СУДОВА СИСТЕМА КРИМСЬКОЇ АВТОНОМНОЇ РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ (1921-1944 РР.)

brief description

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ В.І. ВЕРНАДСЬКОГО
Кафедра історії і теорії держави та права

На правах рукопису

ПУХОВСЬКА АЛЬОНА СЕРГІЇВНА

УДК 347.9(477.75)"192/194"

СУДОВА СИСТЕМА КРИМСЬКОЇ АВТОНОМНОЇ РАДЯНСЬКОЇ
СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ (1921-1944 РР.)

12.00.01- теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень.

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Змерзлий Борис Володимирович,
доктор історичних наук, професор

Сімферополь - 2012

ЗМІСТ

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ........................................................................................ 3
ВСТУП.....................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. СУДОВЕ БУДІВНИЦТВО В КРИМУ В ПЕРІОД
З 1920 ПО 1922 рр. .............................................................................................. 11
1.1. Історіографія проблеми, методологічна та джерельна база дослідження................................................................................................... 11
1.2.Створення і становлення радянського суду в Криму.......................... 23
1.3. Створення і структура революційного трибуналу в Криму.............. 35
Висновки до першого розділу 1 ..........................................................................73

РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК СУДОВОЇ СИСТЕМИ ТА ЇЇ ПРИНЦИПІВ В УМОВАХ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ………………………...........75
2.1. Законодавче оформлення соціалістичних принципів
судоустрою в період НЕП............................................................................ 75
2.2. Головний суд КАРСР та його діяльність у період НЕП………........ 89
2.3. Реформа народного суду та його діяльність......................................106
Висновки до другого розділу 2 .........................................................................121

РОЗДІЛ 3. ЗАВЕРШЕННЯ ФОРМУВАННЯ РАДЯНСЬКОЇ СУДОВОЇ СИСТЕМИ ТА ЇЇ РЕГІОНАЛІЗАЦІЯ В КРИМУ НА МЕЖІ 30-40-х. рр ......124
3.1. Конституційне закріплення соціалістичних принципів
судоустрою й судочинства радянської судової системи в Криму…. …124
3.2. Головний суд КАРСР (Верховний суд) у період будівництва та побудови соціалізму, його діяльність........................................................136
3.3. Модифікація і діяльність народного суду КАРСР........................... 149
Висновки до третього розділу 3 .......................................................................163
ВИСНОВКИ........................................................................................................166
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..........................................................174

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ
ВНК − Всеросійська Надзвичайна Комісія
ВЦВК − Всеросійський Центральний виконавчий комітет
ВКП(б) − Всесоюзна Комуністична партія (більшовиків)
Губпрофрада − Губернська Рада профспілок
Держустанов − державних установ
КАРСР − Кримська Автономна Радянська Соціалістична Республіка
КримЦВК − Кримський Центральний виконавчий комітет
ККК – Кримінально-касаційна колегія
КК − Кримінальний кодекс
КПК − Кримінально-процесуальний кодекс
КЗпП − Кодекс законів про працю
НКЮ − Народний комісаріат юстиції
Наркомат − Народний комісаріат
НЕП − Нова економічна політика
НК − Надзвичайна Комісія
НКВС − Народний комісаріат внутрішніх справ
ОДПУ − Об'єднане державне політичне управління
Реввійськрада Республіки − Революційна військова рада РРФСР
Ревтриб − Революційний трибунал
Реввійськтриб − Революційний військовий трибунал
Раднарком − Рада народних комісарів
РНК − Рада Народних комісарів
РКП(б) − Російська Комуністична партія (більшовиків)
РКСМ − Революційна Комуністична Спілка Молоді.
Раднарсуд − Радянський народний суд
ЦВК − Центральний виконавчий комітет
ЦК − Цивільний кодекс
ЦПК − Цивільний-процесуальний кодекс
ЄРТК − Єдиний революційний трибунал Криму

ВСТУП
Актуальність теми дослідження визначається гострою необхідністю вирішення такого життєво важливого для сучасної України завдання, як побудова судової системи, здатної ефективно протидіяти злочинності. Розв’язання цієї проблеми є неможливим без урахування історичного досвіду організації та діяльності судових органів у нашій країні. Проведення реформ в даній сфері без достатнього уявлення про історичний розвиток вітчизняної судової системи може виявитися безрезультатним та не дати очікуваного результату. З огляду на це, набуває важливого значення проблема дослідження історії становлення судової системи, особливо на регіональному рівні, що дозволяє виявити характерні риси її розвитку, а також по-новому поглянути як на сучасну судову реформу, так і на державну політику в цій сфері.
Такий підхід дає змогу оцінити здобутки і прорахунки в організації та функціонуванні судової системи, глибоко й усебічно пізнати історико-правові явища і події, що відбуваються довкола неї. Спіралеподібний розвиток історичних процесів показує, що минуле проявляється в сьогоденні з певними прогресивними або регресивними змінами.
На сьогодні багато проблем, з якими стикається судова реформа на сучасному етапі аналогічні до тих, які постали перед правосуддям у кінці 1920-х років. До них слід віднести кадрове питання, проблему підвищення кваліфікації й матеріального заохочення суддів, що досі залишаються уразливими місцями вітчизняного правосуддя.
Історія судової системи радянського періоду 1921-1944 р. є темою, якої зрідка торкались дослідники, внаслідок чого в цій сфері існує ще багато невирішених питань та білих плям. Повнота дослідження цього історичного етапу забезпечить надійність захисту демократичних правових інститутів, принципів судочинства, формулювання теоретичних основ судової реформи.
Процес реформування теперішньої судової системи України триває упродовж 20 років та супроводжується численними дискусіями, обговореннями, розробкою нових концепцій судово-правової реформи, утілити які повною мірою досі не вдалося. На сьогодні виникла необхідність ревізії технології здійснення правосуддя, щоб вийти на оптимальний варіант судової системи, який повинен гарантувати кожній людині реалізацію права на звернення до суду, встановлення істини та захист її прав.
Інтерес до дослідження судової системи Криму є невипадковим, оскільки цей регіон України має ряд специфічних особливостей історичного розвитку, який населяють представники різних націй, що мають власні правові традиції і звичаї. Історичний період 1921-1944 рр. вирізняється складною політичною стуацією в країні, соціальною напругою в суспільстві, багатовекторністю розвитку правового життя.
Дослідження історії судової системи Криму дозволяє використати наявний історичний досвід при виборі оптимальної моделі судової системи, врахувавши помилки і досягнення, які мали місце у минулому.
Зв'язок з офіційними науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано на кафедрі історії і теорії держави та права, історії політичних учень Таврійського національного університету імені
В. І. Вернадського у межах комплексної теми «Особливості територіального розвитку і облаштування державних утворень в Криму» (державна реєстрація: № 0104U004036). Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої ради Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського (протокол № 3 від 16 лютого 2010 р.).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у:
- виявленні особливостей становлення, формування та динаміки розвитку судової системи Криму у період з 1921 по 1944 рр.
Зазначена мета обумовила постановку та вирішення таких завдань:
– здійснити періодизацію історико-правового процесу формування Кримського суду;
– висвітлити процес становлення і формування радянських судових органів у Криму в період 1921-1922 років; охарактеризувати систему революційних трибуналів, проаналізувати їх повноваження та коло підсудних їм справ ;
– дослідити концепцію судової реформи 1922 р., охарактеризувати зміни в організаційних структурах судових органів, що відбулися в ході її реалізації;
– реконструювати історико-правову картину діяльності і функціональні особливості Кримських судів у 20-30-х роках XX ст.;
– висвітлити порядок формування, структуру та компетенцію судів Криму в період становлення командно-адміністративної системи (1930-
1941 рр.);
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, пов'язані з процесом судового будівництва і судочинства в Криму в 1921-1944 роках.
Предметом дослідження є судова система Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки (1921 -1944 рр.)
Методологічна основа дослідження. У ході вирішення поставлених завдань автором використано різні підходи і методи. За допомогою історичного підходу доведена наявність взаємозв'язку між загальносоюзною і регіональною судовими системами на прикладі КАРСР, виявлено особливості становлення судової системи КАРСР та її перетворень, їх позитивні і негативні наслідки. Системний підхід дозволив розглянути окремі процеси, події і явища не ізольовано одне від одного, а як ланки однієї цілісної системи формування радянського суду. Комплексний підхід допоміг визначити місце і роль феномену судової функції в системі єдиної державної влади.
У роботі використовувався комплекс методів наукового пізнання: діалектичний, логічний, формально-юридичний, хронологічний тощо. Дослідження спирається на історико-правовий метод, що дозволяє простежити закономірності державно-правового розвитку, виявити наступність, закріплення принципів судочинства та інститутів, що діяли на території КАРСР з 1920 року. При вивченні та узагальненні першоджерел використовувались метод джерельного аналізу та порівняльно-статистичний метод.
Теоретичною основою дослідження стали наукові праці та окремі розвідки теоретиків та істориків права і держави, фахівців у галузі історії судоустрою та судочинства, кримінального та цивільного права тощо. Література, яка використовується в дисертації, відноситься до радянського і пострадянського періодів. У роботі використані праці таких відомих учених та громадських і політичних діячів як: Е. Н. Алешкина, Я. Л. Берман,
А. Я. Вишинський, Є.М. Городецький, С. О. Голунський,
Т. М. Добровольска, М. М. Єфремова, Д. С. Карев, М. В. Кожевніков,
М. В. Криленко, В. М. Куріцин, В. М. Кудрявцев, Є. Б. Пашуканіс,
В. П. Портнов, М. Рейснер, М. С. Строгович, М. М. Славін, П. І. Стучка,
О. С. Смикалін,Ю. П. Титов, О. І. Трусов, О. І. Чистяков, О. Н. Ярмиш,
Н. М. Крестовська, П. П. Захарченко, П. П. Музиченко, С. Г. Ковальова. Застосовувались праці не лише вітчизняних, але і зарубіжних авторів:
Е. Карра, П. Соломона, Ю. Хаски.
Джерельну базу дослідження становлять нормативно-правові акти різних років досліджуваного періоду, які визначали засади судоустрою і судочинства, насамперед, на території Криму, а також матеріали, що містились в різноманітних фондах Державного архіву АРК, періодичних виданнях.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим у вітчизняній історико-правовій науці комплексним дослідженням особливостей організації та діяльності судових органів у Криму, а також специфіки їх реформування в цьому регіоні України. Наукову новизну дисертації складають такі концептуальні положення, узагальнення та висновки
уперше:
до наукового обігу запроваджені нові фактичні дані, почерпнуті з архівних джерел, у світлі яких сформульовані положення, що зачіпають такі проблеми, як процес організації в Криму органів юстиції і суду в перші роки радянської влади; створення судової системи на регіональному рівні в роки НЕПу після реформи 1922 року тощо;
на основі виявлення загальних і специфічних ознак судової системи КАРСР, розкриті юридична сутність й основний зміст процесів формування і розвитку організаційно-правових засад та принципів судочинства на межі 20-х - 30-х років;
виділені і розкриті основні етапи побудови судової системи КАРСР в період 1920-1944 років;
на основі глибокого вивчення історико-архівних і правових матеріалів запропоновано авторський погляд на тенденції розвитку судової системи КАРСР, який може бути використаним для розробки і реалізації сучасних форм і методів проведення судової реформи в Україні;
уточнено:
окремі поняття основних форм і принципів організації суду і судочинства в Криму 20-х-30-х років XX століття, а також запропонована їх класифікація;
удосконалено положення:
про діяльність на території Криму у 1930-х рр. товариських (громадських) судів, проведено аналогію з діяльністю копних судів, які існували у XVI столітті на українських землях, що входили до складу Великого князівства Литовського;
набули подальшого розвитку положення:
про поширення на територію Радянського Криму нормативно-правових актів РРФСР;
про специфіку радянської командно-адміністративної системи та її вплив на діяльність судових і правоохоронних органів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення та висновки дисертації доповнюють, уточнюють, конкретизують відповідні теоретичні положення історико-правової науки щодо становлення і розвитку судових органів Криму у 20-х – 30-х роках XX століття. Деякі проблеми, порушені в роботі, раніше або не піддавалися всебічному комплексному аналізу, або вимагають переосмислення у світлі нових тенденцій і умов розвитку судових органів у сучасній Україні. Сформульовані теоретичні положення і отримані практичні висновки, сприяють розширенню і поглибленню наявних в сучасній історико-правовій науці уявлень про різні підходи до розкриття унікальних подій минулого у справі організації регіональних судів, судочинства та їх принципів у досліджуваний період.
Основні положення і висновки дисертації можуть бути використані у:
науково-дослідній сфері – як підґрунтя для подальшого вивчення історії радянської судової системи і відтворення картини діяльності історії суду Криму в радянський період;
правотворчій діяльності – для розвитку й удосконалення національного законодавства, оптимізації побудови судової системи в Україні, вибору оптимальних шляхів її подальшого розвитку;
навчальному процесі –для розробки курсів лекцій, посібників, спецкурсів із вітчизняної історії та історії правоохоронних органів, для викладання дисципліни «Історія держави і права України», спецкурсу «Судові та правоохоронні органи».
Особистий внесок здобувача. Усі результати, представлені в дисертаційній роботі і опублікованих статтях, отримані автором самостійно.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження апробовані під час виступів на засіданнях кафедри історії і теорії держави та права, історії політичних учень, всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях:
1) III-я Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні проблеми правової системи України» (м. Київ, 24 листопада 2011 року);
2) Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми правотворчості очима науковців» (м. Одеса, 1-2 листопада 2011 року);
3) Міжнародна науково-практична конференція «Напрями вдосконалення правового регулювання суспільних відносин» (м. Київ, 27-28 грудня 2011 року);
4) Міжнародна науково-практична конференція «Нове міжнародне та національне законодавство – нові завдання юридичної науки» (м. Київ, 16-17 лютого 2012 року);
5) ХХIII Міжнародна історико-правова конференція «Методологічні проблеми історико-правових досліджень» (м. Алушта, 24-26 вересня 2010 року).
Публікації. Основні результати дослідження викладені в 9 наукових публікаціях: 4 статтях в спеціалізованих виданнях ДАКУ і 5 тезах доповідей на наукових конференціях різного рівня.

bibliography

ВИСНОВКИ

У результаті дисертаційного дослідження зроблено теоретичні узагальнення й запропоновано нове вирішення наукової проблеми формування й розвитку судової системи Кримської Автономної Радянської Соціалістичної республіки у 1921-1944 рр.
До основних висновків дисертаційного дослідження належать такі:
1. Показано, що динаміка становлення і розвитку радянської судової системи в Криму являє собою складний і багатовекторний процес. Історичні передумови формування цієї системи склалися в період 1917-1921 рр. Джерелом права в цей час були нормативні акти, що видавались органами державної влади РСФРР, які визначала чітка дямованість на підтримку нової комуністичної влади. При цьому відбувався процес руйнування дореволюційної системи судових органів, інститутів прокуратури й адвокатури з одночасним створенням нової судової системи. Радянський суд став невід'ємною, органічною складовою комуністичної держави, метою діяльності якого було створення найбільш диятливих умов для швидкого вирішення завдань щодо побудови соціалізму.
Модель радянської судової системи не була статичною, а зазнавала певних трансформацій на кожному конкретно-історичному етапі розвитку держави. Так, на першому етапі формування судової системи створювались народні суди, відтак – окружні народні суди і революційні трибунали, пізніше був створений Наркомат юстиції як центральний орган судового управління. На місцях створювались губернські відділи юстиції і губернські ради народних суддів. Нижчою ланкою органів судового управління були повітові бюро юстиції. Відмінною рисою цієї системи судового управління була закріплена в законі необхідність затвердження керівників усіх ланок судової системи місцевими державними і партійними органами. Показано, що починаючи з 1921 р. правове оформлення отримала система судового контролю, здійснення якого покладалось на Нарком’юстиції РСФРР. До його організаційної структури входив відділ вищого судового контролю, на який покладалась перевірка в порядку нагляду законності судових рішень, що набрали законної сили, відповідності цих рішень загальній політиці радянської держави. Чіткий, нерозривний зв'язок між завданнями держави і основними тенденціями в організації і функціонуванні судових органів наочно проявляється на усіх етапах формування радянської судової системи в КАРСР.
2. Доведено, що функціонування революційного трибуналу в Криму в 1921-1922 рр., як надзвичайного судового органу, було обумовлено реалізацією марксистсько-ленінських ідей про державу і право, що передбачали фізичну ліквідацію експлуататорських класів. Для практичного виконання цих положень у Криму створювалась система військових трибуналів, яка складалась з особливих відділів ВНК Південного і Південно-Західного фронтів, Кримської ударної групи особливих відділів, Реввійськтрибуналу узбережжя Азовського і Чорного морів. Водночас трибунал мав певні особливості організації та процесуальної діяльності, позаяк функціонував у складі трьох членів без участі народних засідателів. Зазначена система була створена для боротьби з класовими ворогами, особливо небезпечними злочинцями та усіма невдоволеними комуністичною владою. Революційний трибунал являв собою специфічну судову установу з притаманними їй дощеними правилами розгляду кримінальних дав. Касаційний розгляд кримінальних справ, підсудних трибуналу, здійснювався у формальному порядку, і постановлені ним вироки фактично виконувалися негайно. Здебільшого трибунали застосовували каральні заходи щодо громадян, незгодних з радянською владою, аніж за скоєння злочинів загальнокримінальної дямованості.
3. Доведено, що з 21 червня 1921 р. на підставі рішення Президії Кримського Ревкому на півострові діяв Єдиний Революційний військовий трибунаарк. До організаційної структури цього органу входило 5 відділів: загальний, судово-виконавчий, господарський, комендатура, слідчий. У структурі злочинності в цей період почали переважати посадові злочини (60%) та з’явились нові види злочинів – т. з. продовольчий бандитизм та масове розкрадання вантажів на залізничних станціях.
Наступний етап реформування революційних трибуналів настав внаслідок прийняття Декрету ЦВК СРСР 1921 р., яким регламентувалось право автономних республік змінювати, за поданням касаційної колегії відділення Верховного трибуналу ВЦВК, міри покарання, що застосовували трибунали. Головним завданням, що постало перед судочинством, було налагодження роботи і перепідпорядкування Верховному трибуналу ВЦВК трибуналів, що діяли на території Радянської Росії. При цьому зберігався принцип участі центральних органів виконавчої влади у призначенні складу трибуналів та затвердження їх штату. При КримЦВК для розгляду касаційних скарг на вироки Реввійськтрибуналу створювалось відділення Верховного трибуналу ВЦВК у складі однієї касаційної колегії, голова, заступники і члени якої призначались КримЦВК.
У зв'язку із створенням цієї структури, тодішній ЄРТК було перейменовано в Революційний трибунал КАРСР, при якому окрім існуючих відділів було засновано ще два: військово-транспортне та військово-морське, на розгляд яких Ревтрибуналом КАРСР могли передаватися справи цивільних осіб відповідної підсудності.
Показано, що 24 лютого 1922 року Президія Крим ЦВК затвердила «Положення про Верховний Революційний Трибунал», яким започаткувала новий етап реформування судової системи.
На практиці революційні трибунали в Криму впродовж 1921-1922 рр. отримали монопольне право на здійснення правосуддя, стали єдиною реальною судовою владою, яка функціонувала без відповідного нормативно-правового забезпечення, керуючись принципами революційної законності, що створювало широкі можливості для зловживань.
4. Аналіз причин проведення судової реформи 1922-1924 рр. довів, що головною з них був перехід радянської держави до нової економічної політики. Правовою базою реформування судової системи стали декрет ВЦВК РРФСР «Про об’єднання усіх революційних трибуналів» 1921 р., Положення про судоустрій РРСФР 1922 р., Конституція СРСР 1924 р. «Основи кримінального судочинства СРСР» 1924 р.
Важливу роль в процесі відновлення законності та стабілізації діяльності судів відіграла кодифікація радянського законодавства, наслідком якої сатло уведення в дію Кримінального, Кримінально-процесуального, Земельного, Цивільного, Цивільно-процесуального, Виправно-трудового кодексів РРФСР.
5. Закцентовано увагу на тому, що головними наслідками проведення судово-правової реформи 1922 р. в КАРСР стали: ліквідація революційних трибуналів, створення єдиної судової системи та прийняття процесуальних норм, що регламентували діяльність суду, підготовку судових кадрів. Характерною рисою діяльності Кримського суду була наявність високого відсотку комуністів серед працівників судів та низький рівень юридичної освіти серед них. Ця обставина обумовила покладання на них обов'язків з проведення агітаційних заходів і пропаганди радянського права і системи правосуддя. Завдання із втілення у життя державної політики, покладене на судові органи, здійснювалось ними як безпосередньо завдяки громадській роботі, так і в судовому порядку через організацію показових процесів, ухвалення вироків і рішень, виходячи з політичних установок.
З іншого боку, наслідком такого стану судової системи була її низька ефективність, про що свідчать зібрані в архівах дані про значну тривалість розгляду справ в судах, великий відсоток скасованих касаційними інстанціями судових вироків і рішень, а також велика кількість скарг, надісланих населенням Криму до органів влади СРСР.
При цьому функціонування судової системи у період з 1922 по 1930 рр. мало низку особливостей. Перша з них полягає в тому, що у період проведення НЕПу значно зросла кількість справ, пов’язаних з аграрним питаннями, поділом земельних угідь, несплатою податків, економічними та господарськими злочинами. По-друге, різко зменшилась кількість справ пов’язаних з політичними процесами, обвинуваченнями в контрреволюційній діяльності.
Аналіз архівних матеріалів виявив, що нормативно-правову основу діяльності судів у цей історичний період складали підзаконні акти та інструкції вищого партійного керівництва.
6. Показано, що однією з особливостей розвитку судової системи в 20-30-х рр. минулого століття стала поява товариських (громадських) судів, до відання яких були віднесені справи про порушення громадської безпеки і порядку, правил охорони здоров'я, про хуліганство, побої, зневагу, дрібні майнові і трудові спори. З допомогою історико-типологічного аналізу було виявлено спільні риси у діяльності товариських і копних судів, що існували в XVI столітті на українських землях, які входили до складу Великого князівства Литовського. Так, характерними рисами що визначають належність порівнюваних судових інституцій до певного типу є: здійснення судочинства з дотриманням правил територіальної підсудності, дощений характер та публічність судового процесу.
7. Доведено, що початок 30-х років ХХ століття ознаменувався проведенням в СРСР нової великомасштабної реформи, дямованої на остаточне затвердження в країні командно-адміністративної системи управління. Головною тенденцією розвитку судової системи в цей час стала її централізація, відособлення прокуратури у самостійний орган, повернення до каральної практики. Нормативну основу зазначених перетворень склали законодавчі акти, що встановлювали жорсткі покарання за незначні злочини проти соціалістичної власності, спекуляцію, так звані шкідницькі акти.
З урахуванням проведення колективізації така дямованість нормативно-правових актів привела до збільшення кількості справ, що розглядались судами за статтями, пов’язаними з контрреволюційною діяльністю. Однією з тенденцій стало використання судової системи як інструменту репресивної політики, дямованої не проти контрреволюціонерів, а проти радянських партійних діячів. Характерним прикладом є політичні судові процеси щодо керівників Кримської АРСР, які відбувались у 1927-1929 рр.
8. Виявлено факт закріплення в праві двох стандартів судочинства –декларативного, що знайшов відображення у Конституціях СРСР 1936 р і КАРСР 1937 р., та реального, закріпленого в системі підзаконних нормативних актів.
Перший з них регламентував створення незалежних судів, участь у судових засіданнях народних представників, виборність суддів, право обвинуваченого на захист.
Другий стандарт дістав прояв у дощеному порядку слідства, побудові обвинувачення лише на факті визнання обвинуваченим своєї вини, порушенні строків проведення слідства, відсутності у підсудних реального права на захист, введенні жорстких покарань за прогули, дрібні крадіжки, інші малозначні діяння.
9. Доведено, що реформування судової системи на початку тридцятих років призвело до створення на території Криму Головного суду КАРСР, організаційна структура якого складалась з президії, кримінальної та цивільної колегій, інструкторсько-ревізійного відділу, канцелярії. Починаючи з 1934 р., при Головному суді КАРСР була створена спеціальна колегія для розгляду справ про контрреволюційні злочини, яка стала одним з елементів проведення нових репресій з 1937-1938 рр.
Однією з тенденцій розвитку судової системи було систематичне втручання радянських і партійних органів у діяльність судів, роботу судових колегій, підбір кадрів з урахуванням їх партійної приналежності.
10. Прийняття Конституції КАРСР 1937 р. привело до реорганізації Головного суду у Верховний суд КАРСР з фактичним збереженням раніше діючих організаційних структур цього органу.
Згідно з Конституцією 1937 року народні суди Криму обирались на півострові на основі загального прямого і рівного виборчого права при таємному голосуванні громадянами. Закріплений в Конституції контроль населення за діяльністю судів носив формальний характер, позаяк фактично на місцях жодними засобами не забезпечувалось виконання даної норми. Розгляд справ у Кримському суді відбувався у складі головуючого (народного судді) та двох чергових народних засідателів. Характерною рисою здійснення судочинства було використання національних мов більшої частини населення, що мешкало у той історичний період на Кримському півострові. До числа таких мов належали російська, татарська, німецька та єврейська. Судові засідання у Верховному суді КАРСР проводились татарською та російською мовами. При цьому відповідним положенням закріплювалось право осіб, які не володіли цими мовами, можливості ознайомлення з матеріалами справи за допомогою перекладача, а також право виступати в суді на рідній мові. Як організаційні судові структури, в містах Сімферополі та Севастополі діяли по дві трудові сесії народного суду, що мали постійний склад. На іншій частині півострова діяли районні суди. При цьому на шести судових дільницях у Ялтинському, Бахчисарайському, Суданському, Джанкойському, Карасу-Базарському, Сімферопольському районах судочинство здійснювалось татарською мовою.
Однією з особливостей судової системи Криму був низький рівень освіти її працівників, про що свідчать статистичні дані, зібрані в архівах за різні роки. Наслідком цього стало ухвалення неякісних судових рішень, значна частина яких скасовувалася вищими інстанціями.
Період 1940-1941 років характеризується зменшенням кількості справ політичної дямованості та збільшенням справ, пов’язаних з розкраданням соціалістичної власності, розтратою та порушенням трудової дисципліни.
11. Враховуючи вище викладене, слід резюмувати, що представники державної влади сучасної України не повинні ігнорувати історичний досвід організації суду і судочинства, оскільки він носить об'єктивний характер і не залежить від волі та примх окремих політичних лідерів, партій або груп реформаторів судової системи. При проведенні будь-яких реформ в нашій державі слід неодмінно враховувати об'єктивні соціально-економічні і політико-правові умови, що склалися в Україні, вміло використовуючи при цьому історичний досвід минулого та, паралельно з цим, сучасні світові надбання в галузі юридуденції. На наше переконання, реалізація узагальнень та пропозицій дослідження може дияти підвищенню ефективності проведення судової реформи в сучасній Україні.
Дане дисертаційне дослідження є першим кроком на шляху вивчення історії вітчизняних судових органів. Фактичні дані, наведені в роботі, аналіз різних моделей судоустрою покликані дияти подальшому усебічному вивчення цієї проблеми. Матеріал, зібраний і узагальнений автором, може бути використаний в законотворчій діяльності при розробці нових норм в галузі судоустрою і судочинства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авакьян С. А. Сборник нормативных актов по советскому государственному праву / [под реД. С. А. Авакьяна]. − М.: Юридическая литература, 1984. − 832 с.
2. Алакпаров К. А. Становление отечественного суда и формирование принципов судопроизводства в 1917 - 1936 гг.: дис. … к. ю. н.: 12.00.01/ Алакпаров К. А. − М., 2005. − 215 с.
3. Беликова А. С., Степанова А. А. Крымский областной государственный архив: Путеводитель / под общей редакцией А. С. Беликовой,
А. А. Степановой. КРЫМИЗДАТ − С.: 1961. – 326 с.
4. Берман Я. АРК. Декреты Октября / Советское государство. – М.: Сов. законодательство, 1933. – № 6. − 20 с.
5. Бюллетень Центрального Исполнительного Комитета Совета Рабочих, Крестьянских, Красноармейских и Краснофлотских Депутатов и Совета Народных Комиссаров Крымской Автономной Советской Социалистической республики. – № 42, 6 июля 1930 г. – 12 с.
6. Бюллетень Центрального Исполнительного Комитета Совета Рабочих, Крестьянских, Красноармейских и Краснофлотских Депутатов и Совета Народных Комиссаров Крымской Автономной Советской Социалистической республики. – № 68, 20 ноября 1930 г. – 10 с.
7. Бюллетени Центрального Исполнительного Комитета. − № 6-15, 17-20, 22-23, 25, 28, 34-36, 38, 44, 45-53, 61-64, 66-76. − 1930.
8. Бюллетни Центрального Исполнительного Комитета. − № 2, 14, 18, 30, 33. −1931.
9. Бюллетень Центрального Исполнительного Комитета Совета Рабочих, Крестьянских, Красноармейских и Краснофлотских Депутатов и Совета Народных Комиссаров Крымской Автономной Советской Социалистической республики. – №18, 6 апреля 1931 г. – 10 с.
10. Бюллетень Центрального Исполнительного Комитета Совета Рабочих, Крестьянских, Красноармейских и Краснофлотских Депутатов и Совета Народных Комиссаров Крымской Автономной Советской Социалистической республики. – № 14, 16 марта 1931 г. − 8 с.
11. Вестник Административной жизни Крыма № 1 февраль 1922 г. изд-ние НКВД − г. Симферополь, 1922. − 380 с.
12. Вестник Административной жизни Крыма № 2, март 1923 г. изд-ние нар.ком. вн. деарк. − г. Симферополь, 1923.
13. Вышинский А. Я. Судоустройство в СССР. Социалистическое строительство, социалистическая законность и задачи советской юстиции. / Учебное пособие для юридических курсов в 4-х очерках. − Ч. 1. − М.: Советское законодательство. − 1935. − 67 с.
14. Голунский С. А. История законодательства СССР и РСФСР по уголовному процессу и организации суда и прокуратуры 1917-1954 г.г. / Сборник документов / [под ред. члена-корреспондента Академии наук СССР С. А. Голунского]. − М. : Госюридздат, 1955. − 635 с.
15. Голяков И. Т. Сборник документов по истории уголовного законодательства СССР и РСФСР: 1917–1952 гг. [текст] / [под ред.
И. Т. Голякова]. – М.: Государственное издательство юридической литературы, 1953. – 463 с.
16. Городецкий Е. Н. Рождение Советского государства (1917-1918 гг.) /
Е. Н. Городецкий / издание второе, исправленное − М.: "НАУКА", 1987. − 351с.
17. Гуценко К. Ф. Правоохранительные органы: учебник для юридических вузов и факультетов / К. Ф. Гуценко, М. А. Ковалёв / под ред. К.Ф.Гуценко. − М.: Зерцало, 2006. – 421 с.
18. ДААРК, Ф. 663: Центральний виконавчий комітет рад робітничих, селянських, червоноармійських і червонофлотських депутатів Кримської АРСР оп.1
Спр. 2: Протокол № 7 заседания Президиума КрымЦик и материалы к нему. 15.12.1921 - 26.12.1921 рр. арк. 10.
19. ДААРК, Ф. 663: Центральний виконавчий комітет рад робітничих, селянських, червоноармійських і червонофлотських депутатів Кримської АРСР оп. 1.
Спр. 4: «Протокол № 13 заседания Президиума КрымЦИК и материалы к нему». 28.12.1921 - 21.10.1922 рр., арк. 54.
20. ДААРК, Ф. 663: Центральний виконавчий комітет рад робітничих, селянських, червоноармійських і червонофлотських депутатів Кримської АРСР
оп. 1.
Спр.15: «Протокол № 17 заседания Президиума КрымЦик и материалы к нему». 22.02.1922 - 24.02.1922 рр., арк. 25.
21. ДААРК, Ф. 663: Центральний виконавчий комітет рад робітничих, селянських, червоноармійських і червонофлотських депутатів Кримської АРСР
оп. 1.
Спр. 26.: «Протокол № 28 заседания Президиума КрымЦИК и материалы к нему». 20.02.1922 - 24.02.1922 рр., арк. 30.
22. ДААРК, Ф. 663: Центральний виконавчий комітет рад робітничих, селянських, червоноармійських і червонофлотських депутатів Кримської АРСР
оп. 1.
Спр. 52: «Протокол № 6 заседания Президиума КрымЦик и материалы к нему» 16.12.1922 - 22.12.1922 рр., арк. 9.
23. ДААРК, Ф. 663: Центральний виконавчий комітет рад робітничих, селянських, червоноармійських і червонофлотських депутатів Кримської АРСР
оп. 1.
Спр. 89: «Протокол № 9 заседания КрымЦИК и материалов к нему». 20.08.1922 .-30.09.1922 рр. , арк. 35.
24. ДААРК, Ф. 663: Центральний виконавчий комітет рад робітничих, селянських, червоноармійських і червонофлотських депутатів Кримської АРСР
оп. 1.
Спр. 280: «Доклад о деятельности НКЮ КАССР и подведомственных ему органов».10.09.1923 – 15.09.1923 рр., арк. 440.
25. ДААРК, Ф. 663: Центральний виконавчий комітет рад робітничих, селянських, червоноармійських і червонофлотських депутатів Кримської АРСР
оп. 1.
Спр. 992.: «Отчёты наркоматов и центральных учреждений Крыма». 05.01.1927 - 10.11.1928 рр., арк. 770.
26. ДААРК, Ф. 663: Центральний виконавчий комітет рад робітничих, селянських, червоноармійських і червонофлотських депутатів Кримської АРСР.
оп. 1.
Спр. 1368: «Отчеты наркоматов» 01.01.1924 - 01.10.1927 рр., арк. 325.
27. ДААРК, Ф. 663: Центральний виконавчий комітет рад робітничих, селянських, червоноармійських і червонофлотських депутатів Кримської АРСР.
оп. 1.
Спр.1627.: «Приложение, штаты, инструкции наркоматов и центральных учреждений КАССР». 03.01.1929 - 21.09.1929 рр., арк. 127.
28. ДААРК, Ф. 663: Центральний виконавчий комітет рад робітничих, селянських, червоноармійських і червонофлотських депутатів Кримської АРСР.
оп. 1.
Спр.1651: «Отчет Главсуда КАССР» 01.01.1929 - 30.12 1929 рр. , арк. 38.
29. ДААРК, Ф. 663: Центральний виконавчий комітет рад робітничих, селянських, червоноармійських і червонофлотських депутатів Кримської АРСР.
оп. 1.
Спр.1769: «Проект районирования народных судов КАССР». 04.03.1929 - 18.09.1929 рр., арк. 34.
30. ДААРК, Ф. 663: Центральний виконавчий комітет рад робітничих, селянських, червоноармійських і червонофлотських депутатів Кримської АРСР.
оп. 2.
Спр.18: «Выписки из протокола заседания президиума Главсуда КАССР». 05.07.1930 - 26.08.1930 рр., арк. 58.
31. ДААРК, Ф. 663: Центральний виконавчий комітет рад робітничих, селянських, червоноармійських і червонофлотських депутатів Кримської АРСР.
оп. 2.
Спр. 512: «Выписки из протокола заседания президиума Главсуда КАССР». 29.06.1930 - 25.08.1930 рр., арк. 2.
32. ДААРК, Ф. 663: Центральний виконавчий комітет рад робітничих, селянських, червоноармійських і червонофлотських депутатів Кримської АРСР.
оп. 2.
Спр. 540: «Проект передачи части функций НКЮ КАССР Главсуду в связи с районированием». 24.08.1930 - 12.09.1930 рр.− арк. 5.
33. ДААРК, Ф. 663: Центральний виконавчий комітет рад робітничих, селянських, червоноармійських і червонофлотських депутатів Кримської АРСР.
оп. 4.
Спр. 95: «Об утверждении должностей членов Главсуда, народных судей и соцсовместителей». 09.06.1932 - 09.12.1932 рр., арк. 27.
34. ДААРК, Ф. 663: Центральний виконавчий комітет рад робітничих, селянських, червоноармійських і червонофлотських депутатів Кримської АРСР.
оп. 5.
Спр. 56: «Докладная записка НКЮ КАССР о работе органов юстиции по борьбе с хищениями социалистической собственности» 04.04.1933 г. - 10.04.1933 г. − 12 арк.
35. ДААРК, Ф. 663: Центральний виконавчий комітет рад робітничих, селянських, червоноармійських і червонофлотських депутатів Кримської АРСР.
оп. 5.
Спр. 57: «Докладная записка НКЮ КАССР о работе органов юстиции по борьбе с хищениями социалистической собственности». 01.02.1932 - 05.02.1932 рр. − арк.12.
36. ДААРК, Ф. 652: Рада Народних Комісарів Кримської АРСР.
оп. 8.
Спр. 76: «Документы по судоустройству и судопроизводству». 26.03.1938 - 30.04.1938 рр., арк. 210.
37. ДААРК, Ф. 652: Рада Народних Комісарів Кримської АРСР.
оп. 11.
Спр. 208: «Протокол актива НКЮ КАССР Верховного суда и прокуратуры КАССР». 26.03.1938 - 30.03.1938 рр., арк. 29.
38. ДААРК, Ф. 1108: Народний суд Кримської АРСР.
оп. 1.
Спр. 3: «Переписка с ГПУ, прокуратурой Крыма, ОК ВКП (б) по личному составу». 07.08.1932 - 10.09.1932 рр., арк. 161.
39. ДААРК, Ф. 1108: Народний суд Кримської АРСР.
оп. 1.
Спр. 10: «Отчёт о деятельности НКЮ и подведомственных ему органов». 01.11.1920 - 30.11.1925 рр., арк. 52.
40. ДААРК, Ф. 1108: Народний суд Кримської АРСР.
оп. 2.
Спр.1: «Инструкции, циркуляры и переписка по личному составу». 10.10.1928 - 12.11.1928 рр., арк. 145.
41. ДААРК, Ф. 1108: Народний суд Кримської АРСР.
оп. 3.
Спр. 1 «Доклад о работе нарсудов и движении преступности по Крыму». 01.01.1933 - 01.01.1935 рр., арк. 100.
42 ДААРК, Ф. 1108: Народний суд Кримської АРСР.
оп. 4.
Спр. 7: «Протоколы Пленумов Главного суда КАССР» 05.04.1928 - 06.04.1928 рр., арк. 265.
43. ДААРК, Ф. 1108: Народний суд Кримської АРСР.
оп. 4.
Спр. 79: «Циркуляры и распоряжения Верховного суда» 05.01.1936 - 25.12.1936 рр., арк. 210.
44. ДААРК, Ф.1110: Народний Комісаріат Юстиції Кримської АРСР.
оп.1.
Спр. 4: «Доклад о деятельности реввійськтрибунала Крыма. Протокол чрезвычайной сессии по борьбе с бандитизмом. Сведения о составе коллегии реввійськтрибунала». 01.01.1921 - 20.12.1921 рр., арк. 94.
45. ДААРК, Ф.1110: Народний Комісаріат Юстиції Кримської АРСР.
оп. 1.
Спр.6: «Переписка с прокурором Всероссийского суда, партийными и хозяйственными организациями о работе народных заседателей». 01.10. 1924 - 01.11. 1924 рр., арк. 224.
46. ДААРК, Ф.1110: Народний Комісаріат Юстиції Кримської АРСР.
оп. 1.
Спр.22: « Приказы НКЮ и Главного суда» 01.10. 1924 - 01.11. 1924 рр. −
арк. 84.
47. ДААРК, Ф.1110: Народний Комісаріат Юстиції Кримської АРСР.
оп. 2.
Спр. 17: «Итоговые сведения о работе НКЮ КАССР». 01.01.1932 -
30.12.1932 рр., арк. 101.
48. ДААРК, Ф.1110: Народний Комісаріат Юстиції Кримської АРСР.
оп. 2.
Спр. 38: «Докладная записка о работе судебных органов в 1939 году. Приказы НКЮ КАССР о порядке рассмотрения дел по условно-досрочному освобождению». 31.07.1938 - 16.06.1940 рр., арк. 29.
49. ДААРК, Ф.1110: Народний Комісаріат Юстиції Кримської АРСР.
оп. 4.
Спр. 3: «Циркуляры, директивы и разъяснения Верховного суда СССР, РСФСР». 03.01.1935 - 09.12.1936 рр., арк. 225.
50. ДААРК, Ф.1110: Народний Комісаріат Юстиції Кримської АРСР.
оп. 4.
Спр.17: «Доклады и протоколы закрытых оперативных совещаний НКЮ и Главного суда КАССР». 28.01.1937 - 28.07.1937 рр., арк. 22.
51. ДААРК, Ф.1110: Народний Комісаріат Юстиції Кримської АРСР.
оп. 4.
Спр. 32: «Материалы по дислокации судов Крыма» 05.01.1939 -
05.05.1932 рр., арк. 266.
52. ДААРК, Ф.1110: Народний Комісаріат Юстиції Кримської АРСР.
оп. 4.
Спр. 58: «Доклады о работе судебных органов КАССР и переписка по этому вопросу с НКЮ СССР и РСФСР». 05.03.1932 - 05.05.1932 рр., арк. 81.
53. ДААРК, Ф.1110: Народний Комісаріат Юстиції Кримської АРСР.
оп. 4.
Спр. 60. «Доклад о работе органов юстиции КАССР за 2-е полугодие» 01.06.1940 - 25.12.1940 рр., арк. 350.
54. ДААРК, Ф.1110: Народний Комісаріат Юстиції Кримської АРСР.
оп. 6.
Спр. 1: «Приказы, указания и разъяснения НКЮ СССР и постановления Верховного суда СССР по вопросам законодательства и работы нарсудов». 06.02.1941 - 26.09.1941 рр., арк. 94.
55. ДААРК, Ф.1110: Народний Комісаріат Юстиції Кримської АРСР.
оп. 7.
Спр. 5: «Доклады и докладные записки по обобщению судебной практики». 04.02.1944 - 09.03.1944 рр., арк. 84.
56. ДААРК, Ф.1188: Революційний комітет Кримської АРСР.
оп. 1.
Спр.6. «Переписка с прокурором Всероссийского суда, партийными и хозяйственными организациями о работе нарзаседателей». 03.01.1922 - 12.05.1922 рр., арк. 244.
57. ДААРК, Ф.1188: Революційний комітет Кримської АРСР.
оп. 1.
Спр.6: «Копии приказов Крымревкома». 22.12.1920 - 14.02.1921 рр., арк. 152.
Спр.11: «Книга приказов Управления делами по личному составу». 23.05.1921 - 10.11.1921 рр., арк. 39.
58. ДААРК, Ф.1188: Революційний комітет Кримської АРСР.
оп. 1.
Спр.19: «Копии приказов Крымревкома». 10.01.1921 - 25.12.1922 рр.,
арк. 257.
59. ДААРК, Ф.1188: Революційний комітет Кримської АРСР.
оп. 1.
Спр. 3: «Приказы Крымревкома». 19.11.1920 - 21.09.1921 рр., арк. 94.
60. ДААРК, Ф.1188: Революційний комітет Кримської АРСР.
оп. 3.
Спр. 20: «Протоколы заседания Крымревкома и его Президиума». 17.11.1920 - 25.10.1921 рр., арк. 287.
61. ДААРК, Ф.1188: Революційний комітет Кримської АРСР.
оп. 3.
Спр. 21: «Копии протоколов заседаний Крымревкома и президиума». 17.11.1920 - 25.10.1921 рр., арк. 135.
62. ДААРК, Ф.1188: Революційний комітет Кримської АРСР.
оп. 3.
Спр. 24: «Копии протоколов заседаний Президиума Крымревкома». 01.10.1921 - 10.02.1922 рр., арк. 76.
63. ДААРК, Ф.1188: Революційний комітет Кримської АРСР.
оп. 3.
Спр. 40: «Планы, докладные записки, переписка с отделами с НКРКИ и другими общественными организациями, создание единого ревтрибунала». 29.08.1921 - 27.09.1921 рр. арк. 686.
64. ДААРК, Ф.1188: Революційний комітет Кримської АРСР.
оп. 3.
Спр. 42: «Протоколы заседаний межведомственных комиссий. Инструкции, положения, докладные записки и отчёты о работе и реорганизации отделов Крымревкома, организации Крымского ревтрибунала». 03.01.1921- 12.04.1921 рр., арк. 617.
65. ДААРК, Ф.1188: Революційний комітет Кримської АРСР.
оп. 3.
Спр.63: «Копии постановления, циркуляры, инструкции ВЦИК, СНК РСФСР». 08.02.1921 - 05.04.1921 рр., арк. 625.
66. ДААРК, Ф.1188: Революційний комітет Кримської АРСР.
оп. 3.
Спр. 198: «Материалы об организации Крымского областного реввійськтрибунала и временное положение об отделах юстиции. Доклад зав. отделом юстиции о мероприятиях по проведению в жизнь декрета об отделении церкви от государства». 31.12.1920 - 30.06.1921 рр., арк.144.
67. ДААРК, Ф.1188: Революційний комітет Кримської АРСР.
оп. 3.
Спр. 202: «Материалы о работе ликвидационной комиссии по судебным делам». 29.11.1920 - 04.07.1921 рр., арк. 525.
68. ДААРК, Ф.1743: Народний суд 2-ї дільниці Сімферопольського району,
ст. Біюк-Онлар Кримської АРСР.
Оп.1.
Спр.10: «Циркуляры народного комиссариата юстиции Крымской АССР о перестройке работы наблюдательной комиссии, о связи органов юстиции с печатью и др. вопросами. Материалы Всекрымского совещания работников юстиции». 08.02.1932 - 25.10.1932 рр., арк. 350.
69 ДААРК, Ф. 1816: Народний суд 5-ї дільниці Сімферопольського району
м. Сімферополя Кримської АРСР.
Оп. 1.
Спр.2: «Приказы КрымЦик». 09.11.1927 - 10.11.1927 рр., арк. 52.
70. ДААРК, Ф. 2055: Верховна рада депутатів трудящих Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки.
оп. 4.
Спр. 7: «Протокол № 7 заседания секретариата президиума Верховного Совета КАССР 1-го созыва» 17.12.1938 -20.12.1938 рр., арк. 47.
71. ДААРК, Ф. 4093: Колекція документів з історії розвитку Народного господарства та культури
оп.1.
Спр. 37: «Отчёты, справки, докладные записки о работе наркоматов за 1944 год. Информационный доклад о работе юстиции КАССР». 01.05.1944 -01.10.1944 рр., арк. 37.
72. ДААРК, Ф. 4093: Колекція документів з історії розвитку Народного господарства та культури
оп. 2.
Спр.168: «Доклад о деятельности верховного суда КАССР» 01.01.1940 - 15.09.1940 рр., арк. 18.
73. Декреты Советской власти: 1 апреля – 31 июля 1919 г. в 11 т. Т. 5 − М. : Политиздат, 1971. − 701 c.
74. Декреты Советской власти: 1 августа − 9 декабря 1919 г. в 11 т. Т. 6 − М. : Политиздат, 1973. − 584 c.
75. Декреты советской власти: 10 декабря 1919 г. − 31 марта 1920 г. в 11 т. Т. 7. – М.: Политиздат, 1974. – 676 с.
76. Добровольская Т. Н. Верховный Суд СССР / Т. Н. Добровольская. − М.: Юрид. лит., 1964. − 163 c.
77. Еженедельник советской юстиции № 37/38 (13-20 окт.). ─ М.: Юридическое издательство НКЮ РСФСР, 1922-1929.─ 48 с.
78. Ефремова Н. Н. Эволюция отечественного правосудия (судебные реформы ХХ и начало ХХI вв.) / статья / [Электорнный ресурс]. − Режим доступа: http://ecsocman.hse.ru/mags/pravo/2009--1/26622779.html
79. Зарубин А. Г. Без победителей. Из истории гражданской войны в Крыму / А. Г. Зарубин, В. Г. Зарубин. − С.: Таврика, 1997. − 728 с.
80. Змерзлый Б. В., Деятельность курсов профессиональной подготовки кадров главмилиции и НКЮ Крымской АССР в 1920-1930-х гг. // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. В серии: «Юридические науки». Том 19 (58), № 1, 2006. − С. 49-53.
81 Казаков А. И. Органы судебного управления РСФСР в период с 1930 по 1970 годы.: дис. … канд. юр. наук: 12.00.01 / Казаков А. И. − С., 1984. −
212 с.
82. Кара-Мурза С. Г. История советского государства и права / С. Г. Кара-Мурза. − М.: Издательство «Былина», 1998. − 325 с.
83. Карев Д. С. Судоустройство / [под реД. С. А. Голунского]. − М.: Юридическое издательство министерства юстиции СССР, 1948. − 459 с.
84. Карр Эдвард. История Советской России: в 14 т.: пер. с англ.
А. П. Ненароков. / Эдвард Карр. − М. : Прогресс, 1990. Кн. 1. Т. 1, 2 : Большевистская революция 1917-1923. – 768 с.
85. Ковальова С. Г. Судоустрій і судочинство на Українських землях Великого князівства Литовського: Монографія. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2008. – 200 с.
86. Кожевников М. В. История советского суда / под ред. И. Т. Голякова. – М.: Юридическое издательство М.Ю. СССР, 1948. – 376 с.
87. Колонтаев К. В. Создание и деятельность органов государственной власти в Крыму и Севастополе, и образование Крымской АССР в ноябре 1920 - в 1921году / Исторический вестник «Дорогами тысячилетий». [Электронный ресурс]. − Режим доступа : http://istor-vestnik.org.ua/109/
88. Коммунистическая партия Советского Союза в резолюциях и решениях съездов, конференций и пленумов ЦК. Часть I. 1898-1925 / в 2-х частях – 7 изд. / Часть I. − М. : Изд-во политической литературы, 1953. − 952 с.
89. Конституция КАССР от 04.06.1937 г. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://sevkrimrus.narod.ru/ZAKON/1929.htm.
90. Копиленко О. А. Автономна Республіка Крим: проблеми правового статусу. [монографія] / О. А. Копиленко / − К.: Таксон, 2002. − 342 с.
91. Крыленко Н. В. Судоустройство РСФСР: Лекции по теории и истории судоустройства / Н. В. Крыленко. − М. : изД. Соц. АкаД., 1924. − 407 с.
92. Крыленко Н. В. Суд и право в СССР. Ч. 1. Основы судоустройства /
Н. В. Крыленко. − ГИЗ, 1927. − 164 с.
93. Кудрявцев В. Н. Политическая юстиция в СССР / под ред. д. ю. н. А. В. Наумова/ В. Н. Кудрявцев, А. И. Трусов – М.: Наука, 2000. – 364 с.
94. Курский Д. И. Избранные статьи и речи / Д. И. Курский. Гос. изд-во юрид. лит-ры, 1958. − 327 с.
95. Курицын В. М. Переход к НЭПу и революционная законность / отв. ред. Чистяков О. И. − М. : Наука, 1972. – 216 c.
96. Курицын В. М. Становление социалистической законности [текст]: научное издание, Академия Наук СССР. – М.: Наука, 1983 г. – 192 с.
97. Лавров В. В., Бобков В. В. К истории становления высшего юридического образования в Крыму (1917-1920 г.г.) // Ученые записки ТНУ им. Вернадского. Серия «Юридические науки». Т. 19 (58), №1. − 2006. − С. 16-31.
98. Лезов И. А. Советский суд в 1917-1940 г.г. : дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / Лезов И. А. − М., 1998. − 161с.
99. Ленин В. И. Институт марксизма-ленинизма при ЦК КПСС. Полное собрание сочинений : в 55 т. 5 изД. Т. 36. − М.: Изд-во политической литературы, 1969. − 551 с.
100. Ленин В. И. Институт марксизма-ленинизма при ЦК КПСС. Полное собрание сочинений: в 55 т. 5 изД. Т. 38. − М.: Изд-во политической литературы, 1969. − 579 с.
101. Ленин В. И. Полное собрание сочинений: в 55 т. 5 изД. Т. 11. − М.: Изд-во политической литературы, 1960. − 590 с.
102. Ленин В. И. Полное собрание сочинений: в 55 т. 5 изД. Т.12. − М.: Изд-во политической литературы, 1968. − 576 с.
103. Ленин В. И. Полное собрание сочинений: в 55 т. 5 изД. Т. 42. − М.: Изд-во политической литературы, 1970. − 607 с.
104. Ливрон де Виктор Францович Статистическое обозрение Российской империи / В. Ф. де. Ливрон – М. : Книга по Требованию, 2011. – 428 с.
105. Мандельштам Ю. И. Сборник законов СССР и Указов Президиума Верховного Совета СССР (1938-1956 г.г.)/ под ред. Ю. И. Мандельштама. − М.: Государственное издательство юридической литературы, 1956. −
531 с.
106. Маркс К., Энгельс Ф. Полное собрание сочинений : в 50 т. 2 изд. Т. 17. – М.: Государственное издательство политической литературы, 1960 г. –
551 с.
107. Материалы НКЮ: выпуск № 2. − М., 1918. − 80 с.
108. Материалы НКЮ: выпуск № 8. − М., 1920. − 60 с.
109. Немытина М. В. Суд в России, вторая половина XIX - начало ХХ вв.: дис. .. д. ю. н. : 12.00.01 / Немытина М. В. − М., 1999. − 403 c.
110. Открытие Таврического университета в Симферополе. / По материалам «Известий Таврического университета». / Крымский архив − С., 2000. − 459 с.
111. Отчеты КрымЦИКа, Совнаркома, Наркоматов и Госучреждений КрССР III-му Всекрымскому съезду Советов. – Симферополь, 1923. − 105 с.
112. Пашуканис Е. Б. Избранные произведения по общей теории права и государства / Е. Б. Пащуканис. М.: Наука, 1980. − 270 с.
113. Пащеня В. Н. Сборник выступлений на научных конференциях, публикаций в журнале по истории Украины и Крыма. [монография] / В. Н. Пащеня / − С.: Издательство ТНУ, 2009. − 496 с.
114. Петухов Г. Е. Советский суд и становление революционной законности в государственном управлении [монография] / Г. Е. Петухов / под ред. члена коллегии Министерства юстиции УССР В. Н. Бруса. − К., О.: Головное издательство издательского объединения «ВИЩА ШКОЛА», 1982. − 154 с.
115. Петухов Н. А. История военных судов России/ под ред. д. ю. н., проф.
В. М. Лебедева. – М.: Издательство НОРМА, 2003. – 352 с.
116. Портнов В. П. Становление правосудия Советской России 1917-1922 г.г. / В. П. Портнов, М. М. Славин. – М.: Наука, 1990. – 166 с.
117. Ревкомы Крыма / [Сборник документов и материалов]. − С.: Изд-во «Крым» 1968. − 241 с.
118. Рейснер М. А. Право. Наше право. Чужое право. Общее право. /
М. А. Рейснер. – М.: Госиздат, 1925. – 276 c.
119. Сборник циркуляров верховного суда СССР: – М. − 1935 г. − 88 с.
120. Скакун О. Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): учебник / О. Ф. Скакун. – Х.: Эспада, 2007. – 840 с.
121. Смыкалин А. С. Довоенный период развития советской судебной системы/ статья / [Электорнный ресурс]. − Режим доступа: http://law.edu.ru/doc/document.asp?docID=1131457
122. Собрание узаконений и распоряжений Рабочего и Крестьянского правительства Крымской Социалистической Советской Республики: издание НКЮ Кр.С.С.Р., г. Симферополь, 1924. − 55 с.
123. Собрание узаконений и распоряжений Рабочего и Крестьянского правительства Крымской Социалистической Советской Республики: издание НКЮ Кр.С.С.Р., г. Симферополь, 1922. – 55 с.
124. Собрание Узаконений и распоряжений правительства за 1917-1918. − М.: 1942. − 1438 с.
125. Собрание Узаконений и распоряжений правительства за 1919 г. − М.: 1943. – 886 с.
126. Собрание Узаконений и распоряжений правительства за 1920 г. − М.: 1943. − 818 с.
127. Собрание Узаконений и распоряжений правительства за 1921 г. − М.: 1944. − 807 с.
128. Собрание Узаконений и распоряжений правительства за 1922 г. − М.: 1950. − 1931 с.
129. Собрание кодексов РСФСР. 4-ое издание − М.: Юридическое издательство НКЮ РСФСР, 1927. − 1010 с.
130. Соломон Питер. Советская юстиция при Сталине: История сталинизма. Пер. с ангарк. АРК. Максименкова – 2 изД. – М. : РОССПЭН, 2008. – 464 с.
131. Систематическое собрание действующих законов СССР. Книга 4-я и 5-я. − М.: 1926 г. − 116 с.
132. Строгович М. С. Курс советского уголовного процесса / М. С. Строгович. − М.: Изд-во АН СССР, 1958. − 703 с.
133. Стучка П. И. Избранные произведения по мар