинформ, 2009. – 344 с.
123. Михайлович, Д. М. Офіційне тлумачення закону [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Михайлович Дмитро Мар’янович ; Нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2003. – 19 с.
124. Михайлович, Д. М. Юридична природа тлумачення норм права [Текст] / Д. М. Михайлович // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – Х., 2000. – Вип. 11. – С. 146–149.
125. Мицкевич, А. В. Акты высших органов Советского государства [Текст] / А. В. Мицкевич. – М. : Юрид. лит., 1967. – 176 с.
126. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права [Текст] : від 16 груд. 1966 р. // Вісн. Конституц. Суду України. – 2007. – № 1. – С. 91–106.
127. Моисеев, С. В. Философия права [Текст] : курс лекций / С. В. Моисеев. – 2-е изд., испр. и доп. – Новосибирск : Сиб. унив. изд-во, 2004. – 262 с.
128. Музиченко, П. П. Правова практика як об’єкт історико-правового дослідження: проблеми теорії і методології [Текст] / П. П. Музиченко // Наук. пр. Одес. нац. юрид. акад. – 2004. – Т. 3. – С. 94–101.
129. Муромцев, С. А. Определение и основное разделение права / С. А. Муромцев ; вступ. ст., коммент. Ю. И. Гревцова. – 2-е изд., доп. – СПб. : Изд. Дом С.-Петерб. гос. ун-та, Изд-во юрид. фак. СПбГУ, 2004. – 244 с.
130. Нозик, Р. Анархия, государство, утопия [Текст] / Р. Нозик ; пер. с англ. Б. Пинскера ; под ред. Ю. Кузнецова, А. Куряева. – М. : ИРИСЭН, 2008. – 424 с.
131. Окрема думка судді Конституційного Суду України Бринцева В. Д. стосовно Рішення Конституційного Суду у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення у 2008 році земельних аукціонів» (справа про земельні аукціони) [Електронний ресурс] // Ліга: Закон : комп'ютер.-прав. система / Всеукр. мережа розповсюдж. прав. інформації. – [Електрон. прогр.]. – Версія 7.9.1. – К., 2007. – Заг. з вказів. для користувачів. – Щоден. оновлення.
132. Основні принципи незалежності судових органів [Електронний ресурс] : прийняті VII Конгресом ООН з попередження злочинності і поводження з правопорушниками (Мілан, 1985 р.) // Ліга: Закон : комп'ютер.-прав. система / Всеукр. мережа розповсюдж. прав. інформації. – [Електрон. прогр.]. – Версія 7.9.1. – К., 2007. – Заг. з вказів. для користувачів. – Щоден. оновлення.
133. Палагина, Е. Н. Функции юридической практики [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Палагина Елена Николаевна ; Сарат. гос. акад. права. – Саратов, 2003. – 26 с.
134. Пашутін, В. В. Правова природа розпорядчих актів [Текст] : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / В. В. Пашутін ; Ун-т внутр. справ. – Х., 1998. – 17 с.
135. Погребняк, С. П. Основоположні принципи права (змістовна характеристика) [Текст] : монографія / С. П. Погребняк. – Х. : Право, 2008. – 240 с.
136. Познер, Р. Проблеми юриспруденції [Текст] / Р. Познер ; пер. з англ. С. Савченка. – Х. : Акта, 2004. – 487 с.
137. Покровский, И. А. Основные проблемы гражданского права [Текст] / И. А. Покровський. – 5-е изд. – М. : Статут, 2009. – 351 с.
138. Поляков, Б. М. Коментар судової практики Верховного Суду України у справах про банкрутство [Текст] / Б. М. Поляков. – К. : Логос, 2008. – 488 с.
139. Попов, О. В. Теоретико-правовые вопросы судебного правотворчества: сравнительно-правовое исследование [Текст] : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Попов Олег Валерьевич. – Тольятти, 2004. – 221 с.
140. Поппер, К. Р. Открытое общество и его враги [Текст] : в 2 т. : пер с англ. / К. Р. Поппер ; под общ. ред. В. Н. Садовського. – М. : Феникс : МФ «Культурная инициатива», 1992. – Т. 1 : Чары Платона. – 448 с.
141. Порівняльне правознавство [Текст] : підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / С. П. Погребняк, Д. В. Лук’янов, І. О. Биля-Сабадаш [та ін.] ; за заг. ред. О. В. Петришина. – Х. : Право, 2011. – 272 с.
142. Постанова Верховного Суду України у справі № 18/56.- [Електронний ресурc] : від 13.11.2007 р. // Ліга: Закон : комп'ютер.-прав. система / Всеукр. мережа розповсюдж. прав. інформації. – [Електрон. прогр.]. – Версія 7.9.1. – К., 2007. – Заг. з вказів. для користувачів. – Щоден. оновлення.
143. Постанова Вищого адміністративного суду України у справі № П/9991/122/11 [Електронний ресурc] : від 04.10.2011 р. // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу : http//court.gov.ua. – Заголовок з екрана.
144. Постанова Вищого господарського суду України у справі № 05-5-34/2966 [Електронний ресурс] : від 05.10.2005 р. // Ліга: Закон : комп'ютер.-прав. система / Всеукр. мережа розповсюдж. прав. інформації. – [Електрон. прогр.]. – Версія 7.9.1. – К., 2007. – Заг. з вказів. для користувачів. – Щоден. оновлення.
145. Постанова Вищого господарського суду України у справі № 23/487-б [Електронний ресурс] : від 14.04.2004 р. // Ліга: Закон : комп'ютер.-прав. система / Всеукр. мережа розповсюдж. прав. інформації. – [Електрон. прогр.]. – Версія 7.9.1. – К., 2007. – Заг. з вказів. для користувачів. – Щоден. оновлення.
146. Постанова Вищого господарського суду України у справі № 24/337-б [Електронний ресурс] : від 16.03.2005 р. // Ліга: Закон : комп'ютер.-прав. система / Всеукр. мережа розповсюдж. прав. інформації. – [Електрон. прогр.]. – Версія 7.9.1. – К., 2007. – Заг. з вказів. для користувачів. – Щоден. оновлення.
147. Постанова Вищого господарського суду України у справі № 30/201-07 [Електронний ресурс] : від 04.12.2007 р. // Ліга: Закон : комп'ютер.-прав. система / Всеукр. мережа розповсюдж. прав. інформації. – [Електрон. прогр.]. – Версія 7.9.1. – К., 2007. – Заг. з вказів. для користувачів. – Щоден. оновлення.
148. Постанова Вищого господарського суду України у справі № 9/152-б/75-б [Електронний ресурс] : від 29.11.2005 р. // Ліга: Закон : комп'ютер.-прав. система / Всеукр. мережа розповсюдж. прав. інформації. – [Електрон. прогр.]. – Версія 7.9.1. – К., 2007. – Заг. з вказів. для користувачів. – Щоден. оновлення.
149. Постанова Вищого господарського суду України у справі № Б-39/131-06 [Електронний ресурc] : від 12.03.2008 р. // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу : http//court.gov.ua. – Заголовок з екрана.
150. Постанова Вищого господарського суду України у справі № Б-48/178-07 [Електронний ресурс] : від 16.10.2010 р. // Ліга: Закон : комп'ютер.-прав. система / Всеукр. мережа розповсюдж. прав.