Сук Святослав Анатолійович. Оптимізація тактики ведення дітей з ретинопатією недоношених

brief description

Сук Святослав Анатолійович. Оптимізація тактики ведення дітей з ретинопатією недоношених : Дис... канд. наук: 14.01.18 2006

Сук С.А. Оптимізація тактики ведення дітей з ретинопатією недоношених. -Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.18 Офтальмологія. Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова АМН України, Одеса, 2006.
Дисертація присвячена підвищенню ефективності лікування дітей з ретинопатією недоношених шляхом розробки алгоритму спостереження, застосування нових діагностичних і лікувальних лазерних методів.
Вивчені епідеміологічні особливості і частота виникнення ретинопатії недоношених стосовно до умов виходжування недоношених у м. Києві. З’ясовані клінічні особливості перебігу активної фази й фази регресу у групі дітей з ретинопатією недоношених. Показано ефективність селективної лазерної коагуляції при ретинопатії недоношених, яка дозволяє знизити рівень післяопераційних ускладнень на першому році життя та у більш віддалений період порівняно з традиційною лазерною коагуляцією. Показана діагностична значимість оптичної когерентної томографії для об’єктивної оцінки стану очного дна у недоношених дітей. Проведення оптичної когерентної томографії у дітей з самовільним регресом РН виявило вірогідні відмінності товщини сітківки макулярної ділянки в групі дітей з самовільним регресом РН в порівнянні з групою контролю в семи досліджуваних секторах із десяти.
Розроблено алгоритм спостереження недоношених дітей офтальмологом, що дозволяє виявити ретинопатію недоношених на ранніх стадіях, прослідкувати розвиток хвороби, обрати оптимальний термін і метод лікування, попередити розвиток тяжких ускладнень.

Ретинопатія недоношених займає 10-15 % в структурі дитячої сліпоти. Відсутня злагоджена й уніфікована система офтальмологічного контролю недоношених дітей в неонатальних центрах України. Не впроваджені нові методи лікування й діагностики ретинопатії недоношених.
Уточнена структура виникнення ретинопатії недоношених в групах спостереження. Ретинопатія недоношених виявлена у 63 % дітей, що входять до групи високого ризику за розвитком захворювання, і у 28 % дітей, що входять до групи низького ризику. Маса тіла при народженні і строк гестації визначає кількісну структуру ретинопатії недоношених серед передчасно народжених дітей, що є провідними факторами ризику захворювання. Істотних відмінностей у щорічній виявляємості ретинопатії недоношених не виявлено.
Доповнені дані щодо термінів розвитку ретинопатії недоношених. Ретинопатія недоношених розвивається у дітей групи високого ризику за розвитком захворювання в строки 3-11 тижнів після народження і у дітей групи низького ризику в строки 4-11 тижнів після народження. Самовільний регрес спостерігається в 87 % випадків у групі високого ризику і в 89 % випадків у групі низького ризику в строки 3-7 місяців життя. Розвиток порогової ретинопатії недоношених відбувається в 8 % випадків групи високого ризику і в 3 % випадків групи низького ризику в строки на 9-14 тижні життя. Мінімальний строк переходу від початкових змін до порогових складає 3 тижня.
Визначена необхідність спостереження всіх недоношених дітей незалежно від ступеня недоношеності. Визначені оптимальні терміни оглядів недоношених дітей. Перший огляд проводиться на 4-5 тижні життя, повторні огляди з інтервалом 1 раз в 2 тижні за відсутністю захворювання, і щотижнево при виявленні ретинопатії недоношених. Запропонована тактика спостереження дозволяє виявити ретинопатію недоношених на ранніх стадіях, прослідкувати розвиток хвороби, обрати оптимальний строк і метод лікування, попередити розвиток тяжких ускладнень.
Розроблено методику селективної лазерної коагуляції сітківки при ретинопатії недоношених. Зроблений розрахунок величини відносної організації післяопераційних ускладнень (R) вказує на більшу ефективність методу селективної лазерної коагуляції (Rс= 0,504) в порівнянні з традиційною лазерною коагуляцією (Rп= 0,055). Методика селективної лазерної коагуляції дозволяє знизити рівень міопії у 2,4 разів на першому році життя і в 2,1 разів у більш віддалений період в порівнянні з традиційною ЛК.
Встановлено діагностичну значимість застосування оптичної когерентної томографії для об’єктивної оцінки змін очного дна у віддалені строки у дітей з наслідками ретинопатії недоношених.